Л

ЛАБА, -и, ж. 1. крим., мол. Музика. У цього нового гурту непогана лаба, але слабі тексти (ПСУМС). БСРЖ, 305; ПСУМС, 39; СЖЗ, 58; ЯБМ, 1, 492.
2. студ., шк. Лабораторна робота. БСРЖ, 305.
ЛАБАНДЖОС, -у, ч.; мол. Те саме, що ЛАБА1. ПСУМС, 40.
ЛАБАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. муз., крим. Грати на музичному інструменті; виконувати музичний твір. А й славно лабаєте, хлопці, були б-сте здорові! (О. Забужко, Новий закон Архімеда); <…> він законнослонорождєнний / фольк лабає для діяспори <…> (В. Цибулько, Майн кайф). * Образно. Ох, хіба ж не так само — / як в танці, в повільному трансі / Ти «лабала» колись непотрібні нікому слова?.. (О. Забужко, Диригент останньої свічки); Звичайно, сумнів — оптимальний янгол, / Коли перед очима мертвий сад, / Де з падолистом Бог лабає танго (А. Дністровий, На смерть Кліо). БСРЖ, 305; ПСУМС, 40; СЖЗ, 58; ЯБМ, 1, 492.
2. що. Грати музику на якомусь заході (весілля, шоу, похорон та ін.). <…> з півроку тому він і клавішник з їхньої контори їхали з цією жінкою із Троянова, де вони два дні «лабали» весілля (В. Врублевський, Замах на генсека); Однак Стінг був не першим, хто влаштовував концерти між пірамід. Приміром, на тому ж майданчику «лабав» своє феєричне шоу Жан-Мішель Жар у ніч настання 2000 року (УМ, 15.05.2001).
Жмурика лабати. Див. ЖМУРИК. Лабати Шопена, крим. Хоронити когось. — Хана! — пробігся нервово по кімнаті. — Я йому злабаю Шопена! (Г. Цимбалюк, Останні проводи). СЖЗ, 58; ЯБМ, 1, 492.
■ Слово лабати у значенні «грати» побутувало в мові харківських сліпих музикантів («невлів»).
3. мол. Працювати (про техніку, робота якої супроводжується шумовим ефектом). Старий холодильник ще лабає, але дуже скоро заглухне. ПСУМС, 40.
ЛАБУДА, -и, ж.; мол., крим.; зневажл. 1. Щось недостойне уваги, несерйозне. Отож я ще дописала трошки лабуди, потім віднесла цю статтю літредактору <…> (С. Пиркало, Зелена Маргарита); Інна Ф., дивлячись чергову «лабуду» [серіал], коментувала події на екрані уголос (СМ, 31.08.2001). БСРЖ, 305; ТСРЯ, 349.
2. Нетямуща людина. БСРЖ, 305; СЖЗ, 58; ПСУМС, 40.
ЛАБУХ, -а, ч.; муз., крим.; іневажл. Музикант. Ти зненацька збагнеш: / диск-жокей, цей розкошланий лабух, — / То насправді твій кревний, / во людях і музиці, брат (О. Забужко, Диригент останньої свічки); Оксанка не ображається, коли її улюблених лабухів я називаю… Погано називаю (УС, 2001, ч. 25); Є досить мудре прислів’я в ресторанних лабухів «Поспішай повільно» (УМ, 3.02.2000). СЖЗ, 58; ЯБМ, 1, 492.
ЛАБУШНИЙ, -а, -е; муз.; зневажл. Пов’язаний з музичною діяльністю як заробітчанством. Який може бути контракт з сільським вчителем, котрий, окрім своєї лабушної практики, світа білого не бачив? (МТ, 1999, № 4); Лабушний досвід.
ЛАВЕ; ЛОВЕ, невідм., с., збірн.; крим., мол. Гроші. <…> великодушно виділяє нещасній дитині дещицю «лаве» на новий одяг <…> (Книжник, 2001, № 3). БСРЖ, 306; ПСУМС, 40. // крим. Прибуток. ЯБМ, 1, 493.
■ З циган. мови. Слово у формі лавий побутувало в укр. арґо XIX ст.
ЛАВКА, -и, ж. ♦ Гріти лавку, спорт. Перебувати на лавці штрафників.
ЛАВУХА, -и, ж., збірн.; жрм. Те саме, що ЛАВЕ. У злодіїв вилучили гаманець з лавухою (Телеканал «Інтер», 1999 p.).
