Г

ГА, невідм., ч.; крим. Літр горілки. БСРЖ, 118; СЖЗ, 29. ■ Від англ. galoon — літр вина. БСРЖ, 118.
ГАГАРА, -и, ж.; крим. Самотня заможна жінка. СЖЗ, 29; ЯБМ, 1, 214.
ГАД, -а, ч. 1. крим.; зневажл. Працівник міліції. БСРЖ, 119; СЖЗ, 29; ЯБМ, 1, 214.
2. мн. гади, -ів; мол.; жарт.-ірон. Радянське неякісне взуття. <…> у звичайних гадах вітчизняного виробництва («гадами», як ви здогадуєтеся, у нашому жаргоні іменувалися черевики) (О. Яровий, Квартали ностальгій). БСРЖ, 119; ПСУМС, 16.
ГАДЮЧНИК, -а, ч. 1. мол., крим.; зневажл. Кафе, ресторан невисокої категорії. Затягли до «гадючника», так напоїли, що він ледве тримався на ногах (А. Дімаров, Прожити й розповісти). БСРЖ, 119; ПСУМС, 16; СЖЗ, 29; ЯБМ, 1, 214.
2. крим. Злодійське кубло. БСРЖ, 119; СЖЗ, 29; ЯБМ, 1, 215.
3. мол. Неприємна компанія; трудовий колектив, де люди ставляться один до одного недоброзичливо і намагаються зробити капость ближньому. БСРЖ, 119; ПСУМС, 16.
ГАЗ1, -у, ч. мол. Таксі. ПСУМС, 16.
ГАЗ2, -у, ч.; крим. Горілка. БСРЖ, 120; СЖЗ, 29; ЯБМ, 1, 215.
ГАЗОЛІН, -у, ч.; крим. Самогон. БСРЖ, 120; СЖЗ, 29; ЯБМ, 1, 216.
ГАЗОН, -а, ч.; авто, мол. Автомобіль ГАЗ-66. — Кидай його в «газон»! Потім, ми й так час тратимо! (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб); Після третього ривка «газон» вихопився з кювету (В. Івченко, Три оповідання). БСРЖ, 120; ПСУМС, 16.
ГАЙКА. 1. -и, ж.; крим., мол. Масивний золотий перстень-печатка. На руках у Нєзнайки золоті гайки (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу). БСРЖ, 120; ЯБМ, 1, 216; ПСУМС, 16.
2. безос.-пред., кому і без прийм., мн. гайки; мол. Кінець, безвихідна ситуація. — Йому гайка, — сказав Болек. — І тобі теж (А. Стасюк, Дев’ять); Все, гайка. Вперед не можна — і дороги назад немає (С. Бортніков, Чистильник); Дівчині, певно, гайки (А. Дністровий, Невідомий за вікном).
ГАЛІМИЙ, -а, -е. 1. крим. Повний, абсолютний; який виявляється вищою мірою. СЖЗ, 29.
2. мол.; зневажл. Дурний. — Та шо я, галімий? (Р. Кухарук, Любити хлопчика). БСРЖ, 131; ПСУМС, 17.
Галімий як тисяча бубнів, мол. Про дурну і несолідну людину. ПСУМС, 10.
3. мол. Поганий, низькопробний (про предмети, явища, людей); низькосортний. ГАЛІМИЙ — поганий, нефірмовий, підробка (Синопсис станіславський необов’язковий); <…> життя лише починається воїне світ / не такий вже галімий <…> (С. Жадан, Балади провійну і відбудову); <…> тоді брехня і правда — ці галімі понти теперішніх зануд-інтелектуалів і борців за справедливість — нічого не значили <…> (А. Дністровий, Невідомий за вікном); [Річмонд:] Не знаю. Боюся, що сюжетом може стати сам галімий творець безсюжетних поем (Б. Жолдак, Голодна кров); Панове, та кому потрібна ваша галіма революція, ваше зачароване обкладання гівном, ваш пафос викриття підарасів, який насправді — лише боязке відлуння тоталітарної «дулі в кишені» (Книжник, 2001, № 24); Галіма попса. Галімий настрій. Галімий поет. ПСУМС, 17.
■ Можливо, від давньоєвр. Galmani — ідіот, телепень, йолоп.
ГАЛІМО. 1. Присл. до ГАЛІМИЙ3. Галімо грає.
2. у знач. присудк. слова. Недобре кому-небудь (про важкий фізичний або моральний стан). — Зрозумій тільки одне, секти стають популярними тільки тоді, коли людям стає галімо і вони радо йдуть, бо тільки там нібито є порятунок (А. Дністровий, Місто уповільненої дії).
ГАЛЬКА, -и, ж.; крим. Гашиш. БСРЖ, І 131; СЖЗ, 29.
ГАЛЬМО, -а, с. 1. мол.; ірон. або презирл. Людина з повільною реакцією, дурень. * Образно. А я, Гальмо, флегматик, отупілий сплюх, Фільозоф-недоріка, / неспроможний / Сказати врешті! / Ані слова досі / Про батька, що життя йому й корону / Так ницо вкрали (Ю. Андрухович: Книжник, 2001, № 18). ■ Гра слів гальмо, Гамлет. БСРЖ, 592; ПСУМС, 17.
2. крим. Презерватив. СЖЗ, 30.
ГАЛЬМОНУТИ, -ну, -неш, док., кого.
1. крим. Затримати, арештувати когось. БСРЖ, 592; ЯБМ, 2, 423.
2. крим., мол. Зупинити когось (напр. на вулиці). <…> якщо мужик, з яким він буде базарити за столиком, за ним побіжить, то його треба гальмонути… і все (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера).
ГАЛЬМУВАТИ, -мую, -муєш, недок.; мол.; жарт.-ірон. Повільно думати, бути неуважним. У світі багато хорошої музики, але кожний вибирає що йому підходить. Тому «не гальмуйте» (МЗ, 8.07.2000). БСРЖ, 592; ПСУМС, 17.
