Ф

ФАГОС, -у, ч.; крим.; згруб. Відмова, яка супроводжується показом дулі. БСРЖ, 618; СЖЗ, 105.
ФАЗАН, -а, ч. 1. крим.; ірон. або зневажл. Китаєць. БСРЖ, 618; СЖЗ, 105.
2. крим.; зневажл. Недосвідчений злодій. БСРЖ, 618; СЖЗ, 105.
3. крим., зневажл. Підліток. БСРЖ, 618; СЖЗ, 105; ЯБМ, 2, 459.
4. крим., арм. Солдат строкової служби у період від року до півтора. БСРЖ, 618. // Солдат, звільнений у запас із армії. ЯБМ, 2, 459.
5. крим. Обман, афера. БСРЖ, 618; СЖЗ, 105.
ФАЗЕНДА, -и, ж.; жарт. 1. жрм. Дача, садово-городня ділянка. <…> злиденні викладачі технікумів (перепрошую, коледжів), що, тримаючись за пів ставки як за підробіток до мізерної пенсії, вже ні про що не говорять в учительській, як тільки про насіння для «фазенди» (Книжник, 2001. № 20). БСРЖ, 618; ПСУМС, 72. 2. мол. Будь-який дім, житлова споруда. Його «фазенда» також знаходиться практично у центрі села (УМ, 23.03.2001). БСРЖ, 618.
■ Від португ. fazenda — маєток. Слово поширилося після демонстрації у 1990 р. бразильського телесеріаялу «Рабиня Ізаура».
ФАЙЗЕР, -а, ч.; мол. Батько.
■ Від англ. father.
ФАЙКА, -и, ж.; крим. Цигарка, папіроса, люлька. БСРЖ, 618; СЖЗ, 105; ЯБМ, 2.
459. ♦ Файка дурна. Папіроса, цигарка, начинена наркотичною речовиною. СЖЗ, 105; ЯБМ, 2, 459.
■ Від укр. діял. файка — люлька.
ФАЙЛО, -а, с.; комп. Файл.
ФАЙНИЙ, -а, -е; крим.; схвальн. Вірний, надійний (про людину). БСРЖ, 619; СЖЗ, 105; ЯБМ, 2, 458.
■ Від укр. діял. файний — гарний, хороший.
ФАК1, -у, ч.; студ. Факультет. БСРЖ, 619; ПСУМС, 72.
ФАК2, -у, ч.; мол. Статевий акт. — Тисяча фунтів за один фак! — він уже готовий оволодіти нею, але клята дурепа пручалась (А. Мухарський, Попса для еліти). * Образно. Навіки я рідному вдячний філфаку / За те, що навчився духовного факу! (Ю. Позаяк, Шедеври). БСРЖ, 619.
■ Від англ. fuck.
ФАКАТИСЯ, -аюся, -аєшся, недок., з ким; мол., крим. Вступати у статеві зносини з кимсь; злягатися. БСРЖ, 619; СЖЗ, 105; ЯБМ, 2, 459.
ФАКЕЛ, -а, ч.; крим.; жарт. Синець під оком. БСРЖ, 619; СЖЗ, 105; ЯБМ, 2, 459.
ФАКТ, -у, ч.; крим.; жарт. Статевий акт. БСРЖ, 619; СЖЗ, 105.
■ Див. ФАК2.
ФАКТОРІЯ, -ії, ж.; нарк. Місце збуту наркотиків. БСРЖ 619; СЖЗ, 105; ЯБМ, 2, 459.
ФАКУША, -і, ж.; крим.; жарт. Жінка. БСРЖ, 620; СЖЗ, 105; ЯБМ, 469.
■ Див. ФАК2.
ФАЛУВАТИ, -лую, -луєш, недок., кого; крим. Схиляти когось до статевого зв’язку. БСРЖ, 620; СЖЗ, 105; ЯБМ, 2, 460.
■ Від амер. розм. to fall for — відчувати потяг (до когось).
ФАН, -а, ч.; мол. Фанат, пристрасний прихильник (як правило, рок-групи чи спортивної команди). Фани ще на білоруській території не змогли порозумітися між собою (ВК, 27.03.2001). БСРЖ, 636; ПСУМС, 72.
■ З англ. розм.: fan — прихильник, фанат.
