Б

БАБА, -и, ж.; крим., мол.; ірон. або зневажл. Дівчина або жінка. ПСУМС, 4; ЯБМ, 1, 46.
♦ Баба яга, гірн. Підвісна дорога. Дзендзелівський, 350. Залізна баба, жрм. Монумент Батьківщині-матері на схилах Дніпра у Києві. А тепер пригадаймо, який вигляд мав пагорб, що несе на собі залізну бабу. Скульптура стала своєрідним ретранслятором негативної енергії (ПіК, 2001, № 7).
БАБКА, -и, ж. 1. крим. Каблучка, перстень. БСРЖ, 42; СЖЗ, 13.
2. мн. бабки, -бок; крим., жрм. Гроші. Часу тобі — година! Якщо о восьмій не з’явишся з бабками, іду в мінтовку <…> (В. Врублевський, Замах на генсека); Розумієш, я роблю бабки на машинах (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб); Ось справжні мужики сидять у крутих тачках з власним водієм, у розкішних костюмах, при бабках їдуть у нічний клуб. А я сиджу тут, як дурень (УМ, 21.06.2000); Ім «світили» шалені бабки (УМ, 22.04.1999). БСРЖ. 42; ПСУМС, 4; СЖЗ, 13; ТСРОЖ, 5; ТСРЯ, 68; ЯБМ, 1, 50.
♦ Бабки відбити, крим. Повернути борг. СЖЗ, 13; ЯБМ, 1, 50. Бабки гарячі, крим. Гроші, зароблені проституцією. БСРЖ, 42; СЖЗ, 13; ЯБМ, 1, 50. Бабки ламати, крим. Шахраювати під час розміну та обміну грошей. БСРЖ, 42; СЖЗ, 13; ЯБМ, 1, 50. Бабки ліпити. Збагачуватися. СЖЗ, 61. Бабки общакові, крим. Гроші, зібрані злодіями для власних потреб, надання допомоги спільникам та їхнім сім’ям. Бабки стоять на переломі, крим. Гроші, витягнуті з кишені наполовину. СЖЗ, 13; ЯБМ, 1, 50. Бабки стоять стовпом, крим. Гроші (у банківській упаковці) лежать пачками (у сумці, портфелі, дипломаті, валізі). СЖЗ, 13; ЯБМ, 1, 50. Бабки чисті, крим. Гроші, що містяться в банку. СЖЗ, 13; ЯБМ, 1, 50. ■ Слово походить від зображення Катерини II на асигнаціях XVIII-XIX ст. (саме вона — «бабка»). Грачев, Мокиенко, 27. Пор. КАТЯ. ■ Номінація пов’язана з російським варіянтом гри у бабки, суть якої у збиванні бабок — надкопитних кісток домашніх тварин або замінників цих кісток, відлитих з чавуну чи свинцю; звідси бере початок популярний російський фразеологізм сшибать (зашибать, заколачивать) бабки. Грачев, Мокиенко, 28–29. ■ У російському селянському побуті «бабкою» (і «бабою») називали кілька поставлених один до одного снопів, один з яких клали зверху цієї «піраміди». Здалеку така «споруда» скидалася на російську бабу у сарафані. «Бабками» часто рахували урожай: «скільки ти бабок зняв?» Розраховувались нерідко також «бабками». Пізніше, під впливом російської гри в «бабки» (див. вище), слово почало вживатися у множині.
БАБКОМ, -у, ч.; жрм; ірон. Жінки, що мають звичку сидіти біля під’їзду і обговорювати побут, звички і тощо мешканців будинку. Відставлена дружина абсолютно не звертає уваги на новосімейного чоловіка, майстерно вміє прикинутися, що їй все байдуже, але діти — ті іноді біжать татові назустріч саме тоді, коли вона гордо веде його під руку перед усім двірським «бабкомом», що саме збирається на своє вечірнє засідання тоді, коли на дитячому майданчику ігри в розпалі (Є. Кононенко, «Великомученице кумо…»).
БАБЛО, -а, с.; мол. Гроші. Бабла в них справді мусить бути до хріна (А. Кокотюха, Останній раз); Насправді ж причина проста й банальна — нестача «бабла», проте хлопці майже щодня збираються разом у своїй студії і грають, пишуть, словом — творять (УМ, 31.08.1999).
БАҐ, -у, v.; БАҐА, -и, ж.; комп. Помилка, збій у програмі. Треба відловити всі баґи. БСРЖ, 43; Синишин, 24.
■ Від англ. bug.
БАДИЛЛЯ, -я, с.; нарк. Паростки маку. ПСУМС, 4.
БАДЛО, -а, с.; мол. Обличчя. ПСУМС, 4.
БАЗАР, -у, ч. 1. мол., жрм, крим. Бесіда, розмова. Я знав, що це не пустий базар (А. Мухарський, Попса для еліти). БСРЖ, 44; ЯБМ, 1, 53.
Базару (базарів) немає, мол., крим. Уживається на знак згоди з кимсь. І, звісно, смуток золотим пушком / Діткнеться серця — тут нема «базару» (П. Вольвач, Кров зухвала). Відповідати за базар, мол. Говорити серйозно, з усвідомленням стану справ. ПСУМС, 4. Гнилий базар, крим.; мол.; жрм. Порожні балачки. ПСУМС, 31; СЖЗ, 31; ФССГД, 25. Неприємно лише вкотре перечитувати «гнилий базар» про невистояність молодого вина (Книжник, 2001, № 6). З’їхати з базару, мол. Сказати щось недоречне. ПСУМС, 4. Попасти в базар, мол. Бути зв’язаним словом. ПСУМС, 4. Розвести на базари. Див. РОЗВЕСТИ. Фільтрувати базар, крим., мол. Бути обережним у виборі висловів (у розмові, під час суперечки). Народний депутат Олександр Волков в інтерв’ю газеті «Сьогодні», відповідаючи на запитання, чи вважає він, Волков, що депутати змінюють фракції не за фінансовими переконаннями, а за якими-небудь іншими, щиро так відповів: «Чисто за ідеологічними». Загалом, як не фільтруй «базар», а рідна мова ллється чисто-чисто, конкретно-конкретно (ВЗ, 2001, № 199–200). БСРЖ, 44; ЯБМ, 2, 467.
2. крим. Суперечка, з’ясування стосунків. БСРЖ, 44. // мол. Галас, безлад. Альо, дітвора! Кінчай базар! Од вас дуже багато галасу (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). Югановы, 27. ♦ Плюшкінський базар, мол.; жарт.-ірон. Місце, де продають старі речі, товари тощо. ПСУМС, 54.
БАЗАРИТИ, -рю, -риш, недок. 1. мол. Говорити щось, про когось. Вам нема про що базарити? — неохоче подав Гога із Кущів (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб).
2. крим. Кричати, галасувати, сваритися. СЖЗ, 13; БСРЖ, 44.
БАЗЛАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. мол. Розмовляти; невимушено бесідувати. Ото й лежи там у тряпочку, щоб тебе й не чули. Бо ми голосували й голосувати будемо доти таким, як ти, доки таких умніків, які навіть в морзі много базлають — щоб їх взагалі не було! (Б. Жолдак, Бог буває). БСРЖ, 44. 2. крим. Кричати, кликати на допомогу. — Ти чого базлаєш, — сердитим шепотом спитав він, — по соплях захотіла? (М. Омельченко, Свято біди). БСРЖ, 44; СЖЗ, 14; ЯБМ, 1, 54.
БАЙДА, -и, ж. 1. мол. Голова. ПСУМС, 4. 2. мол. Будь-яка річ. Балабін; БСРЖ, 44.
БАЙК, -а, ч.; мол. Мотоцикл. Він класно їздить на байку! / А ти класно танцюєш! Або ганяєш в баскетбол, / Або розбираєшся в класній музиці чи комп’ютерах! (Реклама в метрополітені).
■ Від англ. розм. bike — мотоцикл.
БАК, -а, ч., мн. баки; крим., мол., жрм. Долар США. БСРЖ, 45; СЖЗ, 14.
■ Від амер. розм. buck.
БАКЕНБАРДИ, -ів, мн. ♦ Трахнути по самі бакенбарди, мол. Сильно обдурити. ПСУМС, 4.
БАКИ, -ів, мн. ♦ Баки забивати, крим. 1) Відволікати увагу розмовою. БСРЖ, 45; СЖЗ, 14; ЯБМ, 1, 55. 2) Брехати, уводити В оману. БСРЖ, 45; СЖЗ, 14; ЯБМ, 1, 55. Баки повні, мол. Є потреба відвідати туалет за малою нуждою. ПСУМС, 4. Баки злити, мол. Справити малу нужду. ПСУМС, 4.
БАКЛАЖАН, -а, ч.; мол. Алкоголік. ПСУМС, 4.
БАКЛАН, -а, ч. 1. крим.; зневажл. Молодий, недосвідчений ЗЛОДІЙ. БСРЖ, 45; СЖЗ, 14; ЯБМ, 1, 55.
2. крим. Хуліган. [Кецик:] Ну, нарвались баклани <…>? (Б. Жолдак, Голодна кров). СЖЗ, 14; ЯБМ, 1, 55.
3. мол. Непорядна людина. Баклан — непорядна у всіх відношеннях людина. (КСМС).
4. мол. Ведучий рок-концерту. ПСУМС, 5.
5. мол. Балакуча людина. ПСУМС, 5. // Людина, що наговорює на інших. КСМС.
6. військ. Солдат осіннього призову. Балабін.
7. частіше мн. баклани, -ів; військ.; жарт. Льотчики морської авіації. Балабін; БСРЖ, 45.
■ З рос. діял. баклан — «обрубок колоди», «людина з великою головою». Грачев, Мокиенко, 32.
БАКЛАНИТИ, -ню, -ниш, недок.; мол. Те саме, що БАЗАРИТИ1. ПСУМС, 5.
БАКЛАНКА, -и, ж. 1. крим. Стаття Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за хуліганство. БСРЖ, 45; СЖЗ, 14; ЯБМ, 1, 56. 2. мол. Те саме, що БАЗАР. ♦ Загнати по бакланці. Мимоволі вибовкати якусь таємницю. ПСУМС, 5.
БАКС, -а, ч., перев. у мн. бакси, -ів; жрм. Долар США. Було, було, але нема часу шукати ті 20 баксів. Ідіотське слово «бакси» (С. Кононенко, Найбільша божа благодать); Капітан міліції носив бакси не в гаманці, а в шкарпетці (УМ, 2.03.1999). БСРЖ, 45; СЖЗ, 14; ЯБМ, 1, 56.
БАКСЕР, -а, ч.; мол. Той, хто займається незаконною купівлею-продажем валюти; валютник. ПСУМС, 5.
БАКСИК, -а, ч.; жрм. Пестл. до БАКС. — <…> Візьми декілька баксиків, так сказати, на витрати виробництва… (С. Бортніков, Чистильник).
БАКСІ, невідм. ж.; мол. Жінка, чоловік якої має багато грошей. ПСУМС, 5.
БАКСОТА, -и, ж.; збірн. Долари.
БАКСЮК, -а, ч.; мол.; жарт.-ірон. Те саме, що БАКС. Поганенького баксюка ніхто не дасть, мудаки! (А. Кокотюха, Останній раз).
БАКШТЕЙН, -у, ч.; мол. Сморід. ПСУМС, 5.
БАЛАБАС, -а, ч.; мол. Голова. ПСУМС, 5.
БАЛАЛАЙКА, -и, ж.; мол.; жарт. Ґітара. БСРЖ, 46; ПСУМС, 5.
БАЛАНДА, -и, ж. 1. крим. В’язнична юшка, рідка їжа в колонії. «Тут всі навчилися чекати», — висловився якось в одному зі своїх віршів мій товариш Федір. «Чекають миски баланди, — іронізує він далі, — листа із дому виглядають…» (А. Шевченко, Чорний човен неволі). БСРЖ, 46; СЖЗ, 14; ЯБМ, 1, 57.
Баланду їсти, жрм. Перебувати у в’язниці, бути засудженим. А де Микола? — Та, баланду їсть. ФССГД, 26.
2. жрм; зневажл. Будь-яка несмачна, невисокої якості страва. БСРЖ, 46; ПСУМС, 5. // Дуже рідка пісна юшка. ФССГД, 24.
3. крим., жрм. Неправдива інформація, плітки. БСРЖ, 46; СЖЗ, 14; ЯБМ, 1, 57.
Баланду запускати (розводити, травити), крим. Брехати; вигадувати щось. БСРЖ, 46; СЖЗ, 14; ЯБМ, 1, 57. Ганяти баланду, жрм. Те саме. ФССГД, 26.