ЛАЖА, -і, ж.; несхвальн. 1. крим. Брехня, вигадка. БСРЖ, 306; СЖЗ, 59; ЯБМ, 1, 496.
■ Від рос. лажий — «спритний, виверткий». БСРЖ, 307. ■ Фонетичне викривлення слова ложь. ТСРОЖ, 94.
2. мол. Те, що низько оцінюється; щось низької якости. Зависла незручна пауза. Здається, я бовкнув лажу, зміст якої сам не дуже зрозумів (А. Мухарський, Попса для еліти); Вражень — нуль, емоцій — так само. Насолоди нема. Лажа (Книжник, 2001, № 19). БСРЖ, 307.
3. мол. Прикрість. — Знімай. Здається, у тебе з коліном повна лажа (А. Мухарський, Попса для еліти); Чомусь така лажа, що, як читачі хочуть, — то видавці не можуть. І навпаки (Радіо, 2001 p.).
4. муз. Фальш, неточність у виконанні музичного твору. Єдина, так би мовити, «лажа» полягала у якості звуку філармонії, звукорежисери не врахували специфіку акустики зали… (МТ, 1999, № 18). БСРЖ, 307; ПСУМС, 40.
ЛАЖАВИЙ, -а, -е; жрм. Про людину, схильну до обману, ненадійну. Валентина з докором глипнула на свою лажаву подругу (Б. Жолдак, Спокуси). СЖЗ, 58.
■ Див. ЛАЖАТИ1.
ЛАЖАЙЛО, -а, с. і ч.; мол.; несхвальн. Ненадійна людина.
ЛАЖАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. кого; крим. Обдурювати когось. БСРЖ, 307; СЖЗ, 59; ЯБМ, 1, 496.
2. муз., крим.; несхвальн. Грати неточно, фальшивити. <…> чуєте, як лажають ці придурки в кирзових чоботах? Ці йобані австрійські панки, які вважають, що схопили свого довбаного господа бога за бороду, чуєте, як хриплять їхні колонки? (С. Жадан, Біг Мак). БСРЖ, 307; ПСУМС, 40; ЯБМ, 1, 496.
3. мол.; несхвальн. Робити щось неправильно, помилятися. Комп’ютер почав лажати. БСРЖ, 307; ПСУМС, 40.
4. кому; мол. Задавати комусь клопоту, спричиняти неприємності.
ЛАЖАТИСЯ, -аюся, -аєшся, недок. 1. Виявляти себе не кращим чином. Лажатися на екзамені. БСРЖ, 307.
2. муз.; несхвальн. Помилятися при виконанні музики; фальшивити. БСРЖ, 307.
ЛАЖЛО, -а, с. і ч.; мол.; несхвальн. Те саме, що ЛАЖАЙЛО.
ЛАЖОВИЙ, -а, -е; мол., крим.; несхвальн. Поганий, кепський; невдалий. <…> мова взагалі не про всі ці лажові літературні розклади <…> (С. Жадан: Маскульт); Лажовий концерт. Лажовий настрій. Лажова поїздка. БСРЖ, 307; ПСУМС, 40; ЯБМ, 1, 496.
ЛАЖОВО, присл., безос.-пред.; мол.; несхвальн. Погано, кепсько. Лажово він грає на гітарі. Лажово на душі. БСРЖ, 307; ПСУМС, 40.
ЛАЖОНУТИСЯ, -нуся, -нешся, док.; мол., крим. Помилитися, зробити дурницю; ускочити в халепу. БСРЖ, 307; ПСУМС, 40; ЯБМ, 1, 496.
ЛАЖУК, -а, ч.; мол.; несхвальн. Людина, яка завдає прикростей, неприємностей.
ЛАМАТИ, -аю, -аєш, безос., кого; мол. Комусь дуже не хочеться щось робити. Та заробляти їх [гроші] у поті чола свого заброду, як у них висловлювались, дуже «ламало» (М. Тарнавський, Міські мотиви); Їх «ламає» «тусовка», їм світитись — «облом» (Г. Безкоровайний: Західний вітер). ПСУМС, 40.
ЛАМПОЧКА, -и, ж. ♦ До лампочки, крим., жрм. Байдуже, все одно. — Де вони [двері] взялися, мені до лампочки, — сказав Шурка, ще раз проміряючи двері і вікно, щоб зайве не різати (В. Шевчук, Місяцева зозулька із ластів’ячого гнізда). СЖЗ, 36; ЯБМ. 1, 283.
