П

ПА; ПА-ПА, вигук; мол:, жрм. До побачення; прощай. Вона привіталась і спитала, чи не міг би Банзайчик пояснити дещо з циклу Кальвіна, можливо, розказати глибше. Чудово! Прекрасно! Без проблем, після шостого уроку, відразу, як поїси. Па-па! (Л. Дереш, Культ).
ПАДЛА, -и, ч. і ж.; крим., жрм; зневажл. Непорядна, підла людина. БСРЖ, 415; СЖЗ, 77; ЯБМ, 2, 132.
■ Від польськ. padła — померла скотина, падаль; у рос. жарґон потрапило через посередництво укр. мови. БСРЖ, 415.
♦ Падла буду, тюр., крим. Клятвенне запевнення в істинності сказаного, — Ах ти мою твою ядь. Падла буду, коли в порошок не зітру (В. Тарновський, Порожній п’єдестал); Гаврош із засуненим в кишені руками підійшов би до Моні, скорчив би бандитську морду й прошипів би: «Ізожгу! Падла буду — ізожгу!..» (Г. Шкляр, Дівчина з калєпним). БСРЖ, 415.
ПАДЛО, -а, с. ♦ В падло (падляк) кому що; мол. Не хочеться, лінь комусь щось робити. <…> хтось викинув ногу на купу сміття / набридла зносилась чи в падло помити / можливо нема де купити взуття <…> (Р. Малко, Шкіци); Мені в падляк піднімати свою дупу після того, як я роздрочила клітор (Синопсис станіславський необов’язковий). БСРЖ, 415; ПСУМС, 50. Падло батистове, крим. Дуже погана людина. СЖЗ, 50; ЯБМ, 2, 132.
ПАДЛЯНКА, -и, ж.; мол. Завдана кимсь прикрість, неприємність. Зробити падлянку. * Образно. Окрім загальновідомих чеснот, Інтернет презентував публіці низку відвертих «падлянок», що з яких найважливішими є проблема інформаційної анархії, проблема авторства, проблема віртуальної реальності (Книжник, 2001, № 12). БСРЖ, 447.
ПАКНУТИ, -ну, -неш, док.; мол. Закурити. Будь-якої миті до вас може підійти особа з уже скрученою цигаркою і запропонувати «пакнути» (ПіК, 2001, № 20).
ПАКУР, -у, ч. мол.; жарт. Перерва для куріння. Зробити пакур. БСРЖ, 415.
ПАЛЕНИЙ, -а, -е. 1. крим. Те, що крадене, але виявлене і потрапило під нагляд. Скільки ти за неї хочеш? — Двадцять штук! — Палена? — Ні, звичайно… — Чому так дешево? (С. Бортніков, Чистильник). БСРЖ, 416.
2. мол. Саморобний, кустарного виробництва. Палені джинси. // Фальшивий (про купюри). <…> не дорахуюся хоча б долара або палену купюру знайду — помилку негайно виправлю <…> (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 416. // Неліцензійний (про компакт-диски, відеокасети і под.).
3. мол., жрм; несхвальн. Про спиртний напій низької якости. <…> коли ти грівсь на шкільних подвір’ях / й виригував палений польський шнапс <…> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову); Палена горілка. БСРЖ, 416; ПСУМС, 50.
ПАЛЕЦЬ, -льця, ч. ♦ Пальцем роблений (зроблений), жрм; ірон. Тюхтій, наївна людина. Не думайте, що Мілошевич пальцем зроблений. Він уже п’є кров із кількох відомих у Європі людей (ПіК, 2001, № 25). БСРЖ, 416. Не пальцем роблений, жрм; жарт.-ірон. або схвальн. Хтось розбирається у чомусь, уміє робити щось не гірше за інших. БСРЖ, 416.
ПАЛИВО, -а, с.; мол. 1. Підробка. Неліцензійне паливо [відеопродукцію] вичищали майже скрізь (ПіК, 2000, № 20); <…> і тільки вона, тільки вона зможе відрізнити в усьому цьому фірму від палива (Ю. Андрухович, Мальборк і хрестоносці). ПСУМС, 50.
2. у знач. збірн. Алкогольні напої низької якости. Шинкарка — власниця виявляла себе щовечора гоноровою та приязною рестораторкою, пригощаючи місцевий бомонд виключно пристойним та якісним високоактановим напоєм, приберігаючи так зване «паливо» (чит. усіляку алкогольну гидоту) тільки для незначущих клієнтів (СМ, 30.03.2001).
ПАЛИЧКА, -и, ж. ♦ Нікотинова паличка, мол., жарт. Цигарка. ПСУМС, 50.
ПАЛІТРА, -и, ж.; мол.; жарт. Півлітрова пляшка горілки.
ПАЛЮШКА, -и, ж.; нарк. Гашиш.
ПАЛЬМА, -и, ж.; тюр.; жарт. Горішня нара у тюремній камері. У Лук’янівці горішню нару називають пальмою. У Дніпропетровську, для порівняння, — грушею. (А. Кудін, Як вижити у в’язниці). ♦ Висіти на пальмі. Лежати на горішній нарі. Саме по собі слово висіти виявилося досить універсальним. У в’язниці його можна прикласти до будь-чого. Приміром, вислів «лежати на горішній нарі» на місцевому діалекті звучатиме, як висіти на пальмі (А. Кудін, Як вижити у в’язниці).
ПАЛЬНЕ, -ого, с.; мол., жрм, крим.; жарт. Спиртні напої. Там Хому ганяли за «пальним» у селищний магазинчик, а він бігав, блаженствував, несучи повну сумку в зубах (В. Тарнавський, Міські мотиви); З дерев’яними шмайсерами на грудях й спраглими лицями — гінці за «пальним» від здичавілої в місцевих лісах масовки <…> (Ю. Гудзь, Ісихія). БСРЖ, 136; ПСУМС, 50; СЖЗ, 77; ЯБМ, 240.
ПАМ’ЯТНИК, -а, ч.; муз.; жарт. Застаріла апаратура, яку неможливо продати. Цеацура.
ПАНАС, -а, ч.; мол. Те саме, що ПАНАСЮК.
ПАНАСЮК, -а, ч. мол. Фірма Panasonic та її продукція. ПСУМС, 50.
ПАНІКА, у знач., вигуку; невідм.; мол. Крах, кінець. ПСУМС, 50.
ПАН КУВАТИ, -ую, -уєш, недок.; мол. Вести спосіб життя панка (декларувати відмову від дійсности своєю поведінкою, зовнішнім виглядом, підкресленою байдужістю до решти суспільства). БСРЖ, 417; ПСУМС, 50.
■ Від англ. punk — хуліган, шпана.
ПАНКУШНИЦЯ, -і, ж. мол. Дівчина із угруповання панків. ПСУМС, 50.
ПАПІР, ч.; мол. 1. паперу. Гроші. ПСУМС, 50.
2. мн. папери. Долари США. — Не забудь майору Андрію впхати двадцять «паперів» (доларів) (М. Марк, Хохляцький апокаліпсис). ПСУМС, 50.
ПАПІРЧИК, -а, ч., мн. папірчики; мол. Долар США. І хоча я не панікую, коли їх немає, але люблю, коли такі особливі «папірчики» у мене таки є (Книжник, 2002, № 1).
ПАПУАСЬКИЙ, -ого, ч.; мол.; жарт.-ірон. М. Поплавський — ректор Національного університету культури і мистецтв.
ПАРАД, -у, ч. ♦ Керувати парадом, мол. Розливати алкоголь. ПСУМС, 50.
ПАРАЛЕЛЬНО, безос.-пред., кому що, мол. Байдуже; все одно. — Мені паралельно, сон це чи нє. Я тебе хочу, чуєш? (Л. Дереш, Культ). БСРЖ, 419; ПСУМС, 50.
ПАРАША, -і, ж. 1. крим., тюр. Посуда для нечистот у камері. СЖЗ, 78; ЯБМ, 2, 139.
2. крим. Відхоже місце. [Пророк Микола:] <…> Я б краще пєтухом / Ламбаду танцював би на параші! (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу); Олігархове місце біля «параші» (УМ, 20.04.2001). СЖЗ, 78; ЯБМ, 139.
■ Від давньоєвр. Parashá — судова справа, стаття.
3. крим., тюр. Плітки, брехливі чутки. Хто його знає, чи це просто материнські почуття, чи, може, хтось, наслухавшись різних параш, так подає їй, але як її розважити, я не знаю<…> (І. Світличний, Голос доби). БСРЖ, 419. СЖЗ, 78; ЯБМ, 139. ♦ Параша гуляє (ходить). Ходять брехливі чутки. Ходить «параша», що завтра рішили вивезти і нас, — сказав Гринь (А. Шевченко, Чорний човен неволі). СЖЗ, 78; БСРЖ, 419. Парашу гнати. Брехати, обманювати. БСРЖ, 419; СЖЗ, 78. Розпустити парашу. Поширити наклеп, неправдиві чутки. СЖЗ, 90.
ПАРЕНТ, -а, ч., частіше мн. паренти, -ів; мол. Батьки. БСРЖ, 493; СЖЗ, 78.
■ Від англ. parents.
ПАРНАС, -у, ч.; муз.; жарт. Грошова винагорода за виконання музики на замовлення. БСРЖ, 420; ПСУМС, 51; Цеацура.
ПАРНУС, -а, ч.; муз.; жарт. Те саме, що ПАРНАС. ПСУМС, 51; Цеацура.
ПАРОВИК, -а, ч.; муз.; жарт. Музи- І кант, який грає на духових інструментах. Цеацура.
ПАРОВОЗ, -а, ч; інтел.; заст. (60–80 pp. XX ст.). Ідеологічно «витриманий» твір, завдяки якому авторові вдавалось публікувати, виставляти чи виконувати інші твори, які він справді цінував. І коли почалася так звана «перебудова», одразу з’явилися поетичні книжки, в яких уже не було «паровозів» про Леніна, партію, комсомол, були просто вірші про природу, про кохання, ба навіть написані задля забави <…> (Н. Білоцерківець: ЛП, 2001, № 3); А ще «Балади про війну і відбудову» можна використовувати як посібник з кон’юктурології. Ось вони, теперішні «паровози» (Книжник, 2001, № 24). БСРЖ, 421.
ПАРТЯК, -а, ч.; жрм; зневажл. Комуніст; прибічник комуністичної ідеї.
ПАСАЖИР, -а, ч. 1. карт., крим. Жертва злодія, шулера, недосвідчений гравець. БСРЖ, 422; СЖЗ, 78; ЯБМ, 2, 143.
♦ Пасажир зіпсований, крим. Жертва, яка стикалася з шулером. СЖЗ, 78; Пасажир міцний, крим. Жертва, яка ще не стикалася з шулером. СЖЗ, 78. 2. муз. Покупець музичної техніки чи інструменту. <…> семантичних трансформацій зазнали <…> одиниці літературної мови (пасажир — «покупець на музичну техніку чи інструменти») <…> (Н. Шовгун, Формування українського…).
ПАСКА, -и, ж. ♦ Блювати позаторішньою паскою, мол. Бути побитим.
ПАСПОРТ, -а, ч.; крим.; жарт. Обличчя. БСРЖ, 422; СЖЗ, 78; ЯБМ, 2, 143.
ПАСТИ, -су, -сеш, недок., кого. 1. крим., мол. Стежити, спостерігати за кимсь. Хто насмілився пасти його, Меркурія? (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 422; СЖЗ, 78; ЯБМ, 2, 143.
2. мол.; жарт.-ірон. Контролювати чиюсь поведінку. БСРЖ, 422; ПСУМС, 51.
ПАСТУХ, -a, ч.; мол. Той, хто любить контролювати інших. ПСУМС, 51.
ПАСЮТ, у знач. вигуку. Кінець; крах. ПСУМС, 51
ПАТИК, -а, ч.; мол. Чоловічий статевий орган. ПСУМС, 51.
■ Від укр. літ. патик — палиця.
ПАТІ, невідм., ж.; мол. Вечірка. БСРЖ, 422; Цеацура.
■ Від англ. party — вечірка.
ПАУЗА, у знач. вигуку; муз. Виражає відмову ресторанного музиканта виконувати пісню, якщо він не впевнений, що за неї заплатять. Цеацура.
ПАФОСНО, присл.; мол. Те саме, що КРУТО 4. Пафосно — круто (Сленг-лікбез 5).
ПАХАН, -а, ч. 1. крим. Почесний злодій похилого віку. В момент гарячих побрехеньок про колишнього секретаря Хрущова та піонера Вовочку, Борис Іванович розпашіло сидів й розслаблено «по-батьківськи» слухав. З нього можна було писати портрет урківського «пахана» (М. Марк, Хохляцький апокаліпсис). БСРЖ, 423; СЖЗ, 78; ЯБМ, 145.
2. крим., тюр. Батько, ватажок злочинної групи. В одній страшнуватій антилюдяній обстановці, коли «маємо до діла… з високопосадовцями, що хизуються біографіями і нахилами „паханів", „злодіїв у законі"» <…> якби спало комусь на думку повторити давнє «з ким ви, майстри літератури?», зайвим було б запитувати про це Є. Плужника (ЛУ, 1.04.1999); БСРЖ, 423; СЖЗ, 78; ТСРОЖ, 146; ЯБМ, 145.