ГАЛЬОНИК, -а, ч.; жрм. Те саме, що ГАЛЮН. ♦ Гальоники (гальоньки) б’ють (пробивають) у кого. 1) Хтось бачить те, чого насправді немає. 2) Хтось пришелепуватий, чмелений. ФССГД, 61.
ГАЛЬЮН, -а, ч. мол. Туалет. БСРЖ, 121; ПСУМС, 17.
ГАЛЮН, -а, ч., частіше мн. галюни, -ів; нарк., мол. Галюцинація. Ну, кажу собі, Льоша, допився ти до галюнів! Треба з цим зав’язувати! (В. Діброва, Збіговиська). БСРЖ, 121; ПСУМС, 17.
Галюни (глюки) пішли, жрм. Бачити, чого насправді не було. <…> ну да лікуйте, раз галюни пішли, всього страшно <…> (Є. Пашковський, Безодня). ФССГД, 50.
ГАЛЮНИК, -а, ч.; мол. Те саме, що ГАЛЮН. Хлопці сміються, що, галюники у тебе почалися, начебто не п’єш багато, що, здурів, до кого ти говориш? (С. Процюк, Love story).
ГАЛЯ, -і, ж. мол. Те саме, що ГАЛЮН. ПСУМС, 17.
ГАМНІТОХВОН, -а, ч.; мол.; жарт.-ірон. Магнітофон. ПСУМС, 17.
ГАНДОНКА, -и, ж. мол.; жарт. Маленька в’язана шапочка, яка щільно облягає голову. Він почав ритися в кишенях з млявістю, властивою безнадійній справі. Куртка, одна [кишеня] нагрудна, дві внутрішні і дві нижні <…> гандонка, знову куртка <…> (А. Стасюк, Дев’ять). ПСУМС, 17.
ГАНМЕН, -а, ч. мол. Охоронець. ПСУМС, 17.
■ Від англ. gunman — озброєний револьвером.
ГАНЧІРКИ, -рок, мн.; мол.; зневажл. Одяг. ПСУМС, 17.
ГАПКЕНШТРАССЕ, невідм., ж.; жрм; жарт. Озеленена частина Хрещатика від Бессарабки до майдану Незалежности.
ГАПЛИК, -а, ч.; мол. Кінець, невдале завершення справи. ПСУМС, 17.
ГАПОН, -а, ч.; крим. Місіонер. БСРЖ, 122; СЖЗ, 30.
ГАРБІДЖМЕН, -а, ч.; мол.; жарт. Двірник. ПСУМС, 17. ■ Від англ. garbageman — сміттяр.
ГАРБУЗ, -а, ч.; жрм, крим. Голова. СЖЗ, 30.
ГАРО, -а, с.; крим. Самогон. БСРЖ, 122; СЖЗ, 30; ЯБМ, 1, 220.
ГАРОЧКА, -и, ж.; крим. Цигарка. БСРЖ, 122; СЖЗ, 30; ЯБМ, 1, 220.
ГАСИТИ, гашу, гасиш, недок., кого; мол., крим. Бити когось. <…> їй треба закохатися в одного з тих переляканих топляків, яких ми з Тюлею гасили вечорами у підворіттях <…> (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). БСРЖ, 123.
ГАСТРОЛЕР, -а, ч.; крим., міл. Злочинець, який здійснює пограбування в різних містах. Триває розшук «гастролерів», в злочинному житті яких буде виявлено ще один епізод (КО, 2001, № 6). БСРЖ, 123; СЖЗ, 30; ЯБМ, 1, 221.
ГАШ, -у, ч.; нарк. Смола індійських конопель, яку використовують для куріння; гашиш.
ГВИНТ, -а, ч.; крим. Чоловічий статевий орган. БСРЖ, 98; СЖЗ, 30.
ГВОЗДИКА, -и, ж. ♦ Червона гвоздика, крим. Менструація. БСРЖ, 124; СЖЗ, 111; ЯБМ, 2, 470.
ГЕВАЛ, -а, ч.; мол. Чоловік високого зросту та міцної статури. Може, вона пожартувала зі мною і замість неї чекатимуть на мене два дебелих гевали із беземоційними «обличчями», які потягнуть мене у якісь похмурі, невідомі міщанам печери для тортур <…> (С. Процюк, Love story); З темряви навперейми жінці вийшов гевал у спортивній куртці (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера); [З чорного авта] вискочив круглоголовий гевал у чорному костюмі (як вони не подушаться в таких унікостюмах за такої тепліні) <…> (В. Шкляр, Елементал).
■ Від укр. гевал — велика неповоротка, незграбна людина.
ГЕВАЛО, -а, с. і ч.; мол. Те саме, що ГЕВАЛ. Суламітку забрав якийсь гевало, Кармен мого столика проігнорувала, повії в білих шортиках відважив НОУ (А. Морговський, Смерть у Золотих Пісках).
ГЕЙ, -я, ч.; гом., жрм. Гомосексуаліст. Бійка почалась після того, як Льюїс звинуватив Рахмана у тому, що той «переступив» межу, заявивши по радіо, що Льюїс — «гей». Хасім відповів, що не називав його «геєм», а лише сказав, що він повівся, як «гей», коли подав на нього в суд (ВЗ, 3.09.2001); Як правило, стриптизер має бути мужнім, як для виступу перед жінками, так і перед геями (ПіК, 1999, № 34). БСРЖ, 124.
■ Від англ. gay.
ГЕКТОПАСКАЛЬ, -ю, ч.; крим.; жарт.-ірон. Дешеве вино. БСРЖ, 124; СЖЗ, 30.
ГЕМОРОЙ, -ою, ч. 1. мол.; несхвальн. або жарт.-ірон. Непроста проблема; складна, копітка робота. БСРЖ, 124; ПСУМС, 17. 2. крим. Невдача, безрезультатність. СЖЗ, 30; ЯБМ, 1, 223. ♦ Геморой лиця, мол. Вугрі на обличчі. ПСУМС, 17.