ЛАПА, -и, ж.; крим. Хабар. БСРЖ, 309; СЖЗ, 59; ЯБМ, 1, 458.
Давати / дати на лапу кому, крим., жрм. Давати хабара комусь. БСРЖ, 309; ФССГД, 143; ЯБМ, 1, 256.
ЛАПША, -і, ж. 1. крим. Ланцюжок від медальйона. БСРЖ, 310; СЖЗ, 59; ЯБМ, 1, 500.
2. крим.; жарт.-ірон. Кримінальна справа. СЖЗ, 59; ЯБМ, 1, 500.
3. крим., мол.; несхвальн. Брехня, обман. БСРЖ, 310; ПСУМС, 40; СЖЗ, 59; ЯБМ, 1, 500.
4. крим., мол.; несхвальн. Балакуча людина; ошуканець. БСРЖ, 310; СЖЗ, 59; ЯБМ, 1, 500.
ЛАПШАТИ, -аю, -аєш, недок., (кому), мол. Обманювати когось; брехати комусь. Не слухай його, він лапшає (Запис 1999 p.). ПСУМС, 40.
ЛАПШИТИ, -шу, -шиш, недок., кого; крим.; несхвальн. Обманювати когось. БСРЖ, 310; СЖЗ, 59; ЯБМ, 1, 500.
ЛАРИСА, -и, ж.; гірн. Їжа, яку беруть шахтарі беруть із собою з дому. ♦ Іти до Лариси. Їсти їжу, взяту з дому. ФССГД, 144.
ЛАСТИ, ластів, мн. 1. крим., мол.; жарт. Ноги. БСРЖ, 310; ПСУМС, 40; СЖЗ, 60; ЯБМ, 1, 500.
2. крим.; жарт. Руки. БСРЖ, 310; ЯБМ, 1, 500.
3. мол. Крах; невдале завершення справи. ПСУМС, 40.
Ластами ворушити, жрм. Виявляти активність у чомусь; енергійно діяти. Хочете вижити — ворушіть ластами, створюйте сайти, вибудовуйте портали, скачуйте і запускайте інформацію або ж дезінформацію (УМ, 2001, ч. 22). Ласти склеїти (завернути, звернути, здвинути, скласти, сплести), мол., жрм; жарт.-ірон. Померти, загинути. БСРЖ, 310; ПСУМС, 40; ФССГД, 112; Ласти (ластоньки) відкинути (клацнути, ляснути). Те саме. ФССГД, 112.
ЛАТИНА, -и, ж.; мол. Латиноамериканська мелодія. ПСУМС, 40.
ЛАФА, -и, ж.; крим., мол.; схвальн. Блаженство, удача, везіння, безтурботне життя. <…> відпочинеш від стройової, від нервових недомагань, повір, не кожному подібна лафа світить <…> (Є. Пашковський, Безодня); Минулася лафа. * Образно. <…> шляк трафив у шахту, а тут — лафа / вугілля, кайдани і аква віта (А. Коваленко: Молоде вино). БСРЖ, 311; ПСУМС, 40; СЖЗ, 60; ЯБМ, 1, 501.
■ Від тат. алафа — пайок, фураж для коня; платня (В. Даль). Потім почало вимовлятися як лафа переважно у значенні «удача в картах, щастя, талан, несподівана радість». Елистратов, 261.
ЛАХ, -а. ♦ Дерти лаха, мол., жрм; зах. Сміятися. Минув час героїв. Навіть таке нещастя, той Долганов, муж пані Станікової, дере лаха з опозиції (Поступ, 2001, № 66). ПСУМС, 40.
ЛАХАТИ, -аю, -аєш, недок., (з кого); мол.; зах. Сміятися. СЕМІНАР — зводиться до трьох моментів. <…> Другий [момент] — прикалування з якогось Васі, який виходить відповідати за власним бажанням і не може двох слів докупи зліпити. Лахаєш по повній програмі. (Синопсис станіславський необов’язковий).
■ Від їдиш-нім. lachen — сміятися. Горбач 1966, 36. Слово було відоме укр. арґо XIX ст.
ЛАХВА, -и, ж.; жрм; схвальн. Те саме, що ЛАФА. Оце лахва! Ми й не думали, що тут стіки кавунів росте! Чабаненко 1992, 2, 244.
ЛАХУДРА, -и, ж.; жрм; зневажл. Жінка легкої поведінки. Вибігав Гадан, <…> ліричних героїнь називав курвами й лахудрами… (О. Яровий, Чекання несподіванки). Чабаненко 1992, 2, 245.