3. інтел., журн.; ірон. Можновладець; авторитетна посадова особа. Світовий «пахан», імператор константинопольський, авторитет Олега, як Великого князя Київської Русі, признати не захотів <…> (М. Марк, Хохляцький апокаліпсис); Ті, хто вважає себе «паханами» української політики й економіки, спіймали чергового облизня (УМ, 10.06.2000); — Ми взнали, наприклад, що наші пахани зі своїми патріотичними закликами — гімно <…>. Ми взнали, що кінцева зупинка червоного поїзди — це наші кістки <…> (І. Бондар-Терещенко, Люна Росса); // зневажл. Політичний можновладець, чия діяльність оцінюється як злочинна. Скромний працівник прокуреної редакції <…> міг <…> жбурляти стріли-інвективи в «бородку клінушком», у вусату пику Пахана й відвислу щелепу Ілліча Другого (О. Яровий, Чекання несподіванки); Можновладці втратили відчуття реальності. Повернення до минулого. Присяги на вірність Пахану [Л. Д. Кучмі] (УС, 2001, ч. 14).
4. мн. пахани, -ів. мол. Батьки. БСРЖ, 423; ПСУМС, 51.
5. муз. Великий барабан. Цеацура.
■ З офенської мови, де па(о) хан — хазяїн, власник будинку — етимологічно пов’язане із словом пахарь. Грачев, Мокиенко, 133.
ПАХАНСЬКИЙ, -а, -е; жрм. Прикм. до ПАХАН. У nocm-совєтських республіках, де суспільство слабке, а держава паханська, відповідними є й премії з рук цієї держави (М. Рябчук: ЛП, 2001, № 3). // Властивий, притаманний пахану. Паханські звички.
ПАХАТИ, -аю, -аєш, недок.; мол., жрм. Тяжко працювати. ПСУМС, 51.
ПАХІТОСКА, -и, ж.; жрм; жарт. Цигарка. Одна пила пиво і курила «Житан», інша смакувала різнокольоровий коктейль під тоненьку дамську пахітоску (ПіК, 2002, № 37).
■ Від укр. заст. пахітоска — тонка цигарка з тютюну, загорнутого в лист кукурудзи.
ПАХНЮК, -а, ч.; мол.; жарт. Рот. ПСУМС, 51.
ПАЦАН, -а, ч. 1. крим. Молодий злодій — учень досвідченого злодія. Паша зробив усе, щоб його «пацани» в кримінальному середовищі не засвічувалися (ВЗ, 5.09.2002). БСРЖ, 424; СЖЗ, 79.
2. крим. Людина, яку поважають у злочинному світі. БСРЖ, 424. // Хороший хлопець. Поки ми в Україні мляво святкуємо отой буржуйський День святого Валентина, нормальні пацани забавляються на справжніх пекельних карнавалах (ПіК, 2002, № 5). СЖЗ, 78.
3. мол. Поважна авторитетна людина в молодіжному угрупованні. БСРЖ, 424; ПСУМС, 51.
ПАЦИК, -а, ч. мол. 1. Дитина. ПСУМС, 51.
2. Хлопець, молодий чоловік. Тоді малюєш собі ілюзорне майбутнє — <…> у гучних компаніях нормальних пациків, у пристойних закладах <…> (А. Дністровий, Місто уповільненої дії).
ПАЦЮК, -а, ч.; мол. Зрадник. Пацюк — зрадник. Синон.: редиска, стукач (КСМС).
ПАЧКА, -и, ж.; мол., крим.; зневажл.
Обличчя. БСРЖ, 424; ПСУМС, 51.
ПАША, -і, ч.; муз.; жарт. Співак Пол Маккартні. Цеацура.
ПАЯЛО, -а, с.; мол. Те саме, що ПАЯЛЬНИК1.
ПАЯЛЬНИК, -a, ч.; 1. жрм; мол.; крим. Ніс великого розміру. БСРЖ, 424; СЖЗ, 78; ЯБМ, 2, 147.
Торгувати паяльником, жрм. Багато, беззмістовно говорити; пліткувати. ФССГД, 179.
2. мол. Єврей.
ПЕВНЯК, -а, ч. крим. Об’єкт, де можна здійснити злочин; ґарантована безпека. Беремо тільки певняк — де є що взяти, а господар у місті зимує (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). ЯБМ, 1, 160.
ПЕГАСИК, -а, ч.; крим.; жарт. Недопалок. БСРЖ, 424; СЖЗ, 79; ЯБМ, 2, 147.
ПЕД, -у, ч.; студ., мол., жрм. Педагогічний інститут (університет). Поступити в пед. Навчатися в педі. БСРЖ, 425.
ПЕДАЛІ, -ей, мн.; мол. Взуття. Педалі — взуття (Сленг-лікбез 4). БСРЖ, 435.
Відкинути педалі, мол. Здивуватися.
ПЕДЕЛЬ, -для, ч.; студ.; жарт. Те саме, що ПЕД.
ПЕДИК, -а, ч.; жрм; 1. жарт. Гомосексуаліст. Колись трахались цілий день, і то мало було? А тепер що? Раз на кілька днів? Тьху! Ви що, може, педики? (Ю. Покальчук, Те, що на споді); БСРЖ, 425; СЖЗ, 79; ТСРОЖ, 148.
2. зневажл. Те саме, що ПЕДРИЛО2. [Самітник:] Подумайте логічно: ви відпочиваєте у могилі, а зверху якісь субчики-педики кидають на вас недопалки, папірці, презервативи <…> (А. Дністровий, Учитель).
ПЕДРАТИ, -аю, -аєш, недок., кого; мол. Здійснювати статевий акт з кимсь. ПСУМС, 51.
ПЕДРИЛО, -а, с. і ч.; мол. 1. ірон. Гомосексуаліст. БСРЖ, 425.
2. презирл., лайл. Нікчемна людина, дії і вчинки якої викликають роздратування, обурення. [Буратіно (до Петрушки):] Ти, педрило, ану катай, відкрий (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу).
ПЕДРО, невідм. ч.Дон Педро, мол.; жарт. Хлопець, чоловік. ПСУМС, 23
ПЕДУХА, -и, ж.; мол. Педагогічний інститут (університет). Вона педуху закінчила. БСРЖ, 425.
ПЕЙЗАЖИСТКА, -и, ж.; крим. Повія, яка віддається на природі. СЖЗ, 79.
ПЕКАР, -я, ч. мол. Людина, що має звичку напиватися й блювати. ПСУМС, 51
ПЕКТИ, печу, печеш, недок., кого; мол., жрм; вульґ. Інтенсивно здійснювати статевий акт з кимсь. [Що єднає тебе] з узбеком, котрий вічно готує плов і потім заманює на його тлустий запах не одну голодну студентку? І напихає її пловом, набиває її пловом, як опудало тирсою, і вона ціпеніє, робиться опудалом, і тоді він пече її, а в неї з рота, і з вух, і з носа сиплеться плов (Ю. Андрухович, Московіада).
ПЕНЗЛЮВАТИ, -люю, -люєш, недок.; мол., жрм; зах. Іти. — Ну, то пензлюй собі куди треба, а не повторюй безконечно, як зомбі, «я мушу йти, я мушу йти!» — скипів Хомський (Ю. Андрухович, Рекреації); Пензлює Швейк, старий контрабандист, і сяє весь. Бо він уже стомився (І. Бондар-Терещенко, Поsтебня); Пензлювати в ніч попідруки з підхмеленим далай-ламою, прислухаючись до його безперечних мудрощів на кшталт: «Хочеться сцяти, буде світати…» (Книжник, 2001, № 2). * Образно. <…> і виходить із тебе просвітлений раб / і пензлює ізнову до артівських зваб (І. Бондар-Терещенко, Поsтебня).
ПЕНСІЯ, -ії, ж.; студ.; жарт. Стипендія.
ПЕНТЮХ, -а, ч. 1. мол. Підліток. ПСУМС, 51.
2. комп. Комп’ютер модифікації «Пентіум» (Pentium). БСРЖ, 427.
ПЕНЬОНЗИ, -ів, мн.; мол. Гроші. Їм повідомили, що з області має приїхати якесь начальство, що скажуть щось втішне про їхні зароблені, але так і не отримані кревні пеньонзи… (Ю. Гудзь, Ісихія). ПСУМС, 51.
■ Від польськ. pieniądze. Слово було відоме бурс.-сем. арґо.
ПЕНЬОШКИ, -шків, мн.; мол. Те саме, що ПЕНЬОНДЗИ.
ПЕ-ПЕ, у знач. вигуку; невідм.; муз. Те саме, що повний Пінк-Флойд. Цеацура.
ПЕПІЧКА, -и, ч. і ж.; мол. Чех.
■ Від чеського Pepička — пестл. форма чоловічого імені Josef.
ПЕРЕГНАТИ, -жену, -женеш, док., що; крим., бізн. Переказати гроші з одного розрахункового рахунку на інший. Пережени бабки на особливий рахунок — і справа в капелюсі… (С. Бортніков, Чистильник).
ПЕРЕДЕЗЕ, невідм., с.; мол. Те саме, що ПЕРЕДОЗНЯК. * Образно. Прочитала одним духом, попри тверде особисте переконання, що так вірші читати шкідливо: може статися «передезе» (Книжник, 2001, № 5).
ПЕРЕДОЗ, -у, ч.; нарк. Те саме, що ПЕРЕДОЗНЯК. ПСУМС, 52.
ПЕРЕДОЗНЯК, -у, ч.; нарк. Передозування наркотику. * Образно. Скопище творів Подерв’янського — це відвертий «передозняк» (Книжник, 2000, № 8). БСРЖ, 428.
ПЕРЕДОК, -дка, ч.; жрм, мол. Жіночі ґеніталії. Думаєш, що передком усі двері повисаджуєш! Думаєш, переспала раз-другий із генеральним директором каналу і тепер можеш качати права? (А. Мухарський, Попса для еліти). БСРЖ, 428; ЯБМ, 151. ♦ Слаба на передок, жрм; жарт. Про легкодоступну жінку, яка часто й охоче погоджується на статеві контакти. [Люда:] Ну й імпотентів, звичайно [не б’ю]. (Обертається в бік Маші) І слабих на передок <…> (В. Діброва, Поетика застілля). БСРЖ, 428.
ПЕРЕКИМАРИТИ, -рю, -риш, док.; жрм. Трохи поспати. Купив пляшку перед тим, випив. На вокзалі перекимарив, ще було відносно рано, година десята, коли я прийшов трохи до тями і коли на душі в мене стало ще гидкіше ніж будь-коли (Ю. Покальчук, Те, що на споді).
ПЕРЕПИХ, -у, ч.; мол. Статевий акт; злягання. Але ж виникає величезна спокуса відзначити буржуйське «свято кохання» повальним «перепихом», як це зараз називається (ПіК, 2003, № 5).
ПЕРЕПИХНУТИСЯ, -уся, -єшся, док., з ким.; мол.; жарт.-зневажл. Здійснити статевий акт з кимсь. — Ну, чоловік і жінка хочуть перепихнутися, а тому <…> беруть та й роздягаються (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). БСРЖ, 429; ПСУМС, 52.
ПЕРЕСЕТЕ, вигук; мол. Вираження досади, роздратування. Я забіг у бічну вуличку, один двір виявився прохідним, а другий — ні. «Пересете»! (Б. Жолдак, Спокуси).
ПЕРЕТЕРТИ, -тру, -треш, док., що, про що; бізн., крим., мол. Обговорити якесь питання. Рано чи пізно — з ним треба серйозно перетерти про Рому <…> (А. Дністровий, Місто уповільненої дії).
ПЕРЕТРАХАТИ, -аю, -аєш, док., кого, мол. Мати численні статеві контакти. Баб хіба мало? Всіх не перетрахати. А шкода… (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера).
ПЕРЕТРАХАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док.; мол. Здійснити численні статеві контакти з різними особами. Чоловіки і жінки <…> поперепивались, перетрахались — на душі весело, бо вдавили літру коньяку (О. Ульяненко, Богемна рапсодія).
ПЕРЕТЯГА, -и, ж.; нарк. Джгут для перетягування вен.
ПЕРЕЦЬ, -рця, ч.; мол. Хлопець; молодий чоловік. ПСУМС, 52.
Ясний перець, мол. Ясна річ, звісно; як очікувалося. «От, Олесю, що би ти хотів, щоб в тебе була жінка страшна і тебе дуже любили чи файна, і би ти її дуже любив, і всі її любили?» <…> — Страшну, ясний перець (Р. Кухарук, Любити хлопчика). БСРЖ, 430.
ПЕРО, -а, с.; крим. Ніж. — Добре чиниш, що мовчиш. Перо твоє в мене. З твого дозволу лише на пам’ять (В. Гужва, Плато над прірвою). БСРЖ, 430; СЖЗ, 79; ЯБМ, 2, 154.
Три пера, крим. Гонорея (трипер). <…> думаю, доки тута маринуватися без сигарет, підхоплю три пера, переведуть до подруги <…> (Є. Пашковський, Безодня). * Образно. <…> ех, забульбенили б, зняли бікс, по три пера прищепили мічурінським способом <…> (Є. Пашковський, Безодня). ЯБМ, 2, 430.
