Р

РАГУЛІССІМО, невідм., с.; мол. Найвищий ступінь дурости. ПСУМС, 59. ■ Див. РАГУЛЬ.
РАГУЛЬ, РОГУЛЬ, -я, ч.; крим., мол. Сільський житель. ПОПСА — музика для лохів, биків, рагулів, тормозів, давнів (Синопсис станіславський необов’язковий); У Львові завжди залишається приблизно та сама кількість сволоти, божевільних, патріотів, громадян, міщан, богеми, рогулів, москалів — усіх категорій населення (Ю. Андрухович, Мала інтимна урбаністика); Я, Віктор Неборак, солідарний з нею [Оксаною Забужко] в тому, що з нас, українців, уже довгий час роблять «рогулів» і «жлобів» (В. Неборак, Повернення в Леополіс). ПСУМС, 59; ЯБМ, 2, 298.
РАГУЛЬСТВО, -а, с., мол.; зневажл. Дурість; примітивність. <…> спаскудити можна навіть такий бурхливий святковий каскад — скнарнісю і відвертим рагульством (ПіК, 2002, № 47–48).
РАДАРИ, -ів, мн.; мол. Уші. БСРЖ, 496. ♦ Радари наставити, жрм; жарт. Уважно слухати. ФССГД, 198.
РАДЕЙКО, -а, с.; мол. Радіо. ПСУМС, 60.
РАДИК, -а, ч.; жрм; жарт. Радіонуклеїд. ♦ Радики б’ють кого; жрм. Про дурну (розумово обмежену людину). ФССГД, 198.
РАДІСТЬ, -дости, ж. ♦ Вчена радість, наук.; жарт. Засідання вченої ради в науковій установі.
РАКЛО, -а, ч. 1. крим. Босяк. БСРЖ, 500; СЖЗ, 87; ЯБМ, 2, 280. ■ Від циган. ракло — хлопець (не циган). Горбач 1966, 28.
2. мол. Сільський житель.
РАКОМ, присл. ♦ До Москви раком не переставиш, жрм; жарт., вульґ. Уживається на означення великої кількости жінок, з якими чоловік перебував у статевих зв’язках. <…> за щупку махорки нахвалявся походеньками по паскудах, так іменував жінок, яких мав: «до Москви раком не переставиш» <…> (Є. Пашковський, Безодня). Кишки раком стають, мол.; жарт. Про почуття голоду. — Я страшенно голодна. Кишки раком стають (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). Навіки раком, жрм; ірон.-зневажл., вульґ. Монумент Возз’єднання України з Росією у м. Києві. ■ Жарт. перекручення навіки разом.
РАКУШКА, -и, ж. мол. Тілиста дівчина зі слабкими розумовими здібностями. ПСУМС, 60.
РАМС, -у, ч.; крим., мол. З’ясування стосунків, суперечка. ♦ Поплутати рамси. Помилитися. Дехто під час розмови плутає рамси, себто поводить себе неправильно й не надто розуміє ситуацію, яка склалася <…> (А. Кудін, Як вижити у в’язниці). Розвести рамси. Довідатись про щось. Вислів розвести рамси означає з’ясувати, хто правий, а хто — ні. Найчастіше це відбувається десь у кутку камери за кухлем чифіру (А. Кудін, Як вижити у в’язниці). БСРЖ, 500.
РЕАНІМАЦІЯ, -ії, ж. мол.; жарт. 1. Пивний бар. ПСУМС, 60.
2. Стан повного сп’яніння. ПСУМС, 60.
РЕБАКИ, -ів, мн.; мол. Кросівки фірми Reebok. ПСУМС, 60.
РЕВЕРС, -е, ч.; мол. Процес блювання. ПСУМС, 60.
РЕЗИНА, -и, ж.; крим. Автобус, тролейбус. СЖЗ, 88.
РЕЙВ, -у, ч.; мол., муз. Один з напрямів музики техно. Молодь сьогодні співає pen, танцює «Самбу», дошукує екстазу з рейву (Смолоскипи, 1997, № 2). БСРЖ, 519.
РЕЛАШКА, -и, ж.; нарк. Таблетки реланіюму. ПСУМС, 60.
