МАВПА, -и, ж., мол.; зневажл. Дівчина; жінка. <…> відчуваю, що ця мавпа не все говорить, наче дражнить мою цікавість <…> (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). ПСУМС, 42.
МАВПАРНЯ, -і, ж.; мол., міл.; ірон. Приміщення або відгороджена лава для затриманих у відділку міліції. Публіка [у в’язничній камері] мало чим відрізнялася від збіговиська бомжів, недбало утрамбованих у «мавпарні» привокзального відділку міліції після чергової облави (А. Кудін, Як вижити у в’язниці). БСРЖ, 388.
МАГ, -а, ч. мол. Магнітофон. БСРЖ, 328; ПСУМС, 42.
МАГІК, -а, ч.; мол. Те саме, що МАГ.
МАГНІК, -а, ч.; мол. Те саме, що МАГ. Особиста кімната. Як правило, невеличка. Зате добротно обставлена. Магнік здоровий (Синопсис станіславський необов’язковий).
МАЖОР, -а, ч.; мол.; несхвальн. 1. Матеріяльно забезпечена молода людина, яка вдає із себе представника еліти і підкреслює свою вищість над іншими. БСРЖ, 328; ПСУМС, 42.
2. Підліток, син заможних батьків. <…> вони не «нові», не «мажори» — так колись говорили про дітей «номенклатури» (СМ, 13.07.2001). БСРЖ, 328; ПСУМС, 42.
МАЖОРСТВО, -а, с.; мол.; несхвальн. Тип поведінки, властивий мажору. БСРЖ, 328; ПСУМС, 42.
МАЗА, -и, ж. 1. крим. Заступництво авторитетного злодія. СЖЗ, 62.
2. крим. Підтримка у злодійському середовищі, кругова порука. БСРЖ, 328; СЖЗ, 62; ЯБМ, 2, 4. ♦ Мазу тягнути, крим. Заступатися за когось Давай, братва, і ви рухівці з соціалістами, гнилі інтелігенти та роботяги — недоумки, читаємо далі за вас я «мазу потягну» <…> (М. Марк, Хохляцький апокаліпсис). БСРЖ, 328.
МАЗАТИ, -жу, -жеш, недок., кого
1. крим. Бити когось <…> не слід було цю дурепу мазати, бо вона до того вже підігріта, а тепер можеш викинути її в кущі, аби не здихала, собака, біля нас (А. Дністровий, Невідомий за вікном). БСРЖ, 329; СЖЗ, 63; ЯБМ, 2, 4.
2. жрм, крим. Давати хабара комусь. БСРЖ, 329; СЖЗ, 63.
МАЗАТИСЯ, мажуся, мажешся, недок., нарк. Уводити наркотик внутрішньовенно. — Він же сам здохнув, йому казали більше не мазатися — нікого не послухав (А. Дністровий, Місто уповільненої дії).
МАЗЕПА, -и, ж., жрм, жарт.-ірон. Те саме, що МАЗИЛО. У підлітково-рожевому віці безвусі молочні вуста наслідують старших Лайка, жаргон образливі прізвиська «Мазепа» — той, хто ніяк не влучить у ціль «бандєра» — страшна кровожерна почвара, витвір кадебістських міфотворців, «український буржуазний націоналіст» — вирок, тавро, політичний ярлик з проекцією на Мордовію (УС, 2001, ч. 21).
МАЗЕПКА, -и, ж., жрм. Купюра вартістю десять гривень До чогось присобачаться і вимордують пару мазепок «на пропой» (Л. Невидайло, Останній із проклятих) ■ Від прізвища гетьмана І. Мазепи, чий портрет зображено на відповідній купюрі.
МАЗИЛО, -а, с. і ч., мол., жрм. Людина, яка промахується, не влучає в ціль. ПСУМС, 42, Чабаненко 1992, 2, 267.
МАЗУТЧИК, -а, ч., мол. Онаніст. ПСУМС, 42.
МАЙОНЕЗКА, -и, ж., жрм, жарт. Двістіграмова доза самогону, налита в банку з-під майонезу. — Та не нажлуктився я, — подав голос потерпілий. — Усього лиш майонезку випив, одну-єдину <…> А майонезка — це що таке? — Мірка цього п’янички. Коли закортить випити, наливає цієї гидоти 200 г — баночку з-під майонезу <…> (Д. Міщенко, А була ж колись любов).
МАКАКА, -и, ж., мол. Мотоцикл «Мінськ». БСРЖ, 331; ПСУМС, 42.
МАКАР, -а, ч., арм., мол. Пістолет системи Макарова. БСРЖ, 331.
МАКАРОННИК, -а, ч., жарт.-ірон. 1. жрм. Італієць. Італієць обурився з усім запалом середземноморського темпераменту «Якщо ви не сядете за наш стіл я не сяду в вашу машину!». «Трудова інтелігенція» тільки очима лупала чудить макаронник! (О. Забужко, Репортаж…), Макаронник, падлючий італьяшка Леоно П’яцці (Л. Дереш, Культ). БСРЖ, 331.
2. арм. Надстроковик в армії, прапорщик. БСРЖ, 331; ПСУМС, 42; СЖЗ, 63.
МАКЛАБАН, -а, ч.; мол. Голова. ПСУМС, 42.
МАКОВИННЯ, -я, с., збірн.; нарк. Маківки — сировина для приготування наркотику. Другий — це Львів пролетарський, <…> з вуличною торгівлею псячими пиріжками, маковинням, денатуратом і дівчатами <…> (Ю. Андрухович, З «Нового роману»).
МАКОДЗЬОБ, -а, ч.; жрм; жарт.-ірон. Наркоман. <…> кинув Сергієві злежалу куфайку, що, мабуть, слугувала подушкою, розпитував: не макодзьоби, котрі скуповують маковиння по хуторах, не вгадав? (Є. Пашковський, Безодня).
МАПАНЕЦЬ, -нця, ч.; мол., жрм; жарт. Єврей.
■ Конденсація словосполуки мала нація.
МАЛАНКА, -и, ж.; мол.; жарт.-ірон.; зах. Дівчина з села.
