КАБАК, -у, ч.; мол., крим. Ресторан, кафе. БСРЖ, 235; ПСУМС, 30; СЖЗ, 50; ЯБМ, 1, 399.
КАБЗДЕЦЬ, вигук; мол. Крах, кінець. ПСУМС, 30.
КАБІНА, -и, ж.; мол. Голова.
КАБУЧА, -і, ж.; мол. Тілиста дівчина, жінка. ПСУМС, 30.
КАВЕЕН, -а, ч., деабр.; мол. Спиртний напій «Крепкий виноградный напиток». Понад горілкою, ближче до горлянки, залягає кавеен — «крєпкій віноградний напіток» (Ю. Андрухович, Московіада).
КАВУН, -а, ч. крим. Голова. ♦ Кавун розколоти. Розбити голову; СЖЗ, 50.
КАДР, -а, ч. 1. мол., жрм. Особа чоловічої статі. БСРЖ, 236.
2. мол., крим. Приятель, товариш. — Зануда ти, Сашко. Все має бути ОК. Трохи потусуємось в Братиславі. Ярек — нормальний кадр (Смолоскипи, 1997, № 7). БСРЖ, 236; СЖЗ, 50; ЯБМ, 1, 400.
КАДРА, -и, ж. 1. крим. Повія. БСРЖ, 236; ЯБМ, 1, 400. // Дівчина. СЖЗ, 50.
2. мол. Подруга, коханка.
КАДРИТИ, -рю, -риш, недок., кого; мол. Знайомитися з кимсь, фліртувати; намагатися схилити до статевого контакту. Таким непоміченим він обійшов останніх своїх дружин, що, підпивши, напропаще кадрили обсипаного крихтами останнього в історії українського кіно кінокритика із ледь животіючого журналу «Сінема» (Г. Тарасюк, Новели). БСРЖ, 236.
КАДРИТИСЯ, -рюся, -ришся, недок., до кого, з ким; мол., крим. Залицятися до когось, схиляти когось до статевого контакту. А потім знайома батька, до речі, його коханка, з якою він кадрився, <…> була там і почула, що колишні мешканці б’ють вікна у цьому кафе <…> (Є. Кононенко, Зрада). БСРЖ, 236; СЖЗ, 50; ЯБМ, 1, 400.
КАЖАН, -а, ч.; мол. Шкіряна куртка. ПСУМС, 30.
КАЗАН, -а, ч.; мол. Голова. ПСУМС, 30.
КАЗЕНКА, -и, ж.; жрм. Горілка державного розливу. Живі сідали за стіл разом з мертвими, пили казенку і самогон, їли гарячу картоплю з салом, передавали одне одному миски з огірками й капустою, голубцями й пиріжками (Є. Кононенко, Зрада); <…> а уже у Трипіллі так його казенкою у буфеті на причалі накантував, що, як підійшов катер, довелося матроса просить, аби допоміг партійного секретаря у катер занести (В. Дрозд, Життя як життя). ЯБМ, 1, 402.
КАЇН, -а, ч.; крим., мол. Особа, яка скуповує крадені речі. БСРЖ, 237; ПСУМС, 30; ЯБМ, 1, 402.
КАЙФ, рідко КЕЙФ, -у, ч. 1. мол., крим. Задоволення, насолода, будь-які приємні емоції від чогось. <…> не забудь придбати квиток на вечір поезії, інакше не отримаєш свого кайфу від мого чоловіка <…> (Ю. Андрухович, Рекреації); Бігав на пари, писав книжки, хотів слави, хотів кайфу, дружби і море всього. А життя проминало (Р. Кухарук, Любити хлопчика); Я все роблю тільки для того, аби отримувати кайф (Л. Подерв’янський: УМ, 8.05.2001); Кайф — на землі, а в раю — блаженство (ЛУ, 8.06.2000). БСРЖ, 237; ЯБМ, 1, 403.
■ З араб. або тур. «бездіяльність, відпочинок» (за турецьким звичаєм при палінні тютюну) (Фасмер). Елистратов, 211.
♦ Жити в кайф, мол. Жити, отримуючи насолоду, задоволення. Марина просто живе і живе в кайф. Аж слинка тече (Книжник, 2001, № 13); Хтось зупиняється в мене за спиною і шепоче мені на вухо: — Живи в кайф. Це просто, Даниле. Не кремпуйся (В. Канюс, Сентиментальний блюз). Ламати / поламати (зламати, зірвати) кайф кому; крим., мол. Псувати / зіпсувати комусь гарний настрій, завадити отримати задоволення від чогось. Обмежимось у переказуванні сюжету, аби не «ламати кайфу» потенційним читачам (УМ, 18.08.2001); Тільки не купуйте піратські диски — весь кайф собі поламаєте (УМ, 30.01.2001). БСРЖ, 237; СЖЗ, 50. Ловити / зловити (піймати) кайф від чого; мол. Отримувати / отримати задоволення від чогось, насолоджуватися чимсь. Я провів її до гуртожитку, і до півночі ми сиділи на лавочці під столітнім дубом і цілувалися, ловили кайф (В. Канюс, Сентиментальний блюз); Та ми тобі приведемо чи ту, чи іншу, яку захочеш, зловиш кайф і забудеш! … Приводили, ловив кайф, але забути не міг! (Ю. Покальчук, Те, що на споді); — Мене дратує, — провадив Марат, — оця йолопська вдача українців… аби не мене! Аби лиш самому жерти й ловити кайф.. У нас на Кавказі одного зачеплять — усі підхопляться! <…> А вам хоч би що… посміхаєтесь, їздите на своїх дурнуватих автах, набиваєте пельки… (Л. Кононович, Я, зомбі); Та читач піймає кайф від оформлення: Бройгелеві людинки й будинки, жовтуватий, у гарному розумінні, папір, наче в манускриптах (Книжник, 2001, № 10). БСРЖ, 237. У (в) кайф кому що; схвальн. Приємно, приносить задоволення комусь. Секс у кайф лише тоді, коли його прагнуть дві (або три — як у нашому випадку) сторони (С. Бортніков, Чистильник-2); Хоча б в думках, хлопчиськом-лелем, / Приємно кочувати в твоїх снах Це навіть тішить неймовірно, / Мені кайф — тобі все рівно (Р. Малко, Шкіци); <…> а їм в кайф сотати нить ниття <…> (В. Цибулько, Майн кайф). БСРЖ, 237. 2. мол. Про явище, яке заслуговує високої оцінки. Який усе-таки кайф бути спаленим за те, що жив, як сам того хотів (В. Стах: Тексти). БСРЖ, 237 І
3. нарк. Стан наркотичної ейфорії. БСРЖ, 237; СЖЗ, 50; ЯБМ, 1, 402.
4. у знач. збірн.; нарк. Наркотики, наркотичні речовини. До третього курсу половина «сідає» на більш серйозний «кайф». Там я продавав не менше 20 склянок щодня, а клієнти прямо на місці той «план» і споживали (ПіК, 2001, № 12); Суд тоді продемонстрував завидну гуманність, покаравши постачальницю кайфу незначним позбавленням волі умовно (УМ, 3.02.2000); Благословенний зеківський «кейф» розкрив перед Степаном теплі лабіринти, і він неспішно ходив там <…> (А. Шевчук, Чорний човен неволі). БСРЖ, 237, ЯБМ, 1, 402.
5. мол. Алкогольні напої. ♦ Бичий кайф, мол. Горілка. Взагалі, алкоголь, як говорить один мій знайомий, бичий кайф. Горілка занадто фізіологічна, тому варто уникати її вживання (Ґіґієна, 1999, № 3). БСРЖ, 237.
6. у знач. вигуку; мол. Вираження будь-якої позитивної емоції. — А я при чому? — Коваль зробив ще ковток і блаженно прижмурився. — Ка-айф! (А. Кокотюха, Стан війни).
7. у знач. частки. Чудово, нехай буде так; добре. А я кажу, що Валя білети наперед дістала, і ми їх на пляжі виучимо, кайф? (Б. Жолдак, Спокуси).
КАЙФЕЛИК, -а, ч.; мол. Річ або предмет, що викликає приємні емоції. На столі було повно кайфеликів (Запис 1997 p.).
КАЙФОВИЙ, -а, -е; мол.; схвальн. Прекрасний, чудовий; такий, що приносить задоволення. <…> така знайома мені люлечка, давно знайома, ще од часів полону, — в таких азіяти зазвичай курять дуже чистий і винятково кайфовий опіум (Л. Кононович, Мертва грамота) Кайфова погода. Югановы, 99.
КАЙФОЛОМ, -а, ч.; мол.; несхвальн. Людина, яка псує іншим гарний настрій, заважає отримувати задоволення, насолоджуватися чимсь БСРЖ, 238; ПСУМС, 30.
КАЙФУВАТИ; КЕЙФУВАТИ, -ую, -уєш, недок 1. мол., схвальн. Отримувати насолоду, радість, задоволення від чогось. Він кайфував би, Марто, як усі щирі мазохісти (Ю. Андрухович, Рекреації), <…> а Яковенко продовжував розімліло мружитись, кейфуючи на всю губу (А. Шевченко, Чорний човен неволі), <…> насолоджується моїм добровільним жахом, кайфує моїм нестерпним чеканням (І. Андрусяк, Шарга). БСРЖ, 238.
2. що. Сприймати із задоволенням, насолодою (фільм, передачу, книжку і под.) Значить, сиди й кайфуй «Титаніка» (Б. Жолдак, Бог буває), Кайфуйте у неділю об 11–30 «Смачно з Борисом Бурдою» (Телеанонс на каналі «Інтер», 15.06.2001).
3. нарк. Відчувати стан наркотичної ейфорії. ЯБМ, 1, 403; СЖЗ, 50; БСРЖ, 238.
КАЛАМПОЦАТИ, -аю, -аєш, недок., мол., жарт. Думати, метикувати.
КАЛАНІ, -а, ч., арм., міл., мол. Автомат системи Калашникова. А там зберігався непоганий арсенал розібрана снайперська гвинтівка Драгунова, два «калаша» <…> (А. Кокотюха, Останній раз), <…> з-за пазухи вийняв «калаш» зимний / на черепі дядька поставив крапку (Р. Малко, Шкіци). БСРЖ, 239; ПСУМС, 31.
КАЛДИРИТИ, -рю, -риш, недок., мол. Пити спиртні напої. ПСУМС, 31.
КАМБАЛА, -и, ж., крим. Жінка легкої поведінки. СЖЗ, 50.
КАМЧАТКА, -и, ж. 1. шк. Остання парта в класі, за якою звичайно сидять погані учні. БСРЖ, 240. ■ Слово уживалось у бурс.-сем. арґо.
2. жрм, жарт. Останні ряди в театрі, концертній залі і под. <…> заможні «сім’ї» в партері, «середняк» на «Камчатці» та «балконна» інтелігенція завжди і задоволенням в вдячністю слухають всіх, кого їм запропонують (ПіК, 2001, № 21).
КАНАТ, -у, ч.; мол. Вена БСРЖ, 241 ПСУМС, 31.
КАНАТИ, -аю, -аєш, недок 1. крим. Бігти. БСРЖ, 241; СЖЗ, 51; ЯБМ, 1, 407.
2. мол., крим. Іти, проходити, йти геть. — Ну давай канай звідси — підвівся Петренко (Б. Жолдак, Топінамбур, сину). БСРЖ, 241; СЖЗ, 50; ЯБМ, 1, 407.
3. // під кого, мол., //крим. Видавати себе за когось, намагатись бути схожим на когось. Канає під інтелектуала. БСРЖ. 241; СЖЗ, 50. ♦ Канати на хвості. Див ХВІСТ. Канати по бану, крим. Іти по вокзалу. СЖЗ, 51. Канати по справі, крим. Притягуватися до кримінальної відповідальности за новий, скоєний у колонії злочин. СЖЗ, 51; ЯБМ, 2, 407. Канають стрижі, крим. Ідуть старі або літні люди. СЖЗ, 51 ■ Від нім. арґ. knasten — волочитися. Горбач 1966, 26.
КАНІСТРА, -и, ж., мол. Голова.
КАНТОР, -а, ч.; мол. Кіоск обміну валют. ПСУМС, 31. КАНЦЕР, -а, ч.; мол. Хвороба. ПСУМС, 31.
КАПІЛЯРКА, -и, ж.; нарк. Маленька голка для шприца. ПСУМС, 31.
КАПУСТА, -и, ж. 1. мол., жрм, крим. Гроші. У випадку порушення правил дорожнього руху краще не обурюватися і без затримки «відстебнути капусту» (С. Бортніков, Чистильник). БСРЖ, 243; СЖЗ, 51.
2. мол., жрм. Долари США. БСРЖ, 243; ПСУМС, 31; ЯБМ, 1, 410.