РЕП, -а, ч.; шк. Репетитор. БСРЖ, 508.
РЕПАН, -а, ч.; мол. Дошкульний удар по голові за допомогою середнього пальця правої руки, якому надає прискорення ліва рука. <…> а мені дав лункого репана / так що всі зареготалися / і забризкали слиною барокамеру кайфу <…> (А. Коваленко: Молоде вино). ПСУМС, 60.
РИБА, -и, ж. 1. крим. Дівчина, жінка. БСРЖ, 517; СЖЗ, 88.
2. мол. Пісня без слів. Працюючи над піснями, він в основному писав лише вірші, причому це не були «тексти» чи «риба», як то зараз у більшості поетів-піснярів (ПіК, 2000, № 35). ПСУМС, 60.
3. інтел. Сценарій кінофільму. В рибі потенційного кіношедевру йдеться про молоде подружжя, що відпочиває — розважається в столиці Галичини під час візиту Папи Римського (Книжник, № 1, 2002); <…> а спробувати зняти за «Елементалом» кіно, то «Буржую» довелося б сховатися, бо сценарна риба «Елементалу» значно сильніша й динамічніша (Книжник, № 1, 2002).
4. наук. Заздалегідь підготовлений текст рецензії, відгуку і т. ін., який передається рецензентові.
♦ Поміняти рибам воду, мол. Справити малу нужду. ПСУМС, 60.
РИГА, -и, ж.; крим., мол.; жарт. Блювання. БСРЖ, 509; ЯБМ, 2, 294. ♦ Поїхати в Ригу. Виблювати. БСРЖ, 509. Поїхати в Ригу через Горлівку, жрм. Те саме. ФССГД, 201. ■ Гра слів Рига (ригати) і Горлівка (горло). ■ Слово було відоме бурс.-сем. арґо.
РИГАЛЕТТО, невідм., ч.; мол.; жарт.-ірон. Те саме, що РИГА. ♦ Ригалетто поїхав у Ригу, мол.; жарт. Те саме.
РИЖИКИ, -ів, мн. Гроші. БСРЖ, 518; СЖЗ, 88.
РІГ, рогу, ч. ♦ Дати по рогах кому; крим., мол.; ірон. Сильно вдарити когось. — <…> Давай, я зараз скажу йому все. А тоді натовчемо йому хавальник, га? — Ну, цього не треба- Чого ти такий обережний, такий вихований? Йому треба дати по рогах, чесне слово! Якщо ти не хочеш, то я сам зроблю це! (Ю. Андрухович, Рекреації). ЯБМ, 2, 296. Замочити роги, крим. Потрапити у неприємне становище. СЖЗ, 44. Засадити по рогах, крим. Ударити в обличчя. СЖЗ, 44. Роги збити (обламати) кому; крим. 1) Сильно побити когось. — Хочеш, я наб’ю йому рило? — спитав Хома. <…>— Поки що не треба, Хома. Мені шкода його — він ще дуже молодий. — Йому треба обламати роги, от і все, — переконував Хомський (Ю. Андрухович, Рекреації). БСРЖ, 511; СЖЗ, 89; ЯБМ, 2, 94. // Побити групою за провину. <…> завести у найближчий приймальник-розподільник і «обламати роги» (УМ, 24.02.2001). БСРЖ, 511; СЖЗ, 89. 2) Залякати, підкорити собі когось. Свою мету він, природно, вважав за вищу, державно вагому й навчився безпомилково відбирати серед в’язнів тих, кому слід обламати роги в першу чергу, а також матеріал, корисний для діла… (О. Лук’яненко, Строк давності). БСРЖ, 511; ЯБМ, 1, 516.
РІНГУШНИК, -а, ч. мол. Записна книжка (з номерами телефонів). БСРЖ, 510; ПСУМС, 61.
■ Від англ. to ring up — подзвонити по телефону.
РОВЕР, -а, ч. ♦ Триколісний ровер, мол.; жарт. Каток для укладання асфальту. ПСУМС, 61.
РОГАТИЙ, -ого. 1. крим. Недосвідчений злодій. БСРЖ, 511; СЖЗ, 89.