МАЛАФ’Я, -ї, ж.; мол., крим. Сперма. Не перли то, а малаф’я воюча <…> (Л. Подерв’янський, Король Літр); * Образно. <…> всю малаф’ю бенкетів і прийомів <…> (Л. Подерв’янський, Король Літр). БСРЖ, 332. ■ Слово було відоме бурс.-сем. арґо.
МАЛИНА, -и, ж. 1. крим. Злодійський притон. Прибиральниця утримує вдома «малину» та ще приторговує… (СМ, 14.01.2000). СЖЗ, 6. ♦ Блатна малина. Те саме. <…> в цілому місті не знайти жорсткішого пахана блатної малини і, головне, витонченішого садиста, ніж цей чоловічок з подобою шкільного вчителя! (Л. Кононович, Мертва грамота). ЯБМ, 2, 8.
■ Від давньоєвр. meluna — притон, нічліг.
2. мол.; схвальн. Веселе життя, гарне самопочуття. — Найму квартиру, заведу клієнтів серед іноземців — не життя буде, а малина (В. Врублевський. Замах на генсека). ПСУМС, 42.
3. крим. Відсутність заборон, привілля. — Уявіть: Київ, початок 90-х, хаотичний розвиток бізнесу, відсутність чітких законів, одне слово, не життя-малина (День, 16.06.2001).
♦ Пересрати малину, мол.; вульґ. Завадити якійсь справі або дії; зіпсувати задоволення. ПСУМС, 60.
МАЛЬВІНА, -и, ж. мол. Гарна дівчина. ПСУМС, 43.
МАЛЮВАТИ, -юю, -юєш, недок.; мол. Палити. Він малює в курилці (Запис 2001 p.).
МАЛЯВА, -и, ж.; крим., тюр., мол. Записка, послання; лист. Як не дивно, у СІЗО товариші по нещастю поставилися до мене з належною повагою, зневажаючи на численні «маляви» з волі, що закликали розправитися з ментом (С. Бортніков, Чистильник). БСРЖ, 333; ПСУМС, 43; СЖЗ, 64.
МАМА, -и, ж. 1. крим. Жінка — ватажок злочинної групи. БСРЖ, 333; СЖЗ, 64; ЯБМ, 2, 11.
2. мол. Красива молода жінка з дитиною. ПСУМС, 43.
3. мол. Повна жінка. ПСУМС, 43.
4. комп.; жарт. Материнська плата комп’ютера. БСРЖ, 333; КСМС.
МАМОН, -а, ч.; мол.; жарт. Живіт. БСРЖ, 333; ПСУМС, 43
МАМЦЯ, -і, ж.; комп.; жарт. Пестл. до МАМА4.
МАНАГЕР, -а, ч., мол., жарт. Менеджер.
МАНАТИ, -аю, -аєш, недок., що, мол., евфем. Іґнорувати щось, нехтувати чимсь [Борис:] Я манав оце повзання! Я їсти хочу! (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу).
МАНДА, -и, ж., мол. Жіночі ґеніталії. Манда — те саме, що й «гудок» (Синопсис станіславський необов’язковий).
МАНДМУАЗЕЛЬ, -і, ж., мол., жарт.-ірон. Дівчина, молода жінка
■ Перекручення мадмуазель на основі зближення з манда.
МАНІ, -ів або невідм., мн., мол., крим. Гроші. Шукали у кургані «мані», а можуть отримати по п’ять років позбавлення волі (УМ, 3.10.2001). БСРЖ, 334; СЖЗ, 64.
■ Від англ. money.
МАНКА, -и, ж., мол. Гроші. У тебе манка є? (Запис 2001 р.).
МАНТЕЛЕПА, -и, ж., жрм; зах. Дівчина Господи, через цю мантелепу зовсім втрачаю голову! (А. Дністровий, Місто уповільненої дії).
МАНЬЯЧИТИ, -чу, -чиш, недок., чим, мол., несхвальн. Надмірно захоплюватися чимось, зосереджуватися на чомусь. Маньячити навчанням. БСРЖ, 335; ПСУМС, 43. // Не знати міри у вживанні алкоголю, гулянні. КСМС.
МАНЬЯЧИТИСЯ, -чуся, -чишся, недок., чим, мол., несхвальн. Те саме, що МАНЬЯЧИТИ. І не думати про гроші хоч трошки перестати маньячитися думкою, що не вистачить заплатити за квартиру і таке інше (С. Пиркало, Зелена Маргарита).
МАРАФЕТ, -у, ч., у знач. збірн., нарк. Наркотики. БСРЖ, 336; ПСУМС, 43.
МАРГАНЦІВКА, -и, ж., крим. Дешеве вино. СЖЗ, 64.
МАРГАРИН, -у, ч. ♦ В голові маргарин у кого, жрм. Розумово неповноцінна людина. ФССГД, 66. П’ятнадцять пачок маргарину, мол. Те саме, що ГАЛЬМО. ПСУМС, 43.
МАРКА, -и, ж., крим. 1. Носова хустка. СЖЗ, 54.
2. нарк. Клаптик паперу для смоктання, просочений ЛСД.
МАРМИЗА, -и, ж., мол., жарт. Обличчя. ПСУМС, 43.
МАРМУРИ, -ів, мн., мол. Джинси з тканини, малюнок на якій нагадує візерунок на мармурі <…> ти починаєш малювати автографи для цих симпатичних людей у вишиванках і «мармурах» це, звісно, студенти, вони марять твоїми віршами <…> (Ю. Андрухович, Рекреації).
МАРОЧКА, -и, ж., крим. 1. Те саме, що МАРКА1. Досить часто арештанти малюють кульковою ручкою на марочці (носовій хустині) квіти колючий дріт щось на релігійну тему аби потім передати на волю близьким (А. Кудін, Як вижити у в’язниці). БСРЖ, 337; СЖЗ, 64.
2. нарк. Хусточка, просочена наркотичною речовиною. — Асортимент? — План кока, гера, вінт. — Марочки? — І марочки теж (Л. Кононович, Кінець світу призначається на завтра) ■ Усічення фразеологізму накрохмалену марочку одержати в ящику — одержати в посилці хусточку, просочену наркотичною речовиною. БСРЖ, 337.
МАРТЕН, -а, ч.; нарк. Випарювання рідини. ПСУМС, 43.
МАРУХА, -и, ж. 1. крим. Дружина злодія. СЖЗ, 64.
