Н

НАБАНЯЧЕНИЙ, -а, -е; жрм. П’яний. «А я колись прокидаюся, — регоче Самбур, — ну, звичайно, що набанячений. Зирк у вікно, а там, де завжди висіло гасло «Слава КПСС», — гола стіна! Ну, кажу собі, Льоша, допився ти до галюнів! Треба з цим зав’язувати!» (В. Діброва, Збіговиська).
■ Див. БАНЯЧИТИ.
НАБЕРЛЯТИСЯ, -яюся, -яєшся, док.; мол. Наїстися. Нерідко реномени успадковують систему семантико-синтаксичних зв’язків первинної назви: <…> наберлятися — «наїстися» — (чого?), (де?), (коли?), (скільки?) (Н. Шовгун, Формування українського…).
■ Див. БЕРЛЯТИ.
НАБЛАТИКАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док. 1. крим., мол. Вивчити злодійський жарґон. — І наблатикався ж ти! У вас що, спеціальні курси в петеу по вивченню жаргону є? Я таких слів і не чув (В. Врублевський, Замах на генсека). БСРЖ, 367; СЖЗ, 69; ЯБМ, 51.
2. мол., Набути навичок у чомусь. Наблатикатися клеїти обої. Югановы, 138.
НАБЛАТУВАТИСЯ, -уюся, -уєшся, док.; крим. Те саме, що НАБЛАТИКАТИСЯ 1. СЖЗ, 70.
НАБУХАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док.; мол., крим., жрм. Напитися доп’яну. Набухаються і пісні починають горланити (Запис 2000 p.). ПСУМС, 10; СЖЗ, 70.
НАВЕСТИ, наведу, наведеш, док.; кого на що. 1. крим., міл. Вказати на об’єкт злочину. БСРЖ, 368.
2. мол. Розкрити певні секрети. Один друг навів мене на класний і не дуже башльовий кабак. ПСУМС, 47.
НАВОДКА, -и, ж. 1. крим., міл. Вказівка на об’єкт злочину. Це не було випадкове захоплення партії наркотиків посеред океану. Тут однозначно не обійшлося без «наводки» (УМ, 1.06.2001); За півтори години телефонного спілкування <…> з’ясувалося, що всі 20 «наводок» ведуть на Драгоманова, 2. (ВК, 3.04.2001). БСРЖ, 368; СЖЗ, 70. // Об’єкт, намічений для пограбування. БСРЖ, 368; ЯБМ, 54.
Дати / давати наводку кому. Вказати комусь на об’єкт пограбування (злочину). БСРЖ, 368.
НАВОРОТ, -у, ч.; мол. 1. несхвальн. Щось мудроване, складне для розуміння. Причому пісні «проспівані» французом [Жаном Будіаяром] соковито і без занудно-наукових «наворотів» (Книжник, 2001, № 5); Проголосили нас цілком стандартно, мовляв, зараз послухайте хлоп’ят з України, тобто без усяких там наворотів «зараз вийде екзотична українська група», або «подивімося на мавпу в клітці» (МТ, 1999, № 13). БСРЖ, 368.
2. несхвальн. або ірон. Щось нелогічне, дивне, неадекватне у поведінці, думках людини. А найбільший «наворот» — викупити окрему театральну ложу за 14 тисяч «баксів» (УМ. 16.02.1999). БСРЖ, 368; ТСРОЖ, 114.
3. частіше мн. навороти, ів; ірон. Деталі, які ускладнюють щось. Відмовившись від суто «живого» звуку, музикант активно став використовувати комп’ютери, синтезатори, бек-вокали та інші навороти сучасного саунду (Поступ, 5.08.1999); Сьогодні ввечері… «Бердиш». Зі всіма наворотами — як ти просив. Глушник. Оптичний приціл, лазерний цілевказувач… (С. Бортніков, Чистильник). БСРЖ, 368; ТСРОЖ, 114.
НАВОРОТКА, -и, ж.; мол. Те саме, що НАВОРОТ1. Неуспіх був запрограмований уже бодай тим, що, попри концептуальну «наворотку», автори не подбали про те, аби представити свій проект цілісним — до Львова прибула лишень частина антуражу (Поступ, 15.07.1999).