♦ Збивати капусту, мол. Стягувати з когось гроші. ПСУМС, 28. Капуста кольорова, крим. Іноземна валюта. СЖЗ, 51. Стригти (рубати) капусту, крим., жрм. Інтенсивно заробляти гроші. Для них [навколополітичних кіл] наступає зірковий час «рубання капусти»: кожен передвиборний місяць — рік міжвиборного годує (Книжник, 2001, № 20). БСРЖ, 243; ФССГД, 112.
3. нарк. Маківки. ПСУМС, 243.
КАРАМБОЛЬ, -ю, ч. ♦ Повний карамболь, мол., жрм. Щось незвичайне, екстраординарне. Такий карамболь, що аж мерсі, жрм. Вираження будь-якої сильної емоції. ■ Контамінація двох реплік С. Голохвастого з фільму «За двома зайцями»: «Тут у меня, Проня Прокоповна, завелся к Вам такой стремительный карамболь…», «У меня в голове такой водевиль, аж мерси». Карамболь — удар у більярдній грі, коли шар, відскочивши від іншого, потрапляє рикошетом у третій.
КАРАСЬ, -я, ч.; морськ., арм. 1. Солдат (матрос) строкової служби (з 6 по 12 місяць). БСРЖ, 244; ПСУМС, 31; СЖЗ, 51. ♦ Борзий карась, морськ.; жарт.-ірон. Моряк, який прослужив один рік. Балабін; БСРЖ, 244. 2. мн. карасі. Брудні шкарпетки. Балабін.
КАРКАТИ, -аю, -аєш, недок.; мол.; зневажл. Говорити. ПСУМС, 31.
КАРЛ, -а, ч. ♦ Карл маркс, мол. Бородатий чоловік. ПСУМС, 31.
КАРТКА, -и, ж.; мол. Обличчя.
КАСА, -и, ж. ♦ Не в касу, муз.; жарт. Не у відповідності з нотами, мелодією тощо. Цеацура.
КАСТРУЛЯ, -і, ж.; мол. Голова.
КАТАКОМБА, -и, ж.; мол.; зневажл. Неохайна вокзальна повія. ПСУМС, 31.
КАТАЛА, -и, ч.; карт., крим. Картковий шулер. Заїжджі катали обов’язково платили йому податок, незалежно від того, програли вони, чи скатали вдало <…> (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 247; СЖЗ, 51; ЯБМ, 1, 415.
КАТАЛОЖНИЙ, -а, -е; мол.; схвальн. Гарний, якісний. ПСУМС, 32.
КАТАНКА, -и, ж.; мол. Підроблена, несправжня горілка. ПСУМС, 32.
КАТІНЬКА, -и, ж. Пестл. до КАТЯ. Рубинюк знає таке місце, де все підмаслено й можна як корочки, так і печатки. Але то коштує «катіньку». За терміновість — подвійна ціна (В. Діброва, Збіговиська).
КАТЯ, -і, ж.; крим., мол. Сто грошових одиниць. БСРЖ, 248; ПСУМС, 32; ЯБМ, 1, 417.
■ Від зображення Катерини II на дореволюційних купюрах.
КАЧАН1, -а, ч.; мол.; жарт. Голова. ПСУМС, 32.
КАЧАН2, -а, ч.; мол. Сто тисяч грошових одиниць. ПСУМС, 32.
КАЧАТИСЯ, -аюся, -аєшся, недок.; мол. Займатися культуризмом; нарощувати мускульну масу за допомогою фізичних вправ. «Авторитет» завів у «бригаді» суворий порядок і дисципліну. За запізнення на тренування «братки» платили доларами. Його бійці регулярно «качались», а на «стрілках» із іншими групами загартовували свій дух (ПіК, 1999, № 12). БСРЖ, 248; ПСУМС, 32.
КАЧЕЛІ, -ель, мн.; мол. З’ясування стосунків шляхом застосування фізичної сили. ♦ Виписувати качелі. Бити. ПСУМС, 32.
КАЧИЛО, -а, с. і ч.; мол. Те саме, що КАЧОК. ПСУМС, 32.
КАЧКА1, -и, ж. 1. крим., жрм. Повідомлення неправдивих відомостей; вигадка. Банкіри не виключають, що така інформація [нам везуть фальшиві долари] може бути й нацбанківською «качкою», спрямованою на несвідоме населення, що, як і раніше, довіряє доларові (День, 10.04.1999); Деколи ж хотілося іншого. Тому в розпачі й запустили «качку» з убивством… (УМ, 17.02.2001); «Качку» телеканалу про те, ніби один побитий правоохоронець помер, було спростовано одразу ж (УМ, 16.03.2001). БСРЖ, 616; ЯБМ, 2, 455
2. крим. Інформатор, донощик. <…> написати правду <…>, хто стукач з комсомолу, хто цереушна качка <…> (Є. Пашковський, Щоденний жезл). БСРЖ, 616; ЯБМ, 2, 455.
КАЧКА2, -и, ж.; мол. Тренажерна зала для занять з бодибілдінгу.
КАЧКО, -чка, ч.; мол. Те саме, що КАЧОК.
КАЧОК, -чка, ч. 1. мол. Хлопець, чоловік, який посилено займається укріпленням та нарощуванням м’язів; культурист. БСРЖ, 248; ПСУМС, 32.
2. крим., мол. Масивна людина з натренованими м’язами. Напереріз кинулися півдесятка «качків» з шиями, як у бегемотів (УМ, 14.08.2001); Тоді комусь з оперативників спало перевірити спортивні зали, де міг тренуватися «качок» (СМ, 4.06.1999); Бритоголовий качок. БСРЖ, 248; ПСУМС, 32; СЖЗ, 51
КАЧУМ, -у, ч. 1. крим. Безвихідне становище. ЯБМ, 1, 419.
2. крим., мол. Мовчання. ПСУМС, 32; ЯБМ, 1, 419.
3. мол. Сон. ПСУМС, 32.
КАЧУМАЙЛО, -а, с. і ч.; мол.; ірон.-зневажл. Байдужа, апатична людина.
КАЧУМАТИ, -аю, -аєш, недок.; мол.
1. Дрімати. ПСУМС, 32.
2. Мовчати. ПСУМС, 32.
3. Насолоджуватися чимось. Качумай — розслабся. БСРЖ, 287.
КАЧУМИЛО, -а, с. і ч.; мол. Те ж саме, що КАЧУМАЙЛО.
КАЧУМІССІМО, присл.; мол. Дуже тихо. ПСУМС, 32.
КАША, -і, ж. 1. крим. Чай. СЖЗ, 51; ЯБМ, 1, 419. 2. нарк. Смажені коноплі. ПСУМС, 32.
КВАКАТИ, -аю, -аєш, недок.; жрм.; згруб.-презирл. Говорити, промовляти щось. БСРЖ, 249.
КВАКНУТИ, -ну, -неш, док.; жрм.; згруб.-презирл. Сказати, промовити щось. — Ти щось квакнув, Професор? — запитує Вася Булавка (А. Дністровий, Місто уповільненої дії).
КВАРТИРАНТ, -а, ч.; мол.; жарт. Воша. ПСУМС, 32.
КВАСИТИ, -шу, -сиш, недок.; мол., жрм. Пити алкогольні напої; пиячити. Було, коли я безпробудно квасив, замикали мене кілька разів на п’ятнадцять діб, підмітав з алкашами райцентр, мив содою, що роз’їдала руки, пам’ятник Леніну, копав город і колов кабана підполковнику (В. Яворівський, Риба на березі); Я так розумію, це така народна традиція на Британських островах — квасити, попрацювавши (Майкл Мишкало, Майже європеєць). БСРЖ, 250; ПСУМС, 32; ЯБМ, 1, 420.
КВАСИТИСЯ, -шуся, -сишся, недок., чим; мол., жрм. Пити алкогольні напої. Завскладом і весь складський персонал два дні тим могоричем квасились (В. Врублевський, Тріщини).
КВАЧ, вигук; мол. Вираження емоцій з приводу невдачі. ПСУМС, 32.
КЕГЛЯ, -і, -ж., мн. кеглі. 1. крим., мол. Ноги. Кеглі — руки або ноги. (Сленг-лікбез 1). БСРЖ, 250; ПСУМС, 32; СЖЗ, 421; ЯБМ, 1, 421.
2. крим. Руки. БСРЖ, 250; СЖЗ, 421. // Жрм. Пальці. Чабаненко 1992, 2, 163.
3. крим. Висока худорлява людина. СЖЗ, 421.
КЕДИ, -ів, мн. ♦ Постав кеди в куток, мол.; жарт.-ірон. Вираження недовіри. Скажи дєду в кедах. Те саме. ПСУМС, 32.
КЕКС, -а, ч.; мол. 1. Хлопець, молодий чоловік. Кадр — особистість, індивід. Синон.: кекс, крендель, персонаж, товариш (КСМС). БСРЖ, 250 2. Матеріяльно забезпечений, багатий чоловік. КСМС.
КЕМАРИТИ, -рю, -риш; крим., жрм. Спати, дрімати. Трохи кемарив. Але Педро з Комарів трясе мене за плече (Р. Кухарук, Любити хлопчика). БСРЖ, 251; ЯБМ, 1, 421
КЕНДЮХ, -а, ч.; жрм. Живіт. У твого чоловіка здоровий кендюх (Запис 2001 р).
КЕНТ, -а, ч. 1. мол. Чоловік, хлопець. І він саме мені назустріч ще з якимсь кентом, поводячи каламутними сірими очима і вочевидь жадаючи похмілля (Ю. Покальчук, Те, що на споді); Не в футболі — а просто на вокзалі — один кент іншому за цигаркою щось не так відповів — той влупив йому чоботом в живіт, як з одинадцятиметрового (Б. Жолдак, Бог буває). ПСУМС, 32.
2. крим., мол. Друг, приятель. БСРЖ, 251; СЖЗ, 52; ЯБМ, 1, 421.
КЕНТЯРА, -и, ч.; мол. Згруб. до КЕНТ.
КЕП, -а, ч.; арм. Капітан. ПСУМС, 32.
КЕРА, -и, ж.; крим. 1. Спиртні напої. БСРЖ, 52. 2. Розпивання спиртних напоїв. СЖЗ, 52.
КЕРБЕЛ, -а, ч., частіше мн. кербели, -ів; жрм; заст. Радянські рублі (карбованці). Алік відбивався не на жарт, волаючи, що віддав за нього [піджак] на «тучі» сто кербелів і береже на смерть (В. Тарнавський, Древо життя). ■ З їдиш: kerbel Горбач 1966, 25. Слово уживалося в бурс.-сем. арґо.
КЕРБУЛЬ, -я, ч.; жрм; заст. Те саме, що КЕРБЕЛ. Чабаненко 1992, 2, 164.
КЕРЕБЕ, невідм., ч.; жрм; заст. Те саме, що КЕРБЕЛ. <…> десять керебе коштував синьо-голубий патрончик такої туші <…> (О. Забужко, Польові дослідження з українського сексу).
КЕРНУТИ, -ну, -неш, док.; крим. Випити алкогольний напій. СЖЗ, 52.
КЕРЯ1, -і, ч.; крим. 1. Людина, з якою разом пиячать. БСРЖ, 252.
2. Друг, товариш. // Уживається при звертанні. [Бемц:] Та не бери дурного в голову, а важкого в руки, плюнь, керя (Б. Жолдак, Голодна кров). БСРЖ, 252; ЯБМ, 2, 422.
КЕРЯ2, -і, ч. і ж.; шк. Класний керівник.
КЕША, -і, ч.; мол. Те саме, що ВАСЯ. ПСУМС, 33.
КИДАЛА, -и, ч.; крим.; мол. Шахрай, який при продажу або покупці обманом отримує велику суму грошей. <…> за моїми спостереженнями, детектив для особливих доручень живе не довше, ніж звичайнісінький собі кидала чи професійний мордоворот, себто п’ять років, не більше (Л. Кононович, Мертва грамота); <…> дах у «кидал» надійний. Простим грішним міліціонерам ці «кидали» не по зубам (УМ, 14.08.2001.); Валютний кидала. БСРЖ, 253; ЯБМ, 1, 423.
КИДАЛОВО, -а, с.; мол. Обман; отримання великої суми грошей шляхом обману. Ніколи не було такого «кидалова» — почуєш у ще одного політика (УМ, 13.09.2000); Та трапилося «класичне кидалово» — і дівка не дала, і перстень зник (Книжник, 2001, № 23). БСРЖ, 253; ПСУМС, 33.
КИДАТИ, -аю, -аєш, недок.; кого. Виманювати за допомогою махінацій значні суми грошей; обдурювати когось. БСРЖ, 253.
♦ Кидати ляща кому; крим. Підлабузнюватися. БСРЖ, 315; СЖЗ, 52; ЯБМ, 1, 423.
КИДНЯК, -у, ч.; мол., крим. Те саме, що КИДАЛОВО. БСРЖ, 253; ПСУМС, 33.