ПЕРСИК1, у знач. вигуку; мол.; схвальн. Вираження будь-якої позитивної емоції. ПСУМС, 52.
ПЕРСИК2, -а, ч.; комп.; жарт. Персональний комп’ютер.
ПЕРСОНАЖ, -а, ч. мол. Хлопець, молодий ЧОЛОВІК. КСМС; ПСУМС, 52.
ПЕРСОНАЛ, -а, ч.; нарк. Самокрутка з марихуани, що викурюється одноосібно, без розподілу між присутніми. ПСУМС, 52.
ПЕРТИ, безос., кого. 1. нарк. Про стан наркотичної ейфорії. Отже, після двох кубів мене перло день, і ще два тащило (М. Бриних, Голосіння з-під снігу). ПСУМС, 52.
2. Викликати у когось позитивні емоції, доводити до захвату. Мене від попси не пре (Запис 2001 p.). БСРЖ, 429.
3. мол. Сміятися. Його так перло! (Запис 2001 p.). ПСУМС, 52.
ПЕСИК1, -а, ч.; мол., інтел.; жарт.-ірон. Песиміст. Ну що ж, сьогодні в мене більше підстав бути оптимістом, ніж «песиком». Песимістом. (Ба, як я кумедно скоротив слово!..) (О. Яровий, Чекання несподіванки).
ПЕСИК2, -а, ч.; комп. Знак (символ) @.
ПЕТРО, -а, ч. ♦ Петро Петрович, крим. Портвейн. СЖЗ, 79.
ПЕТРУШИТИ, -шу, -шиш, кого; мол.; жарт. Здійснювати статевий акт з кимсь. БСРЖ, 431.
ПЕТЯ, -і, ч. мол.; жарт. Учень професійно-технічного училища. Крім Миколки, йому легко вдалося надибати ще трьох петь (петеушників себто) <…> (В. Врублевський, Замах на генсека).
ПЕЧЕРА, -и, ж.; мол. Жіночі ґеніталії. Врешті вона втомилась і просто сіла на мене, вже не рухаючись вгору — вниз, а тільки тручись об мене, тримаючи мій м’яз усередині, тручи його об стінки своєї печери (Ю. Покальчук, Те, що на споді).
ПЕЧЕРКА, -и, ж.; мол. Зменш.-пестл. до ПЕЧЕРА. Згадую наш перший раз, коли півдня мудохався, аби вставити в її незайману печерку свій болт (А. Дністровий, Місто уповільненої дії).
ПИВАСИК, -а, ч.; мол.; жарт. Пиво. ПСУМС, 52.
ПИВНЯК, -а, ч.; мол. Пивна ятка. Не мав він людського імені, проте бізнес мав і грав у карти із завсідниками дешевого «пивняка», за виграші брав горілкою (ПіК, 2001, № 18). БСРЖ, 433
ПИВОРАК, -а, ч.; мол.; жарт. Алкоголік; п’яниця. ПСУМС, 52.
ПИЖИК, -а, ч.; мол. Машина марки «Пежо». «Пижик» вухами навиворіт (модель «Пежо — 206СС»). (УМ. 6.03.2001).
ПИЗДИТИ, пижджу, пиздиш, недок., кого, що; мол.; вульґ. Бити когось, ударяти по чомусь. [Туз:] Ти краще скажи, де ти дівся, коли нас з Бліном ракітнянські пиздили? (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу); [Привид:] Мій сину, то рояль, а не жиди, / Його не нада пиздить, за валюту / Його я купував… (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу).
ПИЗДІТИ, пижджу, пиздиш, недок.; мол.; вульґ. Говорити щось; балакати. За столом сидять два дебіла, Буратіно і Гурвінок, п’ють і пиздять (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу).
ПИЗДЯЧИТИ, -чу, -чиш, недок., кого, що; мол.; вульґ. Те саме, що ПИЗДИТИ. [Гамлєт] пиздячить герба з ведмедем, потім заливає шампанське в рояль і шпроти запускає туди ж (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу).
■ Пор. у бурс.-сем. арґо пиздячити — докучати.
ПИЛА, -и, ж.; мол. Статевий акт. «Ні, ну правда, я підраховував, вісімдесят-дев’яносто процентів усіх розмов — про пилу! Це — нечесно! Скрізь мусить бути пропорція. Хоча, як можна боротися з цим, якщо людство не знає гострішої насолоди!» (В. Діброва, Збіговиська). БСРЖ, 435.
ПИЛОМАТЕРІАЛИ, мн., невідм.; мол.; жарт.-ірон. Стан сильного алкогольного сп’яніння. ПСУМС, 52.
ПИЛОСОСИТИ, -сошу, -сосиш, недок., кого; мол.; жарт. Здійснювати статевий акт з кимсь. ПСУМС, 52.
ПИРІЖОК, -жка, ч.; крим. Жіночі ґеніталії. СЖЗ, 80; ЯБМ, 2, 162.
ПІВЕНЬ, -вня, ч. 1. мол. Панківська зачіска. ПСУМС, 52.
2. крим., мол. Пасивний гомосексуаліст. Ну, а що таке півень — пояснювати не треба: це й на волі знають — чоловік з нестандартною сексуальною орієнтацією (А. Кудін, Як вижити у в’язниці); — <…> Штатні півні за пачку «Прими» такий мінет збацають… (С. Бортніков, Чистильник). БСРЖ, 431; ПСУМС, 52; СЖЗ, 80; ЯБМ, 156.
3. крим.; презирл. Працівник міліції. СЖЗ, 80.
4. тюр. Радіо в камері. СЖЗ, 80.
ПІВЛІТРА, -и, ж.; письм. Творча асоціяція 500. Вже чотири роки творча асоціація 500 (в народі — півлітра) проводить фестиваль «Молоде вино» (Книжник, 2001, № 6).
ПІВНИК1, -а, ч.; мол. Пестл. до ПІВЕНЬ 2. ПСУМС, 52.
ПІВНИК2, -а, ч.; жрм. Купюра вартістю п’ять рублів (радянських). Бурмило недбало тицьнув водієві «півника» (В. Врублевський, Замах на генсека). БСРЖ, 431. ■ Калька з рос. петушок (звукова подібність петух-пять).
ПІДАРАС, -а, ч.; мол.; зневажл. Те саме, що ПІДЕР2. Моя б воля — я побудував би яку-небудь ідеальну Китайську народну республіку, так щоб Китай, але без підараса Мао <…> (С. Жадан, Біг Мак); [Сінєглазка (ікаючи):] Вже всю штукатурку оббив, підарас… (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу).
ПІДАРКА, -и, ж. 1. тюр. Кепка ув’язненого. СЖЗ, 80; БСРЖ, 434.
2. мол.; жарт. Маленька в’язана шапочка. БСРЖ, 434; ПСУМС, 52.
ПІДАРМОН, -а, ч. мол. Те саме, що ПІДАР. <…> підармонові пєдіка дозволено педрити до впаду й СНІДу <…> (Є. Пашковський, Щоденний жезл). Быков, 150.
ПІДГУЗНИК, -а, ч.; арм.; зневажл. Солдат строкової служби першого півроку служби. Балабін.
ПІДДАТИЙ, -а, -е; жрм. П’яний. У мене було вже кілька приводів у міліцію. Поставили на облік, але нічого серйозного — то за бійку, то за те, що був піддатий, або за те, що розбили вітрину в кінотеатрі (Ю. Покальчук, Те, що на споді); А я, вже піддатий, не знати чому розлютився й виплеснув чарку йому в обличчя (О. Яровий, Чекання несподіванки); Усі жертви братів-убивць потрапляли до їхніх рук «піддаті». На свою біду (ПіК, 2002, № 5). БСРЖ, 445; ЯБМ, 174.
ПІДЕР; ПІДАР, -а, ч. 1. жрм, зневажл. Гомосексуаліст. Олег з варягами <…> перебив авторитетів хозарських, мечами й секірами постинав їхні голови, а тих, що лишилися живими, сраками на гострі палі повстромлював — «підерами» (сексуальними меншинами) зробив (М. Марк, Хохляцький апокаліпсис); <…> Але ти дав мені того підара перечитати. — Лорда Уайльда? (Р. Кухарук, Любити хлопчика).
2. мол., жрм; зневажл., лайл. Нікчемна людина, дії і вчинки якої викликають роздратування, обурення. — Нє, — знову засміявся наркоман. — Ти не казьол. Ти підер, поняв? Я тебе знаю, ти з восьмого училища. Підер! (Ю. Андрухович, Рекреації); — Gorky був сифілітиком? — Підаром він був (С. Жадан, Балади про війну і відбудову); <…> слухав, а тоді тикав прокуреним пальцем: ти мужик, а ти підар, пшол вон! (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 434; ЯБМ, 158.
Підер рваний, мол. Те саме. — Ще й тиняється, диви! Та ти в мене потанцюєш, підер ти рваний! (Л. Кононович, Мертва грамота).
ПІДЕРАЛ, -а, ч.; мол.; зневажл. Те саме, що ПІДЕР2. Особливо стурбувалися підерали, які люто ненавиділи одну шосту суші за тверду мораль, яка базувалась на «домострої» (Б. Жолдак, Топінамбур, сину).
ПІДЕРАСКА; ПІДАРАСКА, -и, ж.; мол. Маленька чоловіча сумочка для грошей, документів, різних дрібниць, що носиться на руці. <…> але тут Білинкевичу сяйнула рятівна думка, і він почав щось шукати по всіх кишенях, нарешті видобув зі своєї компактної торбинки, прозваної в народі «підераскою», вчетверо згорнутий проспект, віддрукований офсетним способом на прекрасному, якомусь аж фінському папері (Ю. Андрухович, Рекреації); Тим часом у загартоване вікно залазять Жан Маре і Фантомас. В руках у них підараски (Л. Подерв’янський, Жан Маре). ПСУМС, 53.
ПІДЕРКА, -и, ж.; мол. 1. Військовий кашкет. ПСУМС, 53. 2. Те саме, що ПІДАРКА2.
ПІДЗАЛЕТІТИ, -лечу, -летиш, док. 1. (за що), крим.; тюр. Бути затриманим, арештованим, засудженим до позбавлення волі. БСРЖ, 445; ЯБМ, 2, 174.
2. (на чому); жрм. Потрапити у скрутне, безвихідне становище. БСРЖ, 445.
3. мол. Завагітніти (про небажану вагітність). Гінеколог зразу сказав: — Ви, гражданочка, подзалітєлі! (В. Врублевський, Тріщини).
ПІДІГРІТИ, -ію, -ієш, док., кого; мол.; жарт. Пригостити когось алкоголем. БСРЖ, 449; ПСУМС, 53.
ПІДІГРІТИЙ, -а, -е; мол.; жарт. Трохи п’яний; напідпитку. Перед стійкою купчиться кілька злегка підігрітих молодичок, з ними сивоголовий чоловік у чорному костюмі (А. Дністровий, Невідомий за вікном).
ПІДІРВАТИ, -ірву, -ірвеш, док., кого; мол. Познайомитися з кимсь для здійснення статевого акту. ДВІ ЗОРЯНИ — дві корови, інакше не назвеш, їх двох, так як нікого більше не було під рукою, підірвали Серьожа і Пєтя після однієї дискотеки <…> (Синопсис станіславський необов’язковий).
ПІДІСЛАНИЙ, -ого; мол. жарт.-ірон. Ненормальна людина. ПСУМС, 53.
ПІД’ЇЖДЖАТИ, -аю, -аєш, недок., до кого; жрм. Намагатися домовитися з кимсь за допомогою лестощів, підлабузництва. Під’їжджати — звертатися до когось з проханням, ласкаво домагатися чогось. Синон.: підкочуватись (КСМС). БСРЖ, 451.
ПІД’ЇХАТИ, -їду, -їдеш, док., до кого; жрм. Знайшовши підхід до когось, домовитися, попросити про щось. Під’їхати до адміністратора готелю. БСРЖ, 451.
ПІДКИДКА, -и, ж.; крим. Крадіжка, що здійснюється з використанням підкинутого гаманця. І йти б мені наперстки крутить, / Чи на «підкидці» — лучче (П. Вольвач, Бруки і стерні). ЯБМ, 2, 175.
ПІДКОЛКА, -и, ж.; мол. Невеликий дружній жарт. Ей, хлопче, глянь-но на себе в дзеркало! — пригадав одну з найбезневинніших «підколок». — Очі в тебе вже зовсім вузькі стали, а з задка хвіст росте! (В. Врублевський, Замах на генсека). БСРЖ, 446; ПСУМС, 53.
ПІДКОЛОТИСЯ, -олюся, -олешся, док., до кого; мол. Зацікавитися, захопитися кимсь. Я до неї підколовся зразу ж. Тільки вона зайшла, я вже з неї очей не зводив (Ю. Покальчук, Те, що на споді).
ПІДНІМАТИ, -аю, -аєш, недок., що; бізн., ком., інд.-торг. Одержувати щось у вигляді прибутку. Влітку замовлень було багато, деколи за тиждень я одна «піднімала» 120–150 доларів (ВЗ, 20.04.2001). БСРЖ, 448.
