О

ОБАЛДЕМУА, невідм., с.; мол.; жарт. Стан ейфорії.
ОБДОВБАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док.; нарк. Досягти стану ейфорії під дією марихуани. Горілки — набухатися, травки — обдовбатися!.. (УМ, 3.02.2000). БСРЖ, 388.
ОБЕРПОЦ, -а, ч.; мол. Те саме, що ПОЦ. ПСУМС, 49.
ОБИЗЯНКА, -и, ж.; мол. Жіночий статевий орган.
ОБІЗЯНА, -и, ж.; муз.; ірон. Популярний співак, користуючись авторитетом якого в одну з ним програму включають менш професійних чи популярних виконавців. Цеацура.
ОБКОВБАШЕНИЙ, -а, -е; мол. Який погано почуває себе після куріння наркотику. <…> о, якщо він не хоче тягати з собою цілий вечір обковбашеного індуса, може він не такий безнадійний і хоча б трішки думає, що робить <…> (С. Жадан, Біг Мак).
■ Див. КОВБАСИТИ 3.
ОБКУРЕНИЙ, -а, -е. нарк. Який перебуває під дією викуреного наркотику. Ти не думай, що тобі це так обійдеться: я про все розпитала, — і як її зовуть, і як ви утрьох план курили, і як на джипі ганяли обкурені… (Л. Кононович, Феміністка). БСРЖ 389; ПСУМС, 49.
ОБКУРИТИСЯ, -рюся, -ришся, док.; нарк. Викурити велику дозу наркотику.
Обкурившись наркотиками, не приходячи до тями, на другий день всі четверо померли. (Синопсис станіславський необов’язковий). БСРЖ, 389; СЖЗ, 74; ЯБМ, 2, 93.
ОБКУРКА, -а, ч.; нарк. Ефект після куріння наркотику. ♦ З обкурки. У стані абстинентного синдрому після викурювання наркотику. В принципі перша сотня кілометрів мені знайома, минулого року я їздив тут автостопом, мене тоді підібрав якийсь божевільний панк, який весь час нервово хлебтав спрайт, його сушило, схоже він був з обкурки <…> (С. Жадан, Біг Мак).
ОБКУРЮВАТИСЯ, -ююся, -юєшся, недок.; нарк. Відчувати стан наркотичної ейфорії, викурюючи певну дозу наркотичної речовини. Слідів Антоничевої присутності варто шукати саме там, серед них, в їхньому нелегальному нічному клубі, де Бодлер обкурюється опіумом, Георґе галюцинує прекрасними юнаками, Рембо вибльовує власну передчасність (Ю. Андрухович, З «Нового роману»).
ОБЛАЖАТИСЯ, -аюся, -аєшся, недок.; крим., мол. Потрапити у незручне становище через свою помилку. <…> хто з нас, зрештою, може сказати, що жодного разу не облажався, доля хитро і навчено розставляє свої пастки <…> (С. Жадан, Біг Мак). БСРЖ, 389; ЯБМ, 2, 93.
ОБЛАМАТИ, -аю, -аєш, док.; мол.; кого.
1. Переконати когось у недоцільності виконання певних дій, вчинків. ПСУМС, 49.
2. Дати словесну відсіч; висміяти когось. ПСУМС, 49.
3. безос.-пред. Комусь щось набридло робити. <…> нарешті й мене обламало / набридло / набри <…> (В. Стах: Молоде вино); Мені поки що досить! Обламало! Зрозуміло? (Ю. Покальчук, Те, що на споді).
ОБЛАМАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док. 1. від чого; мол.; несхвальн. Зазнати невдачі; відчути розчарування. Обламатися — розчаруватися у своїх сподіваннях (КСМС); <…> ось, мовляв, юні представники слов’янської культури, меломани, так би мовити, теж обламались і не змогли до кінця додивитися цей чортів мультик <…> (С. Жадан, Біг Мак). БСРЖ, 390.
2. мол. Не зробити щось через лінощі. Обламалася прибирати в кімнаті. ПСУМС, 49.
3. мол. Перестати активно діяти, заспокоїтися. Першим, хто обламався волати, був Здоренко Юра — гітарист (МТ, 1999, № 16). БСРЖ, 390.