ЛЕВЕ, невідм., с.; мол. Те саме, що ЛАВЕ.
ЛЕЙБА; ЛЕЙБЛА, -и, ж.; крим., мол. Фірмова етикетка. Гриня — непоказний підліток у засмальцьованих джинсах і в рекламній майці місцевого виробництва, що брижилася на вузьких грудях, не даючи можливості прочитати вилинялий текст, скопійований чи з пачки сигарет, чи з якоїсь з фірмової наклейки «лейбл», зусиллям народної етимології перейменованої в «лейбу» (В. Гужва, Плато над прірвою); Тоді вашою метою буде продемонструвати фірмову лейблу, і це вже легше зробити зі сторонньою допомогою <…> (С. Пиркало, Зелена Маргарита).
■ Від англ. label. БСРЖ, 312; СЖЗ, 60.
ЛЕЙБИК, -а, ч.; мол., жрм. Піджак.
ЛЕНІНГРАДКА, -и, ж.; мол. Маленька доза алкоголю. ПСУМС, 40.
■ Ймовірно, пов’язане з поняттям «хлібна пайка вагою 125 г» під час «ленінградської блокади» часів Другої світової війни.
ЛЕОНІД, -а, ч. ♦ Леонід Данилович, мол.; жарт. Цигарки «LD». ■ Від імені та по батькові Президента України Л. Д. Кучми. Леонід Макарович, мол.; жарт. Цигарки «LM». У мене «Леонід Макарович» є (Запис 1992 p.). ■ Від імені та по батькові президента України Л. М. Кравчука (1991—1994).
ЛЕПІНЬ, -пеня, ч.; крим., мол. Піджак. Кльовий лепінь, дай поносити. (ПСУМС). БСРЖ, 313; ПСУМС, 40; СЖЗ, 60; ЯБМ, 1, 505.
■ Це слово прийшло у рос. мову з офенської, де означало «хустка» (жіноча, носова); пов’язане, ймовірно, з церковнослов’янським лепота — краса: жіночі платки розписувалися візерунками.
ЛЕСБІ, невідм., ж. мол. Те саме, що ЛЕСБОС.
ЛЕСБІЙКА, -и, ж.; мол. Те саме, що ЛЕСБОС. Якби вони були лесбійками, то я, не задумуючись, класифікував би їх за сексо-культурними критеріями як «активна» і «пасивна». Але ці субстанції не могли бути лесбійками (М. Бриних, Голосіння з-під снігу); [Митчиня:] Годі про це. Ти лесбійка? [Настя:] Ні. [Митчиня:] Чому? [Настя:] А якби я сказала «так», то ти б також запитала: «чому»? (Б. Жолдак, Голодна кров).
ЛЕСБО, невідм., ж.; мол. Те саме, що ЛЕСБОС. Лесбо не лесбо, гомо не гомо, кожен кохати хоче законно… (ПіК, 2002, № 37).
ЛЕСБОС, -а, ч.; мол. Лесбіянка. <…> чи тільки одні страждальники, — ніжні хутрові тварини, лесбоси і гомосеки, — прагнуть вашого милосердя і волають про захист? (Є. Пашковський, Щоденний жезл). БСРЖ, 314.
ЛЕСБУХА, -и, ж.; мол. Те саме, що ЛЕСБОС. Ця думка серед цих білих стін так мене вразила, що я готовий був трахати цю лесбуху три дні підряд, що б вона мені не запропонувала… (О. Ульяненко, Ізгої).
ЛЕТЬОША, -і, ч.; арм. Лейтенант. ПСУМС, 40.
ЛИБА, -и, ж. ♦ Либу гнути, мол. Посміхатися. Вона постійно либу гне (Запис 1996 p.). Либу тягти, жрм. Те саме. ФССГД, 145.
ЛИГАТИ, -аю, -аєш, недок., що; жрм. Пити алкогольні напої; пиячити. Молодий вдівець запив. Лигав карбітний самогон, проклинаючи усіх і вся (А. Морговський, Смерть у Золотих Пісках).
ЛИГНУТИ, -ну, -неш, док.; що; жрм. Випити спиртного напою. Ми лигнули коньяк, позадиравши голови, мов собаки, й мені трохи попустило (Л. Кононович, Феміністка); Традиційний, добре випробуваний метод — лигнути і забутися (А. Морговський, Тінь птеродактиля).