БАЛДА, -и, ж. 1. крим.; зневажл. Голова. Це коли пишеш про яких бариг, то тоді опасно. Як узнають, то можуть і пльонку спалить, і балду одбить, як доберуться (Б. Жолдак, Топінамбур, сину). БСРЖ, 46; СЖЗ, 14; ЯБМ, 1, 59.
2. крим. Будь-який наркотик. БСРЖ, 46; СЖЗ, 14; ЯБМ, 1, 59.
3. крим. Нічний сторож. БСРЖ, 46; СЖЗ, 14; ЯБМ, 1, 59.
4. крим. Долото. БСРЖ, 46; СЖЗ, 14; ЯБМ, 1, 59.
5. гірн. Важкий молот, яким забивають стояки кріплення, розбивають великі брили породи. Дзсндзелівський, 350.
6. крим., жрм; жарт.-ірон. Чоловічий статевий орган. ЯБМ, 1, 59; СЖЗ, 14; БСРЖ, 466.
7. мол., муз. Головка магнітофона. ПСУМС, 5.
8. мол. Брехня. ♦ Без балди. Серйозно, не шуткуючи; без обману. БСРЖ, 47; ПСУМС, 5.
БАЛДІТИ, -ію, -ієш, недок.; жрм. Радіти, насолоджуватися, перебувати у розслабленому стані. Я обрав басейн з найвищою температурою води. Стою в «сірководні», балдію… (С. Бортніков, Чистильник). ТСРОЖ, 7.
БАЛКОН, -а, ч.; мол.; жарт. 1. Великі жіночі груди. ПСУМС, 5. ■ З нім. школярського арґо (Balkon) через посередництво польськ. школярського арґо (balkony). Горбач 1966, 53.
2. Зад; сідниці. Як ти носиш цей балкон ззаду? (Запис 2001 p.).
БАЛОН1, -а, ч. 1. мол. Пластмасова пляшка з-під коли. ПСУМС, 5.
2. гірн. Трилітрова банка. ФССГД, 27. ♦ Ходити на балон, гірн. Випивати, відзначати якусь подію. ФССГД, 27.
3. мол.; мн. балони. Великі жіночі груди.
БАЛОН2, -а, ч. 1. крим.; зневажл. Міліціонер. СЖЗ, 14.
2. військ. Воїн-автомобіліст. Балабін.
БАЛСАНКА, -и, ж.; мол. 1. Те саме, що БАЛОН1. ПСУМС, 4.
2. Металева саморобна пляшка; сулія.
БАЛУН, -а, ч., (у кого, де, з ким); мол. Про повну відсутність чого-небудь. ПСУМС, 5.
БАМБЕТЕЛЬ, -тля, ч.; мол.; зах. 1. Ліжко. З однією зустрілися на вечірці, познайомилися, сп’яніли двоє, велике товариство, всі співають, дим коромислом, ми впали з нею, уже не пам’ятаю імені, нізащо не впізнав би її на вулиці, на якийсь старожитній «бамбетель», полизалися, як собаки <…> (С. Процюк, Love story). ПСУМС, 5.
2. Заднє сидіння на автобусі. ПСУМС, 5.
■ Від нім. Bankbettel — меблі, які розсуваються для спання і складаються для сидіння. Горбач. 1966, 41.
БАМБУК, -а, ч.; мол.; зневажл. Психічно ненормальна людина. ПСУМС, 5.
Кури бамбук. Неввічлива відмова дати цигарку. ПСУМС, 5. Мелений бамбук. Кава грубого помелу. ПСУМС, 5.
БАНАБАК, -а, ч.; крим., жрм. Кавказець, який торгує на базарі фруктами та квітами. <…> про Султана колись був згадав Містер Пепс Кобиляче Око, — мовляв заявився один приблуда, банабак, — чи то азербайджанець, чи вірменин, діла крутить, правда, місцеві шкіряться, але той відкупного цілий ящик поставив, — купилися (О. Ульяненко, Сталінка); Базарь. Цигани. Банабаки. / Поклали тіні старі акації (П. Вольвач, Бруки і стерні). ЯБМ, 1, 61.
БАНАН, -а, ч. 1. крим. Чоловічий статевий орган. СЖЗ, 15.
2. мн. банани, -ів; мол. Вид брюк (широкі, звужені до низу). Моя сусідка в голубих бананах / сказала, ніби видихнула в шум <…> (П. Коробчук, Загальний вагон). БСРЖ, 48.
БАНАНЧИКИ, -ів; крим., військ. Патрони. Балабін; БСРЖ, 48.
БАНДАН, -а, ч.; БАНДАНА, -и, ж.; мол. 1. Чоловічий головний убір металістів чи неформалів — хусточка, що зав’язується особливим чином круг голови. БСРЖ, 49; ПСУМС, 5. // Хустка, що зав’язується круг голови. Волосся прибрала назад чорною хусткою «бандана» (Є. Кононенко, Зрада).
2. Хустка, що використовується для маскування обличчя на акціях громадської непокори. ПСУМС, 5.
■ Від нім. Band — бант, тасьма, зав’язка.
БАНДЕРА, -и, ч. і ж.; частіше мн. бандери; жрм; ірон. Мешканець Західної України. // крим. Українець (як правило, про ув’язненого). БСРЖ, 49.
БАНДЕРОЛЬ, -і, ж. ♦ Бандероль відправити, мол.; жарт.-ірон. Справити велику нужду. ПСУМС, 5.
БАНДЕРША, -і, ж.; крим. Жінка, яка утримує притон розпусти. Проживши в місті скільки вже років, він навчився розбиратися в жінках — така через півроку потрапляє на панель, за рік, вже дивись, — бандерша (О. Ульяненко, Вогненне око). БСРЖ, 49; СЖЗ, 15; ЯБМ, 1, 61.
БАНДЕРШТАД, -у, ч.; мол.; ірон. 1. Західна Україна. То ми — хлопці з Бандерштаду (з пісні гурту «Брати Гадюкіни»).
2. збірн. Мешканці Західної України. Прочунялий, вирує бандерштад, / Горять свічки на ганку держбудинку (П. Вольвач, Кров зухвала).
БАНДИТ, -а, ч.; мол. Добрий знайомий. ПСУМС, 5.
БАНДИТКА, -и, ж.; мол.; жарт.-ірон. Ігровий автомат. ПСУМС, 5.
БАНДУРА, -и, ж.; крим. Ґітара. БСРЖ, 49; ЯБМ, 1, 62.
2. жрм; несхвальн. Будь-який великий громіздкий, незручний у користуванні предмет. БСРЖ, 49; ПСУМС, 5; СЖЗ, 15; ЯБМ, 1, 62.
3. крим. Зад. СЖЗ, 15; ЯБМ, 1, 62.
БАНКА, -и, ж. 1. жрм, мол., крим. Пляшка вина, горілки. БСРЖ, 49; СЖЗ, 15; ЯБМ, 1, 62.
Іти на банку, гірн. Іти випивати. Роздавити банку, гірн. Відзначити випивкою якусь подію (відпустку, день народження, премію тощо). Ставити банку, гірн. Пригощати спиртним. ФССГД, 27.
2. муз. Колонка, через яку виводяться усі інструменти і з якої можна прослухати загальне звучання. ПСУМС, 3.
БАНОЧКА, -и, ж.; морськ. Табуретка. Балабін; БСРЖ, 50.
БАНЬКА, -и, ж.; нарк. Випарювання рідини. ПСУМС, 5.
На баньці, жрм.; зах. У стані алкогольного сп’яніння. У руках дивак тримав великий та трохи прим’ятий букет троянд. Він хотів вибачитися за те, що сталося вчора. Він був трошки «на баньці» (СМ, 25.05.200). ■ Від польськ. розм. być па bаńсе — бути напідпитку.
БАНЯК, ч.; мол. 1. -у; і жрм. Випивка. «Баняк» — випивка (фуршет) і похідне від нього «банячити» (Т. Даниленко Алкоголь і кава…).
2. -а. Дурень. ПСУМС, 5.
3. -а. Людина з діяспори. ПСУМС, 5.
БАНЯЧИТИ, -чу, -чиш, недок.; мол.; зах. Пити спиртні напої, пиячити. А потім ділимося на компанії і йдемо кудись банячити. Напиваємось, читаємо одне одному нові вірші, маримо Нобелівськими преміями (В. Канюс, Сентиментальний блюз); Лишалось повернутись в бар, де вже сиділо зо два десятки зневірених, так само як і ми, меломанів і печально банячили (С. Жадан, Біг Мак); Ну, не вміють вони пити так, як ми, не мають, видно, історичних і кліматичних причин, аби так банячити (Поступ, 1.04.2000). ПСУМС, 5.
■ Від польськ. жарґ. baniować — пити алкоголь.
БАР, -у, ч.; студ.; жарт. Читальний зал у вищому навчальному закладі.
■ Див. ЧИТАТИ.
БАРАБАН, -а, ч. крим. Шкіряна сумка, Саквояж. БСРЖ, 50; СЖЗ, 16; ЯБМ, 1, 64.
По барабану кому що; мол. Про відсутність інтересу, байдужість до чого-небудь. Як митцеві, мені якось по барабану, відтворює ця річ історичну правду чи ні, якщо вона стильна (Лесь Подерв’янський: УМ. 17.01.2001). БСРЖ, 50.
БАРАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. кого; крим., мол.; вульґ. Здійснювати статевий акт з кимсь. БСРЖ, 51; ПСУМС, 6; ЯБМ, 1, 66. ■ Від польськ. жарґ. bara-bara — статевий зв’язок. Nawacka, 208.
2. муз. Серйозно, посилено репетирувати. ПСУМС, 6.
БАРБІТУРА, -и, ж., збірн.; нарк. Барбітурати, психотропні препарати. Мені б тільки барбітури і випірнути з цього мороку в той яскравий світ, звідки вона прийшла, принесена дивними ельфами запахів (О. Ульяненко, Ізгої). БСРЖ, 51.
БАРДАЧОК, -чка, ч.; авто, жрм. Відділення для всіляких дрібниць на передній панелі в кабіні автомобіля. Я кладу «Хай nayер» в бардачок… і вирушаю на пошуки потрібного мені місця (С. Бортніков, Чистильник). БСРЖ, 51.
БАРИГА, -и, ч. 1. крим. Перекупник краденого. БСРЖ, 52; СЖЗ, 16; ЯБМ, 1, 7.
2. жрм; несхвальн. Продавець, торговець, бізнес якого оцінюється як недостойний. Спорадив Марек автоколону «Караван сіті-автодор» і відправив злюмпенізованих вчителів, лікарів, інженерів («бариг» — по теперішньому) у сусіднє панство (М. Марк, Хохляцький апокаліпсис); <…> в нашу вовчу добу немає гіршої катастрофи, як звалитися з якогось щабля суспільної ієрархії поміж волоцюг і повій, одморозків і рекетирів, колгоспників і отих нещасних бариг, які торгують на ринках, де панує цілковите беззаконня… (Л. Кононович, Феміністка). Непроспаний барига крутив «одеських блатних» (В. Тарнавський, Міські мотиви); Приватний сектор, курні вузенькі вулички, оплот самогонників, бариг, спекулянтів (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера); БСРЖ, 52. 3. мол. Бізнесмен, який робить не дуже великі гроші. ПСУМС, 6.
БАРИЛО, -а, с.; мол.; жарт. Великий живіт. ПСУМС, 6.
БАРСЕТКА, -и, ж.; мол. Невеличка чоловіча сумочка для грошей, документів. Забравши барсетку, набиту грішми, дівчата вийшли з номера і зникли в невідомому напрямі (Синопсис станіславський необов’язковий). БСРЖ, 52.
БАРУХА, -и, ж.; крим. Жінка, доступна для статевих зносин. СЖЗ, 16.
БАРЦАБИ, -ів, мн.; мол.; жарт. Кінцівки. ПСУМС, 6.
БАС1, -у, ч.; мол., муз. 1. Бас-ґітара. БСРЖ, 53.
2. Бас-ґітарист. БСРЖ, 53; ПСУМС, 6.
БАС2, -а, ч.; мол., крим. Автобус. Бичкуй сигарету, уже бас іде (Запис 1996 p.). БСРЖ, 53; СЖЗ, 16; ЯБМ, 1, 72.
■ Від англ. bus.
БАСИЛО, -а, ч. і с.; мол., муз. Те саме, що БАС12. ПСУМС, 6.
БАСКЕТБОЛІСТ, -а, ч.; мол.; ірон. Чоловік, хлопець дуже малого зросту.