ОБЛАМУВАТИ, -ую, -уєш, недок., кого; мол. 1. несхвальн. Завдавати комусь неприємних емоцій, дискомфорту; розчаровувати когось. Він постійно обламує гостей своєю поведінкою (Запис 1996 p.). БСРЖ, 389.
2. Висміювати, давати словесну відсіч комусь. Якби ця історія тривала якихось сторінок двадцять <…> та її читали чи розповідали у товаристві друзів, всі б давно знудилися і почали «обламувати» занудного промовця (Книжник, 2001, № 19).
ОБЛОМ, -у, ч.; несхвальн. 1 мол., крим. Невдача; руйнування планів. Так що в мене обломи на роду написані (А. Кокотюха: Іменник). ПСУМС, 49; СЖЗ, 75; ТСРОЖ, 126. ♦ Облом Іванович. Те саме.
2. мол. Важкий душевний стан; неґативні емоції, переживання. БСРЖ, 389. ♦ В облом [пішло] кому що. Щось комусь неприємно, викликає неґативні емоції. Ідуть на пошту всі дівчата — / їм передплата «не в облом», / Бо якщо голову втрачати, / то тільки разом із «УМом» (УМ, 8.06.2000). БСРЖ, 389.
3. у знач. безос.-пред., кому. Про апатію, небажання щось робити. <…> якщо просто поговорити хочеться, то мені облом — жрать хочу (М. Бриних, Голосіння з-під снігу); Хвилину порозмірковувала, чи не повносити доповнення до довідника <…>, але мені облом (С. Пиркало, Зелена Маргарита); — Облом же мокнути! (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). БСРЖ, 389.
4. у знач. вигуку. Вираження досади, роздратування. [Генерал:] Що це за цивільні з вами? [Другий хлопець у шкірянці:] Облом, пане генерале. Діяльність Надзвичайного Комітету припинено (О. Ірванець, Прямий ефір). БСРЖ, 389.
ОБЛОМІСТ, -а, ч.; мол.; несхвальн. Людина, яка завдає комусь неприємних переживань, несе неґативні емоції. Обломісту, київському хіпі (В. Недоступ: Пропала грамота). БСРЖ, 390.
ОБЛОМОВ, -а, ч.; мол.; жарт.-ірон. Те саме, що ОБЛОМІСТ.
ОБНІМОНИ, -ів, мн. мол. Обійми. Не лізь до мене з обнімонами (Запис 1999 p.).
ОБРАЖЕНИЙ, -ого, ч.; тюр.; зневажл. Пасивний гомосексуаліст, якого всі принижують і ображають. Слово «образився» намагаються не вживати, поза як ображеними називають насильницьки «опущених», тобто зґвалтованих (А. Кудін, Як вижити у в’язниці).
ОБРУЧЕК, -чека, ч.; пласт. Кільце для стягування триколірної (жовтий, малиновий і зелений) косинки на шиї, аби її не в’язати вузлом. Пласт. сл.
ОБС, невідм., абрев.; мол.; жарт. Одна Баба Сказала (ненадійне джерело інформації). ПСУМС, 49.
ОБСТАВИТИ, -влю, -виш, кого; крим., мол. Обдурити. Вони вирішили мене обставити (Запис 2000 p.). ПСУМС, 49; ЯБМ, 2, 97.
ОБХАЙРАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док.; мол. Підстригтися; обрізати волосся. БСРЖ, 393; ПСУМС, 74.
■ Див. ХАЄР.
ОДИН, одного. ♦ Один з нас, гом. Гей. Гомосексуалізму тут ніхто не соромиться, самі себе називають геями (гей — офіційно визнаний термін і інші вважаються нетактовними або відверто образливими), а один одного — «один з нас» (запозичення зі сленгу американських геїв «one of us») (ПіК, 2001, № 1).
ОДИНИЦЯ, -і, ж.; нарк. Шприц об’ємом один кубічний сантиметр. ПСУМС, 49.
ОДІРВАТИ, -ву, -веш, док. 1. крим. Украсти. БСРЖ, 407; СЖЗ, 26; ЯБМ, 2, 124.
