М

МАВПА, -и, ж., мол.; зневажл. Дівчина; жінка. <…> відчуваю, що ця мавпа не все говорить, наче дражнить мою цікавість <…> (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). ПСУМС, 42.
МАВПАРНЯ, -і, ж.; мол., міл.; ірон. Приміщення або відгороджена лава для затриманих у відділку міліції. Публіка [у в’язничній камері] мало чим відрізнялася від збіговиська бомжів, недбало утрамбованих у «мавпарні» привокзального відділку міліції після чергової облави (А. Кудін, Як вижити у в’язниці). БСРЖ, 388.
МАГ, -а, ч. мол. Магнітофон. БСРЖ, 328; ПСУМС, 42.
МАГІК, -а, ч.; мол. Те саме, що МАГ.
МАГНІК, -а, ч.; мол. Те саме, що МАГ. Особиста кімната. Як правило, невеличка. Зате добротно обставлена. Магнік здоровий (Синопсис станіславський необов’язковий).
МАЖОР, -а, ч.; мол.; несхвальн. 1. Матеріяльно забезпечена молода людина, яка вдає із себе представника еліти і підкреслює свою вищість над іншими. БСРЖ, 328; ПСУМС, 42.
2. Підліток, син заможних батьків. <…> вони не «нові», не «мажори» — так колись говорили про дітей «номенклатури» (СМ, 13.07.2001). БСРЖ, 328; ПСУМС, 42.
МАЖОРСТВО, -а, с.; мол.; несхвальн. Тип поведінки, властивий мажору. БСРЖ, 328; ПСУМС, 42.
МАЗА, -и, ж. 1. крим. Заступництво авторитетного злодія. СЖЗ, 62.
2. крим. Підтримка у злодійському середовищі, кругова порука. БСРЖ, 328; СЖЗ, 62; ЯБМ, 2, 4. ♦ Мазу тягнути, крим. Заступатися за когось Давай, братва, і ви рухівці з соціалістами, гнилі інтелігенти та роботяги — недоумки, читаємо далі за вас я «мазу потягну» <…> (М. Марк, Хохляцький апокаліпсис). БСРЖ, 328.
МАЗАТИ, -жу, -жеш, недок., кого
1. крим. Бити когось <…> не слід було цю дурепу мазати, бо вона до того вже підігріта, а тепер можеш викинути її в кущі, аби не здихала, собака, біля нас (А. Дністровий, Невідомий за вікном). БСРЖ, 329; СЖЗ, 63; ЯБМ, 2, 4.
2. жрм, крим. Давати хабара комусь. БСРЖ, 329; СЖЗ, 63.
МАЗАТИСЯ, мажуся, мажешся, недок., нарк. Уводити наркотик внутрішньовенно. — Він же сам здохнув, йому казали більше не мазатися — нікого не послухав (А. Дністровий, Місто уповільненої дії).
МАЗЕПА, -и, ж., жрм, жарт.-ірон. Те саме, що МАЗИЛО. У підлітково-рожевому віці безвусі молочні вуста наслідують старших Лайка, жаргон образливі прізвиська «Мазепа» — той, хто ніяк не влучить у ціль «бандєра» — страшна кровожерна почвара, витвір кадебістських міфотворців, «український буржуазний націоналіст» — вирок, тавро, політичний ярлик з проекцією на Мордовію (УС, 2001, ч. 21).
МАЗЕПКА, -и, ж., жрм. Купюра вартістю десять гривень До чогось присобачаться і вимордують пару мазепок «на пропой» (Л. Невидайло, Останній із проклятих) ■ Від прізвища гетьмана І. Мазепи, чий портрет зображено на відповідній купюрі.
МАЗИЛО, -а, с. і ч., мол., жрм. Людина, яка промахується, не влучає в ціль. ПСУМС, 42, Чабаненко 1992, 2, 267.
МАЗУТЧИК, -а, ч., мол. Онаніст. ПСУМС, 42.
МАЙОНЕЗКА, -и, ж., жрм, жарт. Двістіграмова доза самогону, налита в банку з-під майонезу. — Та не нажлуктився я, — подав голос потерпілий. — Усього лиш майонезку випив, одну-єдину <…> А майонезка — це що таке? — Мірка цього п’янички. Коли закортить випити, наливає цієї гидоти 200 г — баночку з-під майонезу <…> (Д. Міщенко, А була ж колись любов).
МАКАКА, -и, ж., мол. Мотоцикл «Мінськ». БСРЖ, 331; ПСУМС, 42.
МАКАР, -а, ч., арм., мол. Пістолет системи Макарова. БСРЖ, 331.
МАКАРОННИК, -а, ч., жарт.-ірон. 1. жрм. Італієць. Італієць обурився з усім запалом середземноморського темпераменту «Якщо ви не сядете за наш стіл я не сяду в вашу машину!». «Трудова інтелігенція» тільки очима лупала чудить макаронник! (О. Забужко, Репортаж…), Макаронник, падлючий італьяшка Леоно П’яцці (Л. Дереш, Культ). БСРЖ, 331.
2. арм. Надстроковик в армії, прапорщик. БСРЖ, 331; ПСУМС, 42; СЖЗ, 63.
МАКЛАБАН, -а, ч.; мол. Голова. ПСУМС, 42.
МАКОВИННЯ, -я, с., збірн.; нарк. Маківки — сировина для приготування наркотику. Другий — це Львів пролетарський, <…> з вуличною торгівлею псячими пиріжками, маковинням, денатуратом і дівчатами <…> (Ю. Андрухович, З «Нового роману»).
МАКОДЗЬОБ, -а, ч.; жрм; жарт.-ірон. Наркоман. <…> кинув Сергієві злежалу куфайку, що, мабуть, слугувала подушкою, розпитував: не макодзьоби, котрі скуповують маковиння по хуторах, не вгадав? (Є. Пашковський, Безодня).
МАПАНЕЦЬ, -нця, ч.; мол., жрм; жарт. Єврей.
■ Конденсація словосполуки мала нація.
МАЛАНКА, -и, ж.; мол.; жарт.-ірон.; зах. Дівчина з села.
