Д

ДАБЛ, -а, ч.; мол. Туалет. БСРЖ, 146; ПСУМС, 20. ■ Імітація англ. при перекладі вислову два нулі — double zero. Югановы, 64.
ДАБЛИТИ, -блю, -блиш, недок.; мол. Ходити в туалет. ПСУМС, 20.
ДАВАТИ, даю, даєш, недок., (кому); жрм, крим. Погоджуватися на статевий акт (про жінку). <…> мужики, не в’їхавши, до чого воно, розуміється, шаліють («Ох як ти класно даєш!»), а потім ти їх кидаєш (О. Забужко, Польові дослідження з українського сексу); [Йонатан:] Так шо вона, сука, зробила, каже, що поки всього Голсуорсі не прочитаю, вона мені давати не буде (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу). БСРЖ, 146; ЯБМ, 1, 256.
ДАЛЛАСИ, -ів; мол. Штани. ДАЛЛАСИ — штани. Сленг-лікбез 1.
ДАЛЬНОБІЙНИК, -а, ч.; авто, жрм. Шофер дальніх рейсів на вантажівці. <…> влаштувався «дальнобійником» — водієм на далекі відстані, й одні казали — загинув десь у дорозі, інші — знайшов на тих далеких дорогах собі дружину (Ю. Мушкетик, На кавуни). БСРЖ, 146; ЯБМ, 1, 258.
ДАЛЬНОБІЙНИЦЯ, -і, ж.; мол, пов. Повія, яка обслуговує шоферів дальніх рейсів на певній ділянці траси. БСРЖ, 147.
ДАТИ, дам, даси, док. 1. кому що; крим. Засудити когось, визначити комусь строк покарання. БСРЖ, 147; ЯБМ, 1, 259.
Дати строк. Винести вирок, засудити. СЖЗ, 34; ЯБМ, 1, 261.
2. (кому); жрм. Вступити у статевий зв’язок (про жінку). <…> попри те, дала чи не дала, / у щастя людського два рівних є крила <…> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову).
Дати в лапу, крим. Дати хабара. СЖЗ, 34. Дати димок на зуби, крим. Дати закурити; СЖЗ, 34. Дати по кумполу. Див. КУМПОЛ. Дати по рогах. Див. РІГ.
ДАТУРА, -и, ж.; нарк. Наркотики для жування. ПСУМС, 20.
ДАУН1, -а, ч. мол.; несхвальн., ірон. Дурна, некмітлива людина. ДАВН (ДАУН) — у студентських колах цим поняттям позначають людей, які конкретно гальмують <…>. (Синопсис станіславський необов’язковий); [Самітник:] А мене мати завжди називала дауном (А. Дністровий, Учитель). БСРЖ, 147; ПСУМС, 20.
■ Від медичного терміна хвороба Дауна.
ДАУН2, -у, ч.; мол., інтел. Депресія. Я вже два тижні в дауні (Запис 1998 p.). БСРЖ, 147; ПСУМС, 20: СЖЗ, 34.
ДАХ, -у, ч. 1. мол.; жарт. Голова, мізки, здоровий глузд. БСРЖ, 296; ПСУМС, 20.
Дах (криша, стріха) відлітає, їде / поїхала у кого (кому), жарт.-ірон. 1) Хтось божеволіє, втрачає здоровий глузд та самоконтроль Та коли наодинці з собою коротко черкнеш губами «чому» і відчуєш, як їде дах: такого відчуття абсурду, обманутості, жалю, зненависті до зверхників, огиди до плебеїв — твій мозок не може винести (Книжник, 2001, № 10); Дах їде (рубрика у газеті «Україна молода»); [Віка:] У тебе часом стріха не поїхала? [Віра:] Поїхала, звичайно. Робота нервова, перевтома, стреси. Тут ніяка стріха не втримається. Ще добре, недалеко від’їхала (Н. Неждана, Той, що відчиняє двері); Перечитавши ту фразу, друкарка, мабуть, подумала, що в автора «поїхала криша» (А. Дімаров, Прожити й розповісти); Чи «криша поїхала»? Чи мізки зсунулися набакир? (Л. Різник, Карма); — От слухав Дімка про всяку хєрню, і поїхала йому криша… (Л. Дереш, Культ). 2) Хтось переживає сильні емоції, почуття екзальтації. Просто, як кажуть, «дах» відлітає з півдня на північ (МТ, 1999, № 13). БСРЖ, 296; ПСУМС, 20; ФССГД, 227; ЯБМ, 1, 480. Дах зірвало кому. Те саме. Багатьом зірве дах, як вони таке побачать (Запис 2002 p.). БСРЖ, 296.
2. бізн., крим. Прикриття від рекету, мафії. Чоловік [кримінальний лідер] тримав «дах» у багатьох бізнесових структурах (Поступ, 8.07.1999).
3. крим. Зв’язки у владних та правоохоронних структурах. Банда орудує під таким «дахом», що й не повірити (КО, 1998, № 38); [Середньої руки підприємці] не витримують конкуренції великих капіталів, поєднаних із силою державного механізму, банкрутують або «йдуть під дах» тих же олігархічних структур (День, 23.09.1999); Усі сфери туристичного бізнесу мають свої «дахи», часом могутні, які намагаються встановлювати свої порядки (День, 26.05.2001); Офіс може стати фортецею. Якщо «дахом» служить депутат (УМ, 30.03.1999). ♦ Все вище даху, жрм. Все гаразд, чудово. Сленг-лікбез 5.
ДВИНУТИЙ, -а, -е; мол., крим., жрм. Дивний, ненормальний (про людину). БСРЖ, 148; ПСУМС, 20; ЯБМ, 1, 263. // на кому, на чому. Захоплений кимсь, чимось до фанатизму. БСРЖ, 148; ПСУМС, 20.
ДВІЙКА, -и, ж.; нарк. Шприц об’ємом два кубічні сантиметри. ПСУМС, 20.
ДВІР, двора, ч.; мол.; зневажл. Дівчина для задоволення сексуальних потреб. ПСУМС, 20.
ДВОРИНА, -и, ж.; мол.; зневажл. Те саме, що ДВІР. ПСУМС, 20.