2. крим., жрм. Роздобути, дістати (напр. дефіцитний товар). [Річмонд:] (виштовхнувши з-під стільця сумку). Де ти такий галімий сумешнік одірвала? (Б. Жолдак, Голодна кров). БСРЖ, 407; СЖЗ, 26; ЯБМ, 2, 124.
ОЗВІРИН, -у, ч.; мол.; жарт. Міцний алкогольний напій. ПСУМС, 49.
ОКЕЄЧКИ. 1. у знач. частки; мол. Те саме, що ОКЕЙНО1. — А свині? — Свині тебе дочекають. — Но то океєчки (Р. Кухарук, Любити хлопчика).
2. безос.-пред. Добре, чудово. Все в мене в житті буде океєчки.
ОКЕЙНО, мол. 1. у знач. частки. Уживається для вираження згоди; добре. <…> [українізована лексема] окейно має стверджувальну сему, що означає згоду, прийняття пропозиції (Н. Шовгун, Формування українського…). ■ Від англ. О. К. — «добре!», «гаразд!», «згода!».
2. присл.; безос.-пред. Добре; гарно. Працюється сьогодні окейно. Все в мене окейно.
ОКО, -а, с.Мутне око, мол.; жарт. Косоока людина. ПСУМС, 49.
ОКРІП, окропу, ч.Прискати (пісяти) окропом, мол.; ірон. Надмірно радіти, бурхливо виявляти своє захоплення. Ти що ж — справді вважаєш, що коли у тебе — стоїть, і не зразу кінчаєш, то ти вже й князь, і жінка мусить сукати ніжками й прискати окропом, іно ти зволиш до неї доторкнутися <…> (О. Забужко, Польові дослідження з українського сексу); Микола відшліфував свій дар словоблуда-жінколюба в таке довершене ораторське мистецтво, що жіноцтво <…> просто-таки окропом пісяло від захвату (Г. Тарасюк, Гаспид і Маргарита). БСРЖ, 255.
ОЛДОВИЙ, -а, -е; мол. 1. Старий (про людину, річ). Олдова сумка. БСРЖ, 397; ПСУМС, 49. // муз. Про стару мелодію. Цуацура О.
2. Бувалий, досвідчений. <…> сам Макаренко був найбільш відбитим і олдовим масоном <…> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову). ПСУМС, 49.
■ Від англ. old — старий.
ОЛЕНЬ, -я, ч.; крим.; зневажл. Наївна людина. БСРЖ, 397; СЖЗ, 75. ♦ Фарширований олень. Наївний інтелігент. БСРЖ, 397; СЖЗ, 75.
ОЛІВЕЦЬ, -вця, ч.; жрм. Споруда телекомплексу на Сирці у Києві. Здається, населення столичного «олівця» — як називають кияни будинок телекомплексу — вже призвичаїлося до подібних пертурбацій <…> (День, 20.08.1999).
ОПОХМЕЛЯТОР, -а, ч.; мол.; жарт. Випивання спиртного напою для зняття алкогольно-абстинентного синдрому. <…> вже першосічневого ранку розпочинається друга частина дійства під кодовою назвою «народ гуляє» — святковий «опохмелятор», пошуки у шафі чи під ліжком втрачених за ніч гостей <…> (ПіК, 2002, № 47–48).
Умикати / увімкнути опохмелятор. Починати / почати пити спиртне для зняття алкогольно-абстинентного синдрому.
ОПУПІТИ, -ію, -ієш, док. крим., жрм. Відчути стан стресу, збентеження, занепокоєння. <…> бригадир опупів, закликає до «есве», культура, дипломати по три слова бовкнуть і мовчать в коридорі <…> (Є. Пашковський, Безодня); Опупіти можна. Наш комбінат виходить на світовий ринок <…>. Це з його-то продукцією (Є. Дудар, Хунта діє).
ОПУСКАТИ, -аю, -аєш, недок., кого.
1. крим. Позбавляти в’язня високого статусу приниженнями (напр. мужолозством). — А таких як, ти, сморчок галімий, я опускав на зоні (О. Яровий, Чекання несподіванки). СЖЗ, 76.
2. мол. Принижувати, ображати когось. БСРЖ, 399.