КИДОК, дка, ч.; мол., крим. Те саме, що КИДАЛОВО. З першим варіантом все зрозуміло: груповий наїзд, фронтальний кидок <…> (В. Яворівський, Вовча ферма). БСРЖ, 253; ЯБМ, 1, 424.
КИДОНУТИ, -ну, неш, док., кого; мол., крим. 1. Обікрасти когось. // Обдурити. <…> кидонула директора спиртозаводу, з яким збиралася одружитись <…> (В. Яворівський, Вовча ферма). БСРЖ, 253; СЖЗ, 52; ЯБМ, 1, 423.
2. Борг не не повернути. БСРЖ, 253; СЖЗ, 52; ЯБМ, 1, 423.
КИМАРИТИ, -рю, -риш, недок.; крим., мол. Те саме, що КЕМАРИТИ. Щось кимарити захотілося, — сказав Вітько, — лікер цей снотворний, хи-кги (М. Омельченко, Свято біди). БСРЖ, 254; ЯБМ, 1, 424.
КИНУТИ, -ну, -неш, док.; мол., крим. 1. кого. Виманити за допомогою обману значну суму грошей; обдурити когось. Тією солодкою наживкою спритниця «кинула» співробітників КРУ в Полтавській області (УМ, 17.05.2001); [Державні сертифікати] є запорукою того, що клієнт має справу з порядним ріелтером: йому продадуть «чисте» помешкання і не «кинуть» під час торгової оборудки (ВЗ, 18.06.2001). БСРЖ, 255; ЯБМ, 1, 425. 2. кого на що; мол., крим. Украсти, відібрати щось у когось. <…> фірму «кинули» і на акції, і на інвестиційні гроші (ПіК, 2002, № 5). БСРЖ, 255; ЯБМ, 1, 425.
КИНУТИЙ, -а, -е; мол. Про обдурену, ошукану людину. // -ого. Старі люди розказують, що в давні часи, коли всі кидали («обдурювали» — машинально поправив його Лесь) всіх, були серед кинутих, а може і серед кидал такі, які вирішили не приймати подібної практики — обдурювати і бути обдуреним (А. Гарасим, Одні).
КИНУТИСЯ, -нуся, -нешся, недок.; мол.; жарт.-ірон. Померти. БСРЖ, 255; ПСУМС, 33.
КИРИЛО, -а, ч.; мол.; жарт.-ірон.; зах. Сільський житель.
КИРЯТИ; КІРЯТИ, -яю, -яєш, недок., (що); мол., крим. Пити спиртні напої; пиячити. За столом сидять: хазяїн котєльної Вєніамін, якого друзі лагідно звуть Вєніком, і його друзі Шурон, Йонатан, Вареник і Туз, і апетитно киряють самогонку <…> (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу); [Щукін:] Сидиш собі в болоті із блядями / Та ящиком горілки, кіряєш, як мудак <…> (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу). БСРЖ, 256; ПСУМС, 33; ЯБМ, 1, 427.
■ З новогрецьк. χερυω) — лити вино, пригощати; слово уживалось в укр. арґо XIX ст.
КИРЯЧИТИ, -чу, -чиш, недок.; мол. Те саме, що КИРЯТИ. <…> ми ходили <…>, кирячили, водили козу <…> і забрели до залізничного вокзалу… (О. Ульяненко, Богемна рапсодія).
КИСЛИЙ, -ого, ч.; нарк. Оцтовий ангідрид, що використовується для приготування препаратів для ін’єкцій з маку. БСРЖ, 257; ПСУМС, 33.
КИСЛОТА, -и, ж. 1. нарк. ЛСД, галюциноген, препарат лізергінової кислоти. БСРЖ, 257; ПСУМС, 33.
2. мол. Рейв, один з напрямів музики техно. Кислота — незрозуміла музика. (Синопсис станіславський необов’язковий). БСРЖ, 257.
КИСЛОТНИЙ, -а, е; мол. 1. Який стосується молодіжного стилю «кислота», відповідний цьому стилю. — Зрештою, є варіант монархії. Такий, знаєте, освічений монарх. Прогресивний такий. — Прогресивний? — Ну да, продвинутий. Кислотний такий, коричнево-зелений (С. Жадан, Балади про війну і відбудову); Можна самому спробувати знайти дилерів чи курців, звертаючись до барменів у клубах, студентів кислотного вигляду <…> (ПіК, 2002, № 6). БСРЖ, 257.
2. Який стосується препарату ЛСД. Кислотний кайф. БСРЖ, 257.
КИСЛОТНИК, -а, ч.; мол. 1. Рейвер, прихильник музики у стилі рейву. БСРЖ, 257.
2. Людина, яка вживає ЛСД, і характерною ознакою зовнішности якої є яскравий одяг, взуття на високій платформі, пофарбоване в ядучі кольори волосся. [Бемц:] <…> Я тобі конкретно кажу: ти не винуватий, шо кислотники такі гнилі попалися (Б. Жолдак, Голодна кров).
КИСЛЯК, -у, ч.; мол., жрм. Сухе вино, як правило, біле. БСРЖ, 257; ПСУМС, 33.
КИШКА, -и, ч. 1. крим.; зневажл. або жарт.-ірон. Ненажерлива людина. БСРЖ, 258; СЖЗ, 53.
2. мн. кишки, -6к; крим. Крадені речі. БСРЖ, 258; СЖЗ, 53.
3. мн. кишки, -ок; мол. Одежа. БСРЖ, 258; ПСУМС, 33.
4. мол. Черга. ПСУМС, 33.
♦ [Кинути] на кишку що. 1) нарк. Прийняти наркотичну таблетку. Особисто я після всього, що далі зі мною було, зарікся на все життя торкатися навіть до джефа. Тільки ЛСД і тільки на кишку, як справедливо вчать нас пророки (М. Бриних, Голосіння з-під снігу). БСРЖ, 258. 2) мол. З’їсти щось. Бідон жаліється, що зголоднів і час би вже щось кинути на кишку <…> (А. Дністровий, Місто уповільненої дії).
КІГОТЬ, -гтя; мн. кігті, -тів. ♦ Рвати кігті. 1) тюр. Бігти з-під варти. БСРЖ, 266; СЖЗ, 88; ЯБМ, 2, 289. 2) крим., жрм. БІГТИ, тікати кудись, звідкись. Треба рвати звідси кігті, — вирішив він не лише про цю дорогу, а про весь цей край, — «та й край» (Б. Жолдак, Бог буває). БСРЖ, 266. ЯБМ, 2, 289.
КІЗЯК, -а, ч. ♦ Метнути кізяк, мол. Справити велику нужду. ПСУМС, 33.
КІКОС, -а, ч.; мол. Те саме, що ЛОХ. ПСУМС, 33.
КІЛЕШУВАТИ, -ую, -уєш, недок.; мол. 1. Думати, метикувати. ПСУМС, 33.
2. Розбавляти водою спиртне, щоб не помітили. ПСУМС, 33.
КІЛОГРАМ, -а, ч. крим., мол. 1. Тисяча грошових одиниць. БСРЖ, 254; ЯБМ, 424.
2. жарт. Літрова пляшка горілки. БСРЖ, 254; ПСУМС, 33; ЯБМ, 424.
КІЛОГРАМЧИК, -а, ч.; мол. Пестл. до КІЛОГРАМ1. А одіж її, дак на чотири кілограмчики потягла б, — замріявся Кордупель (Я. Лижник, Міняйлів день).
КІЛЬДИМ, -у, ч. 1. крим. Притон розпусти. БСРЖ, 254; ЯБМ, 1, 424. 2. гірн. Комора на поверхні шахти. Дзендзелівський 1996, 350.
КІМАРНУТИ, -ну, -неш, док.; мол. Поспати певний час. БСРЖ, 254; ПСУМС, 33
КІМАТИ, -аю, -аєш, недок.; крим., мої Спати. Хочеться кімати після учорашнього (Запис 2001 p.). БСРЖ, 254; ЯБМ, 1, 424.
■ Від новогрецьк. χοιμονμαι — спати; слово уживалось в укр. арґо XIX ст.
КІМНАТА, -и, ж. ♦ Однометрова кімната, мол.; жарт. Туалет. ПСУМС, 33.
КІНДЕР, -а, ч.; мол. Дитина. БСРЖ, 254; ПСУМС, 51.
■ Від нім. die Kinder — діти.
КІНДЕР-СЮРПРИЗ, кіндер-сюрпризу; КІНДЕРСЮРПРИЗ, -у; ч.; мол. 1. жарт. Лисий чоловік. ПСУМС, 33.
2. жарт.-ірон. Незапланована вагітність. БСРЖ, 254.
КІНЕЦЬ, -нця, ч.; жрм. Чоловічий статевий орган. Він крутив і м’яв свій кінець, далі намагаючись з’ясувати, де ж це, як і чим він так притулився до ліжка, що дістав такі приємні відчуття (Ю. Покальчук, Те, що на споді). БСРЖ, 275.
КІНОЗАЛ, -у, ч. ♦ Катрусин кінозал, мол., жарт. Груповий секс. ПСУМС, 33.
КІНЧАТИ, -аю, -аєш, недок.; мол., жрм. Відчувати оргазм. <…> ти кричиш — од наруги, а вони думають — то від насолоди, а може, й не думають, може, якраз від твого болю вони й кінчають? <…> (О. Забужко, Польові дослідження з українського сексу). БСРЖ, 277; ЯБМ, 1, 456.
КІНЧАТИСЯ, -аюся, -аєшся, недок.; мол. Голосно сміятися. ПСУМС, 33.
КІНЧЕНИЙ, -а, -е; мол.; зневажл. Поганий, не вартий доброго слова (про людину). Я — кінчена літературознавка-феміністка (Н. Зборовська, На карнавалі мертвих поцілунків); — Я людина вже кінчена, розумієте, кінчена! (Ю. Покальчук, Те, що на споді).
КІНЧИТИ, -чу, -чиш, док.; мол., жрм. Відчути оргазм; вивершити статевий акт. Вона скочила в ліжко. Лизались. А потім, поки я скидав все — одно за другим — і клав рівно на крісло, як перед сном, малий Качик встиг вже кінчити і випити трохи «чорнила» (Р. Кухарук, Любити хлопчика). БСРЖ, 277; ЯБМ, 1, 456.
КІНЬ, коня 1. крим. Трамвай. БСРЖ, 277; СЖЗ, 53.
2. крим.; тюр. Вудочка із запискою, що передається в камеру. Одному [з колишніх «пацанів»] він, надсилаючи «коня» (так зеки називають нелегальне пересилання листів на волю), радить <…> (ВЗ, 5.09.2002). БСРЖ, 277; СЖЗ, 53; ЯБМ, 1, 456.
3. мол. Людина, яка вміє розсмішити інших.
♦ Двинути коні, мол.; жарт. Померти. ПСУМС, 36. Кінь педальний, мол. Дурна, шкідлива людина. Задля досягнення всіх можливих гараздів «кінь» має бути таки Конем, а не «конем педальним» (ПіК, 2002, № 47–48). ПСУМС, 51. Мочити коні, мол.; жарт. Жартувати; сміятися. ПСУМС, 36. Прив’язати коня, мол.; жарт. Справити малу нужду. БСРЖ, 277; ПСУМС, 57.
КІПЕШ; КІПІШ, -у, ч. 1. крим., Бійка, сварка, галас. БСРЖ, 255; ЯБМ, 1, 255.
2. мол. Колотнеча, клопіт, метушня через дрібницю. БСРЖ, 255; ПСУМС, 33
■ Від давньоєвр. Khipus — пошук. Пор. ШМОН. ■ З рос. мови: від дієслів кипеть, кипятиться у переносному значенні «гарячкувати», «бути схвильованим, нестриманим» (Отин1, 184).
КІПЕШУВАТИ; КІПІШУВАТИ, -ую, -уєш, недок.; крим., мол. Галасувати; нервувати, метушитися. — Не кіпешуй, Дволикий… Краще набери в рот лайна і плюнь мені в морду (С. Бортніков, Чистильник); Так що не кіпішуй, а шуруй на трипдачу і перевірся … (А. Дністровий, МІСТО уповільненої дії). БСРЖ, 255
КІР, -у, ч. крим., мол. 1. Пиятика, вечірка із спиртним. Способів кіру є стільки приблизно / скільки способів пограбування <…> (В. Неборак, Розмова зі слугою). БСРЖ, 255; ЯБМ, 1, 426.
2. Спиртне, алкогольні напої. <…> за хороший кір із закуссю допомогли притарабанити це добро на Діминій старенькій «копійці» під хату (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). БСРЖ, 255; ЯБМ, 1, 426.
КІРЗАК, -а, ч.; мол. Те саме, що ГАЛЬМО. ПСУМС, 33.