2. мол.; зневажл. Провінціял; некультурна, малоосвічена людина. [Малява:] Еге. Сюжети… Це для рогатих (Б. Жолдак, Голодна кров). ПСУМС, 61.
3. мол. Тролейбус. БСРЖ, 511; СЖЗ, 89; ЯБМ, 2, 297.
Рогатий маршрут, мол. Тролейбусний маршрут. У Києві з’явився ще один «рогатий» маршрут, який покращить транспортне сполучення у Мінському районі столиці (УМ, 6.09.2001).
РОГАТІССІМО, невідм., ч.; мол.; зневажл. Те саме, що РОГАТИИ2.
РОГЕР, -а, ч.; мол.; ірон.-зневажл. Селюк, що любить кататися на мотоциклі. ПСУМС, 61.
■ Див. РАГУЛЬ, РОГУЛЬ.
РОГОБАН, -а, ч.; мол. Те саме, що РОГУЛЬ.
РОГОВЕНКО, -а, ч.; мол.; зневажл., ірон. Те саме, що РОГУЛЬ.
РОГОПИЛ, -а, ч.; мол.; зневажл. Те саме, що РОГАТИЙ 2. ПСУМС, 61.
РОГУЛЬСЬКИЙ, -а, -е; мол.; зневажл. Недалекий, примітивний. Львів просто на очах позбувався людей молодих, здібних, розумних. Самі вони звинуватили у своєму виборі рогульську місцеву владу (Ю. Андрухович, Мала інтимна урбаністика).
РОДАКИ, -ів, мн.; мол.; жарт. Батьки підлітків. Зависають, в основному, в когось на хаті, де немає родаків, господарів та інших сторонніх, щоб можна було нормально відірватися (Синопсис станіславський необов’язковий). Югановы, 195.
РОЖЕВО-МАЛИНОВО, безос.-пред., кому що; мол. Байдуже, все одно. ПСУМС, 61.
■ За аналогією до ФІОЛЕТОВО.
РОЗБИТИ, -зіб’ю, -зіб’єш, док., що; жрм. Розміняти гроші. — Іллюхо, розбий соточку на гривні! (С. Бортніков, Чистильник). БСРЖ, 496.
РОЗБІРКА, -и, ж. 1. крим. З’ясування стосунків, розв’язування конфліктів у кримінальному середовищі (звичайно із застосуванням насильства, бійками, вбивством). Кримінальні розбірки почалися в Миколаєві (День, № 29); 19 березня члени двох бандитських груп влаштували «розбірку» з автоматними чергами в центрі Одеси — Дюковському паркові (День, 30.03.1999). СЖЗ, 89; ТСРЯ, 530; ТСРОЖ, 173; ЯБМ, 1, 272. 2. мол., жрм. З’ясування обставин конфлікту, обговорення спірних питань. Ювілейні розбірки «Піснярів» (День, 1.10.1999). ТСРЯ, 530.
РОЗВЕСТИ, -еду, -едеш, док.; мол. 1. на що. Примусити когось витратити гроші, заплатити за щось. Розвести на ресторан. БСРЖ, 497; ПСУМС, 61.
2. Обдурити когось. Розвести замовника. БСРЖ, 497.
Розвести на базари, кого. Примусити когось видати секретну інформацію. ПСУМС, 61.
РОЗВОДИТИ, -джу, -диш, недок., кого, (на що), мол. Обдурювати когось. Я знаю кілька веселих дівок, котрі геть не тямлять не лише у психоаналізі, а взагалі мало що тямлять, але ти ба, дуже непогано заробляють, розводячи на психоаналіз лохів (ПіК, 2001, № 25). БСРЖ, 497.
РОЗГІН, -гону, ч.; мол. Татуювання. ПСУМС, 61.
РОЗДАЧА, -і, ж. ♦ Потрапити (попасти) під роздачу, мол. Бути побитим; зазнати покарання. * Образно. Такого ж прикрого сприйняття заслуговує Іздриківський «Острів Крк», хоч ця книжка вигулькнула на обрії вже в новому тисячолітті, а тому «під роздачу» не потрапляє (Книжник, 2001, № 3). БСРЖ, 498; ПСУМС, 61.
