А

АБАЖУР, -а, ч.; крим. Презерватив. СЖЗ, 9; ЯБМ, 1, 16.
АБЗАЦ, -у, ч.; мол. 1. схвальн. Про щось гарне, високої якости, те, що викликає схвалення. [Руслан:] Я знаю одного фотографа, який займається виключно слайдами. Він за це отсидів три роки. І якщо до них підібрати музику, щось таке зовсім убойне, то я вам кажу, що це буде залізний абзац! (В. Діброва, Поетика застілля). БСРЖ, 29.
2. Щось незвичайне, екстраординарне. Абзац (назва рубрики у журналі «Політика і культура»).
3. у знач. вигуку; мол. Вираження досади, роздратування. <…> вилазячи на свободу, похитуючись на підборах (лівий босоніжок таки розповзався, не тримаючись купи), вона відчула мокротний пробульк у трусиках: почалося місячне. Абзац (О. Забужко, Польові дослідження з українського сексу). БСРЖ, 29.
4. безос.-пред., кому, чому. Крах, кінець, дуже невдале завершення справи для когось, чогось. <…> а нам усім давно апостроф / останні кілька днів апостроф / а потім вже й абзац <…> (В. Цибулько, Майн кайф). БСРЖ, 29; ПСУМС, 31; ТСРОЖ, 3. ♦ Повний абзац! Вираження захвату від когось, чогось або розчарування від невдачі, краху. Плаття купила — повний абзац! З дисертацією — повний абзац!
АБІТУРА, -и, ж., збірн.; студ. Абітурієнти. Перелякана абітура. БСРЖ, 29.
АБІТУРНИК, -а, ч.; студ. Абітурієнт. Під час вступних іспитів між однією абітурієнткою та прискіпливою викрадачкою відбувся досить цікавий діалог, слухаючи який, я, такий самий переляканий «абітурник», зробив певні висновки стосовно того, як треба відповідати на питання екзаменаційного білета (УС, 2001, ч. 7).
АБОРТ, -у, ч.; комп.; жарт. Аварійне завершення програми (ABnORmal Termination). Синишин, 23.
АБОРТМАХЕРША, -і, ж.; крим. Жінка, яка робить аборти вдома. СЖЗ, 9; ЯБМ, 1, 18.
АБРАША, -і, ч.; крим., жрм; ірон. Єврей. БСРЖ, 29; ЯБМ, 1, 18.
АВ-АВ, невідм.; крим.; жарт.-ірон. Ороґенітальні статеві контакти. БСРЖ, ЗО; СЖЗ, 9; ЯБМ, 1, 18.
АВІК, -а, ч.; комп. Файл із розширенням. AVI (відео-файл для Windows). БСРЖ, 30; Синишин, 23.
АВТОГАД, -а, ч.; комп. Система проєктування AutoCad. БСРЖ, 30; Синишин, 23.
АВТОГРАФ, -а, ч.; мол.; жарт.-ірон. Синяк, забите місце. Балабін; БСРЖ, 30.
АВТОМАТ, -а, ч.; студ. Залік, що виставляється автоматично за результатами поточної успішности. Балабін; БСРЖ, 30.
АВТОМАТОМ, присл.; студ. Автоматично, без складання заліку або екзамену. Балабін; БСРЖ, 30.
АВТОМАТЧИК, -а, ч.; студ. Людина, яка отримує залік або іспит автоматом. Балабін.
АВТОПІЛОТ, -у, ч.; мол., жрм; жарт. Здатність контролювати себе у стані сильного алкогольного сп’яніння. ♦ Іти / прийти, їхати / приїхати і т. п. на автопілоті куди. Рухатися інтуїтивно, добираючись у стані сильного алкогольного сп’яніння до потрібного місця. В цей час повз кафе проходив молодий чоловік, який «на автопілоті» повертався з гостини (СМ, 12.02.1999). БСРЖ, 30; ФССГД, 21. ♦ Увімкнути aвтопілот. Удати із себе тверезого, рухатись автоматично, намагаючись дотримуватись потрібного напрямку. Увімкнувши автопілот, він приплентався пізно ввечері на вулицю Кульпсерківську (ВЗ, 4.08.2000). БСРЖ, 30; ПСУМС, 3.