НАВОРОЧЕНИЙ, -а, -е; мол. Перевантажений, переускладнений елементами, деталями; дорогий, престижний. За машини сіли старі фахівці, які освоїли комп’ютер у межах «навороченої» друкарської машинки (УМ, 2.08.2001); Рідше [витрачають гроші] — на подарунки дівчатам, або на покупку своєї «мрії», наприклад, ролики чи «наворочений» спортивний велосипед (ВЗ, 4.09.2001); Іграшки створюють задля того, аби їх ламали допитливі дитячі ручки. Незалежно від того, наскільки ця іграшка «наворочена» і дорога (ПіК, 2000, № 34). БСРЖ, 369.
НАГРІТИ, -ію, -ієш, док., кого (на скільки); торг., бізн., мол. Обдурити когось. Продавщиця мене знову нагріла, коли ковбасу купував (Запис 1997 p.). БСРЖ, 369; ПСУМС, 47.
НАГРУЗИТИ, -нагружу, -нагрузиш, док., кому; мол. Збрехати, обдурити когось. Я їм нагрузив, що приїхав у довготривале відрядження, готелі всі забиті <…> (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб).
НАДОВБАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док.; нарк. Накуритися марихуани.
НАДРАТИСЯ, -деруся, -дерешся, док.; жрм, крим. Те саме, що НАБУХАТИСЯ. Учора я надравсь, / Сьогодні в дупу п’яний — / А може це любов? (Ю. Позаяк, Шедеври). БСРЖ, 370; СЖЗ, 71; ЯБМ, 57.
НАДРИНКАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док.; мол. Те саме, що НАБУХАТИСЯ.
НАДРИНЧЕНИЙ, -а, -е, мол. П’яний.
НАДРОЧЕНИЙ. 1. -ого; крим. Службовий пес, навчений рвати людей на м’ясо. ЯБМ, 1, 57.
2. -а, -е. Про досвідчену, вправну у виконанні певних дій, людину. <…> мєнти надрочені будь здоров, чого та звідки, тицьнув справку про звільнення, на вдавися, повіриш, тверезого за появлєніє, тверезого штрафанули <…> (Є. Пашковський, Безодня).
НАЖЕРТИСЯ, -жеруся, -жерешся, док.; мол., жрм; зневажл. Напитися доп’яну. — Нажеруться, ще якогось коника викинуть, сказав Іван Янюк <…> (В. Гужва, Плато над прірвою.). БСРЖ, 371; ПСУМС, 47.
НАЖЛУКТИТИСЯ, -кчуся, -кчешся, док.; жрм. Напитися (переважно про спиртні напої). <…> занесе до свого записничка власні спостереження щодо свинства українських чоловіків, які в присутності дами дозволяють собі нажлуктитися до непритомності (А. Мухарський, Попса для еліти); Нажлуктився та дав себе піймати якійсь хвойді (CM, 2.02.2001); «Нажлуктитися кави» — багатогодинні розмови про політику чи мистецтво, коли безконечні теревені розбавляються багаторазовим вживанням кави, від чого починає нудити, а потім кам’яніє шлунок (Т. Даниленко, Алкоголь і кава…).
НАЖЛЬОКТАТИСЯ, -кчуся, -кчешся, док.; мол. Те саме, що НАЖЛУКТИТИСЯ. У кінці 90-х деякі викладачі дозволяли собі таке — зіґнорувати роботу, за яку не платять, і нажльоктатися посеред білого дня (М. Мишкало, Майже європеєць). ПСУМС, 47.
НАЇВНЯК, ч.; мол. 1. -а; жарт. Наївна людина. — Давай не будемо про це. Звичайна історія. Нічого нового. Ще один наївняк пошився у дурні (В. Гужва, Плато над прірвою); Шукав, наївняк, ідеалу в забутому Богом райцентрі (А. Морговський, Смерть у Золотих Пісках). БСРЖ, 371. 2. -у; у знач. збірн. Про наївних людей, вчинки. Його поведінка останнім часом — суцільний наївняк (Запис 1999 p.). БСРЖ, 371.
♦ Купити на наївняк кого. Удати з себе наївну людину, увівши цим в оману когось. Чомусь наступна думка, що пронизала мою дзвінку голову, горланила, що треба спробувати прошлангувати, купити їх на наївняк і дурну щирість (М. Бриних, Голосіння з-під снігу).