2. крим., жрм. Коханка. Шурка Кукса раптово пригадав, що в тому районі, де жила його остання маруха на Подолі, розбирають старі будинки і там цілком можуть лишитися якісь поганенькі двері (В. Шевчук, Місяцева зозулька…). СЖЗ, 64.
■ Від нім. Mahre — шкапа.
МАР’Я, -і, ж. ♦ Мар’я Іванівна, нарк. Марихуана. БСРЖ, 336; ПСУМС, 43.
МАСА, -и, ж. ♦ Давити масу, мол. Спати. Невдовзі навідався черговий офіцер, спитав у мене для годиться: «Ну як?» — подався «давити масу» (В. Верховень, Квадрат, вписаний в коло). БСРЖ, 339; ПСУМС, 43; ФССГД, 154.
МАСЛИ, -ів, мн.; мол.; жарт.-ірон. Ноги. — На красиві «масли» дивитися, звичайно, приємно, але якщо еротика приховує бездарність — це швидко набридає (ПіК, 2001, № 13). БСРЖ, 338.
МАСЛЮКИ, -ів; крим., військ. Патрони. Балабін; БСРЖ, 338.
МАСТОДОНТ, -а, ч. мол. Лисий чоловік масивної статури.
МАСТЬ, -і, ж. 1. крим. Злочинне угруповання, яке має певний вид діяльности. БСРЖ, 340; СЖЗ, 65; ЯБМ, 2, 20.
2. тюр. Начальство, представники влади у виправно-трудовій установі. БСРЖ, 340; СЖЗ, 65; ЯБМ, 2, 20.
3. крим.; схвальн. Фортуна, талан, везіння.
♦ Масть пішла. 1) крим. Одержання злочинцем меншого строку, ніж він заслуговує, завдяки вмілому прихованню від суду частини злочинних діянь. СЖЗ, 65. 2) карт. Про везіння при грі в карти. БСРЖ, 340; СЖЗ, 65; ЯБМ, 2, 20. Масть привалила кому, жрм. Хтось має талан, везіння. ФССГД, 154.
4. мол. Татуювання. ПСУМС, 43.
МАСУВАТИ, -ую, -уєш, недок.; мол. Спати. ПСУМС, 43.
МАТЕРИНКА, -и, ж.; комп. Материнська плата. Мама — материнська плата комп’ютера. Синон.: материнка (КСМС). БСРЖ, 340.
МАТИ, -маю, -маєш, недок., мол.; 1. кого, що, зневажл. Іґнорувати когось, щось, байдуже ставитися до когось, чогось. <…> наша держава зробила все <…>, аби цілковито перекрити письменникам шанси на будь-яку від неї <…> незалежність — на можливість чесно заробити собі з продажу своїх книжок оті самі марні 50 тисяч гривень річно, заплатити податок і після того цілком законослухняно мати її «десь» (О. Забужко: ЛП, 2001, ч. 3). БСРЖ, 231.
2. кого, мол., крим. Здійснювати з кимсь статевий акт. — Сссука… Зззате тебе вже МА-ЛИ! Ото мали — кому не лінь було… А я дурень, підібрав… (Г. Тарасюк, Гаспид і Маргарита). БСРЖ, 231.
МАТРА, -и, ж.; шк. Математика.
МАТРАС, -а, ч. 1. крим. Великий живіт. СЖЗ, 65. 2. мол.; жарт. Людина в смугастій одежі. ПСУМС, 43. // спорт. (футб.) Валерій Лобановський (як гравець футбольної команди «Динамо»). ■ За кольором спортивної форми. 3. мол.; жарт. Прапор США. ПСУМС, 43.
МАТРОНА, -и, ж.; мол., жрм; ірон. Показна жінка середнього віку, переважно тілиста. <…> й не кину услід найпишнішій матроні — / диви, яке диво, оце б то туди! (В. Неборак, Розмова зі слугою); Огрядна матрона з діамантовим кольє на мармуровій шиї також фальшиво посміхнулася і сказала, що вона — Клітемнестра Гараздецька, голова Союзу жіночої долі (Ю. Андрухович, Рекреації); <…> видно, як щербатими хідниками простують поважні матрони зі своїми доцями, котрі аж пищать за заміжжям <…> (Л. Кононович, Мертва грамота).
■ Від лат. matrona — поважна заміжня жінка.
МАТЮКАЛЬНИК, -а, ч.; згруб. 1. тюр. Репродуктор, гучномовець у в’язниці. СЖЗ, 63. 2. мол. Мегафон, гучномовець. ПСУМС, 44.
МАУГЛІ, невідм. ч.; шк.; жарт.-ірон. Учитель фізкультури.
МАФОН, -а, ч. мол. Магнітофон. Мафон зробіть тихше (Запис 2000 p.). Югановы, 130.
МАХАЧ, -а, -а, ч.; мол. Бійка, сутичка. Намагання місцевих з’ясовувати стосунки за допомогою кулаків, просто кажучи, влаштувати «махач», розбилися об дії білоруських правоохоронців (СГ, 4.09.2001). БСРЖ, 342.
МАХНУТИСЯ, -уся, -нешся; жрм. Виміняти, обміняти щось на щось. Пилипенко згадав майора Сеніна, з яким вони «махнулися» на прощання трофейними годинниками (В. Гужва, Рай). БСРЖ, 342.
МАЧОК, -чка, ч.; нарк. Маківка. <…> а багатьох моїх однокласників немає через раннє вживання «мачків» <…> (Книжник, 2001, № 22).
МАШИНА, -и, ж.; нарк. Шприц медичний. БСРЖ, 343; ПСУМС, 44.
МАШИНКА, -и, ж.; нарк. Те саме, що МАШИНА. БСРЖ, 343; ПСУМС, 44; СЖЗ, 65; ЯБМ, 1, 24.
МЕД, -у, ч.; студ., жрм. Медичний університет. Вона закінчує мед. БСРЖ, 344.
МЕДИЦИНА, -и, ж.; мол.; жарт. Горілка. ПСУМС, 44.
МЕКНУТИ, -ну, -неш, док.; жрм. Випити спиртний напій.
МЕКНУТИЙ, -а, -е; жрм. У стані алкогольного сп’яніння.