МАЛАФ’Я, -ї, ж.; мол., крим. Сперма. Не перли то, а малаф’я воюча <…> (Л. Подерв’янський, Король Літр); * Образно. <…> всю малаф’ю бенкетів і прийомів <…> (Л. Подерв’янський, Король Літр). БСРЖ, 332. ■ Слово було відоме бурс.-сем. арґо.
МАЛИНА, -и, ж. 1. крим. Злодійський притон. Прибиральниця утримує вдома «малину» та ще приторговує… (СМ, 14.01.2000). СЖЗ, 6. ♦ Блатна малина. Те саме. <…> в цілому місті не знайти жорсткішого пахана блатної малини і, головне, витонченішого садиста, ніж цей чоловічок з подобою шкільного вчителя! (Л. Кононович, Мертва грамота). ЯБМ, 2, 8.
■ Від давньоєвр. meluna — притон, нічліг.
2. мол.; схвальн. Веселе життя, гарне самопочуття. — Найму квартиру, заведу клієнтів серед іноземців — не життя буде, а малина (В. Врублевський. Замах на генсека). ПСУМС, 42.
3. крим. Відсутність заборон, привілля. — Уявіть: Київ, початок 90-х, хаотичний розвиток бізнесу, відсутність чітких законів, одне слово, не життя-малина (День, 16.06.2001).
Пересрати малину, мол.; вульґ. Завадити якійсь справі або дії; зіпсувати задоволення. ПСУМС, 60.
МАЛЬВІНА, -и, ж. мол. Гарна дівчина. ПСУМС, 43.
МАЛЮВАТИ, -юю, -юєш, недок.; мол. Палити. Він малює в курилці (Запис 2001 p.).
МАЛЯВА, -и, ж.; крим., тюр., мол. Записка, послання; лист. Як не дивно, у СІЗО товариші по нещастю поставилися до мене з належною повагою, зневажаючи на численні «маляви» з волі, що закликали розправитися з ментом (С. Бортніков, Чистильник). БСРЖ, 333; ПСУМС, 43; СЖЗ, 64.
МАМА, -и, ж. 1. крим. Жінка — ватажок злочинної групи. БСРЖ, 333; СЖЗ, 64; ЯБМ, 2, 11.
2. мол. Красива молода жінка з дитиною. ПСУМС, 43.
3. мол. Повна жінка. ПСУМС, 43.
4. комп.; жарт. Материнська плата комп’ютера. БСРЖ, 333; КСМС.
МАМОН, -а, ч.; мол.; жарт. Живіт. БСРЖ, 333; ПСУМС, 43
МАМЦЯ, -і, ж.; комп.; жарт. Пестл. до МАМА4.
МАНАГЕР, -а, ч., мол., жарт. Менеджер.
МАНАТИ, -аю, -аєш, недок., що, мол., евфем. Іґнорувати щось, нехтувати чимсь [Борис:] Я манав оце повзання! Я їсти хочу! (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу).
МАНДА, -и, ж., мол. Жіночі ґеніталії. Манда — те саме, що й «гудок» (Синопсис станіславський необов’язковий).
МАНДМУАЗЕЛЬ, -і, ж., мол., жарт.-ірон. Дівчина, молода жінка
■ Перекручення мадмуазель на основі зближення з манда.
МАНІ, -ів або невідм., мн., мол., крим. Гроші. Шукали у кургані «мані», а можуть отримати по п’ять років позбавлення волі (УМ, 3.10.2001). БСРЖ, 334; СЖЗ, 64.
■ Від англ. money.
МАНКА, -и, ж., мол. Гроші. У тебе манка є? (Запис 2001 р.).
МАНТЕЛЕПА, -и, ж., жрм; зах. Дівчина Господи, через цю мантелепу зовсім втрачаю голову! (А. Дністровий, Місто уповільненої дії).
МАНЬЯЧИТИ, -чу, -чиш, недок., чим, мол., несхвальн. Надмірно захоплюватися чимось, зосереджуватися на чомусь. Маньячити навчанням. БСРЖ, 335; ПСУМС, 43. // Не знати міри у вживанні алкоголю, гулянні. КСМС.
МАНЬЯЧИТИСЯ, -чуся, -чишся, недок., чим, мол., несхвальн. Те саме, що МАНЬЯЧИТИ. І не думати про гроші хоч трошки перестати маньячитися думкою, що не вистачить заплатити за квартиру і таке інше (С. Пиркало, Зелена Маргарита).
МАРАФЕТ, -у, ч., у знач. збірн., нарк. Наркотики. БСРЖ, 336; ПСУМС, 43.
МАРГАНЦІВКА, -и, ж., крим. Дешеве вино. СЖЗ, 64.
МАРГАРИН, -у, ч. ♦ В голові маргарин у кого, жрм. Розумово неповноцінна людина. ФССГД, 66. П’ятнадцять пачок маргарину, мол. Те саме, що ГАЛЬМО. ПСУМС, 43.
МАРКА, -и, ж., крим. 1. Носова хустка. СЖЗ, 54.
2. нарк. Клаптик паперу для смоктання, просочений ЛСД.
МАРМИЗА, -и, ж., мол., жарт. Обличчя. ПСУМС, 43.
МАРМУРИ, -ів, мн., мол. Джинси з тканини, малюнок на якій нагадує візерунок на мармурі <…> ти починаєш малювати автографи для цих симпатичних людей у вишиванках і «мармурах» це, звісно, студенти, вони марять твоїми віршами <…> (Ю. Андрухович, Рекреації).
МАРОЧКА, -и, ж., крим. 1. Те саме, що МАРКА1. Досить часто арештанти малюють кульковою ручкою на марочці (носовій хустині) квіти колючий дріт щось на релігійну тему аби потім передати на волю близьким (А. Кудін, Як вижити у в’язниці). БСРЖ, 337; СЖЗ, 64.
2. нарк. Хусточка, просочена наркотичною речовиною. — Асортимент? — План кока, гера, вінт. — Марочки? — І марочки теж (Л. Кононович, Кінець світу призначається на завтра) ■ Усічення фразеологізму накрохмалену марочку одержати в ящику — одержати в посилці хусточку, просочену наркотичною речовиною. БСРЖ, 337.
МАРТЕН, -а, ч.; нарк. Випарювання рідини. ПСУМС, 43.