ГЕНДЕЛИК; ГАНДЕЛИК, -а, ч. 1. мол., жрм. Невелике кафе, де продають спиртне і закуски. Бо з дружиною було не так. Не так було з кільканадцятьма натурницями та псевдопроститутками із генделиків до одруження (Б. Жолдак, Спокуси); В районі та в селах почали відкриватися маленькі приватні генделики, корчми, шашличні, загуляв довкола них справжній рекет <…> (В. Яворівський, Вовча ферма); Павло несподівано пропонує зайти в найближчий генделик і перехилити по чарці (А. Дністровий, Невідомий за вікном); — Де ми збиралися?… вокзал, автовокзал, безіменні «грибки», «ганделики» та кіоски на проспекті Перемоги, на Контрактовій площі, на майдані Незалежності (О. Яровий, Квартали ностальгій); Вони домовились зустрітися на Подолі в ганделику «У тьоті Соні» (В. Даниленко, Кієвскій мальчик); До ганделика побіг, бо відчув: як не прийме на грудь ста грамів — здохне (В. Врублевський, Тріщини); Охоронці порядку, котрі проводили тієї ночі облаву в міських «генделиках», засікли першокурсницю Техаського університету за, здавалось би, невинним кухлем пива (УМ, 23.05.2001). ЯБМ, 1, 223. 2. мол. Річ або особа чоловічої статі. Ви поговорили відносно цього генделика — твого проекту? ПСУМС, 17.
ГЕОС, -у, ч.; шк. Географія.
ГЕПНУТИСЯ, -нуся, -нешся, док.; мол. Потрапити в неприємну ситуацію.
ГЕРА, -и, ж.; нарк. Героїн. «Гурман» колеться героїном. А доза «гери» коштує у кілька разів дорожче (УМ, 17.01.2001). БСРЖ, 125; ПСУМС, 17.
ГЕРЛА, -и, ж., мн, герли, -ів; мол., сист. Молода дівчина, дівчинка. БСРЖ, 125; ПСУМС, 17.
ГЕТЕР, -а, ч. мол. Гетеросексуальний чоловік.
ГИГОТАЛЬНИК, -а, ч. мол.; жарт. Рот. ПСУМС, 17.
ГИЦЕЛЬ, -целя і -цля, ч.; мол., жрм; зневажл. Хлопець, чоловік. Троє кремезних гицлів помалу спустилися по східцях і підійшли до джипа (Л. Кононович, Феміністка).
■ Від укр. лайл. гицель.
ГИЧКА, -и, ж. ♦ Коньяк «Три гички», крим. Самогон гарної якості. Коньяк «Три гички» — якісно зроблений самогон із буряків (Т. Даниленко, Алкоголь і кава…). Три гички, крим. Самогон з цукрових буряків. ЯБМ, 2, 429.
ГІВНОДАВИ, -ів, мн.; мол.; вульґ. Взуття. ПСУМС, 17.
ГІДРОЦЕФАЛ, -а, ч.; мол.; жарт.-ірон. Дуже розумний. ПСУМС, 17.
ГІРЧИЧНИК, -а, ч.; спорт. (футб.). Жовта картка, яка фіксує попередження судді гравцеві. Невеличка суперечка біля воріт — і ось суддя показує «гірчичник»… хоча я не бачу ніякого порушення правил (С. Пиркало, Зелена Маргарита). БСРЖ, 136.
ГІСТЬ, мн. гості, -ей; жрм, мол., крим. Менструація, менструальний період. БСРЖ, 137; Чабаненко 1992, 1, 247.
ГІТАРА, -и, ж.; крим. Жіночі ґеніталії. БСРЖ, 126; СЖЗ, 30; ЯБМ, 1, 226. ♦ Грати на гітарі. Здійснювати статевий акт. БСРЖ, 229; СЖЗ, 32.
ГЛЕВАХА, -и, ж.; мол. Кінець, невдале завершення справи. ПСУМС, 17.
ГЛИНА, -и, ж.; мол. Те саме, що ГЛЕВАХА. ПСУМС, 17.
ГЛИСТ, -а, ч. ♦ Глист у корсеті, жрм; жарт.-ірон. або зневажл. Дуже худий чоловік. — <…> Сьогодні чергує Єжі. «Глист у корсеті». Ти легко впораєшся з ним (С. Бортніков, Чистильник); Глист у скафандрі, жрм. Те саме. ФССГД, 64.
ГЛІСАНУТИ, -ну, -неш, док., що; мол. Украсти, взяти потай щось. БСРЖ, 127; ПСУМС, 17. ■ Від франц. жарґ. glisser — красти. БСРЖ, 127.
ГЛУХАР, -я, ч. 1. крим. Грабіжник п’яних. БСРЖ, 128; СЖЗ, 30.
2. тюр. Особа, яка відбуває покарання на в’язничному режимі. БСРЖ, 128; СЖЗ, 30; ЯБМ, 1, 229.
3. крим. Працівник міліції. СЖЗ, 30; ЯБМ, 1, 229.
4. міл. Нерозкритий злочин. Міліція безсила розкрити цей безнадійний і, на перший погляд, цілком невмотивований «глухар» (УМ, 18.08.2001). БСРЖ, 128; СЖЗ, 30; ЯБМ, 1, 229.
ГЛЮК, -у; ч. 1. нарк., крим. Галюцинації. Десь опівночі, коли публіка вкінець розійшлася від нескінченного потоку шампанського, стався колективний глюк (МТ, 1999, № 16); Переходить натужний ваш «глюк» / В круглі вірші із мила, та ви пишете знову (П. Вольвач, Марґінеси). БСРЖ, 128; ПСУМС, 17; СЖЗ, 31; ЯБМ, 1, 230. ♦ Глюки пішли. Те саме, що галюни пішли. ФССГД, 50.
2. нарк. Таблетка. Глюки — таблетки. (Сленг-лікбез 4).
3. комп. Збій у роботі програми. БСРЖ, 128.
ГЛЮКОЗА1, -и, ж.; шк. Вчителька біології.
ГЛЮКОЗА2, -и, ж.; крим. Цукор, цукерки. СЖЗ, 31.