ФАНЕРА, -и, ж. 1. муз. Фонограма. За кордоном «фанера» і живий звук кардинально відрізняються цінами на квитки, у нас же ніякої різниці, оплата однакова (Україна і світ сьогодні, 1999, № 33). БСРЖ, 620; ПСУМС, 72.
2. крим. Гроші. БСРЖ, 620; СЖЗ, 105.
3. крим. Документи. БСРЖ, 620; СЖЗ, 105.
4. мол. Грудна клітка. БСРЖ, 620; ПСУМС, 81.
♦ Пролетіти як фанера над Парижем, мол.; жарт.-ірон. Зазнати невдачі. Ігор Сердюк на попередніх виборах пролетів, як фанера над Парижем, то мусив гибіти біля телефонів <…> (В. Шкляр, Ключ). БСРЖ, 620; ФССГД, 236.
ФАНЕРНИЙ, -а, -е. 1. муз. Який виконується під фонограму. На ТБ і радіо з’являються нові передачі, присвячені живому звуку і слову; втомлені від «фанерної» клоунади слухачі із задоволенням це сприймають (УМ, 28.03.2000); <…> є на нашій благословенній землі і такі населені пункти, де добре «йдуть» фанерні шоу (В. Неборак, Повернення в Леополіс). БСРЖ, 620.
2. мол., несхвальн. Фальшивий, підроблений * Образно Не влила вам у плоть ваша муза фанерна / Кучерявої крові, корчів справжніх страждань (П. Вольвач, Марґінес).
ФАНТОМАС, -а, ч. мол. Алкоголік. ПСУМС, 72.
ФАНФУРИК, -а, ч., крим. Флакон одеколону, який уживають алкоголіки. СЖЗ, 105; ЯБМ, 2, 469.
ФАРА, -и, ж., частіше мн. фари, фар. 1. крим., жрм. Очі. БСРЖ, 621; СЖЗ, 105; ЯБМ, 2, 463.
2. крим. Окуляри. СЖЗ, 105; ЯБМ, 2, 463.
3. мол. Легкова машина, таксі. БСРЖ, 621; ПСУМС, 72.
ФАРАОН, -а, ч., крим. 1. і мол. Міліціонер. ПСУМС, 72; СЖЗ, 105; ЯБМ, 461. 2 крим. Сторож. СЖЗ, 105; ЯБМ, 461.
ФАРМАЗОН, -а, ч., крим. Шахрай, який збуває фальшиві діяманти. БСРЖ, 621; СЖЗ, 105. // Шахрай, який підробляє документи. БСРЖ, 621; СЖЗ, 105.
ФАРМАЗОНИТИ, -ню, -ниш, недок.
1. крим. Обманювати когось. БСРЖ, 621; СЖЗ, 105; ЯБМ, 461.
2. крим., мол. Говорити про щось незначне, неістотне, теревенити. БСРЖ, 621; ПСУМС, 72.
ФАРТ, -у, ч., крим., жрм. Щастя, талан, везіння. БСРЖ, 521; ПСУМС, 72; СЖЗ, 105; ЯБМ, 2, 461 ■ З нім. мисливського жарґону, де Fahrt означало «слід, залишений дичиною» БСРЖ, 621.
ФАРТИТИ, -тить, недок., кому, безос., крим., жрм. Щастити, везти [Артур:] Ну що ж, друже Борисе, мушу визнати, що замріяним теж іноді фартить (О. Миколайчук-Низовець, Територія «Б»…); З часу її появи у товаристві банді почало страшенно «фартити» (СМ, 6.03.1998). БСРЖ, 621; ПСУМС, 72; ЯБМ, 2, 461.
ФАРТОВИЙ, -а, -е, крим., схвальн.
1. Спритний, щасливий (про злодія). БСРЖ, 622 СЖЗ 105; ЯБМ, 2, 462 ♦ Фартовий хлопець. Засуджений, постійний мешканець в’язниці. СЖЗ, 105; ЯБМ, 2, 462.
2. і мол. Успішний, відзначений щасливими подіями. Фартовий день. // Такий, що приносить щастя, везіння. Провина «талісману», який проте і цього разу виявився «фартовим» для бандитів (СМ, 6.03.1998). БСРЖ, 622.