ДВОРТЕР’ЄР, -а, ч.; жрм; жарт.-ірон. Дворняжка; безпородна собака. Живе Ольга Наливайко у самісінькому ботанічному саду разом з сином Северином, рудим котом Кетчупом, «двортер’єром» Бровком та козою Дримбою (ВЗ, 7.09.2001). БСРЖ, 149.
ДЕБІЛІЗАТОР, -а, ч.; мол.; жарт.-ірон. Комплекс тренажерів для бодибилдинґу. ПСУМС, 20.
ДЕБІЛЬНИК, -а, ч. мол.; жарт.-ірон. 1. Авдіоплеєр. ПСУМС, 20; Югановы, 67.
2. Мобільний телефон.
ДЕЗ, -а, ч. Те саме, що ДЕЗИК. Я спитав щиро, бо справді не знав, чим довершити такий ритуал — чи своїм чоловічим дезом, чи її французькими «Climat» (В. Шкляр, Ключ).
ДЕЗА, -и, -и, ж.; мол.; несхвальн. Дезінформація; неправдивий слух. То не сон, а просто деза (М. Фішбейн, … і щастя — це хвилини півтори). БСРЖ, 151; ТСРОЖ, 42.
ДЕЗИК, -а, ч. 1. мол. Дезодорант. БСРЖ, 151; ПСУМС, 20.
2. Те саме, що ДЕЗОВИК. ПСУМС, 20.
ДЕЗОВИК, -а, ч.; муз. Фанат дез-металу (дуже важкої музики). ПСУМС, 20.
ДЕЗОВО, у знач. вигуку; мол. Добре, чудово. Сленг-лікбез 1.
ДЕЙЗЕР, -а, ч.; муз. Те саме, що ДЕЗОВИК. ПСУМС, 20.
ДЕМБЕЛЯКА, -и, ч. Те саме, що ДЕМБЕЛЬ3. Дембеляки сидять, кайфують, аж розповзаються по табуретках [дивлячись передачу «Утренняя почта» в армії] (Запис 1998 p.).
ДЕМБЕЛЬ, -беля ч. 1. арм. Демобілізація після проходження строкової служби. Відсвяткував свій дембель (В. Гужва, Плато над прірвою); — Йому одірвало ноги … перед самісіньким дембелем (Л. Кононович, Мертва грамота); Це не жартівник викинув коника — стався «дембель» у прикордонника (Україна і світ сьогодні, 2000, № 4); 20-річний коломиянин Олександр М. служив в одній з військових частин у Хмельницькому, навесні мав йти на «дембель» (СМ, 13.02.1998). * Образно. Поспішай — не поспішай, а все одно відтарабаниш до самого «дембеля». Те саме і у житті. Хочеш чи не хочеш, а пройдеш сходинками до «дембеля», скільки би їх тобі Бог не подарував (УМ, 3.02.2000). БСРЖ, 153; СЖЗ, 35; ТСРЯ, 195.
2. тюр. Звільнення в’язнів з колонії. БСРЖ, 153; СЖЗ, 35; ЯБМ, 1, 271.
3. арм. Демобілізований солдат. Та бляха вигнулася ще дужче, як у справжнього «дембеля», пускаючи веселі «зайчики» на сонці (В. Верховень, Квадрат, вписаний в коло). БСРЖ, 153; СЖЗ, 35; ТСРЯ, 195; ЯБМ, 1, 271.
ДЕМО, невідм., с. 1. мол. Демонстрація. ПСУМС, 21.
2. муз. Демонстраційний запис. До заявки на участь у фестивалі треба додати яке-небудь поганеньке демо. ПСУМС, 21.
ДЕМОКРАТИЗАТОР, -а, ч.; мол.; жарт.-ірон. Дубинка з жорсткого пластику (резини), яку використовує міліція і загони спеціяльного призначення для розгону демонстрацій і мітинґів. БСРЖ, 153; ПСУМС, 21.
ДЕМОН, -а, ч. 1. крим.; несхвальн. Людина, яка не пов’язана зі злочинним світом, але видає себе за таку. БСРЖ, 153; СЖЗ, 35.
2. крим., жрм. Дурень. Демон — дурень (Сленг-лікбез 5). БСРЖ, 153.
Демон відливу, мол.; жарт. Туалет. ПСУМС, 21. Демон жорстокий, крим. Безжалісна людина; СЖЗ, 35.
ДЕНЬ, дня, ч. ♦ День фантиків, гірн., ірон. День, коли шахтарі нарешті отримують зарплату. ФССГД, 81. ■ Становлення вислову припадає, очевидно, на час, коли гроші були дуже знецінені. ФССГД, 81. День шахтаря, гірн. Зарплата. Дзендзелівський, 350.
ДЕПАД, -а, ч.; мол. Ненормальна людина, дії і вчинки якої можуть становити небезпеку для оточуючих. ПСУМС, 21.
ДЕПРЕСНЯК, -у, ч.; мол., нарк., інтел. Депресія; стан депресії. Коли про це думаєш, стає спершу прикро, потім нудно, а потім взагалі навалює густий, шаблезубий депресняк (Книжник, 2001, № 13). БСРЖ, 154; ПСУМС, 21.
ДЕПРЕСУХА, -и, ж.; мол., нарк., інтел. Те саме, що ДЕПРЕСНЯК. <…> дух «Протизначення» <…> витончено індивідуальний, сольний, ліричний — не вельми підвладний узагальненням про «молодіжну субкультуру». Хоча негативізму і депресухи авторам не позичати (Книжник, 2001, № 12). БСРЖ, 154.
ДЕРБАН, -у, ч.; нарк. Збір урожаю маку. БСРЖ, 154; ПСУМС, 21.
ДЕРБАНИТИ, -ню, -ниш, недок., що. 1. крим. Ділити награбоване. БСРЖ, 273; ЯБМ, 1, 273.
2. крим. Грабувати. СЖЗ, 35; ЯБМ, 1, 273.
3. нарк. Збирати урожай маку в певний сезон. БСРЖ, 273; ПСУМС, 21.
ДЕРЕВО, -а, с.; мол. Погана ґітара. ПСУМС, 21.