КІРНУТИ, -ну, -неш, док.; мол., крим. Випити алкогольний напій. Ну, та нічого, зараз кірнем, Ваня <…> (Ю. Андрухович, Московіада); [Щукін:] <…> Нічого б ти не видумав, окрім: «Сідай, давай кірнем». Мудило ти! (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу). БСРЖ, 256; ЯБМ, 1, 426.
КІТ, кота, ч. 1. крим. Коханець повії, який живе за її рахунок. БСРЖ, 285; СЖЗ, 53; ЯБМ, 1, 465.
2. крим., мол., пов. Сутенер. <…> в тому підвалі з танзалом навпроти, де ховались повії та їхні коти-сутенери од дебело підпилих нарядів народної дружини <…> (О. Ульяненко, Сталінка); Спочатку вони прозвали посередника Звідником. Такі шукають роботу дорогим повіям, котрі приймають лише вдома. Потім Антонові пригадалося, що на жаргоні повій звідники іменуються «котами» (А. Кокотюха, Останній раз). БСРЖ, 285; СЖЗ, 53; ЯБМ, 1, 465.
3. крим. Постійний відвідувач базару. БСРЖ, 285; СЖЗ, 53; ЯБМ, 1, 465.
КІЧА, -і, ж.; крим. Тюрма. [Штир:] Чого до фраєра доколупався? Домой ти їдеш, чи знов на кічу хочеш? (О. Ірванець, п’ять п’єс). БСРЖ, 258; ЯБМ, 1, 428.
■ Від нім. жарґ. Kittchen — тюрма. Горбач 1966, 26.
КІШКА, -и, ж. 1. крим., мол., жрм. Жінка легкої поведінки. ПСУМС, 33; ЯБМ, 1, 468.
2. крим. Крадійка м’яса на базарі. СЖЗ, 53; ЯБМ, 1, 468.
КЛАВА, -и, ж.; мол. 1. Жінка, яка торгує самогонкою. ПСУМС, 33.
2. жарт.-ірон. Дівчина, молода жінка. Він прийшов із своєю клавою (Запис 1997 p.); // Дівчина, жінка для задоволення сексуальних потреб.
♦ Як Клава, жрм. 1) Пуста, пришелепувата, дурнувата жінка. 2) Негарно одягнена жінка. ФССГД, 123.
3. комп. Комп’ютерна клавіятура. ♦ Давити клаву. Працювати за комп’ютером. КСМС.
КЛАВЕСИН, -а, ч.; мол.; зневажл. Ненормальна людина; дурень. ПСУМС, 34.
КЛАВІШ, -а, ч.; мол. Брат.
КЛАС, -у, ч.; жрм; схвальн. 1. Щось відмінне, високої якости, яке викликає захоплення. Чула таку? … Ні. — Це — клас, найсучасніша, виконують чуваки «Наутілуса Помпіліуса» (М. Омельченко, Свято біди). БСРЖ, 259.
2. у знач. вигуку. Вираження будь-якої позитивної емоції. БСРЖ, 259; ПСУМС, 34.
КЛАСНИЙ, -а, -е; жрм; схвальн. Гарний, чудовий. — Підожди, я класний тост знаю! — зупиняє її Степан (В. Врублевський, Тріщини).
КЛАСНО, присл., безос.-предик.; мол., жрм.; схвальн. Дуже добре. Загалом класно було, Вовіку, що казати! (Ю. Покальчук, Те, що на споді). ПСУМС, 34.
КЛЕЇТИ, -ею, -еїш, недок. 1. кого; крим. Незаконно приписувати комусь чужу провину. БСРЖ, 259; СЖЗ, 53. 2. кого; крим., мол. Знайомитися з кимсь, фліртувати; схиляти до статевого контакту. «Клеїти» дівчину, що кудись поспішає — даремна витрата енергії (ПіК, 2001, № 16). БСРЖ, 259; ЯБМ, 1, 431.
КЛИКУХА, -и, ж.; крим., мол. Прізвисько; кличка. — Дівчата, в неї ж сократівський лобок, — реготнулася Томка, й Олена сполотніла. Що це може приліпитися на кликуху (Б. Жолдак, Топінамбур, сину); <…> а потім з’ясовується, що той кохасик-пупсик з іграшковою кликухою перемежовує передчасні полюції канапкою з салом (ПіК, 2002, № 25–26). БСРЖ, 261; ПСУМС, 34; СЖЗ, 53; ЯБМ, 1, 432.
КЛІЄНТ, -а, ч. 1. крим., міл. Людина, яка перебуває в розшуку. БСРЖ, 260; СЖЗ, 53.
2. крим., міл. Спільник злодія. БСРЖ, 432; СЖЗ, 53; ЯБМ, 1, 432 // Спільник кишенькового злодія. Автобус забитий, запресований — не продихнеш, не ворухнешся, в мене ззаду все вовтузиться «клієнт», все до мене тиснеться (О. Яровий: Тексти). СЖЗ, 53.
3. крим. Потерпілий. Удар вийшов не зовсім фіксований, та й цього було досить: «контакт» був у сфері 20-дан, нижче пояса і на хвилину «клієнт» заспокоївся (В. Гужва, Плато над прірвою). БСРЖ, 432; СЖЗ, 53; ЯБМ, 1, 432.
4. жрм. Відвідувач ресторану, пивної і под. <…> вікна в ресторані тримали причиненими. Видно, щоб клієнт швидше «дозрівав» (В. Тарнавський, Міські мотиви); <…> міліція тільки й знає, що підбирає «клієнтів», так на що ж іще один «гадючник» заводити… (А. Дімаров, Містечкові історії).
5. мол.; жарт.-ірон. Хлопець, молодий чоловік. ПСУМС, 34.
КЛІЗМА1, -и, ж.; мол.; жарт. Порожня пляшка з-під прохолодних напоїв. ПСУМС, 34.
КЛІЗМА2, -и, ж.; крим. 1. Жінка легкої поведінки; повія. СЖЗ, 53; ЯБМ, 1, 432.
2. Людина, яка не вміє зберігати таємниць; бовкало. БСРЖ, 261: СЖЗ, 53; ЯБМ, 1, 432.
КЛІНІКА, -и, ж.; мол.; ірон. Дивна поведінка, клінічна ненормальність. БСРЖ, 34; ПСУМС, 34. ♦ Виконувати клініку, мол., ірон. Дивно себе поводити. ПСУМС, 34.
КЛІФТ, -а, ч.; крим., мол. Піджак. Під час останнього концерту тієї шаленої випускної весни знетямлені поклонниці ледь не порвали на Алікові натуральний вогнетривкий дакроновий кліфт (В. Тарнавський, Дерево життя). БСРЖ, 262; СЖЗ, 53; ЯБМ, 1, 432.
■ Від нім. арґ. Kluft — одяг. Горбач 1966, 25.
КЛОК, -а, ч.; мол. Годинник. ПСУМС, 34.
■ Від англ. clock.
КЛУБНЯК, -а, ч.; мол. Куртка з емблемою якого-небудь спортивного клубу. ПСУМС, 34.
КЛУНЯ, -і, ж.; мол.; жарт. Голова. ПСУМС, 34. ♦ Валити в клуню. Бити когось. ПСУМС, 34.
КЛЬОВИЙ, -а, -е; крим., мол.; схвальн. Гарний, прекрасний. Дякую, сніданок був кльовий (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера); — Телефон довіри, нова штука. Дуже кльова (А. Кокотюха, Тупик для втікача); <…> а потім, у нормальних уже, та що нормальних, у, вважай, кльових, зо всіма американськими вигодами умовах, показалося — нніт, не від того, — відчуття тим більш неясне, що він же був такий клінічний чистюк… (О. Забужко, Польові дослідження з українського сексу). БСРЖ, 260; СЖЗ, 54; ЯБМ, 1, 430.
■ З новогрецьк. χαλά — добре, гарно; слово у формі клевий було поширене в укр. арґо XIX ст.
КЛЬОВІССІМО, вигук.; мол. Вираження захоплення, схвалення.
КЛЬОВО, присл.; безос.-предик.; крим., мол.; схвальн. Добре, чудово. Кльово вчора було. БСРЖ, 261; СЖЗ, 54 // у знач. вигуку. — Ух, кльово, я такої [пісні] ще не чував, — сказав Вітько (М. Омельченко, Свято біди).
КЛЮЗЕТ, -а, ч.; мол. Туалет. ПСУМС, 34.
■ Перекручення літер. клозет.
КЛЮШКА, -и, ж.; мол. 1. Дівчина, дівчинка. БСРЖ, 263; ПСУМС, 34.
2. частіше мн. клюшки; жарт. Ноги. БСРЖ, 263; ПСУМС, 34.
КЛЯМКА, -и, ж.; мол. Крах; кінець. <…> без любові, — не прибуде ні дітей, ні віршів. І все, і клямка (О. Забужко, Польові дослідження з українського сексу); <…> коли ж в її паспорті — прізвище ваше — / тоді уже анівідчийні рецепти / не спопоможуть / тоді вже навсігди — / клямка каюк або амба й капець (П. Коробчук, Загальний вагон).
КЛЯЧА, -і, ж. мол. Негарна дівчина.
КНАЙПА, -и, ч.; мол., зах. Пивна; невеликий ресторан, бар. У своїх багатогодинних вечірньо-нічних одісеях по стєкляшках і кнайпах я ладен вислухати всіх <…> (Ю. Андрухович, Мала інтимна урбаністика).
■ Від нім. розм. Kneipe — пивна, трактир, погребок. Слово було відоме укр. арґо XIX ст.
КНИГА, -и, ж.; крим. Пляшка горілки, вина. СЖЗ, 54.
КНИЖКА, -и, ж.; жрм. Книжковий базар біля метро «Петрівка» у Києві. Поїхала на книжку.
КНУР, -а, ч.; жрм; зневажл., презирл. Сексуально стурбований чоловік середніх років, схильний до зваблювання, адюльтеру і т. ін. ♦ Кнур ефіопський. Те саме. <…> подасть твоя на аліментники і припаяють за невиплату строк; розпозіхається і мовчить, кнур ефіопський <…> (Є. Пашковський, Безодня).
■ Пор. у бурс.-сем. арґо кнур — сутинер.
КНУРЯКА, -и, ч.; жрм; згруб. Те саме, що КНУР.
КНУРЯЧИЙ, -а, -е; жрм; зневажл. Прикм. до КНУР. Кнуряча звичка.
КОБЗОН, -а, ч.; мол. Співак, який працює в естрадному жанрі. ПСУМС, 34.
♦ Йосип кобзон, вигук, евфем. Вираження досади, роздратування. Хапаю руками його губи і починаю силоміць відкривати рота, але — от, йосип кобзон! — зуби міцно зціплені (А. Дністровий, Місто уповільненої дії).
КОБИЛА, -и, ж. 1. крим,, мол. Огрядна дівчина або жінка. Учора в Надьки, у «кобили», / Подорожчав знову самогон (П. Вольвач, Марґінес). ПСУМС, 34; СЖЗ, 54; ЯБМ, 1, 437.
2. мол.; зневажл. Дівчина. — Де ти підчепив цю рябу кобилу? — спитав він <…> (В. Шкляр, Елементал). БСРЖ, 264.
3. нарк. Шприц для ін’єкції наркотиків. БСРЖ, 264; СЖЗ, 54; ЯБМ, 1, 437.
♦ Поцілуй кобилу в тріщину, мол.; вульґ. Неввічлива відмова щось зробити. ПСУМС, 70.
КОБИЛКА, -и, ж.; крим., мол. Молода жінка, дівчина. До нас підійшла кобилка з білою гривою і, подавши меню, поцокотіла геть (В. Шкляр, Елементал); — І мені традиційний [секс] з оцією кобилкою, — Фомич тицьнув пальцем в руду дівчину з розкішним бюстом (А. Мухарський, Попса для еліти). БСРЖ, 265; ЯБМ, 1, 437.
КОБІТА, -и, ж. мол. 1. Молода жінка. З хати виходить якась дівчина чи кобіта (Р. Кухарук, Любити хлопчика). ПСУМС, 34.
■ Від польськ. kobieta — жінка.
2. Спеціялізований кіоск для продажу спиртних напоїв (КБТ). ПСУМС, 34.
КОВБАСИНА, -и, ж.; мол. Чоловічий статевий орган. Уяви собі: приїжджає сім’я — він і вона йдуть загоряти на цей пляж — навколо голі попки, жіночі груди, чоловічі ковбасини (А. Дністровий, Місто уповільненої дії).
КОВБАСИТИ, -шу, -сиш, недок. 1. кого; мол., жрм. Бити когось. Він її немилосердно ковбасить.
2. мол. Веселити публіку (про диск-жокея). Ді-джей «ковбасив» більше трьох діб. (УМ, 6.06.2001). БСРЖ, 269.
3. мол. Пити спиртні напої. БСРЖ, 269; ПСУМС, 34.
4. кого, безос.; нарк. Про погане самопочуття після передозування наркотиків. ПСУМС, 34.