3. Модно вдягнений БСРЖ, 622; СЖЗ, 105; ЯБМ, 2, 462.
ФАРЦА, -и, мол.1. ж. Спекуляція, скуповування речей в іноземців з метою спекуляції Один на п’ятому курсі, коли справа дійшла до розподілу і аспірантури нашептав кому слід в деканаті про готельні варіанти «фарцу» з інтуристами в туалетах сертифікатні операції, які «вони» погані, а він хороший (В. Тарнавський, Міські мотиви). БСРЖ, 622; ЯБМ, 2, 462 ■ Від англ. for sale.
2. збірн. Товари іноземного виробництва для перепродажу. З усім його багном, всім сутеренним гноєм — / Ціною на жінок, фарцу і анашу — / Я місто це ношу / Мов камінь на душі <…> (О. Забужко, Диригент останньої свічки). 3. ч. Фарцівник (той, хто скуповує товари у іноземців). // ж., у знач. збірн. — Не люблю фарцу, якщо чесно. Гнилуватий народець <…> (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). БСРЖ, 622.
ФАРШ, -у, ч.; мол.; жарт.-ірон. Гроші. БСРЖ, 622; ПСУМС, 72.
ФАСОН, -у, ч.Фасон тримати, крим. Поводити себе гордо, з гідністю. БСРЖ, 622; СЖЗ, 105; ЯБМ, 2, 463.
ФАТЕР, -а, ч. 1. крим., мол. Батько. БСРЖ, 622; СЖЗ, 105.
■ Від нім. Vater. БСРЖ, 622.
2. крим. Ватажок злочинної групи. СЖЗ, 105.
ФАУСК, -у, ч.; крим. Біжутерія. БСРЖ, 622; СЖЗ, 106: ЯБМ, 2, 463.
ФАУСТ, -у, ч.; мол. Пляшка алкогольного напою місткістю 0,7–0,8 л. <…> «більшовик» (пляшка міцного вина місткістю 0,8 літра. Вона ж «бомба», «фаустпатрон» або просто «фауст») <…> (В. Діброва, Бурдик). ПСУМС, 72.
ФАУСТПАТРОН, -а, ч.; жрм; жарт. Пляшка спиртного місткістю 0,75 л. Горілчаний «фаустпатрон» випромінював майже ніжність, раптовий сплеск нових почуттів (С. Процюк, Червона троянда…). БСРЖ, 622; ЯБМ, 2, 463.
ФАЦЕТ, -а, ч.; мол.; зах. Молодий чоловік, хлопець. Визнаю — / я став у чергу фацетів зарослих <…> (В. Неборак, Розмова зі слугою). ПСУМС, 72.
■ З польськ. розм. facet — тип, особа; < з лат. facetus — елеґант. Горбач 1966, 32.
ФАЧИК, -а, ч.; мол.; жарт. Чоловічий статевий орган.
ФАЧКА, -и, ж.; мол.; жарт. Жінка, доступна для статевих зносин.
ФАЯ, фаї, ж.; крим. Хвойний ліс. БСРЖ, 622; СЖЗ, 106: ЯБМ, 2, 464.
ФЕЙС, -а, ч., мн. фейси; мол. Обличчя. Ноги в неї криві, волосаті, груди обвислі, задниці воопше нема, волоссячко облізле, зате фейс, як у моделі (Синопсис станіславський необов’язковий); Фейсом на торт (УМ, 21.06.2001); Приємно роздивлятися на звороті обкладинки знайомі мистецькі фейси (Книжник, 2001, № 6). БСРЖ, 636; ПСУМС, 72.
■ Від англ. face.
ФЕЙСЕЗ, -у, ч.; нарк. Сильнодієвий галюциноген (ЛСД). ПСУМС, 72.
ФЕНЕЧКА, -и, ж. 1. сист. Намисто, браслет із шкіри, бісеру, обов’язковий атрибут зовнішності хіпі. Моє щастя не різало вени, може — фенечки на зап’ястях (І. Бондар-Терещенко, Поsтебня). <…> він — із купою старечих заморочок / з нетлями у кишенях піжами / з фенечками на жилавих зап’ястях <…> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову); БСРЖ, 623.
