ХАБАРИК, -а, ч.; крим. Недопалок. БСРЖ, 637; СЖЗ, 107; ЯБМ, 2, 480.
ХАВА, -и, ж.; крим.; згруб. Рот. БСРЖ, 637; СЖЗ, 107; ЯБМ, 2, 480.
ХАВАЙКА, -и, ж.; крим. Харчові продукти. БСРЖ, 637; СЖЗ, 107; ЯБМ, 2, 480.
ХАВАЛО, -а, с. 1. крим., мол.; згруб. Рот. — Роззявляй хавало, ну! (Л. Кононович, Феміністка). БСРЖ, 637.
2. крим. Обличчя. ЯБМ, 2, 480. // мол. Негарне обличчя. Ну в нього й хавало! (Запис 2001 p.).
ХАВАЛЬНИК, -а, ч. 1. крим., мол.; згруб. Рот. Той, доктор, тільки розкрив хавальник, як я його красномовність загасив відразу (О. Ульяненко, Ізгої). СЖЗ, 107; ЯБМ, 2, 480.
2. Те саме, що ХАВАЛО2. ♦ Торгувати хавальником (харею), мол.; жарт.-ірон. або несхвальн. Поводитися таким чином, щоб привернути до себе увагу. Потім якась нелегка понесла мене вдруге на ті місцини. І так я їздив щопонеділка, щедро торгуючи своїм хавальником (О. Ульяненко, Ірка). ПСУМС, 69.
ХАВАНИНА, -и, ж.; мол. Їжа.
ХАВАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. що; крим., мол. Їсти, споживати їжу. — Хворі стільки не хавають! <…> (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). * Образно. Й сонце хавають ясени (І. Павлюк). БСРЖ, 637; ПСУМС, 74; СЖЗ, 107; ЯБМ, 2, 480.
2. кого, що; мол. Сприймати щось із схваленням, уподобанням. [Адам Жоржевич:] Та я їбав бриться, я і так сєбя хаваю от і до (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу); Звісно, не всі «хавають» ритмічні квадрати Нового Орлеану (ПіК, 2001, № 17); Словом, [критик] насолоджується розумінням прочитаного. Або, послуговуючись молодіжним сленгом, можна сказати: «хаває» поета (Книжник, 2001, № 18). БСРЖ, 637; ПСУМС, 74.
■ З циган. мови: te has — харчуватися, hava — їм. Баранников, 155. ■ З укр. мови: хавкати — їсти, харчуватися, хава — щелепа. Грачев, Мокиенко, 176.
ХАВІР, -а, ч.; крим. Особа, якій у разі небезпеки опускають у кишеню вкрадену річ, гроші. БСРЖ, 637; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 481.
■ Не виключена можливість впливу українських слів із семантикою «ховати». Грачев, Мокиенко, 176.
ХАВІРА, -и, ж.; крим. 1. Притон злодіїв. Кутаючись у задубілу шкірянку, він за північ придибав до хавіри вусатої Марфи (О. Ульяненко, Сталінка); <…> Шура, він же завзятий картяр, іподромник, знавець завулків і нічліжних хавір на добрій половині совдепії <…> (Є. Пашковський, Щоденний жезл). БСРЖ, 637; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 481.
2. Місце зберігання крадених речей і заборонених предметів; потайник. БСРЖ, 637; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 481.
3. і мол. Квартира, кімната; житло. «Хавіру» він собі купив за гаражну покрівлю: померла баба Ганна, <…> і її внука продала Степанові хату за триста карбованців, разом з мишами, лелечим гніздом з лелеками і квітами-гайстрами попідвіконню (Г. Тютюнник, Вибране); Але найперше впадала у вічі в тій хавірі, — це табличка <…> (Л. Кононович, Мертва грамота); — <…> От коли ми приватизуємо цього магазинчика — буде «Прима», буде і до «Прими». — За чим затримка? Дорого? — Ця хавіра коштує копійки. Начальство не відпускає: вичікують, хто більше дасть на лапу (А. Морговський, Фіфті-фіфті). БСРЖ, 637; ПСУМС, 74; ЯБМ, 2, 481.
■ Від давньоєвр. chower — спільнота, товариство, друг, товариш. Грачев, Мокиенко, 176. Див. коментар до слова ХАВІР. ■ Контамінація хов (від укр. ховати) та іменників квартира, квартера, фатера (Отин2, 186).
ХАВКА1, -и, ж.; крим., мол. 1. Їжа. — Дай хавки, Тамарко! <…> (В. Шевчук Сонце в тумані); <…> вона тутешня, сам подумай: хавка, квартира, музон — добазарилися про зустріч <…> (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 637; ПСУМС, 74; ЯБМ, 2, 481.
2. Рот. БСРЖ, 637; СЖЗ, 108.
ХАВКА2, -и, ж.; крим. Собака. БСРЖ, 638; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 481.
ХАВЛО, -а, с. 1. крим. Рот. — Закрий хавло і відпрацьовуй гроші, — сказав братан, не перестаючи тузити мене по пузу (О. Ульяненко, Ізгої). ♦ Хавло залити. Напитися спиртних напоїв, сп’яніти. БСРЖ, 638; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 481.
2. мол. Їжа.