МЕМРИК, -а, ч.; мол. Меморіал.
МЕН, -а, ч.; мол. 1. Хлопець, молодий чоловік. І відчув, що життя прекрасне, якщо такий модерат, як я, ним керує! Так і належить справжньому мену (Ю. Покальчук, Те, що на споді).
2. Найголовніша людина в напівкримінальному середовищі, яка має контроль над грошима. ПСУМС, 44.
МЕНСТРА, -и, ж.; мол. Менструація. Пацани з профілакту звернули увагу на кров, яка йшла з рота Мачо. Пацани казали, що це менстра, і довго прикалувались (Синопсис станіславський необов’язковий).
МЕНТ, -а, ч. 1. крим., тюр., мол. Міліціонер; будь-який працівник правоохоронних органів. — Зрозумій одну таку штуку: ми тут без тебе спокійно жили, своїх порядків не встановиш, без ментів навчимо (В. Гужва, Плато над прірвою); Ви не повірите, але поет уперше пошкодував, що він не мент (Б. Жолдак, Бог буває); <…> у дворику глухому І Зненацька виник сірий мент (Ю. Позаяк, Шедеври); От ви скажіть, нащо малоліток саджаєте з дорослими? Ви — начальство, менти, закон? (Ю. Покальчук, Те, що на споді); Часи були такі собі — брежнєвські, співали закордонні негри з групи «Боні М» та всі поголовно вдягали джинси. За доляри, як і гомосексуалізм, менти вісім років давали (М. Марк, Хохляцький апокаліпсис). БСРЖ, 346; СЖЗ, 66; ЯБМ, 28.
2. крим. Дружинник. СЖЗ, 66.
3. тюр. Контролер колонії. СЖЗ, 66.
■ Від польськ. арґ. ment, męt, menta, męta, menda — солдат, поліцейський, поліція, поліцейський відділок, охоронник в тюрмі, донощик. Грачев, Мокиенко, 123–124. ■ Усічення слова полісмен: мен з наступним додаванням — т. ТСРОЖ, 103.
МЕНТІВСЬКИЙ, -а, -е; крим., мол.; зневажл. Пов’язаний з міліцією; належний міліціонеру. В його голові майнула було думка, що це чергові ментівські хитрощі, але ця людина випромінювала такий непідробний жах, що будь-яка думка про гру ставала неприпустимою (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб); Ментівська форма. Ментівська машина. БСРЖ, 346.
МЕНТУРА, -и, ж.; мол.; зневажл. 1. Міліцейський відділок; будь-яка установа правоохоронних органів. БСРЖ, 346.
2. збірн. Міліціонери. Вісім джипів посеред дороги, два вже горять, а бики з-за машин смалять, як дурні… І по фіг їм яка ментура чи омон!.. (Л. Кононович, Кінець світу…). БСРЖ, 346.
МЕНТЯРА, -и, ч. крим.; зневажл. Те саме, що МЕНТ1. — Ти, ментяро, приліз у нашу фірму, п’єш тут наш коньяк, смалиш наші сигари — та ще й варнякати будеш, еге? (Л. Кононович, Феміністка). БСРЖ, 346.
МЕНТЯРНЯ, -і, ж.; мол., жрм. Те саме, що МЕНТУРА1. Хочеш займатися розслідуваннями — йди робить у ментярню… а як ні — то ні! (Л. Кононович, Кінець світу…).
МЕРІ, невідм., ж.,♦ Кривава Мері, крим., жрм. Суміш горілки і томатного соку. СЖЗ, 57.
МЕРС, -а, ч.; мол., жрм. Автомобіль «Мерседес». Сільською вулицею повільно їде блискучий «мерс» (Ю. Гудзь, Ісихія); Гань побіг до водила, щоб перегнати мерса сюди, до готелю, де можна грітися, слухати музику, дрімати (В. Яворівський, Вовча ферма); А з «мерса» дзвонить «азербон» — / До Бога, мабуть (П. Вольвач, Бруки і стерні). БСРЖ, 347; ПСУМС, 44.
МЕРСЛО, -а, с. і ч.; мол. Те саме, що МЕРС.
МЕРСЮК, -а, ч.; мол. Те саме, що МЕРС.
МЕТАЛІСТ, -а, ч. 1. крим., мол. Крадій або контрабандист кольорових металів. Такий суровий вердикт суддя обласного суду Володимир Іващук оголосив, зваживши на всю серйозність скоєного та попередні судимості обох «металістів» (УМ, 14.04.2000), Щоб попередити доступ у шахти та підступне розкривання ліфтових дверей, комунальники наварили спеціальні гаки Але й це не допомогло «металісти» пройшлися по під’їздах ще раз, знімаючи навіть ті самі гаки-фіксатори (УМ, 21.06.2001).
2 мол., муз. Музикант, який грає у стилі важкого металевого року Розглядаються дві групи «металістів» — львівська та київська <…> (Н. Шовгун, Формування українського…).
3. мол. Прихильник музичного стилю і (або) стилю життя «heavy metal». ПСУМС, 44; Югановы, 132.
МЕТЕЛИК, -а, ч., крим. ♦ Нічний метелик, жрм, жарт. Повія Коли уся сімка прибула на двох «моторах» під потрібну браму, нічне життя вирувало і багато всіляких «нічних метеликів» та «кольорових пташок» намагалися використати гарну ніч з користю для себе (CM, 2.03.2001).
МЕТР, -а, ч., комп., жарт. Мегабайт, одиниця виміру кількости інформації. БСРЖ, 349, КСМС.
МИГАВКА, -и, ж. 1. авто. Сиґнальна фара, яка обертається, працюючи разом із сиреною міліцейської або санітарної машини — Жени, — заревів він, падаючи на лаву — Вмикай сирену, мигавку жени чимдуж, жени! (Л. Кононович, Я, зомбі). Югановы, 132.
2. авто, жрм. Міліцейська або санітарна машина <…> наручники на молодому кляц, запотиличником до мигавки <…> (Є. Пашковський, Безодня), Адже це — задоволення — пробігтися старовинною частиною міста під «мигавку» і під каштанами (День, 29.05.2001). Югановы, 132.
МИЛИТИСЯ, -люся, -лишся, недок., (куди), мол., крим. Збиратися, мати намір піти кудись. ПСУМС, 44.
