Інструктивні матеріяли

1. Заголовні слова розташовані в алфавітному порядку і подані жирним шрифтом:

АБЗАЦ, БАНЯЧИТИ

Якщо заголовне слово має фонетичні варіянти, то вони розглядаються в одній статті:

АЗЕР; АЙЗЕР
БАТЛ; БОТЛ

Різні граматичні форми того самого слова теж подаються в одній статті:

БАНДАН, -а, ч.; БАНДАНА, -и, ж.

Варіянти наголосу показані як на самому заголовному слові, так і на відмінкових або особових закінченнях:

АСКАТИ, -аю, -аєш; -аю, -аєш.

2. Заголовне слово — відмінювана частина мови — подається у вихідній формі. Словозмінні маркери, що йдуть за словом, указують на частиномовну належність слова, особливості його відмінювання або дієвідмінювання. Рід іменників та вид дієслів набрано курсивом:

МОЧАЛКА, -и, ж.
ВТИКАТИ, -аю, -аєш, док.

Невідмінювані іменники, прикметники, дієслівні форми супроводжуються позначкою невідм.

ГРІНГО, невідм., ч.
ГОТОВЧЕНКО, невідм., у знач. прикм.
ХОВАЙСЯ, невідм., у знач. вигуку.
ПАУЗА, невідм., у знач. вигуку.

Жарґонізми, що належать до невідмінюваних частин мови, супроводжуються відповідними характеристиками:

ПАФОСНО, присл.
ТІП-ТОП, у знач. присл.
БЛІН, вигук.

В окремих випадках для іменників у заголовку словникової статті поряд із вихідною формою наводиться форма множини, якщо ця форма є частовживаною:

БАКС, -а, ч., перев. у мн. бакси, -ів.

При вживанні слова у множині тлумачиться саме ця форма:

БУМЕРАНГИ, -ів, мн. <…> Дуже брудні шкарпетки.

Особливості граматичного керування жарґонізму показані за допомогою набраних курсивом питальних слів; круглі дужки означають факультативність даного варіянта керування.

В’ЇХАТИ, в’їду, в’їдеш, док., (у що); мол., крим. Зрозуміти, осмислити щось. Риженко, здається, як каже його син, «в’їхав», про кого йдеться (Є. Кононенко, Імітація); Але я мушу в’їхати в те, що вони роблять, в їхній код, і довести цей код до професійного звучання (В. Неборак, Повернення в Леополіс); Поясни мені одну штуку. Поясни, бо я щось ніяк не в’їду (О. Забужко, Польові дослідження з українського сексу). БСРЖ, 113; ПСУМС, 15; ЯБМ, 1, 202.

3. Одразу після граматичних маркерів, після крапки з комою, йдуть позначки, які вказують на соціяльну стратифікацію жарґонізму (крим., мол., жрм, авто та ін.). Якщо за словом закріплено кілька маркерів, вони подаються через кому:

БАБЛО, -а, с.; мол.
АМБАЛ, -а. ч.; крим., жрм.
БОДУН, -а, ч.; мол., жрм, крим. Наступна група маркерів (після крапки з комою) стосується емоційно-експресивного значення лексеми:

ВАЛИТИ, -лю, -лиш, недок., кого; студ.; несхвальн.
ПЕДЕЛЬ, -деля, ч.; студ.; жарт.
ПОЦ, -а, ч.; мол., жрм; зневажл., лайл.

Якщо слово поширене в західних реґіонах України, ставиться маркер зах.:

БАНЯЧИТИ, -чу, -чиш, недок.; мол.; зах.

4. Після граматичних, соціолінґвальних, стилістичних, територіяльних маркерів подається семантика жарґонізму.

При тлумаченні слів максимально використовувалися дані наявних лексикографічних джерел (найповніші російськомовні словники, україномовна лексикографічна база, міні-словники у газетно-журнальній періодиці), посилання на які в алфавітному порядку прийнятих умовних скорочень подані вкінці тлумачення окремого значення, фразеологізму чи словникової статті в цілому.

За знаком // наводяться відтінки значень:

ВІДТЯЖНИЙ, -а, -е; мол.; схвальн. Який викликає приємні відчуття, позитивні емоції. Відтяжний фільм. // Наповнений приємними емоціями. Відтяжний день. БСРЖ, 411.