5. кого, безос.; мол.; Хтось нервує, переживає.
КОВБАСНЯ, -і, ж. мол. 1. Група людей, що разом випиває. ПСУМС, 34.
2. Те саме, що ТУСНЯ. Попсова ковбасня. Вільний від ковбасні час.
3. несхвальн. Дурниця, нісенітниця. БСРЖ, 269; ПСУМС, 34.
КОД, -у, ч.; нарк. Кодеїн. ПСУМС, 35
КОДА, -и, ж.; мол. Невдале завершення чогось; кінець, крах. А свобода слова хоч є, так і з свободою печаті<…> — повний абзац і кода (Книжник, 2001, № 21). БСРЖ, 266.
КОДЛО, -а, с.; крим. Згуртована злочинна група. — Не знаю... От вийду — розберуся! є у мене один надійний хлопець в його кодлі! (С. Бортніков, Літературний проєкт «Спецагенти»). БСРЖ, 266; СЖЗ, 54; ЯБМ, 1, 439.
■ Від укр. кодло — плем’я; запозичене рос. жарґоном. БСРЖ, 268.
КОЖАК, -а, ч.; мол. Будь-який виріб з натуральної шкіри.
КОЖАН, -а, ч.; мол. Шкіряна куртка. Звісно, мене відразу впізнали — хлопчаки з ірокезами, страшні, дикі звірята в «кожанах» а ля експойтед (Книжник, 2000, № 4).
КОЗА1, -и, ж.; мол.; жарт.-ірон. Дівчина, жінка. БСРЖ, 267; ПСУМС, 35; ЯБМ, 1, 444. // Весела дівчина. ■ Слово було відоме бурс.-сем. арґо.
КОЗА2, -и, ж. 1. гірн. Самоперекидна вагонетка, якою вивозять породу на терикон. Дзендзелівський, 350; ФССГД, 126.
♦ На короткій козі, гірн. Дуже швидко. ■ Коза — вагонетка на вугілля в шахті. ФССГД, 126.
2. жрм. Вагонетка з вирізаними лобовинами для перевезення негабаритних матеріялів (ліс, металеве кріплення понад 2 м довжиною). Дзендзелівський, 350.
КОЗЕЛ, -зла, ч. 1. мол., крим.; презирл. Зрадник, донощик. БСРЖ, 267; СЖЗ, 54.
2. крим.; зневажл. Гомосексуаліст пасивний. БСРЖ, 267; СЖЗ, 54; ЯБМ, 1, 445.
3. крим. Найобразливіша лайка, адресована особі чоловічої статі, у злочинному середовищі. СЖЗ, 54; ЯБМ, 1, 445.
♦ Гірський козел, крим. Особа кавказької національности, яка спекулює на базарі квітами і фруктами. СЖЗ, 30; ЯБМ, 1, 445.
КОЗЛИТИ, -лю, -лиш, недок., кого; мол. Принижувати когось, насміхатися з когось.
КОКНУТИ, -ну, -неш; крим. Убити. Там же червоний хрест на нашому даху! — А йому твій хрест знаєш де? — Отам, де кокне тебе, там тобі й хрест! (Б. Старчевський, Провінціал із країни дурнів). ЯБМ, 1, 446.
КОКО, невідм., ч.; нарк., мол. Кокаїн. ПСУМС, 35.
КОКС, -у, ч.;, нарк., мол. Кокаїн. У пітерського мачо Cmpoґoffa все навсправжки, і якщо нюхати, то чистий кокс, якщо злягатися, то тільки гуртом (Книжник, 2001, № 23). БСРЖ, 268; ПСУМС, 35; ЯБМ, 1, 446.
КОЛБА, -и, ж.; шк. Вчителька хімії.
КОЛГОСП, -у, ч. 1. мол., крим. Групове зґвалтування. З дівчатами не везе, ми зняли одну. — Будеш колгоспом? Мене ледь не вирвало (В. Щербань: Тексти). БСРЖ, 272; СЖЗ, 54; ЯБМ, 1, 449.
2. мол. Погана, нецікава компанія. ПСУМС, 35.
♦ Колгосп на колесах, авто. Спільнота приватних водіїв. Адже у нас, на відміну від колег, все спільне. «Колгосп на колесах», в основі якого чітка організація і відносини (Україна і світ сьогодні. 5.08.1999).
КОЛЕСО, -а, с. мн. колеса, -іс. 1. мол. Автомашина. З «колесами» проблеми не постало. У 18-річного Віталія є швидкісний автомобіль «Ауді» (СМ, 14.07.2000). ♦ Стати на колеса. Купити машину. ПСУМС, 35.
2. крим. Чоботи. БСРЖ, 270; СЖЗ, 54; ЯБМ, 1, 446.
3. мол. Взуття. БСРЖ, 270; ПСУМС, 35.
4. нарк. Таблетки, що містять наркотики. Вони похапцем згребли упаковки таблеток і зникли, не помітивши, що замість бажаних «коліс» викрали оральні протизаплідні засоби (УМ, 17.05.2001); [Веня:] Набивають по зав’язку «колесами», себто таблетками, хімією. А гадаєте, транквілізатори така вже безневинна штука? (В. Лігостов, Як я не став…). БСРЖ, 270; ПСУМС, 35; СЖЗ, 54; ЯБМ, 1, 446.
♦ Сидіти / сідати на колесах, нарк. Уживати наркотики в таблетках. Не сідай «на колеса». Діла не буде (ВіП, 2001, № 24–25).
5. крим., жрм. Ноги. Змотайся на Прорізну, купи дві пляшки шампанського. Одно колесо тут, а друге — там (Ю. Мушкетик, Микуся виходить заміж). СЖЗ, 54; ЯБМ, 1, 446.
КОЛИМАГА, -и, ж. 1. крим. Ручний возик. ЯБМ, 1, 449.
2. мол.; авто; жарт.-ірон. Машина, переважно не дуже нова. Андрій знову обійшов свою колимагу: «Жигулі» вліпились не в жарт. (А. Дімаров, Містечкові історії); Така колимага далеко не довезе (Запис 2001 p.). ПСУМС, 35.
КОЛІНЕАРНО, безос.-пред., кому; мол. Байдуже, все одно. Паралельно — байдуже, все одно, неважливо. Синон.: колінеарно (КСМС).
КОЛІЩАТКО, -а, с.; мол. Те саме, що КОЛЕСО4. Навіть вчителі (потайки, звісно ж) ковтали коліщатка тарену (Л. Дереш, Культ).
КОЛОДА, -и, ж.; мол. Фриґідна жінка. [Генерал Власов:] Совсєм нє в кайф їбать таку колоду / Бєзчувствєнну! (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу). ПСУМС, 35.
КОЛОК, -лка, ч.; студ. Колоквіюм. БСРЖ, 271; ПСУМС, 35.
КОЛОТИСЯ, -люся, -лешся, недок.; крим. 1. Давати показання (на слідстві, суді). <…> якщо ми [міліціонери] натиснули на «об’єкт» і той почав «колотись», то в разі потужнішого тиску він розколеться ще більше (А. Кудін, Як вижити у в’язниці). ЯБМ, 1, 448.
2. і мол. Признаватися в чомусь. — Коліться, в чому річ! Поки я по пляшку ходив, щось сталося? (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 271.
3. нарк., мол. Уводити наркотики в організм за допомогою шприца. БСРЖ, 271.
КОЛОТУН, -у, ч. мол., крим. Холод, мороз. На якусь мить мені стає краще, а потім знову починається колотун і голова починає боліти спочатку зліва направо, потім навпаки і так весь час (С. Жадан, Біг Мак). БСРЖ, 271; ЯБМ, 1, 448. ♦ Колотун б’є кого, напав на кого. Хто-небудь змерз. ФССГД, 101. Колотун ганяти (ловити). Мерзнути. ФССГД, 101.
КОЛЯ, -і, ч.; мол. Людина, яка уводить наркотики або пиячить. І, звісно, їсти-пити донесхочу всю ніч аж до ранку, якщо стане сил втямити, що вже насправді ранок і «коля», який дивиться на вас каламутними очима з дзеркала, — це ваше власне відображення (ПіК, 2002, № 47–48).
♦ Важний коля. Людина, яка має дорогий імпортний автомобіль. ПСУМС, 11.
КОЛЯДУВАТИ, -ую, -уєш. ♦ Іди колядуй, мол. Увічлива відмова зробити щось. ПСУМС, 35.
КОМАНДИР, -а, ч.; жрм; жарт. Звернення до працівника сфери обслуговування — таксиста, вантажника тощо. Новий українець кричить на інспектора ДАІ, котрий зупинив його на трасі: — Сто дев’яносто за годину?! Ні, командир… Та я ледве плівся (МЧ, 15.02.2001). БСРЖ, 272.
КОМОК, -мка, ч.; мол. Комерційний кіоск, маґазин. БСРЖ, 274; ПСУМС, 35.
КОМП, -а, ч.; комп., мол. Те саме, що КОМПУТЕР. <…> гордо почесала прямо до відчинених дверей вагона, сіла й поклала комп на коліна (С. Пиркало, Зелена Маргарита); Інші призи — передплата на жіночі журнали, сумки й аксесуари залучають не менше, ніж «комп» (ПіК, 2001, № 44).
КОМПЛЮХТЕР, -а, ч.; комп., жрм; жарт. Те саме, що КОМПУТЕР. Мій комплюхтер завис (Запис 2001 p.).
КОМПОТ, -у, ч. ♦ Компот запохабити, мол. Завадити просуванню якоїсь справи, виконанню дії; зіпсувати задоволення. [Річмонд:] От лошара, блін, весь компот запохабила, шкапа довбана (Б. Жолдак, Голодна кров). ■ Пор. у мол. жарґоні 20-х років: цимес і компот — щось дуже гарне: їдиш cimes з нім. Zugemüse — компот, третє дання при обіді. Горбач 1966, 22.
КОМПРА, -и, ж.; журн. Компромат. Цього разу під вогонь «компри» потрапила Федеральна Служба безпеки — та, яка виховала теперішнього президента Росії <…> (ПіК, 2002, № 9).
КОМПРЕСОР, -а, ч.; мол. Охоронець на дискотеці. ПСУМС, 35.
КОМПУТЕР, -а, ч.; комп., жрм; жарт. Персональний комп’ютер. <…> сідаєш за компутер і починаєш втирати читачам, яким боком цю книжку краще в руках тримать <…> (Книжник, 2000, № 4). БСРЖ, 274.
КОМПУТЕРНИЙ, -а, -е; комп.; жрм. Прикм. до КОМПУТЕР. Нічим не краща за всі ті «атомні віки», «компутерні доби» … й назва книжки Еріха Гобсбаума (Книжник, 2002, № 1).
КОМСЮК, -а, ч.; крим., жрм; зневажл. Комсомолець. Ми очікували на автоматів, але на виході метушилося лише кілька завзятих комсюків, демонструючи активність (Б. Жолдак, Антиклімакс). БСРЖ, 274; ЯБМ, 1, 452.
КОМУНЯКА, -и, ч.; жрм; зневажл. Комуніст; прибічник комуністичної ідеї. Кореспондентка з радіо запально пояснювала гостям з-за кордону, хто з усієї компанії нормальний українець, а хто прихований комуняка (А. Кокотюха, Стан війни); Виконання <…> сільських приписів значно важливіше для її героїнь, аніж присутність «червоної гадини». Перше [значення цього припису] пов’язане з «комуняками», котрі винищують кращих краян і ґвалтують землю (Книжник, 2001, № 21). ♦ Комуняку на гілляку, жрм. Заклик до знищення комуністів. Похапцем нап’явши козацькі вуса і вишиванки, вони найгучніше гриміли на численних мітингах і злуках: «комуняку на гілляку», про всяк поховавши партквитки в надійних загашниках (Б. Олійник, Хто нами править?). БСРЖ, 273; ТСРЯ, 314.
КОНДОМ, -а, ч.; мол.; зневажл. Те саме, що ГОНДОН2. <…> він мій колега а в житті кондом … (В. Цибулько, Майн кайф).
КОНДУЇТ, -у, ч.; шк. Шкільний журнал. ПСУМС, 36.
КОНИК, -а, ч.; шк. Двійка, незадовільна оцінка.
КОНИНА, -и, ж.; мол.; жарт. Коньяк. БСРЖ, 275; ПСУМС, 36.
КОНКРЕТНО, присл.; мол. 1. схвальн. Добре, ЯК СЛІД. БСРЖ, 275.
2. Точно. Від кожного за «понятіями», кожному чисто конкретно (ВЗ, 1.06.2001). БСРЖ, 275.
3. Сильно, вищою мірою. <…> он серед зграйки підлітків конкретно затягується біломориною <…> (І. Андрусяк, Шарга); Я все наше майно в казино програв конкретно (УМ, 13.02.2001); Я конкретно змерзла (Запис 2001 p., м. Тернопіль). БСРЖ, 275.