2. мол.; частіше мн. фенечки. Будь-яка прикраса, дрібний аксесуар. Я вийшла у своєму повсякденному вигляді, тобто волосся «у хвостик», повні руки «фенечок», штани-кльош (ПіК, 2001, № 5). БСРЖ, 623; СЖЗ, 106; ТСРОЖ, 232.
■ Від англ. things — атрибути.
ФЕНЬКА, -и, ж. мол. Те саме, що ФЕНЕЧКА. — Зараз ти захворієш ще більше, — кидає дівка, вся у «феньках» (О. Ульяненко, Ізгої). ПСУМС, 72.
ФЕНЯ, -і, ж., мол.1. крим. Злодійський і тюремний жарґон. Автор же пропонує сприйняття головного героя своїх романів нам із вами, кому — серйозно і філософічно, кому — на фені «па панятіям» (Книжник, 2001, № 7), І не буде пророцтв, буде «феня» (П. Вольвач, Бруки і стерні). БСРЖ, 624; СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 464 ♦ Феня в ботах. Людина, не злодій, яка вивчає злодійський жарґон. СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 464.
2. мол., крим., жарт. Сідниця. БСРЖ, 624; СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 464.
До фені кому що, мол. Когось не цікавить щось, хтось байдужий до чогось. — А чи не мокро зараз у садку? — Мокро, не мокро, мені тепер до фені — приречено мовив мій приятель (В. Шевчук, Біла нитка печалі), Тобі чи до фені чи, може, до дупи (Ґіґієна, 1993, № 13). БСРЖ, 624; ТСРОЖ, 234.
ФЕРМЕНТ, -у, ч., крим., жарт. Червоне вино. БСРЖ, 624; СЖЗ, 106.
ФЕСТ, -у, ч., мол. Фестиваль. Неординарні знахідки йдуть своєю дорогою, намагаючись не ідентифікувати себе з тусівкою фесту (ПіК, 1999, № 31). БСРЖ, 624; ПСУМС, 72.
ФЕСТИВАЛИТИ, -валю, -валиш, недок., мол.1. Приємно, весело проводити час <…> і ви б фестивалили від забігайлівки до забігайлівки <…> (Є. Пашковський, Щоденний жезл). БСРЖ, 624; ПСУМС, 11.
2. Здійснювати статевий акт з кимсь. ПСУМС, 72.
ФЕСТИВАЛЬ, -ю, ч., крим., мол., нарк. Вечірка із спиртним і / чи наркотиками Частину викраденого зразу ж виміняли на горілку для продовження «фестивалю» інше сховали в підвалі (УМ, 20.04.2000). БСРЖ, 624; ЯБМ, 2, 465.
ФІҐА, -и, ч., крим., зневажл. Працівник міліції. БСРЖ, 624; СЖЗ, 106.
ФІҐАНУТИСЯ, -уся, -ешся, док., мол. Ударитися. ПСУМС, 73.
ФІҐАРИТИ, -рю, -риш, недок. 1. крим. Курити. БСРЖ, 624; СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 465.
2. (за ким), крим. Стежити за ким-небудь. БСРЖ, 624; СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 465.
3. мол. Інтенсивно виконувати якусь дію. Фіґарити вечерю. БСРЖ, 624; ПСУМС, 73.
Ф1ҐАРКА, -и, ж., крим. Папіроса, цигарка БСРЖ, 624; СЖЗ, 106.
ФІҐВАМ, у знач вигуку, мол. Виражає неввічливу відмову задовольнити чиєсь прохання. — Позич десятку. — Фіґвам. ПСУМС, 73.
■ Жарт. контамінація фіґа+ вам.
ФІҐНЯ, -і, ж., мол., несхвальн. 1. Дурниця, нісенітниця Астрологи завше морозять фіґню. (С. Пантюк: Іменник). БСРЖ, 625; ПСУМС, 73; ТСРОЖ, 234.
2. Щось погане, низької якости, те, що викликає несхвалення. Шкільна реформа, по-моєму, — фіґня (Запис 2000 р.). БСРЖ, 625.
ФІҐОВИЙ, -а, -е, мол., несхвальн. Поганий, кепський. Фіґова кава. Фіґове життя. БСРЖ, 625; ПСУМС, 73.