ЛИЖА, -і, ж., мн. лижі, лиж; мол. Нога.
Стати на лижі, тюр., арм. Здійснити втечу з місць ув’язнення, з військової частини. … Нічого, я тут довго не стирчатиму. Дочекаюся етапа — і «стану на лижі»Ось тоді і виверну навиворіт всю цю ментовську Контору… (С. Бортніков, Літературний проєкт «Спецагенти»). БСРЖ, 325; ЯБМ, 2, 380.
ЛИЗЬБІЯНА, -и, ж.; мол.; жарт. Лесбіянка.
ЛИМОН, -а, ч. 1. крим. Коштовний камінь. БСРЖ, 509; СЖЗ, 60; ЯБМ, 1, 509.
2. жрм. Мільйон грошових одиниць. Звісно, кожен із зірок динамівської основи коштує мільйони доларів. Андрій Шевченко — взагалі всі 30 «лимонів» «зелених» (УМ, 23.04.1999). БСРЖ, 509; ПСУМС, 41. СЖЗ, 60; ЯБМ, 1, 509.
ЛИНЯТИ, -яю, -яєш, недок.; крим., мол. Іти, зникати, утікати, звичайно, тихо і непомітно. СЖЗ, 60; Югановы, 124.
Линяти в нору, крим. Їхати додому. СЖЗ, 60.
ЛИПУХА, -и, ж.; мол. Фальшиве посвідчення.
ЛИС, -а, ч.Білий Лис, пол.; жарт. Президент Грузії Е. Шеварднадзе. «Білий Лис» (так іноді називають Шеварнадзе) впевнений, що Тбілісі дасть собі раду в Панкісі сам — без допомоги Кремля (ВЗ, 6.08.2002). Хитрий Лис, жрм; жарт. Президент України Л. М. Кравчук.
ЛИЧИНКА, -и, ж. ♦ Відкласти личинку, мол.; жарт. Сходити в туалет. ПСУМС, 41.
ЛІБРАРНЯ, -і, ж.; мол., студ. Бібліотека. — Ти зараз додому? — Ні я лібрарню (Запис 2001 p.).
■ Від англ. library — бібліотека.
ЛІВАЙСИ, -ів, мн.; мол. Джинси фірми «Левіс» (Levis). Він, хоч і керує невеличкою приватною рекламною агенцією, проте вбирається в майку, «що на ній Снупі обнімається з дошкою для віндсерфінга, старенькі, набіло запрані «лівайси» й забрьохані тенісні черевики» (Книжник, 2001, № 18). БСРЖ, 315.
ЛІЖКО, -а, с.; шк.; жарт. Погана оцінка.
■ Гра англ. слів bad — поганий і bed — ліжко.
ЛІЛЕЙКА, -и, ж.; пласт. Герб пластунів. ЛІЛЕЙКА — герб пластунів (лілія — символ всесвітньої організації скаутів). Пласт. сл.
ЛІМІТА, -и, ж., збірн.; жрм; зневажл. (60–80 pp. XX ст.). Люди, які отримали право на проживання у столиці чи іншому великому місті в обмін на непрестижну, низькооплачувану роботу. Тепер уже немає поняття «лімітна прописка». А проіснувала «ліміта» понад 20 років (ПіК, 1999, № 31). БСРЖ, 316; ТСРОЖ, 95.
ЛІНІЙКА, -и, ж.; студ. Лінійна алґебра.
ЛІПИЛО, -а, ч.; тюр., крим.; ірон. Лікар. Коридором час від часу проходить ліпило (фельдшер), у якого немає ніяких медикаментів <…> (А. Кудін, Як вижити у в’язниці). БСРЖ, 313.
ЛІТРА, -и, ж.; шк. Література.
ЛІТРБОЛ; ЛІТРОБОЛ, -у, ч.; жрм; жарт. Пияцтво, розпивання спиртних напоїв. — Спортсмен він, чи що? — обернувсь до Портюші. — По літрболу, — буркнув той, одводячи очі. — З боксу в шию потурили… за звірство, каже (Л. Кононович, Я, зомбі); Купа студентів (ок), які хочуть побазарити про що завгодно, тільки не про науку — про секс, про пекс, <…>, мудаків, марґінальність, банальність, літробол <…> (Синопсис станіславський необов’язковий). БСРЖ, 318. ♦ Чемпіонат з літрболу, мол.; жарт. Пиятика. Приходьте в суботу в гості, буде чемпіонат з літрболу. ПСУМС, 41.