ГЛЮЧИТИ, -чить, недок. 1. безос., кого; мол. Про появу легких галюцинацій під дією наркотику, хвороби чи втоми. Здалося, що побачила подружку, а то глючить (Запис 2001 p.). БСРЖ, 129; ПСУМС, 17.
2. комп. Працювати з перебоями (про програму). Взяти хоча б цю антологію, вражену бацилою постмодерності: для поданих у ній текстів створено цілу ОС (операційну систему), яка глючить набагато помітніше, ніж Windows 2000 (Книжник, 2001, № 8). * Образно. Чи можна загадати бажання, якщо сидиш між двома програмістами? — Можна! Тільки глючити буде (СМ, 23.03.2001). БСРЖ, 129.
■ Від англ. glitch — збій; давати збої.
ГНАТИ, жену, женеш, недок. 1. крим. Здійснювати пограбування. БСРЖ, 129; СЖЗ, 31; ЯБМ, 1, 230.
2. крим., мол. Повідомляти інформацію сумнівної істинности. — Ти ж, козел, гнав, що нікого не буде! — люто засичав Лисий і замахнувся на Півня кулаком (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 129; ПСУМС, 17. // що; мол. Розповідати вигадані історії. Потім ми підібрали якусь «бєцалку» і Федька гнав всіляку дурницю… (О. Ульяненко, Ірка). БСРЖ, 129.
♦ Арапа гнати. Див. АРАП. Гнати біса. Див. БІС. Гнати гаму, крим. Фантазувати. БСРЖ, 122; СЖЗ, 223; ЯБМ, 1, 230. Гнати платівку, крим. Брехати. СЖЗ, 81. Гнати бодягу, мол., жрм. Те саме. Гнати фуфло. Див. ФУФЛО.
3. на кого. Дорікати комусь; висловлювати різке незадоволення. — Ще рік тому я дотримувався чіткої думки — не можна нічого «гнати» на Кучму, бо він Президент держави, а Президента треба поважати (День, 26.05.1999). БСРЖ, 129; ПСУМС, 17.
♦ Гнати гусей, крим; жарт.-ірон. Удавати з себе дурня, який не розуміє чогось. СЖЗ, 33. Гнати дуру, крим., міл. Те саме. — Е…е! — сказав Холоденко своїм тонким голосом. — Ти що дуру гониш… про що мова, е? (Л. Кононович, Мертва грамота). БСРЖ, 172; ЯБМ, 1, 231.
ГНИДИТИ, безос., кого; мол. Комусь дуже не хочеться щось робити. ПСУМС, 18.
ГНИЛИЙ, -а, -е. 1. крим. Лякливий. СЖЗ, 31; ЯБМ, 1, 232. 2. крим., мол. Непорядний. БСРЖ, 130; СЖЗ, 31; ЯБМ, 1, 232.
ГНИЛУВАТИЙ, -а, -е; мол. Про людину, якій притаманна непорядність, — В борг любив брати. А віддати — зась. Гнилуватий чувачок був (А. Кокотюха, Тупик для втікача).
ГНІЗДО, -а, с.; мол.; жарт. Унітаз. ПСУМС, 18.
ГОБЛІН, -а, ч. 1. мол.; несхвальн. Аґресивно налаштований підліток. БСРЖ, 130; ПСУМС, 18.
2. маф., крим. Озброєний рекетир, член мафістської сім’ї. Не було жодного кооперативу, підприємця, приватного торгівця, якого б не знайшли бойовики — їх називали «ґобліни» — та не примусили давати «абіссінський» податок (ВіП, 2000, № 5).
■ Персонаж скандинавської мітології. Югановы, 59.
ГОДОК, -дка, ч.; арм. Солдат, що прослужив рік. ПСУМС, 18.
ГОЛИТИСЯ, -люся, -лишся, недок.; мол. Пити спиртні напої. ПСУМС, 18.
ГОЛКА, -и, ж. 1. крим. Ніж, шило. БСРЖ, 229; СЖЗ, 31; ЯБМ, 1, 385.
2. крим., нарк. Шприц. БСРЖ, 229; СЖЗ, 31; ЯБМ, 1, 385.
3. нарк. Внутрішньовенне вживання наркотиків. БСРЖ, 229.
♦ Злізти (злазити) з голки, нарк. Перестати (переставати) уводити собі наркотики внутрішньовенно. Але «злізти» з голки хлопцеві не так просто… (ВК, 29.01.1999). БСРЖ, 229. На голці, нарк. Про людину, яка постійно вживає наркотики внутрішньовенно або перебуває у стані наркотичного сп’яніння. В одному з кварталів найбільшого міста Австралії — Сіднея — буде відкрито перший легальний пункт продажу героїну. <…> страждання людей «на голці» були почуті тільки на п’ятому континенті (Поступ, 29.07.1999); Завжди так ходить. Ніколи не добереш, коли вкиряний чи на голці (О. Ульяненко, Ірка). Посадити (саджати) на голку кого; нарк. Залучити (залучати) до наркоманії когось. <…> чим більше людей наркоман «посадить на голку», тим легше йому пізніше знайти наркотики і для себе (ВЗ, 6.08.2002); Серед неспеціалістів побутує думка, що песиків, які розшукують наркотики, садять «на голку». Це нісенітниця. Адже, знайшовши зілля, собака його не їсть… (Хрещатик, 26.10.1999). БСРЖ, 229. Сидіти на голці, нарк. Регулярно вживати наркотики (внутрішньовенно). БСРЖ, 229. Сісти (сідати) на голку, нарк. Почати (починати) реґулярно вводити собі наркотики внутрішньовенно. Здасть він свої позиції, зіп’ється чи сяде на голку — нам усім буде погано (Поступ, 14.08.1999); Є серед них і такі, котрі невдовзі спиваються, «сідають» на голку, поступово опускаються на найнижче соціальне «дно» (ДУ, 2.09.1999). БСРЖ, 229; ТСРЖ, 258; ЯБМ, 1, 334.
ГОЛОВКА, -и, ж. ♦ Головка бо-бо, мол., жарт.-ірон. Хтось страждає на психічне захворювання. А якщо зважити на те, що українська психіатрія є психіатрією радянською, жоден наш співгромадянин добровільно до психіатра не піде, то що робити хворому, у якого «головка бо-бо»? (ПіК, 2001, № 17).
