С

САКС, -а, ч.; муз. Саксофон. Єдине, що він робить, — це дуднить на саксі в якомусь нічному клубі (Запис 2002 p.). БСРЖ, 521; ПСУМС, 62.
САЛАБОН, -а, ч. 1. арм. Молодий солдат строкової служби (у перші 6 місяців служби). Що він знає? Прочитав півтори книжки й хизується. Теж мені, юнга… Салабон (В. Діброва, Збіговиська); [Самодєлкін:] Ха-га! Ніхуя не знаєте про матросів, салабони! (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу). Балабін; БСРЖ, 522.
2. мол.; жарт.-ірон. Юнак (як правило, дуже молодий, недосвідчений). [Борис (сидить навкарачках і помахує коротенькими ручками, широко роззявляючи рота):] Поналивало, мабуть. [Феофан (стрибає по плоту неприємними стрибками):] Поналивало, пополивало, салабон! (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу). БСРЖ, 522.
САЛАГА, -и, ч. 1. морськ.; зневажл. Молодий і недосвідчений матрос. [Джентельмен:] Далеко пішов аж на Камчатку, в таку глушину, що й ведмедям не снилося. Рятувально-аварійний загін. Коли на кораблі пожежа чи тонуть, ми рятуємо. І цілий рік били мене, салагу (В. Лігостов, Як я не став…). БСРЖ, 522. 2. арм. Солдат у перші 6 місяців строкової служби. — А я помню, як зустрічав сімдесят другий год. В армії салагою ще (О. Яровий, Чекання несподіванки). Балабін; БСРЖ, 522; ПСУМС, 62.
САЛЬЦЕСОН, -а, ч.; мол. Дуже товстий чоловік. ПСУМС, 62. ■ Від укр. літер. сальтисон — начинений свинячий шлунок; зближення з сальце.
САМ. ♦ Сам жене, жрм; жарт.-ірон. Самогон.
САМОВОЛКА, -и, ж.; арм. Самовільна відлучка з військової частини. — Педро пішов в самоволку (Р. Кухарук, Любити хлопчика).
САМОГРАЙ, -ю, ч.; жрм. Самогон. Чабаненко 1992, 4, 54.
САМОПАЛ, -у, ч. 1. мол., торг. Щось виготовлене кустарно; саморобна, нефірмова річ. Самопал від фірми я можу відрізнити (Запис 1997 p.). БСРЖ, 523. II мол. Алкогольний напій, виготовлений кустарним способом. Під кутом зору 40°. Столиці загрожує «самопал» (УМ, 26.01.2002).
2. крим. Самогон. СЖЗ, 91; ЯБМ, 2, 312.
САМОПАЛЬНИЙ, -а, -е; мол., торг. Виготовлений кустарним способом, саморобний (про речі, одяг, харчові продукти тощо). Та найбільше було в’єтнамців — спортивні костюми, футболки, бавовна, самопальні «пуми» й «адідаси» (А. Стасюк, Дев’ять); Проектанти не передбачили у тому будинку вентиляційних колодязів — то ж мешканці квартир подбали про вентиляцію самостійно, пробивши у стіні отвір і зробивши «самопальну» витяжку (УМ, 6.12.2000); Раніше споживачам, як правило, підсовували «самопальні» горілку, вино, або мінеральну воду. Та підпільно-кустарний бізнес не стоїть на місці! Працівники служби Управління податкової міліції в Криму накрили підпільний цех з переробки та фасування кави (УМ, 6.09.200). ТСРОЖ, 183.
■ З рос. мови, де слово походить від самопал — саморобна вогнепальна зброя. ТСРОЖ, 183.
САНІТАР, -а, ч.; мол.; жарт. 1. Боєць загону спеціяльного призначення. ПСУМС, 62.
2. Охоронець. ПСУМС, 62.
САРАЙ, -ю, ч.; мол.; зневажл. Наземний міський транспорт. САРАЙ — тролейбус, трамвай, автобус (Синопсис станіславський необов’язковий). ♦ Сарай на прив’язі, крим. Тролейбус. БСРЖ, 524; СЖЗ, 91; ЯБМ, 2, 314.
CAPМАК, -у, ч. у знач. збірн.; крим., мол. Гроші. [Аркан:] <…> головне: де мак — там сармак. Тоді буде путьом: і травка, й усе буде (Б. Жолдак, Голодна кров). БСРЖ, 525; ПСУМС, 62; ЯБМ, 2, 315. // Гаманець з грішми. ЯБМ, 2, 315.
■ З тюрк.: sary — жовтий. Грачев, Мокиенко, 150.
САРМАЧИЛО, -а, с.; мол. Те саме, що САРМАК. [Кецик: (саркастично)] «Зєльонка»! «Башлі». <…> «Бакси». (Тікаючи зі сцени). «Калим». «Бабло». «Сармак, сармачило»!.. (Б. Жолдак, Голодна кров).
САУНД, -у, ч.; муз. Звучання, звук. <…> саунд кльовий грали Гади / на весіллі в Мати Харі <…> (В. Цибулько, Майн кайф). БСРЖ, 525.
САЧКУВАТИ, -кую, -куєш, недок.; жрм. Ледарювати; відмовлятися від виконання певних дій, обов’язків, посилаючись на причини, частіше вигадані. Те, що Шахнович «сачкував» на своїй начальницькій посаді, я не вважаю чимось винятковим — таких начальників у радянській бюрократичній машині був легіон (В. Шовкун, Система проти «я»); Вона вже закінчувала другу склянку лікеру, а я безбожно сачкував, здригаючись при одному спогаді про присмак «одеколону». — Чому ти не п’єш? — Завтра в дорогу… (С. Бортніков, Чистильник). ПСУМС, 62; Югановы, 198; ЯБМ, 2, 316.
САЧОК, -чка, ч.; жрм; ірон. або несхвальн. Ледар, нероба. Я сьогодні — сачок. Я в загулі. / Хочеш — спи, хочеш — слухай зозулю (І. Жиленко, Вечірка у старій винарні). ТСРОЖ, 184; Югановы, 198.
СВЕРДЛОВИНА, -и, ж.; крим. Повія. БСРЖ, 540; СЖЗ, 91; ЯБМ, 2, 342.
СВЕРЧОК, -чка, ч.; арм.; жарт-ірон. Солдат, який служить надстроково. На першому етапі на контрактній основі служитиме більшість молодших командирів («сверчків») (УС, 2001, ч. 15). БСРЖ, 527; ПСУМС, 62.
■ Від рос. жарґ. сверчок.
СВИНЮШНИК, -а, ч.; мол.; зневажл. Те саме, що ГАДЮЧНИК. ПСУМС, 62.
СВИСТІТИ, свищу, свистиш, недок.; крим., жрм; несхвальн. Розказувати вигадки; обманювати. Не свисти… — прошепотів захоплено Жорік (Б. Жолдак, Топінамбур, сину). БСРЖ, 529; ЯБМ, 2, 322.
СВИСТОК, -тка, ч. 1. нарк. Пристосування з паперу, що не дає марихуані при курінні косяка випадати до рота. ПСУМС, 63.
2. студ., шк. Дзвоник. Скільки там іще до свистка? (Запис 2001 p.).
СВИСТУН, -а, ч. ♦ Свистун прийшов, гірн. Поява в лаві метану, газу, який видає характерний звук (свист). ФССГД, 213.
СВІЖИНА, -и, ж.; мол.; ірон. Дівчина, жінка (як нова сексуальна партнерка). — На свіжину летиш, Максе, може захочеш? <…> Ось там лежить за шторою. Може хочеш? (Ю. Покальчук, Те, що на споді).
■ Ймовірно від крим. телятина-свіжина — людське м’ясо. ЯБМ, 2, 585. Див. М’ЯСО, ТЕЛЯТИНА.
СВІНГ, -у, ч.; мол. Груповий секс. Кохання, а точніше, секс на чотирьох, свінг, набуває все більшої популярності у США і Європі (ВЗ, 15.08.2001).
■ Від англ. розм. swing — вести безладне статеве життя.
СВІНГЕР, -а, ч.; мол. Учасник групового сексу. До клубу «свінгерів» допускаються лише перевірені подружні або постійні пари, що виключає ризик заражень венеричними хворобами чи СНІДом (ВЗ, 15.08.2001). БСРЖ, 529.
СВІТИТИСЯ, -ічуся, -ітишся, недок.; мол.; жрм; ірон. З’являтися десь; бути помітним, поміченим десь. Відтоді він ніяк не коментував подій у міськраді і взагалі намагався не «світитися» (УМ, 20.04.2001). БСРЖ, 527; ПСУМС, 63; ТСРОЖ, 87.
СВОЯК, -а, ч.; мол. Своя людина у всіх компаніях. ПСУМС, 63.
СЕДЕ, невідм, с.; комп.; жарт. Те саме, що СІДЮК.
СЕЗОН, -у, ч.; нарк. Пора цвітіння маку. ПСУМС, 63.
СЕЙШАК, -у, ч.; мол. Те саме, що СЕЙШН.
СЕЙШЕН, -у, ч.; мол. 1. Рок-концерт; рок-фестиваль. БСРЖ, 532; ПСУМС, 63.