ДЕРЕВ’ЯНИЙ, -а, -е; жрм; жарт.-ірон., зневажл. Про радянські рублі (карбованці). <…> щедрі співгромадяни сипали туди дріб’язок, хоча інколи спускався й легкокрилий голуб у вигляді дерев’яного карбованця або троячки (А. Мухарський, Попса для еліти) // мн. дерев’яні, -их. Радянські рублі. Франзоля не прогадала: поверх купи дерев’яних за номер я поклав їй ще двадцять баксів зверху <…> (В. Шкляр, Елементал).
♦ Дерев’яний по пояс, мол. Дурний. ПСУМС, 21.
ДЕСТРОЙ, -ю, ч.; мол.; жарт. 1. Розруха, руїна. Коли мої батьки купували хату, в усій садибі був страшний дестрой. ПСУМС, 21.
2. Гуляння, пиятика з неґативними наслідками. У куми на весіллі був такий дестрой, що тричі міліцію викликали. ПСУМС, 21.
■ Від англ. destroy — руйнувати, знищувати.
ДЕЦИЛ, -а, ч., у знач. присл.; мол. Мало, трішки. — Щас би розкумариться, чисто децил <…> (С. Пиркало, Зелена Маргарита). БСРЖ, 156.
ДЕШЕВИЙ, -а, -е; крим. 1. Про продажну, ненадійну людину Тупа ця бабська натура, дешева, курвотна, недорозвинута (Синопсис станіславський необов’язковий).
2. Про людину, яка не становлять інтересу для злочинного світу. — До речі, що він за один? — Шістка, — її губи зневажливо скривилися. — Дешевий фраєр (Л. Кононович, Мертва грамота). ЯБМ, 1, 277.
ДЖА, -і, ж.; нарк. Гашиш. БСРЖ, 156; ПСУМС, 21.
ДЖАЗ, присудк.; мол. Добре, чудово. <…> людям для мирного життя й тісної дружби часто бракує спільного ворога Якщо він є — все джаз, якщо ні — недобрі думки з’являються, відтак починається активний пошук недоліків одне в одному (А. Кудін, Як вижити у в’язниці).
ДЖЕФ, -у, ч.; нарк. 1. Ефедрин (краплі від нежитю). БСРЖ, 157; ПСУМС, 21.
2. Ефедрон, саморобний наркотик на основі ефедрину, солутану. Особисто я після всього, що далі зі мною відбувалося, зарікся на все життя торкатися навіть до джефа (М. Бриних, Голосіння з-під снігу). БСРЖ, 157.
ДЖИН, -а, ч. ♦ Викликати джина, мол.; жарт. Блювати. ПСУМС, 21. Пустити джина, мол.; жарт. Сходити в туалет. ПСУМС, 21.
ДЖИНИ, -ів, мн.; мол. Брюки із джинсової тканини. БСРЖ, 157.
ДЖИНСУРА, -и, ж.; мол. Одяг з джинсової тканини. БСРЖ, 157; ПСУМС, 21.
ДЖМІЛЬ, джмеля, ч.; арм. Вертоліт. Балабін.
ДЖОЙСИ, -ів, мн. мол. Джинси. ПСУМС, 21.
ДЖОПСИ, -ів, мн.; мол. Джинси.
ДЖУД, -а, ч.; мол. Куртка. ПСУМС, 21.
ДЖУЗЕППЕ, невідм, ч. 1. мол. Ненормальна людина. ПСУМС, 22.
2. у знач. вигуку. Крах, невдача. ПСУМС, 22.
ДЗВОНИЛКА, -и, ж.; мол.; жарт. Туалет. Вони в дзвонилку побігли (Запис 2001 p.).
ДИК, вигук; мол. Вираження самовихваляння, гордої самовпевнености, згоди зі співрозмовником. Непогано зроблено, молодець! — дик! БСРЖ, 176; ПСУМС, 22.
ДИМ, -у, ч.; крим., тюр. 1. Тютюн. БСРЖ, 175; ЯБМ, 1, 299. // Цигарки, папіроси. БСРЖ, 175; ЯБМ, 1, 299. // Гашиш. СЖЗ, 36.
2. Спирт. БСРЖ, 175; СЖЗ, 36; ЯБМ, 1, 299.
3. Невизначеність, невідомість. БСРЖ, 175; ЯБМ, 1, 299.
♦ Бути в диму, крим. Зайти в безвихідь, не знати, що робити. БСРЖ, 175; СЖЗ, 22.
ДИНАМІК, -а, ч.; мол.; несхвальн. Нечесна людина, ошуканець. БСРЖ, 159; КСМС.
ДИНАМО, невідм.; с. 1. мол.; несхвальн. Людина, яка не виконує своїх обіцянок. Якби не це динамо, якого я прочекала півтори години, можна було б встигнути на виставу (ПСУМС). БСРЖ, 159; ПСУМС, 22.
2. мол.; несхвальн. Схильність іґнорувати домовленості. БСРЖ, 159; ПСУМС, 22.
♦ Крутити динамо кому. 1) крим., мол. Брехати, переконувати в неправдоподібному. Але власникові машини «крутив динамо», що йдеться про електроніку, якою машина буцімто нашпигована та яку відремонтувати у місцевих умовах майже неможливо… (СМ, 21.05.1999). БСРЖ, 159; СЖЗ, 36; ЯБМ, 1, 280. 2) мол. Не виконувати своїх обіцянок; не виправдовувати надій на інтимну близькість. До того ж пригадав, як вона крутила мені динамо, і тепер хотів помститися їй (А. Мухарський, Попса для еліти). БСРЖ, 159. 3) крим. Не виплачувати програну суму. БСРЖ, 159; СЖЗ, 36; ЯБМ, 1, 280.
ДИНЯ, -і, ж. мол.; жарт. Голова. До цього придурка не відчуваю жалю, йому давно треба було дати в диню (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). БСРЖ, 175; ПСУМС, 22.
ДИРЕКТОР, -а, ч.; нарк. Те саме, що ДРАП. ПСУМС, 22.
ДИРЯ, -і, ч.; шк.; жарт.-ірон. Директор школи. Тебе диря просив зайти (Запис 2000 p.). БСРЖ, 159.
ДИСЕРА, -и, ж.; мол.; зневажл. Дисертація (звичайно кандидатська). Дописати дисеру.