НАЇЖДЖАТИ, -аю, -аєш, НАЇЗДИТИ, їжджу, їздиш, на кого; крим., мол., бізн. 1. Поводитися аґресивно щодо до когось; висувати претензії; погрожувати комусь, застосовувати насильство. Будуть наїжджати — дзвони мені, й проблем не буде! (Л. Кононович, Феміністка). БСРЖ, 370; ЯБМ, 58.
Наїжджати возом на кого, жрм. Те саме. ФССГД, 49.
2. Здійснювати пограбування, військові напади. У степовій частині Криму виділялася банда «Сулеймана», що «наїздила» не тільки на приватних підприємців, але й на колгоспи, державні підприємства (ВіП, 200, № 5). БСРЖ, 370; ЯБМ, 58.
НАЇЗД, -у, ч. 1. крим. Грабіж, розбійний напад з метою знищити конкурента у діловій сфері. ТСРОЖ, 114; ЯБМ, 2, 58.
2. жрм, мол. Критичні зауваження, претензії ДО КОГОСЬ. БСРЖ, 370; ПСУМС, 47; ТСРОЖ, 115.
НАЇХАТИ, -їду, -їдеш, док., на кого.
1. мол. Вилаяти, розкритикувати когось; присікатися до когось. Президент «наїхав» на парламент (заголовок статті) (УМ, 8.03.2001); У Мінську знову «наїхали» на незалежну пресу (ВЗ, 5.08.2002). БСРЖ, 370; ПСУМС, 47; ТСРОЖ, 115.
2. крим., жрм. Напасти з погрозами, бажаючи добитись чогось, часто у фінансовій сфері. — А ви не хочете розповісти мені про тих людей, котрі наїхали на мене сьогодні вранці? — вкрадливо поспитав я (Л. Кононович, Феміністка); Вона повідомила, що на її родича — молодого підприємця — «наїхали» рекетири (УМ, 17.08.2002). ТСРОЖ, 115; ЯБМ, 2, 59.
НАЙТУВАТИ, -ую, -уєш, недок.; мол. Ночувати. Найтував у подруги. БСРЖ, 371; ПСУМС, 371.
■ Від англ. night — ніч.
НАКАПАТИ, -аю, -аєш, док., (кому, на кого); жрм, мол., крим.; несхвальн. Донести на когось. — Дивись, щоб потім на нас не плакала — сказала увечері мама (Тамара таки встигла «накапати» …) (С. Антонишин, Тюльпани на вісімнадцяте). БСРЖ, 371; СЖЗ, 71.
■ Від нім. жарґ. happen, caporen — зраджувати, виказувати, доносити. Дзендзелівський, 261.
НАКАТЕЛЛО, невідм., ч.; мол.; жарт. Друг, з яким разом пиячать. ПСУМС, 47.
■ Див. НАКОТИТИ.
НАКАЧАНИЙ, -а, -е; мол. Який перебуває від дією наркотику, ліків, спиртного і под. Я вже бачив курвів, я бачив обкуреного коридорного, я навіть встиг привітатись з кількома сусідами-турками, так само, здається, чимось накачаними, хоча, може це в них ментальне (С. Жадан, Біг Мак).
НАКАЧАТИ, -аю, -аєш, док., кого; мол., жрм. Напоїти когось спиртним, ліками; увести наркотики і под. Якось підпилий дідок заявив, що сусіди в купе його навмисне «накачали», аби обікрасти (ПіК, 1999, № 33).
НАКАЧАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док., чим. Ужити спиртний напій, ліки тощо. Ще на античних олімпіадах дехто з учасників не гребував «накачатись» перед змаганням зіллям, яке стимулювало фізичну витривалість та знімало напругу (ПіК, 1999, № 34).
НАКВАСИТИСЯ, -шуся, -сишся, док.; крим.; жрм, мол. Те саме, що НАБУХАТИСЯ. <…> тут все так дорого, особенно баби, та й то кобили; добре їм! мають банкомата між ногами; а тут героїном паришся і одні стукачі кругом, — як тутай з горя не накваситись? (Є. Пашковський, Щоденний жезл). СЖЗ, 70.
НАКИДАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док. Те саме, що НАБУХАТИСЯ. Вони вже накидалися у барі (Запис 2001 p.).
НАКИРЯТИСЯ, -яюся, -яєшся, док.; мол. Те саме, що НАБУХАТИСЯ. БСРЖ, 373; СЖЗ, 71.