АВТОРИТЕТ1, -а, ч.; крим. Досвідчений злодій, який користується авторитетом у своєму середовищі, може впливати на інших і здатний очолити злочинну групу. Убивця дозволив зайти в квартиру дружині «авторитета», сам швидко спустився з верхнього сходового майданчика і розстріляв «Китайця» пострілами в руку, голову та груди (День, 26.10.1999). БСРЖ, 30; СЖЗ, 9; ТСРОЖ, 3.
АВТОРИТЕТ2, -а, ч.; мол.; жрм; жарт. Великий живіт.
АВТОРИТЕТКА, -и, ж. до АВТОРИТЕТ1. Хлопцям не пощастило: вони поцупили 600-ий «Мерседес», який належав кримінальній мільйонерші Мадлен Квантадзе, і їх знищила охорона «авторитетки» в помешканні, яке вони винаймали (ПіК, 1999, № 12).
АГРЕГАТ, -а, ч.; крим. 1. Автомобіль. БСРЖ, 31; СЖЗ, 9.
2. і нарк. Шприц для ін’єкцій наркотиків. БСРЖ, 31; СЖЗ, 9.
АГРЕСОР, -а, ч. 1. крим. Ґвалтівник неповнолітніх. БСРЖ, 31; СЖЗ, 9; ЯБМ, 1, 21.
2. крим.; ірон. Теща. БСРЖ, 314; СЖЗ, 9; ЯБМ, 1, 21.
3. мол., мн. аґресори, -ів. Важкі армійські ботинки. ПСУМС, 3.
АДІДАС, -а, ч.; студ.; жарт. Курсант III курсу військового училища. Балабін; БСРЖ, 31.
■ За трьома стрічками на рукаві, що схожі на товарний знак фірми «Адідас». БСРЖ, 31.
АДІКИ, -ів, мн.; мол. Кросівки фірми «Адідас». БСРЖ, 31; ПСУМС, 3.
АДМІН, -у, ч.; комп. Системний адміністратор. Синишин, 23.
АЕРОДРОМ, -а, ч.; мол. Широка пласка кепка. БСРЖ, 41; ПСУМС, 3.
АЗЕР; АЙЗЕР, -а, ч.; мол., жрм; зневажл. Азербайджанець; кавказець. <…> і тепер у нас пропорція: / щось від чорта щось від горця / від азефа і від азера / і від змащеного мавзера (І. Бондар-Терещенко, Поsтебня); З Васі здерла, за його словами, 300 грн. Та ще й натравила на нього азера (Синопсис станіславський необов’язковий). БСРЖ, 32; ТСРОЖ, 4; СЖЗ, 9.
АЗЕРБОН, -а, ч.; мол.; зневажл. Азербайджанець. А з «мерса» дзвонить «азербон» — / До Бога, мабуть (П. Вольвач, Бруки і стерні).
АЇД, -а, ч.; мол.; жарт.-ірон. Єврей.
АЙБОЛИТ, -а, ч.; мол.; жарт. Лікар. Якби мешканці інших планет послухали homo sapiens збоку, то дійшли б висновку, що громадяни планети земля хворі на «манєчку» та їм в натурі бракує айболитів у білих халатах (А. Кудін, Як вижити у в’язниці). ПСУМС, 3.
АЙДІ, невідм., ж.; комп. Ідентифікація. Синишин, 23.
■ Від англ. ID, identification.
АКА, -и, ж.; арм. Автомат Калашникова. Балабін; БСРЖ, 32.
■ Від офіційної абревіятури АК. БСРЖ, 32.
АКАДЕМІК, -а, ч.; крим. Те саме, що АВТОРИТЕТ1. БСРЖ, 32; СЖЗ, 9.
АКАДЕМІЯ, -ії, ж.; крим., тюр. В’язниця, колонія. <…> він також, як казали в табірному товаристві, пройшов курс «мордовської академії», про що свідчили кілька грубезних саморобних записників, що їх він начинив виписками та нотатками (А. Шевчук, Чорний човен неволі). БСРЖ, 32; СЖЗ, 9; ЯБМ, 1, 22.
АКВАРІУМ, -а, ч. 1. крим. Ізолятор тимчасового утримання. // Камера попереднього утримання, яка проглядається ззовні. БСРЖ, 32; СЖЗ, 10; ЯБМ, 2, 22.