БАСЮК, -а, ч.; мол. Те саме, що БАС12. ПСУМС, 6.
БАТАРЕЙКА, -и, ж.; мол. Трамвай з одним вагоном. ПСУМС, 6.
Набір кісток на батарейках, жрм. Дуже худа людина. ФССГД, 130.
БАТАРЕЯ, -ї, ж.; крим. 1. Тюрма. БСРЖ, 53; СЖЗ, 16. 2. частіше мн. батареї, -ей. Ребра. БСРЖ, 53; СЖЗ, 16; ЯБМ, 1, 72.
♦ Батареї гарячі, мол. Батьки вдома. ПСУМС, 6. Бити по батареях, крим. Бити по ребрах. СЖЗ, 17. Подзвони в батарею, мол. Вислів, який означає, що мовець не має телефону. ПСУМС, 6.
БАТЛ; БОТЛ, -а, ч.; мол. Пляшка зі спиртним. БСРЖ, 53; ПСУМС, 6.
■ Від англ. bottle — пляшка.
БАТНИК, -а, ч.; комп.; жарт. Файл комп’ютерних команд (bat-файл). БСРЖ, 54; Синишин, 24.
БАТОН1, -а, ч.; крим. 1. жарт.-ірон. або зневажл. Пасивний гомосексуаліст. БСРЖ, 54; СЖЗ, 16; ЯБМ, 1, 72.
2. Молода повія. БСРЖ, 54; СЖЗ, 16.
3. Молода дівчина. БСРЖ, 54; СЖЗ, 16; ЯБМ, 1, 72.
♦ Кришити (накришити) батон (булку) на кого; мол. Поводити (повести) себе аґресивно щодо когось. БСРЖ, 54; ПСУМС, 6. Кришити батон на вуха кому. Обманювати, дурити когось. ФССГД, 29.
БАТОН2, -а, ч.; комп. 1. Кнопка миші; клавіша на клавіятурі. Топтати батони. БСРЖ, 54; Синишин, 24.
■ Від англ. button.
БАТРАК, -а, ч.; мол. Людина, яка тяжко працює. ПСУМС, 6.
БАТРАЧИТИ, -чу, -чиш, недок.; мол. Тяжко працювати. ПСУМС, 6.
БАТЬКО, -а, ч.; військ. Командир частини. Балабін.
БАТЮШКА, -ки, мол.; ірон. Дільничний міліціонер. Щоправда, метикував, лежачи під крапельницею, — у мене в загашнику лишився наш дільничний, нашого приходу «батюшка» (О. Ульяненко, Ізгої).
БАТЯ, -і, ч.; крим. Пляшка зі спиртним. БСРЖ, 54; СЖЗ, 16.
БАЦИЛА, -и, ж. 1. крим., мол.; жарт.-ірон. Сало, м’ясо, ковбаса. Великий стіл. На столі стоять миски з бацилою (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу). БСРЖ, 54; ПСУМС, 6; СЖЗ, 16; ЯБМ, 1, 73.
2. мол.; жарт. Цигарка. Він минав мене, смердячи потом. Майже пройшовши, повернув казан голови: — Дай, бацилу, брат (О. Яровий, Чекання несподіванки); Бацили — цигарки (Сленг-лікбез 6). БСРЖ, 54; ПСУМС, 6.
3. мол.; зневажл. Людина, дії якої викликають осуд. Ти показав себе бацилою і в гості з нами не підеш. ПСУМС, 6.
4. крим. Хвора жінка. ЯБМ, 1, 73.
5. комп. Комп’ютерний вірус. БСРЖ, 54; Синишин, 24.
БАЧИК, -а, ч.; мол. Відеомагнітофон. ПСУМС, 6.
БАШЛІ, -ів, мн.; мол., крим., жрм. Гроші. [Шура:] Коли башлі накочуються, то всьо може буть, пацани (Б. Жолдак, Голодна кров). БСРЖ, 55; ПСУМС, 6; СЖЗ, 17; ЯБМ, 1, 74.
БАШЛЬОВИЙ, -а, -е; мол. Про те, що дорого коштує. Башльовий готель. Башльове плаття. БСРЖ, 55; ПСУМС, 6.
БАШЛЯТИ, -яю, -яєш, недок. 1. (кому), мол., жрм. Платити комусь за щось гроші (звичайно великі); розплачуватися з кимсь. [Річмонд:] Розвів романтику! Признайся, що нам треба бабло — башлять за навчання (Б. Жолдак, Голодна кров). БСРЖ, 55; ПСУМС, 6; ТСРЯ, 77. 2. жрм. Заробляти гроші. Башляти — заробляти гроші. (Сленг-лікбез 2). БСРЖ, 55.
БАЯН, -а, ч. 1. нарк., крим., мол. Медичний шприц. БСРЖ, 55; ПСУМС, 6; СЖЗ, 17; ЯБМ, 1, 74.
2. крим. Батарея опалення. БСРЖ, 55: СЖЗ, 17; ЯБМ, 1, 74.
3. крим. Господарська сумка. БСРЖ, 55; СЖЗ, 17; ЯБМ, 1, 74.
4. крим. Літр спиртного напою. БСРЖ, 55; СЖЗ, 17; ЯБМ, 1, 74. ♦ Баян саморобний. Літр домашнього вина. СЖЗ, 17; ЯБМ, 1, 74.
БДЖОЛИ, мн.; у знач. вигуку; мол. Безвихідь; крах, кінець. ♦ Мертві бджоли. Те саме. — Мертві бджоли!.. — понуро глянув він на мене. — Цей тип відмовився балакати з вами, еге? (Л. Кононович, Мертва грамота).
■ Усічення розм. прислів’я мертві бджоли не гудуть.
БЕБЕХИ, -ів, мн. 1. крим. Внутрішні органи, нутрощі. СЖЗ, 17. 2. мол. Ребра. ПСУМС, 17.
БЕВКА, -и, ж.; мол. Те саме, що БАЛАНДА, 2. ПСУМС, 6.
БЕҐ, -а, ч.; мол. Сумка. ПСУМС, 6.
■ Від англ. bag.
БЕД, -у, ч.; комп. Пошкоджена ділянка поверхні твердого диску. Синишин, 24.
■ Від англ. bad.
БЕДЕ, невідм., с.; мол. Еротично забарвлена гулянка. Пішла на беде. ПСУМС, 7.
БЕДКА, -и, ж.; крим. 1. Повія. БСРЖ, 56; ЯБМ, 1, 76. 2. Співмешканка злодія. БСРЖ, 56; ЯБМ, 1, 76.
БЕДОВИЙ, -ого; комп. Твердий диск із пошкодженою поверхнею. Синишин, 24.
БЕЕМВЕШКА, -и, ж.; жрм. Автомобіль БМВ (BMW). Хлопці знову підчепили його «беемвешку» (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера).
БЕЕМВУХА, -и, ж.; мол. Те саме, що БЕЕМВЕШКА. Впхався у «беемвуху» з двома шмарами та рванув у путь за чотириста кілометрів (М. Марк, Хохляцький апокаліпсис).
БЕЕМКА, -и, ж.; мол. Те саме, що БЕЕМВЕШКА. Він дивився на чорну беемку, дивуючись, що хтось поставив машину під брамою (А. Стасюк, Дев’ять).
БЕЕМПЕШКА1, -и, ж.; комп. Графічний файл bmp. Синишин, 24.
БЕЕМПЕШКА2, -и, ж.; військ. Бойова машина піхоти (БМП). Балабін.
БЕЕСДЯ, -і, ж.; комп. Операційна система типу BSD (Berkeley System Distribution: OpenBSD, FreeBSD). Синишин, 24.
БЕЗБАШЛЬОВИЙ, -а, -е; мол. Безкоштовний. ПСУМС, 6.
БЕЗДОРІЖЖЯ, -я, с. ♦ Операція «бездоріжжя», мол. Випивання більшої кількости спиртного, ніж можна засвоїти. ПСУМС, 7.
БЕЗКА, -и, ж.; морськ. Безкозирка. Балабін.
БЕЗПОНТОВИЙ, -а, -е. 1. нарк. Який не містить наркотичних речовин. Безпонтова трава.
2. мол. Поганий, невдалий (про невиправдані надії). Безпонтове літо.
3. мол. Неякісний. На «Петрівці» можна придбати дуже багато книжечок у стилі «дурного малювання», але які коштують «по рублю». Воно все одноразове і безпонтове (Книжник, 2001, № 8).
4. мол.; несхвальн. Нікчемний, незначний (про людину). Безпонтовий чувак. БСРЖ, 60.
5. Безнадійний, невигідний, безперспективний. Безпонтова справа. БСРЖ, 60.
БЕЗПОНТОВО, присл., мол. Дивно, абсурдно. Безпонтово влаштований фестиваль. БСРЖ, 59.
«БЕЗПРЕДЄЛ»; «БЕЗПРЄДЄЛ»; «БЄСПРЄДЄЛ», -у, ч. 1. жрм. Злочин із застосуванням жорстокого фізичного насильства. Летюченко стиха хмикнув: «завалили когось, безпрєдєл. Вішать треба. Просто на майдані» (О. Ульяненко, Вогненне око). ТСРОЖ, 9.
2. мол., жрм, мол.; несхвальн. Непристойна поведінка, розгул. Чому дійшло до такого «безпрєдєлу» між двома начальниками — рятувальниками? (УМ, 17.02.2001). БСРЖ, 60; ПСУМС, 7.
3. жрм, мол.; несхвальн. Відсутність будь-яких норм, правил, законів у суспільному, політичному, економічному і т. ін. житті, у стосунках між людьми. На Верхньому валу побачив, як загорілося три світлофорні ока. «Це напоминає сьогоднішній день, — весело подумав Мальчик, — без-прє-дєл» (В. Даниленко, Кієвскій мальчик); А потім починається розповідь про «бєспрєдєл» місцевої влади, про відсутність подальших перспектив, про те, що «все давно продано», і від цього — страшно (УС, 2001, ч. 22). ТСРЯ, 83.
БЕЙСИК, -а, ч.; комп., мол. Людина, яка професійно розуміється на обчислювальній техніці. КСМС.
БЕКАПИТИ, -плю, -пиш, недок. Створювати резервні копії (робити backup). Синишин, 24.
БЕКАС, -а, ч.; крим. Недопалок. БСРЖ, 57; СЖЗ, 17.
БЕЛДИК, -а, ч.; мол. Молодий хлопець. ПСУМС, 7.
БЕЛЦМАН, -у, ч.; мол. Те саме, що БІОМІЦИН.
БЕМБИК, -а, ч.; мол.; жарт. Хлопець, молодий чоловік. Спека, численні казкові бабусі торгують насінням, спітнілі молодики гасають у пошуках пива, простолюдини забивають кілочки на пагорбі (щоб отой бембик місця не зайняв) <…> (ПіК, 2002, № 25–26).
БЕМЛО, -а, с. і ч.; мол. Автомобіль БМВ (BMW).
БЕН, -а, ч.; нарк. Бензедрин. ПСУМС, 7.
БЕНИК, -а, ч.; мол. 1. Недопалок. [Джентельмен:] Щасливчик! На, докури. Тільки нікому беника не давай (В. Лігостов, Як я не став…).
■ Від новогрецьк. σβηνω («тушити, гасити»), яке трансформувалось в укр. арґо XIX ст. в бенити — «курити». На думку О. Горбача, б — замість очікуваного в — виникло спершу в слові беник — «папіроска» під впливом зах.-укр. бомок — «недокурок», що з польського bąk — «жук». Горбач 1993, 27. 2. мн. беники; -ів. Очі. <…> вони [черепахи] лежать собі на вмонтованих в акваріум скляних терасах, випучуючи в наш бік свої допотопні беники і загалом викликають непереборну огиду <…> (С. Жадан, Біг Мак).
БЕРДАНКА, -и, ж. 1. крим. Передача у в’язниці. СЖЗ, 17; ЯБМ, 1, 79.
2. крим. Рюкзак, речовий мішок; окреме місце баґажу. У нас одна «берданка» на всіх, — відповідає йому Стьопа Гітлер (Ю. Гудзь, Ісихія). БСРЖ, 59; СЖЗ, 17; ЯБМ, 1, 79.
БЕРЕГ, -а, ч. ♦ Не бачити берега, мол. Не розуміти чогось. ПСУМС, 7. Свинячий берег, мол. Коньяк «Слинчев бряг». ПСУМС, 7.
БЕРІМОР-КЕМЕЛ, -а, ч.; мол.; жарт.-ірон. Папіроси «Біломор-канал». ПСУМС, 7.
