Ч

ЧАБАР, -а, ч.; крим. Гроші. БСРЖ, 663; СЖЗ, 111.
ЧАД, -у, ч.; крим., нарк. Стан алкогольного або наркотичного сп’яніння. БСРЖ, 663; СЖЗ, 111; ЯБМ, 2, 519. ♦ Повний чад, мол. Вираження захоплення, захвату. Круто — дуже добре, цілком пристойно, чудово. Синон.: кайф, клас, повний чад (КСМС).
ЧАЙКА, -и, ж. 1. крим. Людина, яка швидко і багато їсть. БСРЖ, 663; СЖЗ, 111.
2. тюр. Тюрма; виправно-трудова установа. БСРЖ, 663; СЖЗ, 111.
ЧАЙКОВСЬКИЙ, -ого, ч.; крим., мол.; жарт. Чай. БСРЖ, 663; СЖЗ, 111; ЯБМ, 2, 520. ♦ Ганяти Чайковського, жрм. Пити чай, чаювати. ФССГД, 248.
ЧАЙНИК, -а, ч. 1. мол., жарт. Голова. Записуйте, бовдури. Беріть ручки і записуйте, бо ваші примітивні чайники все одно нічого не запам’ятають (Ю. Винничук, Груші в тісті); <…> ти даремно йому чайника розбила — він допомогти обіцяв (А. Кокотюха, Тупик для втікача). БСРЖ, 664; ТСРОЖ, 245; ПСУМС, 77.
2. мол., комп., спорт., авто; ірон. або несхвальн. Людина, недосвідчена в певній галузі; новачок. Вірус для «чайників» розсекретив дані одного зі стратегічних міністерств України (УМ, 2.08.2001). БСРЖ, 664; ПСУМС, 77; ТСРОЖ, 244.
Чайником прикинутись, мол., жрм. Удати із себе необізнаного, незнаючого. Йому говорять, а він чайником прикинувся, як не до нього. ФССГД, 248.
3. крим. Друг, приятель. СЖЗ, 111; ЯБМ, 2, 520.
4. крим. Таксі. БСРЖ, 664; СЖЗ, 111; ЯБМ, 2, 520.
5. мол. Невелике кафе, де можна випити чаю. Чайник (чіпок) — чайна серед піску. Там купуєм солодкого, два стакани сметани, пляху пива (Р. Кухарук, Любити хлопчика).
ЧАЛИТИ, -лю, -лиш, недок. 1. (куди). Іти кудись. БСРЖ, 664; СЖЗ, 111; ЯБМ, 2, 520.
2. що; тюр. Відбувати строк покарання у виправно-трудовій установі. БСРЖ, 664; СЖЗ, 111.
ЧАЛИТИСЯ, -люся, -лишся, недок.; крим. Притягатися до судової відповідальности; перебувати у місцях позбавлення волі. БСРЖ, 664; СЖЗ, 111; ЯБМ, 2, 520.
ЧАЛКА, -и, ж.; крим. 1. Перебування в ув’язненні; позбавлення волі. БСРЖ, 664; СЖЗ, 111; ЯБМ, 2, 520.
2. Тюрма. БСРЖ, 664; СЖЗ, 111; ЯБМ, 2, 520.
ЧАТИТИСЯ -аюся, -аєшся, недок.; комп. Спілкуватися за допомогою інтернету. БСРЖ, 665; КСМС.
ЧАХАНКА, -и, ж.; крим. Дівчина, жінка. БСРЖ, 664; СЖЗ, 111; ЯБМ, 2, 521.
ЧАЧА, -і, ж.; мол. Самогон. ПСУМС, 77.
ЧЕБА, -и, ч. і ж. 1. Масивна, мускулиста людина. ПСУМС, 77.
2. і ж. Бридка, негарна зовні людина; потвора. ПСУМС, 77.
ЧЕБАК, -а, ч.; мол. Ліжко. ПУМС, 77.