МАРУХА, -и, ж. 1. крим. Дружина злодія. СЖЗ, 64.
2. крим., жрм. Коханка. Шурка Кукса раптово пригадав, що в тому районі, де жила його остання маруха на Подолі, розбирають старі будинки і там цілком можуть лишитися якісь поганенькі двері (В. Шевчук, Місяцева зозулька…). СЖЗ, 64.
■ Від нім. Mahre — шкапа.
МАР’Я, -і, ж. ♦ Мар’я Іванівна, нарк. Марихуана. БСРЖ, 336; ПСУМС, 43.
МАСА, -и, ж. ♦ Давити масу, мол. Спати. Невдовзі навідався черговий офіцер, спитав у мене для годиться: «Ну як?» — подався «давити масу» (В. Верховень, Квадрат, вписаний в коло). БСРЖ, 339; ПСУМС, 43; ФССГД, 154.
МАСЛИ, -ів, мн.; мол.; жарт.-ірон. Ноги. — На красиві «масли» дивитися, звичайно, приємно, але якщо еротика приховує бездарність — це швидко набридає (ПіК, 2001, № 13). БСРЖ, 338.
МАСЛЮКИ, -ів; крим., військ. Патрони. Балабін; БСРЖ, 338.
МАСТОДОНТ, -а, ч. мол. Лисий чоловік масивної статури.
МАСТЬ, -і, ж. 1. крим. Злочинне угруповання, яке має певний вид діяльности. БСРЖ, 340; СЖЗ, 65; ЯБМ, 2, 20.
2. тюр. Начальство, представники влади у виправно-трудовій установі. БСРЖ, 340; СЖЗ, 65; ЯБМ, 2, 20.
3. крим.; схвальн. Фортуна, талан, везіння.
Масть пішла. 1) крим. Одержання злочинцем меншого строку, ніж він заслуговує, завдяки вмілому прихованню від суду частини злочинних діянь. СЖЗ, 65. 2) карт. Про везіння при грі в карти. БСРЖ, 340; СЖЗ, 65; ЯБМ, 2, 20. Масть привалила кому, жрм. Хтось має талан, везіння. ФССГД, 154.
4. мол. Татуювання. ПСУМС, 43.
МАСУВАТИ, -ую, -уєш, недок.; мол. Спати. ПСУМС, 43.
МАТЕРИНКА, -и, ж.; комп. Материнська плата. Мама — материнська плата комп’ютера. Синон.: материнка (КСМС). БСРЖ, 340.
МАТИ, -маю, -маєш, недок., мол.; 1. кого, що, зневажл. Іґнорувати когось, щось, байдуже ставитися до когось, чогось. <…> наша держава зробила все <…>, аби цілковито перекрити письменникам шанси на будь-яку від неї <…> незалежність — на можливість чесно заробити собі з продажу своїх книжок оті самі марні 50 тисяч гривень річно, заплатити податок і після того цілком законослухняно мати її «десь» (О. Забужко: ЛП, 2001, ч. 3). БСРЖ, 231.
2. кого, мол., крим. Здійснювати з кимсь статевий акт. — Сссука… Зззате тебе вже МА-ЛИ! Ото мали — кому не лінь було… А я дурень, підібрав… (Г. Тарасюк, Гаспид і Маргарита). БСРЖ, 231.
МАТРА, -и, ж.; шк. Математика.
МАТРАС, -а, ч. 1. крим. Великий живіт. СЖЗ, 65. 2. мол.; жарт. Людина в смугастій одежі. ПСУМС, 43. // спорт. (футб.) Валерій Лобановський (як гравець футбольної команди «Динамо»). ■ За кольором спортивної форми. 3. мол.; жарт. Прапор США. ПСУМС, 43.
МАТРОНА, -и, ж.; мол., жрм; ірон. Показна жінка середнього віку, переважно тілиста. <…> й не кину услід найпишнішій матроні — / диви, яке диво, оце б то туди! (В. Неборак, Розмова зі слугою); Огрядна матрона з діамантовим кольє на мармуровій шиї також фальшиво посміхнулася і сказала, що вона — Клітемнестра Гараздецька, голова Союзу жіночої долі (Ю. Андрухович, Рекреації); <…> видно, як щербатими хідниками простують поважні матрони зі своїми доцями, котрі аж пищать за заміжжям <…> (Л. Кононович, Мертва грамота).
■ Від лат. matrona — поважна заміжня жінка.
МАТЮКАЛЬНИК, -а, ч.; згруб. 1. тюр. Репродуктор, гучномовець у в’язниці. СЖЗ, 63. 2. мол. Мегафон, гучномовець. ПСУМС, 44.
МАУГЛІ, невідм. ч.; шк.; жарт.-ірон. Учитель фізкультури.
МАФОН, -а, ч. мол. Магнітофон. Мафон зробіть тихше (Запис 2000 p.). Югановы, 130.
МАХАЧ, -а, -а, ч.; мол. Бійка, сутичка. Намагання місцевих з’ясовувати стосунки за допомогою кулаків, просто кажучи, влаштувати «махач», розбилися об дії білоруських правоохоронців (СГ, 4.09.2001). БСРЖ, 342.
МАХНУТИСЯ, -уся, -нешся; жрм. Виміняти, обміняти щось на щось. Пилипенко згадав майора Сеніна, з яким вони «махнулися» на прощання трофейними годинниками (В. Гужва, Рай). БСРЖ, 342.
МАЧОК, -чка, ч.; нарк. Маківка. <…> а багатьох моїх однокласників немає через раннє вживання «мачків» <…> (Книжник, 2001, № 22).
МАШИНА, -и, ж.; нарк. Шприц медичний. БСРЖ, 343; ПСУМС, 44.
МАШИНКА, -и, ж.; нарк. Те саме, що МАШИНА. БСРЖ, 343; ПСУМС, 44; СЖЗ, 65; ЯБМ, 1, 24.
МЕД, -у, ч.; студ., жрм. Медичний університет. Вона закінчує мед. БСРЖ, 344.
МЕДИЦИНА, -и, ж.; мол.; жарт. Горілка. ПСУМС, 44.
МЕКНУТИ, -ну, -неш, док.; жрм. Випити спиртний напій.
МЕКНУТИЙ, -а, -е; жрм. У стані алкогольного сп’яніння.