ПІДНЯТИСЯ, -німуся, -німешся, док., (на чому); мол., ком., торг. Покращити свій матеріяльний стан, розбагатіти; підвищити свій статус. У Сакраменто вихідцям з України вдається добре піднятися (Телеканал 1+1, 2002 p.); Ще декілька місяців тому я зараховував себе до когорти саме цих зажерливих суб’єктів, маючи намір «піднятися» фінансово, строчачи оди місцевим кандидатам і знімаючи на відео їхні, переважно масивні, фігури на тлі міських руїн (ПіК, 2002, № 6). БСРЖ, 458.
ПІДОШВА, -и, ж.; мол., шк. Вчителька. ПСУМС, 53.
ПІДСІСТИ, -сяду, -сядеш, док., (на що). 1. нарк. Почати вживати наркотики. Не втримався, знову підсів на цю бридоту (Запис 2000 p.). БСРЖ, 450; ПСУМС, 53.
2. мол. Зайнятися давно запланованою роботою. ПСУМС, 53.
ПІДСОС, -у, ч. 1. крим. Відсутність засобів для існування. БСРЖ, 450; СЖЗ, 80.
2. крим. Життя на подачках. СЖЗ, 80.
3. крим. Надання матеріяльної допомоги. Він і справді донедавна працював кранівником, а нині перебивався «на підсосах» — никав цілими днями селищем у пошуках дармівщини, як і ще цілий легіон подібних йому бичів (Г. Цимбалюк, Останні проводи). СЖЗ, 80.
На підсосі сидіти (бути), мол. 1) У стані алкогольного похмілля. 2) У скрутному фінансовому становищі. ПСУМС, 53.
ПІДСТАВА, -и, ж.; мол. Зроблена комусь навмисна неприємність. Продавці та їхні клієнти вирішили здійснити «чейндж» на міському кладовищі. Але то була чиста «підстава» (УМ. 26.02.2002).
ПІДСТАВИТИ, -влю, -виш, док., кого; мол. Зробити комусь навмисне неприємність; поставити в неприємне або небезпечне становище. <…> Запам’ятай: навколо одні зрадники. За копійку матір рідну підставлять… (С. Бортніков, Чистильник-2). * Образно. І наше кохання хтось просто підставив (А. Саєнко). ПСУМС, 53; ТСРОЖ, 151.
ПІДСТАВИТИСЯ, -влюся, -вишся, док.; жрм. Своєю поведінкою наразити себе на неприємність, небезпеку, незручне становище тощо. До того ж, мешканці цього притулку побоювалися навіженої вдачі свого сусіда й навряд чи комусь забрела б в голову самовбивча думка підставитись за херню собачу (Г. Цимбалюк, Останні проводи).
ПІДСТАВЛЯТИ, -яю, -яєш, недок., кого; мол. Робити комусь навмисне неприємність. Зрозумівши, що його підставляють, Порох уперся рогом і все заперечував (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера).
ПІДСТАВЛЯТИСЯ, -яюся, -яєшся, недок.; жрм. Своєю поведінкою наражатися на небезпеку, неприємність, незручне становище тощо. Для Анатолія Борсюка це було, напевно, одне з найбільш складних інтерв’ю за весь час «Монологів», іноді навіть до глядацької незручності за те, як він настирливо «підставляється» під майже грубість Вульфа… (День, 5.02.1999).
ПІЗНО, присл. ♦ Пізно срати, мол.; вульґ. Крах, кінець. Це ж треба так нахєрачитись, сука… А потім дивись — і все, пізно срати, викликай міліцію для опознанія (М. Бриних, Голосіння з-під снігу).
ПІЙЛО, -а, с. 1. крим.; несхвальн. Дешеве вино. СЖЗ, 81.
2. жрм; жарт.-ірон. Спиртний напій. <…> вишняк був його улюбленим напоєм, і він міг видудлити відро цього пійла (Л. Кононович, Мертва грамота).
3. мол.; несхвальн. Кава поганої якости. Аж до кав’ярень Відня, з найкращою у світі кавою, та придорожніх ресторанів СІЛА з найгіршим однойменним пійлом (Книжник, 2001, № 8).
ПІКАП, -у, ч.; мол. Знайомство з дівчиною з метою здійснення статевого акту. «Пікап» (від англійського «pickup») — спортивно-оздоровчий зйом дівчат на вулицях та в закритих приміщеннях з метою встановлення близьких відносин (по-старому ЗНАЙОМСТВО, СПОКУШУВАННЯ) (ПіК, 2001, № 16).
■ Від амер. розм. pick up — познайомитися, «підчепити когось».
ПІКАПИТИ, -плю, -пиш, кого; мол. Знайомитися з кимсь з метою встановлення інтимного контакту. Один мій знайомий «пікапив» дівчат за допомогою нехитрого способу: підходив до вподобаного об’єкта із записником чи олівцем і поважно питав: «Чи не могли б ви мені допомогти: я проводжу соціологічне опитування» (ПіК, 2001, № 16).
ПІЛІКАЛО, у знач. вигуку; мол. Крах, кінець. ПСУМС, 54.
ПІНГЛИШ, -а, ч.; шк. Англійська мова.
ПІНК-ФЛОЙД, -а, ч.; муз. ♦ Повний Пінк-Флойд. Вираження найвищого ступеня задоволення або здивування. Цеацура.
■ Від назви рок-групи «Пінк-Флойд» (Pink Floyd).
ПІНОККІО, у знач. вигуку; мол. Те саме, що ПІЛІКАЛО. ПСУМС, 54.
ПІНЦЕТ, у знач. вигуку; мол. Крах, кінець. ПСУМС, 54.
ПІНЧЕР, -a, ч.; мол. Пейджер.
ПІПЛ. 1. -а, ч., мн. піпли; сист. Людина. Рецептурник політичних страв, яких «піпли» вже не «хавають» (ПіК, 2001, № 42). БСРЖ, 436; ПСУМС, 54.
2. -у, у знач. збірн.; мол. Народ, люди. Він [Тарантіна] не може робити інакше. Якби він просто хотів шокувати піпл — з цього нічого путнього не вийшло б… (Л. Подерв’янський: УМ, 17.01.2001); <…> брак змістовних інтерв’ю з представниками спортивної еліти. Натомість працівники гітари та мікрофона здобули серед «піплу» зовсім інші характеристики (Книжник, 2001, № 12); Відразу хочеться спертися на знаного та шанованого піплом філософа К. Прудкова з його екзистенційним глобалізмом і залізною впевненістю щодо неможливості неможливого (Книжник, 2001, № 24).
■ Від англ. people.
ПІПЧИТИ, безос., кого; мол. Бути у поганому настрої. Щось мене піпчить сьогодні (Запис 2001 p.).
ПІСЮК, -а, ч.; комп.; вульґ., жарт. Персональний комп’ютер. БСРЖ, 438.
ПІСЮН, -а, ч.; мол.; жарт. Чоловічий статевий орган. ♦ Заквасити пісюна. Здійснити статевий акт. Мочити пісюна. Здійснювати статевий акт. Пестити / попестити пісюна, мол.; жарт. Займатися / зайнятися оральним сексом. <…> він просить попестити пісюна, але вона опирається і відмовляє (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). Тіпун тобі на пісюн. Недобре побажання комусь. ■ Перекручення тіпун тобі на язик — побажання кому-небудь з приводу недоречних висловлювань.
ПІТНИКИ, -ів, мн.; арм.; жарт. Брудні шкарпетки. Балабін.
ПІЦА, -и, ж.; мол.; жарт. Блювання. ПСУМС, 54.
ПІШКАРУС, -а, ч.; мол.; жарт. Ходіння пішки. ПСУМС, 54. ♦ Іти / прийти і т. ін. пішкарусом.
Прийти пішки. Француз крокує «пішкарусом» лише з невеликим рюкзаком і спальним мішком за спиною (УМ, 16.01.2002). Приїхати (прибути) на пішкарусі, жрм. Те саме. ФССГД, 186.
ПЛАН, -у, ч.; нарк. Гашиш; цигарка з гашишем. <…> їй пасувала б тоненька троянда в долоні, а не набита планом цигарка, але мені що до того, в підземному царстві кожен живе, як бажає… (І. Андрусяк, Шарга); У самій зоні нички були більш зловісними. Під мостинами ховали «план», пилок коноплі, іноді й «ширку» (О. Червінський, Ничка); [Чорт:] <…> Ваня, ти хоч плану покури (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу). БСРЖ, 439; ПСУМС, 54; СЖЗ, 81; ЯБМ, 164.
ПЛАНЕР, -а, ч.; нарк. Людина, що курить анашу, гашиш. ПСУМС, 54.
ПЛАНКА, -и, ж. ♦ Планка падає (упала), мол. Хтось втрачає самоконтроль, починає поводити себе неадекватно. У мантелеп деколи саме таким чином падає планка, краще за цим мовчки спостерігати, скажімо, зосередитися на курінні, або взагалі на якийсь час лишити її саму (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). БСРЖ, 439; ПСУМС, 54.
Планка перебита (попливла) в кого, жрм. Те саме. ФССГД, 186.
ПЛАНОВИК,ч.; нарк. Курець анаші, гашишу. <…> вчені помітили дві тенденції: кількість «плановиків» — голландців з часом зменшується <…> (ПіК, 2002, № 6). БСРЖ, 439.
ПЛЕЙШНЕР, -а, ч.; мол.; жарт. Лисий чоловік. ПСУМС, 54.
ПЛІЗОНЬКИ, невідм.; мол. Будь ласка.
Ну, плізоньки (Запис 2001 p.). ■ Віл англ. please. ПЛУГ, -а, ч.; мол.; зневажл. Фізично сильний хлопець, переважно з села. ПСУМС, 54.
ПЛУЖАРА, -и, ч.; мол.; зневажл. Те саме, що ПЛУГ.
ПЛЯНДЕР, -а, ч.; мол. Пляшка з алкогольним напоєм. ПСУМС, 55.
ПЛЯХА, -и, ж.; мол. Те саме, що ПЛЯНДЕР. Дорогою ми купили ще пляху досить гидкого ягідного — виключно з огляду на сміховинно невисоку ціну (Ю. Андрухович, З «Нового роману»).
ПЛЯЩИНА, -и, ж.; жрм. Те саме, що ПЛЯНДЕР. Він би чисто вдушив плящину портвейну перед дверима, потім натиснув на дзвінок, його б потім чисто люб’язно запросили до квартири, подали б чай, цукерки, печиво, все те, на що здатні добропорядні господині, а ще через десять хвилин Митько повільно відрубався б і сказав господарям «від вашого чаю я просто п’янію» (А. Дністровий, Місто уповільненої дії); Не ховаючись, він цмулив коньяк прямісінько з горла плящини (Л. Дереш, Культ).
ПЛЯЩИНКА, -и, ж.; жрм. Зменш.-пестл. до ПЛЯЩИНА. Ось він [львівський алконавт] підходить з плящинкою, і Смерті печальний обранець <…> (В. Неборак, Епос про тридцять п’яту хату).
ПОБАЗАРИТИ, -рю, -риш, док., з ким; крим., мол. Поговорити з кимсь. «Ну добре, побазарили й будя!» (В. Діброва, Збіговиська); Тільки не думай тікати — куля дістане. Я вже заспокоївся, просто хочу побазарити (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 442; ЯБМ, 169.
ПОБУТОВУХА, -и, ж.; міл., жрм. Випадок, правопорушення у побуті. Однак, ця «побутовуха» вразила навіть бувалих у бувальців правоохоронців (УМ, 26.02.02). БСРЖ, 85; ТСРОЖ, 21.
ПОБУХАЙЛІВКА, -и, ж.; мол. Пиятика. ПСУМС, 10.
ПОВАЛІЙ. ♦ Повний повалій, жрм.; жарт.-ірон. Стан сильного алкогольного сп’яніння.
■ Жарт. переосмислення прізвища української естрадної співачки Таїсії Повалій.
ПОВІТРЯ, -я, с.; крим., мол. Гроші. БСРЖ, 103; ПСУМС, 55.
ПОВ’ЯЗАТИ, -в’яжу, -в’яжеш, док. 1. кого; крим., міл.; мол. Затримати, арештувати когось. «Що ж, — подумала, — додому у найближчі дні заявлятися не можна, бо пов’яжуть. Мати, мабуть, вже підписала папери на спецуху…» (В. Врублевський, Замах на генсека); Днями черкаські убозівці пов’язали двох любителів отрути (УМ, 1.03.2001). БСРЖ, 443; СЖЗ, 81; ЯБМ, 171.
ПОГАНЯЛО, -а, с.; крим., мол. Кличка, прізвисько. Останнього [Ломбрадорця] ніхто і в голові не тримав — звідки взялося таке чудернацьке поганяло (О. Ульяненко, Рецидив); Навіть спостерігаючи тривалий час за творчістю музиканта, я дізнався дещо новеньке… Наприклад, те, що Олег у дитинстві був доволі гладким, за що й отримав відповідне «паганяло» (Книжник, 2001, № 24). БСРЖ, 443; ПСУМС, 55; СЖЗ, 81.
ПОГРЕБТИ, -бу, -беш, док.; мол. Піти. Погребе на кавусю, найліпшу в цім найманім місті. / Там нарід екзотичний і черга найдовша <…> (В. Стах: Молоде вино); … Членистоноге тіло у безміри погребло… (В. Неборак, Епос про рідну хату).