МИЛО, -а, с. 1. жрм, зневажл. Мильна опера (сентиментальний фільм, у якому мало спільного з реальністю) Бразильське мило. ■ Усічення словосполучення мильна опера (калька з англ. soap opera). ТСРОЖ, 109.
2. комп., жарт. Електронна пошта. БСРЖ, 364.
МИЛЬНИЦЯ, -і, ж., жарт.-ірон.
1. мол. Фотоапарат невеликого розміру. ТСРОЖ, 109. 2 мол. Дешевий японський магнітофон. На сусідній парті стояли касетний магнітофон-мильниця, в народі — «Інтернаціонал» (Л. Дереш, Культ).
3. авто, жрм. Невеликий автомобіль Вона їм позичить невеличку суму «баксів» і Д. вже зараз матимуть змогу придбати не якусь там корейську «мильницю», а справжнє «Пежо», або ж навіть «БМВ» якесь нерозмитнене (CM, 9.06.2000). ПСУМС, 44.
МИЛЬНИЧКА, -и, ж., мол. Пестл. до МИЛЬНИЦЯ2. Банзай увімкнув «Інтернаціонал» <…> і з мильнички потекли звуки «Атпєтих машенніков» <…> (Л. Дереш, Культ); Того вечора «бомонд» майже у стабільному комплекті насолоджувався локальною гостинністю, музичкою з японської «мильнички» та щедрістю автомеханіка Филимона К. (CM, 30.03.2001).
МИСТЮК, -а, ч.; інтел. Митець. На Бессарабці, де він народився, безсмертний сіяч — Ілліч — жестом, суворим як просо, вказав йому шлях до подвигів творчих незмірних соцреалістичного мистюка, якого годують макаронами, а по святах ще й бацилу дають (І. Лапінський, Шо не ясно).
МИША, -і, ж. 1. крим., мол. Кишеньковий злодій. ПСУМС, 44; СЖЗ, 66. 2. крим. П’яна людина. СЖЗ, 66.
МІКРОФОН, -а, ч. ♦ Облизувати мікрофон, муз.; жарт. Про розміщення мікрофона близько до рота. Цеацура.
МІЛЬТОН, -а, ч.; крим., тюр., мол.; зневажл. Міліціонер. А ще ж — усі нас терпіти не можуть. Мент, лягавий, мільтон (О. Яровий, Чекання несподіванки); У мільтонів скирта заяв на тебе: від жінки, від бригадира, від школяриків, яких ти сп’яну розігнав з дискотеки (В. Яворівський, Риба на березі). БСРЖ, 350; ЯБМ, 2, 31.
МІНЕТНИЦЯ, -і, ж.; гом., пов. Про жінку, яка вступає в ороґенітальні контакти. БСРЖ, 350; ЯБМ, 2, 32.
МІНІ-БІКІНІ, невідм. с. ♦ В голові міні-бікіні в кого; жрм; ірон. Хтось дурнуватий. ФССГД, 66.
МІНОР, -а, ч.; мол. Бідна людина.
МІНТОН, -а, ч.; мол.; жарт., зневажл. Те саме, що МІЛЬТОН. <…> а поряд з дрюком походжає мінтон <…> (В. Цибулько, Майн кайф).
МІСЯЧКА, -и, ж., мн. місячки, -чок; мол. Менструація. БАБСЬКІ ВІДМАЗКИ — в деяких целочок це: «мене мама пускає гуляти лише поки не стемніє», в займаних — «в мене місячка» (Синопсис станіславський необов’язковий); Літературні мадами вже давно й незакомплексовано розводяться про особливості своєї фізіології, порівнюючи тривання своїх місячок з тим же процесом своїх матусь (Книжник, 2001, № 16).
МІТЛА, -и, ж.; крим.; зневажл. Жінка легкої поведінки. БСРЖ, 348; СЖЗ, 67; ЯБМ, 2, 30.
МІШІГІН, -а, ч.; мол.; зневажл. 1. Людина, яку не поважає її оточення. — Будеш ти тимчасово не єврей Фрішман, а гой мішігін Марко Головков — повторився привид (М. Марк, Хохляцький апокаліпсис). ПСУМС, 45.
2. Дурний; несповна розуму. Мішігіне! — заревів Патлах. Він стояв на порозі кабінету, й лице його аж перекосилося від несмаку. — Йолопи, ви ж об нього зуби поламаєте! Придурки, це ж Кінг-Конг… із фірми кавказця!.. (Л. Кононович, Мертва грамота).
■ З їдиш: meshugá — несповна розуму.
МІШІГІНИЙ, -ого, ч.; мол.; зневажл. Те саме, що МІШІГІН2. А ще газони як зайшли в моду, гасав вулицями як мішігіний, поки не переїхав пса Колотилові і той не зробив газонови мньоца (Р. Кухарук, Любити хлопчика).
МЛИН, -а, ч.; арм. Вертоліт. Балабін.
МОБІЛ, -а, ч.; МОБІЛА, -и, ж.; мол., бізн. Мобільний телефон. Кубов вихопив з-за пазухи мобіл, соковито виматюкав абонента ще до того, як той йому щось сказав, а потім запросив гостей до столу (Є. Кононенко, Імітація); Поговорити по мобілі.
МОБІЛЬНИК, -а, ч.; мол., бізн., жрм. Мобільний телефон. Залиши ще свій мобільник. Якщо хочеш — через три дні поверну посилкою (С. Бортніков, Чистильник); До аварії Нікі довели мобільники (УМ, 15.05.2001). БСРЖ, 352.
МОБІЛЬЧИК, -а, ч.; мол. Зменш.-пестл. до МОБІЛЬНИК. Та й ролю чародійної палички грає тут мінімобільний телефон — мобільчик (від «Укртелекому», ясна річ) (Книжник, 2001, № 19).
МОГИЛА, -и, ж. 1. авто; жарт. Автомобіль Jeep. Ми знов їхали в антрацитовій «могилі», яка підібрала мене біля станції метро «Сокіл» (В. Шкляр, Елементал).
2. студ.; жарт. Національний університет «Києво-Могилянська академія».