ЧЕБУРАТОР, -а, ч.; мол. 1. Те саме, що ЧЕБА. ПСУМС, 77.
2. Те саме, що КРУТИК. КСМС.
ЧЕКУХА, -и, ж.; крим. Те саме, що ЧЕКУШКА. СЖЗ, 112.
ЧЕКУШКА, -и, ж.; крим., жрм. Чвертка (0,25 літра) горілки. Кілька хвилин знадобилося, перш ніж з’ясувалося, за чим він прийшов — по другу «чекушку» (ВЗ, 21.07.2000). ЯБМ, 2, 522.
ЧЕЛЯ, -і, ж.; муз. Віолончель. ПСУМС, 77.
ЧЕМБО-РЕМБО, невідм., ч.; мол. Те саме, що ЧЕБУРАТОР2. КСМС.
ЧЕМЕРГЕС, -у, ч.; крим., жрм. Самогон. Ми й без твоєї горілки обійдемось: купим у баби Польки чемергесу (Чабаненко 1992). БСРЖ, 667; СЖЗ, 111, Чабаненко 1992, 4, 211; ЯБМ, 2, 525.
ЧЕНДЖ, -у, ч.; мол. Кіоск обміну валют. ПСУМС, 76.
■ Від англ. change — обмін грошей.
ЧЕПУШИЛО, -а, с. і ч.; мол. 1. Дурень. ПСУМС, 77. 2. Алкоголік. Чепушило — алкоголік (Сленг-лікбез 5).
ЧЕРЕП, -а, ч.; мол. Батько.
ЧЕРЕПАХА, -и, ж.Випустити черепаху, мол. Справити велику нужду. ПСУМС, 77.
ЧЕРПАК, -а, ч. 1. тюр. Роздавач їжі в їдальні виправно-трудової установи. БСРЖ, 669; СЖЗ, 112; ЯБМ, 2, 531.
2. арм. Солдат строкової служби, який відслужив рік. З такої нагоди Ванічкін, який дослужився вже до старшого сержанта і йшов на заслужений «дембель», урочисто перевів нас у «черпаки» (В. Верховень, Квадрат, вписаний в КОЛО). БСРЖ, 669; ПСУМС, 77; СЖЗ, 112.
Прикидатися черпаком, жрм. Удавати з себе дурня. ФССГД, 249.
ЧЕСТЬ, вигук., мол. Дружнє привітання. ПСУМС, 77.
■ Від польськ. cześć — привіт!
ЧЕТВЕРТАК, -а, ч.; жрм. 1. Двадцять п’ять гривень (або інша грошова одиниця). <…> Де зденервований мудак <…> / Комусь за драний четвертак і Вивершував фігурний вислів (А. Охрімович, Фандаго криці). БСРЖ, 670; ЯБМ, 2, 533.
2. Двадцять п’ять років. Свій «четвертак» Кличко відсвяткував нокаутом (ВК, 27.03.2001).
ЧИКАЛДИКНУТИ; ЧИКАРДИКНУТИ, -ну, -неш, док.; мол., крим. Випити алкогольний напій одним духом. ПСУМС, 77; СЖЗ, 112; ЯБМ, 2, 534.
ЧИКАТИ, -аю, -аєш, недок., що, кого; мол. Різати, наносити ножові поранення комусь. БСРЖ, 671; ПСУМС, 77.
ЧИНАР, -я, ч.; мол. Те саме, що ЧИНАРИК. <…> чинаря стрільнеш собі культурно / й нумо мріяти і вивіски читать <…> (І. Бондар-Терещенко, Поsтебня); І, закуривши чинаря, / Я повертався, мов «чайки із Кафи» (П. Вольвач, Бруки і стерні). БСРЖ, 672.