РОЗКІШНИЦЯ, -і, ж.; інтел. Жіночий статевий орган. Я підняв очі вгору — й просто на стелі побачив картину в золоченій рамі: гола дівчина лежить горілиць на білому простирадлі, цнотливо прикриваючи долонькою свою розкішницю (Л. Кононович, Феміністка).
РОЗКЛАД, -у, ч. мол. 1. План, задум, намір. БСРЖ, 501.
2. Ситуація, стан справ. Машина записана на іншу людину, доручення — на Христю, моїх пальчиків на «волині» немає… У мокрих справах ствол не засвідчений. При такому розкладі сам Господь Бог не зможе пришити мені кримінал (С. Бортніков, Чистильник). БСРЖ, 501; ПСУМС, 61.
РОЗКОЛОТИ, -олю, -олеш, док., кого.
1. крим., міл., жрм. Добитися потрібних свідчень; примусити когось зізнатися в чомусь (як правило, у скоєнні злочину). Лагутський, який вже й не сподівався легко «розколоти» хлопця, посвітлішав на обличчі (В. Врублевський, Замах на генсека). БСРЖ, 501; СЖЗ, 89; ЯБМ, 282.
2. (на що); жрм. Примусити когось поділитися чимсь, віддати, купити комусь щось — Кого отак розколола? — вже мирніше спитав Шурик. (В. Шевчук, Сонце в тумані); Володимир таки зумів «розколоти» Лиса, і невзабарі, змоловши жменю брунатно-лискучих бобів, ми почали збадьорюватися (А. Шевчук, Чорний човен неволі); — Пляшки порожні, у кишенях вітер, і — нікого розколоти хоч би на кухоль пива (А. Морговський, Тінь птеродактиля). Розколоти на бабки. БСРЖ, 501.
Розколоти на випивон кого, крим. Змусити когось почастувати спиртним. СЖЗ, 89; ЯБМ, 2, 283.
РОЗКРУТИТИ, -учу, -утиш, док., кого.
1. крим., міл. Примусити когось давати свідчення, зізнатися у скоєнні злочину. Справу вела молодий слідчий Жовтневої районної прокуратури Наталя Куракова, яка рік тому одержала диплом. Вона і «розкрутила» вбивцю на стовідсоткове зізнання (День, 7.09.1999). БСРЖ, 502; ЯБМ, 2, 283.
2. на що; крим. Збільшити строк покарання. БСРЖ, 502; СЖЗ, 89.
3. на що; мол. Примусити когось витратити гроші. <…> розкрутити «на бабки» (пиво, ковбасу, квиток до Сімферополя) звичайного цивіла <…> не так просто (ПіК 2002, № 38); … «розкрутити на каву» може означати кілька варіантів, хоча основним його значенням є підбити когось оплатити вашу каву або каву всієї компанії (Даниленко Т. Алкоголь і кава…). БСРЖ, 502.
4. що; нарк., крим. Вигідно збути наркотики. БСРЖ, 502; СЖЗ, 89.
5. крим., карт. Обіграти в карти. БСРЖ, 502; СЖЗ, 89; ЯБМ, 2, 283.
6. муз. Створити гарну рекламу, спонсорувати якогось виконавця, групу. Але немало проблем з «розкруткою» на телебаченні. Хоча сьогодні можна «розкрутити» навіть Поплавського (ВЗ, 15.08.2001). БСРЖ, 502; ТСРОЖ, 176.
РОЗКРУТКА, -и, ж. 1. крим., тюр. Повторне слідство. БСРЖ, 502; СЖЗ, 90.
2. крим., міл. Дії, спрямовані на те, щоб примусити когось дати свідчення, зізнатися у скоєнні злочину. Утім, — гебіст рішуче вчавив недопалка в попільничку, — все й так ясної Треба приступати до розкрутки! (В. Врублевський, Тріщини); <…> слідство перебуває у фазі «розкрутки» (СМ, 24.04.1998).
3. муз. Популяризація музичної групи, виконавця, диску (у пресі, на радіо, телебаченні). Виштак грошей не просив, як багато хто, а відкрив перед Кучерою ще один канал примноження дивідендів — естраду, «розкруткою» якої був зайнятий Григорій (УМ, 9.12.1999). БСРЖ, 502.