■ Від англ. session. 2. Вечірка, пиятика. БСРЖ, 532; ПСУМС, 63.
СЕЙШЕНИТИ, -ню, -ниш, недок. 1. Давати концерт спільно з іншими виконавцями. Набридло сейшенити, треба вже взятися за випуск альбомів. ПСУМС, 63.
2. Весело гуляти. На весіллі у сусідів сейшенили цілу ніч. ПСУМС, 63.
СЕКРЕТУТКА, -и, ж.; крим., жрм; ірон. Молода, гарна секретарка. <…> через своїх пришмандовок, прес-секретуток закликали працювати на історію <…> (Є. Пашковський, Щоденний жезл). ЯБМ, 2, 329.
■ Слово-спайка, яке виникло в результаті контамінації початку першого слова секретарка та кінцевих складів другого слова проститутка.
СЕКСОДРОМ, -у, ч. мол.; жарт. Широке ліжко. На її ліжку, такому собі потужному «сексодромі», смачненько спало двійко дітлахів (СМ, 28.05.1999). БСРЖ, 533; ПСУМС, 63.
СЕКСОТ, -а, ч.; крим., жрм; зневажл. Зрадник, донощик. [Анжеліка:] <…> Як ти кажеш: секс-скоти, та ще й у кожному куточку? Ха-ха! [Андрій:] Я писав сексоти, тобто донощики, а при друкові переплутали. (О. Миколайчук-Низовець, Територія «Б»…); Виявилося, наш недоліток — сексот. І на ньому немає де ставити проби — видає всіх охороні… (Л. Федорук, Хомут). БСРЖ, 533; СЖЗ, 92; ЯБМ, 2, 329.
■ Від рос. абрев. сексот — секретный сотрудник (органов безопасности). ЯБМ, 2, 329.
СЕКСОТСЬКИЙ, -а, -е; жрм. Прикм. до СЕКСОТ. <…> сексотські лави на сьогодні вже до невпізнанності розмито-затуманено іменами їхніх-таки жертв <…> (О. Забужко: ЛП, 2001, ч. 3).
СЕМ, -у, ч.; мол. Самогон. ПСУМС, 63.
СЕНСЕЙ, -я, ч.; мол. Викладач. В наступному семестрі, кажуть, спецкурс читатиме новий сенсей. ПСУМС, 63.
СЕРВУС, вигук; мол.; зах. Привіт; здоров. — Марічко, дорога, сервус! — так до мене (в мої, скажімо, 45) звертався тільки Андрій (О. Скоробагатько, Тиха-тиха річка Зизань); Сервус, пане Варгол (назва пісні гурту «Плач Єремії»). ПСУМС, 63. ■ Від угор. szervusz! або польськ. serwus! — привіт!
СЕРФІНГ, -у, ч.; комп.; жарт. Шукання в інтернеті різноманітної інформації без конкретної мети. <…> через Інтернет можна дізнатися про останні наукові розробки космічного агентства НАСА, програму телепередач на завтра і рецепт улюбленого пирога з яблуками. Цими сайтами можна гуляти цілий день і такі прогулянки називаються «серфінгом» (ВЗ, 10.07.2001).
СИДІР, сидора, ч.; крим. 1. Двірник. БСРЖ, 536; СЖЗ, 92; ЯБМ, 2, 339.
2. крим., жрм. Мішок з харчами, речами. — Я до того, що дорога дальня. У нас, звичайно, сидір який-не-який є, але можемо чогось гарячого (В. Гужва, Плато над прірвою); Один Андрій знав, що мати за всю ніч повік не зімкнула: пекла та варила, гладила та збирала до великого «сидора». Розв’яже потім «сидір» в казармі й про себе подивується: скільки мати вмудрилася впакувати в нього! (А. Дімаров, Містечкові історії). БСРЖ, 536; СЖЗ, 92; ЯБМ, 2, 339.
СИЛА, -и, ж.; мол. Масивна, людина з натренованими м’язами. ПСУМС, 63.
СИЛОС, -у, ч.; мол., крим. Салат; овочі. — Я вже втомився за вами ганятися, та й ви ж цілий день, окрім цього «грецького силосу», нічого не їли (ПіК, 2002, № 31). ПСУМС, 63; СЖЗ, 92; ЯБМ, 2, 340.
СИН, -а, ч.Суркін син, жрм; ірон.-зневажл. Народний депутат, член СДПУ(о) Григорій Суркіс.
СИНІЙ, мол. 1. -я, -є; П’яний. <…> майже кожен новонароджений — це уже букетик хвороб, яким нагородила «синя» чи «накумарена» та ж горе-ненька з якимсь забродою алкоголіком чи наркоманом (УМ, 20.08.1999). ПСУМС, 63.
2. -нього, ч. Те саме, що СИНЯК. ПСУМС, 63.
♦ Сині справи, мол. Пияцтво. ПСУМС, 63. Синій у каліку, жрм. Дуже п’яний. ФССГД, 111.
3. -нього, мол. Міліціонер. ■ Ймовірно, від кольору міліцейської форми; можливий асоціятивний зв’язок з крим. фразеологізмом останній синій — світло мигавки міліцейської машини, яка прямує до місця злочину, коли всі шляхи відходу для злочинців перекриті, і нема ніякої надії на спасіння; приреченість. ЯБМ, 2, 216. ♦ Сині пригоди. Міліція. Сині пригоди в гуртаку банабаків в’яжуть.
СИНОК, -нка, ч.; арм. Солдат строкової служби першого півроку служби. Балабін; БСРЖ, 578.
СИНЬКА, -и, ж. 1. мол. Пияцтво. ПСУМС, 63. ♦ Синьки накидатися, жрм. Напитися горілки, стати п’яним. ФССГД, 215. 2. крим. Недороге кафе, де продають спиртне і закуски. БСРЖ, 538; СЖЗ, 92.
Змісити в синьку, кого; мол. Сильно побити когось. Присягаюсь, Бене, я б змісив цього підара в синьку і привіз би до київського зоопарку, але ж ти знаєш мою біду (В. Шкляр, Ключ).
СИНЬКО, -а, ч.; мол.; жарт.-ірон. Те саме, що СИНЯК.
СИНЬО, присл.Спитися на синьо, жрм. Стати алкоголіком, п’яницею. <…> їхні батьки або перевішались, або спились на синьо <…> (Є. Пашковський, Щоденний жезл).
СИНЬОЛОБИЙ, -ого; мол. Те саме, що СИНІЙ2. — <….> А там дивимся, що в вагоні сидять тож такі синьолобі, і кричим, пацани, открийте чисто двері <…> (С. Пиркало, Зелена Маргарита).
СИНЮХ, -а, ч.; мол. Те саме, що СИНЯК.
СИНЮХА, -и, ч. і ж.; мол.; зневажл., ірон. Алкоголік, п’яниця. [Річмонд:] Синюха трахнута, їй понти гнать, в натурі, базар-вокзал конкретно розвела… (Б. Жолдак, Голодна кров). БСРЖ, 538.
СИНЮШНИЦЯ, -і, ж.; жрм. Те саме, що СИНЯЧКА.
СИНЯК, -а, ч.; мол.; ірон., презирл. Алкоголік, п’яниця. [Клава:] <…> Це я кому потрібна? Ти на себе подивись, синяк старий, розвалюха (Н. Ворожбит, Житіє простих); Там виринув невідомий Олег, взяв у нас гроші на пляшку й зник, зате з’явився якийсь неголений синяк з пластмасовим бутликом самогону (О. Яровий, Чекання несподіванки); <…> грілись під сонцем засмучені синяки в підтяжках і майках <…> (Є. Пашковський, Вовча зоря). БСРЖ, 538; ПСУМС, 63.
СИНЯЧИТИ, -чу, -чиш, недок.; мол. Пити спиртні напої; пиячити. БСРЖ, 538; ПСУМС, 63.
СИНЯЧКА, -и, ж.; мол.; ірон., презирл. Алкологічка, п’яниця. Не бачити б нічого доброго в житті маленькій Зіні. Її народила алкоголічка — і косоока дитина теж була схожою на маленьку «синячку» (УМ, 20.08.1999). БСРЖ, 538.
СИНЯЧОК, -чка, ч.; мол. Пестл. до СИНЯК. У які ж двері тепер стукати «синячкам» і К°? Чи, може, і їх буде ліквідовано як клас? (УМ, 13.08.1999).
СИРНИКИ, -ів, мн.; мол.; жарт. Брудні чоловічі шкарпетки.
СИРОТА, -и, ч.; мол. Товстий чоловік-охоронець. ПСУМС, 63. СИСТЕМА, -и, ж. 1. мол. Об’єднання, спільність хіпі. БСРЖ, 538; ПСУМС, 63.
2. нарк. Систематичне вживання наркотиків. ПСУМС, 63. Сісти на систему. Почати систематично вживати наркотики. Артик веселився, хоч Дімка знав, що братану не до сміху: його мама — ще гірше — «сіла на систему» (Г. Тарасюк, Новели).
СИСТЕМНИЙ, мол. 1. -а, -е; Який стосується хіпі, «системи»; характерний, властивий для «системи». «Системна» зовнішність. БСРЖ, 538; ПСУМС, 64.