ФІЗІЯ, -ії, ж., мол., зневажл. Обличчя. Відгодовані й не спотворені розумовою діяльністю фізії випромінюють здоров’я і віру в завтра (А. Кудін, Як вижити у в’язниці) * Образно. Скільки фізій у шклах тих загусло! (В. Неборак, Епос про тридцять п’яту хату). БСРЖ, 625.
■ Слово було відоме бурс.-сем. арґо.
ФІЗРА, -и, ж.; ст., шк. Фізкультура. БСРЖ, 625.
ФІКСА, -и, ж.; крим., мол. Зубний протез, золота коронка. Сяють фіксами зуби передні <…> (П. Вольвач, Кров зухвала). БСРЖ, 626; ПСУМС, 73; СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 466.
■ Від нім. арґ. Fuchs — золото, вимова на їдиш — fiks. Горбач 1966, 27.
ФІКСАТИЙ, -а, -е; крим. Той, хто має коронки або зубні протези. БСРЖ, 626; СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 466.
ФІЛЕ, невідм., с.; комп. Файл.
ФІЛКИ, -ів, -ів, мн.; крим., мол. Гроші. У тебе філки є? (Запис 2001 p.). БСРЖ, 626; ЯБМ, 2, 466.
ФІЛОН, -а, ч.; крим. Нероба; ледар. // Симулянт. СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 466. ♦ Філон чистий. Людина, яка вдало симулює психічне захворювання. СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 466.
ФІНГАЛ, -а, ч.; мол.; жрм. Синяк. Він по-фраєрськи ноги закинув одна на другу. Чувак. Має під оком фінгал. Любить си бити? (Р. Кухарук, Любити хлопчика). * Образно. Коли ранок туман прикладає до свіжих фінгалів <…> (А. Охрімович, Фанданго криці). БСРЖ, 626.
ФІНТ, -у, ч. 1. жрм. Виверт, хитрість; обман. БСРЖ, 627.
Робити / зробити фінт вухами, жрм. Схитрувати, використати якийсь виверт для досягнення своєї мети. Той факт, що Президент накладає щоразу вето на прийнятий цей Закон, змусив депутатів зробити такий «фінт вухами» (УС, 2001, ч. 15). БСРЖ, 627.
■ З англ. feint — обманний рух або випад (бокс, фехтування). Грачев, Мокиенко, 174.
2. мол.; несхвальн. Дивний, непередбачуваний вчинок. І ось він, бідаха, крізь дим, сльози, габу любосного туману, який його оповив, крізь любасний одур, який і витворював отакі з ним фінти, побачив мимолітне видіння <…> (В. Шевчук, Місяцева зозулька…); Фінт наліво. О. Блохін увійшов до парламентської команди комуністів (УМ, 7.06.2001). БСРЖ, 627.
ФІНТИТИ, фінчу, фінтиш; жрм; несхвальн. Вивертатися, викручуватися. Я обіцяю не фінтити (Запис 1998 p.). ЯБМ, 2, 468.
ФІОЛЕТОВИЙ, -а, е; мол. П’яний. ПСУМС, 73.
ФІОЛЕТОВО, безос.-пред, кому; мол.; несхвальн. Абсолютно байдуже, нецікаво, все одно. — Якщо ти заперечуєш — я зроблю все, щоб ця зустріч стала останньою. Але, по-моєму, тобі «фіолетово» <…> — не без жалю констатувала Таня і, не озираючись, рвонула за браму… (С. Бортніков, Чистильник-2). БСРЖ, 627; ПСУМС, 73.
ФІШ, -у, ч.; крим. Риба. БСРЖ, 627; СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 469.
■ Від нім. Fisch. БСРЖ, 627.
ФІШКА, -и, ж. 1. частіше мн. фішки; крим. Гроші. БСРЖ, 627; СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 469.
2. мол. Подія. Мілленіум — наймодніша фішка у світі і практично весь шоу-бомонд готується до цього особливо (МТ, 1999, № 18). БСРЖ, 628; ПСУМС, 73.
3. мол. Якась особливість, сутність, специфічна риса чогось, тенденція і т. ін. <…> вся фішка в тому / що до суду ще треба дожити <…> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову); Щодо дизайнерської концепції, то Євген Карась та Олександр Друганов на сторінках альбому, здається, перебрали майже всі відомі художні «фішки», якими бавилися впродовж минулого десятиліття дизайнери (Книжник, 2001, № 20). БСРЖ, 73.