МЕМРИК, -а, ч.; мол. Меморіал.
МЕН, -а, ч.; мол. 1. Хлопець, молодий чоловік. І відчув, що життя прекрасне, якщо такий модерат, як я, ним керує! Так і належить справжньому мену (Ю. Покальчук, Те, що на споді).
2. Найголовніша людина в напівкримінальному середовищі, яка має контроль над грошима. ПСУМС, 44.
МЕНСТРА, -и, ж.; мол. Менструація. Пацани з профілакту звернули увагу на кров, яка йшла з рота Мачо. Пацани казали, що це менстра, і довго прикалувались (Синопсис станіславський необов’язковий).
МЕНТ, -а, ч. 1. крим., тюр., мол. Міліціонер; будь-який працівник правоохоронних органів. — Зрозумій одну таку штуку: ми тут без тебе спокійно жили, своїх порядків не встановиш, без ментів навчимо (В. Гужва, Плато над прірвою); Ви не повірите, але поет уперше пошкодував, що він не мент (Б. Жолдак, Бог буває); <…> у дворику глухому І Зненацька виник сірий мент (Ю. Позаяк, Шедеври); От ви скажіть, нащо малоліток саджаєте з дорослими? Ви — начальство, менти, закон? (Ю. Покальчук, Те, що на споді); Часи були такі собі — брежнєвські, співали закордонні негри з групи «Боні М» та всі поголовно вдягали джинси. За доляри, як і гомосексуалізм, менти вісім років давали (М. Марк, Хохляцький апокаліпсис). БСРЖ, 346; СЖЗ, 66; ЯБМ, 28.
2. крим. Дружинник. СЖЗ, 66.
3. тюр. Контролер колонії. СЖЗ, 66.
■ Від польськ. арґ. ment, męt, menta, męta, menda — солдат, поліцейський, поліція, поліцейський відділок, охоронник в тюрмі, донощик. Грачев, Мокиенко, 123–124. ■ Усічення слова полісмен: мен з наступним додаванням — т. ТСРОЖ, 103.
МЕНТІВСЬКИЙ, -а, -е; крим., мол.; зневажл. Пов’язаний з міліцією; належний міліціонеру. В його голові майнула було думка, що це чергові ментівські хитрощі, але ця людина випромінювала такий непідробний жах, що будь-яка думка про гру ставала неприпустимою (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб); Ментівська форма. Ментівська машина. БСРЖ, 346.
МЕНТУРА, -и, ж.; мол.; зневажл. 1. Міліцейський відділок; будь-яка установа правоохоронних органів. БСРЖ, 346.
2. збірн. Міліціонери. Вісім джипів посеред дороги, два вже горять, а бики з-за машин смалять, як дурні… І по фіг їм яка ментура чи омон!.. (Л. Кононович, Кінець світу…). БСРЖ, 346.
МЕНТЯРА, -и, ч. крим.; зневажл. Те саме, що МЕНТ1. — Ти, ментяро, приліз у нашу фірму, п’єш тут наш коньяк, смалиш наші сигари — та ще й варнякати будеш, еге? (Л. Кононович, Феміністка). БСРЖ, 346.
МЕНТЯРНЯ, -і, ж.; мол., жрм. Те саме, що МЕНТУРА1. Хочеш займатися розслідуваннями — йди робить у ментярню… а як ні — то ні! (Л. Кононович, Кінець світу…).
МЕРІ, невідм., ж.,Кривава Мері, крим., жрм. Суміш горілки і томатного соку. СЖЗ, 57.
МЕРС, -а, ч.; мол., жрм. Автомобіль «Мерседес». Сільською вулицею повільно їде блискучий «мерс» (Ю. Гудзь, Ісихія); Гань побіг до водила, щоб перегнати мерса сюди, до готелю, де можна грітися, слухати музику, дрімати (В. Яворівський, Вовча ферма); А з «мерса» дзвонить «азербон» — / До Бога, мабуть (П. Вольвач, Бруки і стерні). БСРЖ, 347; ПСУМС, 44.
МЕРСЛО, -а, с. і ч.; мол. Те саме, що МЕРС.
МЕРСЮК, -а, ч.; мол. Те саме, що МЕРС.
МЕТАЛІСТ, -а, ч. 1. крим., мол. Крадій або контрабандист кольорових металів. Такий суровий вердикт суддя обласного суду Володимир Іващук оголосив, зваживши на всю серйозність скоєного та попередні судимості обох «металістів» (УМ, 14.04.2000), Щоб попередити доступ у шахти та підступне розкривання ліфтових дверей, комунальники наварили спеціальні гаки Але й це не допомогло «металісти» пройшлися по під’їздах ще раз, знімаючи навіть ті самі гаки-фіксатори (УМ, 21.06.2001).
2 мол., муз. Музикант, який грає у стилі важкого металевого року Розглядаються дві групи «металістів» — львівська та київська <…> (Н. Шовгун, Формування українського…).
3. мол. Прихильник музичного стилю і (або) стилю життя «heavy metal». ПСУМС, 44; Югановы, 132.
МЕТЕЛИК, -а, ч., крим.Нічний метелик, жрм, жарт. Повія Коли уся сімка прибула на двох «моторах» під потрібну браму, нічне життя вирувало і багато всіляких «нічних метеликів» та «кольорових пташок» намагалися використати гарну ніч з користю для себе (CM, 2.03.2001).
МЕТР, -а, ч., комп., жарт. Мегабайт, одиниця виміру кількости інформації. БСРЖ, 349, КСМС.
МИГАВКА, -и, ж. 1. авто. Сиґнальна фара, яка обертається, працюючи разом із сиреною міліцейської або санітарної машини — Жени, — заревів він, падаючи на лаву — Вмикай сирену, мигавку жени чимдуж, жени! (Л. Кононович, Я, зомбі). Югановы, 132.
2. авто, жрм. Міліцейська або санітарна машина <…> наручники на молодому кляц, запотиличником до мигавки <…> (Є. Пашковський, Безодня), Адже це — задоволення — пробігтися старовинною частиною міста під «мигавку» і під каштанами (День, 29.05.2001). Югановы, 132.