ПОДАЧА, -і, ж. ♦ З подачі чиєїсь (робити щось), мол.; жрм. За порадою, вказівкою когось. БСРЖ, 444; ФССГД, 188.
ПОДЛОЯГІДНЕ, -ого; мол.; жарт.-ірон. Плодоягідне вино. — До чого тут Шапіро, — чортихнувся базиль, який чекав як не продовження розмови про «подлоягідне», то хоча б сварки про нього (Б. Жолдак, Атиклімакс). ПОДЛЯК, -а, ч.; мол.; жарт.-ірон. Поляк.
ПОДРУГА, -и, ж.; мол. Дівчина. З мене курва дере, така носата / Грошогуба формійського подруга! (Т. Лучук, Катулл у версіях…). ПСУМС, 55.
ПОДЯ, -і, ч.; мол.; письм. Письменник Лесь Подерв’янський.
ПОЖЛОБИТИСЯ, -блюся, -бишся, док.; жрм, мол. Виявити жадібність. Наприклад: Гамлет не вмер. Бо отрута <…> була застара, більше року, як їй термін вийшов. А Клавдій, дядько його, пожлобився на нову (В. Діброва, Збіговиська).
ПОЇХАНИЙ, -а, -е, на чому; мол. Надміру захоплений чимось. <…> звичайно в них непогана зарплата, власні клієнти, поїхані на західному психоаналізі, обтяжені секспроблемами <…> (Є. Пашковський, Щоденний жезл).
ПОЇХАТИ, -іду, -їдеш, док.; мол., крим. Збожеволіти, почати поводити себе як божевільний. — Дівчата, а вам не здається, що ми всі «поїхали»? (М. Гримич, Чи чуєш, Марго?); [Жора:] Совсєм поїхав пацан (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу). БСРЖ, 452; ПСУМС, 55.
Криша поїхала. Див. КРИША. Поїхати мізками (дахом). Те саме. «Здається, він дещо поїхав мізками, — констатував для себе Немирич. — У психіатрів такі речі трапляються» (Ю. Андрухович, Рекреації); А потім, щоб не поїхати дахом, я буду тихо, дуже тихо і дуже довго напиватися з великої красивої пляшки (М. Мишкало, Майже європеєць).
ПОКЕМАРИТИ, -рю, -риш, док.; жрм; жарт. Трохи поспати. <…> піду, покемарю на вокзалі до поїзда <…> (Є. Пашковський, Безодня); — Сідайте та покемарте трохи. — до нас (Р. Кухарук, Любити хлопчика). БСРЖ, 453.
ПОКЛАСТИ, -аду, -адеш, док. 1. кого; крим. Убити. БСРЖ, 456; СЖЗ, 82; ЯБМ, 202.
2. що; крим. Відкинути щось. БСРЖ, 456; СЖЗ, 82.
3. на що; мол.; зневажл. Перестати цікавитись чимсь, перестати робити щось. Покласти на навчання. БСРЖ, 456; ПСУМС, 34.
4. на кого, на що; мол.; зневажл. Виразити свою зневагу, байдужість до когось, чогось. Той віщує так, що всіх врятує, Той на всіх поклав і медитує… (В. Недоступ). БСРЖ, 456.
♦ Покласти (забити) болт (член, пеніс) на кого, на що; мол., жрм. Поставитись до когось, чогось байдуже, зіґнорувати. …Який це кайф — покласти на все пеніс. Змести всі питання до купи, до брудної смердючої купи і накласти на них ще більшу купу (В. Неборак, Увертюра до роману «Пан Базьо та інші»).
ПО-КНУРЯЧОМУ. Присл. до КНУРЯЧИЙ. А він мстив, як умів. За її словами — no-кнурячому. Як найпростіше образити підстаркувату дружину? Звичайно, що завести значно молодшу від неї коханку (УМ, 19.05.2001).
ПОЛІРОВКА, -и, ж.; мол., жрм. Пиво чи вино, які вживають після міцніших напоїв. Разом із друзями хлопець набрався по саму зав’язку. І захотів ще й «поліровки». По те пиво молодик і подався у місцевий генделик (УМ, 26.01.2002).
ПОЛІРОВОЧКА, -и, ж.; мол., жрм. Пестл. до ПОЛІРОВКА. Віра чекає саме цього моменту застілля, щоб узяти пляшку сухого (поліровочку) і розпочати правдиві задушевні розмови з подругами юності (Є. Кононенко, Віра, Надя, Яна).
ПОЛІРУВАТИ, -ую, -уєш, недок., що чим; мол., жрм. Випивати невелику кількість спиртного напою після великої кількости іншого. Пиво полірують вином. БСРЖ, 455; ПСУМС, 55.
ПОЛІРУВАТИСЯ, -уюся, -уєшся, недок., (чим); жрм.; жарт.-ірон. Пити пиво чи вино після міцніших напоїв. Вони вже поліруються шампанським (Запис 1999 p.). БСРЖ, 455.
ПОЛІТУРА, -и, ж.; жрм. Неякісний, низькопробний алкогольний напій. <…> а ще після кількарічного вживання «політури» причащається до шотландського віскі <…> (Книжник, 2001, № 2). БСРЖ, 455.
■ Від. літ. політура — спиртовий розчин природної смоли, який використовують як лак для покриття дерев’яних поверхонь.
ПОЛУНИЧКА, -и, ж.; жрм; жарт.-ірон. Щось непристойне, пов’язане із сексом, еротикою або порнографією. У невеликому газетному дописі <…> п. Земляний примудрився зібрати більше «полунички», ніж п. Забужко у мемуарах, названих романом (М. Рябчук, Критика за п’ятою графою).
ПОЛЯНА, -и, ж.; мол. Стіл із спиртним і закусками. Позаду — «поляна», накрита на роботі, і застілля з родичами (Є. Кононенко, Віра, Надя, Яна); А у відповідь наклали стільки всяких харчів, що в Єгора з товаришами вийшла справжня «поляна». Чого там тільки не було: бутерброди, огірочки, помідорчики, зелень… (День, 17.08.2001). БСРЖ, 457; ПСУМС, 55.
ПОНЕДІЛОК, -лка, ч.; крим.; зневажл. Розумово відстала людина. БСРЖ, 459; СЖЗ, 82; ЯБМ, 2, 206.
ПОНТ, -у, ч. 1. крим., мол. Обман, хитрість; видимість чогось. Але автора немає. Немає й літератури. Не пробуджує думку, не витискає почуттів — суцільні понти й виверти, або «соціяльний заказ-з-з-з» (Книжник, 2001, № 19). БСРЖ, 459; СЖЗ, 82; ТСРОЖ, 157; ЯБМ, 206.
Брати на понт кого, крим. Діяти щодо когось, у т. ч. й на слідстві, погрозами, хитрістю, залякуванням та ін. — Не треба брати мене на понт, шановний Іване Івановичу, — у голосі Ткача дзвенів метал (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 459; ЯБМ, 2, 117. З понтом, мол. Наче, ніби. — Ти вже командуєш, мною, Січкарю! З понтом я твій опер! (А. Кокотюха. Повернення сентиментального ганстера). * Образно. Сто разів воскресай, хоч і з понтом помер ти, Хто повірить, що ти достеменно воскрес … (І. Світличний, Голос доби). БСРЖ, 459. З понтом (робити що), крим., мол. Навмисне, спеціяльно. — Він завжди був на колесах. Коли й квартири не мав. З понтом лишав стару «Победу» біля «Волги» директора НДІ (Є. Кононенко, Колосальний сюжет). Понти бити, крим. Удавати чесну людину, щоб відвести підозру. СЖЗ, 82. Понт наводити. 1) крим. Створювати видимість благополуччя. СЖЗ, 82. 2) мол. Створювати видимість чогось. Купив «Чінзано» навести понти (з пісні гурту «Брати Гадюкіни»). БСРЖ, 459. 3) мол. Переживати з приводу неможливости здійснення чогось. ПСУМС, 46. Понти колотити. 1) крим. Брехати. З уряду Ющенка ніхто у відставку не йде, хоча проолігархічні засоби масової інформації в очікуванні звітної наради «колотили понти» ледь не в тому сенсі, що «каюк» уряду настане в унісон з «каюком» енергетичній галузі (УМ, 10.06.2000). ПСУМС, 35; ФССГД, 190; ЯБМ, 2, 448; 2) мол., з ким. Товаришувати. ПСУМС, 35. Урвати понт, крим. Обдурити. СЖЗ, 104.
2. крим. Прибуток. БСРЖ, 459; СЖЗ, 82; ЯБМ, 2, 206.
3. крим.; мол.; несхвальн. Самовпевнена поведінка, самовихваляння; апломб, гонор. Нічого мужик, понту тільки багато (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). БСРЖ, 459; ПСУМС, 55; СЖЗ, 82. ЯБМ, 2, 206. ♦ Без понтів, мол. Без вихваляння. Лесь [Подерв’янський] і в житті лишається аристократом. Без понтів (Книжник, 2001, № 2); Гнати понти, мол. Хвалитися. Слснг-лікбез4.
ПОНТОВИЙ, -а, -е; мол. 1. несхвальн. Той, який демонструє свою позірну вищість. Він завжди був понтовий перець. БСРЖ, 460; ПСУМС, 55.
2. Про річ, одяг і т. п. як засіб чийогось самовихваляння, пихи. Сєва мав власну майстерню на базарі, де гострив все — від «понтових» щипчиків для нігтів до сокир (В. Діброва, Збіговиська).
ПОНТОВИЛО, -а, с. і ч.; мол.; несхвальн. Людина занадто високої думки про себе, схильна до самовихваляння.
ПОНТОВО, присл.; мол. З претензією, виклично. Вони теж з усіма вітаються, з нами зокрема, схожі на робітників після нічної зміни, але навряд чи італійські робітники ходять о четвертій ранку по рестораціях, надто понтово, скоріше, теж якісь меломани (С. Жадан, Біг Мак).
ПОНТОВОЗ, -у, ч.; мол.; жарт. Фунікулер.
ПОНТУВАТИСЯ, -туюся, -туєшся, недок.; крим., мол.; несхвальн. 1. Поводитися таким чином, щоб привернути до себе увагу; демонструвати позірну вищість. Толя — хлопчик понтовий, бо із небагатої сім’ї. І тому понтувався ще дужче, ніж із багатих (Б. Жолдак, У режимі вставки). БСРЖ, 460.
2. Вихвалятися. БСРЖ, 460.
ПОНЯТТЯ, -ять, мн. 1. крим. Зведення законів злочинного світу. БСРЖ, 460. ♦ Жити (життя) за поняттями. Про дотримання законів злочинного світу. У «ничці» вирує істинне життя «за поняттями» — торгують, репетирують <…>, ненавидять і люблять (День, 24.02.1999). БСРЖ, 460. 2. мол. Закон, за яким живе певна соціяльна група. ПСУМС, 55.
ПОПАНДОС, -у, ч.; мол. Ситуація, коли руйнуються плани. ПОПАНДОС — неприємна ситуація. (Синопсис станіславський необов’язковий). ПСУМС, 55.
ПОПЕЙБОЛУ, безос.-пред.; кому що; мол. Байдуже, все одно. ПСУМС, 55.
ПОПЕНГАНЕН, -у, ч.; крим. Зад, сідниці. БСРЖ, 461; СЖЗ, 83.
ПОПЕНЗЛЮВАТИ, -юю, -юєш, док.; мол.; зах. Піти кудись; віддалитися. А тоді попензлюю праворуч (Ю. Андрухович, Рекреації); — Чекай, я зараз! — кинув я Катерині і попензлював до стійки (А. Мухарський, Попса для еліти).
ПОПИЛЮШКА, -и, ж.; мол.; жарт., зневажл. Жінка легкої поведінки. ■ Див. ПИЛА.
ПОПИСАТИ, -ишу, -ишеш, док. крим. Порізати що-небудь, кого-небудь. Підвівшись, він шурхнув рукою в кишеню куртки і верескливо вигукнув: «Попишу, суки!» (М. Омельченко, Свято біди); Так я його опасочкою, бритвочкою ледь не пописав, поганявши по нашому ретровському домі, де з водопровідних кранів сеча сюрчить, і навпаки (О. Ульяненко, Ізгої). БСРЖ, 461; СЖЗ, 83; ЯБМ, 210.
ПОПКА, -и, ж.; тюр., крим. 1. Наглядач, охоронник; конвоїр. БСРЖ, 461; ЯБМ, 2, 210.
2. Вартовий на вишці. <…> нестримний потяг до волі, який кидав зека на колючий дріт «запретки» під кулю «попки» на вишці (Книжник, 2001, № 2). БСРЖ, 461; СЖЗ, 83; ЯБМ, 2, 210.
ПОПКАР, -я, ч.; тюр. Те саме, що ПОПКА. Затхлим тюремним коридором нарізає таси (або ж випав на таси тобто ходить туди-назад) попкар (контролер), який пасе арештантів, себто стежить за ними (А. Кудін, Як вижити у в’язниці).
ПОПОЛАМ, безос.-предик., кому що; мол. Байдуже, все одно. БСРЖ, 461; ПСУМС, 56.
Бути (прийти) в пополамі, мол.; жарт.-ірон. Про стан сильного алкогольного сп’яніння. <…> а бомж уже в пополамі <…> (Телеканал 1+1, 2001 р). БСРЖ, 461.