2. -ого, ч. Хіпі. Посеред ночі з’явились до мене два системних — хтось їм сказав, що я їх нагодую. БСРЖ, 538; ПСУМС, 64.
СИФАК, -у, ч.; мол. Те саме, що СИФОН. — У тебе сифак, — кажу їй (А. Дністровий, Місто уповільненої дії).
СИФОН, -у, ч.; крим., мол. Сифіліс. <…> на автобусній через склянку підхопив побутовий сифон <…> (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 539; СЖЗ, 92; ЯБМ, 2, 341.
СІДЮК, -а, ч.; комп.; жарт. Накопичувач на лазерних дисках (CD-ROM). БСРЖ, 536; ПСУМС, 64.
СІМ’Я, -і, ж. 1. маф. Основна ланка мафістської структури. Вищим досягненням олігархічної політичної системи стала «Єльцинська монархія» в Росії, де президент, а через нього — «сім’я», до якої входять найбільші російські олігархи, змінюють прем’єрів за найменшої підозри в самостійності (День, 23.09.1999); Кремль, тобто «сім’я», воює за подальше владарювання на два фронти — з комуністами і з Лужковим (Поступ, 5.08.1999). ЯБМ, 2, 331.
2. крим. Група в’язнів, які об’єднуються за однією з ознак: земляцтво, злодійська спеціяльність, вік, стаття закону, спільне харчування. Коли двоє — троє дружать, разом харчуються, діляться посилками, передачами, по-їхньому це називається «сім’я» (ВЗ, 31.09.2001). БСРЖ, 534; СЖЗ, 92; ЯБМ, 2, 331.
СІНО, -а, с.; нарк. Суха макова соломка. БСРЖ, 534; ПСУМС, 64.
СКАНАТИ, -аю, аєш, док.; мол. Піти кудись; зникнути. Сканати — поспішно віддалитися кудись. Синон.: звалити, здиміти (ПіК, 2002, № 31).
СКАЧКИ, -чок, мн.; мол.; жарт. Дискотека. Ніколи не забуду, коли на скачках у «Ювілейному» ми хапнули до чортиків, падали танцюючим дівахам під ноги <…> (А. Дністровий, Місто уповільненої дії).
СКЕС, -а, ч.; крим., жрм; несхвальн. Скупа людина. То такий скес, що й води батькові не дасть (Чабаненко 1992). БСРЖ, 541; ЯБМ, 2, 343. Чабаненко 1992, 4, 71.
■ Можливо, від назви гри в карти з одною висвітленою — італ. schiuso — відкритий. Горбач 1966, 23.
СКИНУТИ, -ну, -неш, док. 1. крим. При затриманні непомітно викинути речові докази злочину. Втім, якщо це вбивство замовне, то з нетрадиційним почерком — на місці злочину зброї не знайдено. Убивця якщо й «скинув» її, замітаючи сліди, то десь в іншому місці (УМ, 28.03.2000). БСРЖ, 541; ЯБМ, 2, 317.
2. що; мол. Продати. — Треба терміново скинути тачку. <…> — Скільки ти за неї хочеш? — Двадцять штук! (С. Бортніков, Чистильник).
СКІН, -а, ч.; мол. Те саме, що СКІНХЕД. Берні, як затятий борець з ненависним фашистським режимом, від котрого йому неодноразово діставалось, риється в кишенях, але нічого не знаходить і говорить скінові, що, мовляв, братику, вибач, у мене немає дрібних грошей (С. Жадан, Біг Мак). БСРЖ, 541; ПСУМС, 64.
СКІНХЕД; СКІН-ХЕД, -а, ч.; мол. Член аґресивного націоналістичного молодіжного угруповання. Нічним Берліном снує безліч народу, туристи, японці, скін-хеди, студенти (С. Жадан, Біг Мак). БСРЖ, 541.
СКІНЧИТИ, -чу, -чиш, док., мол., жрм. Те саме, що КІНЧИТИ. «А ти можеш раніше за мене скінчити?» — засміялася, переповнена шумовинням сил, як бутель молодого вина (О. Забужко, Польові дослідження з українського сексу).
СКЛЕЇТИ, -ею, -еїш, док., кого; крим., мол. Схилити когось до статевого контакту. — А я скажу, що ти мене склеїла в автобусі, що завела додому і сама відтрахала! (Ю. Покальчук, Те, що на споді). БСРЖ, 542.
СКЛЕП, -у, ч.; мол. Маґазин. ПСУМС, 64 ■ Від польськ. sklep — маґазин.
СКЛО, -а, с.; нарк. Ампула з наркотиками. БСРЖ, 565; ПСУМС, 64.
СКЛЯНКА, -и, ж.; жрм. Невелике кафе, пивна з прозорими стінами. <…> приїхали у відрядження, впали на каву до місцевої «склянки» <…> (О. Забужко. Польові дослідження з українського сексу).
Присадити когось на склянку. Див. СТАКАН.
СКОБ, у знач. вигуку. Слово, яким вітаються і прощаються пластуни. Пласт. сл.
СКОМУНЯЧИТИ, -чу, -чиш., док., що; мол. Украсти щось. ПСУМС, 64.
СКОПИТИТИСЯ, -чуся, -тишся, док.; крим. 1. Дуже сп’яніти. БСРЖ, 543, СЖЗ, 93. 2. Померти. БСРЖ, 543; СЖЗ, 93; ЯБМ, 2, 345.
СКОСТИТИ, скощу, скостиш, док.; крим. Зменшити строк покарання. Верховний суд України «скостив» рік позбавлення волі колишньому депутату Верховної Ради Криму Василю Шпилькіну (ДУ, 25.02.1999). СЖЗ, 94; ЯБМ, 2, 346.
СКОТИНА, -и, ж. 1. крим.; зневажл. Неавторитетна людина. БСРЖ, 543; ЯБМ, 2, 346.
2. мол.; зневажл. Дівчина легкої поведінки; повія. Знімає скотину за 5 грн. І потрахує жадібно, жадібно (Синопсис станіславський необов’язковий).
СКОТИНКА, -и, ж. 1. крим. Людина. БСРЖ, 543; ЯБМ, 2, 346.
2. мол.; зневажл. Те саме, що СКОТИНА2. СКОТИНКА — термін, який означає дівчину легкої поведінки, легкої доступності. Часто С. сприймають як повію й брутально з нею поводяться. <…> Термін запозичений Маркіяном в одного державного службовця під час спільного обслуговування їх повією в готелі «Україна» (Синопсис станіславський необов’язковий).
СКОТОБУС, -а, ч.; мол.; зневажл. Автобус.
СКРАПНУТИ, -ну, -неш, док., що; жрм. Організувати пиятику, відзначити якусь подію. — Ну как — сказав міліціонер, зупинивши машину між берізками й заглушивши двигун. — Скрапнем це дєло? (В. Врублевський, Тріщини).
СКРУТНЯК, -а, ч.; нарк. Те саме, що СВИСТОК.
СКРЯБИ, -ів, мн.; мол. Музичний гурт «Скрябін». <…> ті, хто вже звертає увагу не на особистості, а власне на музику, теж унікально чудують через неспроможність вписати «скрябів» до якоїсь чіткої і зручної (для критиків) ніші (ПіК, 2001, № 44).
СКУБЕНТ, -а, ч.; студ., викл.; жарт. Студент.
СКУРВИТИСЯ, -влюся, -вишся, док.; крим.; несхвальн. 1. Виказати спільників; порушити злодійські закони. БСРЖ, 545; СЖЗ, 94; ЯБМ, 2, 348.
2. Припинити злочинну діяльність. БСРЖ, 545; СЖЗ, 94.
3. Розлюбити КОГОСЬ. БСРЖ, 545; СЖЗ, 94; ЯБМ, 2, 348.
4. і жрм. Змінитися в гірший бік. Люди скурвилися, це так, але хіба не спостерігається поступове їхнє олюднення, ну, скажи, хіба не помітно? (В. Ковтун, Пейзаж із собакою в дусі реалізму); [Семко:] Пожив би він тут — за місяць скурвився б! (В. Діброва, Поетика застілля); <…> взагалі Середа остерігається писати пісні на слова нині живих, побоюючись, що вони в майбутньому скурвляться (Книжник, 2001, № 12); «Скурвитись» — дієслово неперехідне (Є. Сверстюк: ЛУ, 3.10.2002). БСРЖ, 545.
СКУРВЛЕНИЙ, -а, -е; крим., жрм. Про людину, яка стала гіршою. <…> блудні поборники буґі-вуґі / скурвлені діти міцного портвейну (С. Жадан, Пепсі). * Образно. О музо, скурвлена Фемідо! / Нема краси без правоти (І. Світличний, Голос доби).
СКУРИТИСЯ, скурюся, скуришся, док.; нарк. Стати залежним від наркотику, який використовується при курінні. <…> старий Перебендя коло тину / ячить собі, що, скурившись на пню, / лукаві дути <…> просрали Україну (С. Жадан, Балади про війну і відбудову); Навіть самі курці марихуани вживають слово «скурився», тобто став залежним (СМ, 9.06.2000).