HAKOЛОТИ, -лю, -леш, док., кого; мол., жрм; несхвальн. Обдурити, ввести в оману когось. Ота так звана інвестиція двом ділягам зовсім нічого не коштувала: вони просто «відстібнули» якусь там крихітку від тих солідних сум та ще й при цьому умудрилися добряче «наколоти» своїх колег по бізнесу (З виступу по радіо, 2001 p.). БСРЖ, 373; ЯБМ, 2, 62.
НАКОЛЮВАТИ, -юю, -юєш, недок., кого; жрм. Обдурювати когось. Наколюють народ на базарі. // жрм; жарт. Розігрувати когось. Давай його наколемо.
НАКОТИТИ, -чу, -котиш, док.; мол. Випити спиртного напою. Накотили по гранчаку. ПСУМС, 47.
НАКРИТИ, -ию, -иєш, док., кого; крим. Виявити когось. Одне з таких підпільних підприємств «накрили» співробітники відділу боротьби з економічними злочинами у Запоріжжі (УМ, 14.09.1999). ЯБМ, 2, 63.
НАЛ, -у, ч.; жрм. Гроші готівкою. Підливають олії у вогонь і сусіди — львів’яни. Їхні бізнесові структури скуповують волинське борошно і платять, не торгуючись, «налом» (УМ, 3.02.2000). * Образно. крим. і нал / конвертується в крик і шал / шал і крик у Шалі… і жалі (В. Цибулько, Майн кайф). БСРЖ, 373, ТСРОЖ, 120. ♦ Чорний нал, бізн., крим. Надприбутки, що не контролюються державою. — Прєдлагаю нал под двадцатіпроцентну скідку <…> — Чорний нал? — єхидненько скривився Мальчик (В. Даниленко, Кієвскій мальчик); «Чорний нал» партійного краху. А шлейф «чорного налу» тягнеться за партією мінімум років на десять (День, 18.02.2000); Мені запропонували роботу бухгалтера з 8-годинним робочим днем, з усією чарівністю податкових перевірок, «чорним налом» тощо за 250 грн (ВК, 3.04.2001); Будівельники займають у переліку нелегалів почесне перше місце. Безліч приватних контор платить т. з. «чорним налом», тобто не через бухгалтерію, а з кишені — в кілька разів менше, ніж киянину (ПіК, 1999, № 26). БСРЖ, 373.
НАЛАПШАТИ, -аю, -аєш, док., кому; мол. Набрехати комусь. Тобі що не налапшай, ти й повіриш. ПСУМС, 40.
НАЛИВАЙКА, -и, ж.; мол., жрм. Кафе, де продають спиртне на розлив. У столиці зареєстровано 8000 торгових закладів, де санкціоновано продаються горілчані вироби. Насправді ж «наливайок» набагато більше (УМ, 26.01.2002). ПСУМС, 47.
НАЛІЧМАН, -у, ч.; крим., бізн., мол.; жарт. Те саме, що НАЛ. БСРЖ, 373.
НАЛІЧМАНОМ, у знач. присл. Готівкою. [Руслан:] Треба сьогодні у нього щось стрельнути! Налічманом! Готівкою! (В. Діброва, Поетика застілля). БСРЖ, 374.
НАМАЛЮВАТИСЯ, -лююся, -люєшся, док.; мол. З’явитися десь. Юні росіяни, що вже встигли «намалюватися» у турнірах серії Великого шлему (СГ, 6.10.2001). БСРЖ, 376; ЯБМ, 1, 71.
НАМАХАТИ, -аю, -аєш, док., кого; жрм. Обдурити когось. Подумки тішився з того, як йому вдалося «намахати» наївненьку іноземку, та ще й представницю найдавнішого фаху (CM, 23.01.1998).
НАМИЛИТИСЯ, -люся, -лишся, док., (куди); жрм. Зібратися кудись, приготуватися зробити щось. — Не зважай! Якщо жінка намилилась їхати, її ніяка любов не затримає (Є. Кононенко, Рожеве світло…); <…> я вступився за чокнутого, мовляв, <…> зрозумійте каліку, проте чорт зна, мабуть, думав намилитись <…> (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 374; ЯБМ, 2, 67.