МИЛИТИСЯ, -люся, -лишся, недок., (куди), мол., крим. Збиратися, мати намір піти кудись. ПСУМС, 44.
МИЛО, -а, с. 1. жрм, зневажл. Мильна опера (сентиментальний фільм, у якому мало спільного з реальністю) Бразильське мило. ■ Усічення словосполучення мильна опера (калька з англ. soap opera). ТСРОЖ, 109.
2. комп., жарт. Електронна пошта. БСРЖ, 364.
МИЛЬНИЦЯ, -і, ж., жарт.-ірон.
1. мол. Фотоапарат невеликого розміру. ТСРОЖ, 109. 2 мол. Дешевий японський магнітофон. На сусідній парті стояли касетний магнітофон-мильниця, в народі — «Інтернаціонал» (Л. Дереш, Культ).
3. авто, жрм. Невеликий автомобіль Вона їм позичить невеличку суму «баксів» і Д. вже зараз матимуть змогу придбати не якусь там корейську «мильницю», а справжнє «Пежо», або ж навіть «БМВ» якесь нерозмитнене (CM, 9.06.2000). ПСУМС, 44.
МИЛЬНИЧКА, -и, ж., мол. Пестл. до МИЛЬНИЦЯ2. Банзай увімкнув «Інтернаціонал» <…> і з мильнички потекли звуки «Атпєтих машенніков» <…> (Л. Дереш, Культ); Того вечора «бомонд» майже у стабільному комплекті насолоджувався локальною гостинністю, музичкою з японської «мильнички» та щедрістю автомеханіка Филимона К. (CM, 30.03.2001).
МИСТЮК, -а, ч.; інтел. Митець. На Бессарабці, де він народився, безсмертний сіяч — Ілліч — жестом, суворим як просо, вказав йому шлях до подвигів творчих незмірних соцреалістичного мистюка, якого годують макаронами, а по святах ще й бацилу дають (І. Лапінський, Шо не ясно).
МИША, -і, ж. 1. крим., мол. Кишеньковий злодій. ПСУМС, 44; СЖЗ, 66. 2. крим. П’яна людина. СЖЗ, 66.
МІКРОФОН, -а, ч. ♦ Облизувати мікрофон, муз.; жарт. Про розміщення мікрофона близько до рота. Цеацура.
МІЛЬТОН, -а, ч.; крим., тюр., мол.; зневажл. Міліціонер. А ще ж — усі нас терпіти не можуть. Мент, лягавий, мільтон (О. Яровий, Чекання несподіванки); У мільтонів скирта заяв на тебе: від жінки, від бригадира, від школяриків, яких ти сп’яну розігнав з дискотеки (В. Яворівський, Риба на березі). БСРЖ, 350; ЯБМ, 2, 31.
МІНЕТНИЦЯ, -і, ж.; гом., пов. Про жінку, яка вступає в ороґенітальні контакти. БСРЖ, 350; ЯБМ, 2, 32.
МІНІ-БІКІНІ, невідм. с. ♦ В голові міні-бікіні в кого; жрм; ірон. Хтось дурнуватий. ФССГД, 66.
МІНОР, -а, ч.; мол. Бідна людина.
МІНТОН, -а, ч.; мол.; жарт., зневажл. Те саме, що МІЛЬТОН. <…> а поряд з дрюком походжає мінтон <…> (В. Цибулько, Майн кайф).
МІСЯЧКА, -и, ж., мн. місячки, -чок; мол. Менструація. БАБСЬКІ ВІДМАЗКИ — в деяких целочок це: «мене мама пускає гуляти лише поки не стемніє», в займаних — «в мене місячка» (Синопсис станіславський необов’язковий); Літературні мадами вже давно й незакомплексовано розводяться про особливості своєї фізіології, порівнюючи тривання своїх місячок з тим же процесом своїх матусь (Книжник, 2001, № 16).
МІТЛА, -и, ж.; крим.; зневажл. Жінка легкої поведінки. БСРЖ, 348; СЖЗ, 67; ЯБМ, 2, 30.
МІШІГІН, -а, ч.; мол.; зневажл. 1. Людина, яку не поважає її оточення. — Будеш ти тимчасово не єврей Фрішман, а гой мішігін Марко Головков — повторився привид (М. Марк, Хохляцький апокаліпсис). ПСУМС, 45.
2. Дурний; несповна розуму. Мішігіне! — заревів Патлах. Він стояв на порозі кабінету, й лице його аж перекосилося від несмаку. — Йолопи, ви ж об нього зуби поламаєте! Придурки, це ж Кінг-Конг… із фірми кавказця!.. (Л. Кононович, Мертва грамота).
■ З їдиш: meshugá — несповна розуму.
МІШІГІНИЙ, -ого, ч.; мол.; зневажл. Те саме, що МІШІГІН2. А ще газони як зайшли в моду, гасав вулицями як мішігіний, поки не переїхав пса Колотилові і той не зробив газонови мньоца (Р. Кухарук, Любити хлопчика).
МЛИН, -а, ч.; арм. Вертоліт. Балабін.
МОБІЛ, -а, ч.; МОБІЛА, -и, ж.; мол., бізн. Мобільний телефон. Кубов вихопив з-за пазухи мобіл, соковито виматюкав абонента ще до того, як той йому щось сказав, а потім запросив гостей до столу (Є. Кононенко, Імітація); Поговорити по мобілі.
МОБІЛЬНИК, -а, ч.; мол., бізн., жрм. Мобільний телефон. Залиши ще свій мобільник. Якщо хочеш — через три дні поверну посилкою (С. Бортніков, Чистильник); До аварії Нікі довели мобільники (УМ, 15.05.2001). БСРЖ, 352.
МОБІЛЬЧИК, -а, ч.; мол. Зменш.-пестл. до МОБІЛЬНИК. Та й ролю чародійної палички грає тут мінімобільний телефон — мобільчик (від «Укртелекому», ясна річ) (Книжник, 2001, № 19).
МОГИЛА, -и, ж. 1. авто; жарт. Автомобіль Jeep. Ми знов їхали в антрацитовій «могилі», яка підібрала мене біля станції метро «Сокіл» (В. Шкляр, Елементал).
2. студ.; жарт. Національний університет «Києво-Могилянська академія».