ЛІЧИЛЬНИК, -а, ч. ♦ Увімкнути (вмикати) лічильник кому; крим., маф., мол. Призначити комусь строк виплати певної суми з попередженням, що в разі несплати вчасно боргу сума буде збільшуватися у призначеній позичальником прогресії. Хлопець позичив гроші, кредитори увімкнули сумнозвісного «лічильника» (УМ, 17.08.2002); Тепер хлопцям доведеться відшкодовувати збитки її власнику — бо «форд» «позичали» на гастролі. Добре, що хазяїн з розумінням поставився до ситуації: лічильника пообіцяв не вмикати (УМ, 8.02.2000); Прикриваючись приватним обміном валюти, рекетири позичали людям значні суми грошей і дуже швидко вмикали «лічильник» (УМ, 17.08.2002). БСРЖ, 577; СЖЗ, 102; ЯБМ, 1, 403.
ЛОБ, -а, ч. мол., жрм. Фізично сильна людина; здоровань.
Вузький лоб, широкі плечі, мол.; жарт.-ірон. Те саме. ПСУМС, 41
ЛОБАН, -а, ч.; спорт., жрм. Головний тренер футбольної команди «Динамо» Валерій Лобановський. Футбольні фани називали його Васильович або Лобан (Запис 2002 p.).
ЛОБНЯК, -a, ч.; авто. Зіткнення автомашин, коли розбивається лобове скло.
ЛОКАТОР, -а, ч., частіше мн. локатори, -ів; мол., крим.; жарт. Вухо. [Староста] інформує вищі інстанції про студентський рух з детальним описом усіх матюків, скабрезностей та еротичних фантазій, які вона почула краєм локатора <…> (Синопсис станіславський необов’язковий). БСРЖ, 319; СЖЗ, 61; ЯБМ, 1, 515.
ЛОКШИНА, -и, ж.; мол. Те саме, що ЛАПША3. Твоя локшина мені набридла. Неси гроші (А. Кокотюха, Тупик для втікача). ♦ Вішати (повісити) локшину [на вуха). Брехати / збрехати. Байрон, Ґете, амфібрахій — цю локшину можеш вішати на вуха своїм почарківцям, а не тверезим нормальним людям (А. Морговський, Тінь птеродактиля); Хліб політиків — локшина, яку вони вішають на вуха народу (Вітчизна, 2000, № 11–12); Їй легко можна повісити інформаційну локшину й з успіхом продати заштатну методичку (Книжник, 2001, № 3). ПСУМС, 40; СЖЗ, 59; ЯБМ, 1, 165.
ЛОМКА, -и, ж.; нарк. Абсинентний синдром, наркотичне голодування. <…>ми будемо з тобою багато мандрувати / з місця на місце від ломки до ломки (С. Жадан, Пепсі); Кременчужанка Марія в період «ломки», коли не було за що «вколотися», продала за тридцять гривень свою десятимісячну доньку (Ваше здоров’я, 2002, № 4). // Алкогольно-абсинентний синдром. Про понеділковий ранок намагався не думати. А даремно, бо якраз у понеділок зранку, а саме о четвертій годині, горілка закінчилася. Через якийсь час у мене розпочалася ломка (В. Кожелянко, Чайна Ейфорія). БСРЖ, 321; СЖЗ, 61; Югановы, 125; ЯБМ, 2, 517.
ЛОСЬ, -я, ч.; крим., мол. 1. несхвальн. Дурний, аґресивний, примітивний молодий чоловік. БСРЖ, 22; КСМС.
2. Масивний, фізично сильний чоловік. ПСУМС, 41; ЯБМ, 1, 519.
ЛОХ, -а, ч. 1. крим.; зневажл. Жертва злочину; потенційна жертва злочину. БСРЖ, 322; СЖЗ, 62; ЯБМ, 1, 519. // Людина, яку легко обдурити, жертва шахрайства. Ти — професійний пройдисвіт, ти маєш гроші з того, що дуриш лохів, знаєш їхню психологію і робиш з цього гроші, хитрість — твоя зброя (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб); Вони жили дружно і працювали один на одного, коли в Криму було багато курортників, «лохів», як називали бандити порядних і законослухняних людей (ВіП, 2000, № 5); Але покупців (а отже потенційних «лохів») тут не бракує, оскільки відразу за рогом — найбільший у місті автомагазин, а поруч із ним напівстихійний авторинок (УМ, 2.06.2000). ТСРОЖ, 99. ♦ Тримати за лоха кого, жрм. Уважати когось за людину, яку легко обдурити. «Ви ж нас зовсім вже за лохів не тримайте» — в голосі першого секретаря з’явилося незлостиве обурення (О. Ірванець, Рівне / Ровно…).