♦ Братська могила. 1) наук., жарт.-ірон. Наукова праця багатьох авторів (книжка, словник тощо.). 2) мол., жарт. Консерва «Кілька в томаті». ПСУМС, 9.
МОЗОК, -зку, ч., частіше мн. мізки, -ів, муз., жарт. Електронна начинка в обладнанні. ПСУМС, 44.
♦ Гітарні мізки, мол., муз. Звукозйомники, радіятори та інші пристосування від електроґітари. ПСУМС, 44. Припар мізків, мол. Складна проблема; безвихідна ситуація. ПСУМС, 57. Пудрити мізки кому; крим., мол.; несхвальн. Обманювати когось (як правило, про неправдиві обіцянки) — Пудрити мізки ти, Шефе, можеш цим віслюкам, — він кивнув у бік кухні (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб); <…> нещодавно одружився, а грошей на життя бракує, отож подався на слизьку стежку та «пудрив» випадковим особам мізки (CM, 21.01.2000). БСРЖ, 353; ЯБМ, 2, 258. МОЗОЛЬ, -я, ч.; крим. Людина з села. БСРЖ, 353; СЖЗ, 67; ЯБМ, 2, 35.
МОКРИЙ, -а, -е; крим., міл., жрм. Пов’язаний із убивством, кровопролиттям. СЖЗ, 67.
♦ Мокра справа, крим. Убивство. Чистильник втомився від мокрих справ, він потребує заміни! (С. Бортніков, Чистильник); — Але він скоріше б вихоплював у неї з рук сумку і тікав подалі! Навіщо йому мокра справа? (Є. Кононенко, Імітація). СЖЗ, 67.
МОКРИНКА, -и, ж.; крим. Убивство. Мочити (синоніми до нього «мокринка», «мокруха») — означає вбивство (УМ, 13.09.2000). БСРЖ, 353.
МОКРУХА, -и, ж.; крим., жрм. Убивство (як правило, з пролиттям крові). Вміст поліетиленового пакета у затриманого дозволяє стверджувати, що він ішов на «мокруху» (УМ, 18.02.2000); Відмивання плюс «мокруха». Звинувачень на адресу Павла Лазоренко додалося (УМ, 6.06.2000). ПСУМС, 45; СЖЗ, 67.
МОКРУШНИК, -а, ч.; крим., жрм. Убивця. Можливо, комусь видасться несправедливим такий висновок, але тюремний люд не менше від пересічного обивателя ненавидить мокрушників, рекетирів і гоп-стопників (С. Бортніков, Чистильник). СЖЗ, 67.
МОЛОКО, -а, с. 1. крим.; жарт. Самогон. БСРЖ, 354; ЯБМ, 2, 36. ♦ Молоко від скаженої корови. Те саме. БСРЖ, 354. // Спиртні напої. СЖЗ, 67. 2. нарк. Продукт, який утворюється в результаті варіння конопель в жирах.
МОЛОТОК, -тка, ч. 1. крим. Худорлява людина. СЖЗ, 68.
2. жрм, крим.; схвальн. Молодець. — Я українець. В мене тато калмик, а я українець. — Молоток. Патрійот. Сало любиш, ге? (Р. Кухарук, Любити хлопчика); Люди-и! — добродушно згодився Сашко, дивлячись на Петька, що підходив. В одній руці у нього була почата пляшка горілки, в другій — пузатий штоф лікеру… — Молоток, — похвалив Вітько, — а закусі ніякої? (М. Омельченко, Свято біди); Він сахнувся назад, розстібати клапан кобури, але я махнув рукою, і гранчастий стилет зі свистом увійшов йому в міжключичну ямку. — Молоток! — упівголоса оцінив Барабаш (Л. Кононович, Кінець світу…). БСРЖ, 354; СЖЗ, 68.
МОНАХ, -а, ч.; крим. Одна пляшка вина. СЖЗ, 68. // Пляшка з-під вина. БСРЖ, 355; ЯБМ, 2, 37.
МОНОГРАФІЯ, -ії, ж.; наук.; жарт. Пляшка горілки. ■ Див. КНИГА, ЧИТАТИ.
МОРДА, -и, ж. ♦ Зробити козлячу морду, крим. Нанести тяжкі тілесні ушкодження. Я його відсіля живим не випущу. Він зараз на вахтовку попре, — розмірковував вголос, — там я йому і зроблю козлячу морду (Г. Цимбалюк, Останні проводи). ЯБМ, 342. Морда протокольна, крим. Неприємна людина з одутлим обличчям. — Стояв я ось тут, тицьнув пальцем за спину, — у шкіфику, а між тими один, ти його знаєш, і в ту ж мить зварганив я, тільки затікав морду протокольну — його робота (Г. Цимбалюк, Останні проводи). ЖУМ, 32.
МОРДОПИС, -а, ч.; мол.; ірон. Обличчя. ПСУМС, 45.
МОРЗЕТКА, -и, ж.; пласт. Азбука Морзе. Пласт. сл.
МОРКВИНКА, -и, ж.; мол.; жарт. Руда дівчина. ПСУМС, 45.
МОРОЗ, -у, ч. мол. Людина, яка мовчить.
♦ Упасти на мороз, жрм. Прикинутись нетямущим; не почути того, чого не хочеш чути. ФССГД, 124.
МОТОР1, -а, ч.; жрм. Автомашина; таксі. А якість така, що не встиг я взятися до банки, як знадвору профуркотів іноземний мотор (Б. Жолдак, Бог буває); Коли уся сімка прибула на двох «моторах» під потрібну браму, нічне життя вирувало <…> (CM, 2.03.2001). БСРЖ, 358 ПСУМС, 45; СЖЗ, 68; ЯБМ, 41.
МОТОР2, -а, ч.; жрм. Серце. [У тюрмі] мотор барахлить у всіх без винятку. Причини ті ж самі — умови утримання і стрес (А. Кудін, Як вижити у в’язниці). БСРЖ, 358; ПСУМС, 45; ЯБМ, 41.
МОЧАЛКА, -и, ж. 1. мол., крим. Коханка, подруга. Краля, до речі, нічого проти не мала. Круглий у принципі крутіший за Стрільця, вона вже встигла порівняти, зачепитися б за нього, тільки ж прожене через тиждень, у нього таких мочалок навалом, а їй куди? (А. Кокотюха, Останній раз). БСРЖ, 359; ПСУМС, 45; СЖЗ, 68; ЯБМ, 2, 42.