Заголовні слова-омоніми позначені традиційними цифровими індексами:

ВІЗ1, воза, ч.; мол. Машина. ПСУМС, 14.
ВІЗ2, воза, ч.; крим. Пляшка з алкоголем. СЖЗ, 27.

У словниковій статті відсилання на синонім подається за допомогою формули «Те саме, що…»

БЛОХА, -и, ж.; комп. Те саме, що БАҐ.

Укінці тлумачення значення вводяться маркери * Образно та * У порівн., що відповідно фіксують випадки образного вживання слова та його використання у функції об’єкта образного порівняння. Напр.:

ЛАБАТИ, -аю, -аєш, недок.; муз., крим. Грати на музичному інструменті; виконувати музичний твір. А й славно лабаєте, хлопці, були б-сте здорові! (О. Забужко, Новий закон Архімеда); <…> він законнослонорождєнний / фольк лабає для діяспори <…> (В. Цибулько, Майн кайф). * Образно. Ох, хіба ж не так само — / як в танці, в повільному трансі / ти «лабала» колись непотрібні нікому слова?.. (О. Забужко, Диригент останньої свічки); Звичайно, сумнів — оптимальний янгол, / Коли перед очима мертвий сад, / Де з падолистом Бог лабає танго (А. Дністровий: На смерть Кліо). БСРЖ, 305; ПСУМС, 40; СЖЗ, 58; ЯБМ, 1, 492.

АЛКАШ, -а, ч.; жрм. Алкоголік. — Грузчиком? Дурний я чи що? Чи алкаш якийсь? (В. Врублевський, Тріщини); <…> у тісному гуртку алкаші гомоніли (Є. Пашковський, Вовча зоря). * У порівн. <…> холодюка <…> вигонить мишу з-під ковдри, завмирає, <…> вискакує, як босий алкаш на похмілля, і далі нишпорить по кімнатах <…> (Є. Пашковський, Щоденний жезл). БСРЖ, 34; ПСУМС, 3; СЖЗ, 10; ТСРОЖ, 4; ТСРЯ, 46; ЯБМ, 1, 26.

5. Безпосередньо за тлумаченням ідуть контексти-ілюстрації, посилання на які подаються у дужках тим шрифтом, що й тлумачення:

ДОЇТИ <…> Незабаром мене почали «доїти». Обсяг данини зріс настільки, що я віддавав бандюгам весь виторг (ПіК, 2001, № 12).
ПРИКИНУТИ <…> Прикиньте, я тут цілими днями сиджу один, з котом <…> (С. Пиркало, Зелена Маргарита).

Лексичною базою для укладання словника послужили такі джерела: суцільна вибірка з текстів художньої літератури, газетно-журнальної періодики поч. 90-х — до ц. ч., матеріяли наукових статей, авторефератів, монографій; теле- та радіомовлення; тексти української естради, записи усного мовлення.

Посилання на художні, газетно-публіцистичні, наукові тексти включають автора та назву твору (іноді скорочену), умовне скорочення назви газети чи журналу. Точна паспортизація джерела уміщена в бібліографії в рубриках «Художня література, публіцистика», «Газети, журнали та їх умовні скорочення», «Наукова література».

Якщо текст узято з інтерв’ю письменника, культурного діяча або з опублікованого в періодиці його художнього тексту, то у посиланні вказано прізвище автора, а після двокрапки — джерело цитування: Як митцеві, мені якось по барабану, відтворює ця річ історичну правду чи ні, якщо вона стильна (Лесь Подерв’янський: УМ. 17.01.2001); А я, Гальмо, флегматик, отупілий сплюх, Фільозоф-недоріка, / неспроможний / Сказати врешті / Ані слова досі / Про батька, що життя йому й корону / Так ницо вкрали (Ю. Андрухович: Книжник, 2001, № 18).

У деяких випадках наявне посилання тільки на автора, без вказівки на джерело, оскільки ці приклади були взяті з усних текстів (радіо, телебачення, літературні імпрези та ін.).

Якщо ілюстрацію взято з лексикографічного джерела, посилання на останнє подається за тим же принципом, що й інший ілюстративний матеріял (у дужках, без сторінки):

СКЕС <…> Скупа людина. То такий скес, що й води батькові не дасть (Чабаненко 1992). БСРЖ, 541; ЯБМ, 2, 343. Чабаненко 1992, 4, 71.