СЛАБО, у знач. частки; мол.; ірон. Підсилює значення неможливости чи складности виконання певної дії, названої у реченні, що, як правило, вимовляється з питальною інтонацією. <…> яка різницька фантазія — кусень звідтам, кусень звідтам, зліпили докупи — й запишалися: куди ж пак, творці! А ex nihilo — не пробували? Слабо? То ж то й ба… (О. Забужко, Польові дослідження з українського сексу); Залишилося загадкою, чому присутній на презентації Олександр Пономарьов не ризикнув дебютувати у ролі моделі. Слабо? (УМ, 1.06.2001). ПСУМС, 64.
СЛИВА, -и, ж. мол. 1. Пияцтво. ♦ Давити сливу. Пиячити. Заливати сливу. Те саме. ПСУМС, 64. Роздавити сливу, жрм. Випити спиртного. ФССГД, 217.
2. Ніс алкоголіка. ПСУМС, 64.
3. сливи, у знач. вигуку. Безвихідь; крах, кінець.
СЛИВИТИ, -влю, -виш, недок.; мол. Пиячити. ПСУМС, 64.
СЛИВНЯК, -а, ч.; мол. Алкоголік, п’яниця. ПСУМС, 64.
СЛІДАК, -а, ч.; крим., мол., міл. Слідчий. <…> а там, за спинами, юрмилась відставна гвардія прокурорів, слідаків, провокаторів <…> (Є. Пашковський, Щоденний жезл). БСРЖ, 546; СЖЗ, 94; ЯБМ, 2, 350.
СЛІПИ, -ів, мн. ♦ Залити (заливати) сліпи; жрм. Напитися / напиватися до стану сильного алкогольного сп’яніння. «Залити сліпи» — напитися до безтямного стану і нікого не впізнавати (Т. Даниленко, Алкоголь і кава…).
СЛІПІ, -их, мн.; мол.; жарт. Сонцезахисні окуляри. ПСУМС, 64.
СЛОЇК, -а, ч.; мол. Пляшка, найчастіше з алкоголем або з-під нього. Як там слоїк, ще не порожній? ПСУМС, 64. // і жрм. Банка з самогоном. <…> давненько нудить світом по підвалах шістдесятирічна «Японка» — бабище з пласким обличчям, яка відписала дарчу на двокімнатну квартиру на Подолі за трилітровий слоїк самогону (ПіК, 2001, № 18). ПСУМС, 64. ■ Від польськ. słoik — скляна банка.
СЛОН, -а, ч. 1. крим. Ключ, відмичка. БСРЖ, 547; СЖЗ, 94; ЯБМ, 2, 352.
2. авто; жарт. Автомобіль «Мерседес».
♦ Гнати слона, муз. Відводити наречену до церкви. ПСУМС, 64.
СЛЬОЗА, -и, ж., мн. сльози. ♦ Сльози Мічуріна, мол. Сидр. ПСУМС, 64. Сльози радості, жрм. Горілка. Чабаненко 2001, 129.
СМАГА, -и, ж.; мол. Самогон. І хильнемо шмальної смаги — / Смаги з кореня Рубероїд (Ю. Позаяк, Шедеври). ПСУМС, 64.
СМЕРДОГОН, -у, ч.; жрм. Самогон. — З воза упав, нажлуктившись смердогону. <…> — Сердогоном, як я зрозумів, самогон іменуєте? — поцікавився лікар. (Д. Міщенко, А була ж колись любов).
СМЕРТНИК, -а, ч.; крим. Засуджений до страти. До речі, Коломієць — наймолодший «смертник» на Буковині за останні двадцять п’ять років (КО, 1999, № 11). ЯБМ, 2, 354.
СМЕРТЬ, -і, ж. ♦ Смерть бомжа, мол. Коньяк «Сленчев бряг». ПСУМС, 64.
СМИКНУТИ, -ну, -неш, док.; мол., крим. Випити спиртного. <…> похмілля душило, на поличці намацав флакон коньяку, смикнув, покурив у кватирку <…> (С. Пашковський, Безодня); — Зайдемо до їдальні, по сто п’ядесят смикнемо, я пригощаю (В. Дрозд, Життя як життя).
СМИКОНУТИ, -ну, -неш, док.; мол., жрм. 1. (куди, звідки); мол., крим. Побігти, втекти звідкись. <…> добре, що я смиконув так, що аж три квартали ловили… (О. Ульяненко, Ізгої).
2. Те саме, що СМИКНУТИ. Старий, мабуть, ще перед рибою десь смиконув гранчака. Чуєш, які хармани плете? (Ю. Гудзь, Ісихія).
СМИЧКУВАТИ, -ую, -уєш, док.; мол. Блювати. ПСУМС, 64.
СМИЧОК, -чка, ч.; мол.; жарт. Чоловічий статевий орган.
СМОЛЯЧОК, -чка, ч. ♦ Упіймати смолячка, гірн. Улізти в смолу. ФССГД, 218.
СМУГА, -и, ж. ♦ Злітна смуга, мол.; жарт. Язик після перепою. ПСУМС, 64.
СМУР, -у, ч.; мол. 1. Депресія. БСРЖ, 549; ПСУМС, 64.
2. Химера, галюцинація.
СМУРНЯК, мол. 1. -у, ч. Те саме, що СМУР. ПСУМС, 64.
2. -а, ч. Химерна, дивна людина.
СНАЙПЕР, -а, ч.; мол. Людина, яка не має своїх цигарок і постійно бере у когось. ПСУМС, 65.
■ Див. СТРІЛЯТИ.
СНАРЯД, -а, ч.; мол.; жарт. Пляшка горілки. Снаряд — пляшка горілки. (Синопсис станіславський необов’язковий). БСРЖ, 550. // Пляшка вина. Повештавшись у центрі, вдушивши на табун два снаряди портвейну, повертаємось (А. Дністровий, Місто уповільненої дії).
♦ Закинути натреноване тіло на улюблений спортивний снаряд, мол.; жарт. Лягти на ліжко з метою поспати. ПСУМС, 65.
СНІКЕРС, -у, ч.; мол.; жарт. Кров’янка. ПСУМС, 65.
СОБАКА, -и, ж. 1. крим. Висячий замок. БСРЖ, 551; СЖЗ, 94; ЯБМ, 2, 358.
2. крим. Обручка. БСРЖ, 551; СЖЗ, 94; ЯБМ, 2, 358.
3. крим. Годинник на ланцюжку. БСРЖ, 551; СЖЗ, 94.
4. мол. Електричка. ♦ Залізна собака.
Те саме. — Але набридло вже мотатися «залізними собаками»; хочеться нарешті проїхати містами України (Інтерв’ю з учасниками музичного гурту «Брати Карамазови»: Експрес, 1998, № 41). ПСУМС, 65.
5. комп. Знак (символ) @. БСРЖ, 551.
СОБАЧИТИ, -ачу, -ачиш, недок.; мол. Пиячити. ПСУМС, 65.
СОБАЧКА, -и, ж.; комп. Те саме, що СОБАКА5. БСРЖ, 551.
СОВДЕП, ч.; жрм.; зневажл. 1. -у. Радянська влада; радянська державна система. Ще коли був «совдеп», то різниця в датах відзначення релігійних свят не була такою дошкульною (ПіК, 1999, № 35). БСРЖ, 551; ТСРОЖ, 194.
2. -а. Радянська людина. * Образно. <…> й забрався геть, вгризаючись у плід і абсурду і розхитуючи надра / так, щоб запався в них твій люкс і з ним / увесь совдеп з лампасами нічними (В. Неборак, Розмова зі слугою). БСРЖ, 551.
■ З рос. абрев.: скорочення від Советы Депутатов.
СОВДЕПІВСЬКИЙ, -а, -е; жрм; презирл. Радянський; який походить з Радянського Союзу, належить радянській системі. Сумнівів уже не залишалося: він потрапив до борделю. До сучасного совдепівського борделю дуже низького гатунку (Ю. Андрухович, Рекреації). Совдепівська влада. Совдепівські часи. ТСОРЖ, 195.
СОВДЕПІЯ, -ії, ж.; зневажл. 1. жрм. Те саме, що СОВДЕП1. Піднялися на Прорізну, при совдепії прозвану Свердлова (О. Ульяненко, Ізгої). БСРЖ, 551.
2. крим. Радянський Союз. <…> знавець завулків і нічліжних хавір на добрій половині совдепії <…> (Є. Пашковський, Щоденний жезл). ЯБМ, 2, 360.
СОВКОВИЙ, -а, -е; жрм; зневажл., несхвальн. Той, що відповідає радянському способу життя і мислення. <…> вони з Мар’яною свої ліжка не зсували, так і лишили їх у протилежних кінцях готельної кімнати совкового дизайну… (Є. Кононенко, Імітація); <…> у совковій традиції лаковані підручники <…> (ЛУ, 17.09.1998); Гостро критикував доповідач явище совкової одностайності в сучасній літературі… (ЛУ, 25.02.1999); …На слухачів линув і продовжує линути потік естрадної, т. з. «совкової» пісенної убогості, змішаної на гірших традиціях вітчизняного поп-корну <…> (Голос України, 24.04.1991). БСРЖ, 552.