4. мол. Обличчя людини у стані алкогольного похмілля. ФІШКА — обличчя з бодуна (Синопсис станіславський необов’язковий).
ФЛАКОН, -а, ч.; мол. Пляшка із спиртним. ПСУМС, 73.
ФЛЕТ, -у, ч.; мол. Квартира. БСРЖ, 629; ПСУМС, 73. ■ Від англ. flat.
ФЛЕТ-ХАТА, -и, ж.; крим. Притон; місце збору злочинців. СЖЗ, 106.
ФЛЮГЕР, -а, ч. 1. крим., мол. Ніс. БСРЖ, 629; СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 470. 2. крим. Капелюх. БСРЖ, 629; СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 470.
ФЛЯГА, -и, ж.; мол. Пляшка вина. ПСУМС, 73.
ФЛЯЖЧИНА, -и, ж.; мол. Те саме, що ФЛЯГА. ПСУМС, 73.
ФЛЯНДЕР, -а. ч.; мол. Пляшка із спиртним. ПСУМС, 73.
ФОЛ, -а, ч.; крим. 1. Велика сумка. БСРЖ, 629; СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 470. 2. Чоловічий статевий орган. БСРЖ, 629; СЖЗ, 106.
ФОЛЬКС, -а, ч.; жрм. Автомобіль «Фольскваґен». Через три тижні він приїхав у Теклівку за кермом вороного фолькса <…> (В. Яворівський, Вовча ферма).
ФОМКА, -и, ч.; крим. Невеликий лом (як правило, роздвоєний на кінці), що використовується для зламування замків. <…> що можна говорити про надійність <…> вхідних дверей, коли їх легко відкривають «фомкою» дітлахи 12–14 річного віку (СМ, 14.07.2000); До крамниці «Хліб», що по вулиці Вовчинецькій, п’яні рецидивісти добралися з допомогою «фомки» (СМ, 14.01.2000). БСРЖ, 629; ЯБМ, 2, 470.
ФОРА, -и, ж. ♦ Дати / давати фору кому. 1) спорт. Зарані давати перевагу комусь. 2) жрм. Давати комусь перевагу, зарані ставити когось у більш вигідні умови. ♦ Діставати / дістати фору (фори), жрм. Діставати перевагу, більш вигідні умови у чомусь. Ця скотина спить чутливо. Комарі й інші кусючі комахи йому не заважають, але наближення людини розбудить його миттєво. Хотілося ж застати його зненацька, дістати хоча б пару секунд фори… (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб).
■ Від нім. Vorteil — перевага, вигода. БСРЖ, 630.
ФОРЕЛЬ, -і, ч.; крим.; жарт.-ірон. Психічно хвора людина. БСРЖ, 630; СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 471.
ФОРИНТИ, -ів, мн.; крим. Гроші. БСРЖ, 630; СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 471.
■ Від назви грошової одиниці Угорщини.
ФОРС, мн. форси, -ів; крим. Гроші. БСРЖ, 630; СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 471.
■ Від франц. force — сила. Горбач 1966, 24.
ФОРШМАК, -у, ч.; жрм; жарт. Маґазин «Фуршет». Ти у форшмак будеш іти? (Запис 2002 p.).
♦ Глухий форшмак, крим. Велика ганьба. СЖЗ, 30.
ФОТИК, -а, ч. мол. Фотоапарат. Педро купив собі шорти і плавки, фотик, чотири альбоми (Р. Кухарук, Любити хлопчика).
ФОТКА, -и, ж.; крим.; жарт. Обличчя. БСРЖ, 630; СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 471.
ФРАЄР, -а, ч. 1. крим. Жертва злодія, шулера. БСРЖ, 631. // Потенційна жертва злодія. БСРЖ, 631; СЖЗ, 106. ♦ Ставити фраєра. Тіснити жертву групою, загороджувати від інших (при здійсненні карманної крадіжки). БСРЖ, 631; СЖЗ, 96; ЯБМ, 2, 378. ♦ Фраєр співає. Потерпілий волає на допомогу. БСРЖ, 631; СЖЗ, 107; ЯБМ, 2, 475.