БЕРКО, -а, ч.; жрм; жарт. Боєць загону спеціяльного призначення «Беркут». <…> свої нам ще довго вибивали ребра й зуби, поки я одного разу також не витримав, перевірив себе на вгодованому беркові, що мав якраз таке підборіддя, як обчас мого черевика (В. Шкляр, Елементал).
БЕРЛО, -а, с.; мол. Їжа. БСРЖ, 59; ПСУМС, 7.
БЕРЛЯТИ, -яю, -яєш, недок.; крим., мол. Їсти; споживати їжу. БСРЖ, 59; ПСУМС, 7; ЯБМ, 1, 85.
БЕРЦІ, -ів, мн.; військ. Військові чоботи з високими халявами. Балабін.
БЕСКИДА, -и, ж.; мол. Молода жінка, дівчина. У вас в інституті, мабуть, на одного хлопця десяток бескид? —Кого? —не зрозумів Сергій. — Ну, чувих, тобто (В. Врублевський, Замах на генсека).
БЕТАСТАЗИ, -ів, мн.; комп. Збій у роботі beta-версій. Синишин.
БЕТОНКА, -и, ж.; жрм; зневажл. Панельний будинок. — Ой, до твоєї бетонки, та ще й після роботи (знову БЕТОНКА, гірко подумав він). Давай зустрінемось у центрі, посидимо десь у барі з коньячком <…> (Є. Кононенко, Зрада).
БЕТОНОМІШАЛКА, -и, ж.; арм.; жарт. Вертоліт. Балабін; БСРЖ, 60.
БЕХА, -и, ж.; мол. Те саме, що БЕЕМВЕШКА. Це його беха (Запис 1999 p.).
БЕЦАЛКА, -и, ж.; мол.; зневажл. Мала за віком дівчина легкої поведінки; молода повія. Аскарид — син номенклатурної шльондри, яка торгує тринадцятилітніми бецалками (О. Ульяненко, Ізгої).
БЕЦМАН, -а, ч.; мол. Те саме, що БІОМІЦИН.
БЖДОНЦ, -а, ч.; мол. Чоловік низького зросту. ПСУМС, 7. ■ Від польськ. brzdąc — малюк.
БЖУХ, -а, ч.; мол. Великий живіт. ПСУМС, 7.
БЗДЕНЕК, -а, ч.; мол.; жарт.-ірон.; вульґ. Поляк.
БЗІКУВАТИЙ, -а, -е; мол. Про дивакувату людину. Я трохи стосовно хлопців «бзікувата» була. Якщо мені не подобається — і мови з ним не вестиму (УМ, 8.03.2001). ■ Ймовірно, з польськ. розм. bzikowaty — чудний, дивний, bzik (від bzikać — дзижчати, видаючи звуконаслідувальне бзз): 1) химера, дивина 2) людина, яка страждає на мономанію, дивак Слово бзік у значенні «придурок» вживалося у бурс.-сем. арґо.
БИВЕНЬ, -вня, ч., крим., мол., несхвальн. Людина з обмеженими розумовими здібностями, некмітлива. БСРЖ, 61; ПСУМС, 7; ЯБМ, 1, 83.
БИК, -а, ч. 1. крим. Фізично сильний чоловік У мене завжди було не менше двох «биків», яким я непогано платив за кожну проведену операцію (ПіК, 2001, № 12). БСРЖ, 85; ЯБМ, 1, 143.
2. мол., зневажл.Хлопець із села Кожен опікувався собою, а до якогось там райкомівського заворга, учорашнього сільського «бика», «Зімбабве», їм діла не було (М. Красуцький, Крик…). ПСУМС, 7.
3. військ. Бойовий комплект (БК). Балабін.
БИНТ, -а, ч., нарк. Тканина, просочена опіятами. ПСУМС, 7.
БИТИЙ, -а, -е, комп. Пошкоджений, неробочий Бита дискета. Битий архів. Синишин, 24.
БИЧ, -а, ч. 1. крим., жрм. Волоцюга. БСРЖ, 63; СЖЗ, 18; ЯБМ, 1, 89. ■ Від англ. beach mariner — біч, моряк, списаний із судна.
2. жрм, ірон. Колишній інтеліґент. БСРЖ, 63; СЖЗ, 18; ПСУМС, 8; ЯБМ, 1, 89. ■ Калька з рос. бич — «Бывший Интеллигентный Человек». БСРЖ, 63.
3. крим. Особа без постійного місця проживання. БСРЖ, 63; СЖЗ, 18; ЯБМ, 1, 89.
БИЧАРА, -и, ч., мол., зневажл. Те саме, що БИК2.
БИЧАРНЯ, -і, ж., мол. 1. Попільничка. ПСУМС, 7. ■ Див. БИЧОК2.
2. зневажл. Дискотека, яку відвідують вихідці із села. БИЧАРНЯ — лохівська дискотека (Синопсис станіславський необов’язковий). ■ Див. БИЧАРА.
БИЧИТИ, -чу, -чиш, недок., крим. 1. що. Розуміти щось. БСРЖ, 85; ЯБМ, 1, 146.
2. і мол., в чому. Розумітися на чомусь. Бичити в техніці. БСРЖ, 85; ПСУМС, 7; ЯБМ, 1, 146.
БИЧИТИСЯ, -чуся, -чишся, недок., арм. Протистояти (звичайно про поведінку молодого солдата). Балабін; БСРЖ, 85.
БИЧКА, -и, ж., мол., зневажл. 1. Огрядна дівчина з обмеженими розумовими здібностями, переважно з села БСРЖ, 85; ПСУМС, 7.
2. Село. ПСУМС, 7.
3. Дискотека ЯЙЦЕТРЯСКА — дискотека, бичка (Синопсис станіславський необов’язковий).
БИЧКАРНЯ, -і, ж., мол. Те саме, що БИЧАРНЯ1. ПСУМС, 7.
БИЧКОМЕР, -а, ч., крим. Те саме, що БИЧ1. І як ще з розгону не додав що Одеса ніяка не «перлина при морі», а занехаяний притулок повій-банабачок та здеградованих бомжів-бичкомерів (ВК, 14.09.1995). ЯБМ, 1, 89.
БИЧКУВАТИ, -ую, -уєш, недок., крим. мол. Зберігати недопалок, потушивши його Ото халепа — бідкається Сашко бичкує «біломорину» і повертається до приймальні (Книжник, 2001, № 3). БСРЖ, 85; ПСУМС, 7.
БИЧКУВАТИЙ, -а, -е; мол. Про людину міцної статури. Двоє бичкуватих чоловіків у шкірянках міцно тримали його за руки (В. Даниленко, Кієвскій мальчик).
БИЧОК, -чка, ч. 1. крим. Угодований в’язень, учасник втечі, призначений для канібалізму. БСРЖ, 85; СЖЗ, 18; ЯБМ, 1, 146.
2. жрм, мол. Недопалок. — Не сміти в салоні. Підніми бичок і викинь його за вікно (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб); З переповненої попільнички смерділо, але Мартофляк знайшов у ній досить тлустого «бичка» і закурив (Ю. Андрухович, Рекреації); — Збігай краще принеси віника — «бички» з-під ніг вимету (П. Щегельський, Хата-читальня). БСРЖ, 85; ПСУМС, 7; СЖЗ, 18; ЯБМ, 1, 146.
БИЧУВАТИ, -ую, -уєш, недок.; крим., жрм. Бродяжити. <…> слідом за недосяжним запахом духів Микола вивівсь на безлюддя, зиму й весну бичував <…> (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 63.
БІ-БІ-СІ, невідм., деабрев.; мол.; жарт. Баба бабі сказала (ненадійне джерело інформації). ПСУМС, 7.
БІБЛІЯ, -ії, ж.; військ.; жарт. Військовий статут. Балабін.
БІГАТИ, -аю, -аєш, недок. Працювати (про комп’ютер, програмне забезпечення). В тебе комп не гальмує в фільмах? — Та ні, нормально бігає. Синишин 24.
БІЗНЕСОВЕЦЬ, -вця, ч.; мол.; жарт. Бізнесмен. <…> вдома, в твоїй <…> країні <…> бистрооких, жучкуватих біснесовців із навичками колишніх комсомольських секретарів <…> (О. Забужко, Польові дослідження з українського сексу).
БІЗНЕСЮК, -а, ч.; мол.; жарт. Те саме, що БІЗНЕСОВЕЦЬ. <…> то доводиться фільтрувати хтивість знавіснілої домогосподарки — дружини бізнесюка, що цілодобово спить з чековою книжкою та чекушкою, а треба щоби з людиною <…> (ПіК, 2001, № 41).
БІЗНЮК, -а, ч.; мол.; жарт. Те саме, що БІЗНЕСОВЕЦЬ. <…> коли я буду гарною дівчинкою і перестану бути розумнішою за чоловіків, на мені жениться який-небудь бізнюк, купить «Вольво» і мене на ньому кататиме (С. Пиркало, Зелена Маргарита).
БІКСА, -и, ж. 1. крим. Повія. БСРЖ, 61; СЖЗ, 18; ЯБМ, 1, 83.
Банова (майданна) бікса, крим. Вокзальна повія. СЖЗ, 15. Малювати біксу, крим. Знайомитися з дівчиною. СЖЗ, 64 Оформити біксу, крим. Здійснити статевий акт з молодою вродливою дівчиною. СЖЗ, 76. Шоферська бікса, крим. Повія, з якою знайомить таксист. СЖЗ, 117; ЯБМ, 2, 570.
2. крим., жрм, мол.; зневажл. Дівчина легкої поведінки. <…> ну, тримай краба, ех, забульбенили б, зняли бікс <…> (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 61; ЯБМ, 1, 83. // мол.; жарт. Вродлива дівчина.
■ Можливо, від шикса.
БІЛА, -ої, ж.; мол., жрм. Горілка. БСРЖ, 57; ПСУМС, 8; Чабаненко 1992, 185.
БІЛЕ, -ого; нарк. Продукти переробки ефедрину. БСРЖ, 58; ПСУМС, 8.
БІЛЕНЬКА, -ої, ж.; жрм, мол. Те саме, що БІЛА. <…> «немає дівчаток і біленької нема, і пива нема, а з мене порохно сипеться» <…> (Є. Пашковський, Безодня); Час у спілкуванні спливає швидко, тим паче у шинку за гарною «біленькою» (УМ, 1.12.1999). ПСУМС, 8.
БІЛИЙ, -а, -е. ♦ Біла гвардія. Біле братство. Білі справи, мол. Люди, що вживають «білі» наркотики (кокаїн, героїн). ПСУМС, 8. Біла ширка, нарк. Барбітурати, психотропні препарати. В деяких випадках мені допомагає барбітура. Звичайнісіньке снодійне. Різних типів. Ніяких опіатів. Шантрапа в трубі, далеко не бідна, називає її «білою ширкою» (О. Ульяненко, Ізгої). ♦ Біле сонце пустелі, нарк. Опіум, героїн. «Біле сонце пустелі» (читай, опіум і героїн) вже не є основною наркотичною речовиною, що транспортується територією Східної Європи (ПіК, 2001, № 5).
БІЛКА, -и, ж.; мол., жрм; жарт. Біла гарячка. БСРЖ, 58; ПСУМС, 8. ♦ Білка в гості завітала до кого, жрм. Хтось допився до білої гарячки. ФССГД, 29.
БІЛОЧКА, -и, ж.; мол.; жарт.-ірон. Те саме, що БІЛКА. Навіть ультиматум висунув — якщо я не їду, він смертельно напивається у тому Чортополі, до всирачки, до білочки (Ю. Андрухович, Рекреації). БСРЖ, 58; ПСУМС, 8.
Білочка б’є (накриває) кого; жрм. Хтось допився до білої гарячки. ФССГД, 33. Білочку спіймати (уловити). Допитися до білої гарячки. БСРЖ, 58; ФССГД, 33.
БІЛОЧНИК, -а, ч.; мол.; жарт.-ірон. Людина, яка через надмірне вживання алкоголю страждає нападами білої гарячки. Але існує ще один різновид людей — так звані «білочники». Зустріти їх можна як серед інтелігенції, так і в робітничих колах. Різниця полягає лише в ступені проявів марення (ПіК, 2002, № 38).
БІЛУГА, -и, ж.; мол.; жарт. Те саме, що БІЛКА. ПСУМС, 8.
БІЛУХА, -и, ж.; арм.; військ. Натільна солдатська білизна. Балабін.
БІЛЬЧАТНИК, -а, ч.; мол. Компанія, яка разом випиває. ПСУМС, 8.