2. мол. Міліцейська машина з будкою. ПСУМС, 3.
3. арм. Чергове приміщення у військовій частині з великим СКЛОМ. Балабін.
АКОРД, -у, ч.; арм. Аврал, спішна робота. Балабін; БСРЖ, 32.
Взяти акорд, комп. Перезавантажити комп’ютер за допомогою трьох клавіш.
АКУЛА, -и, ж.; крим. Особа, засуджена на тривалий строк позбавлення волі з конфіскацією майна. БСРЖ, 33; СЖЗ, 10.
АКУМА, -и, ж.; мол. Акумулятор. ПСУМС, 3.
АКУСТИКА, -и, ж.; муз. Акустична ґітара. ПСУМС, 3.
АКЦЕНТ, -у, ч.; крим. Злодійська мова. СЖЗ, 10; ЯБМ, 1, 24.
АКЧА, -і, ж.; крим. Гроші. БСРЖ, 33; СЖЗ, 10; ЯБМ, 1, 24.
АЛГЕБРОЇД, -у, ч.; шк.; жарт.-ірон. Учитель алґебри та геометрії.
АЛКАЛОЇД, -а, ч.; мол. Те саме, що АЛКАШ. В останньому вагоні тяги повно бомжів, алкалоїдів (ПіК, 2002, № 4).
АЛКАН, -а, ч.; жрм; зневажл. Те саме, що АЛКАШ. У мене сусід — кінчений алкан (Запис 2001 p.). БСРЖ, 33.
АЛКАНАВТ; АЛКОНАВТ, -а, ч.; мол., жрм; жарт.-ірон. Те саме, що АЛКАШ. [Серьога:] Я думав, ти все життя був тихим алконавтом, аж ні! Ти ще й дітей наплодив позашлюбних… (Н. Ворожбит, Житіє простих); Не люблю пити сам. Сам на сам п’ють лише алканавти (В. Канюс, Сентиментальний блюз); Он іде уже твій алканавт додому. ПСУМС, 3; ТСРОЖ, 4; Чабаненко 1992, 1, 49; ЯБМ, 1, 26.
■ Утворено каламбурною контамінацією слів алкаш, алкоголік і космонавт. БСРЖ, 34.
АЛКАТИ, -аю, -аєш, недок.; крим. Пиячити. СЖЗ, 10; ЯБМ, 1, 26.
АЛКАШ, -а, ч.; жрм. Алкоголік, п’яниця. — Грузчиком? Дурний я чи що? Чи алкаш якийсь? (В. Врублевський, Тріщини); <…> у тісному гуртку алкаші гомоніли <…> (Є. Пашковський, Вовча зоря). * У порівн. <…> холодюка <…> вигонить мишу з-під ковдри, завмирає, <…> вискакує, як босий алкаш на похмілля, і далі нишпорить по кімнатах <…> (Є. Пашковський, Щоденний жезл). БСРЖ, 34; ПСУМС, 3; СЖЗ, 10; ТСРОЖ, 4; ТСРЯ, 46; ЯБМ, 1, 26.
АЛКАШИСТ, -а, ч.; жрм. Те саме, що АЛКАШ.
АЛКАШИСТЮГА, -и, ч. і ж.; мол., жрм. Те саме, що АЛКАШ.
АЛКАШНИЦЯ, -і, ж.; жрм. Алкоголічка.
АЛКАШНЯ, -і, збірн.; жрм. Алкоголіки.
АЛКАШУГА, -и, ч. і ж.; мол., жрм. Те саме, що АЛКАШ.
АЛКОГОЛІК, -а, ч.; комп. Програміст на мові. Алґол. БСРЖ, 34; Синишин, 23.
АЛКОГОЛІЧКА, -и, ж.; військ. (курс); жарт. Будь-яка цивільна сумка, яку курсанти використовують замість визначеної польової сумки. Балабін.
АЛЛО, вигук.Алло, ми шукаємо таланти (талантів), мол.; жарт.-ірон. Машина медвитверезника. Але не на таксі [вивозили з ресторану], а на тій автомашині, яку в народі прозвали «Алло, ми шукаємо талантів». І ось цей талант у тебе на квартирі… (О. Чорногуз, «Аристократ» із Вапнярки). ПСУМС, 3.
АЛМАЗНО, присл.; крим. Добре, чудово. СЖЗ, 10; ЯБМ, 1, 27.