НАПЕРСТОК, -тка, ч.; маф. Шахрайська гра на вулиці. ЯБМ, 2, 67.
НАПЕРСТОЧНИК, -а, ч.; маф. Шахрай, який заробляє грою в наперстки. <…> нарвалися на наперсточників <…> (Є. Пашковський, Безодня). ЯБМ, 2, 67.
НАПЛЕЧНИК, -а, ч.; пласт. Рюкзак. Пласт. сл.
НАРИ, нар. ♦ Загнати під нари мокрими трусами, мол.; жарт. Насміятися з когось; принизити когось. ПСУМС, 47.
НАРКАЛИГА, -и, ч.; мол. Те саме, що НАРКАШ. Це місце люди здебільшого оминають, бо кілька років тому тут підрізали дільничого міліціонера з місцевими наркалигами… (А. Дністровий, Місто уповільненої дії).
НАРКАШ, -а, ч.; мол. Наркоман. ■ Жарт. контамінація наркоман і алкаш.
НАРКОМ, -а, ч.; мол.; жарт. Наркоман. Знайомий нарком. БСРЖ, 376.
НАРКОТА, -и, ж., збірн.; мол., нарк. 1. Наркотики. Після здійснення слідчих дій всю затриману й конфісковану «наркоту» спалено (ДУ, 7.09.1999); — Він правда наркоту винюхує? — Віта з повагою провела пса поглядом (А. Кокотюха, Останній раз). * У порівн. [Пам’ять] — наче наркота, яка спершу окрилює, збуджує, а потім піддає диким тортурам (А. Дністровий, Невідомий за вікном). БСРЖ, 376; ПСУМС, 47; ТСРОЖ, 121; ЯБМ, 2, 71. 2. зневажл. Окремий представник чи соціюм, компанія наркоманів. БСРЖ, 376; ТСРОЖ, 121.
НАРКОТНЯ, -і, збірн.; мол.; зневажл. Те саме, що НАРКОТА2. <…> ця сумна наркотня на вокзалах / ця вітчизна — валіза <…> (В. Цибулько, Ангели і тексти).
НАРКОША, -і, ч.; мол.; жарт. Наркоман. <…> хто б міг подумати, що вона, Інка, така респектабельна, така охайна, — що так довго берегла себе для когось ліпшого, потрапить у лапи до цього наркоші <…> (О. Ульяненко, Сталінка). БСРЖ, 376.
НАСИНЯЧИТИСЯ, -чуся, -чишся, док. Напитися доп’яна; сп’яніти. ПСМУС, 63.
НАСТРІЛЮВАТИ, -юю, -юєш, недок.; жрм. Набувати щось, настирливо випрошуючи. Де це ти таких яблук настріляв? Чабаненко 1992, 2, 347.
НАСТРІЛЯНИЙ, -а, -е; жрм. Добутий шляхом випрошування, жебрацтва. Бичі на сходах рахують настріляні сигарети (Є. Пашковський, Вовча зоря). Чабаненко 1992, 2, 347.
■ Див. СТРІЛЯТИ.
НАТИРКА, -и, ж.; мол. Те саме, що НАВОДКА.
НАТРАХАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док.; мол. Мати статевих контактів доволі, досхочу, до повного задоволення. Він, щойно виросло в нього бажання, дістав сексу, скільки хотів, натрахався до армії по самі вуха, і секс відтоді не був для нього ні таємницею, ні свинським тупим бажанням <…> (Ю. Покальчук, Те, що на споді).
НАТУРА, -и, ж. ♦ В натурі, жрм, крим. 1) у функції вставного слова. Справді. В натурі, уматово! (МТ, 1999, № 16); — Я можу й горілку, до іноземних лікерів не привчена, в натурі, — буркнула Настя… (М. Омельченко, Свято біди); 2) у знач. вигуку. Вираження неґативних емоцій. <…> нехай оближуться гелуни, в натурі, розбий їх паралічем (Є. Пашковський, Безодня).
НАТУРАЛ, -а, ч.; гом., мол. Гетеросексуальний чоловік. — <…> Тобі подобаються хлопчики чи ти й досі дрімучий натурал? (А. Мухарський, Попса для еліти); Мужчину ж гетеросексуала називають переважно «натурал», але деякі осередки мають власні відповідники <…> (ПіК, 1999, № 12).