ДИСИДА, -и, ч. і ж., також у знач. збірн.; мол.; зневажл., жарт. Дисидент, дисиденти. <…> де сіда дисида вже не сидіти / підростають як на гріх наші дисидіти / григоренко в очах солженіцин в небі / тягне строк рік-за-два на свободі небіж (І. Бондар-Терещенко, Поsтебня). БСРЖ, 160.
ДИСКАРА, -и, ж. мол. Дискотека. В це поняття [БД — блядки] входять: вечірка, груповуха, дискара, відпочинок на лоні природи <…> (Синопсис станіславський необов’язковий).
ДИСКОГОПАНЦІ, -ів, мн.; мол.; жарт. Те саме, що ДИСКАРА.
ДИСТРИБУТОР, -а, ч.; мол. Організатор пиятики. ПСУМС, 22.
ДИТИНКА, -и, ж.; мол.; зневажл. Молодший за ранґом, недосвідчений. ПСУМС, 22.
ДІАЛИТИСЯ, -люся, -лишся, недок.; комп. Спілкуватися за допомогою інтернету. КСМС.
ДІВЧИНА, -и, ж. ♦ Дівчина 96 проби, крим. Досвідчена молода повія. СЖЗ, 36.
ДІД, -а, ч.; арм. 1. Солдат строкової служби після наказу про звільнення до відправки додому. БСРЖ, 150.
2. Солдат строкової служби, який прослужив від 1,5 до 2 років. — Діди собі п’ють, а молодим — нада служить, як положено (О. Яровий, Чекання несподіванки). * Образно. Це секс у гуртожитку, / де за шафкою ще півкімнати / забігали до тебе забромлених пару жовнірів / ти торчала моя батьківщино / тебе передаровував дєд салабонові (В. Цибулько, Ангели і тексти). БСРЖ, 150; ТСРЯ, 193.
♦ Йосипів дід, вигук; мол.; евфем. Вираження різкого незадоволення. ПСУМС, 30.
ДІДИЗНА, -и, ж.; мол. Те саме, що ДІДІВЩИНА.
ДІДІВЩИНА, -и, ж.; мол., арм. Нестатутні стосунки в армії, спрямовані на приниження солдат і підпорядкування «дідам». ТСРОЖ, 42.
ДІРКА, -и, ж.; крим., мол. Жінка, дівчина. <…> прив’яжешся до однієї дірки — чекай неприємностей! (С. Бортніков, Чистильник). БСРЖ, 175.
ДІСТАВАТИ, -аю, -аєш, недок., кого; мол., крим.; несхвальн. Нав’язливо чіплятися до когось, набридати комусь, втомлювати когось. І тут Славко Маленький почав їх діставати (В. Канюс, Сентиментальний блюз). БСРЖ, 165; ПСУМС, 22.
ДІСТАТИ, -ну, -неш, док., кого; мол., крим.; несхвальн. Позбавити спокою когось, набриднути комусь. Дістала мене, вже сил нема! Переслідує мене скрізь своїм телефоном (Ю. Покальчук, Те, що на споді); <…> голос Чеканчука тремтить, але він навмисне розповідає про ті натуралістичні деталі, щоб «дістати» Біста <…> (Є. Кононенко, Імітація); Пенсіонерів «дістала», як вони писали, система, що склалася на головному ринку області з обманами та обважуванням покупців і бурхливою діяльністю перекупників (День, 26.10.1999). БСРЖ, 165; ПСУМС, 22; ТСРОЖ, 46.
ДІСТАЧА, -і, ж.; мол.; несхвальн. Щось нудне, набридливе. БСРЖ, 165; ПСУМС, 22.
ДІТИ, -ей, мн. ♦ Пішли, як діти в школу, мол., жрм. 1) Про речі, які пропали, щезли. 2) Про вдале просунення справи (продаж товару та ін.). Сленг-лікбез 3.
ДНІПРО, -а, с; жрм. Місто Дніпропетровськ. Ще заробляючи журналістикою в Дніпрі, він [П. Вольвач] вимилував «нетутешній» образ київських письменників (Книжник, 2001, № 4).
ДНО, -а, с.Лягти / лягати (залягти) на дно, крим. Припинити злочинну діяльність. Поламаюсь пару днів і завалять мене, це вже гарантія <…> Треба на дно лягати (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб); Зловмисник зник і скидалося, що він десь «ліг на дно» (СМ, 21.05.1999); А «Руслан» нюхом почувши небезпеку, «заліг на дно» (КО, 1999, № 12). ЯБМ, 1, 354.
ДОБАЗАРИТИСЯ, -рюся, -ришся, док., про що; мол. Домовитися про щось. <…> вона тутешня, сам подумай, хавка, квартира, музон — добазарилися про зустріч <…> (Є. Пашковський, Безодня). ПСУМС, 4.
ДОВБАК, -а, ч.; мол.; зневажл. Некмітлива, тупа людина. Дятел — дурень, тупиця. Синон.: довбак, дода, лось, тундра (КСМС).
ДОВБАНАТ, -а, ч. мол.; зневажл. Людина, яка набридає кому-небудь. — А тепер, — глянув Романові у вічі, — чого хотів від тебе цей довбанат? (В. Врублевський, Замах на генсека).
ДОВБАНИЙ, -а, -е, ч.; мол.; несхвальн. Поганий, неприємний (неґативна характеристика будь-якого предмета, явища, людини). <…> можна зціпити зуби і дати собі відрізати пальця чи довбаний апендикс без наркозу (А. Дністровий, Невідомий за вікном); Я його довбаний голос завжди впізнаю (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера); <…> і побратимство ж наше довбане — все’одно що з одного табору <…> (О. Забужко, Польові дослідження з українського сексу); <…> а колишні регбісти за пивом і картами курили кемел і говорили про своє довбане регбі <…> (С. Жадан, Історія культури початку століття); Коли видавець нарешті дозріває — з’ясовується, що роман уже перечитаний. Метафізика довбана. Рецидиви самвидаву (Книжник, 2000, № 4). БСРЖ, 62.
ДОВБЕНЬ, -бня, ч.; мол.; жрм; зневажл. Те саме, що ДОВБАК.
ДОВБЛО, -а, с. і ч.; мол.; жрм; зневажл. Те саме, що ДОВБАК.