ГОЛУБ, -а, ч.; мн. голуби, -ів; крим. Гроші. СЖЗ, 31; ЯБМ, 1, 235.
ГОЛУБЕЦЬ, -бця, ч.; мол., крим.; жарт.-ірон. Гомосексуаліст. БСРЖ, 132; ПСУМС, 18; СЖЗ, 31.
ГОЛУБИЗНА, -и, ж.; мол., жрм; жарт. Гомосексуалізм. <…> ні в його [Прокоповича] творах, ні в спогадах і висловлюваннях сучасників — нема натяку на «голубизну» (Поступ, 12.08.1999). БСРЖ, 132.
ГОЛУБИЙ. 1. -ого, ч.; жрм, мол., крим. Гомосексуаліст. Чому його жінка завжди поза кадром? Живе він з нею чи не живе? Може, він — голубий? (В. Діброва, Збіговиська); <…> інспектор виявився «голубим», і вибір його також упав на Зорьку (М. Омельченко, Свято біди); Черкаські «голубі» скоро атакуватимуть Київ (МЧ, 8.01.1995). БСРЖ, 132; СЖЗ, 31; ЯБМ, 1, 235.
2. -а, -е. Той, що має стосунок до гомосексуалістів або притаманний їм. Ці стосунки ускладнилися після того, як Джейсон публічно заявив про свою приналежність до сексуальних меншин <…> ні Барбара, ні батько Джейсона Еліот Гулд не з’явиться на «голубому» весіллі сина. (УМ, 6.05.1999). БСРЖ, 132.
■ Від амер. розм. blue — непристойний, скабрезний, еротичний. ТСРОЖ, 37.
ГОЛЯК, -а, ч. (у кого, з чим); мол. Про повну відсутність чогось. Думають, що Славко до свого старого приятеля Юрка приїхав просити допомоги, гроші ж потрібні, документи, а в Юрка самого грошей голяк (А. Кокотюха, Тупик для втікача). БСРЖ, 132; ПСУМС, 18.
ГОМ, -а, ч.; гом. Гомосексуаліст. Хоча комплекс переваги — це найперша ознака тих, кому чогось не вистачає: у гомів, наприклад (Б. Жолдак, Антиклімакс). БСРЖ, 133.
ГОМИК, -а, ч.; жрм, мол., крим. Те саме, що ГОЛУБИЙ1. Я вертаюсь додому повз Золоті ворота, повз манірну постать не то балеруна, не то гомика, на якій чомусь написано «Ярослав Мудрий» (І. Жиленко, Homo feriens). БСРЖ, 133; ПСУМС, 18.
ГОМИРА, -и, ж.; крим. Самогон. БСРЖ, 133; СЖЗ, 31.
ГОМОСЕК, -а, ч.; гом.; зневажл. Гомосексуаліст. <…> полюби ближнього свого!.. — буркнув я. — Дівчино, цього драба я не зміг би полюбити, навіть ставши гомосеком! (Л. Кононович, Мертва грамота). БСРЖ, 133: ПСУМС, 18.
ГОНДОН; ГАНДОН, -а, ч. 1. крим., мол. Презерватив. <…> ці, мов ями помийні, парки культури, / де зустрінеш усе — від пляшок до гандонів <…> (Б. Щавурський: Західний вітер). * У порівн. <…> він забув про тебе, як гандон в унітазі забуває, хто його власник <…> (Є. Пашковський, Щоденний жезл). БСРЖ, 133; ЯБМ, 1, 236.
2. крим., мол.; презирл. Нікчемна, пуста, безтолкова людина. А це шо за гондон? (Л. Подерв’янський, Король Літр). ♦ Гондон дірявий (штопаний), мол., крим.; презирл. Те саме. Ти гандон дірявий чи журналіст? (А. Дністровий, Невідомий за вікном). БСРЖ, 133; ЯБМ, 1, 236.
■ Від англ. condom.
ГОНДОШНИЙ, -а, -е; мол.; зневажл. Поганий; нікчемний. Гондошний чувак. Гондошний фільм. Гондошна ручка.
ГОНИВО, -а, с.; мол. Нісенітниця, дурниця. БСРЖ, 133 ♦ Штовхати гониво, мол. Говорити нісенітницю, дурниці. Увесь вечір конкретно «штовхав гониво» (як і годиться лекторам) (МТ, 1999, № 16).
ГОП, -а, ч. 1. крим. Нічліжка; місце, де можна переночувати за невелику плату. БСРЖ, 134; СЖЗ, 31; ЯБМ, 1, 239.
2. мол. Член аґресивного молодіжного угруповання. У суботу гопи повеселились на славу (Л. Дереш, Культ); Потенційний читач (орієнтовно — рекетир, кидала, гоп, лох, зек), якщо він навіть існує, потребує саме таких героїв (Книжник, 2001, № 22). БСРЖ, 134.
■ З рос: абрев. ГОП — Городское общество презрения. ЯБМ, 1, 239.
ГОП-КОМПАНІЯ, -ії, ж.; мол. Весела компанія. Така вже з їхньої студентської гоп-компанії традиція: останньої суботи серпня збираються на дачі в Андрія Юрченка (С. Антонишин, Дубль із майбутнього).
ГОПНИК, -а, ч. 1. крим. Злодій, грабіжник. БСРЖ, 134; СЖЗ, 31; ЯБМ, 1, 239.
2. мол.; несхвальн. Аґресивно налаштований підліток (молодик). <…> і жахнувся: червоне дівчисько, невинна тоненька пелюстка, мліло, а над нею бився від тваринного задоволення долілиць на великому камені, а над нею бився в хмільних конвульсіях бичого вигляду самозадоволений гопник (І. Андрусяк, Шарга). БСРЖ, 134; ПСУМС, 18.
ГОПОТА, -и, ж., збірн.; мол.; несхвальн. Аґресивно налаштовані підлітки. БСРЖ, 134; ПСУМС, 18.