ЧИНАРИК, -а, ч. 1. крим., жрм. Недопалок <…> скочило з ліжка з чинариком на губі <…> (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 672; ПСУМС, 77; СЖЗ, 112; ЯБМ, 2, 672. ■ Від кубансько-кавк. «букові горішки», чинар — бук, платан. Горбач 1966, 26.
2. крим. Людина низького зросту. СЖЗ, 112.
ЧИСТО, присл.; мол. Тільки, лиш; просто, всього-навсього. — Ну шо, чуваки, може, давайте чисто вип’єм?.. (С. Пиркало, Зелена Маргарита). БСРЖ, 673.
ЧИСТЯК, -у, ч. 1. крим., тюр. Білий хліб. СЖЗ, 112; ЯБМ, 2, 537.
2. нарк. Якісний наркотик. БСРЖ, 673. // Чистий морфін в ампулах. ПСУМС, 77.
3. жрм. Медичний спирт.
ЧИСТЯЧОК, -чку, ж.; жрм. Пестл. до ЧИСТЯК. <…> молода мимра дякує, роздобрилась на чистячок, спирт є спирт <…> (Є. Пашковський, Безодня).
ЧИТАТИ, -аю, -аєш, недок.; мол. Пити спиртні напої. ПСУМС, 77. ♦ Читати ботаніку, крим. Розповідати про те, що всім відоме. БСРЖ, 166; СЖЗ, 112; ЯБМ, 2, 537. Читати братів Стругацьких, мол.; жарт.-ірон. Блювати.
ЧИФІР, -у, ч.; крим. 1. заст. Чай, кава. БСРЖ, 674.
2. нарк., жрм. Міцний настій чаю (50-грамова пачка чаю на 0,5 л води), що вживається як наркотик. <…> якщо той клопіт для тебе не перестав бути актуальним, раджу проробити експеримент з чаєм (не плутати з чифіром!) (І. Світличний, Голос доби); Вдома я заварив собі справжнього чаю, це ще не тюремний чифір, але чотири ложечки «Сера Томаса» на кухоль свій ефект дають (В. Кожелянко, Чайна Ейфорія). БСРЖ, 674; СЖЗ, 112; ЯБМ, 2, 537.
■ Від чихирь (міцне червоне вино), яке походить з тюрк. čakir — червоне вино. Фасмер, 4, 368.
ЧІКІ-ПАКІ, невідм., у знач. безос.-пред.; мол. Те саме, що ЧІКІ-ПІКІ. Справи йдуть чікі-пакі, краще не придумаєш. ПСУМС, 77.
ЧІКІ-ПІКІ, невідм., у знач. безос.-пред.; крим. Чудово, прекрасно. Просто я дуже хотів би, щоб у тебе все було чікі-пікі. Щоб наступний твій чоловік був не слабодухим нудним алкоголіком, а принаймні вдячним і стриманим мазохістом (Ю. Андрухович, Московіада). БСРЖ, 672.
ЧІКСА, -и, ж; мол. Дівчина, до якої автоматично виникають сексуальні наміри. ЧІКСА — дівчина, яка більш-менш «шарить по поняттям» (Синопсис станіславський необов’язковий). БСРЖ, 672; ПСУМС, 77.
ЧІПЛЯТИ, -яю, -яєш, недок., кого; мол. Схиляти когось до статевого акту. БСРЖ, 660; КСМС.
Чіпляти ха-ха, мол. Голосно сміятися. ПСУМС, 72.
ЧІПОК, -пка, ч.; мол. Те саме, що ЧУВАК. ПСУМС, 78.
ЧІПОЛІНО, у знач. вигуку, кому; мол. Крах, кінець. ПСУМС, 78.
ЧІЦА, вигук; мол. Сиґнал, яким попереджають про наступ міліції. ПСУМС, 78.
ЧІЧІ, мн.; мол. Окуляри. ПСУМС, 78.