АЛЬБІНА, -и, ж.; мол. Жінка, яка торгує самогонкою. ПСУМС, 3.
АЛЬОША, -і, ч. 1. мол. Ненадійна людина. ПСУМС, 3.
2. жрм; ірон., зневажл. Дурень. Та наш Сашко такий альоша, що його й дитина обдуре (Чабаненко 1992). БСРЖ, 35; ЯБМ, 1, 30. ♦ Альоша приморожений. Недоумкуватий, дурень. ФССГД, 22. Альоша прицюцькуватий. Те саме. ФССГД, 22.
АЛЬФОНС, -а, ч.; пов. Сутенер. СЖЗ, 10; ЯБМ, 1, 28.
АМАЗОНКА, -и, ж.; крим. Жінка легкої поведінки. СЖЗ, 10; ЯБМ, 1, 28.
АМБА, -и, ж.; крим. Крах, безвихідь; провал. БСРЖ, 35; СЖЗ, 10; ЯБМ, 1, 30.
АМБАЛ, -а, ч.; крим., жрм. Фізично сильний, високого зросту чоловік. СЖЗ, 10; ФССГД, 23; ЯБМ, 1 30.
АМБЕЦЬ, -ю, ч.; мол. Те саме, що АМБА. <…> почали пити, курити, висловлюватись матом, підозрюючи амбець <…> (Є. Пашковський, Щоденний жезл). БСРЖ, 35; ПСУМС, 32.
АМБРАЗУРА, -и, ж.; крим., мол. 1. Вікно. БСРЖ, 35; ПСУМС, 3; СЖЗ, 11; ЯБМ, 1, 30. 2. Рот. БСРЖ, 35; СЖЗ, 11.
АМЕРИКАНКА, -и, ж.; крим. Гра в карти, при якій той, хто програв, виконує всі забаганки того, хто виграв. БСРЖ, 35; СЖЗ, 11; ЯБМ, 1, 31.
АМЕРИКОС, -а, ч.; мол. Американець. «Америкоси», зазвичай, добре годують на презентаціях (ПіК, 2001, № 48). БСРЖ, 35.
АМІГО, невідм., ч.; мол. Друг, товариш (при звертанні). Йдем, аміго, по пивку ковтнемо, — показує на нічний бар <…> (А. Дністровий, Місто уповільненої дії).
■ Від ісп. amigo — друг, приятель.
АМНУХА, -и, ж.; крим. Амністія. БСРЖ, 35; СЖЗ, 11.
АМПУЛА, -и, ж.; крим. Пляшка зі спиртним. БСРЖ, 35; СЖЗ, 11; ЯБМ, 1, 31.
АМУРИК, -а, ч.; крим. Особа, засуджена за зґвалтування неповнолітньої. БСРЖ, 36; СЖЗ, 11; ЯБМ, 1, 31.
АНАША, -і, ж.; нарк., крим., жрм. Гашиш, наркотик, що виготовляється з конопель. Десь тюрма позіхала здаля / На мій вечір, що пах анашею (П. Вольвач, Марґінес); <…> спасу нема і запах анаші / дражнить чекістський нюх / товариш жучок читає вірші / та іншу мою / херню <…> (І. Бондар-Терещенко, Поsтебня). БСРЖ, 36; СЖЗ, 11.
АНДЕРСЕН, -а, ч.; мол. Брехлива особа. ПСУМС, 3.
АНЕСТЕЗІЯ, -її, ж.; мол.; жарт. Спиртний напій. Я не можу знаходить поезію / Там, де в присмерку бродять менти, / Заважають прийнять анестезію (Ю. Позаяк, Шедеври).
АНТАБУС, -у, ч.; жрм. Будь-який медичний препарат, призначений для лікування алкоголізму. Між іншим, так пити горілку, як ви п’єте, рекомендується тільки в закритих приміщеннях і при невеличкому скупченні народу. Ви генерала просто шокували. В нього очі полізли на лоба. Він, я вам точно кажу, переконаний, що ви двічі лікувалися антабусом, стільки ж були в Глевасі і збираєтесь туди втретє (О. Чорногуз, «Аристократ» із Вапнярки). Югановы, 24.
АНТЕНА, -и, ж.; жарт. 1. крим. Вухо. БСРЖ, 37; СЖЗ, 11.