СОВКОВІСТЬ, -вости, ж.; жрм; несхвальн. або ірон. Сукупність неґативних явищ, притаманних радянським людям, радянському способу життя. Якщо звернутися до наших реалій, то концентрованим виявом «совковості» в Україні є <…> Верховна Рада (День, 1999, № 29). БСРЖ, 552.
СОВОК, -вка, ч. 1. жрм; жарт.-ірон. Радянський Союз. Лілі Марлен, ти не росла у совку, / ти взагалі не знаєш, що це таке — совок <…> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову); Чи був сенс розподілу «совка» на частини? Без будь-якого сумніву (День, 17.08.2001). БСРЖ, 552; ПСУМС, 65; ЯБМ, 2, 360.
2. жрм; ірон. або зневажл. Радянська людина. Десь у глибині душі <…> ширяла думка, що він і далі грається сам із собою у «європейця», а насправді «совок» він і є. Тому «совок», бо вдає із себе те, чим не є насправді (Ю. Покальчук, Те, що на споді); Колишній «совок» не зіллється із натовпом американців. Навіть через десять років його, мабуть, можна буде безпомильно виділити в натовпі (А. Кокотюха, Останній раз); То була потішна картина: радянські «совки» навіть до туалетів ходили тільки гуртом, буквально тримаючи один одного за руки. Щоб підступні агенти не застукали наодинці та не завербували до своїх розвідок (А. Дімаров, Прожити й розповісти). БСРЖ, 552; ТСРОЖ, 197.
3. жрм; жарт.-ірон. Те саме, що СОВДЕП1. Як це робилося при «совку» (ПіК, 1999, № 3); <…> немолоді вже і досвідчені музиканти та звукорежисери пригадують минуле, як то воно було «за совка», в часи тотальної регламентації і могутніх творчих спілок (ПіК, 2001, № 4).
4. жрм, несхвальн., зневажл. Щось пронизане радянською ідеологією У просторі «Конотопу» <…> голоси різних культур <…> відповідають сучасному світовідчуттю інформаційного суспільства А надто — в його українському варіанті, здеформованому атавізмами «совка», самвидаву та трансформованого фазою первісного накопичення капіталу (Книжник, 2001 № 20). БСРЖ, 552.
■ З рос. мови сов. (скорочення советский) + суфікс -ок. ТСОРЖ, 197.
СОВОУКР, -а, ч., інтел., зневажл. Українець як етнічний різновид совка [У Львові] <…> носи української майже без винятку були доволі тупою й пасивною селючнею Студенти університету <…> нагадували швидше вихованців якогось імбецильного петеу. А так звана національна інтелігенція демонструвала чудеса вірнопідданства й сервілізму, всю свою українськість сублімуючи в розгодовані фізії та вишивані сорочки Усе це разом становило найпаскуднішу зі знаних мені видозмін совка — совоукр (Ю. Андрухович, Мала інтимна урбаністика).
■ Контамінація частин слів совокі українець.
СОЛІДНИЙ, -а, -е, мол., схвальн. Гарний, якісний. ПСУМС, 65.
СОЛІДОЛ, -у, ч., мол., схвальн. 1. Щось гарне, якісне Учорашній концерт — солідол! ПСУМС, 65.
2. у знач вигуку Добре, чудово.
СОЛОМА, -и, ж., нарк. Перемелені на м’ясорубці маківки, які з’їдають звичайно у вигляді каші з молоком. БСРЖ, 553. // Суха макова соломка. Такою кількістю соломи пів міста можна вбити. ПСУМС, 65.
СОЛОМКА, -и, ж. 1. крим. Чай. БСРЖ, 553; СЖЗ, 95; ЯБМ, 2, 365.
2. нарк. Суміш махорки з гашишем. [Шура:] Ну, соломку. В наше врем’я це діло називалося марафєт. Чули? А по-вашому як? Дурь? (Б. Жолдак, Голодна кров). БСРЖ, 553; СЖЗ, 95.
3. нарк. Перемелені на м’ясорубці маківки — сировина для наркотиків. БСРЖ, 553; СЖЗ, 95.
СОЛЬНИК, -а, ч. муз. 1. Сольний альбом музиканта. БСРЖ, 554; ПСУМС, 65.
2. Сольний концерт естрадного артиста Ще одна нова номінація — «сольна програма», в якій був представлений сольник Андрія Данилка (Вірки Сердючки) «Титанік» (МТ, 1999, № 4). БСРЖ, 554; ТСРОЖ, 199.
3. Робочий барабан в установці. БСРЖ, 554; ПСУМС, 65.
COЛЯК, -а, ч., муз. 1. Ґітара-соло, партія на ґітарі-соло (у рок-музиці). БСРЖ, 554; ПСУМС, 65.
2. Соло-ґітарист. БСРЖ, 554; ПСУМС, 65.
СОЛЯРА, -и, ж., муз Те саме, що СОЛЯК1. ПСУМС, 65.
СОН, сну ♦ Сон скаженого кондитера, інтел., жарт.-ірон. Хрещатик. ■ Вказівка на архітектурне оформлення будинків на Хрещатику, що нагадує кремову оздобу торта.
СОНЦЕ, -я, с., мол., ірон.-зневажл. Жінка легкої поведінки, безпринципна й аморальна, повія СОНЦЕ — окончательна курва, повія, міньєтчиця, звідниця, стерва (Синопсис станіславський необов’язковий).
СОПАТКА, -и, ж. 1. крим. Ніс. ЯБМ, 2, 365.
2. жрм. Обличчя. Себе вони називали людьми, решту ж, що їх годувала й зодягала, презирливо іменували фраєрами, і коли такий фраєр потрапляв до в’язниці, його не тільки можна, а й потрібно було обібрати до нитки, дати у харю, в рило, в сопатку, у вивіску за кожним принагідним випадком (А. Дімаров, В тіні Сталіна).
СОПЛЕВИЧ, -а, ч.; нарк. Ефедрин. БСРЖ, 554; ПСУМС, 64.
СОПЛІ, -пель, мн. 1. крим. Совість, стид. БСРЖ, 555; СЖЗ, 95; ЯБМ, 2, 365. 2. муз.; жарт. Сплутані шнури від апаратури. ПСУМС, 65.
СОРОКІВКА, -и, ж.; жрм. Сорок років. Намагаєшся подивитися на годинника, але випита горілка й далекозорість, яка після сороківки набирає обертів рекордними темпами, перетворюють циферблат на бліду безбарвну плямку (О. Ірванець, Львівська брама).
СОСИСКА, -и, ж. ♦ В сосиску (п’яний), мол.; жарт.-ірон. Про великий ступінь алкогольного сп’яніння. БСРЖ, 556; ПСУМС, 65.
СОСКА, -и, ж. 1. крим., мол. Те саме, що МІНЕТЧИЦЯ. БСРЖ, 556; СЖЗ, 95; ЯБМ, 2, 368.
2. мол.; зневажл. Дуже молода дівчина, яка виглядає вульґарно. БСРЖ, 556. // Неохайна вокзальна повія. ПСУМС, 65.
СОСУЛЬКА, -и, ж.; мол., крим. Те саме, що МІНЕТЧИЦЯ. БСРЖ, 556; ЯБМ, 2, 369.
СОСУЛЬОЧКА, -и, ж.; мол. Те саме, що СОСУЛЬКА. <…> прикучерявлювали й манікюрили юних сосульочок та педрилок, яких потім розсаджували в скверах і парках <…> (С. Пашковський, Щоденний жезл).
СОСЮРА, -и, ч. 1. крим.; жарт. Мінет. БСРЖ, 557. ♦ Сосюру читати [болту]. Робити мінет. БСРЖ, 557; СЖЗ, 95; ЯБМ, 1, 369.
2. Те саме, що СОСКА1. <…> розхвалятимуть дві сосюри-співачки, і всі вони такі грайливі, розкуті, впевнені зароблять на перецьвіріньканих трьох словах більше, ніж ти на трьох романах <…> (Є. Пашковський, Щоденний жезл).
СОСЮРКА, -и, ж. мол. Те саме, що СОСЮРА2. <…> за сценарієм спецслужби, мали сидіти й вип’ялювати губки бантиком юні пєдікі і сосюрки, коли хто там промерседеситься, розімліє оком, накаже дати назад і водій запопадливо відчинить двері <…> (С. Пашковський, Щоденний жезл).
СОТКА, -и, ж.; мол., жрм. Стільниковий телефон. Генералові хтось подзвонив по «сотці», і він махнув рукою: дій, полковнику (В. Яворівський, Вовча ферма). ■ З рос. мови: сотка (сотовый телефон + суфікс -ка).
СОЦЬКИЙ, -ого. ♦ Вдарити по соцькому, інтел. Випити сто грам спиртного (звичайно горілки). <…> ще вдарили по соцькому, закусили маринованими опеньками з цибулею <…> (Є. Пашковський, Щоденний жезл).
СПАЛИТИ, -лю, -лиш, док., кого.
1. крим. Підвести, видати, зрадити співучасників. БСРЖ, 558; СЖЗ, 95; ЯБМ, 2, 370.