ГОПОТНЯ, -і, ж., збірн.; мол.; зневажл. Те саме, що ГОПОТА. Головою він кивнув у бік гопотні, яка агресивно <…> позирала у їхній бік (Л. Дереш, Культ).
ГОП-СТОП, -у, ч. крим, мол. Озброєний наліт, пограбування. <…> робили «гоп-стоп» запізнілим та розговілим тільки-но, після любовних походеньок, неграм американського походження <…> (О. Ульяненко, Сталінка); Вуличні пограбування, т. з. «гоп-стоп». Виривають сумки на вулицях, сережки з вух у ліфтах (ПіК, 1999, № 33). БСРЖ, 134; СЖЗ, 32; ЯБМ, 1, 239.
ГОП-СТОПНИК, -а, ч.; крим. Грабіжник; той, хто займається розбійними нападами. Маючи від роду років п’ять, нащадок «гоп-стопника» і вальцівниці, Валько вправно сплюнувши мені на сандалик і пхнувши в груди, безапеляційно заявив: «Це ти з моєї ницки пістолетик забрав» (О. Червинський, Ничка); <…> тюремний люд не менше від пересічного обивателя ненавидить мокрушників, рекетирів і гоп-стопників (С. Бортніков, Чистильник). БСРЖ, 134; ЯБМ, 1, 239.
ГОРБАТИЙ1, -ого, ч.; авто, жрм, крим.; жарт.-ірон. Автомобіль «Запорожець-965». БСРЖ, 135; СЖЗ, 32; ЯБМ, 1, 240.
Ліпити (ставити, клеїти, тулити) горбатого. 1) мол.; жарт. Розповідати щось смішне, веселити публіку. БСРЖ, 135. 2) крим., мол. Брехати; уводити в оману. БСРЖ, 135; СЖЗ, 61; ФССГД, 59; ЯБМ, 1, 505. — Не ліпи горбатого, операцією керуєш ти! (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера); Він тобі ліпить горбатого, а ти віриш (Запис 1999 p.). 3) крим. Брехати слідчому на допиті. БСРЖ, 135; СЖЗ, 61; ЯБМ, 1, 505. 4) крим. Видавати себе за іншу особу. БСРЖ, 135; СЖЗ, 61; ЯБМ, 1, 505.
ГОРБАТИЙ2, -ого, ч.; жрм; жарт.-ірон. Президент СРСР М. С. Ґорбачов. БСРЖ, 135.
ГОРБИЛЬ, -я, ч.; мол. Смішна історія, жарт, анекдот. ПСУМС, 18.
■ Ймовірно, від фразеологізму ліпити горбатого — розповідати щось смішне.
ГОРЕ1, -я, с.; мол. Автомобільна аварія. ПСУМС, 18.
ГОРЕ2, -я, с.; крим. Самогон. БСРЖ, 135; СЖЗ, 32; ЯБМ, 1, 240.
ГОРНІСТ, -а, ч. 1. мол., жрм; жарт. Той, хто п’є спиртне з шийки пляшки. Навколо басейну (групками й поодинці), поміж кіосками, при вході до універсаму — стояли такі самі «горністи» <…> так само спрагло трубили у свої безгучні скляні горни (О. Яровий, Чекання несподіванки). 2. мол. Дурна, наївна людина. Горніст — дурний, наївний. KCMC.
ГОРОХ, -у, ч., збірн.; крим., військ. Патрони. Балабін; БСРЖ, 136.
ГОРЮЧЕ, -ого; жрм. Те саме, що ПАЛЬНЕ. Неси, Надько, горючого, будемо діда поминать. Чабаненко 1992, 245.
ГОРЮЧКА, -и, ж.; нарк. Розчинник, який використовується для приготування внутрішньовенних наркотиків. БСРЖ, 136; ПСУМС, 18.
ГОТОВАЛЬНЯ, невідм. ж.; мол.; жарт.-ірон. Стан сильного алкогольного сп’яніння. — Забирай його. Бачиш, набрався в зюзьку. Все, готовальня (О. Яровий, Чекання несподіванки). ПСУМС, 18.
ГОТОВИЙ, -а, -е; мол., жрм. Про дуже п’яну людину. БСРЖ, 137; ПСУМС, 18.
ГОТОВЧЕНКО, невідм., у знач. прикм.; мол., жрм; жарт. Те саме, що ГОТОВИЙ. <…> двічі на тиждень прилазить «готовченко» <…> (С. Пашковський, Вовча зоря).
ГОЦАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. крим. Танцювати. БСРЖ, 137; ЯБМ, 1, 243. 2. муз. Бити в барабан. ПСУМС, 18.
ГРАБИ, -ів, мн.; мол. Руки. <…> просто тис невідомо чиї простягнуті граби (Л. Дереш, Культ).
ГРАБКА, -и, ж., частіше мн. грабки, -бок; крим., жрм. Рука. БСРЖ, 137; ПСУМС, 18; СЖЗ, 32; ЯБМ, 1, 243.
■ Від польськ. арґ. graby — руки, що з grabki — грабки. Горбач 1966, 33.
2. крим. Палець. БСРЖ, 137; СЖЗ, 32.
ГРАБЛІ, -блів, -бель, мн. мол., крим. Руки. БСРЖ, 137; ПСУМС, 18; СЖЗ, 32; ЯБМ, 1, 243.
ГРАК, -а, ч. 1. авто, жрм. Приватний таксист. «Грак» на водійському жаргоні — приватний таксист (Україна і світ сьогодні, 1999, № 30).
2. авто. Клієнт приватного таксиста. Між іншим, самі вони «граками» називають клієнтів. Себе ж іменують «граковозами» (День, 8.02.2002).
ГРАМОФОН, -у, ч.; крим. Гашиш. БСРЖ, 138; СЖЗ, 32.
ГРАТИ, -аю, -аєш, недок., кого; мол. Здійснювати статевий акт. Дивишся на неї і подумки граєш її у всі діри (Синопсис станіславський необов’язковий). ♦ Грати на гітарі. Див. ГІТАРА.