♦ Братська могила. 1) наук., жарт.-ірон. Наукова праця багатьох авторів (книжка, словник тощо.). 2) мол., жарт. Консерва «Кілька в томаті». ПСУМС, 9.
МОЗОК, -зку, ч., частіше мн. мізки, -ів, муз., жарт. Електронна начинка в обладнанні. ПСУМС, 44.
♦ Гітарні мізки, мол., муз. Звукозйомники, радіятори та інші пристосування від електроґітари. ПСУМС, 44. Припар мізків, мол. Складна проблема; безвихідна ситуація. ПСУМС, 57. Пудрити мізки кому; крим., мол.; несхвальн. Обманювати когось (як правило, про неправдиві обіцянки) — Пудрити мізки ти, Шефе, можеш цим віслюкам, — він кивнув у бік кухні (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб); <…> нещодавно одружився, а грошей на життя бракує, отож подався на слизьку стежку та «пудрив» випадковим особам мізки (CM, 21.01.2000). БСРЖ, 353; ЯБМ, 2, 258. МОЗОЛЬ, -я, ч.; крим. Людина з села. БСРЖ, 353; СЖЗ, 67; ЯБМ, 2, 35.
МОКРИЙ, -а, -е; крим., міл., жрм. Пов’язаний із убивством, кровопролиттям. СЖЗ, 67.
♦ Мокра справа, крим. Убивство. Чистильник втомився від мокрих справ, він потребує заміни! (С. Бортніков, Чистильник); — Але він скоріше б вихоплював у неї з рук сумку і тікав подалі! Навіщо йому мокра справа? (Є. Кононенко, Імітація). СЖЗ, 67.
МОКРИНКА, -и, ж.; крим. Убивство. Мочити (синоніми до нього «мокринка», «мокруха») — означає вбивство (УМ, 13.09.2000). БСРЖ, 353.
МОКРУХА, -и, ж.; крим., жрм. Убивство (як правило, з пролиттям крові). Вміст поліетиленового пакета у затриманого дозволяє стверджувати, що він ішов на «мокруху» (УМ, 18.02.2000); Відмивання плюс «мокруха». Звинувачень на адресу Павла Лазоренко додалося (УМ, 6.06.2000). ПСУМС, 45; СЖЗ, 67.
МОКРУШНИК, -а, ч.; крим., жрм. Убивця. Можливо, комусь видасться несправедливим такий висновок, але тюремний люд не менше від пересічного обивателя ненавидить мокрушників, рекетирів і гоп-стопників (С. Бортніков, Чистильник). СЖЗ, 67.
МОЛОКО, -а, с. 1. крим.; жарт. Самогон. БСРЖ, 354; ЯБМ, 2, 36. ♦ Молоко від скаженої корови. Те саме. БСРЖ, 354. // Спиртні напої. СЖЗ, 67. 2. нарк. Продукт, який утворюється в результаті варіння конопель в жирах.
МОЛОТОК, -тка, ч. 1. крим. Худорлява людина. СЖЗ, 68.
2. жрм, крим.; схвальн. Молодець. — Я українець. В мене тато калмик, а я українець. — Молоток. Патрійот. Сало любиш, ге? (Р. Кухарук, Любити хлопчика); Люди-и! — добродушно згодився Сашко, дивлячись на Петька, що підходив. В одній руці у нього була почата пляшка горілки, в другій — пузатий штоф лікеру… — Молоток, — похвалив Вітько, — а закусі ніякої? (М. Омельченко, Свято біди); Він сахнувся назад, розстібати клапан кобури, але я махнув рукою, і гранчастий стилет зі свистом увійшов йому в міжключичну ямку. — Молоток! — упівголоса оцінив Барабаш (Л. Кононович, Кінець світу…). БСРЖ, 354; СЖЗ, 68.
МОНАХ, -а, ч.; крим. Одна пляшка вина. СЖЗ, 68. // Пляшка з-під вина. БСРЖ, 355; ЯБМ, 2, 37.
МОНОГРАФІЯ, -ії, ж.; наук.; жарт. Пляшка горілки. ■ Див. КНИГА, ЧИТАТИ.
МОРДА, -и, ж. ♦ Зробити козлячу морду, крим. Нанести тяжкі тілесні ушкодження. Я його відсіля живим не випущу. Він зараз на вахтовку попре, — розмірковував вголос, — там я йому і зроблю козлячу морду (Г. Цимбалюк, Останні проводи). ЯБМ, 342. Морда протокольна, крим. Неприємна людина з одутлим обличчям. — Стояв я ось тут, тицьнув пальцем за спину, — у шкіфику, а між тими один, ти його знаєш, і в ту ж мить зварганив я, тільки затікав морду протокольну — його робота (Г. Цимбалюк, Останні проводи). ЖУМ, 32.
МОРДОПИС, -а, ч.; мол.; ірон. Обличчя. ПСУМС, 45.
МОРЗЕТКА, -и, ж.; пласт. Азбука Морзе. Пласт. сл.
МОРКВИНКА, -и, ж.; мол.; жарт. Руда дівчина. ПСУМС, 45.
МОРОЗ, -у, ч. мол. Людина, яка мовчить.
Упасти на мороз, жрм. Прикинутись нетямущим; не почути того, чого не хочеш чути. ФССГД, 124.
МОТОР1, -а, ч.; жрм. Автомашина; таксі. А якість така, що не встиг я взятися до банки, як знадвору профуркотів іноземний мотор (Б. Жолдак, Бог буває); Коли уся сімка прибула на двох «моторах» під потрібну браму, нічне життя вирувало <…> (CM, 2.03.2001). БСРЖ, 358 ПСУМС, 45; СЖЗ, 68; ЯБМ, 41.
МОТОР2, -а, ч.; жрм. Серце. [У тюрмі] мотор барахлить у всіх без винятку. Причини ті ж самі — умови утримання і стрес (А. Кудін, Як вижити у в’язниці). БСРЖ, 358; ПСУМС, 45; ЯБМ, 41.
МОЧАЛКА, -и, ж. 1. мол., крим. Коханка, подруга. Краля, до речі, нічого проти не мала. Круглий у принципі крутіший за Стрільця, вона вже встигла порівняти, зачепитися б за нього, тільки ж прожене через тиждень, у нього таких мочалок навалом, а їй куди? (А. Кокотюха, Останній раз). БСРЖ, 359; ПСУМС, 45; СЖЗ, 68; ЯБМ, 2, 42.