2. жрм. Видати кого-небудь. Крадькома озираєшся, чи нема часом горил-контролерів, від перекошених, колгоспних морд яких тебе починає тіпати, навіть коли маєш закомпостований квиток. Заспокоюєшся, бо в такій штовханині вони одразу б себе «спалили» брутальністю, погрозами й лайками (А. Дністровий, Невідомий за вікном).
3. Розкрити чийсь задум <…> перебуваючи поблизу виходу, [кишеньковому злодію] легше накивати п’ятами, коли його «спалили» (ПіК, 2002, № 2). ЯБМ, 2, 370.
СПАЛЬНИК, -а, ч., жрм. «Спальний» район міста. На дитячому майданчику, що знаходиться у дворі, до якого з одного боку примикають п’ятиповерхівки «спальника», а з іншого — приміська зона (СМ, 13.07.2001).
СПЕКУЛЬ, -я, ч., мол., зневажл. Бізнесмен. ПСУМС, 65.
СПЕРМАКОЛА, -и, ж., інтел., жарт. Безалкогольний напій «Живчик».
■ Жарт. переосмислення значення слова живчик — чоловіча статева клітина.
СПИНА, -и, ж. ♦ Сидіти на спині, мол., жарт. Спати. БСРЖ, 559; ПСУМС, 65.
СПИРТОМЕТР, -а, ч., мол., жарт.-ірон. Алкололік, п’яниця. ПСУМС, 65.
СПИЦЯ, -і, ж., нарк. Голка шприца. ПСУМС, 65.
СПІВАЛЬНИК, -а, ч., мол., жарт. Обличчя. ПСУМС, 65.
СПІНСТЕР, -а, ч., мол., зневажл. Погана людина. ■ Від англ. spinster — стара діва.
СПІОНЕРИТИ, -рю, -риш, док., що, жрм, жарт. Украсти щось. — Мило не руш. <…> То моє. — Все одно спіонерив (Р. Кухарук, Любити хлопчика), Великий комбінатор «спіонерив» із сусідського поля вагон збіжжя (УМ, 1.08.2002). БСРЖ, 559; ПСУМС, 65.
СПІРИТИ, -рю, -риш, док., мол. Те саме, що СПІОНЕРИТИ.
СПОКУХА,ж., мол., жрм, жарт., ірон. Заклик до спокою. Спокуха, друзі. Я побуду в Галі з годинку, поснідаю, можливо, ще раз потелефоную до Кирила, домовлюся з ним на точний час (Ю. Андрухович, Московіада); — Спокуха, спокуха! — поблажливо сказав я, заходячи до кімнати, й поплескав його по плечу (Л. Кононович, Мертва грамота). БСРЖ, 560; ТСРОЖ, 201; Югановы, 208.
СПРАВА, -и, ж. ♦ Колійова справа, мол., схвальн. Все добре, чудово. ПСУМС, 35.
СПУДЕЙ, -я, ч., мол., студ., жарт. Студент. — Тю. Ми ж спудеї. — А що це? — Студенти (Р. Кухарук, Любити хлопчика).
СПУСКАТИ, -аю, -аєш, недок., жрм. Про сім’явилиття під час статевого акту [Іван Опанасович:] <…> Я не люблю ото на простиню спускати чи на живіт (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу).
СПУСКАЧКА, -и, ж., мол., жарт. Сперма.
СРАКА, -и, ж. ♦ Спіймати сраку, мол.; жарт., вульґ. Посковзнутися і впасти. ПСУМС, 65. У сраку (п’яний), мол., жрм; ірон.-зневажл., вульґ. Про великий ступінь алкогольного сп’яніння. Входить Гамлєт. Він у сраку п’яний. В одній руці у нього дрючок, в другій — шампанське (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу).
СРАКАДОШКА, вигук.; мол. Крах; кінець. ПСУМС, 65.
СРАКОПАД, -у, ч.; мол.; вульґ. Ожеледиця. ПСУМС, 65.
СТАКАН, -а, ч. 1. крим. Камера-бокс слідчого ізолятора. БСРЖ, 562; СЖЗ, 96; ЯБМ, 2, 378.
2. нарк. Одиниця виміру кількости марихуани, що дорівнює вмісту однієї склянки. ПСУМС, 65.
♦ Посадити (присадити) на стакан (склянку) кого; мол., жрм. Привчити когось до систематичного вживання алкогольних напоїв; споїти. Уже після смерті композитора [Ігоря Білозора] один львівський пісняр признався мамі, відомому педагогу і письменниці, що і його побили свого часу в кав’ярні за українську пісню. Яким же було його здивування, коли мати вибухнула: «Ти співав у гадючнику, що хотів цим сказати? Хочеш співати — співай удома. Або коли тверезий. І не кажи, що якийсь гад москаль «посадив на стакан» (День, 9.06.2001); <…> за прийнятну ціну вони «здали» її хатнім шахраям, які, у свою чергу, міцніше присадили ту на склянку — і виселили «на село» (ПіК, 2001, № 18). Присісти (сісти) на стакан (склянку), мол., жрм. Почати пити спиртне у великих кількостях. Присів на стакан. Жінка втекла до мами. А він пропив майже все, що мав. Заробітки малі, а бухло подорожчало (М. Мишкало, Майже європеєць). Сидіти на стакані, мол., жрм. 1) Пити спиртне у великій кількості. 2) Бути хронічним алкоголіком.
СТАКАНЕРІЯ, -ії, ж.; мол.; жарт. Кафе, де продають спиртне на розлив. ПСУМС, 65.
СТАРИЙ, -ого; мол. 1. Чоловік, хлопець (звичайно, при звертанні). Щось маєш, старий? — Як у голого в кишені… (О. Яровий, Квартали ностальгій).
2. старі, -их, мн. Батьки. ПСУМС, 66.
СТАРПЕР, -а, ч.; мол., жрм; ірон.-зневажл., вульґ. Чоловік похилого віку, дід.
■ Конденсація словосполучення старий пердун.
СТВОЛ, ствола, ч. 1. крим., мол. Вогнепальна зброя. Незареєстровані стволи будь-кому знадобляться (А. Кокотюха, Останній раз); Тоді знайшли усе, крім «ствола», який, окрім всього, зберігався незаконно (УМ, 7.06.2000). БСРЖ, 564; ПСУМС, 66; ТСРОЖ, 202; ЯБМ, 2, 380.
2. мол. Сто грошових одиниць. ПСУМС, 66.
♦ Дев’ятиміліметровий ствол, мол. Людина з повільною реакцією; дурень. ПСУМС, 20.
СТВОЛИНА, -и, ж.; жрм. Те саме, що СТВОЛ1.
СТЕЙТСОВИЙ, -а, -е; мол., заст. (поч. 70-х років XX ст.). Американський; американської якости. БСРЖ, 565.
СТЕПАН, -а, ч.; студ.; жарт. Стипендія. Коли вони з Лесю вчилися, такого не було, «степана» (стипендію) отримували регулярно (Ю. Голобородько, Музика для себе).
СТЕРИЛЬНИЙ, -а, -е; шк., студ., жарт.-ірон. Який нічого не знає або не підготувався до екзамену, заліку. Прийшов стерильний, по нулях (Запис 2001 p.). БСРЖ, 565.
СТЕЦОВО, невідм.; мол.; схвальн. Добре, чудово. СТЕЦОВО — добре, чудово. (Сленг-лікбез 1). ■ Див. СТЕЙТСОВИЙ.
СТИБРИТИ, -рю, -риш, док.; крим., жрм. Украсти. <…> Степан, голодне барило, надкушував добрий десяток пиріжків і облизував повидло, радесенький, що ніхто не стибрить <…> (Є. Пашковський, Безодня). ЯБМ, 2, 381.
СТИДУХА, -и, ж.; мол. Сором. ПСУМС, 66.
СТИЛЬНЯК, -а, ч; мол. Модно, гарно вдягнений чоловік.
СТИЛЯГА, -и, ж. 1. жрм; жарт.-ірон., заст. (50-і роки XX ст.). Молода людина, яка наслідує західну моду. Тоді, у п’ятдесятих роках, серед молоді з’явилися дженджики, прозвані «стилягами», які вважали себе взірцем вишуканості й елегантності, зачіску собі робили у вигляді так званого «кока», носили вузькі штани й картаті піджаки (В. Шовкун, Система проти «я»); Але він прощав їм, фантазерам і мрійникам, стилягам, любителям рок-н-ролу, талановиті утопічні ідеї яких гинули у боротьбі наукових сил разом з їхніми носіями (В. Тарнавський, Порожній п’єдестал).
2. мол. Те саме, що СТИЛЬНЯК. Напідпитку два стиляги / Крутять фіфочку руду <…> (Ю. Позаяк, Шедеври).
Стиляга-динамістка, крим. Жінка, яка відвідує ресторани з незнайомими чоловіками, харчується, випиває за їхній рахунок і непомітно зникає. СЖЗ, 96.
СТИРЕНИЙ, -а, -е; жрм. Дієпр. пас. мин. ч. до СТИРИТИ. О, уже стирена ручка. Чабаненко 1992, 4, 105.
СТИРИТИ, -рю, -риш, док., що; крим., жрм. Украсти; взяти без дозволу. Ви перший поляк, котрий у нас нічого не «стирив» (УМ, 20.07.2001). Чабаненко 1992, 4, 105; Югановы, 213; ЯБМ, 2, 394.