ХАВЧИК, -а, ч. мол. Їжа, харчі. — Хавчик нам з волі передали? (С. Бортніков, Літературний проєкт «Спецагенти»); <…> самотній нічний кіоск, обвішаний невеликими кольоровими лампочками, де продається пиво, цигарки, алкоголь та дрібний хавчик (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). БСРЖ, 638; ПСУМС, 74.
ХАЄР, -а, ч.; хаєри, -ів, мн.; сист., мол. Довге волосся. <…> і ось місцеві рок-зірки вилабують «один до одного» класичні «драбини до неба» і «дими над водою», відпускають хаєри під Планта чи обтягуються шкірою під Джіма Моррісона (В. Неборак, Повернення в Леополіс). БСРЖ, 639; ПСУМС, 74.
■ Від англ. hair.
ХАЗА, -и, ж.; крим. 1. Притон декласованих елементів; злодійське кубло. Місто [Прага], в якому вони [українці] конають і пиячать, сплять по хавірах і хазах, попадаються на крадіжках у маркетах (Ю. Андрухович, Місце зустрічі Germaschka). БСРЖ, 638; СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 481.
2. і мол. Будинок, квартира. Тихо розповзається по хазах / ніким не присилене покоління (І. Андрусяк). БСРЖ, 638; СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 481.
■ Від угор. ház — дім; слово у формі ха-забуло відоме укр. арґо XIX ст.
ХАЗЯЙСТВО, -а, с.; жрм; жарт. Чоловічий статевий орган.
ХАЙ, вигук; мол. Здрастуй, привіт. БСРЖ, 638; ПСУМС, 74.
■ Від амер. розм. hi! — привіт!
ХАЙКА1, -и, ж.; мол. Знайомство. Хайка (рубрика у газеті «Молодь Закарпаття», м. Ужгород), де друкують оголошення про знайомства).
■ Див. ХАЙ.
ХАЙКА, -и, ж.; крим., жрм. Єврейка. БСРЖ, 638; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 482.
■ Від єврейського жіночого імені Хая. БСРЖ, 638.
ХАЙЛО, -а, ч.; крим.; згруб. Глотка, рот. БСРЖ, 639; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 482.
ХАЙНУТИ, -ну, -неш, док.; крим. Випити; ковтнути щось. БСРЖ, 639; СЖЗ, 108.
ХАЙР, -а, ч.; сист., мол. Те саме, що ХАЄР. Малаямам мав довжелезне, аж поза плечі волосся, т. зв. «хайр», як кажуть у певних колах просунутої молоді (Л. Дереш, Культ).
ХАЙРАТИЙ, -а, -е; мол. 1. Про людина з довгим волоссям. ПСУМС, 74.
2. мн. хайраті, -их; жарт. Люди творчих професій (напр. художники, музиканти). Цеацура.
ХАЙРАТНИК, -а, ч.; мол., сист. Шнурок чи пов’язка для волосся (круг голови). БСРЖ, 639; ПСУМС, 74.
ХАКАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. комп. Зламувати, змінювати програму. Хакати — зламувати програми, сайти (КСМС). БСРЖ, 639.
2. студ., шк. Списувати. Він постійно хакає у мене (Запис 2002 p.).
3. кого; мол. Обдурювати кого-небудь.
ХАКЕР, -а, ч.; комп. 1. і жрм. Програміст, який зламує програми. Найстрашніше те, що хакери тепер об’єднуються в могутні синдикати і протистояти їм дедалі важче (День, 17.08.1999). БСРЖ, 639; ПСУМС, 75.
2. жарт. Програміст високої кваліфікації. БСРЖ, 639.
ХАЛА, -и, ж. крим. Хабар. БСРЖ, 640; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 483.
■ Від давньоєвр. salo — кухня. БСРЖ, 640.
ХАЛАМИДНИК, -а, ч.; крим.; зневажл. Дрібний ЗЛОДІЙ. БСРЖ, 640; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 483.
ХАЛДЕЙ, -я, ч. 1. крим., мол. Офіціянт. <…> він допив каву, поклав на стіл купюру. — Віддаси халдеєві, скажеш — від мене (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 640; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 483.
2. крим. Людина на побігеньках. БСРЖ, 640; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 483.
3. крим. Учитель загальноосвітньої школи при виправно-трудовій установі. БСРЖ, 640; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 483.
■ З рос.; утворене від діял. халда — нахаба; розпусна, нахабна жінка. ■ Лексема з Біблії; халдей — житель азіятської країни Халдея. Грачев, Мокиенко, 177.
ХАЛТУРИТИ, -рю, -риш, док.; крим. Красти в квартирі, де лежить покійник. БСРЖ, 640; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 483.
ХАЛТУРКА, -и, ж.; крим. Галстук. БСРЖ, 640; СЖЗ, 108.