2. крим. Чоловічий статевий орган у стані ерекції. БСРЖ, 37; СЖЗ, 11; ЯБМ, 1, 32.
3. військ. (курс). Шнурки, що виступають над шапкою. Балабін.
АНТИЛОПА, -и, ж.; крим. Людина, яка завжди шукає собі вигоду. БСРЖ, 37; СЖЗ, 11; ЯБМ, 1, 32.
АНТОН, -а, ч. 1. крим. Двірник. БСРЖ, 37; СЖЗ, 11; ЯБМ, 1, 37. 2. крим., мол. Сторож. БСРЖ, 37; ПСУМС, 3; СЖЗ, 11; ЯБМ, 1, 32.
АНТРАМЕНТ, -у, ч.; крим. Кріплене плодово-ягідне вино. БСРЖ, 37; СЖЗ, 11; ЯБМ, 1, 32.
■ Від літер. антрамент — чорнило.
АНТРАЦИТ, -у, ч.; крим. 1. у знач. збірн.; і нарк. Наркотики. БСРЖ, 37; СЖЗ, 11; ЯБМ, 1, 33.
2. Махорка. БСРЖ, 37; СЖЗ, 11; ЯБМ, 1, 33.
АПАРАТ, -а, ч.; крим. 1. Будь-яка машина або двигун, автомобіль, таксі. СЖЗ, 11.
2. Чоловічий статевий орган. СЖЗ, 11.
3. Шприц для ін’єкцій наркотиків. СЖЗ, 11.
АПҐРЕЙД, -у, ч.; комп. Модернізація, оновлення апаратного забезпечення. Апґрейд обійшовся в 300 умовних. Синишин, 23.
■ Від англ. upgrade.
АПҐРЕЙДИТИ, -джу, -диш, док.; комп. Модернізувати апаратне забезпечення. БСРЖ, 37; Синишин, 23.
АПДЕЙТ, -у, ч.; комп. 1. Оновлення програмного забезпечення. Синишин, 23.
2. Нова версія програми, що розповсюджується тільки для користувачів попередніх версій. Синишин, 23.
■ Від англ. update.
АПЕЛЬСИН, -а, ч.; крим. Ручна граната. БСРЖ, 37; СЖЗ, 11; ЯБМ, 1, 33.
Апельсин свинячий. Картопля. СЖЗ, 11.
АПЕНДИЦИТ, -у, ч.; комп.; жарт. Додаток. Документ із апендицитами. БСРЖ, 37; Синишин, 23.
АРА, -и, ч.; крим., жрм. Вірменин. БСРЖ, 37; СЖЗ, 11.
■ Від часто вживаного вірменами вигуку Ара! — Агов! Іди сюди! БСРЖ, 37.
АРАП, -а, ч.; крим. 1. Гравець — аферист, шахрай. БСРЖ, 38; СЖЗ, 11; ЯБМ, 1, 35.
2. Нахабна людина. БСРЖ, 38; СЖЗ, 11; ЯБМ, 1, 35.
Арапа гнати. Брехати. СЖЗ, 11. Арапа заправляти (запускати). 1) Обдурювати. 2) Не сплачувати картярського боргу. БСРЖ, 38; СЖЗ, 12; ЯБМ, 1, 35.
АРБАЙТ, -у, ч.; арм.; жарт.-ірон. Робота. Балабін; БСРЖ, 38.
■ Від нім. Arbeit. БСРЖ, 38.
АРЖАН, -у, ч., частіше мн.; крим. Гроші. БСРЖ, 38; СЖЗ, 12.
■ Від франц. argent. БСРЖ, 38.
АРЖОВАНИЙ, -а, -е; комп. Заархівований, як правило, архіватором ARJ (про файл). БСРЖ, 38; Синишин, 23.
■ Від назви архіватора ARJ. БСРЖ, 38.
АРИСТОКРАТ, -а, ч.; крим. 1. Кишеньковий злодій вищої кваліфікації. БСРЖ, 38; СЖЗ, 12.
2. Злодій-рецидивіст. БСРЖ, 38; СЖЗ, 12; ЯБМ, 1, 39.
АРІ, вигук.; мол. Те саме, що АРІВІДЕРЧІ. ПСУМС, 3.