БІЛЬШОВИК, -а, ч.; мол. Пляшка вина місткістю 0,7 або 0,8 л. <…> «більшовик» (пляшка міцного вина місткістю 0,8 літра. Вона ж «бомба», «фауст-патрон» або просто «фауст») <…> (В. Діброва, Бурдик).
БІЛЯНКА, -и, ж.; мол.; жарт. Те саме, що БІЛКА. ПСУМС, 8.
БІМБЕР, -у, ч. 1. мол., крим. Самогон. В тяжкі часи воєн чи «сухих» законів розквітав польський бімбер (УМ, 6.09.1999); Колгоспні дядьки <…> пристосовувались підпільно гнати «бімбер-первак» з цукрових буряків, варення, яблук, сливок, вишень, пшениці і так далі (М. Марк, Хохляцький апокаліпсис). ПСУМС, 8; ЯБМ, 1, 84. ■ Від польськ. bimber — самогон.
2. жрм. Горілка. Знає, я йому минулого тижня ящик бімберу залишив, коли розвозили київським «нужникам» на святого Миколая (В. Яворівський, Вовча ферма).
БІМЕР, -а, ч.; мол. Автомобіль БМВ (BMW). 20 серпня 1996 р. Двоє «кидал» вкрали у С. Кретова «бімер» (авто БМВ) (КО, 2001, № 6); Бімер — БМВ. Сленг-лікбез 4. БСРЖ, 62; ПСУМС, 8.
БІНОКЛЬ, -я, ч.; крим., мол. Окуляри. ПСУМС, 8; СЖЗ, 18; ЯБМ, 1, 85.
БІОМІЦИН, -у, ч.; крим., мол. Вино «Біле міцне» і йому подібне. [Руслан:] Чого б це ми раптом забули «біоміцин»! Уся молодість… (В. Діброва, Поетика застілля); Бо стояла епоха «біоміцину». «Плодоягідне» лише починалося (Б. Жолдак, Антиклімакс). БСРЖ, 62; ПСУМС, 6; ЯБМ, 1, 85.
БІРЦЕ, -я, с.; мол.; жарт. Пиво. ПСУМС, 8.
■ Від нім. Bier за моделлю пивце.
БІС, -а, ч.Гнати біса. 1) крим., тюр. Симулювати психічне захворювання. БСРЖ, 59; ЯБМ, 2, 244. 2) крим., мол. Брехати, обманювати. БСРЖ, 59; ПСУМС, 8; ЯБМ, 2, 244. 3) крим. Удавати з себе дурня. БСРЖ, 59; ЯБМ, 2, 244. 3) мол. Говорити дурниці. ПСУМС, 8.
БІЦИКЛІСТ, -а, ч.; мол.; жарт.-ірон. Людина, яка живе в селі, а їздить на роботу у місто. ПСУМС, 8.
■ Від англ. bicyclist — велосипедист.
БЛАКИТНИЙ, -а, -е; мол. Належний, властивий гомосексуалістам. Елтон Джон співав пісню «Love and Marrige», після чого начепив на скромнягу Стінга вінчальну фату. Жіночній Тіні ці «блакитні» приколи зовсім не сподобались (УМ, 26.05.1999); Відкрийте будь-яку газету, ввімкніть «ящик», і ви дізнаєтесь про колір нижньої білизни співачки «X» або відверто «блакитні» пристрасті актора «Z» (Україна і світ сьогодні, 2000, № 4).
БЛАНЖ, -а, ч.; мол.; жарт.-ірон. Синяк; забите місце. Слідом за Нєзнайкою іде Сінєглазка. Під очима у неї бланжі (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу). БСРЖ, 64.
БЛАСТЕР, -а, ч.; комп. Звукова плата. CreativeLabs Sound Blaster. БСРЖ, 64; Синишин, 24.
БЛАТ, -у, ч.; крим. 1. Загальна назва всього злодійського. БСРЖ, 64; СЖЗ, 18; ЯБМ, 1, 91.
2. і жрм. Знайомство, протекція, підтримка. Спочатку хочеться плакати. Але стримуєш — плакати тут не пасує. Тут пасує мати блат з маслорізом — напихатися маслоцукром і «свіжим» хлібом (Р. Кухарук, Любити хлопчика). СЖЗ, 18; ТСРОЖ, 11; ЯБМ, 1, 91.
■ З їдиш, де слово буквально означало «долоня». Грачев, Мокиенко, 43.
БЛАТНИЙ. 1. -ого; жрм. Той, хто належить до злочинного світу. Блатний, на прізвисько Кукла, — буркнув я. — І ви з ним на пару (Л. Кононович, Я, зомбі). СЖЗ, 18; ТСРОЖ, 12.
2. -а, -е; крим., жрм. Який стосується злочинного світу <…> труну, обтягнуту, як того велить блатний закон, зеленим оксамитом, відносили на Байковий цвинтар (О. Ульяненко, Сталінка). * Образно. <…> джміль джмелить на трьох блатних акордах <…> (В. Цибулько, Піраміда). БСРЖ, 64; ЯБМ, 1, 93.
Блатна музика, крим. Злодійський жарґон. БСРЖ, 64; СЖЗ, 18; ЯБМ, 1, 93.
3. -а, -е; мол.; жрм. Який стосується протекції, підтримки. Поліцейський, не зважаючи на більш ніж «блатні» зв’язки Дженні [дочки Джорджа Буша] маніжитися з нею не стали (УМ, 23.05.2001). ПСУМС, 8.
БЛАТНЯК, -у, ч.; мол., муз. Пісенний репертуар, який користується успіхом у злочинному середовищі. <…> в самій Україні панує низьковартісна кримінальна російська «попса» і «блатняк», а також західний «непотріб» — жуйка для всіх на кшталт Майкла Джека (Смолоскипи, 1997, № 2).
■ Конденсація словосполучень блатна музика, блатний репертуар.
БЛАТОКРАТ, -а, ч.; мол. Представник привілейованої верхівки суспільства, яка живе за законами протекціонізму. Ось у них робота… і зарплата також… Але туди влаштуватись… такі зв’язки треба мати… Навіть вашим, на всі хроновектори відомим блатократам, не снилось (К. Гай, Звичайна буденна фантастична історія).
БЛАТУВАТИ, -тую, -туєш, недок. 1. крим. Вести злочинний спосіб життя. БСРЖ, 64; ЯБМ, 1, 95. 2. мол. Жити безбідно. ПСУМС, 8.
БЛАТХАТА, -и, ж.; крим. Конспіративна квартира, місце зустрічі та проживання злочинців. Оскільки наші «ресторани» тяжіють навіть не до «готелю», а до брудної «блатхати», напрошується логічний висновок: як говоримо, так і живемо (УС, 2001, ч. 11). БСРЖ, 65; ЯБМ, 1, 95.
БЛЕЙЗ, -а, ч.; мол. Головний убір з козирком від сонця. ПСУМС, 8.
■ Від англ. blaze — яскраве світло. БЛЕК, -а, ч.; мол. 1. Негр, представник негроїдної раси. БСРЖ, 66. ■ З англ. black — чорношкірий.
2. Уродженець Кавказу. Ці блеки всі мають досвід бойових дій, так що зброєю їх не залякати! (Л. Кононович, Феміністка). БСРЖ, 66.
БЛІН, вигук; жрм, евфем. Слово, яке замінює непристойну лайку при вираженні досади, роздратування, здивування та ін. Так де ж, блін, наш штопор? — допитувався за інерцією Михайло (В. Діброва, Збіговиська); Натомість беремо українську belle letre і тупо дивимося на ню. Блін! Прикметно, що дедалі частіш подибуємо на письмі скорочення на кшталт «сучукрліт» (Книжник, 2001, № 19, 15); Ну що, блін, попили пивка? (УМ, 25.03.2000); <…> після проколу з Андруховичем — від усіх кандидатів на премію беруться письмові розписки, що вони, блін, не заперечують, щоб їх влада трохи попользовала — за відповідну, звісно, винагороду (М. Рябчук: ЛП, 2001, № 3). БСРЖ, 65; ПСУМС, 8; ТСРОЖ, 13; ТСРЯ, 100.
БЛОХА, -и, ж.; комп. Те саме, що БАҐ. БСРЖ, 66. ♦ Блоха в скафандрі, жрм. Дуже суха, низька на зріст людина. ФССГД, 34.
БЛЮВЕЙФ, -у, ч.; мол.; жарт. Блювання. ПСУМС, 8.
БЛЮВОТЕР, -у, ч.; мол. Те саме, що БЛЮВЕЙФ. ПСУМС, 8.
БЛЯМБА, -и, ж.; комп. Значок (символ) @. Синишин, 24.
БЛЯХА-МУХА! вигук., евфем.; жрм. Вираження досади, роздратування, обурення. Марго запнулася, бо не знайшла підходящого слова. — Бляха-муха! — тихенько вилаялася вона (М. Гримич, Чи чуєш, Марго?); Завше, коли подибуєш гендерну проблематику в текстах здорового мужика, то задумуєшся на певний час: why? Pourquoi? Чому, бляха-муха? (Книжник, 2001, № 9). БСРЖ, 66.
БОБИК, -а, ч. 1. крим.; зневажл. Рядовий міліціонер. БСРЖ, 67; СЖЗ, 18; ЯБМ, 1, 104.
2. крим., жрм. Міліцейська машина. Додому привезли Бугайка на «бобикові» — увесь двір позбігався дивитися (Б. Жолдак, Спокуси). БСРЖ, 67; СЖЗ, 18; ЯБМ, 1, 104.
3. мол.; презирл. Те саме, що ШІСТКА. ПСУМС, 8.
♦ Бобик здох, мол.; жарт.-ірон. Про стан втоми, виснаження. Бобик здох — «Я втомився, більше не можу» (КСМС).
4. комп. Значок (символ) @.
БОДУН, -а, ч. 1. мол., жрм, крим. Погане самопочуття після пиятики; алкогольно-абстинентний синдром, похмілля. Що це за панібратство — о пів на шосту ранку позичати руб п’ятдесят на пиво, бо сп’яніння уже плавно перейшло в бодун? (С. Пиркало, Зелена Маргарита); А я уже невиліковно хворий, я ще не знав такого бодуна… Мені так радісно й кайфово, як після пляшки доброго вина (О. Соловей, Осінній Хадж); <…> чоловік — істота примітивна, майже одноклітинна, тому «бодун» в нього більш яскравий та швидкоплинний (ПіК, 2001, № 4); БСРЖ, 68; ПСУМС, 8; ТСРОЖ, 14; ЯБМ, 1, 105.
День святого бодуна, мол. День, коли нічого не робиш через похмілля. ПСУМС, 8.
З [великого] бодуна, мол., жрм. У стані похмілля, алкогольно-абстинентного синдрому. А сама ж ти, потіпахо, не далі як учора ходила нечесана, «з бодуна»… (О. Яровий: Тексти); Деякі фрази неможливо розшифрувати. Здається, що автори писали її з великого бодуна, під тиском нестачі грошей «для опохмелу» (Книжник, 2001, № 19, 8). БСРЖ, 68; ПСУМС, 8; ТСРОЖ, 14; ЯБМ, 1, 105. 2. мол. Пиятика. Ще тиждень — на картоплю і бодун (УМ, 4.05.2001).
БОДУННИЙ, -а, -е; мол., жрм. Про людину у стані алкогольного похмілля. До речі, похмільна амнезія теж рівною мірою притаманна обом «бодунним» статям (ПіК, 2001, № 4).
БОДУШНИЙ, -а, -е; мол., жрм. Який стосується похмілля, пов’язаний з ним. Бодушне обличчя.
БОДЯГА, -и, ж. 1. крим. Пістолет. БСРЖ, 68; СЖЗ, 19.
2. крим.; несхвальн. Базіка. БСРЖ, 68; СЖЗ, 19; ЯБМ, 1, 105.
3. крим. Політура. СЖЗ, 19; БСРЖ, 68. // Лак меблевий, сурогат спиртного. БСРЖ, 68; ЯБМ, 1, 105.
4. мол. Горілка. <…> Патріярх Бу-Ба-Бу, тицьнувши пальцем, мовив: Ти, малий, побіжиш сьогодні за водкою». Чимало бодяги було випито з тієї пори (Книжник, 2001, № 1). СЖЗ, 13.
БОДЯЖИТИ, -яжу, -яжиш, недок. 1. нарк. Розводити рідкі наркотичні речовини. БСРЖ, 68; ПСУМС, 8.
2. мол. Пиячити. ПСУМС, 8.
БОДЯЖНИЙ, -а, -е; мол. Несправжній, підроблений. Перевернувши скляну банку, слід подивитись на цілість нижніх гранул. Якщо вони розсипались в порошок — кава «бодяжна» (СМ, 10.06.1998).