ХАЛЯВА, -и, ж. 1. крим., мол. Задоволення потреб, отримання чого-небудь за чужий рахунок, безкоштовно. Боже, як ми любимо халяву! Та й як її не любити — це у нас в менталітеті (ПіК, 2001, № 21); Ходім, бо ще накриють на гарячому — не міг ніяк відтягнути калушанина від «халяви» (СМ, 22.05.1998); Досить часто наївність громадян, які мріють про «халяву», значно переростає їхню свідомість (СМ, 5.02.1999). БСРЖ, 641; ПСУМС, 75. ♦ На халяву, крим., мол. Безкоштовно, за чужий рахунок. Туалет, що біля головного залізничного вокзалу, безкоштовно обслуговує працівників охоронних органів, а для дітей та інвалідів — знижка 50 %, попри це постійними клієнтами «на халяву» тут є вокзальні цигани (ВЗ, 10.09.2001); «Ще б пак! — хихикнула друга. — На халяву та не випити!» (В. Врублевський, Замах на генсека); «Я, звичайно, не проти, а чого ж на халяву не посидіти десь у пабі» (Ю. Покальчук, Те, що на споді); Пройдисвіти грають на людській слабинці: заробити на «халяву» гроші (СМ, 13.08.1999). БСРЖ, 640; ФССГД, 238; ЯБМ, 2, 77. ♦ На халяву і оцет солодкий, мол., жрм. Приємно те, що дістається задарма. БСРЖ, 641. ■ Можливо, від давньоєвр. Khalav — молоко. В давнину у єврейських містечках бідним дітям при синагогах безкоштовно видавали молоко. 2. мол.; несхвальн. Безвідповідальність, недбале ставлення до справи; непрофесіоналізм, халтура. Було зрозуміло, що «найкращий співак України» <…> не міг дозволити собі «халяви» (УМ, 13.06.2000); А головне, розумієш: якщо зробив халтуру-халяву, душу не залучив, значить — це просто робота. Я за цю халяву отримав стіки-то грошей, а якщо я піду штовхати бензин або щось іще — я отримаю набагато більше (Олег Скрипка: День, 17.08.1999). БСРЖ, 641.
3. крим. Повія. БСРЖ, 640; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 484.
4. крим. Дівчина, жінка. БСРЖ, 640; СЖЗ, 108. ♦ Зачепити халяву, жрм. Познайомитися з дівчиною. ФССГД, 238.
■ Пов’язане з однозвучною українською і білоруською лексемою у значенні «верхня трубчаста частина чобота, що прикриває литку». Метафора взуття — жінка — семантична універсалія, що виявляється у різних слов’янських і неслов’янських мовах. Мокиенко, 373. Див. ВЗУТИ.
5. крим., мол. Щось нікчемне, непотрібне. Вона — у район, забрати халяву, що на мене написала <…> (В. Дрозд, Життя як життя). БСРЖ, 641.
♦ Давити халяву, жрм. Байдикувати, нічого не робити. ФССГД, 238.
ХАЛЯВНИЙ, -а, -е; мол. Безкоштовний; такий, що отримується за чужий рахунок або даром. Спільники, приятелі, симпатичні жінки — доста зняти слухавку, запропонувати щось халявне (А. Морговський, Смерть у Золотих Пісках); Герой випадково вселяється до чужої квартири, невідомий власник якої вручає йому від неї ключ, а сам зникає. Героєві не дає спокою таке загадкове халявне «винаймання», і він починає розшукувати зниклого (Книжник, 2001, № 14); Паркування тепер буде «халявним»? (ВЗ, 3.09.2001, 5). БСРЖ, 641; ТСРОЖ, 239.
ХАЛЯВНИК, -а, ч.; мол. Людина, яка користується чим-небудь безкоштовно або за чужий рахунок; нахлібник, нероба. «Наша Україна»: тут «халявників» найбільше (ПіК, 2002, № 5). БСРЖ, 641.
ХАЛЯВЩИК, -а, ч.; мол. Те саме, що ХАЛЯВНИК. А може, це і був якийсь незнаний фірмовий алкоголь з Порохової Вежі? Сміливці і халявщики куштували. Але щось воно не дуже йшло (В. Неборак, Повернення в Леополіс); Вихід із цієї ситуації енергетики бачать такий: різко збільшити нормативне споживання електроенергії для тих абонентів, які не мають лічильників. Тоді «халявщики» самі подбають про економне витрачання продукції міських електромереж (УМ, 3.02.2000). БСРЖ, 641; ТСРОЖ, 240.
ХАМ, -а, ч.; крим. Чоловічий статевий орган. БСРЖ, 641; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 484.
ХАМЛО, -а, с.; крим. Горілка. БСРЖ, 641; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 484.
ХАМУЗОМ, присл., крим. Усі разом. СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 484.
ХАНА, -и, ж., також у знач. безос.-пред., кому; крим., жрм. 1. несхвальн. Кепський стан справ, повний провал. БСРЖ, 642; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 484.
2. Смерть, загибель. БСРЖ, 642; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 484. ♦ Хана причалу, крим. Про виявлений міліцією притон наркоманів. БСРЖ, 642; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 484.
ХАНҐОВЕР, -а, ч.; мол. Алкогольне похмілля. ПСУМС, 75.
■ Від англ. розм. hangover.
ХАНДРА, -и, ж.; нарк. 1. Наркотик. БСРЖ, 642; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 484. 2. Наркотичний голод. БСРЖ, 642; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 484.