ДОВБОНУТИЙ, -ого, ч.; мол.; зневажл. Ненормальна людина. ПСУМС, 22.
ДОВЕРШИТИ, -шу, -шиш, док.; мол. Досягти оргазму.
ДОГАНЯТИ, -яю, -яєш, недок., (що). крим., мол. Розуміти щось на рівні вимог, що висуваються до інтелекту. Христя щось торохтить мені на вухо, але я нічого не «доганяю» (С. Бортніков, Чистильник); Я не доганяю тупу манеру показувати пальцем на бультер’єра (із пісні гурту «Скрябін»). Югановы, 70; ЯБМ, 1, 282.
ДОГАНЯТИСЯ, -яюся, яєшся, недок.; мол. Повторно вживати наркотик або алкогольний напій з метою продовження стану ейфорії. П’яні ватерполісти збірних України та Молдови, «доганяючись горілочкою», зчинили дебош <…> (УМ, 13.09.2000).
ДОГНАТИ, -жену, женеш, док. (що); крим., мол. Зрозуміти. Леся Герасимчук зізналася, що усі можливі книжки вона прочитала ще в дитинстві, причому, за її ж власними словами, «мало» що в тому догнала» <…> (Книжник, 2001, № 12). БСРЖ, 160; ПСУМС, 22; СЖЗ, 36; ЯБМ, 1, 282.
ДОГНАТИСЯ, -женуся, -нешся, док.; мол. Повторно вжити наркотичний засіб або алкогольний напій з метою продовження, підсилення стану ейфорії. Ми догнались пивом, а потім довго їздили містом, поки Фомич роз’яснював шоферу, що хоче зробити «фак» в «паблік хаус» (А. Мухарський, Попса для еліти); Наркомани «заряджаються дозою» вдома і вже в гарному настрої їдуть на Хрещатик, де і з’являється бажання «догнатись» (Крок, 2001, № 13). БСРЖ, 160; ПСУМС, 22.
ДОДА, -и, ч. і ж.; мол.; зневажл. Те саме, що ДОВБАК. КСМС.
ДОДІК, -а, ч.; мол.; зневажл. Самовдоволена людина; франт, фертик. Я взагалі на таких додіків завжди плювати хотіла! Що з нього за чоловік — того й тільки, що штани носить (Ю. Покальчук, Те, що на споді). ПСУМС, 22.
ДОЗА, -и, ж.; шк. Домашнє завдання. Нам таку не підйомну дозу дали, що можна одразу здохнути! КСМС.
ДОЗНЯК, -у, ч.; крим., нарк. Доза наркотику. БСРЖ, 161; ПСУМС, 22; СЖЗ, 36.
ДОЇТИ, дою, доїш, недок., кого; крим., жрм. Вимагати у когось щось; вимагати і брати хабарі. Незабаром мене почали «доїти». Обсяг данини зріс настільки, що я віддавав бандюгам весь виторг (ПіК, 2001, № 12). БСРЖ, 161; ПСУМС, 23; ЯБМ, 1, 283.
ДОЇХАТИ, -їду, -їдеш, док.; мол. 1. до кого. Створити конфліктну ситуацію. ПСУМС, 23.
2. Досягти оргазму.
ДОК, -а, ч.; мол. Те саме, що ДОКА. * Образно. <…> коли українець прийде до бога я знаю / що саме він скаже йому / він скаже богові знаєш док / мене не кличе твоя труба <…> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову).
ДОКА, -и, ч. і ж.; мол. Людина, обізнана в чомусь. ПСУМС, 23.
ДОЛАР, -а, ч. ♦ Рідкий долар, крим. Півлітра горілки. СЖЗ, 88.
ДОЛИНА, -и, ж. ♦ Чуйська долина, нарк. Ейфорія від куріння наркотиків. ПСУМС, 23.
ДОМУШНИК, -а, ч.; крим., жрм. Квартирний злодій. Три групи «домушників» затримали за тиждень (КО, 1999, № 30); «Домушники» перекрили тогорічний графік (СМ, 19.02.1999); Короткий проміжок — близько двох годин — не було вдома господарів квартири по вулиці Сухомлинського, але цього часу вистачило «домушникам», аби підібрати відмичку (СМ, 30.07.1999). БСРЖ, 166; СЖЗ, 37; ТСРОЖ, 45; ЯБМ, 1, 285.
ДОНОР, -а, ч.; гірн. Шахтар, якому приписують зайві гроші, частину яких він повинен віддати начальникові дільниці. Дзендзелівський, 350.
ДОРОГА, -и, ж. 1. нарк. Шрам на венах від постійного введення наркотиків. БСРЖ, 164; ПСУМС, 23.
2. мн. дороги; крим. Вени. СЖЗ, 37.
ДОСТОЄВСЬКИЙ, -ого, ч. 1. мол.; ірон., несхвальн. Людина, яка набридає комусь. БСРЖ, 165. // муз. Людина, яка набридає музикантам похвалами або доганами. ПСУМС, 23.
ДОТИРКАТИ, -аю, -аєш, кого; мол. Те саме, що ДІСТАТИ. ПСУМС, 23.
ДОХОДИТИ, -джу, -диш, недок.; крим. Помирати. Згадався напівзнайомий наркоман. Він, схоже, вже «доходив» (О. Яровий, Чекання несподіванки). ЯБМ, 1, 288.
ДОХОДЯГА, -и, ч. 1. тюр. Ув’язнений, доведений до крайнього ступеня виснаження. ТСРЯ, 219; ЯБМ, 1, 288.
2. крим., жрм. Виснажена людина. Хто він за національністю — невідомо. Доходяга був просто людиною, доведеною до крайнього ступеня фізичного та духовного виснаження (А. Дімаров, Містечкові історії); Сильна армія «доходягами»? (УМ, 14.09.1999); Дідок-доходяга. СЖЗ, 37; Чабаненко 1992, 1, 292; ЯБМ, 1, 288.
ДОШКА, -и, ч. 1. муз. Ґітара зі шматка дерева. БСРЖ, 164. // Погана ґітара. ПСУМС, 23.
2. мол.; жарт., зневажл. або презирл. Дуже худа дівчина. БСРЖ, 164.
3. мол. Фриґідна жінка. ПСУМС, 23.