СТІБАТИСЯ, -аюся, -аєшся, недок., (з кого, з чого); мол. Іронізувати, насміхатися з чогось, когось. Бо Пиркало пише, як дихає, як говорить, як стібеться (Книжник, 2001, № 13). БСРЖ, 564; ПСУМС, 67; СЖЗ, 96.
СТОГРАМ, невідм., ч.; жрм; жарт. Сто і грам спиртного.
Без стограм не розбереш, жрм; жарт. Дуже важко розібратися у чомусь, зрозуміти щось. <…> ну звичайно що кавказьких / їм співа народний хір / пісеньок троха народних / <…> чи то наських чи ненаських / чи польтавських чи черкаських / без стограм не розбереш <…> (В. Цибулько, Майн кайф).
СТОПАР, -я, ч. 1. мол.; жрм. Склянка для розпивання алкогольних напоїв. БСРЖ, 568; ПСУМС, 66.
2. авто. Задня фара на машині. Якась наволоч уночі стопарі побила (ПСУМС). БСРЖ, 568; ПСУМС, 66.
СТОПИР, -а, ч.; мол.; зневажл. Дурень, тугодум з претензією на високий соціяльний статус. ПСУМС, 66.
СТОПОРНУТИ, -ну, -неш, док., кого.
1. крим., жрм. Зупинити когось. СТОПОРНУТИ — зупинити (Сленг-лікбез 4). ЯБМ, 1, 387.
2. крим. Пограбувати когось. БСРЖ, 568; СЖЗ, 96.
3. крим. Убити. БСРЖ, 568; ЯБМ, 1, 387.
СТОПУДОВО, присл.; мол. Стопроцентно, обов’язково. Повернувшись на батьківщину, Артур стопудово дізнається, що воно усе фальшивка <…> (СМ, 23.02.2001). БСРЖ, 568; ПСУМС, 66.
СТОЯКИ, -ів, мн.; арм., жарт.-ірон. Брудні шкарпетки. Балабін.
СТРАТЕГІЯ, -ії, ж.; комп. Комп’ютерна гра, в якій треба керувати арміями, країнами, поселеннями, популяціями. «СТРІЛЯЛКИ», «БРОДИЛОВКИ» і «СТРАТЕГІЇ» — види комп’ютерних іграшок (ВЗ, 10.07.2001). БСРЖ, 569.
СТРЕЛЬНУТИ, -ну, -неш, док., що; жрм. Те саме, що СТРІЛЬНУТИ. <…> напомаджена піпетка з несформованою груддю / що тільки-но стрельнула в мене цигарку (В. Цибулько, Піраміда).
СТРЕЛЬНУТИЙ, -а, -е; жрм. Дієпр. пас. мин. ч. до СТРЕЛЬНУТИ. <…>
Обамбуленко дістав пачку «Мальборо» з єдиною — стрельнутою — сигаретою (А. Морговський, Тінь птеродактиля).
СТРИЖЕНЬ, -жня, ч.; мол.; жарт. Чоловічий статевий орган. <…> його стрижень майже боляче тиснув їй на живіт <…> (Ю. Покальчук, Те, що на споді).
СТРІЛА, -и, ж.; мол. 1. Те саме, що СТРІЛКА1. Двинути стрілу. Не прийти на побачення. ПСУМС, 66. Забити стрілу. Призначити побачення. ПСУМС, 66. Перебити стрілу. Перенести побачення. ПСУМС, 66.
2. і нарк. Голка шприца. ПСУМС, 67.
3. Усне з’ясування стосунків. ПСУМС, 67.
СТРІЛЕЦЬ, -льця; ч. крим. 1. Сторож. СЖЗ, 97; ЯБМ, 2, 389.
2. Висококваліфікований жебрак. БСРЖ, 569; СЖЗ, 97; ЯБМ, 2, 389.
3. і жрм. Той, хто випрошує цигарки. Як мене вже ці стрільці дістали! (Запис 1999 p.). ЯБМ, 2, 389. // крим., нарк. Той, хто випрошує недопалки, в т. ч. з гашишем. БСРЖ, 569; СЖЗ, 97.
СТРІЛКА, -и, ж. 1. крим., мол. Зустріч, побачення з кимсь. Я сидів у ресторані готелю «Росія», де призначив Ібрагімові «стрілку» <…> (В. Шкляр, Елементал). БСРЖ, 569.
Забивати / забити, (набивати / набити) стрілку (стрілки) з ким. Планувати щось або домовлятися про що-небудь. БСРЖ, 569; ФССГД, 227.
2. мол., крим., нарк. Традиційне місце зустрічі злодіїв, повій, наркоманів. Один із «сержантів» <…> під час конфліктної «стрілки» вистрілив Ушитому в ногу (ВЗ, 28.03.2002); Уявіть, яких нервів коштувала кожна «стрілка», а їх за останні чотири роки [діяльності драгдилера] було не менше тисячі! (ПіК, 2001, № 12).
Перевести стрілку (стрілки). 1) крим., мол. Відвести від себе підозру, звалити вину на когось Господар хати, з огляду на свій стан, намагався «перевести стрілки» звинувачуючи у всьому міліцію (СМ, 6.07.2001). БСРЖ, 569. 2) мол. Скинути на когось свою роботу. ПСУМС, 66.
СТРІЛЬНУТИ, -ну, -неш, док., що, жрм. Попросити, випросити у когось щось (у т. ч. на певний час). Стрільнути олівця. БСРЖ, 569.
СТРІЛЯЛКА, -и, ж., комп Комп’ютерна гра-бойовик. Геймер — запеклий фанат «стрілялок», «бродиловок» і «стратегій» (ВЗ, 10.07.2001). БСРЖ, 569.
СТРІЛЯТИ, -яю, -яєш, недок., що, жрм. 1 Просити, випрошувати, позичати різні дрібниці у когось. — Хлопці, пошастайте може, знайдете сигарету? — Сказано ж — нема самі стріляємо, — відповів Сашко, вдивляючись у протилежний бік (М. Омельченко, Свято біди). БСРЖ, 570; ПСУМС, 66.
2. крим. Жебракувати. БСРЖ, 570; СЖЗ, 97; ЯБМ, 2, 389 ♦ Стріляти на якорі. Жебракувати, прикидаючись калікою. СЖЗ, 97.
СТРІЛИТИСЯ, -яюся, -яєшся, недок., з ким, мол., жарт. Зустрічатися з кимсь у певний час. БСРЖ, 570; ПСУМС, 66.
СТРІТ, -у, ч., мол. 1. Вулиця. 2. і крим. Велика вулиця міста, села, селища. БСРЖ, 571; СЖЗ, 97; ЯБМ, 2, 390. ■ Від англ. street.
СТРІХА, -и, ж., мол., жарт. Волосся. ПСУМС, 66.
Стріха поїхала. Див. ДАХ.
СТРОПИЛА, стропил, мн., мол., жарт.
1. Ноги. ПСУМС, 66.
2. Підбори Купи собі чоботи на високих стропилах і будеш діставати до компостера. ПСУМС, 66.
СТРУГАНИНА, -и, ж., мол. Те саме, що СТРУГЛІ. На землю падає й струганина і мене мало не вивертає <…> (А. Дністровий, Місто уповільненої дії).
СТРУГАТИ, -аю, -аєш, недок., мол. Блювати. І я, хитаючись, повернувся до столика. — Стругав? Я кивнув. (В. Канюс, Сентиментальний блюз). ПСУМС, 67.
■ Від укр. літер стругати за звуковою подібністю до ригати.
СТРУГЛІ, -ів, мн., мол. Блювотні маси. ПСУМС, 67.
СТРУГНУТИ, -ну, -неш, док., мол. Виблювати Як смішно всі внизу / Голівки задирають — / З балкона я стругнув (Ю. Позаяк, Шедеври).
СТРУНА, -и, ж., нарк. Те саме, що СПИЦЯ. БСРЖ, 572; ПСУМС, 67; СЖЗ, 97.
СТРЬОМНИЙ, -а, -е, мол. 1. Небезпечний, такий, що викликає страх Совок совком, а країна як на тоталітарні часи, була доволі стрьомна <…> (Книжник, 2001, № 6), «Промзона» — стрьомне місце. Дворазовий контроль, металошукачі, незворушне «відкрийте сумочку», чорнильне тавро-перепустка на зап’ястя <…> (УС, 2001, ч. 14). Стрьомна ситуація. Югановы, 212.
2. Небажаний, неприємний. Стрьомне прохання. БСРЖ, 571. ПСУМС, 67.
СТУДІОЗУС, -а, ч.; мол.; жарт. Студент. Днів за два перед операцією до нього заскочили Микола і Віталій. Двоє колишніх однокласників. А тепер — студіозусів, які відбували практику у цьому страшному інституті (В. Івченко, Три оповідання); Де принишклі авдиторії, де сповнені гамірними студіозусами склепінчасті коридори? (О. Яровий, Чекання несподіванки). БСРЖ, 572.