БОЄЦЬ, бійця, ч.; мол. Те саме, що БАНДИТ. ПСУМС, 8.
БОЙОВИК, -а, ч. 1. маф. Член мафістської «сім’ї», який посідає у ній рядове становище і добре володіє вогнепальною зброєю. Запитувати про щось було безглуздям. Що серйозне може знати звичайний бойовик? (А. Кокотюха, Останній раз). Міцний мускулястий бойовик. ЯБМ, 1, 105.
2. мол., гопн. Шанобливе звертання до незнайомої людини одного з мовцем віку. ПСУМС, 8.
БОЙФРЕНД, -а, ч.; мол.; жрм. Коханець, приятель жінки. На Заході байдуже, одружена жінка чи ні, має вона чоловіка чи бойфренда — це її приватна справа (Є. Кононенко: Березіль, 2002, № 7–8).
■ Від англ. розм. boy-friend — коханий; парубок; юнак.
БОКАЛ, -а, ч. ♦ Дати бокал пива, мол. Ударити по нирках. ПСУМС, 8.
БОМБА, -и, ж. 1. крим., жрм. Пляшка дешевого спиртного напою місткістю 0,7 л. Заходив у перший ліпший генделик найнижчого ієрархічного ступеня. Дешева горілчана бомба спершу не тішила. Канапка із допотопної свіжості ковбасою, сто, двісті… Рятівна волога почала додавати охоти до мислення (С. Процюк, Червона троянда…). БСРЖ, 70; СЖЗ, 19; ЯБМ, 1, 111.
2. мол. Суміш шампанського з спиртом. <…> я на випускний вечір взяв шампусік. І долив туди спиртяги. Грам сто п’ятдесят влазить. <…> А це ж бомба зо спиртом (Б. Жолдак, Топінамбур, сину).
3. студ., шк. Шпаргалка на великому аркуші паперу з повною відповіддю на питання. БСРЖ, 70; ПСУМС, 9.
4. мол. Неприємна й брехлива інформація про когось, поширена з метою скомпрометувати. Такої бомби не сподівалась, та ще й від нібито доброго знайомого. ПСУМС, 9.
БОМБЕЙ, -ю, ч.; мол. Студентська їдальня. ПСУМС, 9.
■ Див. БОМБИТИ2.
БОМБИТИ, -блю, -биш, недок. 1. що; крим. Обкрадати (помешкання, офіс тощо). Заробляли вони на інших справах. Торгівля викраденими автомобілями, запчастинами. «Бомбила» команда також помешкання (СМ, 6.03.1998). СЖЗ, 19; ЯБМ, 1, 111. ♦ Бомбити Київ, крим. Приїхати до Києва для скоєння злочину. СЖЗ, 19. 2. крим. Просити добавки у їдальні. БСРЖ, 71; СЖЗ, 19; ЯБМ, 1, 112.
БОМБОНУТИ; БОМБАНУТИ, -ну, -неш, док., що, кого; крим. Пограбувати щось. — Якщо хочеш бомбонути ощадкасу — не раджу, з готівкою в держави хріновенько (А. Кокотюха, Тупик для втікача); Обидва кажуть, ніби вони з бригади. Ніби першу квартиру бомбанули з рік тому. Ніби ця в них ювілейна — десята, двадцять п’ята, п’ятдесята, сота (Ю. Андрухович, Мальборк і хрестоносці).
■ Див. БОМБИТИ1.
БОМЖ, -а, ч.; жрм. Людина без житла; волоцюга. Іван Новаковський, на прізвисько Новокаїн, інша версія Ваня Каїн, гнаний і упосліджений (себто у послід перемінений) літератор, видавець і культуролог, бомж, останніх років п’ятнадцять намагається нелегально спати у гуртожитку, з якою метою навіть узяв церковний шлюб у Мар’їній Рощі з прописаною у гуртожитку епілептичкою Василісою <…> (Ю. Андрухович, Московіада); П’яні бомжі танцюють під музику (В. Щербань: Тексти); Тема нашого іронічного дослідження — бомжі як марґінали та невротично яскраві особистості (ПіК, 2001, № 18). * У порівн. Цей марний день як бомж / липкими пальцями дощу / за комір ліз / аби тіло знайти <…> (Ю. Ковалів: Смолоскипи, 1998, № 4); І голуби сполохані й лякливі — Блакитні душі вмерлих тут «бомжів» (С. Жадан: Молоде вино). БСРЖ, 71; ПСУМС, 9; ЯБМ, 1, 112. ♦ Як воша на бомжі. Про бідне, злиденне життя. А ще як подивишся каталог «Отто», взагалі відчуваєш себе вошею! Вошею на бомжі! (Є. Кононенко, Різними мовами).
■ Калька з рос. абревіятури — міл. жарґ.; Без Определенного Места Жительства. БСРЖ, 71; ТСРОЖ, 16.
БОМЖАК, -а, ч.; мол., жрм. Те саме, що БОМЖ. Бомжаки й алкаші усюди лазять (Запис 2001 p.).
БОМЖАРА, -и, ч.; мол. Те саме, що БОМЖ. І коли під широкими вікнами «В дорозі» проходив сивобородий, як біблійний мудрець, бомжара, Стасик Шнапс проводив його тужним, навіть убивчим поглядом (О. Ульяненко, Рецидив); Наче останній бомжара, він затягується недопалком… (А. Дністровий, Місто уповільненої дії).
БОМЖАРІЙ, -ію, ч.; жрм. Те саме, що БОМЖАТНИК1. У нас не бомжарій і не витверезник, — кажуть працівники відділення (Поступ, 22.03.2000).
БОМЖАРСЬКИЙ, -а, -е; жрм. Те саме, що БОМЖАЦЬКИЙ. «Так: зміни, опозиція — то все добре і я „за", але чому це все обов’язково повинно мати бомжарське обличчя!» (УС, 2001, ч. 27).
БОМЖАТНИК, -а, ч. 1. жрм. Приймальник-розподільник для бомжів. <…> [жваве босяцьке госрослів’я] дещо естетизоване грамотіями в слідчих ізоляторах, «допрах», таборах, пересильних тюрмах, лагпункатах, бомжатниках <…> (Є. Пашковський, Щоденний жезл); У простолюдді його називають «бомжатник». Офіційно — спецприймальник для утримання заарештованих осіб (УМ, 17.03.2001). БСРЖ, 71.
2. мол. Місце, де збираються й ночують бомжі. — Бомжатник! — вигукнув заїка. — У підвалі! (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). ПСУМС, 9.
БОМЖАТНЯ, -і, ж.; жрм. Те саме, що БОМЖАТНИК2. <…> впізнавав холод <…> витверезників, «капезе», бомжатень і моргів <…> (Є. Пашковський, Щоденний жезл).
БОМЖАЦЬКИЙ, -а, -е; жрм. Такий, що має стосунок до бомжів, належить їм. [Ненависть], що змушує підслуховувати бомжацькі дискурси у занюханих Наливайках, де пульсує оптимістична комуністичність цін <…> (Книжник, 2000, № 8). БСРЖ, 71.
БОМЖЕНЯ, -яти, ч. і ж., мн. бомженята; жрм. Пестл. до БОМЖ. Весняні канікули настануть і для бомженят (Хрещатик, 14.03.2002).
БОМЖИХА, -и, ж.; жрм. Ж. до БОМЖ. Стара пиячка, що опустилася, бомжиха, вона так і не зрозуміла за все своє багатостраждальне життя, які ж такі страшні злочини скоїла, за котрі судді нарекли її рецидивісткою (М. Омельченко, Свято біди); Це ШУРА-бомжиха, вона несе на собі неймовірних розмірів лантуха (Б. Жолдак, Голодна кров). * Образно. Зима-бомжиха вступила в свої права (День, 26.02.1999).
БОМЖИХОВИЙ, -а, -е; жрм. Приналежний або властивий бомжисі. Й нарешті побачив секрет швидкого бомжихового зникання: та спритно по діагоналі перекотилася ослонами й провалилася у отвір сектору (Б. Жолдак, Бог буває).
БОМЖИЦЯ, -і, ж.; мол., жрм. Те саме, що БОМЖИХА. Бомжиця вдала, що не почула, і Вадя відчув себе випитим пивом (Б. Жолдак, Бог буває).
БОМЖІВСЬКИЙ, -а, -е; мол., жрм. Те саме, що БОМЖАЦЬКИЙ. <…> налапавши в кишені одноразове голільне лезо, яке носив за бомжівським звичаєм голитися у вбиральнях <…> (Є. Пашковський, Щоденний жезл).
БОМЖУВАТИ, -ую, -уєш, недок.; жрм. Не мати домівки; бродяжити. І не кажіть, що я бомжую — купив квартиру на даху я (заголовок статті, УМ, 26.01.1998). БСРЖ, 71.
БОМЖУВАТИЙ, -а, -е; жрм. Який зовнішнім виглядом, манерами, поведінкою нагадує бомжа. X. відчуває — до Святошино не доїде, помре тут, серед цих столичних відламків, лубкової розкоші мегаполісу, бомжуватих касандр і рожевощоких оптимістів (С. Процюк, Там, де поплутано кольори); Бомжуватий чоловік у лахмітті.
БОМЖУВАТО, присл. до БОМЖУВАТИЙ. [Шура:] <…> я можу многоє цікаве розказать… [Настя:] Що? [Шура:] (бомжувато). Свою жизнь (Б. Жолдак, Голодна кров).
БОНЗА, -и, ч.; крим., жрм; ірон.; заст. Представник номенклатури КПРС. <…> оце кілька днів тому побувала в одного обкомівського бонзи, то — віриш? Після того, що там побачила, моя оселя порівняно з його здається конурою <…> (В. Врублевський, Замах на генсека); Комуністичні бонзи, як-то М. Бухарін, розчищали собі місце академіків знищенням старих наукових кадрів, що сповідували принцип — «Платон мені друг, та істина дорожча» (Книжник, 2001, № 13). БСРЖ, 71; ЯБМ, 1, 112.
БОРДА, -и, ж.; комп. Материнська плата комп’ютера. Синишин, 24.
■ З англ.: board — (монтажна) плата.
БОРДЕЛЬЄРО, невідм., с.; мол.; жарт. Місце, де можна весело провести час. ПСУМС, 9.
■ Перекруч. літер. бордель — будинок розпусти.
БОРЗИЙ, -а, -е; жрм. Нахабна, нав’язлива людина. — Що за молодь пішла!!! Нахабні, борзі!!! Самі сидячи їдуть, місцем поступитися не можуть! (УМ, 19.04.2000). СЖЗ, 19; Югановы, 37. // Задерикуватий. Чабаненко 1992, 98.
БОРМОТА, -и, ж.; жрм.; жарт.-ірон. Те саме, що БОРМОТУХА1. <…> бормота по червінцю, біленька по четвертаку <…> (Є. Пашковський, Безодня).
БОРМОТОЛОГ, -а, ч.; крим., жрм; жарт. П’яниця. З тобою, бормотологом, хіба звариш кашу, як у тебе тільки водка й на умі? (Чабаненко 1992). СЖЗ, 19.
БОРМОТУХА, -и, ж.; жрм; жарт.-ірон. 1. Дешеве вино низької якости. <…> і від благодатної тиші серце подорожньо сохне маківкою і шелестить насінинами самотніх видінь, де хазяйка надвечір торгувала бормотухою і відсварювалась від грузинів <…> (Є. Пашковський, Безодня); Для цього найняв робітників, які змивали етикетки з пляшок з дешевою бормотухою «Альмінська долина», до того ж непридатною до вживання (УМ, 30.01.2001). СЖЗ, 19; Чабаненко 1992, 66; ЯБМ, 1, 113.
2. жрм. Алкогольний напій сумнівної якости. Дослідження алкоголю в лабораторії показує, що він не відповідає нормативам якості, бо більшість пляшок замість заводського напою наповнена підозрілою «бормотухою» (УМ, 2.11.1999).
БОРОДА, -и, ч. ♦ Дати в бороду, мол. Ударити в щелепу. ПСУМС, 9.
БОРОТИСЯ, -рюся, -решся, недок.; мол. Здійснювати статевий акт. ПСУМС, 9.
БОРТ, -у, ч.; арм. Те саме, що БЕТОНОМІШАЛКА. Балабін.
Бути на борту, комп. Бути у складі програмно-технічного забезпечення комп’ютера. Мама зі звуком на борту. Синишин, 24.