ХАНИГА, -и, ч. і ж.; жрм; зневажл. П’яниця, який опустився. Вірили від дурної перекупки аж до останнього ханти на Чоколівці (О. Ульяненко, Жиган); Він відразу ж замовив горілку і заговорив з якимись ханигами, ханиги тут теж очевидно були своїми, вони весело плескали Джона Леннона по плечу, говорили всілякі гадості на адресу уряду і парламенту, взагалі виявляли дивну для ханиг політичну заангажованість (С. Жадан, Біг Мак). БСРЖ, 642; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 485.
■ Від рос. канига — яма, куди скидають нечистоти. ЯБМ, 2, 485.
ХАНКА, -и, ж. 1. крим. Горілка. БСРЖ, 642; СЖЗ, 108. // Самогон. ЯБМ, 2, 484.
2. нарк. Опій, наркотик на опійній основі. БСРЖ, 642; ПСУМС, 75.
ХАНУРИК, -а, ч.; жрм; зневажл.
1. Брудна, погано одягнена, фізично слаба людина. БСРЖ, 642; СЖЗ, 108.
2. Алкоголік. <…> подібні дива пояснювались магнетизмом Лаври, котра зманювала особистостей: <…> художника в павільйоні ганчір’яних декорацій, хануриків, що, гортаючи Кафку, жбурляли на кручі одеколонні пляшки <…> (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 642; ЯБМ, 2, 485.
ХАНЧИК, -а, ч.; жрм; жарт.-ірон. Алкоголік, п’яниця. У нашому дворі завжди ханчики тусуються (Запис 1999 p.).
ХАПНУТИ, -ну, -неш, док.; нарк. Зробити затяжку при курінні цигарки з наркотичною речовиною. — Хапнемо зараз пару тяг, якщо буде бажання — можна і після вечора (Л. Дереш, Культ).
ХАПОЧКА, -и, ж.; нарк. Затяжка в цигарці з марихуаною чи коноплями. ПСУМС, 75.
ХАПЧИК, -а, ч.; крим. Недопалок. БСРЖ, 643; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 485.
ХАРЕ, невідм.; крим., жрм. 1. безос.-предик. Досить. БСРЖ, 653; ПСУМС, 75; ЯБМ, 2, 486.
2. Добре, гаразд. — Харе, — мовив він <…> — ми завтра ждем тебе з первим автобусом (Б. Жолдак, Бог буває). ЯБМ, 2, 486.
ХАРИТИ, -рю, риш, недок., кого. 1. Здійснювати статевий акт з кимсь. БСРЖ, 643; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 643. ■ Від циган. xar — чоловічий статевий орган. БСРЖ, 643.
2. Обмацувати кишені жертви (при карманній крадіжці). БСРЖ, 643; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 643.
3. безос.; мол. Не хочеться. Розумієте, я надто ледачий, я жахливо ледачий, а тому свій час ціную понад усе… Щоби витрачати його на дурниці, треба бути… ну, не знаю… Харить мене — це все, що я вам можу сказати. І все. Жодних пояснень. Харить мене, харить (М. Бриних, Голосіння з-під снігу). ПСУМС, 75.
4. безос., кого; нарк. Про абстинентний синдром. <…> а мене, пацани, вже харить — соплі метрові, у нирках крутить, ну його в баню! (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). ПСУМС, 75.
ХАРІУС, -а, ч.; крим. 1. Дім, у якому мешкають близькі, рідні. СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 643.
2. Жінка як сексуальна партнерка. БСРЖ, 643; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 643.
ХАРКА, -и, ж.; крим. Коханка, співмешканка. БСРЖ, 643; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 643. ■ Див. ХАРИТИ1.
ХАРЧ БЛОК, -у, ч.; пол. Передвиборчий блок «ЗаЄду» («За єдину Україну»). «Харчблок вдавиться „Яблуком"»? (УМ 14.02.2002).
ХАТА, -и, ж.; крим. 1. Злодійське кубло. БСРЖ, 644; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 487. 2. і жрм. Дім, квартира. Хата в нього шикарна, в центрі. З усіма вигодами! (А. Кокотюха, Тупик для втікача). БСРЖ, 644; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 486.
♦ Велика хата, інтел. У рад. час: 1) Головна споруда КДБ у багатьох великих містах. Югановы, 208. 2) Споруда ЦК КПУ в Києві на вул. Банковій; відповідний інститут керівництва. Перед тим його з Павличком викликали до парткому Спілки, де тоді верховодив Богдан Чалий, і передали наказ, що надійшов з «великої хати» (тодішня жаргонна назва ЦК): звільнити зі служби кількох неблагонадійних (В. Шовкун, Система проти «я»); Оскільки жоден із присутніх не міг похвалитися дружиною-письменницею, а також не приятелював (сім’ями) із першим помічником самого господаря «великої хати», ці розповіді справляли враження (В. Івченко, Три оповідання).
Виставити (ставити) хату, крим. Здійснити квартирну крадіжку. Познайомившись із 17-річним Віталієм Н., мати якого теж була на заробітках, Микола запропонував «виставити» чиюсь «хату» аби роздобути грошей (День, 20.08.1999). На хату, мол. Додому. Він розповідає йому, як краще проїхати «на хату», нагадуючи, що вчора дав ключ (О. Ульяненко, Вогненне око); Вона не вірила байці про якогось там відставника-порноаматора, гадала, що Бурмило хоче її заманити на «хату» й здати «на гурт» (В. Врублевський Замах на генсека). Хата темна, крим. Квартира на замку. БСРЖ, 644; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 487.