ЧЛЕНОВОЗ, -а, ч.; жрм; жарт.-ірон., зневажл. Урядова автомашина. Така дорожня мода досить похапцем прийшла на Україну, про що свідчать нутрощі «членовозів» (ПіК, 2002, № 5). БСРЖ, 674.
ЧМИР, -я, ч. 1. крим. П’яниця (здеґрадований). БСРЖ, 675; СЖЗ, 113; ЯБМ, 2, 538.
2. жрм., мол.; зневажл. Неохайна, неприємна людина. БСРЖ, 675; ПСУМС, 113; СЖЗ, 113.
3. крим. Похмура, непривітна, замкнена людина. ЯБМ, 2, 538.
4. арм. Солдат, що опустився і здеґрадував в умовах дідівщини. БСРЖ, 675.
ЧМИРЯКА, -и, ч.; мол. 1. Те саме, що ЧМИР.
2. зневажл., лайл. Нікчемна, нешанована людина. Коли вп’яте пролунала фраза «Нікада не забуду, як реб’ята підлетіли вгору — і опадають…» — я взагалі засумнівався, чи був рейнджер на тій війні — з неї рідко поверталися балакучими. Як виявилося, був. Знайомий пояснив: «Та! Чмиряка. Він автомата тільки на присязі тримав. Друкував у штабі на машинці…» (О. Яровий, Чекання несподіванки).
ЧМО, с. і ч.; крим., мол., жрм; зневажл. Неприємна людина, яка викликає відразу, огиду. — Чмо цей твій Педро… Невже ти не бачиш, шо він має із тебе зиск? <…> Ти мене ще не знаєш, ви… — Та, що там знати. Нитик і чмо. — Чмо? — Ротік зривається з місця, та Педро хапає у руки залізне полінце. Ротік хвилю мовчить і тупає пріч (Р. Кухарук, Любити хлопчика). БСРЖ, 675; ПСУМС, 78; ТСРОЖ, 252; ЯБМ, 2, 538. ♦ Чмо болотне (болотяне), жрм. Те саме. БСРЖ, 675; ФССГД, 250. Чмо японське, жрм. Те саме. [Данко:] Не розмишлять! Чмо японське… Іттіть! (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу). ■ З рос. мови: абрев. від «человек морально опустившийся». Грачев, Мокиенко, 182. ■ Абрев. від «человек Московской области». ТСРОЖ, 253.
ЧМОШИСЬКО, -а, с. і ч..; жрм. Згруб. до ЧМО <…> таке не одне воно, чмошисько, що нипає, де б поцупити стихаря <…> (Є. Пашковський, Щоденний жезл).
ЧМОШНИЙ, -а, -е; мол.; зневажл. Неприємний зовні, огидний. Чмошне таке, сопельки течуть (Р. Кухарук, Любити хлопчика). БСРЖ, 675.
ЧМОШНИК, -а, ч.; жрм; зневажл. Алкоголік (здеґрадований). <…> з’явився цілий ринок наркологічних послуг, що навперебій пропонують зробити із будь-якого чмошника повноцінного члена суспільства <…> (ПіК, 2001, № 41). ЧМУРИДЛО, -а, с. і ч.; жрм. Те саме, що ЧМО. <…> а скільки ти бився над ними, витесуючи з тисячолітніх дубів цих змистеччених буратіно, і все виходило як не п’янь, так рвань, як не чмуридло, так хамидло <…> (Є. Пашковський, Безодня).
ЧОВНИК, -а, ч.; ком., жрм. Приватний торговець, який їздить за кордон і повертається назад, щоб продати товар, куплений по низькій ціні, за більш високу ціну. Сучасні «човники», котрі завалили ніжинський, як і інші ринки, іноземним товаром, самі того не знаючи, успадковують традиції старого міста... (День, 1999, № 21); На думку О. Ткаченка, народні депутати мають розробити заходи щодо пом’якшення податкового тиску на підприємців та так званих човників, серед яких мільйони громадян України (ВК, 1999, № 24); Відтак флотилія «човників» перетягала через кордон усе більші пакунки з цигарками (ПіК, 1999, № 34). БСРЖ, 666; ПСУМС, 78; ТСРОЖ, 245; ЯБМ, 2, 522.