2. крим. Людина чесна, далека від злочинного світу. — Мені не подобаються оті фраєри на алеї (В. Гужва, Плато над прірвою). БСРЖ, 631; ЯБМ, 2, 474.
♦ Набушмачений фраєр. Людина, яка добре знає злодійські звичаї, але не належить ДО ЗЛОДІЇВ. БСРЖ, 631; СЖЗ, 70; ЯБМ, 2, 474. ♦ Фраєр вічний, жарт.-ірон. Людина, яка погано чує. БСРЖ, 632; СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 474.
3. крим., мол.; ірон. або зневажл. Наївна, недосвідчена людина. // Людина, яку легко обдурити. — Ти, синку, здається, хлопчисько душевний і довірливий; так я тобі хочу дати добру пораду, не будь фраєром, не води додому перших стрічних. Обчистять за здорово живеш (М. Омельченко, Свято біди). * Образно. Вода виходить з берегів, пригод шукає / у цьому місті, що дурне, неначе фраєр / з Нового Світу (Г. Безкоровайний); МВФ не фраєр, його не обдуриш (ПіК, 2000, № 9). БСРЖ, 632; ЯБМ, 2, 474. ■ Від нім. жарґ. Freier — не злодій. Горбач 1966, 23.
4. крим.; несхвальн. Недосвідчений злодій. БСРЖ, 632; СЖЗ, 106.
5. жрм. Модно одягнений хлопець, чоловік. СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 474.
6. мол. Людина яка багато із себе вдає і дуже себе любить. Він аж ніяк не був фраєром і якщо ходив зі складним ножем у кишені, то це означало тільки одне: що вільної лісової хвилини він любить повправлятися в метанні цього ножа і найчастіше попадає ним куди слід <…> (Ю. Андрухович, Центрально-східна ревізія). ПСУМС, 74.
7. крим. Відповідальний працівник. БСРЖ, 632; СЖЗ, 106.
8. мол. Будь-яка особа чоловічої статі. — Привіт, фраєр, — кинув Зорба бармену, пірнаючи рукою в кишеню за кастетом (Ю. Кузнецов, Лабіринт). БСРЖ, 632. ♦ Жадоба фраєра згубила, жрм. Хтось постраждав через власну жадібність. З тим автоматом усе виявилось складнішим. Недарма кажуть, що «жадоба фраєра згубила» (СМ, 2.07.1999).
9. мол., жрм; зах. Залицяльник; коханець. Якщо там лежав трояк, то я вже знав, що у матері черговий фраєр, і віявся куди попало (Ю. Покальчук, Те, що на споді). ■ Від польськ. діял. frajer — залицяльник. Пор. нім. Freier — жених.
♦ Фраєр захарчований, крим. Досвідчений злодій, що добре знає кримінальне законодавство і неухильно додержує злодійських традицій. БСРЖ, 632; СЖЗ, 106. Фраєр зуб за два шніфти, крим. В’язень, який інформує адміністрацію про справи інших в’язнів. СЖЗ, 106–107.
ФРАЄРНУТИСЯ, -уся, -ешся, док.
1. крим., мол.; несхвальн. Опинитися в незручному становищі; оскандалитися. Ні чорта собі — фраєрнулась! / Устругнула, бач, телеграмку: / Зустрічай / повернулась / прибуваю дев’ятій ранку / Зустрічай свою втрату!.. <…> …Порожньо на пероні (О. Забужко, Диригент останньої свічки). БСРЖ, 632; ЯБМ, 2, 474.
2. мол. Удати із себе багату, респектабельну людину. <…> я хотів би з нею спати у готелях Монте-Карло / о добродію багатий фраєрнутись треба гарно / барахло нове купити і літаючу тарілку <…> (В. Неборак, Літаюча голова).
ФРАЄРША, -і, ж. 1. крим. Жінка, яка ніде не працює; матеріяльно забезпечена. БСРЖ, 632; СЖЗ, 107; ЯБМ, 2, 475.
2. мол. Ж. до ФРАЄР6. Узнала, наприклад, що всі чоловіки кругом дурні й рогаті. Ну, про те, що дурні, Милоська вже й сама потроху почала здогадуватись (Стьопці завдяки), а от чому рогаті — збагнула не одразу й не сама. Фраєрша підказала: — А таво рогатиї, што ми їм рогі наставляїм. Ізміняїм тоїсть (В. Врублевський, Тріщини).