ДРАБ, -а, ч.; міл. Охоронець. Натренованим оком я вихопив з натовпу охорону — п’ятьох драбів з явно кримінальними фізіями <…> (Л. Кононович, Мертва грамота).
■ Від укр. заст. драбант — охоронець можновладної особи.
ДРАБАДАН, -у, ч.; нарк. Задоволення від куріння наркотичної речовини. ДРАБАДАН — найвищий ступінь кайфу після куріння драпу (Синопсис станіславський необов’язковий).
♦ П’яний в драбадан, мол., жрм. Про великий ступінь сп’яніння. П’яний в драбадан, без шкарпеток, але в кедах, в запраних до дірок вилинялих джинсах і в червоній сорочці, на якій висіли широченні підтяжки кольору сажі, він <…> врешті-решт вирулив на сцену (М. Мишкало, Майже європеєць). ПСУМС, 23; ЯБМ, 1, 156.
ДРАБУГА, -и, ч.; жрм. Те саме, що ДРАБ. <…> драбуга, якого я пожбурив першим, сидів на дорозі й тряс головою… ну а решта драбів спинилася й не знала, нападати їм чи ні (Л. Кононович, Мертва грамота). Кремезний драбуга.
ДРАЙВ, -у, ч. 1. муз. Особливе звучання, емоційна насиченість, внутрішня напруга музичної композиції. [У мові металістів] драйв (англ. «енергія») вживається на позначення музичної енергетики (Н. Шовгун, Формування українського…). БСРЖ, 166; ПСУМС, 23.
2. жрм. Почуття пристрасного запалу, піднесеності, натхнення; велика емоційна напруга. Напевно, це великий драйв — звести храм за свої гроші (Книжник, 2001, № 18); От часи ж були! Стільки оптимізму, стільки надій на драйв і декласований відчай, на автентику першоспіву, на аморальність першотворення… (Книжник, 2001, № 16). * Образно. <…> писання в порожнечу / країна з аграрним драйвом <…> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову). ♦ Важкий драйв, комп. Жорсткий диск. БСРЖ, 166; Синишин, 25.
ДРАЙВЕР, -а, ч., мн. драйвери, -ів; мол. Водій, шофер. Якщо ви не ловите машину на вулиці і не домовляєтесь заздалегідь про суму, а цивільно викликаєте «драйвера» по телефону, відлік йде суворо за лічильником (ПіК, 2002, № 47–48).
ДРАЙКА, -и, ж.; шк. Трійка (оцінка).
ДРАМС, -а, ч., мн. драмси, -ів; муз. Ударні інструменти. БСРЖ, 166; ПСУМС, 23.
■ Від англ. drum — барабан.
ДРАП, -у, ч.; нарк., крим. Гашиш. <…> пахне драпом в учительській, дощ заливає двори <…> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову); Є кілька футів допомоги з безробіття, і він, козел, цілими днями курить драп і бухає (М. Мишкало, Майже європеєць). БСРЖ, 166; ПСУМС, 23. СЖЗ, 37; ЯБМ, 1, 289.
ДРАТИ, деру, дереш, недок., кого; крим., жрм. Здійснювати статевий акт з дуже високою інтенсивністю (тільки про чоловіків). А тут, ну, як тобі сказати, драв Ліду мало не щодня <…> (Ю. Покальчук, Те, що на споді). Югановы, 73; ЯБМ, 1, 290.
ДРАХМИ, -ів, мн.; крим.; жарт. Гроші. БСРЖ, 166; СЖЗ, 37; ЯБМ, 1, 290.
ДРАЧКА, -и, ж.; мол.; жарт. Сексуальна партнерка чоловіка.
■ Див. ДРАТИ.
ДРЕЙФИТИ, -флю, -фиш, недок.; крим., жрм. Боятися. Доки хтось незнайомий не ляснув мене по спині: — Толя, не дрейф (Б. Жолдак, Спокуси). СЖЗ, 37; ЯБМ, 1, 290.
ДРЕЙФЛО; ДРЕФЛО, -а, с. і ч.; крим.; зневажл. Боягуз. БСРЖ, 167; СЖЗ, 37; ЯБМ, 1, 290.
ДРЕК, -у, ч.; мол.; жрм; несхвальн.; зах. Щось поганої якості, нічого не варте. Плаття — дрек (Запис 2002 р. м. Чернівці.). БСРЖ, 166.
■ З їдиш: drek — лайно, людський кал; нім. Dreck — взагалі щось погане. Дзендзелівський, 258.
ДРЕКОВИЙ, -а, -е; мол., жрм; несхвальн. Поганий, неякісний. Дрековий торт купила (Запис 2002 p., м. Чернівці).
ДРЕФУН, -а, ч.; мол. Боягуз. Чи я ж дрефун? / Чи кумпол мені, може, / розвалили? (Книжник, 2001, № 18).
ДРИНКАНУТИЙ, -а, -е; мол. У стані алкогольного сп’яніння.
ДРИНЬКНУТИ; ДРІНЬКНУТИ, -ну, -неш, док.; мол. Випити спиртного.
ДРИНЬКНУТИЙ; ДРІНЬКНУТИЙ, -а, -е; мол. Те саме, що ДРИНКАНУТИЙ.
ДРІЖДЖІ, -ів, мн.; крим. Гроші. БСРЖ, 168; СЖЗ, 37; ЯБМ, 1, 291.
ДРІНК, -у, ч.; мол. Алкогольний напій. * Образно. <…> там сподіваний дрінк і негаданий бульк / витягають із серця пісний пролеткульт <…> (І. Бондар-Терешенко, Поsтебня). БСРЖ, 16; ПСУМС, 23.
■ Від англ. drink.
ДРІНКАТИ; ДРІНЬКАТИ, -аю, -аєш, недок., що; мол., крим. Пити (частіше спиртні напої). <…> українські хлопці «дрінкають» суворіші напої — замість кальвадосу і мартіні — горілку, віскі, пиво, і каву, каву, каву (Книжник, 2001, № 3). БСРЖ, 167; ПСУМС, 23; ЯБМ, 1, 290.
ДРОВА. 1. дров, мн.; крим., мол. Сірники. ПСУМС, 23; СЖЗ, 37; ЯБМ, 1, 291.