ОПУСТИТИ, опущу, опустиш, док., кого. 1. мол. Принизити, образити когось. БСРЖ, 399.
2. крим. З ганьбою вигнати із злодійського угруповання. БСРЖ, 399; ЯБМ, 2, 112. // Позбавити в’язня високого статусу приниженнями. БСРЖ, 399; СЖЗ, 76.
ОСАД, -у, ч. ♦ Випасти в осад, мол. Дуже здивуватися несподіваності того, що відбувається. Чим збираєшся приголомшити, і то так, аби ми дружно — концентровано випали в осад? (А. Морговський, Тінь птеродактиля). БСРЖ, 400.
ОСІДЛАТИ, -аю, -аєш, док., що; жрм. Випити спиртний напій. Тим часом творчий «тандем» осідлав другу пляшку коньяку і зупинився на роздоріжжі: відкорковувати третю, чи потім? (П. Щегельський, Хата-читальня).
ОСТАП, -а, ч.; мол. Неврівноважена людина.
ОФІҐЕЗНИЙ, -а, -е; мол.; схвальн. Те саме, що ОФІҐЕННИЙ.
ОФІҐЕННИЙ, -а, -е; мол.; схвальн. Прекрасний, чудовий; який викликає захоплення. Офіґенна дівчина. Офіґенний телевізор. БСРЖ, 412; ПСУМС, 73.
ОФІҐІТИ, -ію, -ієш, док.; мол. 1. (від чого). Відчути здивування, приголомшення від побаченого, почутого. Я офіґів, як побачив нові ціни (Запис 2000 p.). БСРЖ, 412; ПСУМС, 73.
2. мол. Знахабніти. Офіґіти — занадто знахабніти (Сленг-лікбез 2). ПСУМС, 73.
ОФОРМИТИ, -млю, -миш, недок., кого. 1. крим. Обдурити, обшахрувати когось. БСРЖ, 412; ЯБМ, 2, 129.
2. крим. Притягти до відповідальности. ЯБМ, 2, 129.
3. мол., крим.; жарт. Добитися статевого зв’язку з кимсь. Сергій так і не оформив її, бо вона, як і більшість молодих, виїхала з України (Синопсис станіславський необов’язковий). // Здійснити статевий акт з кимсь. БСРЖ, 412; ЯБМ, 2, 129. ♦ Оформити біксу. Див. БІКСА.
ОФОРМЛЯТИ, -яю, -яєш, недок., кого; мол., крим. Здійснювати статевий акт з кимсь. БСРЖ, 412; ЯБМ, 2, 129.
ОХРІНЕЗНИЙ, -а, -е; мол.; схвальн. Те саме, що ОФІҐЕННИЙ. ПСУМС, 76.
ОЧКО, -чка, с. 1. крим., мол. Вікно, кватирка. БСРЖ, 413; СЖЗ, 76. // Вікно каси. БСРЖ, 413; СЖЗ, 76.
2. тюр. Вічко у дверях камери. БСРЖ, 413; СЖЗ, 77.
3. крим., гом., мол. Анальний отвір. БСРЖ, 413; СЖЗ, 76; ЯБМ, 2, 130.
Очко рвати, крим. 1) Вислужуватися перед адміністрацією колонії. СЖЗ, 76; ЯБМ, 2, 131. 2) Погодитися на акт мужолозтва за недокурок цигарки, начиненої гашишем. БСРЖ, 413; СЖЗ, 76.
4. крим. Задня кишеня штанів. БСРЖ, 414; СЖЗ, 76; ЯБМ, 2, 130.
5. мол. Унітаз. Зайшов я в кабінку: на очко в смислі. Налив дікалону в мильницю. Хекнув. Заїв канфетою. Чую — куранти б’ють… (О. Яровий, Чекання несподіванки). БСРЖ, 414; СЖЗ, 76.
6. карт., жрм. Гра в карти. БСРЖ, 414; СЖЗ, 76; ЯБМ, 2, 130.
ОЩАДКАСА, -и, ж.; крим.; жарт. Унітаз. БСРЖ, 526; СЖЗ, 77.

Unless otherwise stated, the content of this page is licensed under Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License