СТУКАНУТИ, -ану, -анеш, док., (на кого); жрм. Те саме, що СТУКНУТИ. — У місті на тебе розгорнули справжнє полювання. Під час похорону матері. Хтось стуканув ментам, що ви обов’язково прибудете… (С. Бортніков, Чистильник).
СТУКАТИ, -аю, -аєш, недок. 1 на кого; крим., жрм. Доносити на когось. БСРЖ, 573; ПСУМС, 67; СЖЗ, 97; ЯБМ, 2, 394.
2. муз. Барабанити; бити в барабан. ПСУМС, 67.
СТУКАЧ, -а, ч. 1. крим., жрм; зневажл. Донощик, інформатор. — Ні, ні! Комуністом я ніколи не був. Ні, вибачте, стукачем. Я все життя був українським націоналістом (Є. Дудар, Хунта діє); Один мій колега теж пішов у КДБ, закінчивши філологію. Він був стукачем у нашому студентському середовищі (Час, 1999, № 12). БСРЖ, 572; ПСУМС, 67; СЖЗ, 97; ТСРОЖ, 208; ЯБМ, 2, 393.
2. муз. Барабанщик. ПСУМС, 67.
СТУКАЧЕВСЬКИЙ, -ого; мол.; ірон.-зневажл. Те саме, що СТУКАЧ. ПСУМС, 67.
СТУКАЧКА, -и, ж.; мол., жрм. Ж. до СТУКАЧ1. — Її оперативне псевдо було — Комсомолка… більшої активістки й стукачки в фізкультурному не було, як вона! (Л. Кононович, Феміністка).
СТУКНУТИ, -ну, -неш, док., (на кого), крим., жрм; несхвальн. Донести на когось. БСРЖ, 573; ЯБМ, 2, 393.
СТЬОБ, -у, ч. мол. 1. Знущально-аґресивне, до певної міри парадоксальне, мислення, ставлення до чогось; відповідна поведінка. Нагромадження надуманих завчено «задорних» фраз перетворювало ідейно правдиві слова на фальш, «стьоб» і мало не викликало бажання думати навпаки (УС, 2001, Ч. 27). БСРЖ, 566; Югановы, 210.
2. Іронічний, насмішливий стиль в літературі, живопису, кіні. <…> постмодернізм — як веселий карнавал та талановитий стьоб (Книжник, 2001, № 20); Віддає належне творчості В. Кожелянка і газета націоналістів «Шлях перемоги», класифікуючи його стиль як стьоб, що оздоровлює анемічну шкіру нашої літератури (Книжник, 2001, № 21). Авторський стьоб над читачем (Книжник, 2001, № 22). БСРЖ, 566; ПСУМС, 67; ТСРОЖ, 203.
■ Ймовірно, від літер. стьобати — бити кого-небудь або вдаряти чимсь гнучким; хльостати, шмагати.
СТЬОБНИК, -а, ч.; мол. Людина, яка висміює когось, іронізує з когось, чогось.
СТЬОБОВИЙ, -а, -е; мол. Іронічний, знущальний. Державні медії відрізняються від приватних більшою помітністю (офіційної) ідеології, що відповідає їхній загалом старшій, ніж у розкутих і «стьобових» видань, аудиторії (Критика, 2001, ч. 5). Стьобова назва Стьобовий вірш. Стьобові розмови. БСРЖ, 566; ТСРОЖ, 205.
СУБОТНИК, -а, ч., маф. Один день на місяць, коли повія працює безкоштовно, віддаючи весь прибуток міліціонерам або сутенеру На «суботники» (безплатні замовлення) їздили рідко — раз на місяць або навіть рідше (ВЗ, 20.04.2001) ЯБМ, 2, 395.
СУБЧИК, -а, ч. 1. крим. Звідник, сутенер. СЖЗ, 97; ЯБМ, 395.
2. мол.; жарт. Чоловік, хлопець. Вже біля самих дверей обернувся. — Може, почекати субчика? (Л. Федорук, Хомут). ПСУМС, 67.
СУЛЕМЕ, деабрев., студ. Сучасна українська літературна мова.
СУМІШ, -і, ж. ♦ Гримуча суміш.
1) крим. Спирт, настояний на белені. ЯБМ, 1, 245. 2) жрм, жарт.-ірон. Спиртний напій <…> він спритно наповнив полустаканчики якоюсь гримучою сумішшю, проголосив перший тост <…> (А. Дімаров, Прожити й розповісти). 3) жрм. Поєднання різних алкогольних напоїв, після випивання яких наступає швидке сп’яніння. 4) чого, жрм, ірон. Поєднання різних елементів, явищ. <…> крім звичного гітарного ревіння, в їхній творчості присутні й елементи реггі, дабу, франку і навіть соул. Така от гримуча суміш подана глядачам із невеликим домішком злого сарказму й елементами агресії (Поступ, 29.08.1999), Нова програма Соцпартії гримуча суміш із сталінізму, російського націонал-соціалізму та ортодоксального марксизму (УС, 2000, ч. 10), <…> країна, що донині спорадично претендує на всесвітньо-історичну роль гримучої суміші «третього Риму» і «третього Інтернаціоналу» (Книжник, 2001, № 16) * У порівн. <…> та ще гірше було із народом творчим, гримучою сумішшю похоті й вічних нещасть <…> (Є. Пашковський, Щоденний жезл).
СУНИЧКА, -и, ж., жрм. Те саме, що ПОЛУНИЧКА. Жінка «суничку» продавала (ВЗ, 25.09.2001) ■ Пор. у бурс.-сем. арґо суниці — скакання в гречку до жінок.
СУРЛО, -а, -а, с. 1. крим. Обличчя. БСРЖ, 575; СЖЗ, 97; ЯБМ, 2, 397. ■ Від рум. súrlǎ — свиня, рило. Горбач 1966, 22.
2. мол. Рот [Гамлєт:] Піти би випити у барі шампаньйоли, / Бо в сурлі мов коти понасцикали / І несвідомо хочеться лизати / Шершавим язиком гарячі зуби (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу).
СУХАР, -я, ч.; мол., жрм. Сухе вино. — Склянка «сухаря» — і ні краплини більше! (А. Морговський, Фіфті-фіфті). БСРЖ, 575; ПСУМС, 67.
СУХАРИК, -а, ч.; мол. Пестл. до СУХАР Після другої склянки «сухарика» Буча зарум’янився і мрійно сказав, що Інна завжди коньяк має тільки до неї не зручно йти (О. Скоробагатько, Тиха-тиха Зизань).
СУХОВІЙ, -ю, ч., крим. Те саме, що СУХАР БСРЖ, 576; СЖЗ, 98; ЯБМ, 2 399.
СУШНЯК, -у, ч. 1. мол. Сухе вино. БСРЖ, 576; СЖЗ, 98.
2. мол., жрм. Сильна спрага після вживання наркотику чи алкоголю. Серед ночі прокинувся від сушняку і бажання помочитися (В. Кожелянко, Чайна Ейфорія); Єдине, що може підняти [після пиятики] обох [жінку й чоловіка] — це сушняк (ПіК, 2001, № 43). БСРЖ, 576; ПСУМС, 67.
СХІМІЧИТИ, -чу, -чиш, док. 1. що; нарк. Приготувати наркотики у підпільній лабораторії. * Образно. Якщо в господарстві м’яса / лишилось бодай із мікрон; / Завше можна схімічити / досить пристойну котлетку (О. Забужко, Диригент останньої свічки).
2. крим. Здійснити шахрайський вчинок. Одна така «тьотя Дуся» «схімічила»: про одну і ту ж квартиру дістала дві різні довідки (УМ, 20.06.2001).
СХОДКА, -и, ж.; крим. Зібрання злодіїв. <…> з’являтись інкогніто на бандитські сходки <…> (Є. Пашковський, Щоденний жезл); Після прослуховування цих записів складається враження, ніби став свідком «сходки» на «малині» (УМ, 21.04.2001). БСРЖ, 577; СЖЗ, 98; ЯБМ, 2, 401.
СЮР, -у, ч. інтел. Сюрреалізм у мистецтві. БСРЖ, 579; ТСРОЖ, 213.
СЮРИК, -а, ч.; мол. Твір мистецтва, літератури в стилі сюрреалізму. То були сюрики, зроблені на п’яну голову. Я завжди малюю, коли п’яним повертаюсь у свою клітку (В. Канюс, Сентиментальний блюз). БСРЖ, 579.
СЯБР, -а, ч.; крим. Білорус. ЯБМ, 2, 406.
СЯБРО, -а, ч.; жрм; зневажл. Спільник; злочинець, який проходить з кимсь по одній справі. Засудили твого сябра, то й тебе скоро засудять. Чабаненко, 4, 129.
■ Ймовірно, від крим. жарґ. сябер у тому ж значенні. БСРЖ, 579.
СЯБРУШКА, -и, ч. і ж.; крим. Те саме, що СЯБР. — Сябрушка, — Дим угадував за вимовою білоруса. Тебе нам сам Бог послав, а нас — тобі (В. Гужва, Плато над прірвою).
СЯЙВО, -а, с. ♦ Північне сяйво, крим.; жарт. Суміш спирту з шампанським. БСРЖ, 539; СЖЗ, 80; ЯБМ, 2, 329.

Unless otherwise stated, the content of this page is licensed under Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License