2. у знач. вигуку, мол. Кінець, крах. ПСУМС, 23.
ДРОЧИТИ, -чу, -чиш, недок.; мол., жрм, крим. Займатися онанізмом. Виродок, який ненавидить всіх і все, дрочить в кулак, розглядаючи розвішані в себе в кімнаті еротичні картинки з фільму «Без чувства» (Синопсис станіславський необов’язковий); Взагалі, стежити за людиною, коли вона їсть, — це просто свинство, це те саме, що підглядати, коли дрочать (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). БСРЖ, 168; СЖЗ, 37; ЯБМ, 1, 291.
ДРОЧИТЕЛЬ, -теля, ч.; мол. Те саме, що ДРОЧУН.
ДРОЧКО, -чка, ч.; мол. Те саме, що ДРОЧУН.
ДРОЧУГАН, -а, ч.; мол. Те саме, що ДРОЧУН.
ДРОЧУН, -а, ч.; мол. Онаніст. ПСУМС, 22.
ДРУГ, -а, ч.; мол.; жарт. Чоловічий статевий орган. Я переконаний, що варто несподівано з’явитися до неї, і тодімій маленький друг до її послуг (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). БСРЖ, 168. * Образно. Немає більшої удачі, / Коли без комплексу й напруг / Поряд з тобою різво скаче / Красивий сексуальний друг! (Ю. Позаяк, Шедеври).
ДРУГАН, -а, ч. 1. крим. Друг, який має однакові права з іншими в груповій ієрархії. СЖЗ, 37.
2. мол. Друг, приятель. О пів на першу ночі, щоправда, не більш тверезий від Васі білоруський новеліст Єрмолайчик зробив було спробу витягнути другана з ліфта <…> (Ю. Андрухович, Московіада); У його кращого другана Кєші сьогодні не було занять, тому він зав’язав розмову з Корієм (Л. Дереш, Культ). БСРЖ, 168.
ДРУЖБАН, -а, ч.; мол. Те саме, що ДРУГАН.
ДРУЖОК, -жка, ч.; мол.; жарт. Чоловічий статевий орган. БСРЖ, 168. ♦ Милий дружок. Те саме. Її обличчя занурилося в його поміжніжжя, губи торкнулися врази — і «милий дружок» виструнчився піонером: «Завжди готовий!» (В. Врублевський, Замах на генсека).
ДРУШЛЯК, -а, ч.; муз. Домра. ПСУМС, 23. ♦ Друшляки пускати, мол. Говорити дурниці. ПСУМС, 23.
ДРУШЛЯТИ, -яю, яєш, крим., мол. Спати. * Образно. Мовчання подібне до рабства. / Йому за щастя друшляти між дахом і страхом. / Так спить після цуйки немитий румун <…> (С. Пантюк: Іменник.). ПСУМС, 23; СЖЗ, 38.
ДРЮЧБА, -и, ж.; мол.; жарт.-ірон. Дружба. ♦ Дрючба народів, жрм; жарт.-ірон. 1) Монумент Возз’єднання України з Росією у м. Києві. 2) Бульвар Дружби Народів у м. Києві.
■ Контамінація дружба і дрючити.
ДРЮЧИТИ, -чу, -чиш, недок., кого; крим., жрм; вульґ. Використовувати жінку під час статевого акту. Уяви-но собі: курдуплик курву / Дрючить <…> (Т. Лучук, Кутулл у версіях…). БСРЖ, 169.
ДУБ, -а. ч. ♦ Упасти з дуба на кактус, жрм. Стати дурнуватим. ФССГД, 90. Ясельний дуб, мол. Ствердження чого-небудь; ясна річ. Сленг-лікбез 4.
ДУБАК, -a, v. крим., мол.; жарт. Холод. У хаті страшний дубак (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). БСРЖ, 169; ПСУМС, 23.
ДУБЛОН, -а, ч.; мол.; інд.-торг. Дублянка. БСРЖ, 170.
ДУДКИ, -док, мн.; муз. Духові інструменти. ПСУМС, 23.
ДУКАТИ, -ів, мн.; крим. Гроші. СЖЗ, 38.
ДУЛЯ, -і, ж. 1. комп.; жарт. Вихід з програми трьома пальцями — Ctrl — Alt — Del. * Образно. Комбінація з трьох пальців. Так фахівці називають операцію перезавантаження комп’ютера. Саме її й скрутили Ющенкові (йдеться про зміну уряду В. Ющенка навесні 2001 р.) (ПіК, 2001, № 15). БСРЖ, 171.
2. муз. Партія з трьох нот, яку грають однією рукою. ПСУМС, 24.
♦ Дуля з рота, мол. Висунутий язик. ПСУМС, 24.
ДУНЬКА, -и, ж.; мол.; ірон. Дівчина, жінка для задоволення сексуальних потреб.
♦ Дунька Кулакова, крим. Онанізм. БСРЖ, 171; СЖЗ, 38; ЯБМ, 1, 296. Дуньку ганяти, мол. Займатися онанізмом. Наукова дунька, інтел.; жарт. Книгарня та видавництво «Наукова думка» у м. Києві.
ДУПА, -и, ж. мол. 1. Зад. Мене розважив задушливий декор серпасто-молоткастих кумачів <…>, а особливо офіціянтка з діркою на джинсовій дупі (Смолоскипи, 1997, № 2). ■ Від польськ. згруб. dupa — задниця.
♦ В дупу п’яний. Про великий ступінь сп’яніння. Учора я надравсь, / Сьогодні в дупу п’яний — / А може це любов? (Ю. Позаяк, Шедеври). До дупи. 1) Нічого не варте. [Руслан:] Фух! Аж упрів… Але то все — до дупи. Працюй для них, страждай — ніхто тобі й слова доброго не скаже. (В. Діброва, Поетика застілля). 2) До дідька. ■ Від польськ. do dupy. Дупу порвати. Зробити все можливе й неможливе задля досягнення певної мети. ПСУМС, 56. ■ Трансформація крим. фразеологізму очко рвати у тому ж значенні. Див. ОЧКО. Мати в дупі когось, щось. //Іґнорувати когось, щось. //Панна, котра роздягається сама, робить це з двох причин: а) має тебе в дупі, і їй глибоко начхати, що ти про неї думаєш: б) не має тебе в дупі, а тому не бажає грати вар’ята. (Ю. Винничук, Груші в тісті). ■ Від польськ. mieć (coś) w dupie. У дупі. У скрутному або безвихідному становищі. «У дупі ти тепера <…>. А як звідти виберешся, доведеться партійний білет на стіл покласти…» (В. Дрозд, Життя як життя).