БОРТОНУТИ, -ну, -неш, док.; крим., жрм. Відштовхнути когось; позбавити товариства. <…> молодий з каштановою борідкою лікар гавкнув кінську долю люміналу, бортонув ангела <…> (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 73; СЖЗ, 20; ЯБМ, 1, 113.
БОС, -а, ч. 1. мол. Батько. ПСУМС, 9. 2. крим. Великий начальник. ЯБМ, 1, 114. // мол., жрм. Начальник на роботі. ПСУМС, 9.
БОСЯК, -а, ч.; комп.; жарт. 1. Те саме, що ВАСІК. Синишин, 24.
2. Програміст на мові Basic. Босяків поменшало. Синишин, 24.
БОТАН, -а, ч.; мол. Розумна людина. ■ Див. БОТАНІК1.
БОТАНІК, -а, ч. 1. шк.; жарт.-ірон. Відмінник, старанний учень. БСРЖ, 73.
2. нарк. Наркоман-початківець, який заборгував торгівцям наркотиками і відпрацьовує борг на зборі маку, конопель. БСРЖ, 74. // жрм. Наркоман. Наркоманів у Нововолинську називають мирним прізвиськом «ботаніки». «Ботаніки» — народ спокійний. Нікого не чіпають, битися не лізуть, політикою, економікою не цікавляться. Живуть одним днем, думають лише про дозу (ВЗ, 23.07.2002).
БОТАТИ, -аю, -аєш, недок.; крим. Говорити, промовляти; розповідати щось. — Степанида викликає мене в кабінет і ботає: «Я тебе викликала, щоб поговорити з тобою, як із дочкою» (Б. Жолдак, Спокуси); Підростаюче покоління замість української або російської мови вибрало свою, точніше — нашу мову, «блатну феньку», на якій «ботають» і простий обиватель, і депутати, і журналісти (М. Марк, Хохлацький апокаліпсис). БСРЖ, 74; СЖЗ, 20; ЯБМ, 1, 114.
БОТИ, -ів, мн. ♦ Боти двинути (здвинути), жрм. Померти. ФССГД, 36.
БОТИНОК, -нка, ч.; шк. Директор школи. ПСУМС, 9.
БОЧКА, -и, ж. 1. крим., тюр. Сторожова будка, вартова вишка на КПП. БСРЖ, 74; СЖЗ, 20; ЯБМ, 1, 115.
2. муз. Великий (басовий) барабан. БСРЖ, 74; ПСУМС, 9.
3. мол. Модель автомобіля марки Opel або BMW з круглими боками. ПСУМС, 9.
Бочку котити (покотити) на кого; крим., мол., жрм. Сварити (насварити) когось, звинувачуючи у чомусь; виявляти аґресію щодо когось. Щодня олігархи котитимуть бочку на олігархів — за те, що ті є олігархами (ПіК, 2002, № 5); — Поясни тепер, — вимогливо казав він, — чому це ти на полковника Урилова бочку покотив? (Л. Кононович, Феміністка). БСРЖ, 74; ФССГД, 36; ЯБМ, 2, 415.
БРАМА, -и, ж. ♦ Ставити браму, мол. Наливати чарку кожному, хто приїжджає на весілля і проходить через ворота. ПСУМС, 9.
БРАСЛЕТИ, -ів, мн.; крим. Наручники. Однак, бійці спецпідрозділу «Беркут» швиденько їх заспокоїли, одягли на них «браслети». (КО, 1999, № 12); Тільки-но правоохоронці отримали «зелені», на їхніх руках замкнулися «браслети» (УМ, 22.04.1999); <…> він навіть із «браслетами» на руках кидався на міліцію із диким гарчанням (УМ, 15.03.2001). БСРЖ, 75; ЯБМ, 1, 116.
БРАТАН, -а, ч. 1. мол. Дружнє звертання до чоловіка. Добре, братани, — сказав Шевель. — Я на одній нозі далеко не застрибну. Давайте мою частку (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб); — Слухай, Колян, дай сьогоднішню газету. — Тобі яку, братан? — Та будь-яку — яка сьогодні дата подивлюся (МЧ, 26.04.2001). БСРЖ, 75; ПСУМС, 9.
2. крим. Молодший в ієрархії мафіозної структури, який виконує завдання, що потребують жорстокости та фізичної сили. У зад «Мерседесу» врізається «Таврія», з «мерса», звісно, вилазить крутий братан, підходить до «Таврїї» <…> (УМ, 4.09.2001). БСРЖ, 75.
БРАТВА, -и, ж., збірн. 1. крим. Товариші, приятелі; спільники одного злочину. — Гайда, поговоримо з героєм. Зуб вийшов на алею, за ним ще п’ятеро, руки в кишенях, незалежний вигляд, — гуляй, братва (В. Гужва, Плато над прірвою); Ще з братви можуть статись брати, / А найбільше й хотілося братства (П. Вольвач, Кров зухвала). БСРЖ, 75; СЖЗ, 20.
2. тюр. Тюремна, табірна спільнота. — Я ось недавно із зони вийшов. Тепер гуляю. Зачекай хвилинку. Коли він з’явився знову, Басилашвілі побачив у його руці величезну троянду. — Це тобі, артисте. Братва тебе любить! — вимовив він (День, 1.10.1999). БСРЖ, 75; СЖЗ, 20; ЯБМ, 1, 116. 3. крим. Члени угруповань рекетирів, кримінальних структур в економіці, мафіозних угруповань. Братва не в’яжеться з архітектурою Львова, з отим уявленням про нього як про П’ємонт України, як про останню твердиню національного духу (День, 1999, № 20); Як сказав якось Сергій Куніцин, братва в основному з Криму вже виїхала, але хтось іще міг залишитися (УМ, 29.04.1999). БСРЖ, 75.
БРАТЕЛЛО, невідм., ч.; мол.; жарт. Те саме, що БРАТАН1. — Слухай, брателло, а вони знову однакові! Що ж тепер робити? — Так дістали ці тачки. Давай запам’ятаємо: твоя буде біла, а моя чорна! (УМ, 12.12.2000). БСРЖ, 75; КСМС; ПСУМС, 9.
БРАТЕЛЬНИК, -а, ч.; жрм. Брат. Того ж таки вечора брательник з порога, наче постамент генералу Панфілову: «Шуруй на роботу!..» — і знов за якісь креслення (О. Ульяненко, Ізгої). БСРЖ, 75.
БРАТКА, -и, ч.; мол. Те саме, що БРАТАН. ПСУМС, 9.
БРАТОК, -тка, ч. 1. крим. Член угруповання рекетирів чи інших кримінальних структур. Так само я потрактував би ймовірну наближеність митця до кримінальних кіл. Чого гріха таїти, люблять братки часом бухнути в екзотичній компанії бородатих геніїв… (ЛП, 2001, ч. 2); Саме в квартиру житлового будинку, що поруч, постраждалий повинен був принести 4 тисячі доларів місцевому «братку» (УМ, 24.05.2000); Але понад усе приголомшив один чоловік, класичний «мордоворот», типажний наш «браток», з супермаркетським візком, наповненим вазончиками із квітами (Україна і світ сьогодні, 999, № 33). Бритоголові братки. Круті братки. БСРЖ, 75.
2. тюр. Член тюремної, табірної спільноти. Психологічною корекцією займаються не психологи, а «братки». Саме вони адаптують людину в «зоні», саме вони на свій смак готують її до чесного життя на волі після звільнення (УМ, 24.05.2000).
3. мол. Те саме, що БРАТАН. ПСУМС, 9.
БРАТУХА, -и, ч.; мол. Те саме, що БРАТАН. <…> нема ані шеляга, братухо, вибач, не ображайся… (А. Кокотюха, Тупик для втікача). Зрештою, я зовсім забув про це чудо техніки після того, як перед сном відключив трубку — набридли «братухи», які нескінченно дзвонили Іллі (С. Бортніков, Чистильник).
БРАТУШКА, -и, ч.; мол. Те саме, що БРАТАН. ПСУМС, 9.
БРАУЗЕР, -а, ч.; комп. Програма для роботи в інтернеті (для перегляду веб-сторінок типу Internet Explorer, Opera, Netscape Navigator). Синишин, 24.
■ Від англ. browser.
БРЕЙКАТИ, -аю, -аєш, недок.; комп. Переривати роботу програми за допомогою Ctrl-C або Ctrl-Break. Синишин, 24.
БРЕНД, -а, ч.; мол., жрм. Щось нове. Практично всі імпортні ліки ввозили в Україну та реєстрували як оригінальні препарати, хоча певну частину цих «брендів» становили так звані генеричні копії (ПіК, 2002, № 25–26). БСРЖ, 78. ■ Від англ. brand — new — абсолютно новий.
БРЕХУНЕЦЬ1, -нця, ч.; крим., мол.; жарт. Радіо. Зранку й увечері «брехунець» грав новий гімн, створений відомим гімнотворцем сучасності <…> (І. Павлюк Біографія дерева). ПСУМС, 9; СЖЗ, 20.
БРЕХУНЕЦЬ2, -нця, ч.; мол.; жарт. Чоловічий статевий орган. — Не обманюй, будь ласка. Бо я тобі зараз його відкушу. — Кого? — запитую я. — Брехунця, — каже Рита (В. Шкляр, Елементал).
БРИГАДА, -и, ж. 1. крим. Злочинне угруповання; банда, кримінальна структура. БСРЖ, 76.
2. тюр. Злочинна група у виправно-трудовій колонії. БСРЖ, 76; ЯБМ, 1, 76.
3. маф. Група рекетирів. ЯБМ, 1, 76.
4. мол. Напівмілітаризоване угруповання (гопників, фашистів, скінхедів та ін.). ПСУМС, 9.
БРИТВА, -и, ж.; жрм. Гарна машина. Бритва — гарна машина (Сленг-лікбез 4).
БРИТОГОЛОВИЙ, крим., міл., жрм. 1. -ого. Молодий рядовий член злочинного угруповання, характерною ознакою зовнішности якого є стрижена голова, кремезна статура.
2. -а, -е. З остриженою головою, як у молодого члена злочинного угруповання. Перед входом тусувалися справжнісінькі бритоголові «сфінкси» — «батьки, блін, жаху» (ПіК, 2002, № 31).
БРОДВЕЙ, -ю, ч.; мол., жрм. Центральна вулиця міста. БСРЖ, 77; ПСУМС, 10; СЖЗ, 21; ЯБМ, 1, 129. // Озеленена частина Хрещатика.
БРОДИЛКА, -и, ж.; комп. Комп’ютерна гра, в якій треба ходити, шукати вихід і виконувати різні дії. БСРЖ, 77; Синишин, 24.
БРОЙЛЕР, -а, ч.; жрм; жарт.-ірон. Товста людина. БСРЖ, 77.
БРОНЬОВИК, -а, ч. 1. мол. Людина з повільною реакцією; дурень. ПСУМС, 10. 2. арм. Труна. ПСУМС, 10.
БРУСОК, -ска, ч.; мол. Чоловічий статевий орган. Я в тебе вганяю червоний брусок, / Але головне це духовний зв’язок (Ю. Позаяк, Шедеври).
БРЮЛИК, -а, ч., частіше мн. брюлики, -ів; мол., жрм. Діяманти. <…> як ще можна ставитися до використання «понтифічками» (від слова понти) хрестів із брюликами <…> (УМ, 5.06. 2002). БСРЖ, 37.
БУБЛИК1, -а, ч. 1. авто, жрм. Кермо. — Бублики з тачок знімати, чортів на золотішко і шмотки пробивати — це нормально (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). БСРЖ, 51.
2. спорт. Оцінка «0» балів. <…> в ривку посів 9-е місце, а в поштовху отримав «бублика» (СГ, 17.11.2001). БСРЖ, 51.
БУБЛИК2, -а, ч.; крим. Повія. СЖЗ, 21.
БУ-БУ, невідм. с.; мол. Те саме, що БОДУН.
БУГОР, бугра, ч.; крим. 1. Бриґадир у колонії. БСРЖ, 79; СЖЗ, 21.
2. Особа, яка верховодить серед в’язнів. БСРЖ, 79; СЖЗ, 21; ЯБМ, 1, 125.
За бугор, жрм. За кордон. Загалом же, брати з собою «за бугор» дозволяється не більше 11 тис. гривень (УМ, 13.09.2000). БСРЖ, 79; ТСРЯ, 113. Із-за бугра, жрм. Із-за кордону. Міністерство аграрної політики спільно з Державним митним комітетом підписали листа, яким до 1 вересня дозволили завозити «з-за бугра» сільгоспмашини (УМ, 21.06.2001). БСРЖ, 79; ТСРЯ, 113.