ФРАЗІЄР, -a, ч.; мол. Зачіска. ПСУМС, 74.
■ Від польськ. fryzura.
ФРАНКО, -а. ♦ Іван Якович Франко, інтел. Купюра вартістю 20 гривень. Як справжньому поетові, я дав йому «Івана Яковича Франка» і побажав ночувати в різних місцях з Василем Івановичем (В. Шкляр, Ключ).
ФРАНТ, -а, ч.; крим. Свідок. БСРЖ, 632; СЖЗ, 107; ЯБМ, 2, 475.
ФРАНЯ, -і, ж.; студ., шк. Французька мова.
ФРЕЙ, -я, ч.; крим. 1. Багата людина. БСРЖ, 632; СЖЗ, 107; ЯБМ, 2, 476.
2. несхвальн. Людина, яка тримається гордовито; гордій. БСРЖ, 632; СЖЗ, 107; ЯБМ, 2, 476.
3. Табірний інтелігент. СЖЗ, 107; ЯБМ, 2, 476.
4. несхвальн. Недосвідчений злодій. СЖЗ, 107; ЯБМ, 2, 476.
5. Чоловік, хлопець. — Ти, фрей, зараз же дістань пару пляшок горілки, а твою телицю ми залишаємо під заставу… (М. Омельченко, Свято біди).
■ Від нім. frei — вільний, вільна. БСРЖ, 632.
ФРЕНДА, -и, ж.; мол. Дівчина; подруга.
ФРЕНЧ, -а, ч.; крим. Піджак. СЖЗ, 107; ЯБМ, 2, 476.
ФРЕЯ, -ї, ж.; крим. Жінка, яку залишив чоловік або співмешканець. БСРЖ, 632; СЖЗ, 107; ЯБМ, 2, 476.
ФРІДРІХШТРАССЕ, невідм., с.; мол. Блювання. ПСУМС, 74.
ФУГАС, -а, ч.; мол.; жарт. Те саме, що ФАУСТ. БСРЖ, 633; ПСУМС, 73.
ФУРА, -и, ж.; мол.; жарт. Машина. ПСУМС, 74.
ФУРИК, -а, ч. 1. крим. Пляшка одеколону, настоянки ліків, які уживають алкоголіки і токсикомани. СЖЗ, 107.
2. токс. Токсичний клей. Той вар’ят нанюхається фурика й гонить біса. ПСУМС, 74.
ФУРИЧИТИ, -ричу, -ричиш; крим., мол. Діяти, працювати, функціонувати (про якийсь механізм). Наш холодильник не фурчить (Запис 1996 p.). БСРЖ, 634; ЯБМ, 2, 477.
ФУТЛІ, -тель, мн.; мол.; жарт. Туфлі.
ФУФА, -и, ж.; мол. Кухвайка. ПСУМС, 74.
ФУФЛИЖНИЙ, -а, -е; крим.; несхвальн. Поганий, кепський. БСРЖ, 635; СЖЗ, 107.
ФУФЛИТИ, -лю, -лиш, недок.; крим. Обманювати; не виконувати своїх обіцянок. БСРЖ, 635; СЖЗ, 107.
ФУФЛО, -а, ч. 1. крим. Свідома брехня. БСРЖ, 635; СЖЗ, 107; ЯБМ, 2, 478.
Фуфло гнати (штовхати), крим. Говорити неправду. І Бетман фуфло гонить, нє хрін занятися… Вот в мене… кранти почті — мамка на трасу пішла… (Г. Тарасюк, Новели). БСРЖ, 635; СЖЗ, 107; ЯБМ, 2, 478.
2. мол.; зневажл. Про щось погане, неякісне, не варте уваги. Ну й фуфло [театральна вистава] москвичі привезли! (Запис 2002 p.). БСРЖ, 635; ПСУМС, 74.
3. мол. Фальшива валюта. ПСУМС, 74.
ФУЦАН, -а, ч.; мол.; схвальн. Шанований молодий чоловік. ПСУМС, 74.

Unless otherwise stated, the content of this page is licensed under Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License