4. ком. Популяризація твору мистецтва, партії, освітнього закладу та ін. Те, що зробив Поплавський для «розкрутки» свого університету, — це феномен у новітній історії культури, освіти, шоу-бізнесу (МТ, 1999, № 17); <…> до потужного арсеналу мас-медійних «розкруток» А. Курков долучив ще й телебачення та Інтернет (Книжник, 2001, № 11).
РОЗКРУЧУВАТИ, -ую, -уєш, недок., кого. 1. крим., міл. Примушувати когось говорити правду. Втім, подумав, навряд чи вдасться… зараз привезуть того зарізяку — й, хоч-не-хоч, а кому ж, як не мені, доведеться його розкручувати!.. (Л. Кононович, Я, зомбі). БСРЖ, 502; ЯБМ, 2, 282.
2. на що; мол. Примушувати когось поділитися чимось, віддати, купити комусь щось. Розкручувати однокурсника на морозиво. БСРЖ, 502.
3. що; муз. Популяризувати рок- або поп-групу, виконавця, диску (у пресі, на радіо, телебаченні). Соромно слухати найбільш «розкручених» українських співаків, такі неграмотні, безглузді, безпомічні тексти їхніх пісень. І водночас дивно, незрозуміло: чому ніхто не «розкручує» справжню, добротну музику? (Час, 1999, № 12); Зараз справжнє мистецтво нікому не потрібне. «Ширвжиток» «розкручують», а щось серйозне — ні (ВЗ, 15.08.2001). БСРЖ, 502.
РОЗКРУЧУВАТИСЯ, -уюся, -уєшся.
1. крим. Отримувати додатковий строк ув’язнення. БСРЖ, 502.
2. муз. Популяризувати свою музику, ставати популярним. БСРЖ, 502.
РОЗКУМАРИТИСЯ, -рюся, -ришся, док.; нарк. 1. Ужити наркотики після довгої перерви або для зняття абстиненції. <…> просив у блатних зажовку чаю, щоброзкумаритись від гальмівних ліків <…> (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 503; ЯБМ, 2, 284.
2. Прийняти наркотик, відчути стан наркотичної ейфорії — Щас би розкумариться, чисто децил <…> (С. Пиркало, Зелена Маргарита). // тюр. Випити чифіру у компанії після напруженої роботи. БСРЖ, 503; ЯБМ, 2, 284.
РОЗКУМАРКА, -и, ж.; нарк. Зняття абстинентного синдрому (ломки) за допомогою невеликої дози наркотику. За що б його виміняти прокопану в блатних? І на розкумарку, коли перестане пекти драбинно обстрижена голова <…> (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 502.
РОЗЛИВАЙКА, -и, ж.; мол., жрм. Кафе невисокого рівня, де продають спиртне на розлив. Без стопарика пильно нести тягар служби просто неможливо. Доречно поряд з об’єктом його охорони з’явилася аматорська «розливайка» (УМ, 31.07.2001).
РОЗМОЧИТИ, -очу, -очиш, док., кого, що; спорт. Відкрити рахунок у футбольному матчі, забити перший гол. «Розмочила» свій рахунок з Анандом, зробила нічиї з іншими (СГ, 31.10.2001). БСРЖ, 499.
РОЗОЧКА, -и, ж. крим., мол. Бита (з боку дна) пляшка з гострими краями, яку тримають за шийку і використовують у бійці замість ножа. Він підняв з землі порожню пляшку з-під «Шампанського», розбив її і попрямував зі скляною «розочкою» в руці до циганів (СМ, 9.04.1999). БСРЖ, 512.
РОЗПАЛЬЦОВКА, -и, ж.; мол., крим. Специфічна жестикуляція членів кримінальних структур та процвітаючих бізнесменів. Проводилася досить жваво розпальцовка (для необізнаних: це коли хлопці тріпають та викручують пальцями наче з клубу глухонімих, або як купа злочинців, що тільки-но вийшли на волю…) (О. Ульяненко, Рецидив). БСРЖ, 503.