ПОПРИКОЛЮВАТИСЯ, -ююся, -юєшся, недок., з кого; мол. Пожартувати; посміятися, познущатися з когось. — Будуть анархісти, поприколюємося (С. Пиркало, Зелена Маргарита). БСРЖ, 461.
ПОПСА, -и, ж., збірн.; мол., жрм; несхвальн. Популярна естрадна музика низького художнього рівня. ПОПСА — музика для лохів, биків, рогулів, тормозів, давнів (Синопсис станіславський необов’язковий). БСРЖ, 462; ТСРОЖ, 157.
■ Від англ. pop — популярна музика, зокрема сентиментальні пісні, призначені для масової аудиторії, на відміну від джазу і класичної музики. ТСРОЖ, 158.
ПОПСОВИЙ, -а, -е; мол. 1. схвальн. Гарний. Попсовий куртяк. // Елеґантний, сучасний. БСРЖ, 462; ПСУМС, 56.
2. Який стосується поп-музики, індустрії розваг. Попсовий репертуар. БСРЖ, 462.
3. несхвальн. Низькоякісний; примітивний. Не купуй цей підручник: я його читав, він попсовий (Запис 2000 p.). БСРЖ, 462; ПСУМС, 56.
ПОРНУХА, -и, ж.; жрм. Література, кінофільми і т. ін. порнографічного змісту. Юрчик у підборі фільмів користувався виключно своїми смаками, тому на касетах переважала порнуха (А. Кокотюха, Тупик для втікача); Замість писати чорнуху, порнуху й дебільні серіали — граємося в інтелектуальні ігри з вогнем, виштовхуючи основну масу читачів в духовну росію (Книжник, 2002, № 1). БСРЖ, 469; ТСРОЖ, 159.
ПОРОЖНІЙ, -я, -є; крим., мол. Про людину, яка не має при собі грошей. — Приніс? — зустрів Юзь Арсена, ніби він щойно до магазину вибіг. — Я порожній. (В. Слапчук, Втома воїна); Я порожній, абсолютний голяк (А. Кокотюха, Тупик для втікача). БСРЖ, 491; ЯБМ, 2, 262.
ПОРОЖНЯК, ч. 1. -у; крим., мол.; несхвальн. Порожня розмова; беззмістовна або брехлива інформація. БСРЖ, 463; ПСУМС, 56; ЯБМ, 2, 212.
Гнати (ганяти) порожняк(и). 1) крим., мол. Говорити дурниці. БСРЖ, 463; ПСУМС, 56. 2) Слухати низькопробну музику. ПСУМС, 56.
2. -а; крим. Те саме, що ПОРОЖНІЙ. ЯБМ, 2, 212.
Жити порожняком, мол. Жити без грошей. <…> останні гроші любиш тратити, щоби від них не залежати і жити «порожняком» (А. Дністровий, Невідомий за вікном).
ПОРОСЯ, -яти, с.; крим.; жарт. 1. Гаманець з грішми. БСРЖ, 463; СЖЗ, 83; ЯБМ, 2, 212.
2. Чоловічий статевий орган великого розміру. БСРЖ, 463; СЖЗ, 83; ЯБМ, 2, 212.
ПОРОТИ, -рю, -реш, недок., кого; крим., мол. Здійснювати статевий акт з кимсь. БСРЖ, 463; ПСУМС, 56; ЯБМ, 2, 213.
ПОРОТИСЯ, -рюся, -решся, недок.; мол., крим. Здійснювати статевий акт; злягатися. <…> ми хочем кушать і поротися! поротися й кушать <…> (Є. Пашковський, Щоденний жезл). БСРЖ, 463; ЯБМ, 2, 213.
ПОРТОСИК, -а, ч.; мол.; жарт. Портвейн. Це Михайло Сергійович [Горбачов] «присадив» народ на «шмурдяки», «портосики», «плодово-вигідні» (УМ, 20.08.2002 p.).
ПОРТЮША, -і, ч. мол.; жарт. Портвейн.
ПОРШЕНЬ, -шня, ч.; мол. Нога. ♦ Шевелити поршнями (матнею), мол., жрм. Швидко йти, поспішати. БСРЖ, 464; ФССГД, 145.
ПОСАДИТИ, -аджу, -адиш, док., кого, на що; мол. Привчити когось до вживання наркотиків. БСРЖ, 464.
♦ Посадити на стакан. Див. СТАКАН.
ПОСИПУХА, -и, ж.; мол. Сіль. ПСУМС, 56.
ПОСУНУТИСЯ, -нуся, -нешся, док.; жрм. З’їхати з глузду; почати поводити себе дивно. ♦ Посунутися глуздом.
Те саме. А ще Сану називав причинною, сказав я, та ви всі посунулись глуздом, п’єте, цілуєтесь, обнімаєтеся з людьми, яких у вічі не знаєте, потім тільки плечима знизуєте (В. Шкляр, Ключ).
ПОТРЯСНИЙ, -а, -е; мол.; схвальн. Прекрасний, чудовий; який викликає захоплення. Ще з літака викликала службове авто, а по дорозі з аеропорту дізналася від водія потрясну новину <…> (В. Врублевський, Нардепка). БСРЖ, 467.
ПОТУСУВАТИСЯ, -суюся, -суєшся, док.; мол. Зустрітися з друзями, приємно провести час у компанії. Врешті троє таких вирішує, що непогано було б з нами потусуватися, порозповідати нам тупих анекдотів (С. Пиркало, Зелена Маргарита); До Львова приїздить потусуватись. Тут більше тепла, розуміння (День, 1999, № 20). БСРЖ, 467. ПОТУХАТИ, -аю, -аєш, недок.; мол. Сміятися з когось, чогось, веселитися. БСРЖ, 43, КСМС.
ПОТУХЛИЙ, -ого; мол. 1. П’яний. 2. Стомлений.
ПОФІҐ, безос.-пред., кому що; мол. Байдуже; все одно. — Чесно кажучи, мені пофіґ, Дано, що тобі кепсько (А. Мухарський, Попса для еліти). БСРЖ, 467.
ПОФІҐІЗМ, -у, ч.; мол., жрм; жарт.-ірон. Стан байдужости, апатії; відсутність інтересу до оточуючого світу; презирство до зовнішніх умовностей. Анотаційні ж огляди цього видання незрідка рясніють речами, які можна пояснити чи то необізнаністю, чи то цілковитим «пофіґізмом» рецензентів (Критика, 2002, ч. 1–2); // Недбальство. Більшість слідчих дій — хрестоматійні ілюстрації повного професійного пофіґізму (ПіК, 2002, № 6). БСРЖ, 467; ТСРОЖ, 160; ТСРЯ, 485.
ПОФІҐІСТ, -а, ч.; мол. Людина, перейнята пофіґізмом; яка культивує його в собі та інших. «Чи й треба казати, що пофіґіст виходить переможцем з герцю (Книжник, 2001, № 5); Коли знедуховлений і знеможений люд ледь фізично виживає, шовініст і «пофіґіст» торжествує, бо чим гірше, тим краще (ПіК, 2000, № 2). БСРЖ, 467; ПСУМС, 56; ТСРОЖ, 161, ТСРЯ, 485.
ПОФІҐІСТИЧНИЙ, -а, -е; мол. Байдужий (про стан, ставлення до чогось). Західні інтлектуали й аналітики своїм відстороненим, а часом пофіґістичним ставленням, вважають наш регіон сферою російського впливу (Книжник, 2001, № 21).
ПОФІҐІСТКА, -и, ж.; мол. Ж. до ПОФІҐІСТ. А ще в книжечці можна зустріти <…> кальянне попахкування гусені-пофігістки <…> (Книжник, 2001, № 24).
ПОХЕЗАТИ, -аю, -аєш, док.; мол., жрм. Справити велику нужду. Четвертим днем, похезавши, вихиливши зо два літри сусідського самогону, поперся в синагогу (О. Ульяненко, Ізгої).
ПОХИЛЯТИ, -яю, -яєш, док., (куди); мол. Піти кудись. — Я б не відмовився зараз і від одеколону — сказав Вітько. — Так, треба ж засосати ще… — погодився Сашко. — Похиляли в наш регіон (М. Омельченко, Свято біди). БСРЖ, 467.
ПОЦ, -а, ч.; мол., жрм; зневажл., лайл. Дуже погана й нешанована людина. Тоді хутчіш, ніж кролик вздрочить, наш дідусь сивенький прийомами кон-фу виймає серце в поца із грудей (Л. Подерв’янський, Король Літр); Такий думає, як у нього стоїть, то він вже король. А він — поц, і все тут, просто козел! (Ю. Покальчук, Те, що на споді). ПСУМС, 56. // крим. Дурень. Проживати написане — це не бути поцом, посміховиськом, а жити, як кожному Бог виділив у житті (Книжник, 2001, № 7). ЯБМ, 2, 223.
Віспяний поц, мол. Те саме. Пензлюй, віспяний поц, і не показуйся, поки не наберешся розуму (А. Морговський, Смерть у Золотих Пісках).
■ З їдиш: pots — чоловічий статевий орган.
ПОЦЕНЬ, -цня, ч.; мол.; зневажл. Те саме, що ПОЦ.
ПОЦИДРИКАЛО, -а, січ.; мол.; зневажл. Те саме, що ПОЦ.
ПОЦИК, -а, ч.; мол.; зневажл. Те саме, що ПОЦ. Я збагнула вже доволі пізно, що в чоловікові повинна також бути жіночність, я маю на увазі не жіноподібних поциків, а сильного чоловіка, який може собі дозволити бути м’яким і слабким. Але — дозволити! (Ю. Покальчук, Те, що на споді).
ПОЦИЛУНОК, -нка, ч.; мол.; жарт.-ірон., зневажл. Те саме, що ПОЦ.
■ Жарт. перекручення літер. поцілунок.
ПОЦИНА, -и, ч.; мол. Те саме, що ПОЦ.
ПОЦМЕЙСТЕР, -а, ч.; мол. Те саме, що ПОЦ. ПСУМС, 56.
ПОЦНАЛЬДІНІ, невідм., ч.; мол. Те саме, що ПОЦ.
ПОЦЮГА, -и, ч.; мол.; зневажл., лайл. Те саме, що ПОЦ.
ПОШТРИКАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док.; мол. Здійснити статевий акт з кимсь. Поштрикалися хвилинку, як кролики, вона сказала, що було дуже добре, я навіть тоді не повірив, але не став з’ясовувати (С. Процюк, Love story).
ПОЮЗИТИ, -южу, -юзиш, док.; мол. Поносити чийсь одяг, чиюсь річ. Дай мені поюзити свій бег (Запис 2001 р).
■ Від англ. use — користуватися, застосовувати.
ПОЯС, -у, ч. ♦ Дерев’яний по пояс, мол.; зневажл., жарт.-ірон. Про дурну, недоумкувату людину. БСРЖ, 469; ПСУМС, 21.
ПРАВИЛЬНИЙ, -а, -е; крим., схвальн. Справжній, гарної якости. БСРЖ, 468; СЖЗ 84; ЯБМ, 2, 225 ♦ Правильна покупка. Гарна здобич. СЖЗ 84; ЯБМ, 2, 225.
ПРАЙС, -у, ч.; мол. Гроші. БСРЖ, 469; ПСУМС, 57. ■ Від англ. price — ціна.
ПРАПОР1, -а, ч.; арм. Прапорщик. Я пригадую свого військового «прапора», котрий вражав мене поетикою своєї лайки, її величчю (Л. Подерв’янський: ПіК, 2001, № 13); <…> вже працюючи завскладом на молокозаводі, Олександр зустрівся із колишнім прапорщиком із зони — той прийшов проситися на роботу. До речі, «прапор» був не вельми коректним у поводженні з ув’язненими, в тому числі й з Олександром (День, 16.06.2001). БСРЖ, 469; ПСУМС, 57.
ПРАПОР2, -а, ч. ♦ Прапор в руки кому, мол. Дозвіл, заклик зробити щось. Йти на контакт з адміністрацією, вислужуватися перед псами?Коли комусь до вподоби вилизувати чийсь зад — прапор йому в руки (А. Кудін, Як вижити у в’язниці).
ПРЕДКИ, мн., -дків; мол. Батьки. В Черкасах були не менш симпатичні батьки. Або «предки», як він їх називав (А. Дімаров, Містечкові історії). БСРЖ, 470; ПСУМС, 57.
ПРЕЗ, -а, ч.; крим., мол. Презерватив. БСРЖ, 470; СЖЗ, 84; ЯБМ, 2, 226.
ПРЕЗИК, -а, ч.; мол.; жарт. Презерватив. Я зовсім забув про презик! (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). <…> хоча й гумовий може гумійовий / галоші презик й шапочок басейний <…> (В. Цибулько, Майн кайф). БСРЖ, 470.
ПРИАТАЧИТИ, -чу, -чиш; комп. Зробити додаток до повідомлення електронною поштою. Приатач мені доки. Синишин, 24.
■ Від англ. attachment — прикріплення.