2. мол., крим.; зневажл. або лайл. Тюхтій, роззява; некмітлива людина. З північноамериканського ужитку до нас завітало і міцно закріплюється у спілкуванні та в свідомості таке поняття, як «loser» — лузєр, тобто невдаха. У національній транскрибції — «лох» (УС, 2001, № 21); Лох дурний! Теля довбане! (К. Гай, Жахи нашого майбутнього). БСРЖ, 322; ПСУМС, 41; СЖЗ, 62; ЯБМ, 1, 519.
3. мол. Некультурна, обмежена, позбавлена смаку людина. Як можна було за такого лоха вийти заміж? (Запис 2000 p.). БСРЖ, 322.
4. мол. Провінціял. Попудривши носа кокаїном, центрова братва сплутала їх з биками, лохами, тобто вухатими й зачуханими селюками (О. Ульяненко, Рецидив).
■ Від польськ. арґ. łoch, włoch — селянин; наївна, довірлива людина; жертва злочину. Грачев, Мокиенко, 111–112. ■ З рос. діял. лоха-дура. ТСРОЖ, 100. ЛОХАН, -а, ч.; мол.; презирл. Те саме, що ЛОХ3. Як можна зустрічатися з таким лоханом? (Запис 2002 p.). БСРЖ, 323.
ЛОХАНСЬК, -а, ч.; жрм. Місто Луганськ.
ЛОХАНУТИСЯ, -уся, -єшся, док.; мол. Припуститися помилки; повести себе неправильно, пропустити нагоду. Я лоханувся, треба було допетрати, чого ти до моєї сідниці, як реп’ях… (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера); Лоханувся! Ну й лоханувся! І справді, яка то може бути російська горілка, коли її виготовлено в Україні (А. Мухарський, Попса для еліти). БСРЖ, 323.
ЛОХОВОЗ, -а, ч.; мол., жрм. Автобус. Треба лоховозом їхати (Запис 1999 p.).
ЛОХОДРОМ, -у, ч.; крим. Місце, де шахраї обдурюють довірливих людей. СЖЗ, 62.
ЛОХОТА, -и, збірн.; мол., жрм. Некмітливі люди, яких легко обдурити. — Дурік ти, Льоха! Реклама. Лохота услишит, сразу с поєзда поваліт. Для жлобов, мудак, для пріезжих! (О. Яровий, Чекання несподіванки).
ЛОХОТРОН, ч. 1. -у; жрм. Безпрограшна лотерея, яку влаштовують шахраї на вулиці. Головним правилом «лохотронів» є масовість, тому і працюють аферисти здебільшого на вулицях та ринках — 80 % (УМ, 14.03.2001); Вокзальний лохотрон. БСРЖ, 323.
2. -у; мол. Те саме, що ЛОХОДРОМ. Як мені там щось не сподобається, поверну свої ноги на вихід. Тобто, якщо це «лохотрон» [установа], то нехай він й лишається лохам (Б. Жолдак, Бог буває).
3. -а; мол. Те саме, що ЛОХ. Та він такий лохотрон був (Запис 2001 p.).
ЛОХОТРОНЩИК, -а, ч.; мол., жрм. Шахрай, який влаштовує вуличну безпрограшну лотерею. До гри чужаків «лохотронщики» ніколи не підпустять (КО, 1999, № 10.); Виграти в «лохотронщиків», як кажуть знаючі люди, все-таки можна (КО, 1999, № 10). БСРЖ, 323
ЛОХУС, -а, ч., мол., презирл. Те саме, що ЛОХ.
ЛОШАРА, -и, ч. і ж., мол., презирл., лайл. Примітивна, нікчемна людина [Річмонд:] От лошара, блін, весь компот запохабила, шкапа довбана (Б. Жолдак, Голодна кров).
■ Див. ЛОХ.
ЛОШИЦЯ, -і, ж., мол., жрм, жарт.-ірон. Жінка середнього віку. Поруч з нами компанія з чотирьох чоловік — два пацана та дві лошиці. Кожному років під сорок і під очима залягли глибокі зморшки (А. Мухарський, Попса для еліти).
ЛУЖОК, -жка, ч., жрм. Мер Москви Юрій Лужков. Київський «Лужок» (заголовок статті про мера Києва О. Омельченка) (ПіК, 2001, № 17).