РОЗСЛАБИТИСЯ, -блюся, -бишся, док. 1. крим., жрм. Відпочити. Тепер можна <…> розслабитися і трохи відпочити, потім гарненько почистити пір’я, відіспатися, аби набрати свіжого вигляду (В. Кожелянко, Чайна Ейфорія). СЖЗ, 90; ЯБМ, 2, 286.
2. крим., мол. Здійснити статевий акт з кимсь. БСРЖ, 504; СЖЗ, 90.
3. жрм. Випити спиртного в компанії. У село городяни приїхали з сумного приводу — на поминки недавно померлого родича. Там, згадуючи минуле, дозволили собі «розслабитися» (УМ, 27.05.1999). БСРЖ, 504.
4. нарк. Відчути блаженство після прийняття наркотику. БСРЖ, 504; СЖЗ, 90; ЯБМ, 2, 286.
РОЗСЛАБЛЯТИСЯ, -яюся, -яєшся, недок. 1. жрм. Відпочивати. Делегат від НОК Австралії, як розкопали тамтешні журналісти, напередодні голосування чотири рази разом із сім’єю «розслаблявся» на гірських курортах Юта (УМ, 16.02.1999). БСРЖ, 504.
2. мол.; жарт. Здійснювати статевий акт. БСРЖ, 504.
РОЗСЛАБОН, -у, ч.; мол. Полегшення, стан задоволення. Цигарка — це не конче ознака шльондри, це розслабон, це для того, щоб не було пафосу (В. Неборак, Повернення в Леополіс); Самі татусь з матусею зможуть дозволити лише тиждень «розслабону». А потім — знову до концертно-гастрольного плуга [про Пономарьова] (УМ, 22.06.2001). БСРЖ, 504.
РОЗСЛАБУН, -у, ч. мол. Те саме, що РОЗСЛАБОН. Словом, пішов розслабун (Б. Жолдак, Бог буває).
РОКСОЛАНА. -и, ж.; жрм. Українка як об’єкт купівлі-продажу в секс-індустрії. Українські роксолани заповнили зарубіжні борделі (Запис 2001 p.).
РУБИЛЬНИК, -а, ч.; мол.; жарт. Ніс. ПСУМС, 62.
РУБОН, -у, ч.; мол., крим. Їжа, харчі. — Альо! Чого ми стоїмо? — загули дитбудинківці. — Гришухо! Веди на рубон! (Г. Тютюнник, Вибрані твори). БСРЖ, 515; СЖЗ, 90.
РУДЕРА, -и, ж.; мол.; жарт. Жінка похилого віку. Хіба така рудера може керувати відділом? ПСУМС, 62.
■ Від польськ. rudera — напівзруйнований будинок.
РУКОПИС, -у, ч.; мол.; жарт. Високоякісний самогон. ПСУМС, 62.
РУХАНКА, -и, ж.; пласт. Зарядка. Пласт. сл.
РУЧНИК, -а, ч.; авто, жрм. Ручний тормоз в автомобілі або на велосипеді.
Знятися з ручника, мол.; жарт. Нарешті зрозуміти щось.
РУШТА, у знач. вигуку; мол. Крах, кінець. ПСУМС, 62.
РЯБЧИК, -а, ч. 1. морськ., крим. Флотський ТІЛЬНИК. БСРЖ, 519; СЖЗ, 90; ЯБМ, 2, 308.
2. жрм. Радянський рубль. Коли Бурмило зайшов до кімнати, де борсався на ліжку у п’яних видіннях Мейдик, в кишені його джинсової куртки вже лежала сотня «свіженьких рябчиків» (В. Врублевський, Замах на генсека); <…> — Ти особисто багато знаєш людей, котрі частіше одного разу в десять років возять у звичайних «Жигулях» півмільйона рябчиків? (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). БСРЖ, 519; СЖЗ, 90; ЯБМ, 2, 308. 3. тюр. Наряд на роботу поза чергою. БСРЖ, 519; СЖЗ, 90.
РЯЖАНКА, -и, ж. крим.; жарт.-ірон. Горілка. БСРЖ, 519; СЖЗ, 90.
РЯХА, -и, ж.; крим., мол.; зневажл. Обличчя. ПСУМС, 62; ЯБМ, 308.

Unless otherwise stated, the content of this page is licensed under Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License