ХАТИНКА, -и, ж.; жрм; ірон. Дорогий, престижний приватний будинок. <…> колоритна постать донецького підприємця Кубова, який щовечора зазирає в чарку, гамуючи страх зробитися мішенню для кілера, а по «хатинці» якого треба ходити лишень з мобілкою, бо щоразу наражаєшся на ризик заблукати (Книжник, 2001, № 21); У Криму не забули про скандал річної давності з показом по телебаченню тоді ще споруджуваного палацу з коментарями фахівців — скільки ця «хатинка» може коштувати (ПіК, 2002, № 9).
ХАУН, -а, ч.; мол.; зневажл. Молодий чоловік, хлопець. «Хаун» — слово багатозначне, але з презирливим відтінком: незнайомець, зневажуваний тип, деградант, бродяга, несимпатичний суб’єкт, одне слово, будь-хто не «старий» (О. Яровий, Квартали ностальгій).
ХАХАР, -я, ч.; жрм. Коханець, співмешканець. Ото вже як завели мову про чоловіків та хахарів <…> (В. Врублевський, Тріщини).
ХАЧ, -а, ч.; мол.; зневажл. Житель Кавказу. До нас підсів якийсь апокаліптичний хач / обізвав Джевуса йогом <…> (А. Коваленко: Молоде вино). БСРЖ, 644.
ХАЧИК, -а, ч.; жрм; зневажл. 1. Вірменин. БСРЖ, 644.
■ Від поширеного вірменського імені Хачик та відповідного прізвища Хачикян. БСРЖ, 644; ТСРОЖ, 241.
2. Представник однієї з кавказьких народностей. Чомусь господарями «найжирніших» великих «секонд-хендів» економічно вигідного розташування є представники країн Близького Сходу. Кількість «хачиків», «хасанів» та «рафіків» вже сягнула критичної маси (ПіК, 2001, № 9). БСРЖ, 644.
ХВІСТ, хвоста, ч. 1. крим.; несхвальн. Злодій, який провинився перед спільниками. БСРЖ, 644; СЖЗ, 109.
2. крим., жрм. Стеження, негласне спостереження. БСРЖ, 644; СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 487. ♦ Канати на хвості, крим. Стежити за ким-небудь; іти слідом за кимсь. БСРЖ, 241; СЖЗ, 50; ЯБМ, 1, 407. Обрубати хвіст (хвости), крим. Уникнути переслідування. Це раніше, тільки звільнившись з ув’язнення, я мріяв поквитатися з ним і в такий спосіб «обрубати хвости» (С. Бортніков, Чистильник-2). Падати (упасти, сісти) на хвіст кому. 1) крим. Установити стеження, спостереження за кимсь. <…> циганська сім’я тимчасово «кинула якір» у Жовтневому районі обласного центру, двічі вислизала з-під нагляду правоохоронців, котрі «сіли на хвіст», аби збути важкий наркотик (УМ, 26.02.1999). БСРЖ, 644; СЖЗ, 93; ЯБМ, 2, 334. 2) мол., нарк.; несхвальн. Напрошуватись до когось у товариство з надією отримати щось (звичайно випивку, їжу, наркотики) за чужий рахунок. <…> візьмем зо п’ять флакончиків еліксиру, то як, подруга впаде на хвіст? <…> (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 644; ПСУМС, 75; ФССГД, 181. 3) Жити за чужий рахунок. Ігор був щедрою людиною, тому хлопці часто були не від того, щоб упасти йому на хвіст. ФССГД, 181.
3. студ. Академічна заборгованість. БСРЖ, 645; ПСУМС, 75.
♦ Бити хвостом, крим. Підлабузнюватися; догоджати. БСРЖ, 645; СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 487. Відкинути хвоста, крим.; несхвальн. Померти. БСРЖ, 645; СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 487. Накритися хвостом, крим. Уникнути покарання, відповідальности. БСРЖ, 645; СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 487. Хвіст розпустити, мол. Про стан пихатости й самозакоханости. ПСУМС, 75.
ХВОРОБА, -и, ж. ♦ Асфальтова хвороба, крим. Травми, отримані після падіння у нетверезому стані. СЖЗ, 12; ЯБМ, 1, 43.
ХЕВРА, -и, ж.; крим. Злодійська компанія. БСРЖ, 645; СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 488.
■ Від давньоєвр. hevrah — спільнота, товариство. БСРЖ, 645.
ХЕЗАЛЬНИК, -а, ч. крим. Туалет. БСРЖ, 646; СЖЗ, 109.
ХЕЗАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. крим., мол. Справляти велику нужду. БСРЖ, 646; ПСУМС, 75; СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 488. ■ Від новогрецьк. χέζω — випорожнюватися; слово було відоме укр. арґо 19 ст. 2. крим. Викручуватися у розмові. СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 488.
ХЕЗНИК, -а, ч.; крим. Те саме, що ХЕЗАЛЬНИК. БСРЖ, 646; СЖЗ, 109.