2. крим., мол. Дівчина легкої поведінки. БСРЖ, 359. // мол.; зневажл. Неохайна дівчина, яка виглядає вульґарно. <…> таким чином, це, безумовна мочалка з вічно обдертими колінами й подряпаними литками, з обгризеними нігтями, неодноразово тятими венами і невблаганно жовкнучими старими синцями на вутлих стегнах (Ю. Андрухович, Мальборк і хрестоносці).
3. крим. Повія. БСРЖ, 359; СЖЗ, 68; ЯБМ, 2, 42.
МОЧИЛОВО, -а, с.; мол. Жорстока бійка з великою кількістю учасників. Коли дитина дорослішає, то обирає Інтернет та віртуальне «мочилово» замість спілкування з живими людьми, снодійне і транквілізатори — замість довіри та любові до довкілля і мешканців планети Земля (ПіК, 2000, № 34). БСРЖ, 359; ПСУМС, 45.
МОЧИТИ, -чу, -чиш, недок. 1. кого; крим., мол. Бити; ударяти з великою силою. СЖЗ, 68; ПСУМС, 45.
2. кого; крим., мол. Убивати когось. Тоді клацнув затворною рамою. Кого мочитимемо? Я підвівся. — На кого покажу, — сказав я з притиском, — того й мочитимете! (Л. Кононович, Кінець світу…). ПСУМС, 45; СЖЗ, 68.
Мочити в сортирі (нужнику, туалеті) кого; крим. тюр.; презирл. Жорстко й безпощадно розправлятися з кимсь. <…> Ці російські фіскали страх як полюбляють туалети. Хлібом їх не годуй, а дай когось замочити в нужнику й понюхати пари (В. Шкляр, Елементал); <…> радянський кінематограф творив образ українця веселий аж до пришелепуватості, відверто тупуватий. Сучасне російське кіно чесно продовжило вироблену схему, тільки тепер українців обов’язково б’ють та «мочать в сортирах» під зомбуючі гасла (Книжник, 2001, № 18). БСРЖ, 359.
■ Крилатий вислів в. о. президента Росії В. Путіна з інтерв’ю з приводу боротьби з чеченськими терористами («Час», 24.09.1999): «Мы будем преследовать их [террористов] повсюду. Если в туалете нам попадутся, то и там замочим». На семантику фразеологізму в українському культурному просторі вплинув епізод у російському фільмі «Брат-2» (росіянин убиває українця в сортирі).
3. що; муз., мол. Виконувати музику. БСРЖ, 359; ПСУМС, 45.
МОЧУН, -а, ч.; мол. Той, хто любить жартувати; веселити інших. Він по життю такий мочун (Запис 2001 p.).
МУДАК, -а, ч. 1. крим.; вульґ., зневажл. Наївна людина. ЯБМ, 2, 42.
2. крим., мол., жрм; вульґ., зневажл., лайл. Дурна, нікчемна, шкідлива людина. Бузок палає на вікні / Мудак малює мертве тіло (С. Процюк: Нова дегенерація); — Як добре, що усе це є: жінки, вино і спека! (Хоч я насправді пив «Байкал» і думав — «мудаки» <…>) (В. Неборак, Літаюча голова); Мата Харі була в парі із якимсь мудаком (В. Цибулько, Майн кайф); Я просто вийду з «Арбатської» на Новий Арбат, себто на проспект імені мудака Калініна, і йтиму ним аж до кіноконцертного залу «Октябрь» (Ю. Андрухович, Московіада); <…> а ще кажуть — розумна нація, батьківщина мислителів, читав я їхнього Фіхте — мудак з мудаків (А. Дністровий, Невідомий за вікном); [Руслан:] <…> я — нездара! Повне ніщо! Пшик! Смердючий, дрібний і пихатий!Шмаркля! Нікчема! Мудак! (В. Діброва, Поетика застілля). ПСУМС, 45; ЯБМ, 2, 42.
МУДАЦЬКИЙ, -а, -е. мол.; несхвальн. Недосконалий, поганий. <…> все ніби в поганих вестернах / з їхньою мудацькою системою кінопрокату / що вибиває суглоби твоїм снам <…> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову).
МУДАЧКА, -и, ж.; мол.; несхвальн. Ж. до МУДАК.
МУДЕЛЬ, -для, ч.; мол.; ірон.-зневажл. Те саме, що МУДАК2.
МУДЕНЬ, -дня, ч.; мол. Те саме, що МУДИЛО2. — Ах ти, мудень дрімучий! (А. Мухарський, Попса для еліти).
■ Від мудак за аналогією до дурень.
МУДИЛО, -а, с. і ч. 1. жрм; вульґ., зневажл. Те саме, що МУДАК 2. Таке мудило, сівши на лавці поїзду метро, обов’язково розкине свої ножищі — мало матня не репне <…> (О. Яровий, Чекання несподіванки); На сцені стоїть гидко разкрашений кіоск з продавцем внутрі, біля кіоска стоїть купка мудил і жде трамвая (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу).
2. крим., жрм; зневажл. Тупа людина. Мудило з однією звивиною, і та до акумулятора не під’єднана! (В. Яворівський, Вовча ферма). БСРЖ, 359; ЯБМ, 2, 42.
МУДИСТИКА, -и, ж.; мол., жрм. Те саме, що МУДНЯ. — Слава богу! Ти щодня перевіряєш машину на наявність жучків і іншої вашої мудистики? (С. Бортніков, Чистильник).
МУДЛО, -а, с. і ч.; жрм; зневажл. Те саме, що МУДАК2. ♦ Мудло репане. Те саме.
МУДНЯ, -і, ж.; крим. Дурниця; нісенітниця. ЯБМ, 2, 42.
МУДОДЗВІН, -дзвона, ч.; крим., жрм; несхвальн. Людина, схильна до довгих, беззмістовних розмов; пустодзвін. Панас [Мирний] — мудодзвін, Борис [Грінченко] — буквоїд (Ю. Андрухович, Bad company); — Гей, заткайтесь, мудодзвони! Усі слухають! — перекриваючи баритоном шум дощу і ревище пивбару виголошує один із присутніх священиків (Ю. Андрухович, Московіада). ЯБМ, 2, 43.