ПРИБАБАХ, -у, ч.; жрм; жарт.-ірон. Дивна звичка чи риса характеру. Ледь знизала плечем, розважливо мовила: — У кожного свої прибабахи (В. Слапчук, Втома воїна). ♦ З прибабахом (прибабахами). З дивацтвами (про людину). Просторіччя, жаргонізми, арготизми <…> входять у різні, навіть «поважні» тексти (гаплик, поїхав дах, пішов банячити, ловити кайф, люди з «прибабахом») (О. Сербенська, Інноваційні процеси…). БСРЖ, 471; ПСУМС, 57.
ПРИБАБАХАНИЙ, -а, -е; мол. Дивний <…> просто вона ось така прибабахана, сидить собі у ванні, телефонує звідти — з ванної — своїм друзям <…> (С. Жадан, Біг Мак); Якісь сербські народні оркестри, старі саундтреки, до того ж Сільві, як завжди, мала повні кишені свого прибабаханого нового джазу, який вона всім рекомендувала і який, крім неї, ніхто не слухав, оскільки цей новий джаз слухати просто неможливо (С. Жадан, Біг Мак).
ПРИБАМБАС, -у, ч., частіше мн. прибамбаси, -ів; мол. 1. Додаткові надлишкові, орнаментальні деталі чогось, що прикрашають і часто підвищують вартість. Михась прямував тротуаром, викладеним шикарною бруківкою, минав якісь елегантні огорожі — чавунні, ковальської роботи, прикрашені безліччю усіляких металевих «прибамбасів» (СМ, 8.10.1998); Хлопчикам і дівчаткам купуватимуть різні іграшки (одним — залізницю з фантастичними «прибамбасами»), другим — нудних ляльок (УМ, 28.03.2000); Кросівки з прибамбасами. БСРЖ, 471; ТСРОЖ, 163; ПСУМС, 57.
2. Те саме, що ПРИБАБАХ. «Ти мені скажи — на хера я сюди їхав, вдома таких самих прибамбасів мав — отак-о!» (О. Забужко, Польові дослідження з українського сексу); Набридли мені твої прибамбаси! (А. Кокотюха, Тупик для втікача).
♦ З прибамбасами. 1) З надлишковими деталями. <…> влаштуємо вам весілля по-нашому, з прибамбасами (СМ, 24.11.1995). 2) Те саме, що з прибабахом. Звісно, я не раз чула, що з «цим типом» спілкуватися непросто, що він надто високої думки про свою персону, що він «взагалі з прибамбасами», — але такого ніяк не очікувала! (В. Врублевський, Нардепка); Сім моніторів безкінечно прокручують анімаційний серіал на тему «шизофренії». <…> Дві однакові на вигляд жінки. Одна — з «прибамбасами», друга — «абсолютно нормальна». Перша мовчки проколює ногу виделкою, обпікає свічкою палець… (УС, 2001, ч. 21).
ПРИБАЦАНИЙ, -а, -е; мол., жрм; несхвальн. Несповна розуму; придуркуватий <…> вона-бо була «поетеса гостро трагічного світовідчуття», як колись писав про неї вдома один прибацаний критик <…> (О. Забужко, Польові дослідження з українського сексу); Зрештою, я би міг вже поїхати додому, але вдома у мене нікого немає, а тут хоч і прибацана, але все ж компанія, і вікенд лише починається, так що поїду пізніше <…> (С. Жадан, Біг Мак).
ПРИДОВБАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док., до кого; мол.; несхвальн. Настирливо звертатися до когось з якимись проханнями, запитаннями, вимогами; набриднути комусь чим-небудь. До мене колись придовбалося два здорових негри: «Как дєла, дєвушка, как дєла» (С. Пиркало, Зелена Маргарита).
ПРИЙНЯТИ, прийму, приймеш, док., що; жрм. Випити спиртного. ♦ Прийняти на груди. Те саме. Учені Каліфорнійського університету стверджують: від похмілля не відкараскатися чоловікові вагою 80 кг, який «прийняв на груди» 5–6 чарчин, а 60 кг мадам вистачить і 3–5 скляночок спиртного (УМ, 3.01. 2002). БСРЖ, 476; ЯБМ, 2, 235.
ПРИКИД, -у, ч. 1. мол., крим. Будь-який одяг. На роботі на мій прикид ніхто не звернув уваги, зате всі з величезною цікавістю розглядали білий пластир на чолі (В. Кожелянко, Чайна Ейфорія); Навіть Шер, відома любителька поепатувати публіку відвертими «прикидами» з прозорої тканини абощо, з’явилася у суворій чорній сукні (УМ, 18. 06.2000). БСРЖ, 474; ПСУМС, 57; СЖЗ, 84; ТСРОЖ, 164; ЯБМ, 230.
2. мол.; схвальн. Гарний, дорогий, модний одяг. В подальших контактах з’ясувалося, що Андрій — мудак із позірно аристократичним прикидом, всередині — гнилий півхуйчик (Синопсис станіславський необов’язковий). БСРЖ, 474.
ПРИКИДУВАТИ, -ую, -уєш, док. мол. 1. Брати до відома, уявляти собі щось. БСРЖ, 474.
2. Думати, планувати. ПСУМС, 57.
3. Приміряти, підбирати одяг комусь. БСРЖ, 474; ПСУМС, 57.
ПРИКИНУТИ, -ну, -неш, док.; мол. 1. що. Зрозуміти, взяти до відома, уявити собі щось. Прикиньте, я тут цілими днями сиджу один, з котом <…> (С. Пиркало, Зелена Маргарита); Прикинути — осмислити, зрозуміти значення чогось (КСМС).
2. Подумати, спланувати щось. ПСУМС, 57.
ПРИКИНУТИЙ, -а, -е; мол., крим.; схвальн. Модно, гарно вдягнений. БСРЖ, 474; ПСУМС, 57; ЯБМ, 2, 230.
ПРИКОЛ, -у, ч. 1. крим., мол. Жарт, розіграш; дотепний вислів. Сєрому відомі їхні приколи <…> (Є. Пашковський, Безодня); Почалася розмова з тупими приколами (В. Канюс, Сентиментальний блюз); Коли вони бачать на телеекрані чергову гладеньку пику вітчизняного політика, то одразу перемикають на неінтелектуальний бойовик <…> або на сумнівні «приколи» Вєрки Сердючки (Критика, 1999, ч. 10); Багато хто вважав це або чиїмось злим «приколом», або фатальною помилкою (ПіК, 1999, № 35). БСРЖ, 474; ПСУМС, 57; СЖЗ, 85; ТСРОЖ, 165; ЯБМ, 2, 231.
Для (задля) приколу, мол. Задля жарту, розваги. Наприклад, як геї самі називають людей свого середовища? Либонь, не «гоміки» чи «педерасти» …Втім, виявляється, що і так теж. Такі слова вони вживають для «приколу», для образи та на адресу тих, хто чіпляється до випадкових юнаків <…> (ПіК, 1999, № 12); Це — модель, а ціль — привернути увагу до інституту. І все безкоштовно, задля приколу (МТ, 1999, № 17). БСРЖ, 474.
2. тюр. Тест на перевірку новачка в камері. БСРЖ, 474; СЖЗ, 85; ЯБМ, 2, 231.
3. крим. Анекдот. Інтернет-приколи (рубрика анекдотів у газеті «Україна молода»). ЯБМ, 2, 231.
ПРИКОЛІСТ, -а, ч. мол. Людина, яка любить жартувати, створює смішні ситуації. Інтерівська родина «інтерівських» «золотих гусаків» поповнилася ще одним гідним членом: нещодавно клубний піджак було одягнуто на відомого «приколіста» телеканалу Єгора Бенкендорфа (День, 17.08.2001). БСРЖ, 475.
ПРИКОЛОТИСЯ, -юся, -єшся; мол. 1. з кого, з чого. Посміятися з когось, з чогось, висміяти когось. Прикололися з викладача. БСРЖ, 475.
2. до кого, до чого. Полюбити когось, захопитися чимсь. Приколовся до однокурсниці. Прикололася до чеського фольклору. БСРЖ, 475; ПСУМС, 57.
ПРИКОЛЬНИЙ, -а, -е; мол.; схвальн. Потішний, смішний, достойний іронії. Коли Моніку запитали, що вона збирається робити з тим платтям, вона відповіла: «Спалю його у каміні» Важко сказати, чи вчинить Моніка саме так. Не виключено, що це плаття згодом буде виставлено на якомусь «прикольному» аукціоні (ВЗ, 24.07.2001); Прикольний сюжет на телебаченні; Прикольне татуювання. // Дотепний, іронічний (про людину). Поплавський для них «прикольний» мужик, із ним не нудно, він завжди охоче йде на контакт (МТ, 1999 № 17); Круті та прикольні — ви їх добре знаєте, але тепер вони… в білому! Команда КВН ХАІ в комедійному молодіжному серіалі (Реклама: День, 16.06.2001). БСРЖ, 475.
ПРИКОЛЬНО, присл., безос.-пред.; мол.; схвальн. Весело, ориґінально, з гумором. Вони не ставлять дурних питань на кшталт <…> «ну розкажи що-небудь, ти так прикольно розказуєш» <…> (С. Пиркало, Зелена Маргарита); Сторінки до двадцятої я тихо лаялася — «що за дурню мені підсунули, сюжет кульгає не те щоб сильно, зате на обидві ноги…». Ще сторінок за десять я додавала: <…> але прикольно (Книжник, 2002, № 10). БСРЖ, 475.
ПРИКОЛЬЧИК, -а, ч.; мол. Пестл. до ПРИКОЛ. Свіженький прикольчик.
ПРИКОЛЮВАТИСЯ, -ююся, -юєшся, недок. 1. з когось, з чогось; мол., крим. Сміятися з кого, з чого. Приколюватися з анекдота. БСРЖ, 473; ПСУМС, 57.
2. до чого; мол. Захоплюватися чимсь; отримувати задоволення від чогось. Приколюватися до буддизму.
ПРИМАК, -а, ч.; жрм; жарт. Цигарки «Прима». Якість, звичайно, не та, але все-таки кращі за «примак» дядечка Толі (В. Шкляр, Елементал).
ПРИМОРОЖЕНИЙ, -а, -е. мол.; жрм. Дивна людина; недоумкуватий, дурень. Маня відверто образилась і мовчки полізла за вікно, а Конопляний для повного заспокоєння зубною пастою підвів примороженому дідуганові вуса: нехай посмішить на обході лікаря Колегу <…> (Є. Пашковський, Безодня).
♦ Альоша приморожений, жрм. Те саме. ФССГД, 22, 43.
ПРИМОЧКА, -и, ж. 1. крим. Авантюра. СЖЗ, 85; ЯБМ, 232.
2. крим. Спосіб обману під час гри в карти. СЖЗ, 85; ЯБМ, 233.
♦ Примочка на пуп. Самосуд над конокрадами. СЖЗ, 85; ЯБМ, 233.
3. мол.; жарт. Розіграш; дотепний вислів. Банальні примочки.
4. муз. Спеціяльний пристрій, елемент музичної апаратури для створення різних ефектів при обробці звуку. БСРЖ, 477; ПСУМС, 57.
ПРИПАРЕНИЙ, -ого; мол.; зневажл. або жарт.-ірон. Психічно ненормальна людина. ПСУМС, 58.
ПРИПАРОК, -рка, ч.; мол. Те саме, що ПРИПАРЕНИЙ. ПСУМС, 58.
ПРИПУДРЕНИЙ, -а, -е; жрм. Дурний (розумово обмежений). ФССГД, 194.
ПРИПУХЛИЙ, -а, -е; мол. Зляканий. Вздовж колони літали бойові гелікоптери, розганяючи припухлих від такої кількости бронетехніки печальних баварських ворон (С. Жадан, Біг Мак).
ПРИПУХНУТИ, -ну, -неш, док.; мол. Злякатися чогось або когось. Я припух, як побачив, що вони йдуть (Запис 1996 p.). БСРЖ, 477.
ПРИТАРГАНИТИ, -ню, -ниш, док., що; жрм. Принести щось. <…> ліжко з металевими бильцями (чи не якийсь зальотний «прапор» притарганив з казарми за слоїк самогонки?) (В. Врублевський, Текля з Марією…).
■ Від діял. тарганити — тягти, волокти.
ПРИХІД, -ходу, ч. 1. крим. Зупинка міського Транспорту. БСРЖ, 479; СЖЗ, 85; ЯБМ, 2, 239.
2. крим. Місце проживання ватажка злочинного угруповання. БСРЖ, 479; СЖЗ, 85.
3. нарк. Ейфорія після вживання наркотиків. БСРЖ, 479; СЖЗ, 85; ЯБМ, 2, 239.
4. крим. Стан алкогольного сп’яніння. Зелений змій на тебе чекає <…>, я швидко підійшов до холодильника, вийняв пляшку коньяку, <…> взяв кришталеву чарку грамів на тридцять, поклав на місце, взяв більшу, грамів на сімдесят, налив по вінця, ховаючи сам від себе очі, перекинув у рот, ковтнув, не чекаючи приходу, врізав скибочку сиру, з’їв, пішов у кімнату, сів у крісло… Прихід був вражаючим <…> (В. Кожелянко, Чайна Ейфорія). БСРЖ, 479.
ПРИШИТИ, -ию, -иєш, док., кого; крим. Убити когось. — Пришити його, та й годі, — почув він раптом захриплий бас Зорби (Ю. Кузнєцов, Лабіринт). БСРЖ, 480; СЖЗ, 85; ЯБМ, 2, 240.