ХЕЗТРЕСТ, -а, ч.; крим. Те саме, що ХЕЗАЛЬНИК. СЖЗ, 109.
ХЕР, -а, ч.; 1. жрм; згруб. Чоловічий статевий орган. БСРЖ, 646. 2. мол.; вульґ. Поганий хор. ПСУМС, 75.
ХЕРЩАТИК, -а, ч.; жрм; вульґ. Хрещатик.
ХИЛЯТИ, -яю, -яєш, недок. 1. (куди); крим., мол. Іти, гуляти. Хиляй і тягни випивок! А твою бабусю ми залишимо в заставу (М. Омельченко, Свято біди). БСРЖ, 646; СЖЗ, 109; ПСУМС, 75; ЯБМ, 2, 489.
2. мол. Відповідати певним вимогам. БСРЖ, 646; ПСУМС, 75.
ХИМКА, -и, ж.; нарк. Вивар з макової соломки. ПСУМС, 75.
ХИСТ, -у, ч. крим. Схильність до якоїсь діяльности. БСРЖ, 648; ЯБМ, 2, 491.
♦ Хист блатний. Здібність до злодійства. БСРЖ, 648; СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 491.
ХИТРОВАН, -а, ч.; мол:, жарт. Хитрий; крутій. — Він хитрован. Ну й ми, слава Богу, не діти. Доїть мене на чотири цицьки! (Б. Жолдак, Топінамбур, сину). БСРЖ, 648.
ХІЛЯДКА, -и, ж.; мол. Дім, квартира; кімната. «Хілядка» — це житло, кімната (О. Яровий, Квартали ностальгій).
ХІМІК, -а, ч. 1. нарк. Людина, яка готує наркотики у підпільній лабораторії. Хімік-лірик — студент-хімік, який виготовляє наркотики (ПСУМС). БСРЖ, 647.
2. крим. В’язень, який відбуває покарання на примусових роботах (не обов’язково хімічного профілю). БСРЖ, 647; СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 490.
3. і жрм. Шахрай. БСРЖ, 647; СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 490.
ХІМІЧИТИ, -чу, -чиш, недок. 1. що; нарк. Виготовляти наркотики у підпільній лабораторії. БСРЖ, 647. 2. крим. Шахраювати. БСРЖ, 647; СЖЗ, 109; ЯБМ, 490.
ХІМІЯ, -ії, ж. 1. крим., жрм. Саморобні спиртні напої; сурогат. БСРЖ, 647; СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 490.
2. мол. Все спиртне, крім самогону. ПСУМС, 76.
3. крим. Шахраювання. БСРЖ, 647; СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 490.
4. крим., тюр. Об’єкт, де працюють умовно звільнені; примусові роботи. Однією з наших головних задач була перевірка документів в осіб, що ошивалися біля гуртожитку, в якому селили громадян, засуджених на «хімію» (С. Бортніков, Чистильник). БСРЖ, 647; СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 490.
5. нарк. Наркотик, який виготовляється з хімічної речовини. Він всього лиш поклав у кишеню одну ампулу з «хімією» (Л. Дереш, Культ). БСРЖ, 647.
ХІМОЗА, -и, ж.; шк.; жарт.-ірон. Вчителька хімії, зовні неприваблива. Занюхана хімоза.
ХІП, -а, ч. мол. Хіпі, член хіп-системи. БСРЖ, 648; ПСУМС, 76.
ХІПАР, -я, ч.; мол. Те саме, що ХІП. Мій старший друг і колега Берні, відомий літературний діяч, куратор кількох літературних майданчиків Відня, колишній хіпар і активіст <…> (С. Жадан, Біг Мак). БСРЖ, 648.
ХІПОБЛУД, -а, ч.; мол. Хіпі або інший представник неформальної молоді. Коли вони прийшли на призначене місце — тінисту алейку парку, де вельми зручно робити облави на хіпоблудів, — там уже тіснилося чоловік приблизно двадцять (Л. Дереш, Культ). ПСУМС, 76.
ХІПОВИЙ, -а, -е; мол. Помітний, ефектний (про одяг, аксесуари тощо). БСРЖ, 648; ПСУМС, 76.
ХІПУВАТИ, -ую, -уєш, недок.; мол. 1. Вести спосіб життя хіпі. БСРЖ, 648; ПСУМС, 76.
2. Одягатися незвично, подібно до хіпі. БСРЖ, 648; ПСУМС, 76.
ХЛАМ, -у, ч. ♦ У хлам п’яний (напитися), жрм. Про стан сильного сп’яніння. БСРЖ, 649; ПСУМС, 76; ФССГД, 242.
ХЛІБОРІЗКА, -и, ж.; крим., мол.; жарт.-ірон. Рот. — Закрийте тій суці хліборізку! (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). БСРЖ, 649.
ХЛОП, -а, ч.; жрм.; зах. Хлопець, молодий чоловік. Володька — здоровий хлоп, з порядної родини, пристойно заробляв — чим не влаштовував її? (А. Морговський, Тінь птеродактиля); Але знаєте, хлопе-mo, як кльозетовий папір липнуть до кождої дупи (Поступ, 1.04.2000).
■ Від польськ. розм. chłop — хлопець, чоловік.