2. крим., мол. Дівчина легкої поведінки. БСРЖ, 359. // мол.; зневажл. Неохайна дівчина, яка виглядає вульґарно. <…> таким чином, це, безумовна мочалка з вічно обдертими колінами й подряпаними литками, з обгризеними нігтями, неодноразово тятими венами і невблаганно жовкнучими старими синцями на вутлих стегнах (Ю. Андрухович, Мальборк і хрестоносці).
3. крим. Повія. БСРЖ, 359; СЖЗ, 68; ЯБМ, 2, 42.
МОЧИЛОВО, -а, с.; мол. Жорстока бійка з великою кількістю учасників. Коли дитина дорослішає, то обирає Інтернет та віртуальне «мочилово» замість спілкування з живими людьми, снодійне і транквілізатори — замість довіри та любові до довкілля і мешканців планети Земля (ПіК, 2000, № 34). БСРЖ, 359; ПСУМС, 45.
МОЧИТИ, -чу, -чиш, недок. 1. кого; крим., мол. Бити; ударяти з великою силою. СЖЗ, 68; ПСУМС, 45.
2. кого; крим., мол. Убивати когось. Тоді клацнув затворною рамою. Кого мочитимемо? Я підвівся. — На кого покажу, — сказав я з притиском, — того й мочитимете! (Л. Кононович, Кінець світу…). ПСУМС, 45; СЖЗ, 68.
♦ Мочити в сортирі (нужнику, туалеті) кого; крим. тюр.; презирл. Жорстко й безпощадно розправлятися з кимсь. <…> Ці російські фіскали страх як полюбляють туалети. Хлібом їх не годуй, а дай когось замочити в нужнику й понюхати пари (В. Шкляр, Елементал); <…> радянський кінематограф творив образ українця веселий аж до пришелепуватості, відверто тупуватий. Сучасне російське кіно чесно продовжило вироблену схему, тільки тепер українців обов’язково б’ють та «мочать в сортирах» під зомбуючі гасла (Книжник, 2001, № 18). БСРЖ, 359.
■ Крилатий вислів в. о. президента Росії В. Путіна з інтерв’ю з приводу боротьби з чеченськими терористами («Час», 24.09.1999): «Мы будем преследовать их [террористов] повсюду. Если в туалете нам попадутся, то и там замочим». На семантику фразеологізму в українському культурному просторі вплинув епізод у російському фільмі «Брат-2» (росіянин убиває українця в сортирі).
3. що; муз., мол. Виконувати музику. БСРЖ, 359; ПСУМС, 45.
МОЧУН, -а, ч.; мол. Той, хто любить жартувати; веселити інших. Він по життю такий мочун (Запис 2001 p.).
МУДАК, -а, ч. 1. крим.; вульґ., зневажл. Наївна людина. ЯБМ, 2, 42.
2. крим., мол., жрм; вульґ., зневажл., лайл. Дурна, нікчемна, шкідлива людина. Бузок палає на вікні / Мудак малює мертве тіло (С. Процюк: Нова дегенерація); — Як добре, що усе це є: жінки, вино і спека! (Хоч я насправді пив «Байкал» і думав — «мудаки» <…>) (В. Неборак, Літаюча голова); Мата Харі була в парі із якимсь мудаком (В. Цибулько, Майн кайф); Я просто вийду з «Арбатської» на Новий Арбат, себто на проспект імені мудака Калініна, і йтиму ним аж до кіноконцертного залу «Октябрь» (Ю. Андрухович, Московіада); <…> а ще кажуть — розумна нація, батьківщина мислителів, читав я їхнього Фіхте — мудак з мудаків (А. Дністровий, Невідомий за вікном); [Руслан:] <…> я — нездара! Повне ніщо! Пшик! Смердючий, дрібний і пихатий! … Шмаркля! Нікчема! Мудак! (В. Діброва, Поетика застілля). ПСУМС, 45; ЯБМ, 2, 42.
МУДАЦЬКИЙ, -а, -е. мол.; несхвальн. Недосконалий, поганий. <…> все ніби в поганих вестернах / з їхньою мудацькою системою кінопрокату / що вибиває суглоби твоїм снам <…> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову).
МУДАЧКА, -и, ж.; мол.; несхвальн. Ж. до МУДАК.
МУДЕЛЬ, -для, ч.; мол.; ірон.-зневажл. Те саме, що МУДАК2.
МУДЕНЬ, -дня, ч.; мол. Те саме, що МУДИЛО2. — Ах ти, мудень дрімучий! (А. Мухарський, Попса для еліти).
■ Від мудак за аналогією до дурень.
МУДИЛО, -а, с. і ч. 1. жрм; вульґ., зневажл. Те саме, що МУДАК 2. Таке мудило, сівши на лавці поїзду метро, обов’язково розкине свої ножищі — мало матня не репне <…> (О. Яровий, Чекання несподіванки); На сцені стоїть гидко разкрашений кіоск з продавцем внутрі, біля кіоска стоїть купка мудил і жде трамвая (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу).
2. крим., жрм; зневажл. Тупа людина. Мудило з однією звивиною, і та до акумулятора не під’єднана! (В. Яворівський, Вовча ферма). БСРЖ, 359; ЯБМ, 2, 42.
МУДИСТИКА, -и, ж.; мол., жрм. Те саме, що МУДНЯ. — Слава богу! Ти щодня перевіряєш машину на наявність жучків і іншої вашої мудистики? (С. Бортніков, Чистильник).
МУДЛО, -а, с. і ч.; жрм; зневажл. Те саме, що МУДАК2. ♦ Мудло репане. Те саме.
МУДНЯ, -і, ж.; крим. Дурниця; нісенітниця. ЯБМ, 2, 42.
МУДОДЗВІН, -дзвона, ч.; крим., жрм; несхвальн. Людина, схильна до довгих, беззмістовних розмов; пустодзвін. Панас [Мирний] — мудодзвін, Борис [Грінченко] — буквоїд (Ю. Андрухович, Bad company); — Гей, заткайтесь, мудодзвони! Усі слухають! — перекриваючи баритоном шум дощу і ревище пивбару виголошує один із присутніх священиків (Ю. Андрухович, Московіада). ЯБМ, 2, 43.