НАТУРАЛКА1, -и, ж.; гом., мол. Гетеросексуальна жінка. БСРЖ, 378.
НАТУРАЛКА2, -и, ж.; мол.; жарт. Натуральне вино.
НАТЯГНУТИ, -ягну, -ягнеш, док., кого; мол. Здійснити статевий акт з кимсь. Оглядаю ментелепу: струнка, у відверто-коротенькій спідничці; при нагоді можна було б її натягнути, але кілька гнійних прищів на лобі змушують про це забути (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). БСРЖ, 378.
НАФАРШИРОВАНИЙ, -а, -е; мол., бізн. Багатий, розкішний, з необхідними технічними даними (про автомобіль, комп’ютер, радіоапаратуру і под.). І це про ті часи, коли Юрко міг собі дозволити купівлю «нафаршированого» BMW за кілька десятків тисяч! (МТ, 1999, № 14).
НАФІҐ; НА ФІҐ; НАФІҐА; НА ФІҐА, у знач. займ., присл., кому що; жрм. Для чого. [Аркан:] <…> Нафіґ взагалі нам ця морока? Набридло все це… самоутвердження (Б. Жолдак, Голодна кров); <…> Сільві навіть позичила туркам анальгін, хоч на фіґ їм анальгін, не розумію (С. Жадан, Біг Мак); А на фіґа тепер чесні книжки? Ніхто не розуміє (Книжник, 2000, № 4). // Ні для чого. Зі смертю пані Рені вона відгородилася від усіх. Світ став «картонним» і нафіґ не потрібним (Л. Дереш, Культ). БСРЖ, 378; ПСУМС, 73.
НАФТАЛІН, -у, ч.; мол.; жарт.-ірон. Немодний, несучасний твір мистецтва. Протягом тижня в кінотеатрі «Україна» демонстрували найяскравіші європейські хіти останніх років. І навіть попри те, що серед них не було виразного нафталіну, зал залишався напівпорожнім (ПіК, 2001, № 21); Наш басист підробляє в кабаку: лабає нафталін (ПСУМС). ПСУМС, 47.
НАХЛЯТИСЯ, -яюся, -яєшся, док.; мол., жрм; зах. Напитися спиртних напоїв; сп’яніти. Добряче нахлявшись, зажадали ще пива, але шинкар відмовився їм наливати (Ю. Винничук, Львівські шинки).
НАЧИТАНИЙ, -а, -е; крим.; жарт. П’яний. БСРЖ, 379; СЖЗ, 73. ■ Див. ЧИТАТИ.
НЕБАШЛЬОВИЙ, -а, -е; мол. 1. Недорогий. ПСУМС, 6.
2. Який не дає можливости заробити багато грошей. Небашльова справа. Небашльова робота. ПСУМС, 6.
■ Див. БАШЛІ.
НЕБО, -а, с. ♦ Небо в клітинку, крим. Решітка на вікні. <…> скоєний злочин тягне за собою 10–15 років «неба в клітинку» з конфіскацією майна (УМ, 21.03.2001). ЯБМ, 2, 82. ♦ Небо в клітинку бачити, крим. Перебувати у камері. Чи побачить Савлохов «небо в клітинку» вирішить 2 червня суд (УМ, 30.05.2000). ЯБМ, 2, 82.
НЕВИГРІБАТО, невідм., с.; муз.; жарт. Неспроможність виконання при великому бажанні грати; завищення планки виконавського рівня. Цеацура.
НЕЗАРАХ, -у, ч.; студ. Не зараховано. Ним [телефонним терористом] виявився відрахований за прогули і «букет незарахів» другокурсник музично-педагогічного факультету (УМ, 4.04.2000).
НЕЛЕГАЛ, -а, ч.; торг.; жарт. Продавець, який торгує на ятці приватного підприємця (без відповідних документів).
НЕМІРЯНО, присл., безос.-пред.; жрм. Багато, досить чого-небудь. Чоловік у костюмі «від кутюр», поголений, напахчений, у кишенях бабок неміряно (УМ, 21.06.2000). БСРЖ, 381.
НЕОДУПА, -и, ч. і ж.; мол. Дурна, некмітлива людина. НЕОДУПА — придурок, давн. (Синопсис станіславський необов’язковий).