ХЛОПАКА, -и, ч.; зах. Те саме, що ХЛОП. Прибацаний хлопака спокійнісінько дудлить з ним пиво і слухає його ідіотські балачки (Книжник, 2001, № 18, 6).
ХЛОПЧИК, -а, ч. ♦ Вічно посланий хлопчик, мол. Естрадний співак Юрко Юрченко.
■ Від назви популярної пісні у виконанні співака «Я йду».
ХЛЯТИ1, -яю, -яєш, недок.; мол.; зах. Пити алкогольні напої; пиячити. То це зараз я тримаю себе в руках і майже не хляю, а років так із три тому мій фас і профіль знали в усіх витверезниках України (Ю. Андрухович, Московіада).
■ Від польськ. розм. chlać — дудлити горілку.
ХЛЯТИ2, хливу, хливеш, недок. (куди); крим. Іти кудись. БСРЖ, 650; СЖЗ, 109.
ХМЕЛЬНИК, -а, ч.; мол.; жарт. Медвитверезник. ПСУМС, 76.
ХОБОТ, -а, ч.; 1. крим. Ніс. БСРЖ, 650; СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 496.
2. тюр.; жарт.-ірон. Великий строк тюремного ув’язнення. БСРЖ, 650; СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 496.
ХОВА, -и, ж.; крим. Рот. СЖЗ, 109.
ХОВАЙСЯ, невідм., у знач. вигуку; мол. Вираження незадоволення або осуду. ПСУМС, 76. ♦ Ховайся в жито (в кукурудзу)!, жрм. Емоційна реакція на щось страшне. ФССГД, 99, 139. Ховайся, хто може! мол. Те саме.
ХОВИРИТИ, -ирю, -ириш, недок., що; крим. Ховати щось. БСРЖ, 650; СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 496.
ХОДИТИ, -джу, -диш, недок. крим. Красти. БСРЖ, 650; СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 496.
ХОДКА, -и, ж. 1. крим., міл. Судимість, строк відбування покарання. До речі, що ж до «Артура», то він вже мав кілька «ходок до зони» (Поступ, 15.07.1999); Тепер молодикові вже 22 і він хизується декількома «ходками» за грати (СМ, 12.10.2001). * Образно. <…> твій президент мотає другу ходку (С. Жадан, Балади про війну і відбудову). БСРЖ, 651; СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 497.
2. мол. Один статевий акт.
ХОДУЛЯ, -і, ж., частіше мн. ходулі, -ів; крим. Нога. БСРЖ, 651; СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 497.
ХОР, -у, ч.; крим.; мол. Групове статеве зґвалтування. БСРЖ, 653. ♦ Кинути на хор кого; мол. Здійснити груповий статевий акт з кимсь. Два місяці тому ми тут кинули на хор одну викладачку-хвойду з педагогічного університету <…> (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). Хором пестити, крим. Здійснювати груповий статевий акт. СЖЗ, 110.
ХОХЛОБАКСИ, -ів, мн.; жрм; жарт.-ірон. Українські купоно-карбованці, що були в Україні в обігу після скасування радянських рублів до запровадження гривні (2 вересня 1996 p.). Вісімнадцять мільйонів хохлобаксів доплаченого податку того варті (В. Яворівський, Вовча ферма). БСРЖ, 654.
ХОХЛЯНДІЯ, -ії, ж.; жрм; жарт-ірон., зневажл. Україна. <…> тепер в Хохляндії є льон / блищить він ніби сру … сской банькі <…> (В. Цибулько, Майн кайф).
ХОХМА, -и, ж. 1. жрм. Щось сказане чи розказане з метою викликати сміх (жарт, дотеп, анекдот, реальна подія). Єврейська хохма: Суркіс програв… через антисемітизм (ВК, 16.06.1999); Навіть соціалка там, даруйте за хохму, із людським (тобто із жіночим) обличчям (Книжник, 2001, № 6); Одеські хохми вийшли в Інтернет (УМ, 3.04.1999); «Хохма» на івриті означає «мудрість». Звідси одеська традиція передавати знання через анекдот (ПіК, 1999, № 8). БСРЖ, 654; СЖЗ, 110; ПСУМС, 76; ТСРОЖ, 242; ЯБМ, 2, 501.
2. крим. Фокус. БСРЖ, 654; СЖЗ, 110; ЯБМ, 2, 501.
■ Від давньоєвр., де слово виступало у значенні «мудрість; розумний вислів». БСРЖ, 654.
ХОХМИТИ, -млю, -миш, недок.; жрм. Жартувати, шуткувати. А коли почав трясти її, гадаючи що вона, як водиться, хохмить<…> (Б. Жолдак, Бог буває); Хіба не бачиш, що хохмлю. А коли хохмити перестанемо, гріш ціна нашій дружбі (В. Шевчук, Горбунка Зоя). БСРЖ, 654; ЯБМ, 2, 501.
ХОХМОЧКА, -и, ж.; жрм.; Пестл. до ХОХМА. — Без хохмочок жить скучно (В. Шевчук, Горбунка Зоя).
ХРЕСТ, -а, ч.; мол. Хрещатик. Зустрілися на Хресті.