ЧОВНИКОВИЙ, -а, -е; жрм. Який стосується човника, пов’язаний з його діяльністю. Вишукані імпортні товари замінив «човниковий» ширпотреб (День, 1999, № 21). ТСРОЖ, 246.
ЧОМБА, -и, ж.; мол.; зневажл. Те саме, що КАТАКОМБА. ПСУМС, 78.
ЧОРНЕ, -ого; нарк. Морфій, виготовлений кустарним способом. ПСУМС, 78.
ЧОРНИЛО, -а, с.; крим., мол., жрм; жарт.-ірон. Дешеве червоне вино низької якости. — Ех! — відкоркував чергову пляшку «чорнила». — Якби я не послав з перепою до трахнутої матері декана, то нічого не було б і цього разу! (В. Врублевський, Замах на генсека). БСРЖ, 668; ПСУМС, 78. ЯБМ, 2, 529.
ЧОРНОЖОПИЙ, -ого; крим.; презирл., вульґ. Грузин. — Давно пора показати цим чорножопим, хто господар у місті <…> (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). ЯБМ, 2, 529.
ЧОРНОТА, -и, ж.; жрм. Те саме, що ЧОРНУХА. Блискучий жест під назвою «Купуйте бублики» <…> також претендував на одну з трьох премій, але з огляду на «чорноту» зображення персонажів і подій, що з ними відбуваються, удостоюється премії заохочувальної (Книжник, 2001, № 4).
ЧОРНУХА, -и, ж.; жрм. Те, що пов’язане із смертю, стражданням, злочинами; засмучує своїм змістом. Так звана «чорнуха» властива не тільки ЗМІ, але й багатьом їхнім читачам та глядачам <…> (День, 17.08.2001). БСРЖ, 669.
ЧОРТ, -а, ч. 1. крим., мол. Міліціонер; працівник правоохоронних органів. Чорти охороняють і сопуть (М. Марк, Хохляцький апокаліпсис). БСРЖ, 671.
2. мол. Хлопець, молодий чоловік. <…> за нами приїдуть чорти на дутому зеленому Daewoo Leganza, і ми з ними поїдемо в «Прагу» блядувати, пити коньяк за 250 грн (Синопсис станіславський необов’язковий). БСРЖ, 671.
3. мол.; зневажл. Невихований, некультурний хлопець, переважно з села. ПСУМС, 15.
Чорт вокзальний, мол. Бездомний, який живе на вокзалі. ПСУМС, 15.
ЧОРТИЛО, -а, с. і ч.; мол.; зневажл. Те саме, що ЧОРТ3. ПСУМС, 78.
ЧОХОЛ, -хла, ч.; мол. Бюстгальтер. ПСУМС, 77.
ЧПОК, у знач. вигуку; мол. Кінець, крах. ПСУМС, 78.
ЧУБЧИК, -а, ч.; мол. Дівчинка. Чубчик — мала за віком дівчина. (Сленг-лікбез 5).
ЧУВА, -и, ж.; мол. Те саме, що ЧУВИХА. Обидві богині — це здоровенні, масласті, невизначеного віку агресивні чуви (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу).
ЧУВАК, -а, ч.; крим., мол. Молодий чоловік; юнак. <…> а перед випускними екзаменами на озері трапилося знайомство з чуваком, стриженим під військового <…> (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 676; ПСУМС, 78; СЖЗ, 113; ЯБМ, 2, 539.
■ Від циг. чхавó — хлопець, юнак (не циган).