У словник як ілюстративний матеріял включено лексику, що була зібрана у записах живого усно-розмовного мовлення, а також матеріяли анкетування студентів київських та львівських вузів протягом 1998—2002 р. Записи живого мовлення здійснювалися переважно в Києві, Львові та Луцьку; лексичний матеріял інших реґіонів фіксується окремо інколи ілюстративним матеріялом словникових статтей служать змодельовані конструкції.

6. Стійкі словосполучення в структурі словникових статтей набрані жирним шрифтом і відмічені знаком ♦; вони описуються за першим компонентом-іменником, а в разі його відсутности — за іншою частиною мови:

ЛІЧИЛЬНИК, -а, ч. ♦ Увімкнути (вмикати) лічильник кому; крим., маф., мол. Призначити комусь строк виплати певної суми з попередженням, що в разі несплати боргу вчасно сума буде збільшуватися у призначеній позичальником проґресії.

ПОПОЛАМ, безос.-предик., кому що; мол. <…>
Бути (прийти) в пополамі, мол.; жарт.-ірон. Про стан сильного алкогольного сп’яніння.

Фразеологізми, пов’язані з одним із значень заголовного слова, поміщені безпосередньо після відповідним чином проілюстрованого тлумачення. Ті фразеологізми, що не стосуються жодного з наведених значень, наводяться окремим блоком укінці статті.

БУЗИТИ <…> 1. крим. Влаштовувати конфлікт, скандал, бійку. ♦ Бузу бузити, жрм. Те саме. Робітники на заводському ґанку / лаштують косяки, бузять бузу, / розводять спирт <…> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову). 2. мол. Брехати, обманювати.

БАМБУК, -а, ч.; мол.; зневажл. Ненормальна людина. ПСУМС, 5.
Кури бамбук. Неввічлива відмова дати цигарку. ПСУМС, 5. Мелений бамбук. Кава грубого помолу. ПСУМС, 5.

Компоненти, які варіюються у структурі фразеологізму, подаються у круглих дужках, а факультативні — у квадратних.

Білочка б’є (накриває) кого; жрм, мол. Хтось допився до білої гарячки. Білочку спіймати (уловити). Допитися до білої гарячки.
З [великого] бодуна. У стані похмілля, алкогольно-абстинентного синдрому.

Знак / у структурі фразеологізму фіксує доконаний і недоконаний вид дієслова, якщо воно утворює видову опозицію. На першому місці стоїть більш частотний вид дієслова: поставити / ставити на вуха кого; жрм. Улаштувати комусь прочуханку.

Стійкі словосполучення, подібно до заголовних слів, супроводжуються соціяльними та стилістичними характеристиками:

Баланду запускати (розводити, травити), крим. Брехати, вигадувати щось. БСРЖ, 46; СЖЗ, 14; ЯБМ, 1, 57.
Головка бо-бо, мол., жарт.-ірон. Хтось страждає на психічне захворювання.

7. Укінці деяких словникових статтей подається вказівка на походження описуваної лексеми або історико-етимологічний коментар. У роботі використані готові коментарі з робіт В. Єлістратова, М. Грачова, В. Мокієнка, О. Горбача, Й. Дзендзелівського та ін. з точним посиланням на джерело.

БАМБЕТЕЛЬ <…>
■ Від нім. Bankbettel — меблі, які розсуваються для спання і складаються для сидіння. Горбач О., Арґо українських…, 41.

Якщо існує альтернативне тлумачення походження жаргонізму, то воно теж наводиться:

ЛОХ <…>
■ Від польськ. арґ. łoch, włoch — селянин; наївна, довірлива людина; жертва злочину. Грачев, Мокиенко, 111–112. ■ Від рос. діял. лоха — дура. ТСРОЖ, 100.

Відсутність посилання означає, що коментар належить автору словника.

В окремих випадах подається довідка-відсилка до іншого слова, яка покликана полегшити встановлення словотвірно-мотиваційної основи жарґонізму:

ЛАЖАВИЙ <…>
■ Див. ЛАЖАТИ1.

8. Пропонований словник містить ПОКАЖЧИК СИНОНІМІВ, де в алфавітному порядку подаються синоніми та синонімічні ряди на позначення певних реалій і понять. Семантичні відтінки, соціяльні та стилістичні характеристики елемента синонімічного ряду можна з’ясувати у відповідній словниковій статті.

Unless otherwise stated, the content of this page is licensed under Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License