КОНСА, -и, ж.; муз., студ. Консерваторія. Приходили <…> студенти коней, дехто з рокової братії, дехто з поетичної (В. Неборак, Повернення в Леополіс); — Дайте хоч 5 гривень, дурно вам грав чи що… З конси викинули… (С. Процюк, Викрадені монологи); Ми заздрили нашим колегам-музикознавцям у консі, у яких вона [О. Забужко] деякий час викладала естетику <…> (Книжник, 2001, № 13). БСРЖ, 275; ПСУМС, 36.
КОНСЕРВА, -и, ж.; мол.; жарт. Те саме, що КОНСА. Одний знайомий «естет», перебуваючи у стані перманентного сп’яніння, завернув справити малу нужду до столичної «консерви» (у пристойних кругах — Національна музична академія ім. П. І. Чайковського, тобто консерваторія) (ПіК, 2002, № 25–26). БСРЖ, 275; ПСУМС, 36.
КОНТОРА, -и, ж. 1. мол., жрм; зневажл. Будь-яка установа. БСРЖ, 276; ПСУМС, 36.
2. мол. Дитяча кімната міліції. ПСУМС, 36.
3. мол. Компанія. ПСУМС, 36.
КОНЧЕЛИГА, -и, ч. і ж.; мол. Дурна, нікчемна людина, яка викликає роздратування. ПСУМС, 36.
КОНЧЕМИР, -а, ч. мол. Те саме, що КОНЧЕЛИГА. ПСУМС, 36.
КОНЧИННИК, -а, ч.; мол. Те саме, що КОНЧЕЛИГА. ПСУМС, 36.
КОНЮШНЯ, -і, ж. 1. мол. Те саме, що ГАДЮЧНИК1. ПСУМС, 36.
2. гірн. Через недбалість гірника незаповнений породою простір у середині бутової смуги. Дзендзелівський, 351.
КОНЬКИ, -ів, мн.; мол. Крах, кінець. ПСУМС, 36.
КОНЯКА, -и, ж.; жрм; жарт. Те саме, що КОНИНА.
КОП, -а, ч.; мол., жрм. Поліцейський. Біля Гілтона велика пробка: копи на мотоциклах перекрили всі під’їзди до готелю … (С. Жадан, Біг Мак).
■ Від амер. розм. cop — поліцейський.
КОПАТИ, -аю, -аєш, недок., кого; крим. Бити когось. Тюля ще раз з усієї сили копає його в живіт … (А. Дністровий, Місто уповільненої дії); Копати ще — малоприємно і нецікаво: повержений не подавав ознак життя (А. Морговський, Тінь птеродактиля). БСРЖ, 278; ЯБМ, 1, 456.
КОПИТО, -а, с., мн. копита, -ит; мол., крим.; зневажл. Ноги. БСРЖ, 278; ПСУМС, 36.
КОПІЙКА, -и, ч.; авто, жрм. Модель ВАЗ-2101 автомобіля марки «Жигулі» (перша); автомобіль цієї марки. Роман чаклує над сплющеним кузовом допотопної «копійки» (С. Бортніков, Чистильник); — Ну, врізалася «копійка» в мерс <…> (С. Пиркало, Зелена Маргарита). БСРЖ, 278; ТСРЯ, 333.
КОРА, -и, ж.; мол. Щось веселе (оповідь, пригода). БСРЖ, 278; ПСУМС, 36. ♦ Кори мочити, крим., мол. Веселити публіку Кори мочити — жартувати, смішити кого-небудь (Сленг-лікбез 1) ЯБМ, 2, 42.
КОРАБЕЛЬ, -бля, ч., нарк. 1. Сірникова коробка з наркотичною речовиною для куріння. БСРЖ, 278; ПСУМС, 36; ЯБМ, 1, 458.
2. Доза наркотичної речовини для куріння, що вимірюється сірниковою коробкою КОРАБЕЛЬ — міра (сірникова коробка) кількості драпу (Синопсис станіславський необов’язковий). БСРЖ, 278.
КОРАБЛИК, -а, ч., мол. Пестл. до КОРАБЕЛЬ. — Бабки маєш? — Маю. — Кораблик? — Кораблик (В. Канюс, Сентиментальний блюз).
КОРЕФАН; КОРИФАН, -а, ч, мол., крим. Друг, приятель. — У мене, — сказав Барабаш, виходячи в лівий ряд, — був корефан прапорщик, як і я! (Л. Кононович, Феміністка), Підстрелений мною «хімік» виявився близьким корефаном місцевого авторитета М., який при свідках урочисто пообіцяв, що життя в мене тепер не буде (С. Бортніков, Чистильник), До своїх корефанів на урочисту подію завітав на приватному таксі школяр з обласного центру (УМ, 26.07.2001), Дружбан-корифан. БСРЖ, 279; СЖЗ, 55 // тільки корефан, крим. Співучасник. ЯБМ, 1, 458.
КОРЕШ, -а, ч., мн. корени, -ів, крим., мол. Давній приятель, компаньйон. — <…> Кажу тобі, Зуб / і всій компанії це ось Дим, Дмитро Гойда, мій кореш здавна (В. Гужва, Плато над прірвою), Понесло Нікандрича десятеро корешів у твідових піджачках <…> (О. Ульяненко, Сталінка). БСРЖ, 279; СЖЗ, 55; ЯБМ, 1, 458.
КОРЕШОК, -шка, ч., мн. корешки, -ів, крим. Постійний спільник <…> коли зсутулені дибали під дощем від комендатури, корешків зголоднілих закликати пообіцяв <…> (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 279; СЖЗ, 55; ЯБМ, 1, 458.
КОРЕШОЧОК, -чка, ч., мол. Пестл. до КОРЕШ. Цитатою дня стало висловлювання заст. Голови парламенту Криму Ю. Корнілова на адресу депутата Бартенева «Це тобі не нафтобаза корешочок!) (УМ, 21.04.2001).
КОРОБКА, -и, ж 1. нарк. Те саме, що КОРАБЕЛЬ. ПСУМС, 36.
2. мол. Негарна дівчина.
3. мол. Автомобіль Jeep. ПСУМС, 36.
КОРОК, -рка, ч. ♦ Наступити на корка, жрм. Прийти в нетверезому стані.
КОРОЛЬ, короля, ч. 1. крим. Ватажок злочинної групи. БСРЖ, 281; СЖЗ, 56. // Авторитетний у злочинному світі Ховали Бальбузу, короля кримінального світу <…> (В. Даниленко, Кієвскій мальчик). ЯБМ, 1, 461.
2. крим. Той, хто утримує притон злочинців. БСРЖ, 281; ЯБМ, 1, 461.
3. мол. Лідер якогось колективу, авторитетна людина у школі, дворі, районі тощо. Досить кумедно виглядала його невидатна постать перед цими місцевими «королями» (В. Гужва, Плато над прірвою).
4. гом. Відомий гомосексуаліст. БСРЖ, 281; СЖЗ, 56.
КОРОСТА, -и, ж., жрм, зневажл. Дівчина з фарбованим волоссям Короста — перефарбована дівчина (Сленг-лікбез 2).
КОРЯГА, -и, ж.; крим.; жарт. Чоловічий статевий орган. БСРЖ, 282; СЖЗ, 56; ЯБМ, 1, 462.
КОСАР1, -я, ч.; мол., крим.; жарт.-ірон. Той, хто намагається уникнути служби в армії, роботи. БСРЖ, 282; ПСУМС, 37.
КОСАР2, -я, ч.; мол., крим. Тисяча грошових ОДИНИЦЬ. БСРЖ, 283; ПСУМС, 37; ЯБМ, 1, 462.
КОСЕНЬКА, -ої; мол. Те саме, що КОСАР2.
КОСИТИ, -шу, -сиш, недок. 1. (від чого, що); мол. Ухилятися від чого-небудь (як правило, від служби в армії). Косити армію.
2. що; шк. Прогулювати уроки. Косити хімію.
3. під кого; мол. Наслідувати когось, намагатись бути схожим на когось. — Не нервуй, коси під дурника й поменше балакай (В. Врублевський, Замах на генсека); ІМІТАЦІЯ — це не просто підробка чи фальшивка. Це — коли сірість «косить» під яскравий талант (Є. Кононенко, Імітація); «Косити» під арійця я не збираюся (С. Бортніков, Чистильник); <…> кожен з нас — вродливий, розумний та унікальний. І коли ми намагаємося під когось «косити», це тільки шкодить (ВЗ, 10.07.2001). БСРЖ, 283; ПСУМС, 37.
4. (під кого, на що); мол., крим. Удавати хворого; симулювати щось. Косити під шизофреніка. Косити на ангіну. БСРЖ, 283; СЖЗ, 56; ЯБМ, 1, 462.
♦ Косити на вольтонутого, крим. Удавати з себе психічно хворого, божевільного. СЖЗ, 56; ЯБМ, 1, 462. крим. Спекулювати. БСРЖ, 283; СЖЗ, 56.
КОСМО, у знач. вигуку. Дуже добре, чудово. КСМС.
КОСТИЛЯТИ, -яю, -яєш, недок.; мол.; жарт. Іти. ПСУМС, 37.
КОСТЮМ, -а, ч.; крим; ірон. Труна. БСРЖ, 284; ЯБМ, 1, 464. ♦ Костюм сосновий. Те саме. ФССГД, 105. Костюм (бушлат, макінтош) одягти. Померти. ЯБМ, 1, 464. Дерев’яний костюм одягти, жрм. Те саме, що костюм одягти. ФССГД, 105. Заробити костюм сосновий. Те саме, що дерев’яний костюм одягти. ФССГД, 105.
КОСУХА, -и, ж.; мол. Шкіряна куртка з застібкою-блискавкою по діягоналі. <…> байкери змотали прапори <…>, і залишилися глянцеві віконця до чудернацького та принадного світу «чоперів», косух, трициклів і хаєрів за вітром (ПіК, 2001, № 18). БСРЖ, 284; ПСУМС, 37.
КОСЯК, -а, ч. 1. крим., нарк. Цигарка або самокрутка з наркотичною речовиною. Реальність така: 5 років тому людина попробувала «косяк» і уже три роки, як сидить в «системі» на «ширці» (витяжка з макової соломки) (СМ, 9.06.2000). // Дим від такої цигарки. Але шовково й ти мені тут, / Закусивши подію на серці. / І вдихати «косяк» і мазут, / А з базарю — дурман оселедців (П. Вольвач, Бруки і стерні). БСРЖ, 284; ПСУМС, 37; СЖЗ, 56; ЯБМ, 1, 464.
♦ Забити (забивати), приколотити косяк (косяка). Набити цигарку наркотичною речовиною (травою). Він забиває косяка й чадить прямо у туалеті (О. Яровий, Чекання несподіванки). БСРЖ, 284; СЖЗ, 56; ПСУМС, 37.
2. мол. Людина, яка уникає виконання певних обов’язків, прикидаючись немічною, хворою.). Здоров’я косяків.
3. мол. Двадцять п’ять доларів. Косяк — у наркоманів «цигарка з наркотиками», у металістів — 25 $ (Н. Шовгун, Формування українського…).
4. крим., мол. Косий погляд. БСРЖ, 284; Чабаненко 1992, 2, 205. ♦ Подавати косяки, жрм. Час від часу кидати косий погляд. Чабаненко 1992, 2, 205.
КОСЯЧИНА, -и, ж.; нарк. Те саме, що КОСЯК. Після виступів Сашка у голові кумар, як після жирної косячини (С. Пиркало, Зелена Маргарита).
КОСЯЧОК, -чка, ч.; жрм. Пестл. до КОСЯК. ♦ Забити косячок. Те саме, що забити косяк. 63 добровольцям, які мали звичку курити травичку, під час експерименту, вводили ін’єкції препарату на кшталт плацебо. Через дві години їм пропонували «забити косячок» (ПіК, 2001, № 15).
КОТИТИ, котить, недок. ♦ Не котить, жрм. Не підходить, не личить. — Ну як, гарно? — Не котить. ФССГД, 135.
КОТЛИ, -ів, мн.; крим., мол. Наручний годинник. А тепер прямо тобі таємничий Дон Педро. Тачка, «мальборо», куртяк за п’ятнадцять лимонів, котли ще за п’ятнадцять (А. Стасюк, Дев’ять). БСРЖ, 286; ПСУМС, 37; СЖЗ, 56; ЯБМ, 1, 466.
КОЦА, -и, ж.; мол. Кішка. ПСУМС, 37.
КОЦАЛКА, -и, ж.; мол. Бійка. ПСУМС, 37.
КОЦАТИ, -аю, -аєш, недок., що; нарк. Зрізати мак (разом із стеблом, щоб зручніше було везти додому). Запитую про них у ,Васі, той сміється і каже, що їздили в якийсь Богом забутий колгосп — коцати, як не як, сезон … (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). БСРЖ, 286.