ГРАЧУВАННЯ, -я, с.; жрм. Візництво пасажирів на транспорті автовласника. Гаряче візництво, або Національні особливості українського «грачування» (Україна і світ сьогодні, 1999, № 30).
ГРАЧУВАТИ, -ую, -уєш, недок.; авто, мол. Заробляти гроші, підвозячи пасажирів на власному автотранспорті. Якщо хочеш «грачувати» на українських дорогах — умій боротися з рекетом (Україна і світ сьогодні, 1999, № 30). ПСУМС, 18.
ГРЕБІНЬ1, -беня, ч. 1. крим. Пасивний гомосексуаліст. БСРЖ, 138; СЖЗ, 32; ЯБМ, 1, 244.
2. мол. Те саме, що БИК2.
2. мол., муз. Борис Ґрєбєнщиков, лідер російської рок-групи «Акваріум». Його любовно називають у народі «Гребінь», або навіть просто за ініціалами — Б. Г. (Книжник, 2001, № 3). БСРЖ, 138.
ГРЕБІНЬ2, -беня, ч.; мол. Гривня.
ГРЕБТИ1, -бу, -беш, недок., звичайно у наказовому способі; мол., крим. Іти (часто з неприємним відчуттям або не за своєю волею). — Куди гребеш? — підвівся, першим простягнув правицю (А. Морговський, Тінь птеродактиля); — Васю, ти дійшов до крапки! Випий пива і греби до хати (ПіК 2002, № 6). БСРЖ, 139; ПСУМС, 18; ЯБМ, 1, 245.
ГРЕБТИ2, -бу, -беш, недок., кого; мол. 1. Хвилювати. Є книжка. Вас гребе ії тираж (Книжник, 2001, № 6); Кононович як Кононович — приємний, доброзичливий, лагідний чоловік, що його ніби жодним чином і не «гребе» нинішнє заняття (Книжник, 2001, № 1). ПСУМС, 18.
2. Примушувати сміятися. Мене гребе цей фільм (Запис 2000 p.). ПСУМС, 18.
ГРИБ, -а, ч.; крим. Дерев’яна ложка. БСРЖ, 139; СЖЗ, 32; ЯБМ, 1, 246.
♦ Збирати гриби, мол. Ходити в туалет. ПСУМС, 18.
ГРИВАШКА, -и, ж. мол. Те саме, що ГРЕБІНЬ2.
ГРИВНЮК, -а, ч.; мол. Гривня. До автомобіля відразу підбігає якийсь дрібний клерк. Зараз буде вимагати кілька «гривнюків» за стоянку (С. Бортніков, Чистильник).
ГРИВНЯК, -а, ч.; мол., жрм. Те саме, що ГРИВНЮК.
ГРИЖА, -і, ж. крим. Півсклянки самогону. СЖЗ, 33; ЯБМ, 1, 248.
ГРИЗЛО, -а, с. 1. крим., жрм, згруб. Рот. Возбуждьоннний Саломон Самсонович кида палочку з гавном крокодилу в гризло і захлопує його кошмарну щелепу (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу). БСРЖ, 142; ПСУМС, 19; СЖЗ, 32; ЯБМ, 1, 248. ♦ Закрити гризло, жрм, згруб. Замовкнути. ФССГД, 76.
2. жрм; згруб. Обличчя. Лев Силенко, мабуть, у таких випадках радив знайти кілька дужих ржісів (для невтаємничених — рішителів життя і смерті) і порішити з пациками, себто натовкти їм гризла (Л. Дереш, Культ); — Ти, обревку! — гаркнув я на нього. — У гризло дати, еге? (Л. Кононович, Феміністка). БСРЖ, 142; Чабаненко 1992, 1, 250.
3. крим., згруб. Горло. БСРЖ, 142; СЖЗ, 33.
4. мн. гризла, гризл; мол. Зуби. ПСУМС, 19.
ГРИНЯ, -і, ж.; мол. Гривня.
ГРИЦЬ, -я, ч.; мол.; жарт.-ірон. Дурень.
ГРИШИК, -а, ч.; частіше мн. гришики, -ів. Те саме, що ГРИНЯ.
ГРИШКА, -и, ж.; мол. Те саме, що ГРИНЯ.
ГРІЛКА, -и, ж. крим. Пляшка горілка. СЖЗ, 33.
ГРІН, -а, ч., мн. гріни, -ів; мол. Долар США. Господар оселі дивується ще більше, коли несподівана гостя виймає з сумочки п’ятсот «грінів» та віддає їх йому (СМ, 26.01.2001). БСРЖ, 139; ПСУМС, 19; СЖЗ, 33; ЯБМ, 1, 246.
ГРІНГО, невідм., ч.; мол. Хлопець, молодий чоловік. І поки вони вовтузяться з тілом отого дебелого грінго з центру, <…> розумію, що в мені захиталася невідома, а проте колись надійна опора (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). ■ Від ісп. gringo — іноземець.
ГРОБ, гробу, ч.; шк., студ. Парта з кришкою, яка відкривається. Університетські лави з парточками, що їх ми називали «гроби», були замінені на невеличкі дерев’яні столи (О. Муратов, Із сходинок життя).
ГРОМИЛО, -а, с. і ч.; крим. 1. Бандит. Та що це?! Позаду громил зненацька виростає силует «десятки». Христина! (С. Бортніков, Чистильник). ЯБМ, 1, 247.
2. Великий, дужий чоловік. СЖЗ, 33; ЯБМ, 1, 247.
ГРУЗ, -у, ч. мол. Беззмістовні розмова. Бо як так: політика і без «грузу»? (Книжник, 2001, № 6).
ГРУЗИЛО, -а, с. і ч. мол.; зневажл. або ірон. Людина, яка веде беззмістовні розмови. ПСУМС, 19.
ГРУЗИТИ, гружу, грузиш, недок. 1. кого; мол.; несхвальн. Те саме, що ВАНТАЖИТИ. Прохасько не «грузить» людей, він дає їм матеріал для роздумів <…>. (Книжник, 2002, № 1).