МУДОХАТИСЯ, -аюся, -аєшся, недок. 1. жрм. Займатися справами, що потребують чимало зусиль; вовтузитися. [Цицькін: (застьобує штани, сам до себе)] Я б тій тьолці теж засунув, щоб не мудохатись… (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу). Чабаненко 1992, 2, 294.
2. крим. Гаяти час. ЯБМ, 2, 43.
МУДЬ, -я, ч.; мол.; зневажл. Те саме, що МУДАК. <…> ти Єву трахнув ще по телефону / доки мудь-Адам ліпив їй рай <…> (В. Цибулько, Майн кайф); — Ну шо, зашив? — Но. — У. А чо такий мудь? (Р. Кухарук, Любити хлопчика).
МУЖИК, -а, ч.; мол. Хлопець, молодий чоловік (уживається при звертанні). БСРЖ, 360; ПСУМС, 45
МУЗБУРСА, -и, ж., мол. Музичне училище. ПСУМС, 46.
МУЗИКА, -и, ж ♦ Застигла музика Поплавського, інтел., ірон.-зневажл. Майдан Незалежности у м. Києві після реставрації.
■ Жарт. переосмислення афоризму архітектура — це застигла музика Натяк на несмак, «попсовість», в архітектурному оформленні реставрованого майдану Незалежности.
МУЗИЛИЩЕ, -а, с., мол. Те саме, що МУЗБУРСА. ПСУМС, 46.
МУЗЛО, -а, с., мол. Те саме, що МУЗБУРСА. ПСУМС, 46.
МУЗОН, -е, ч., мол. Музика. — Музон — це щоб відірватися! (В. Неборак, Повернення в Леополіс). БСРЖ, 360.
МУЛЬКА, -и, ж. 1. нарк. Наркотична речовина, що виготовляється на основі ефедрину, ефедрон «Мульку» виготовляють з ефедрину, а також оцту і марганцівки (ПіК, 2003, № 3) ПСУМС, 46.
2. мол. Густий гребінець. ПСУМС, 46.
3. крим., мол., несхвальн. Брехня, вигадка. ♦ Травити (гнати) мульку, мол. Розповідати, розмовляти про щось своє, невідоме, нецікаве або непотрібне для оточуючих Баби в’язали чоловіки як ведеться, «травили мульку» з анекдотами <…> (І. Павлюк, Мова молекул). БСРЖ, 361; ПСУМС, 46. 4. мол.; несхвальн. Дурниця Говорячи всю ету мульку, Васіліса Єгоровна прінімаєт очароватєльную позу, стріля глазами в різні боки і поправля на головє волоси красівими жестами рук (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу). БСРЖ, 361.
МУРАШНИК, -а, ч., шк., жарт. Школа.
МУСОР, -а, ч., мн. мусори, -ів, крим., мол.; презирл. Міліціонер, працівник правоохоронних органів Все змінилось Тільки «мусор» / Косо дивиться як і дививсь (П. Вольвач, Кров зухвала), — Затягає мене у свою конуру падла дільничий, — розповідала Вітьці якось Настя, — Домашніми котлетами та парфумами від нього, козла тхне Морда вилискує від ситості і нічого людського в очах, — мусор одне слово <…> — Кругом мусори, мусори суки! Куди од них дінешся, — обурювався Сашко (М. Омельченко, Свято біди), А ти бігав, когось будив, викликали швидку і мусорів — усе це не мало вже ніякого значення (Ю. Андрухович, Московіада). БСРЖ, 362; СЖЗ, 69; ТСРОЖ, 108.
Мусор кольоровий, крим. Військовослужбовець внутрішніх військ. СЖЗ, 69.
■ З давньоєвр. muser — повчання, вказівка. Грачев, Мокиенко, 125. ■ Від абревіятури МУС (Московский уголовный сыск). ТСРОЖ, 109.
МУСОРСЬКИЙ, -а, -е; жрм, міл.; зневажл. Який має стосунок до міліції. — Ти мент?з жахом випалила Христина? — Колишній. До теперішньої професії моє мусорське минуле не має жодного стосунку (С. Бортніков, Чистильник).
МУСОРФАЛОС, -а, ч.; мол.; ірон.-зневажл. Міліцейська дубинка.
МУСОРЯ, -яти, ч., мн. мусорята, -рят, крим., мол., зневажл., ірон. Те саме, що МУСОР Дерев’яними битами страшенно зручно бити по хребту а надто по нирках, про які «мусорята», на превеликий жаль, ніколи не забувають (А. Кудін, Як вижити у в’язниці).
МУСОРЯКА, -и, ч.; жрм. Те саме, що МУСОР. — Нехай-но цей мусоряка мені попадеться до рук! — буркнув я <…> (Л. Кононович, Феміністка).
МУСТАНГ, -а, ч.; мол.; жарт. Воша. ПСУМС, 46; Югановы, 137.
МУСЯ, -і, ж.; шк. Секретарка директора школи.
МУФЛОН, -а, ч.; крим., жрм. Дурна, вперта людина. БСРЖ, 363; СЖЗ, 69; ЯБМ, 2, 47.
МУХА, -и, ж. 1. крим. Куля. СЖЗ, 69.
2. крим.; зневажл. Молода повія невеликого зросту. СЖЗ, 69.
3. мол. Дівчина, що характеризується несталістю в симпатіях. ПСУМС, 46.
4. військ. Ручний ґранатомет. Коли працівники міліції зупинили їх, то були ошелешені: за пазухою одного юнака виявився ручний гранатомет, який вояки називають «мухою» (УМ, 27.01.2000).
Шахтна муха, гірн. Запальник, який отримав путівку на вибухові роботи, але цих робіт не провадив, тобто нічого не робив. ФССГД, 164.
МУХОМОР, -а, ч. мол.; жарт. Людина, що п’є тільки вино. ПСУМС, 46.
МУШЛЯ, -і, ж.; письм. Письменник Ю. Мушкетик.
М’ЯСО, -а, с. 1. крим. Повна жінка. ЯБМ, 2, 50.

Unless otherwise stated, the content of this page is licensed under Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License