ХРІН, -а, ч.; жрм. Чоловічий статевий орган. БСРЖ, 654; ЯБМ, 2, 502. ♦ На хрін (кого, що). Вираження презирства, зневаги, бажання позбавитись когось, чогось. [Вєнік:] <…> Так двері відчинив і у двір кинув [жабу] на хрін (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу). Ні (ані) хріна. 1) (не мати, немає). Абсолютно нічого. 2) (не розуміти, не знати). Нітрохи, ніскільки. — Що пояснювати? Я ні хріна не розумію (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 654. Один хрін. Одне й те ж, абсолютно те ж саме. Це неподалік Бессарабського ринку, якщо повернути в місто з лівого боку — якого? — а якого захочете, один хрін спершу не втрапите <…> (О. Ульяненко, Ізгої). БСРЖ, 654. Хрін (тобі, вам). Ніхто нічого не одержить. Відібрати! Хрін вам усім! Нате, вдавіться! (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). Хрін його знає. Невідомо. — Хрін його знає, товаришу майоре… Ні, це не до вас, Харченко, це приказка така є! (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). Якого хріна, лайл. Чому, для чого. — Якого хріна кричиш? Стас не виспався і був похмурий (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб).
ХРІНОВИЙ, -а, -е; мол., жрм. Поганий, кепський. Сірий дощ, дошкульний вітер — / отаке хрінове літо. / Прохолодно, похмуро, нордично, незвично (УМ, 1.06.2001). ЯБМ, 2, 502.
ХРОН, -а, ч. 1. мол., жрм; зневажл. Алкоголік, п’яниця. «А Джек Лондон <…>! Він теж був страшенний хрон!..» (О. Яровий, Чекання несподіванки). ПСУМС, 76.
2. нарк. Наркоман, який систематично вживає наркотики. ПСУМС, 76.
ХРОНИДЛО, -а, с. і ч.; жрм. Те саме, що ХРОН. [Клава:] Яка любов, хронидло старе. За що тебе любити? Ти зі стільця плигни, вся любов відпаде. Ти на себе в дзеркало подивися (Н. Ворожбит, Житіє простих).
ХРОНЬ, -і, ч. і ж. мол., жрм; зневажл. Те саме, що ХРОН1. ♦ Хронь нещасна. Те саме. Хронь нещасна! Кожного дня підмітає біля витверезника. ФССГД, 245.
ХРОНЯЧИТИ, -чу, -чиш, недок.; мол. Пиячити. ПСУМС, 76.
ХРУСТИ, -ів, мн.; крим., мол. Гроші. Звідтіля постають пакунки з американськими доларами. Блаженна посмішка нарешті протинає лице КЕЦИКА. [Кецик:] Зелень… [Бемц:] Зєльонка… [Кецик:] Капуста. [Бемц:] Хрусти (Б. Жолдак, Голодна кров). БСРЖ, 655; ЯБМ, 2, 503. // крим. Грошові купюри, що містяться в кишені без гаманця. СЖЗ, 110.
ХРУЩОБА, -и, ж.; жрм; ірон.-зневажл.
1. П’ятиповерховий будинок з малометражними квартирами, побудований всередині 50-х — 60-х pp., за часів правління М. С. Хрущова. Ми ув’язнені тут — / між «хрущоб» і соборів Мазепиних <…> (О. Забужко, Диригент останньої свічки). БСРЖ, 656; ТСРОЖ, 243; ТСРЯ, 662.
2. Малоґабаритна квартира у такому будинку. Разом ходили до оперного. Слухали Едіт Шаф у його двокімнатній «хрущобі» (С. Антонишин, Тюльпани на вісімнадцяте). БСРЖ, 656; ТСРОЖ, 243.
■ З рос. мови: жарт. контамінація Хрущов+ трущоба. ТСРОЖ, 244.
ХРЮНДЕЛЬ, -ля, ч.; мол.; жарт. Ніс. ПСУМС, 76.
ХРЯМОТИНА, -и, ж.; мол. Те саме, що ХАВЧИК. ПСУМС, 76.
ХРЯЦАЛКА, -и, ж.; мол. Те саме, що ХРЯМОТИНА. ПСУМС, 76.
ХУЛІ, невідм., у знач. частки; згруб. Уживається на початку речення, в якому міститься запитання. [Саломон Самсонович:] А хулі тут непонятного? (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу); <…> де твоя жмеринка воїне де твоя втрачена гражданка / хулі ти тут обливаєшся бромом і потом <…> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову). ■ З рос. мови: хуй ли.
ХУНА, -и, ж.; крим.; зневажл. Жінка легкої поведінки. [Толян (до Штиря):] Ти гля, яка шмара… [Штир:] Ніштяк так хуна. Іди, пощекочи (О. Ірванець, П’ять п’єс); [Іван Опанасович:] Та біс їх зрозуміє, тих хун, он краще — вино стоїть, пий… (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу). БСРЖ, 657; ЯБМ, 2, 508.
ХУНОЧКА, -и, ж.; крим., мол. Пестл. до ХУНА. Хуночок з собою взяли б у багажнічек <…> (Л. Подерв’янський, Пригоди хтивих павіанів).
Х
page revision: 2, last edited: 03 Oct 2008 12:18