2. мол.; несхвальн. Вести порожні, беззмістовні розмови. БСРЖ, 141.
3. кому що; мол. Брехати, обдурювати когось. Грузив йому, грузив, бабки великі пообіцяв, горілку, коньяк, м’ясця собакам <…> (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 141.
ГРУПЕН-СЕКС, -у, ч.; крим. Груповий статевий акт. [Євген Володимирович:] <…> Якщо ми усі разом не почнемо, то й не кінчимо. [Малява:] Це ви про групен-секс? (Б. Жолдак, Голодна кров); Один лох взяв участь у групен-сексі, «намотав» собі якихось одноклітинних вірусів, відчув себе кепсько (ПіК, 1998, № 23). БСРЖ, 141; ЯБМ, 1, 248.
ГРУПОВИЧОК, -чка, ч.; мол. Груповий секс; вечірка з груповим сексом. «Мальчики, — казала вона, виходячи на гарячий піщаний берег із пінистих хвиль океану, — влаштуємо сьогодні увечері груповичок?» (В. Дрозд, Життя як життя). БСРЖ, 142.
ГРУПОВУХА, -и, ж. 1. мол. Те саме, що ГРУПЕН-СЕКС. [Віка:] У кожного свої зальоти. Може, їх груповуха заводить <…> (Н. Неждана. Той, що відчиняє двері); Сергій приходить о 8-й ранку додому після груповухи, падає на ліжко й засинає (Синопсис станіславський необов’язковий). БСРЖ, 142; ПСУМС, 19.
2. крим., жрм. Груповий злочин (як правило, зґвалтування). Наявність зброї плюс «груповуха» не дають шансів на звільнення по амністії (СМ, 19.11.1999). БСРЖ, 142; ТСРЯ, 184.
ГРУПОВУШКА, -и, ж.; мол. Те саме, що ГРУПОВИЧОК. — Вечір завершиться груповушкою, чує моє серце (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера).
ГРУШЕВСЬКИЙ, -ого, ч.; жрм. Купюра вартістю п’ятдесят гривень. Гань дістав гаманця, знайшов «грушевського» і попрямував до даішника, який саме прикурював, приперши спиною до дерева (В. Яворівський, Вовча ферма).
■ Від прізвища М. С. Грушевського, чий портрет зображено на відповідній купюрі.
ГРЯДКА, -и, ж. мол. Велика кількість чогось. ПСУМС, 19.
ГУБА1, -и, ж. ♦ Губу підкотити, жрм. Не мріяти про нездійсненне, неможливе. ФССГД, 78. Губу (губи) розкатати, жрм. 1) Багато хотіти, та нічого не мати. 2) Сварити, лаяти. — Ну й губу розкатала! Аж заходиться. ФССГД, 78.
ГУБА2, -и, ж. 1. арм. Гауптвахта. <…> порівняно з нашою конотопською «губою», де колись прищакуватий лейтенант-суворовець примушував мене переганяти воду з калюжі в калюжу, прізон — це просто розкішний курорт на березі Середземного моря (В. Шкляр, Елементал). БСРЖ, 142.
2. тюр. Карцер, штрафний ізолятор. БСРЖ, 142; СЖЗ, 33; ЯБМ, 1, 249.
ГУДІТИ, гуду, гудеш, недок. 1. крим., мол. Пиячити, весело проводити час. Випили по сто грамів, а «гуділи» на відро (УМ, 13.01.2001). БСРЖ, 143; СЖЗ, 33; ЯБМ, 1, 250.
2. тюр. Відбувати строк покарання. Майже добу «гули» троє бомжів у приміщенні Артемівського райсуду м. Луганська (УМ, 7.06.2000). БСРЖ, 143; СЖЗ, 33; ЯБМ, 1, 250.
ГУДОК, -дка, ч. 1. мол.; жарт.-ірон. Зад, сідниці. БСРЖ, 143; ПСУМС, 19; ЯБМ, 1, 250.
2. мол. Жіночий статевий орган. ГУДОК — пизда (Синопсис станіславський необов’язковий).
2. мол., муз. Саксофон. ПСУМС, 19.
3. мол. Обличчя. ПСУМС, 19.
4. жрм. Даремна розмова. Гудок — даремна розмова. Сленг-лікбез 5.
ГУЛЬДЕНИ, -ів, мн.; крим. Гроші; валюта. БСРЖ, 144; СЖЗ, 33; ЯБМ, 1, 253.
ГУМА, -и, ж.; мол. Гуманітарна допомога. ГУМА — гуманітарна допомога, second hand. (Синопсис станіславський необов’язковий.).
ГУМАНІЗАТОР, -а. ч. мол.; жарт.-ірон. Міліцейська дубинка. БСРЖ, 144; ПСУМС, 19.
ГУРТ, -у, ч. крим. Гуртожиток. СЖЗ, 33; ЯБМ, 1, 254.
ГУРТАК, -у, ч. мол., студ. Те саме, що ГУРТ. ПСУМС, 19.
ГУРТНЯ, -і, ж.; мол., студ.; жарт. Те саме, що ГУРТ.
ГУРТЯГА, -и, ж.; мол., студ. Те саме, що ГУРТ.
ГУСАК, -а, ч. 1. жрм. Трилітрова банка горілки. У магазині їстівного нема, а є горілка у трилітрових бутлях — «гусаки» (Людина і світ, 1990, № 12); // Чверть відра горілки. Чабаненко 1992, 1, 258.
2. гірн. Пригощання, могорич, яким шахтар частує з приводу якоїсь події. <…> цей на зарплату п’є, на аванс закладає, жодного преміального гусака не обмине <…> (Є. Пашковський, Безодня).
Давати гусака, кому, гірн. Вручати шахтарям гроші за те, що за домовленістю з адміністрацією вони перевиконали денну норму видобутку вугілля. ФССГД, 79.
ГУСИ, -ей, мн. ♦ З гусима, мол.; жарт., несхвальн. Про психічно ненормальну людину. БСРЖ, 145; ПСУМС, 19.

Unless otherwise stated, the content of this page is licensed under Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License