НЕПРОСУНУТИЙ, -а, -е; мол., жрм. Відсталий, консервативний, несучасний. <…> можна і в джинсові костюми з ламінованим золотом або срібним покриттям, але цей одяг навряд чи шокуватиме «непросунутих» батьків або консервативного начальника <…> (День, 25.05.2001).
НЕПРУХА, -и, ж.; мол.; несхвальн. 1. Невезіння, смуга невдач; неталан. Повз гору лахміття, під якою нишкне розтерзаний життєвою «непрухою» Ваня Каїн, вислизаєш у роздягальню <…> (Ю. Андрухович, Московіада); А всім іншим заки поясниш, що воно таке, оте «кібер-лібер», — не один десяток років пройде, а вибори ж, на біду, менше, аніж за рік. Непруха… (ВіП, 2001, № 24–25); «Непруха», здавалося, продовжує переслідувати дівчину… (CM, 27.07.2001). БСРЖ, 382; ПСУМС, 48.
2. Сумне, невеселе життя. <…> попри усю непруху, попри тугу, ачей, / невже ви самі не бачили, невже не мали очей <…> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову). * Образно. <…> і сині ледь видимі янголи непрухи виснуть / над їхнім волоссям <…> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову). БСРЖ, 382.
НЕРУХОМІСТЬ, -мости, ж.Російська нерухомість, мол.; жарт.-ірон. 1) Стан повного сп’яніння. 2) Відсутність ерекції у чоловіка.
НЕТЛІНКА, -и, ж.; інтел.; ірон. Художній твір некомерційного плану, який створюється «для душі». Відтоді <…> я повірив у себе як письменника: отже, якась сила берегла моє життя, аби я таки сотворив свої «нетлінки» (В. Дрозд, Життя як життя). БСРЖ, 382.
НЕФОРИ, -ів, мн. Неформальна молодь (хіпі, наприклад), що відрізняється одягом, зовнішнім виглядом.
НЕХИЛИЙ, -а, -е; мол.; схвальн. Гарний, чудовий; такий, що викликає схвалення. Нехилий сценарій. Нехилий словничок. БСРЖ, 382.
НЕХИЛО, присл., безос.-пред. мол.; схвальн. Добре, чудово. <…> головний редактор цього видання Роман Коваль помістив у книжці сім сторінок власних афоризмів <…>, директор проекту Андрій Коваль «розписався» аж на 21 сторінку, редактор проекту Володимир Черняк — на 17. Нехило, дозволю собі сказати (Книжник, 2001, № 13). Нехило погуляли.
НИЗИ, -ів, мн.; муз. Низькі частоти у музиці. Цеацура.
НИЗИТИ, нижу, нижеш, муз. Відтворювати звуки нижчої за бажану чистоти. Цеацура.
НИТКА, -и, ж.; муз. Струна. ПСУМС, 48.
НИЧКА, -и, ж. 1. крим. Потаємне місце для зберігання заборонених чи крадених предметів. БСРЖ, 387; СЖЗ, 74.
2. мол. Схованка. Ми з другом, щоб обмити атестат, купили пляшку напівзабутого нині болгарського солодкого вина «Варна». І шукали таку «ничку», щоб вчителі «не спалили» (О. Червінський, Ничка); Найкомфортабельніші ж «нички» в зимову пору для них — на столичному залізничному вокзалі. Можна знайти собі раба — з таких же бродяжок або «домашніх синків», що випадково трапляються на дорозі, й примусити їх жебракувати для себе (УМ, 24.02.2001). БСРЖ, 387; ПСУМС, 48.
3. мол. Гроші чи запаси на чорний день. ПСУМС, 48.
4. мол. Місце, де можна дістати спиртне, — маґазин, особисті запаси та ін. Відтоді шулявські, а пізніше дарницькі реалії життя виробили у мені стійку асоціацію «ничка — спиртне» (О. Червінський, Ничка). БСРЖ, 387.
НІҐЕР, -а, ч.; мол. Негр.
НІЖКА, -и, ж. ♦ Ніжки Буша, жрм; жарт. Курячі стегенця, імпортовані з США. Я запхнув руку у жовтий поліетиленовий пакет і витяг звідти «ніжку Буша», як на усьому пострадянському просторі називають курячі стегенця. Вона була ще теплою, з ароматною хрусткою шкіркою, і я з великою насолодою спрямував її у шлунок (С. Бортніков, Літературний проєкт «Спецагенти»). БСРЖ, 385.