2. жарт.-ірон. Обличчя. ПСУМС, 24.
ДУПЕЛЬ, -пля, ч.; 1. жрм; презирл. Розумово відстала людина. БСРЖ, 171; СЖЗ, 38; ЯБМ, 1, 296.
2. крим.; презирл. Психічно ненормальна людина. СЖЗ, 38; ЯБМ, 1, 296.
3. жрм. Стан сильного алкогольного сп’яніння. БСРЖ, 171; СЖЗ, 38; ЯБМ, 1, 296.
Дати дупля, крим. Зрозуміти щось. Замість слова «зрозуміти» використовують вислів «дати дупля» <…> (А. Кудін, Як вижити у в’язниці).
ДУПКА, -и, ж.Куряча дупка, мол. Мовчазний, нерішучий хлопець. ПСУМС, 24.
ДУПКУВАТИ, -кую, -куєш, недок.; мол. Гасити недопалену цигарку. ПСУМС, 24.
ДУПЛИТИСЯ, -люся, -лишся, недок.; мол. Не розуміти чогось. ПСУМС. 24.
ДУПЦЯ, -і, ж.; мол. Пестл. до ДУПА1. <…> він [ліжник] пам’ятає всі зізнання <…> він цілу ніч мені шепоче про твої губи дупцю очі <…> (Р. Малко, Шкіци).
ДУРБЕЦИЛ, -а, ч. мол. Те саме, що ДЕПАД. ПСУМС, 24.
ДУРДОМ, -у, ч.; жрм; мол., крим. 1. Психіятрична лікарня. БСРЖ, 172; СЖЗ, 38; ЯБМ, 1, 296.
2. жрм; мол.; несхвальн. Нервозна, ненормальна ситуація; плутанина, безлад. У кожній державі є свої святі імена і якщо запитати, скажімо, в поляка, як він ставиться до премії імені Адама Міцкевича, то це не означає, що він мусить «наїжджати» на Міцкевича. Це вже повний дурдом (Є. Пашковський: ЛП, 2001, № 3). БСРЖ, 172; ФССГД, 93. Дурдом на колесах, жрм. Те саме. ФССГД, 93. Як у дурдомі, жрм. Те саме. [Вєнік:] Живу, як у дурдомі. Вчора жаба, сьогодні — ці привиди гестапівські!.. (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу).
ДУРЕНЬ-ДУРЕНЬ, дурень-дурня, ч.; мол.; жарт.-ірон. Група «Дюран-дюран».
ДУРКА, -и, ж. 1. мол.; жрм. Психіятрична лікарня. [Клава:] Та його ж у дурку треба! (Н. Ворожбит, Житіє простих); У дурці шизофреники їдять вареники (В. Недоступ: Пропала грамота); Тут за «три акорди» гинули та сиділи по «дурках» вже по-справжньому (ПіК, 1999, № 35). ПСУМС, 24.
2. мол. Божевілля. Так, коли твір уже ледь не волає про свою детективність, метафізику чи й просто «дурку», головний герой спокійнісінько жиріє собі (Книжник, 2001, № 18). ПСУМС, 24.
3. крим. Жіноча сумка. БСРЖ, 172; СЖЗ, 38; ЯБМ, 1, 297.
ДУРМАН, -у, ч.; крим. Вино. СЖЗ, 38. 2. жрм. Самогон.
ДУРЯЩИК, -а, ч.; мол.; несхвальн. Телевізор.
ДУСТ, -у, ч.; крим. Самогон. СЖЗ, 38.
ДУХ, -а, ч. 1. арм.; зневажл. Молодий солдат (у перші шість місяців строкової служби). БСРЖ, 173; СЖЗ, 38. ♦ Бурий дух. Непокірний солдат, який дає відсіч проявам дідівщини. Балабін.
2. арм.; зневажл. Боєць армії афганської опозиції в період радянської воєнної кампанії 1979—1989 pp.; душман. Хто ви — «афганці» чи «духи»? / Которої з воєн / Жертви, научені клацати в пітьмі затвором?.. (О. Забужко, Диригент останньої свічки); Застосовувати автомати-кулемети, а тим більше — ручні гранати — ризиковано. Замість «духів» можна завалити товаришів <…> (С. Бортніков, Чистильник). БСРЖ, 173; ТСРЯ, 221.
3. крим.; жарт. П’яна людина. БСРЖ, 174; СЖЗ, 38.
ДУХОВКА, -и, ж.; інтел.; жарт. Духовне життя.
ДУШАРА, -и, ч.; арм. Те саме, що ДУХ1. Балабін.
ДЮНДЕЛЬ, -деля, ч.; мол.; жарт. Ніс. ПСУМС, 24.
ДЮПЕЛЬ, -пеля, ч.П’яний в дюпель, жрм. Про великий ступінь сп’яніння. <…> п’яного в дюпель чоловіка <…> жінка не просто лупить межі очі, а ще й таким чином принижує за допомогою зміни рольових характеристик <…> (С. Пиркало, Зелена Маргарита). ДЯПАН, -а, ч.; мол. Дядько.
ДЯТЕЛ, -тла, ч. 1. крим. Жертва злочину. БСРЖ, 176; СЖЗ, 38; ЯБМ, 1, 301.
2. крим.; презирл. Людина, яка не має авторитету в злочинному середовищі (тяжка образа у злочинному світі). БСРЖ, 176; СЖЗ, 38; ЯБМ, 1, 301.
3. мол., крим. Дурень. Дятел — дурень, тупиця (КСМС). ПСУМС, 24; СЖЗ, 38.
4. крим.; несхвальн. Донощик, інформатор. БСРЖ, 176; СЖЗ, 38; ЯБМ, 1, 301.
5. крим. Активний гомосексуаліст. БСРЖ, 176; СЖЗ, 38; ЯБМ, 1, 301.

Unless otherwise stated, the content of this page is licensed under Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License