АРІВІДЕРЧІ, вигук.; мол. До побачення, прощай. ПСУМС, 3.
■ Від італ. arrivederci! — до побачення!
АРКАНИТИ, -ню, -ниш, недок., кого; крим. Спокушати чоловіка з метою наживи. БСРЖ, 38; СЖЗ, 12; ЯБМ, 1, 39.
АРМАГЕДДОН, -у, ч.; мол.; жарт.-ірон. Стан сильного алкогольного сп’яніння. ПСУМС, 4.
АРМАДА, -и, ж.; мол. Армія. БСРЖ, 38; ПСУМС, 4.
АРМІЯ, -ії, ж. ♦ Червона армія, мол., жрм. Менструація. А на полиці між книжками й конспектами лежать сім гандонів, як сім вередливих курвів з вічними бюлетенями, червоними арміями (Синопсис станіславський необов’язковий). БСРЖ, 39.
АРХАРОВЕЦЬ, -вця, ч.; жрм, мол. Хуліган; людина, схильна до хуліганських вчинків. Скрізь позалазили компартійні архарівці. Бо дармоїдам всюди в нас дорога і пошана всюди дуракам (Є. Дудар, Хунта діє). БСРЖ, 39; СЖЗ, 12; ЯБМ, 1, 42.
АСК, -у, ч.; сист., мол. Жебракування, збір милостині. На жаль, мистецтво справжнього «аску» поступово відмирає <…> (ПІК, 2002, № 38). БСРЖ, 39.
АСКАТИ, -аю, -аєш; -аю, -аєш, недок., що. 1. сист.; мол. Випрошувати щось у сторонніх (гроші, цигарки і т. ін.). БСРЖ, 39; ПСУМС, 4.
2. крим. Жебрачити. СЖЗ, 12.
■ Від англ. to ask — просити.
АСКАЧ, -а, ч.; мол. Жебрак, прохач. Більшість «аскачів» є або професійними неробами, або переконаними, з міцним філософським підґрунтям, асоціальними особами <…> (ПіК 2002, № 38).
АСМОДЕЙ, -я, ч.; крим.; несхвальн. 1. Скупа людина; скнара. БСРЖ, 40; СЖЗ, 12; ЯБМ, 1, 42.
2. Непрофесійний злочинець; хуліган. БСРЖ, 40; СЖЗ, 12.
АСТМА, -и, ж.; комп.; жарт. Мова програмування Ассемблер (Assambler). Програми на астмі важать найменше. БСРЖ, 40; Синишин, 23.
АСТМАТИК, -а, ч.; комп.; жарт. Програміст на мові Ассемблер. Синишин, 23.
АСФАЛЬТ, -у, ч. ♦ Асфальт підіймається / піднявся, мол.; жрм. Впала п’яна людина. ПСУМС, 4; ФССГД, 23. Асфальт обіймати, жрм. Лежати п’яним на дорозі. ФССГД, 23. Див. також ХВОРОБА. На рівні асфальту, жрм. Абсолютно нічого (не знати). ФССГД, 202.
АСЬКА, -и, ж.; комп.; жарт. Програма ICQ. І був у мене, звісно, комп’ютер і стояла на ньому «аська» (ПіК, 2002, № 25–26). Синишин, 23.
АСЯ, -і, ж,; мол.; жарт. Біле сухе вино «Аромат степу».
АТАНДА, вигук.; крим. Сигнал небезпеки: «утікай», «ховайся». БСРЖ, 40; СЖЗ, 12; ЯБМ, 1, 43. ■ Від франц. attendant — чекаючи. БСРЖ, 40. ♦ Атанду метати, крим.; несхвальн. Відмовлятися від своїх слів, обіцянок. БСРЖ, 40; СЖЗ, 12; ЯБМ, 1, 43.
ATАС. 1. вигук; крим., мол. Попередження про небезпеку. <…> адже потім вони справді вислизнули з півдороги, точніше, спригнули, покидавши зв’язані картини і деякі клунки, отже, був атас (Ю. Андрухович, Мальброк і хрестоносці). * Образно. В усі епохи і часи шляхи відкрито. / Червоним в назві світиться «АТАС» (В. Неборак, Літаюча голова). БСРЖ, 40; СЖЗ, 12; ТСРОЖ, 5; ЯБМ, 1, 43.