БУДКА, -и, ж.; крим., жрм; згруб. Обличчя. БСРЖ, 79; ПСУМС, 10; СЖЗ, 21; ЯБМ, 1, 126.
БУЗА, -и, ж.; крим. 1. Скандал, бійка. БСРЖ, 79; ЯБМ, 1, 127.
2. Бійка, конфлікт у колонії. БСРЖ, 79; СЖЗ, 21; ЯБМ, 1, 127.
3. Брехня, нісенітниця. ЯБМ, 1, 1127. ■ З тюрк.: buza, boza — пиво, напій із просу. Горбач 1996, 23; Грачев, Мокиенко 53.
БУЗИТИ, -зиш, недок. 1. крим. Влаштовувати конфлікт, скандал, бійку. БСРЖ, 79; СЖЗ, 21. ♦ Бузу бузити, жрм. Те саме. <…> робітники на заводському ґанку / лаштують косяки, бузять бузу <…> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову).
2. мол. Брехати, обманювати. — Я так і подумав, що бузиш, — сказав Донька й поворушив лопатками, щоб звідти випав ножака жінчиного погляду (В. Шевчук, Розлучення по-українському). БСРЖ, 79.
БУЙОК, буйка, ж.; крим. Чоловічий статевий орган. СЖЗ, 21.
БУКА, -и, ж.; комп. Портативний комп’ютер (ноутбук). Синишин, 24. ■ Від англ. notebook.
БУЛКА, -и, ж.; частіше мн. булки, -лок.
1. крим:, жарт. Сідниці. БСРЖ, 80; СЖЗ, 21.
2. мол.; жарт. М’язи. ПСУМС, 10.
БУЛЬБАШ, -а, ч.; крим. Білорус. ЯБМ, 1, 131.
БУЛЬБАШКА, -и, ж.; крим., жрм. Ж. до БУЛЬБАШ — Вперше спробувала [кнедлі] у Мінську, у мене товаришка бульбашка (А. Морговський, Смерть у Золотих Пісках).
БУЛЬБОЇД, -а, ч.; мол.; жарт. Рот. ПСУМС, 10.
БУЛЬБОФАН, -у, ч.; нарк. Те саме, що БУЛЬБУЛЯТОР.
БУЛЬБУЛЯТОР, -у, ч.; нарк. Пристрій для куріння драпу.
БУЛЬО-МУЛЬО, невідм., ч. і ж.; мол., жрм; ірон.-зневажл. Недоумкувата людина, переважно з села.
БУМ-БУМ, невідм., ч.; мол.; жарт. Статевий акт. Може, згадала наш ексклюзивний бум-бум і їй хочеться ще? (А. Дністровий, Місто уповільненої дії).
БУМЕРАНГИ, -ів, мн.; мол., арм.; жарт.-ірон. Дуже брудні шкарпетки. БСРЖ, 81; ПСУМС, 10.
БУНДЕС, -а, ч.; мол. 1. ФРН. БСРЖ, 81; ПСУМС, 10.
2. Товари німецького виробництва. ПСУМС, 10.
БУНКЕР, -а, ч. 1. мол. Дискотека з музикою в стилі техно. ПСУМС, 10.
2. крим.; жарт.-ірон. Живіт. БСРЖ, 81; ЯБМ, 1, 131.
БУРАТІНО, невідм., ч.; мол.; жарт.-ірон. 1. Людина із загальмованою реакцією; тупа. БСРЖ, 82; ПСУМС, 10.
2. Блювання. ПСУМС, 10.
БУРМИЛО, -а, ч.; мол. Масивна, мускулиста людина. ПСУМС, 10.
БУРСА, -и, ж.; мол.; ірон. Будь-який навчальний заклад (школа, ПТУ, університет тощо) Я встигла на третю пару до своєї бурси (Є. Кононенко, Зрада). — Вчуся. Сорок п’ята бурса. ПТУ, в смислі … (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 82; ПСУМС, 10; СЖЗ, 22.
БУРСАК, -а, ч.; мол.; ірон. Студент, учень (найчастіше про учнів ПТУ). Знаєте, «бурсаки» як щось ляпнуть, то вже так і буде, хоч смійся, хоч плач (ВЗ, 27.03.1998); Який автомобіль — допитувався «бурсак» — великий чи малий? (СМ, 9.04.1999). БСРЖ, 82.
БУРСИТЕТ, -у, ч.; мол.; ірон. Університет.
БУРЯКІВКА, -и, ж.; жрм. Самогон з цукрових буряків. І щоб насамкінець головний герой у перервах між поїданням сала та випиванням буряківки викрив і різко повбивав усіх олігархів <…> (Книжник, 2002, № 1).
БУРЯЧИХА, -и, ж.; жрм. Те саме, що БУРЯКІВКА. <…> пішов бурячиху тягнути <…> (Є. Пашковський, Вовча зоря).
БУС, -а, ч.; жрм; Те саме, що БАС. Споряджений у Київ за товаром бус обходиться як мінімум у 550–600 гривень (Книжник, 2002, № 20).
■ Від нім. Bus.
БУСИК, -а, ч.; жрм. Мікроавтобус для пасажирських перевезень у місті.
БУТЕРБРОД, -а, ч.; жрм, крим. Злягання жінки одночасно з двома чоловіками. Не гребує шістдесятилітній автор і зоофільними мотивчиками й так званими «бутербродами» (Книжник, 2001, №. 22). БСРЖ, 83; ЯБМ, 1, 134 ♦ Шведський бутерброд. Те саме. СЖЗ, 114.
БУТИЛЬОК, -лька, ч.; гірн. 1. Шахтар напередодні відпустки. ■ Він у шахту не опускається; норму виконує бриґада, якій він підносить частування (бутель горілки). Дзендзелівський, 350.
2. Частування, яке готує бриґаді шахтар напередодні Відпустки. Дзендезлівський, 350.
Сидіти на бутильку. Пиячити. ФССГД, 34.
БУТИТИ, -учу, -учиш, недок.; комп. Запускати комп’ютер. Синишин, 24. ■ Від англ. boot.
БУТОВИЙ, -а, -е; комп. Той, з якого можна завантажитись. Бутовий сектор. Бутова дискета. Синишин, 24.
БУХ, -у, ч.; мол. 1. Розпивання спиртних напоїв, пиятика. Покинутий і зраджений майже всіма, крім кількох малоцікавих побратимів по буху, я вибрав нарешті втечу до Москви (Ю. Андрухович, Московіада). БСРЖ, 83.
2. у знач. збірн. Спиртні напої. Й погнав, аби з буха не вивітрився дух (Б. Жолдак, Бог буває). БСРЖ, 83.
Під бухом. У стані алкогольного сп’яніння. <…> питається, чим завинив Василь, під бухом поліз глянути на кордон <…> (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 83. По буху. Те саме. [Аркан:] <…> Вона [травка] навіть корисна, не те, що водяра. Це ж не те, щоб набухатися й ригать. Чи кого по буху зарізать. Травка, вона мирна й хороша (Б. Жолдак, Голодна кров).
БУХАЛІВКА, -и, ж.; мол. Пиятика. ПСУМС, 10.
БУХАЛО, -а, с, збірн.; крим. Алкогольні напої; випивка. СЖЗ, 22; ЯБМ, 1, 136.
БУХАЛОВО, -а, с.; мол. Розпивання спиртних напоїв, пиятика. А тут грандіозний січень — суцільний привід для «бухалова» (ПіК, 2002, № 47–8). БСРЖ, 84. ПСУМС, 10.
БУХАР, -я, ч.; мол. Алкоголік, п’яниця. БСРЖ, 84; ПСУМС, 10.
БУХАРА, -и, ж.; мол:, жарт. Рибальський базар біля, станції метро «Дніпро» в Києві, Але життя героїні дотичне до великої кількости людей, які розповідають найрізноманітніші байки: <…> [про] алкогольну «бухару» на станції метро «Дніпро», «бухенвальд» у студмістечку <…> (Час, 2001, № 10).
БУХАРИК, -а, ч.; крим., мол. Те саме, що БУХАР. — А! До речі… Твої, як ти кажеш, бухарики не зможуть приїхати завтра… В запої третій день (О. Яровий, Чекання несподіванки). БСРЖ, 84; ПСУМС, 1; СЖЗ, 22; ЯБМ, 1, 136.
БУХАТИ, -аю, -аєш, недок., (що); мол., крим., жрм. Пити алкогольні напої; пиячити. [Семко:] Я не бухаю. І не палю. Не п’ю каву відрами. Де ж мені вихлюпнути наболіле?! (В. Діброва, Поетика застілля); За що він, козел старий, її б’є? Бухати треба менше (Б. Жолдак, Бог буває). БСРЖ, 84; ПСУМС, 10; ЯБМ, 1, 136.
БУХЕНВАЛЬД, -у, ч.; мол.; жарт.-ірон. Студентська їдальня. ПСУМС, 10. ■ Від крим. фразеологізму бухенвальдський пайок — бідний, злиденний обід. ЯБМ, 1, 136.
БУХИЙ, -а, -е; мол., крим., жрм. У стані алкогольного сп’яніння; п’яний. Але довести їм це неможливо, як п’яному, що він бухий (Б. Жолдак, Бог буває); — Світланко, він просто бухий, як чопок… (О. Яровий, Чекання несподіванки); Мене таксі несло, бухого в дим, / а вслід мені гарчали херувими (В. Неборак, Розмова зі слугою). БСРЖ, 84; ПСУМС, 10; ЯБМ, 1, 136.
БУХЛО, -а, с, збірн.; мол. Алкогольні напої; випивка. Сирітська, наче осінній листок, остання сотня баксів таки дочекалася нас, і нам захотілося її осквернити, себто накупити бухла на неї всю <…> (Ю. Андрухович, Мальброк і хрестоносці); [Сєрьога:] Баба — просто ягідка. Все при собі. Здорова, на лиці нічогенька. Жерти тобі дає й проти бухла не виступає (Н. Ворожбит, Житіє простих). БСРЖ, 84; ПСУМС, 10 ♦ Наллятися бухлом, мол. Напитися спиртних напоїв; сп’яніти. Так от, Вася Мочалкін, основоположник якутської радянської літератури, студент четвертого курсу і почесний оленяр, якось наллявся бухлом по саму зав’язку і на першому поверсі ступив у ліфт (Ю. Андрухович, Московіада).
БУХЛЯ, -і, ч. і ж.; мол. П’яниця. ПСУМС, 120.
БУХЛЯНКА, -и, ж.; мол. Пиятика. ПСУМС, 84.
БУХНУТИ, -ну, -неш; мол., жрм. Випити спиртного. Старий, ну, ти вибач, ну, бухнув я трохи забагато <…> (Ю. Покальчук, Те, що на споді); <…> Сергій міг збрехати дружині, що йде на роботу, щоб бухнути з Семом (В. Діброва, Збіговиська). БСРЖ, 84.
БУХТІТИ, -чу, -тиш, недок.; несхвальн. 1. крим. Говорити, теревенити. БСРЖ, 84; ЯБМ, 1, 136.
2. мол., крим., жрм. Бурчати, виявляти незадоволення. [Малява:] Не бухти. Тут справа така, що краще сумешнік неприкольний, щоби не засвітитися, ясно? (Б. Жолдак, Голодна кров). БСРЖ, 84; ЯБМ, 1, 136.
БУЦИ, -ів, мн.; військ. Військові чоботи з високими халявами. Балабін.
БУЧА, -і, ж.; гом. Активна лесбіянка. Відвертих «буч» (лесбіянка-чоловік) небагато, але справляють вони враження скоріш чогось екзотичного, ніж відразливого (ПіК, 2002, № 37).
БУШЛАТ, -а, ч. 1. крим. Арештантська тепла куртка. ЯБМ, 1, 138.
2. крим.; ірон. Труна. БСРЖ, 84; СЖЗ, 22; ЯБМ, 1, 138. ♦ Бушлат дерев’яний. Те саме. Дерев’яний бушлат одягти. Померти. БСРЖ, 84; ФССГД, 34; ЯБМ, 1, 138. <…> він у мене сьогодні ж дерев’яний бушлат зодіне, знатиме, курва, як лебедів мочити! (Г. Цимбалюк, Останні проводи). ♦ Зіграти в дерев’яний бушлат. Те саме. ФССГД, 34.
3. мол. Довге драпове зимове пальто чорного кольору. ПСУМС, 11.
БУШПРИТ, -а, ч.; крим.; ірон. Ніс. БСРЖ, 84; СЖЗ, 22; ЯБМ, 1, 138.

Unless otherwise stated, the content of this page is licensed under Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License