МУДОХАТИСЯ, -аюся, -аєшся, недок. 1. жрм. Займатися справами, що потребують чимало зусиль; вовтузитися. [Цицькін: (застьобує штани, сам до себе)] Я б тій тьолці теж засунув, щоб не мудохатись… (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу). Чабаненко 1992, 2, 294.
2. крим. Гаяти час. ЯБМ, 2, 43.
МУДЬ, -я, ч.; мол.; зневажл. Те саме, що МУДАК. <…> ти Єву трахнув ще по телефону / доки мудь-Адам ліпив їй рай <…> (В. Цибулько, Майн кайф); — Ну шо, зашив? — Но. — У. А чо такий мудь? (Р. Кухарук, Любити хлопчика).
МУЖИК, -а, ч.; мол. Хлопець, молодий чоловік (уживається при звертанні). БСРЖ, 360; ПСУМС, 45
МУЗБУРСА, -и, ж., мол. Музичне училище. ПСУМС, 46.
МУЗИКА, -и, ж ♦ Застигла музика Поплавського, інтел., ірон.-зневажл. Майдан Незалежности у м. Києві після реставрації.
■ Жарт. переосмислення афоризму архітектура — це застигла музика Натяк на несмак, «попсовість», в архітектурному оформленні реставрованого майдану Незалежности.
МУЗИЛИЩЕ, -а, с., мол. Те саме, що МУЗБУРСА. ПСУМС, 46.
МУЗЛО, -а, с., мол. Те саме, що МУЗБУРСА. ПСУМС, 46.
МУЗОН, -е, ч., мол. Музика. — Музон — це щоб відірватися! (В. Неборак, Повернення в Леополіс). БСРЖ, 360.
МУЛЬКА, -и, ж. 1. нарк. Наркотична речовина, що виготовляється на основі ефедрину, ефедрон «Мульку» виготовляють з ефедрину, а також оцту і марганцівки (ПіК, 2003, № 3) ПСУМС, 46.
2. мол. Густий гребінець. ПСУМС, 46.
3. крим., мол., несхвальн. Брехня, вигадка. ♦ Травити (гнати) мульку, мол. Розповідати, розмовляти про щось своє, невідоме, нецікаве або непотрібне для оточуючих Баби в’язали чоловіки як ведеться, «травили мульку» з анекдотами <…> (І. Павлюк, Мова молекул). БСРЖ, 361; ПСУМС, 46. 4. мол.; несхвальн. Дурниця Говорячи всю ету мульку, Васіліса Єгоровна прінімаєт очароватєльную позу, стріля глазами в різні боки і поправля на головє волоси красівими жестами рук (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу). БСРЖ, 361.
МУРАШНИК, -а, ч., шк., жарт. Школа.
МУСОР, -а, ч., мн. мусори, -ів, крим., мол.; презирл. Міліціонер, працівник правоохоронних органів Все змінилось Тільки «мусор» / Косо дивиться як і дививсь (П. Вольвач, Кров зухвала), — Затягає мене у свою конуру падла дільничий, — розповідала Вітьці якось Настя, — Домашніми котлетами та парфумами від нього, козла тхне Морда вилискує від ситості і нічого людського в очах, — мусор одне слово <…> — Кругом мусори, мусори суки! Куди од них дінешся, — обурювався Сашко (М. Омельченко, Свято біди), А ти бігав, когось будив, викликали швидку і мусорів — усе це не мало вже ніякого значення (Ю. Андрухович, Московіада). БСРЖ, 362; СЖЗ, 69; ТСРОЖ, 108.
♦ Мусор кольоровий, крим. Військовослужбовець внутрішніх військ. СЖЗ, 69.
■ З давньоєвр. muser — повчання, вказівка. Грачев, Мокиенко, 125. ■ Від абревіятури МУС (Московский уголовный сыск). ТСРОЖ, 109.
МУСОРСЬКИЙ, -а, -е; жрм, міл.; зневажл. Який має стосунок до міліції. — Ти мент? — з жахом випалила Христина? — Колишній. До теперішньої професії моє мусорське минуле не має жодного стосунку (С. Бортніков, Чистильник).
МУСОРФАЛОС, -а, ч.; мол.; ірон.-зневажл. Міліцейська дубинка.
МУСОРЯ, -яти, ч., мн. мусорята, -рят, крим., мол., зневажл., ірон. Те саме, що МУСОР Дерев’яними битами страшенно зручно бити по хребту а надто по нирках, про які «мусорята», на превеликий жаль, ніколи не забувають (А. Кудін, Як вижити у в’язниці).
МУСОРЯКА, -и, ч.; жрм. Те саме, що МУСОР. — Нехай-но цей мусоряка мені попадеться до рук! — буркнув я <…> (Л. Кононович, Феміністка).
МУСТАНГ, -а, ч.; мол.; жарт. Воша. ПСУМС, 46; Югановы, 137.
МУСЯ, -і, ж.; шк. Секретарка директора школи.
МУФЛОН, -а, ч.; крим., жрм. Дурна, вперта людина. БСРЖ, 363; СЖЗ, 69; ЯБМ, 2, 47.
МУХА, -и, ж. 1. крим. Куля. СЖЗ, 69.
2. крим.; зневажл. Молода повія невеликого зросту. СЖЗ, 69.
3. мол. Дівчина, що характеризується несталістю в симпатіях. ПСУМС, 46.
4. військ. Ручний ґранатомет. Коли працівники міліції зупинили їх, то були ошелешені: за пазухою одного юнака виявився ручний гранатомет, який вояки називають «мухою» (УМ, 27.01.2000).
♦ Шахтна муха, гірн. Запальник, який отримав путівку на вибухові роботи, але цих робіт не провадив, тобто нічого не робив. ФССГД, 164.
МУХОМОР, -а, ч. мол.; жарт. Людина, що п’є тільки вино. ПСУМС, 46.
МУШЛЯ, -і, ж.; письм. Письменник Ю. Мушкетик.
М’ЯСО, -а, с. 1. крим. Повна жінка. ЯБМ, 2, 50.
М
page revision: 3, last edited: 03 Oct 2008 11:17