КОЧЕРГА, -и, ж. ♦ На кочерзі, мол.; жарт. Напідпитку. ПСУМС, 37.
КОШАК, -а, ч.; мол. Кіт. ПСУМС, 37.
КРАВЧУЧКА, -и, ч.; жрм; жарт.-ірон. Двоколісний складаний возик для перевезення речей, продуктів і под. Бабуся з «кравчучкою» зітхає і тихо каже ні до кого: — Зараз такі часи, всі голодують, треба триматися одне одного, щоб було що їсточки (Л. Пономаренко, Невигадані правдиві історії); Нині вже на пенсії, вона стояла поряд із возиком страхітливого вигляду — «кравчучкою» (День, 26.11.1999). ЯБМ, 1, 469.
■ Від прізвища президента України Л. М. Кравчука, під час правління якого набув поширення цей засіб перевезення.
КРАЙНЯК, -у, ч. ♦ На крайняк, мол. У крайньому разі. — На крайняк підійде. (А. Стасюк, Дев’ять); Зазвичай стоплять далекобійників (приватні авто — це на «крайняк» <…>) (ПіК, 2001, № 27–28). БСРЖ, 288; ПСУМС, 37.
КРАНТИ, безос.-пред., кому, чому; крим., мол. Про безрадісний кінець чогось, сумні перспективи для когось; крах, безвихідь. БСРЖ, 289; СЖЗ, 56; ЯБМ, 1, 4704. // крим., жрм. Про завершення якоїсь дії; досить. А тепер перший раз в житті покохала по-справжньому ще когось і так, поки коса на камінь не найде, або хвороби якоїсь не підчепить, або ще щось її не зупинить! Тому й кажуть: «Людоїдка! Погуляла — і кранти!» (Ю. Покальчук, Те, що на споді). ЯБМ, 1, 470.
■ З рос. літер.: кран (у рос. просторіччі крант) — засувний пристрій для трубопроводу. ТСРОЖ, 82.
КРАСНЯК, -у, ч.; мол. Червоне сухе вино. ПСУМС, 34. // Дешеве червоне вино. БСРЖ, 290.
КРЕЗА, -и, -и, ж.; мол. Відхилення від норми в мисленні, поведінці; божевілля. Той фестивальний фільм — суцільна креза (Запис 2002 p.). БСРЖ, 290; ПСУМС, 37; ТСРОЖ, 82.
КРЕЗАНУТИЙ; КРЕЙЗАНУТИЙ, -а, -е; мол. Дивна або божевільна людина. — Тихо, тихо! Ти що крейзанутий? — позадкував від мене Чарлі (А. Мухарський, Попса для еліти).
КРЕЗОВИЙ, -а, е; мол. 1. Про те, що викликає ненормальний стан психіки. Крезова музика. БСРЖ, 291.
2. Незвичайний; екстраординарний. Крезовий план. БСРЖ, 291; ПСУМС, 38.
КРЕЗУШНИЙ, -а, -е; мол. Те саме, що КРЕЗОВИЙ. ПСУМС, 38.
КРЕЗЯЧИТИСЯ, -чуся, -чишся, недок.; мол. Дивно себе поводити. ПСУМС, 38.
КРЕЙЗІ, невідм. ч. і ж.; мол. Психічно ненормальна людина; божевільний. — Старий, ти крейзі (Ю. Андрухович, Рекреації); — Крейзі, — подумав я, дивлячись їй вслід, але згадав про її пророцтво і замислився (А. Мухарський, Попса ДЛЯ еліти). БСРЖ, 291.
■ Від англ. crazy — божевільний.
КРЕЙЗІХАУС, -а, ч.; мол. Психіатрична лікарня; божевільня. БСРЖ, 291; ПСУМС, 38.
КРЕЙЦЕРИ, -ів, мн.; мол. Гроші. ПСУМС, 38.
■ Від нім. Kreuzer — крейцер (старовинна монета).
КРЕНДЕЛЬ, -я, ч.; мол.; жарт. Хлопець, молодий чоловік. І от я занурилася в інший світ, де всі будинки чотириповерхові і стоять навколо великого озера, а на одному з них живе такий крендель, що нам і не снилося (С. Пиркало, Зелена Маргарита). БСРЖ, 291; ПСУМС, 38.
КРИМІНАЛ, -у, ч.; мол. Галаслива вечірка. Сленг-лікбез 4.
КРИСА, -и, ж. 1. тюр., крим., мол. Людина, яка краде у своїх. БСРЖ, 296; ПСУМС, 38; ЯБМ, 1, 479.
2. мол., жрм. Особа жіночої статі з неприємним характером і неприваблива зовні. Ну й крису він закадрив! (Запис 2000 p.). Югановы, 117.
КРИСОДРОМ, -у, ч.; комп.; жарт. Килимок для мишки.
КРИСЯЧИТИ, -чу, -чиш, недок.; крим.; зневажл. Красти у своїх. Правила ж співжиття у тюрмі прості: «не крисяч», «поважно стався до сусіда, не лізь до нього в душу <…>» (Книжник, 2001, № 7). БСРЖ, 296; ЯБМ, 1, 479.
КРИТА, -ої, ж; крим., тюр., мол. Тюрма. Може, авторові слід було б побувати на «критій»? (Книжник, 2002, 33). БСРЖ, 296; ЯБМ, 1, 479.
КРИТКА, -и, ж.; крим. В’язниця. В’язні на «критці» по колу чи по квадрату ходять (П. Вольвач, Кров зухвала). БСРЖ, 296; СЖЗ, 57; ЯБМ, 1, 479.
КРИША, -і, ж. 1. мол., жрм; жарт. Голова, мізки, здоровий глузд. БСРЖ, 296; Чабаненко 1992, 2, 217.
♦ Криша без сьомої дощечки в кого, жрм. Хтось дурнуватий. ФССГД, 137. Криша поїхала [разом з фундаментом] у кого, жрм. ФССГД, 137. Те саме. Криша потекла (підтікає, протікає) у кого, жрм. Те саме. ФССГД, 137.
2. крим. Зв’язки у владних та правоохоронних структурах. <…> цей курс реформ призвів до того, що усі керівники отримали величезні можливості для збагачення. А чиновники створюють для цього відповідну адміністративну «кришу» (День, 9.06.2001); Вийшли на одного офіцера міліції, який надто вже настирливо нав’язував своє заступництво, або, як кажуть в їхньому середовищі, пропонував їм «кришу» (УМ, 6. 06.2001). БСРЖ, 297; ЯБМ, 1, 480.
КРИШТАЛЬ, -ю, ч., збірн.; мол.; жарт. Склотара, порожні пляшки з-під випитих спиртних напоїв. Останнім часом ця компанія жила у власному віртуальному вимірі, де для повної візуалізації було достатньо здати зранку «кришталь» і спокійно інсталюватися (УМ, 10.02.2000). ♦ Операція «кришталь». Здавання порожніх пляшок у приймальний пункт склотари, звичайно, після пиятики. БСРЖ, 655; ПСУМС, 38.
КРІЛЬ, кроля, ч.; мол. Хлопець. Ти подивись, який гарний кріль! (Запис 2001 p.).
КРІПИШ, -у, ч.; мол. Кріплене вино. ПСУМС, 38.
КРІПЛЯК, -у, ч.; мол. Те саме, що КРІПИШ. ПСУМС, 38.
КРОКОДИЛ, -а, ч.; мол.; несхвальн. Негарна дівчина, жінка.
КРОСИ, -ів, мн.; мол. Кросівки. — По цих фірмових кросах тебе швидко спалять (А. Дністровий, Місто уповільненої дії).
КРУТЕЛИК, -а, ч. мол. Успішний, процвітаючий бізнесмен, який відзначається зухвалою, аґресивною поведінкою. Батьки його були зовсім не крутеликами, а майже пролетарями <…> (УМ, 19.05.2001); // Людина нахабна, зухвала, аґресивно налаштована. Один «крутелик», надивившись мордобійних бойовиків, у бійці вибив око своєму однокласнику (УМ, 24.04.1999). ПСУМС, 38.
КРУТИЗНА, -и, ж.; мол.; схвальн.
1. Дуже висока якість, вищий рівень чогось. — Завтра їдемо в Австрію. Я зробив тобі візу — він мало не роздушив своєю крутизною (Смолоскипи, 1997, № 2).
2. збірн. Багаті, респектабельні, процвітаючі люди. — Вся крутизна з’їхалася. Тільки ми, як жебраки, приперлися пішки (А. Морговський, Тінь птеродактиля).
КРУТИЙ. 1. -ого, ч.; крим. Засуджений авторитетний рецидивіст. БСРЖ, 295, СЖЗ, 57; ЯБМ, 1, 479.
2. -ого, ч.; маф. Член мафістської «сім’ї» високого рангу — рішучий, сміливий, безжалісний. ЯБМ, 1, 479.
3. -а, -е; мол.; схвальн. Багатий, респектабельний, процвітаючий (часто пов’язаний з кримінальними структурами). Я — крутий! Встаю вранці впевненим у собі, впевненим в удачі нового дня (К. Гай, Жахи нашого майбутнього); Виявилося, він «крутий» міжнародник, має фірму, тата у верхах, і маму у верхах, а ще пише музику (Смолоскипи, 1998, № 1). БСРЖ, 295; ТСРОЖ, 86; ЯБМ, 1, 479 // -ого. Поруч, та незалежно, мовби і непричетний до оцієї компанії, твердо ступав крутий: елегантний костюм, золотий масивний перстень… (А. Морговський, Тінь птеродактиля); Був якось один молодий, зовні схожий трохи на «крутого», а трохи — на «зека» (Хрещатик, 26.10.1999).
4. -а, -е; мол. Про людину, яка досягла високого професіоналізму у певній сфері діяльности. Судячи по замашках, мужик крутий, схожий на професіонала (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). ТСРОЖ, 88.
5. -а, -е; мол.; схвальн. Ориґінальний, екстраординарний. — Тоді ми всі були крутими авангардистами (В. Неборак, Повернення в Леополіс); Крутий абсурд. ТСРОЖ, 88; ТСРЯ, 344.
6. -а, -е. Який переходить межі норми в чомусь. Круті демографічні показники.
■ Від літер. крутий. ■ Калька з амер. розм. tough — злочинний, хуліганський. Можливий також вплив англ. cool (у переносному значенні) — нахабний, безсоромний». ТСРОЖ, 87.
КРУТИК, -а, ч.; мол.; жарт.-ірон. Той, хто вдає з себе багату, респектабельну людину, але не є нею насправді. КСМС.
КРУТІСТЬ, -тості, ж.; жрм. Те саме, що КРУТИЗНА 1. У дефіциті автомобілів немає немає прямої залежності від моделі чи «крутості» авто … (ПіК, 2002, № 47–48).
КРУТО. 1. присл.; мол.; схвальн. Найвищою мірою, дуже сильно. Круто почав тусуватися. БСРЖ, 295; ТСРОЖ, 85
2. присл.; мол., жрм; несхвальн. Зухвало, нахабно (про поведінку). Вирвавшись із лабет соціалістичного табору, пострадянська людина в особі її найпідприємливіших екземплярів почала вибудовувати структури з таким відверто кримінальним забарвленням, поводити себе так «круто», що колишні часи видавалися ледь не райськими (С. Грабовський, Ментальність шпани). ТСРОЖ, 85
3. присл. мол.; схвальн. Дуже добре. Круто розслабилися.
4. присл. Неординарно, ориґінально. Кандидат богослов’я — це звучить круто (УМ, 12.10.1999). БСРЖ, 295.
5. у знач. вигуку; мол.; Вираження захоплення, захвату чимось неординарним, незвичним, що виходить за межі норми. — Круто! — захоплено вигукнула дівчина. — А мені такі [документи] зробиш? (С. Бортніков, Чистильник); Круто, — подумав Мальчик, заворожений процесією, — мене так ховати не будуть (В. Даниленко, Кієвскій мальчик).
КРУТЯК, -у, ч., у знач. збірн.; мол. Те саме, що КРУТИЗНА2. Найбуйніший «крутяк» (СМ, 15.10.2001).
КСИВА, -и, ж. 1. крим. Записка, лист. БСРЖ, 298; СЖЗ, 57.
■ Від давньоєвр. kosav — писати документ. Фридман, 135.
2. крим., мол. Будь-який функціональний папір або документ (паспорт, пропуск, білет, довідка і т. д.). Та вже сама ксива чого варта, з нею ти ногою відчинятимеш двері міністра внутрішніх справ і того дядька, яким ти назвався, коли до мене дзвонив (В. Шкляр, Ключ) // крим. Фальшивий документ, що посвідчує особу. СЖЗ, 57; ЯБМ, 1, 481. * У порівн. Батьківщина красива, неначе підроблена ксива (І. Павлюк: Чому бувають некольорові сни). БСРЖ, 298; ПСУМС, 38; СЖЗ, 57; ЯБМ, 1, 481.