ЧУВАЧОК, -чка; ч. мол. Пестл. до ЧУВАК. Стильний чувачок просто так гуляє, / Стильний чувачок нікого не кохає, / Стильний чувачок — хлопець екзотичний, / Погляд еротичний, егоїст класичний (з пісні «Стильний чувачок» у виконанні автора тексту і музики Кості Гнатенка); Урешті-решт і до радикальної переоцінки сексуальної інакшості в суспільстві, внаслідок чого вчорашній збоченець — лепруватий грішник у контексті християнської культури — нині перетворився на «стильного чувачка», творця нової моди та нових психо-моральних орієнтирів (ПіК, 1999, № 11).
ЧУВЕНЬ, -вня, ч.; мол. Те саме, що ЧУВАК. — Чувень, це ж на шару. Мені тут стіко талонів на халяву дали <…> (Б. Жолдак, На небі).
ЧУВИРЛА, -и, ж.; крим., мол. Негарна дівчина, жінка. Ну й чувирлу він із собою привів! (Запис 2001 p.). БСРЖ, 676.
ЧУВИХА, -и, ж.; мол., крим., жрм. Дівчина, молода жінка. БСРЖ, 676; ПСУМС, 78; СЖЗ, 113; ЯБМ, 2, 539. ♦ Чувиха на ферматі, мол. Вагітна жінка. ПСУМС, 72. ■ Від муз. терміна фермата — зупинка темпу, що виражається у збільшенні довготи звуку чи павзи. Шедевральна чувиха, крим. Вродлива дівчина. СЖЗ, 115.
ЧУВИШКА, -и, ж.; мол. Пестл. до ЧУВИХА. — Їх, яка чувишка, з такою і прошвирнутися бульваром не сором! — сказав Сашко <…> (М. Омельченко, Свято біди).
ЧУКОТКА, -и, ж.; шк. Задня парта у класі.
ЧУМА, -и, ж.; крим. 1. Повія. БСРЖ, 677; СЖЗ, 113; ЯБМ, 2, 541. // мол. Негарна дівчина. ПСУМС, 78.
2. Кокаїн. БСРЖ, 677; СЖЗ, 113; ЯБМ, 2, 541.
3. у знач. вигуку. Вираження захоплення, захоплення.
ЧУМОВОЗ, -а, ч.; мол.; жарт. Швидка допомога психіятричної лікарні. БСРЖ, 677; ПСУМС, 78.
ЧУРБАН, -а, ч.; жрм; зневажл. Житель Кавказу, Середньої Азії. Саме це дозволило Стасові відкинути останні вагання. Він уб’є Басмача, цього чурбана, худобину вузькооку (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). БСРЖ, 677.
ЧУРКА, -и, ч. і ж.; жрм; зневажл.
1. Недалека, розумово відстала людина. БСРЖ, 768; СЖЗ, 113; ЯБМ, 2, 541.
2. Те саме, що ЧУРБАН. БСРЖ, 768; СЖЗ, 113; ЯБМ, 2, 541.
ЧУХАН, -а, ч.; крим., мол.; зневажл. Нечепурна, неохайно вдягнена людина. <…> такого чухана запрошувати в культурне опшество! (Є. Пашковський, Безодня.). БСРЖ, 768; ПСУМС, 78; ЯБМ, 2, 542.
ЧУХАСИ, -ів, мол.; жарт. Джинси. ПСУМС, 78.
ЧУХАТИ, -аю, -аєш, недок.; мол.; жарт. Іти. ПСУМС, 78.
ЧУЧМЕК, -а, ч.; жрм; зневажл. Те саме, що ЧУРКА. БСРЖ, 768; СЖЗ, 113.
ЧУШКА, -и, ч. 1. тюр.; зневажл. Здеґрадований в’язень, який зазнає знущань співкамерників. СЖЗ, 114; ЯБМ, 2, 542.
2. і ж. мол.; зневажл. Те саме, що ЧУХАН. ПСУМС, 78.

Unless otherwise stated, the content of this page is licensed under Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License