■ Перша партія стегенець була направлена в Росію з США як гуманітарна допомога за часів правління Дж. Буша-старшого. БСРЖ, 385.
НІМИЙ, -ого; шк.; жарт.-ірон. Двієчник.
НІМФЕТКА, -и, ж., муз.; жарт.-ірон. Ф. Кіркоров під час виконання пісні «Зайка моя». Цеацура.
НІШТЯК; НІЧТЯК. 1. безос.-пред., присудк.; крим., мол. Усе гаразд, добре. <…> в своїй комуналці читати стіхі комуняці і мати у сраці режим і вождя / і ціну на водяру а решта ніштяк (В. Цибулько, Майн кайф); Я іду, не поспішаю, папіроса в зубах. Сонце нині сяє, а мені тепер ніштяк (з пісні гурту «Брати Гадюкіни»); <…> а як дома? — Дома нічтяк (Р. Кухарук, Любити хлопчика). БСРЖ, 383; ПСУМС, 78; ЯБМ, 2, 87.
2. -а, ч.; мол.; схвальн. Щось дуже гарне, відмінної і високої якости, те, що є джерелом приємних емоцій. Суцільні «ніштяки» Шипота. Культова гра неформалів (ПіК, 2000, № 33). БСРЖ, 383.
■ З циган., де nyst — «нема; нічого», в свою чергу, з німецького (можливо, через їдиш) походження: nicht — «ні» у розмовній мові вимовляється як [nischt]. Грачев, Мокиенко, 129.
НОГА, -и, ж. мол., муз. Ніжки басового барабана. ПСУМС, 48.
♦ Крутити ноги, мол. Тікати. ПСУМС, 38. Ноги щупати, крим. Готуватися до втечі. СЖЗ, 74. Робити / зробити ноги, крим., мол.; жрм. Утікати, бігти, здійснювати втечу; поспіхом залишити якесь місце. Його не наздогнати! — закричав Стас. — Робимо ноги звідси, чуєш? Не до нього! (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб); Харісон «робить ноги», отримуючи більш як 21 млн. «зелених» компенсації (УМ, 18.04.2001). СЖЗ, 88; ФССГД, 171.
НОМЕР, -а, ч. ♦ Твій номер шостий, жрм. Не втручайся у справи інших. — Сиди спокійно, бо твій номер шостий. ФССГД, 130.
НОРА, -и, ж.Шниряти по норах, жрм. Часто міняти місце роботи. ФССГД, 130.
НОСОРІГ, -рога, ч.; мол.; жарт.-ірон. Уродженець Кавказу. Нині на базарі мандарини тільки в носорогів (Запис 1998 p.).
НУК, -а, ч.; абрев.; інтел.; жарт.-ірон. Скорочення: «новий» українець. Але то [дорогі книжки] для нуків — нових українців/-їнок (Книжник, 2001, № 22).
НУЛЬОВИЙ, -а, -е. 1. крим., мол.; несхвальн. або жарт.-ірон. Людина без грошей. Я сьогодні нульовий. БСРЖ, 386; ПСУМС, 48; ЯБМ, 2, 89.
2. мол. Абсолютно новий. Нульовий відек. БСРЖ, 386; ПСУМС, 48.
3. студ. Який нічого не знає. Прийшов на іспит нульовим. ПСУМС, 48.
НУЛЬ-СІМКА, -и, ж. мол., жрм. Пляшка місткістю 0,7 л. <…> Бурмило затарився в гастрономчику на Смолянці кількома «нуль-сімками» чорнила і пляшкою «Житомирської ароматної» (В. Врублевський, Замах на генсека).
НУЛЬЦЕВИЙ, -а, -е; мол. Те саме, що НУЛЬОВИЙ2. ПСУМС, 48.
НЮХАЛО, -а, с.; крим., жрм; зневажл. Ніс. <…> «а в нюхало? Подь сюда!» <…> (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 387; ПСУМС, 48. ■ Слово було відоме бурс.-сем. арґо. НЮХАЛЬНИК, -а, ч.; мол. Те саме, що НЮХАЛО. <…> брат собі шморгає нюхальником <…> (Є. Пашковський, Безодня). ПСУМС, 49.

Unless otherwise stated, the content of this page is licensed under Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License