КСЮША, -і, ж.; мол. Дівчина, жінка для задоволення сексуальних потреб. ПСУМС, 38.
КУГУТ, -a, ч.; зневажл. 1. крим. Селянин. БСРЖ, 299; ЯБМ, 1, 483.
2. мол. Провінціял. У нас в гуртожитку одні кугути живуть (Запис 1996 p.). БСРЖ, 39.
3. жрм. Жадібна багата людина. Чабаненко 1992, 2, 223.
■ Від польськ. kogut — півень; у рос. жарґон потрапило через посередництво укр. мови.
КУГУТСЬКИЙ, -а, -е; жрм. Прикм. до КУГУТ 3. Брось ти свої кугутські замашки та живи, як усі люди (Чабаненко 1992).
КУКЕР, -а, ч.; нарк. Подрібнена макова соломка. БСРЖ, 299.
КУКЕРМАНИТИ, -ню, ниш, недок.; нарк., мол. Уживати кукнар. Ротік вчиться курити у Шльоні, Кропа розказує, як він ловко кукерманив там, на гражданці (Р. Кухарук, Любити хлопчика).
КУКЛА, -и, ж. 1. крим. Пакунок, що імітує повноцінний товар (консерви, тканина), пачку Грошей. БСРЖ, 299; ЯБМ, 1, 484. ♦ Кукла грошова. Пакунок паперу, який імітує гроші в банківській упаковці та використовується для шахраювання. <…> підкладали на його шляху на підлогу магазина поліетиленовий пакет, крізь прозорий бік якого проглядались якісь гроші (як потім з’ясувалося — «кукла», пачка папірців, замаскована під гроші двома справжніми купюрами) (УМ, 2.06.2000). ЯБМ, 1, 484.
2. міл. Людина, під час побиття якої бійці загону міліції спеціяльного призначення відпрацьовують удари. Віктор Суворов у книзі «Акваріум» пише про те, що спецназівці відпрацьовують удари по життєво важливих органах людини на смертниках, називаючи їх «куклами» (А. Кудін, Як вижити у в’язниці).
3. муз. Музичний альбом, який включає кілька відомих пісень задля того, щоб привернути увагу покупця. На професійному жаргоні сучасні поп-альбоми називають «куклами». Тобто там дві пісні зверху й знизу, — розкручені на радіо та TV, а всередині порожньо (О. Скрипка; День, 17.08.1999).
КУКНАР, -ю, ч.; нарк. Вид наркотику: чай, заварений соком макової головки. СЖЗ, 57.
КУЛЬОК, -лька, ч.; мол., студ.; жарт.- зневажл. Освітній заклад культури. А ось Університет культури (кульок, над яким усі знущались) пішов зовсім іншим шляхом (День, 8.06.2001); <…> відновлено Поплавського ректором «кулька» (ПіК, 1999, № 35).
КУМ1, -а, ч.; крим. Оперативний працівник. // Начальник оперативної частини колонії. Перше побачення з людиною, яка глумливо називалася Лаврентієм Паличем, відбулося в кабінеті Старшого Кума. Так на блатному жаргоні називають начальника оперчастини зони (С. Бортніков, Чистильник). БСРЖ, 301; СЖЗ, 57; ЯБМ, 1, 485.
КУМ2, -а, ч. ♦ Кум мучить кого. 1) нарк., мол. Про стан абстинентного синдрому. БСРЖ, 301; 2) крим. Про поганий настрій, депресію. БСРЖ, 301. СЖЗ, 57.
КУМАР, -у, ч. 1. нарк. Наркотичне сп’яніння. Важкий кумар.
2. нарк. Абсинентний синдром, наркотичне похмілля. БСРЖ, 301; ПСУМС, 39; СЖЗ, 58; ЯБМ, 1, 485.
3. крим. Тяжке похмілля після пиятики. Через хвилин сорок, коли було допито «кокосовий лікер для мужчін», знову почався лютий алкогольний кумар (В. Кожелянко, Чайна Ейфорія). СЖЗ, 58; ЯБМ, 1, 485.
4. мол. Цигарковий дим. Як можна працювати в такому кумарі? ПСУМС, 39.
5. мол.; зневажл. Людина, яка набридає іншим дурними розмовами. ПСУМС, 39.
КУМАРИТИ, -рю, -рить, недок. 1. безос., кого; нарк. Про абстинентний синдром (наркотичне похмілля). <…> долбі не долбить / варя не варить / мовчки облизуєш губи / господи / чого ж так зранку кумарить? Мало хто в цьому рубить (І. Бондар-Терещенко, Поsтебня). БСРЖ, 301.
2. безос., кого; мол. Про бажання спати. БСРЖ, 301; ПСУМС, 39.
3. кого; мол. Настирно чіплятися до когось, намагаючись познайомитися, сподобатися. Кумарити подругу. БСРЖ, 301.
4. кого; мол. Набридати комусь. <…> це дуже давня й набридлива звичка, яка кумарить, наче реклама, яку щодня крутять по телику (А. Дністровий, Невідомий за вікном); — … Кумарить мене це життя, тут я, наче риба, викинута на берег (А. Дністровий, Місто уповільненої дії).
КУМАРИТИСЯ, -рюся, -ришся, недок. 1. нарк. Приймати наркотики для зняття абстинентного синдрому. БСРЖ, 301.
2. крим., жрм. Насолоджуватися, блаженствувати. * Образно. <…> він [ліжник] пам’ятає всі зізнання / і спить кумариться в чеканні / він цілу ніч мені шепоче / про твої губи дупцю очі <…> (Р. Малко, Шкіци). ЯБМ, 1, 485
КУМАРНИЙ, -а, -е. 1. нарк. Який перебуває у стані абстинентного синдрому. БСРЖ, 301; ЯБМ, 1, 485.
2. мол. Млявий, флегматичний. <…> вогкість в помешканнях — / кому це може сподобатись / хіба що який-небудь кумарний працівник / міністерства шляхів сполучення навіть / не вникаючи що саме сполучають шляхи / його міністерства <…> виходить в сльотавий світанок на першу платформу <…> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову); Ти якийсь сьогодні кумарний (Запис 2001 p.).
КУМАРНЯ, -і, ж.; мол., жрм. Притон наркоманів.
КУМПЕЛЬ, -пля, ч.; мол. Товариш. Банзаїв кращий кумпель — Сергій Мокша, який усім представлявся як Дощ, — знайшов безтямного Юрка у квартирі на кухні (Л. Дереш, Культ).
■ Від польськ. розм. kumpel — приятель.
КУМПОЛ, -а, ч. 1. крим., жрм. Голова. ♦ Дати по кумполу, кому. Ударить когось по голові. А ти, мать твою, куди ліз?! — закричав він щосили. — Такими мало вас вішати! Жабовози прокляті! Андрія особливо образило оте «жабовози». Дати б монтировкою по кумполу, щоб знав, як перед собою дивитись (А. Дімаров, Містечкові історії). БСРЖ, 301; СЖЗ, 58; ЯБМ, 1, 486. ♦ Погладити по кумполу, крим. Те саме. СЖЗ, 81 // мол. Лоб. ПСУМС, 39. ■ З їдиш: kepel, контаміноване з купола. Горбач 1966, 25. 2. мол. Лоб. ПСУМС, 39.
КУРВА, -и, мн. курви, курв, курвів. 1. ж.; крим., мол., жрм. Жінка легкої поведінки; повія. Напомаджена без міри і смаку, однозначно — курва професійна (А. Морговський, Смерть у Золотих Пісках); Одного разу ж цілком випадково довідалася, що її Макс дає «уроки музики» її колезі — жінці молодій, з однозначною репутацією курви, яка проплавила своєю непогамовною хіттю і Крим, і Рим, і мідні труби (С. Йовенко, Хіба ти вбивця?); <…> кілька разів навіть зупинявся біля курвів, які стояли на кожному перехресті в білих панчохах, шкіряній амуніції та високих гренадерських чоботях, тримаючи в руках великі парасольки (С. Жадан, Біг Мак). БСРЖ, 302; ЯБМ, 1, 487. * Образно. А весна, взагалі, вже по нишпорках, курва, пішла (О. Ільченко: Світовид, 1994, № 1). 2. ж.; крим. Коханка. — Чого ти там ліжком рипиш, крутишся <…>? — Та оце ж рахую, скільки у мене за жисть курв було, — відповідаю скоренько <…> (В. Дрозд, Життя як життя). ЯБМ, 1, 487.
3. ч.; мол. Образа стосовно особи чоловічої статі. — Можливо, це і є одна з моїх найфатальніших помилок- відповідаєш, аби він, курва, відчепився (Ю. Андрухович, Московіада).
КУРВЛИЙ, -а, -е; жрм; несхвальн. Остогидлий, немилий. Вона [ніч] надихає смерть. Вона чарує, бо знаєш, що з неї починається оте курвле життя (О. Ульяненко, Ізгої).
КУРДУПЕЛЬ, -пеля 1. ж.; крим. Жінка низького зросту з великими бедрами. ЯБМ, 1, 487.
2. ч.; мол. Чоловік низького зросту. ПСУМС, 39.
КУРДЮК, -а, ч.; мол. Великий живіт. ПСУМС, 7.
КУРКА, -и, ж.; мол., жарт.-ірон. або зневажл. Дівчина. Кури, тобто дівчата, снували одна перед одною як на подіумі (О. Ульяненко, Рецидив). БСРЖ, 302; ПСУМС, 39.
КУРКУЛЯТОР, -а, ч.; мол.; жарт. Калькулятор.
КУРНУТИ, -ну, неш, док.; нарк. Вжити цигарку з наркотичною речовиною (марихуаною тощо). Я зараз трохи курну і покину геть цю землю (В. Канюс, Сентиментальний блюз).
КУРОЧКА, -и, ж.; мол. Зменш.-пестл. до КУРКА. Іноді він сам виходив з курочками і пускався справжнього українського гопака (О. Ульяненко, Рецидив).
КУРСАК, -а, ч.; студ. Курсова робота.
КУРЯТНИК, -а, ч. 1. тюр. Жіноча виправно-трудова колонія. БСРЖ, 303; ЯБМ, 1, 489.
2. мол., крим. Жіночий гуртожиток. БСРЖ, 489 ■ Див. КУРКА.
3. жрм; ірон. Колектив. — Про який курятник він згадував? — спитав Пилипенко.
Щоки Терпила вкрилися рум’янцем.
— То в нього слівце таке. Курятник — тобто колектив. Не тільки наш, Андрію Платоновичу <…>.
— А хто ж півень, даруйте, він чи що? (В. Гужва, Рай).
КУСОК, -ска, ч. 1. мол., жрм. Тисяча грошових одиниць. — Скільки «кусків»? За те, що пропишеш? — Три тисячі, — сказав я … (А. Дімаров, Містечкові історії); — По п’ятдесят кусків, — випалив Петруня (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). БСРЖ, 303; ПСУМС, 39; СЖЗ, 58; ЯБМ, 1, 489.
2. арм. Прапорщик. Посеред плацу стоїть капітан якогось там рангу. Кого нього кусок з мегафоном — кричить прізвища й імена (Р. Кухарук, Любити хлопчика). БСРЖ, 303; ПСУМС, 39. // тюр. Контролер-прапорщик у виправно-трудовій колонії. БСРЖ, 303; СЖЗ, 58; ЯБМ, 1, 489.
КУТ, -а, ч. ♦ П’ятий кут, крим. 1) Жорстоке побиття на допиті. БСРЖ, 609; ЯБМ, 1, 266 2) Безпечне місце під час бійки. БСРЖ, 609; СЖЗ, 87 ♦ Шукати п’ятий кут, жрм. Шукати безпечне й затишне місце під час колотнечі, сварки тощо. Ігор не втримається від спокуси і шукатиме «п’ятий кут», де йому ніхто не перешкодить слухати приймач (С. Бортніков, Чистильник-2).
КУЧМАК, -а, ч.; жрм; жарт. Президент України Л. Д. Кучма.
КУЧМОВОЗ, -а, ч.; жрм; жарт.-ірон. Двоколісний возик середнього розміру для перевезення пакунків з одягом, речами. Дратує кожен рух п’ятдесятирічної тітки навпроти, ще й із гігантським кучмовозом (С. Процюк, Там, де поплутано кольори); Катя непомалу здивувалася, коли до «Абзацу» було закочено «кучмовоза» з двома коробками од телевізора <…> (Б. Жолдак, Топінамбур, сину).
■ Від прізвища Президента України Л. Д. Кучми.
КУЧМУЧКА, -и, ж.; жрм; жарт.-ірон. Те саме, що КУЧМОВОЗ.
КУЧУМИЛО, -а, ч.; жрм; зневажл. Те саме, що КУЧМАК.
К
page revision: 2, last edited: 03 Oct 2008 11:07