ПРОБІЙ, -ою, ч.; мол. Людина з повільною реакцією; дурень. ПСУМС, 58.
ПРОБУХАТИ, -аю, -аєш, док., що; мол. 1. Пропити (гроші, майно і т. ін.). Пробухати стипендію. ПСУМС, 10.
2. Захопившись пиятикою, не встигнути щось зробити. Їхала в Москву, поїзд пробухала (С. Пиркало, Зелена Маргарита).
ПРОВІНЦІАЛЬ, -ю, ч.; мол.; жарт.-ірон. Майонез «Провансаль».
ПРОГАРИ, -ів, мн.; арм., морськ. Військові чоботи із високими халявами. Балабін; БСРЖ, 481.
ПРОДАБЛИТИСЯ, -блюся, -блишся, док.; мол. Сходити в туалет. БСРЖ, 482; ПСУМС, 21.
■ Див. ДАБЛ.
ПРОДИНАМИТИ, -млю, -амиш, док.; кого, що; мол.; несхвальн. Не дотримати обіцянки. І справа навіть не в тому, що чимало запрошених на «Книжку року 2000» нардепів від мистецтва «продинамили» захід <…>, а радше в неприсутності на церемонії нагородження деяких видавців-переможців (Книжник, 2001, № 9); // Пропустити призначену зустріч, не виправдати надій на сексуальну близькість.
ПРОЇХАТИ, -їду, -їдеш; док.; мол. Не почути або не зрозуміти сказаного. Я проїхав, що ти говорив. ПСУМС, 58.
ПРОКОЛ, -у, ч.; жрм; несхвальн. Невдача, помилка. Це для порядної людини бути впійманою на обмані привселюдно — ганьба. Для них — усього лише прикрий «прокол», нечиста робота (УС, 2001, Ч. 13). БСРЖ, 483; ПСУМС, 58; СЖЗ, 85; ТСРОЖ, 483; ЯБМ, 2, 246.
■ Первісно — проколювання працівником ДАІ водійського талону за порушення правил дорожнього руху. БСРЖ, 483, ТСРОЖ, 483.
ПРОКОПАН, -у, ч.; нарк. Паркопан. <…> блатні навчили в обмін на цигарки приховувати збудливий прокопан <…> (Є. Пашковський, Безодня). ПСУМС, 58.
ПРОЛЕТІТИ, -ечу, -етиш, док.; крим., жрм; несхвальн. Пропустити виграш. <…> То що риб’ята — сказав до компанії — київське «Динамо» пролєтєло? (В. Шевчук, Сонце в тумані). ЯБМ, 2, 247.
ПРОЛЬОТ. -у, ч.; жрм. Невдача, прорахунок. БСРЖ, 484. ♦ Остатися в прольоті. Не пощастило в чомусь, залишився ні з чим. ФССГД, 147.
ПРОПАЛЬ, -ю, ч.; крим., мол. Непомітна передача краденого співучаснику під час карманної крадіжки. БСРЖ, 58; СЖЗ, 86; ЯБМ, 2, 249.
ПРОПІДАР, -а, ч.; мол. Те саме, що ПІДЕР2. <…> читати вірша про хлопченя з розумними очима і чолом високим та ясним, — про того лисого пропідара, трупоїда <…> (Є. Пашковський, Щоденний жезл).
ПРОСУНУТИЙ, -а, -е. 1. мол., жрм; схвальн. Той, хто серйозно займається чимось, знає щось краще за інших; компетентний у своїй галузі. Закрадається підозра, що «просунуті» вітчизняні видавці занадто перейнялися міленіумом і вирішили відчайдушно «згадати все», як Шварцнегер (Книжник, 2001, № 3); Підручник Гужви, Кодалашвілі, Романовської складено не для «просунутих» у мовній царині учнів, а для тих, хто має сяке-таке поняття (Книжник, 2001, № 4). Політично просунутий люд. Просунута молодь. Просунутий програміст. БСРЖ, 482; ПСУМС, 59.
2. мол., інтел. Який потребує компетенції для розуміння. Просунутий фільм. Югановы, 187.
ПРОТИГАЗ, -а, ч. мол.; жарт.-ірон. Некрасива жінка. ПСУМС, 59. // Некрасиве жіноче обличчя. <…> У неї ж не морда, а протигаз (В. Діброва, Поетика застілля).
ПРОФЕСОР, -а, ч.; комп.; жарт. Центральний процесор комп’ютера.
ПРОФУРА, -и, ж. 1. крим., мол.; зневажл., лайл. Жінка. БСРЖ, 487; СЖЗ, 86; ЯБМ, 252.
2. мол.; зневажл. Жінка легкої поведінки. Отак поступово ти входиш у дійсність, пам’ятаючи, що гарячої води може й не бути, що профура з 303-ї ночувала не в 727-й, як було помилково заявлено в коридорі, а в 729-й … (Ю. Андрухович, Московіада); <…> Це ота-таки профура? — Ага. Закохала його в себе, він і соплі розпустив. — З нею вся вулиця спала (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). БСРЖ, 487; ПСУМС, 59.
■ Контамінація слів проститутка і фура.Фурати — означає їхати, пересуватись. Профура — повія, яка пересувається по панелі без попередніх телефонних погоджень з клієнтами. Смирнов, 178.
ПРОХАВАТИ, -аю, -аєш, док., що; мол. Зрозуміти щось; сприйняти зміст, значення, суть чого-небудь. Юрія Чигирина [поезію Ю. Чигирина] прохавати важко (Книжник, 2001, № 18).
■ Див. ХАВАТИ2.
ПРОЦЕС, -у, ч.; крим. Групове злягання. БСРЖ, 487; ЯБМ, 2, 253.
♦ Процес пішов, жрм; жарт.-ірон. Рух у якийсь бік уже почався (незалежно від чиєїсь волі, команди); повернення до чогось немає. Ще не вмерла Україна, та процес уже пішов (Запис 1996 p.). БСРЖ, 487.
■ Вислів М. С. Ґорбачова у кінці 80 — поч. 90-х pp.; пов’язаний з мовним стереотипом невідворотній процес. БСРЖ, 487.
ПРОШАРИТИ, -рю, -риш, док., що; мол. Зрозуміти. Прочитав книжку — і з понтом усе прошарив <…> (Книжник, 2000, № 4).
ПРОШМАНДО, невідм., ж.; мол.; жарт.-ірон. Те саме, що ПРОШМАНДОВКА2.
ПРОШМАНДОВКА, -и, ж. 1. крим.; жрм; зневажл. Повія, яка опустилася. БСРЖ, 487; ЯБМ, 2, 254.
2. жрм; презирл., лайл. Жінка легкої поведінки. Бела забігла до кімнати, перевірила туалет, кухню та ванну, обдивилася балкон, не забула і про кладовку. «Де його прошмандовка?» — накинулася вона на господарів. Колись Михайло зняв її п’яненького чоловіка разом з манекенницею і, мабуть, фотографія та потрапила до Бели (В. Діброва, Збіговиська).
ПРУТЕНЬ, -тня, ч.; мол. Чоловічий статевий орган. <…> ото догола роздягнеться, прутень, як пам’ятник Леніну стоїть, а ця фігурка на шиї… ну краса та й годі! (Л. Кононович, Феміністка); «Наконєц-то», — зойкнув Юра, вивільнившись із майтків, і було незрозуміло, що саме він має на увазі: нашу зустріч наодинці, закінчення процесу роздягання, чи зацікавлення, що, напевно, відбилося на моєму обличчі під час розглядання його войовниче відстовбурченого прутня (Н. Сняданко, Колекція пристрастей); Мій прутень героїчно пульсував у Лідиній долоні, відчуваючи те саме, що відчуває курча, коли йому скручують шию (Ю. Винничук, Обід).
ПРУХА, -и, ж.; мол. Веселе проводження часу. БСРЖ, 488; ПСУМС, 59.
ПСЕВДА, -и, ж.; пласт. Ім’я, що присвоюється кожному пластуну. Пласт. сл.
ПСЕВДУХА, -и, ж.; мол. Прізвисько, кличка.
ПТЕРОДАКТИЛЬ, -я, ч.; мол.; жарт. Процес блювання у вікно. ПСУМС, 59.
ПУЗИР, -я, ч.; мол., жрм. Пляшка із спиртним. ♦ Пузир Петрович, крим. Пляшка горілки. БСРЖ, 489; ПСУМС, 59; СЖЗ, 87. Роздавити пузир, жрм. Випити пляшку спиртного. ФССГД, 196.
ПУЛЯ, -і, ж.; крим., мол. Преферанс. ПСУМС, 59; ЯБМ, 2, 259.
ПУНКЕР, -а, ч.; мол. Панк. БСРЖ, 490; ПСУМС, 59.
ПУРГА, -и, ж.; крим., мол.; несхвальн. Беззмістовна розмова; теревені. БСРЖ, 490; ПСУМС, 59; ЯБМ, 2, 260. ♦ Гнати пургу. Говорити, писати дурницю, нісенітницю, щось абсурдне. — Ну і куди думаєте далі? В сільське господарство? — Женеш пургу, мужик. Подамось куди-небудь до Криму. Тепло, фрукти, море… (А. Кокотюха, Останній раз). БСРЖ, 490; ФССГД, 197.
ПУТАНА, -и, ж.; жрм. Повія. Для них це — просто робота. Звичайна робота звичайних київських путан (ДУ, 2.0.1999). БСРЖ, 490; ЯБМ, 2, 292. // крим. Найвищий розряд в ієрархії повій, еліта, аристократія. СЖЗ, 87.
■ Від італ. puttana.
ПУЦАЛІН, -а, ч.; мол.; жарт. Те саме, що ПУЦЮР. Пішов до умивальника помити пуцалін, а там, глядь, уже води нема (Синопсис станіславський необов’язковий).
ПУЦЮР, -а, ч.; жрм. Чоловічий статевий орган.
■ Від укр. діял. пуц(ь)ка — чоловічий статевий орган. ■ Пуца від рум. puţă — penis. Горбач 1966, 44. Слово у формі пуц, пуцак, пуцюрина побутувало у бурс-сем. арґо.
ПУЦЬКАКЛЯМКА, у знач. вигуку; мол. Крах, кінець. ПСУМС, 59.
ПУШЕР, -а, ч.; мол., нарк. Торговець наркотиками вроздріб. Перша моя помилка як недосвідченого «пушера» (вуличного торговця наркотиками) полягала у моєму вбранні (ПіК, 2001, № 5). * Образно. Львівський гурт КОРОЛІВСЬКІ ЗАЙЦІ і є тими «пушерами», котрі не дають загнутися українському рок-н-ролу (ПіК, 2002, № 41). БСРЖ, 492.
■ Від амер. розм. pusher.
ПУШКА, -и, ж.; крим. 1. Пістолет; вогнепальна зброя. — Завтра. О десятій ранку. — Годиться! Виходить, за мною — «пушка»? (С. Бортніков, Чистильник); Матросик лиш підняв свою «пушку», як вила Охрімові пришпилили йому руку прямо до стіни (Ю. Гудзь, Ісихія); При ньому виявилась «пушка» — газовий пістолет (Ровесник, 13.07.2000). БСРЖ, 492; ПСУМС, 59; СЖЗ, 87; ЯБМ, 2, 26.
2. Обман; шахрайство. БСРЖ, 492; СЖЗ, 87; ЯБМ, 2, 263.
ПШЕК, -а, ч.; мол.; жарт.-ірон. Поляк. У Львові пшеків повно. БСРЖ, 492.
■ Від характерної особливости фонетики польської мови. БСРЖ, 492.
П’ЯТАК, -а, ч. 1. крим. Місце збору злодіїв І ПОВІЙ. СЖЗ, 87.
2. крим. Особа, яку переслідує основна маса в’язнів. СЖЗ, 87; ЯБМ, 2, 267.
3. мол. Круглий танцмайданчик. ПСУМС, 59.
П’ЯТДЕСЯТКА, -и, ж.; жрм. П’ятдесят років. Теті Роксоляні під п’ятдесятку і, як мені шепнула Ліда, вона ще не грана. Ну що ж, її цнотливість цілком на сумлінні Лідиного батька (Ю. Винничук, Обід).
П’ЯТИХАТКА, -и, ж.; мол. П’ятсот грошових одиниць. ПСУМС, 59; Югановы, 190.
П’ЯТІРКА, -и, ж.; нарк. Шприц об’ємом п’ять кубічних сантиметрів. ПСУМС, 59.
П’ЯТКА, -и, ж. 1. нарк. Недокурок цигарки з марихуаною, де найбільша концентрація наркотику. БСРЖ, 495.
2. жрм. П’ятирічний термін ув’язнення. Оксані Мешко у 1981 п’ятку дали (Запис 1992 p.).
П’ЯТНАДЦЯТКА, -и, ж.; жрм. Строк ув’язнення п’ятнадцять років. Вишак на п’ятнадцятку замінили (Запис 1998 p.).
П’ЯТСОТ. ♦ П’ятсот вісімдесят третій, мол.; жарт. Рудий хлопець. ПСУМС, 59.
■ Від крим. жарґ. рижик — золото; назва проби дорогоцінного металу метонімічно позначає золото, з яким, своєю чергою, асоціюється рудий колір.

Unless otherwise stated, the content of this page is licensed under Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License