ЛУШПАЙКА, -и, ж. 1. крим., несхвальн. Нечепурна, неохайна жінка <…> пристав до одної лушпайки з готелю, хата однокімнатна, годує остограмлює, чого ще тра? шалашовка, звичайно, трипером нагородила <…> (Є. Пашковський, Безодня) * Образно <…> ця міжнародна лушпайка, <…> ця преса <…> (Є. Пашковський, Щоденний жезл). ЯБМ, 1, 523.
2. мн. лушпайки, -айок, жрм, жарт.-ірон. Жіночий одяг. Є панни, котрі просто люблять коли з них скидають усі ці лушпайки, готові кайфувати від цього тисяча перший раз (Ю. Винничук, Груші в тісті).
ЛУШПЕК, -а, ч., мол. Те саме, що ЛОХ. ПСУМС, 42.
ЛЮЇС, -у, ч., мол. Сифіліс. * Образно Скоромовка махновського «люїса» / Мої видива, врешті, означить / І, негадано, ти намалюєшся, / Під одежею гола й гаряча (П. Вольвач, Бруки і стерні). БСРЖ, 326.
■ Від медичного терміна люес.
ЛЮСЯ, -і, ж., крим. Жіночі ґеніталії. БСРЖ, 326; СЖЗ, 62.
ЛЯГАВИЙ, -ого, ч.; крим.; презирл. 1. Міліціонер, будь-який працівник правоохоронних органів Ну, що генсеки й сексоти комсорги й парторги лягаві й кагебісти стукачі, підгавкувачі підсвистувачі… де тепер ваша ідеологія? (Л. Кононович, Я, зомбі), Завжди відчував у тому нурті піднесення зав жди мав насторожене око, бо неодмінним складником базару були й лягаві, які часто на нього наскакували (В. Шевчук, П’ятий номер), Через два тижні точнісінько до мене лягаві в хату (Б. Жолдак, Топінамбур, сину). БСРЖ, 326; СЖЗ, 62; ЯБМ, 1, 525. ♦ Лягавий падло. Те саме, що ЛЯГАВИЙ. Мєнт — лягавий падло (Л. Подерв’янський, Король Літр).
2. Інформатор, зрадник. Ти — лягавий! — впевнено сказав Шевель (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб).
Лягавим буду, крим. Клятва злодіїв, злочинців. СЖЗ, 62; ЯБМ, 1, 525.
ЛЯГАВКА, -и, ж.; крим., тюр., мол.; зневажл. Міліція, міліцейський відділок Про те, що чечени полюбляють у ньому [ліфті] нищити своїх ворогів відомо всім, з районною лягавкою включно (Ю. Андрухович, Московіада).
ЛЯГАВНЯ, -і, ж.; мол.; жрм; зневажл. Те саме, що ЛЯГАВКА.
ЛЯРВА, -и, ж. крим.; згруб. 1. Злодійка, яка видала спільників. БСРЖ, 327; СЖЗ, 62; ЯБМ, 1, 527.
2. і жрм. Повія; жінка легкої поведінки. — Що ж це ви прицінюєтесь до моєї супутниці? Вона надто дорога, — На дідька лисого нам потрібна ця любка. В нас і своїх лярв вистачає, — сказав Бестія (Я. Лижник, Міняйлів день); — Скільки навколо дівчат, як маківки добрих, роботящих, нє, вперся в одне, в оту лярву задрипану і не знати, що витіваєш (В. Шевчук, П’ятий номер); Я живий. Живі часи оці. / І сосок, що я цілую лярві (П. Вольвач, Кров зухвала); <…> божих слів нерозгадані коди / хтось вписав в цей святий циркуляр / на самітниць і кінчених лярв <…> (Г. Безкоровайний: Західний вітер). * У порівн. Нема, нема, нема таких [слів] / в лексикології, / а з мішанини кривд і крихт, / як з лярви голої, — один хосен, що переспиш (Б. Щуравський: Західний вітер). БСРЖ, 327; СЖЗ, 62; ЯБМ, 1, 527.
■ Від лат. larva — злий дух; скелет; маска; обличчя; пика. БСРЖ, 327.
ЛЯРВОЧКА, -и, ж.; жрм. Зменш. до ЛЯРВА. Зрештою, мала лярвочка Дарця його не цікавила (Л. Дереш, Культ).

Unless otherwise stated, the content of this page is licensed under Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License