Атас цинкує. Спостерігач повідомляє про наближення стороннього. БСРЖ, 40; СЖЗ, 12; ЯБМ, 2, 43. Бути (стояти) на атасі, крим. Бути на варті в момент скоєння злочину. Так, обов’язково мусив бути цей хтось на атасі <…> (Ю. Андрухович, Мальборк і хрестоносці). СЖЗ, 97; ЯБМ, 2, 387. 2. -у, ч.; мол. Хтось або щось, що вражає своєю неординарністю. В цьому, 2000-му році мені разом із дружиною та сином виповниться 120. Хіба це не amac? Amac чи не атас, але такі ми, слов’яни, сентиментальні, коли йдеться про свята і круглі цифри (УМ, 3.02.2000). Югановы, 26.
3. -у, ч.; мол. Про те, що володіє неґативні риси і викликає незадоволення, осуд. Це взагалі феномен і атас — усенародне святкування 40-річних «ювілеїв». Скоро дійде черга до 30-річних (Квітка Цимис, Лист…). БСРЖ, 40.
4. -у, ч. Про те, що викликає схвалення, захоплення. Стільки гармидеру в місті наробили — це атас! — голос Черепа звучав радісно (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 40.
■ Від жарґ. атанда — сиґнал тривоги. Грачев, Мокиенко, 23–24.
АТАСНИК, -а, ч.; крим. Спостерігач, який стоїть на сторожі і попереджує про небезпеку. БСРЖ, 40; СЖЗ, 12; ЯБМ, 1, 43.
АТАЧИТИ, -чу, -чиш; комп. Робити додаток до повідомлення електронною поштою. Приатач мені доки. Синишин, 24.
АУСВАЙС, -а, ч. 1. мол. Посвідчення особи. <…> вселяється чоловік, показавши на рецепції студентський аусвайс, і зачиняється в кімнаті <…> (С. Жадан, Історія культури початку століття). * Образно. Це просто день, весь твій, мов «аусвайс» (С. Жадан, Молоде вино). ПСУМС, 4.
2. жрм. Будь-який документ. Прокурор Полтавської області Олександр Гардецький минулої п’ятниці особисто зацікавився першоджерелами появи дозвільного «аусвайсу», який, по суті, запалив зелене світло перед брудним у всіх значеннях цього слова торгашем (УМ, 24.06.2000).
■ Від. нім. Ausweis — посвідчення особи.
АУТ, -у, ч. 1. мол., крим. Крах, провал. БСРЖ, 40; СЖЗ, 12.
2. комп. Збій у роботі операційної системи. БСРЖ, 40; Синишин, 24.
АУТГЛЮК, -а, ч.; комп. 1. Програма Microsoft Outlook. Синишин, 24.
2. Зависання програми Microsoft Outlook. Синишин, 24.
АФГАН, -у, ч.; арм., мол. Афганістан як місце проведення радянської воєнної кампанії у 1979—1989 pp. Жора таки справді, різатиме барана, бо в руках у нього ніж, як багнет, привезений, видно, з Афгану (В. Шкляр, Ключ); Один дядьків син на війні у Афгані <…> (Ю. Позаяк, Шедеври). БСРЖ, 41.
АФГАНКА, -и, ж. 1. Куртка з тканини захисного кольору часів афганської війни. БСРЖ, 41; ПСУМС, 4.
2. нарк. Афганські коноплі. Грали повністю вбитими — дьорнули афганки і похапали киї, один із них уявив себе Бубкою із шестом на чемпіонаті світу <…> (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). БСРЖ, 41; СЖЗ, 12.
АФЕН, -а, ч.; мол. Міліціонер. ПСУМС, 4.
АФІША, -і, ж.; крим. Повне одутле обличчя. СЖЗ, 12.
АХМИРКА, -и, ч.; крим. Алкогольне похмілля. СЖЗ, 12; ЯБМ, 1, 44.
АЦЕТОНКА, -и, ж. 1. нарк. Очищений за допомогою ацетону наркотик. БСРЖ, 41; СЖЗ, 12.
2. крим. Токсикоманка. БСРЖ, 41; СЖЗ, 12.
АШАР, -у, ч.; крим. Базар. БСРЖ, 41; СЖЗ, 12; ЯБМ, 1, 45.

Unless otherwise stated, the content of this page is licensed under Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License