Ш

ШАБАШКА, -и, ж.; крим., жрм. Робота вигідна, «ліва». — Нічого з ним не сталося. Шабашку кінчає… (О. Костенко, Спокуса); З’ясувалося, документи в нього викрав нечистий на руку земляк, напарник по «шабашці» <…> (Україна і світ сьогодні, 2000, № 4). СЖЗ, 114; ЯБМ, 2, 543.
ШАБАШНИК, -а, ч.; жрм; заст. Член бриґади, який виконує роботу за наймом. Кмітлива «Віра» наймає у Полтаві бригаду будівельників — «шабашників» (УМ, 23.03.2001); Командував цією збірною збирачів-вантажників колишній виконроб, досвідчений «шабашник» радянських часів з Донецька (ПіК, 2002, № 5). БСРЖ, 679.
ШАБЕЛЬКА, -и, ж. ♦ Кинути шабельку, мол. Виблювати. <…> на будь-якому перехресті <…> я готовий показати історичні місця й оповісти цілу сагу — де, коли, скільки, чого і з ким було випито; де один розкомплексований поет поклав на стіл ноги; де ексцентричний бард вивергнув надлишок спожитого, чи, як ми казали, «кинув шабельку» (вловіть національний колорит!) <…> (О. Яровий, Квартали ностальгій).
ШАБИТИ, -блю, -биш, -блю, -биш, недок.; нарк. Курити цигарки з наркотичною речовиною. БСРЖ, 679; СЖЗ, 114; ЯБМ, 2, 543.
ШАБЛЯ, -і, ж. ♦ Брати до рук шаблю, мол. Здійснювати статевий акт. — Ось думаю, що якось давно не брав я до рук шаблі… — І він ліг на неї, зводячи їй ноги догори і вбоки, а вона втомлено зітхнула і лиш протягнула: «Оце так-так! Ну-у-у…» (Ю. Покальчук, Те, що на споді.).
ШАБОЛДА, -и, ж.; крим.; презирл. Жінка легкої поведінки. БСРЖ, 679; СЖЗ, 114; ЯБМ, 2, 543.
ШАВАТИ, -аю, -аєш, недок.; крим. Їсти. БСРЖ, 680; СЖЗ, 114; ЯБМ, 2, 543.
ШАЙБА, -и, ж. 1. крим., мол. Великий перстень. Діксі затряс кистю, оздобленою золотими шайбами (О. Ульяненко, Рецидив). БСРЖ, 630.
2. мол. Чоловік високого зросту, кремезної статури. <…> це, треба зізнатися, був справжнісінький шайба… Під два метри зростом, тугий, накачаний, а глибоко запалі очі так близько поставлені одне до одного, що нагадували дуло двостволки (В. Шкляр, Елементал). ПСУМС, 79.
3. Гастроном на Печерську у м. Києві.
4. мн. шайби, шайб; крим. Гроші. БСРЖ, 680; СЖЗ, 114.
Шайбу засадити (загнати), крим.; жарт. Здійснити статевий акт з кимсь. БСРЖ, 680; СЖЗ, 114; ЯБМ, 2, 543.
ШАЙБАЛИ, -ів, мн.; мол. Гроші. ПСУМС, 79.
ШАЙТАН, -а, ч.; мол. 1. Некмітлива людина, переважно з провінції. ПСУМС, 79.
2. несхвальн. Людина, яку не поважає оточення. ПСУМС, 79.
ШАКАЛ, -а, ч.; зневажл. 1. тюр.; зневажл. Засуджений, який грабує співкамерників. БСРЖ, 680; СЖЗ, 114; ЯБМ, 2, 544.
2. крим., жрм. Нахабна людина. <…> здимів у пошуках того шакала й падли — <…> амбала на кликуху Кран (Г. Цимбалюк, Останні проводи). БСРЖ, 680; СЖЗ, 114; ЯБМ, 2, 544. ШАЛА, -и, -и ж.; нарк. Гашиш. БСРЖ, 79; ПСУМС, 79. // Напівфабрикат гашишу, що становить собою подрібнені листя й насіння індійських конопель. Хочеться ширятися ханкою, палити план чи хоч би й шалу (С. Набока, Те, що сталось…). БСРЖ, 79; ЯБМ, 2, 544.
ШАЛABA, -и, ж. крим. 1. і жрм; зневажл. Повія; жінка легкої поведінки. — Це намисто, — закричав Чавела, — носила чесна циганка. Циганка, навіть, коли голодна, може гадати, дурити, може вкрасти, але курвити не буде. У-у, шалава… (Г. Шкляр, Дівчина з калєпним); Взагалі та зокрема, Ця шалава не дріма <…>(М. Фішбейн, …і щастя…); <…> той, якого по доброті душевній ти вирвав із богемної тічки пилососних шалав і зашмарканих гоміків <…> (С. Пашковський, Щоденний жезл). БСРЖ, 680; СЖЗ, 114; ЯБМ, 2, 544. // Вулична дівчина. СЖЗ, 114.
2. Крадійка. БСРЖ, 680.
■ З рос. мови: діял. шалава, шалавый — очманілий (шальной); недоумок; навіжена жінка. Грачев, Мокиенко, 183.
ШАЛАЛА, -и, ж.; мол.; зневажл. Повія, яка опустилася. ШАЛАЛА <…> дає за мінімальну плату. З шалалою асоціюється тупа рогульська морда, часто-густо п’яна, на голові — дурдом, помада розмащена по писку, надмір туші на одній з вій, сигарета в зубах (Синопсис станіславський необов’язковий).
■ Можливо, від шалава.
ШАЛАШОВКА, -и, ж.; крим.; зневажл. Дівчина легкої поведінки; повія. <…> шалашовка, звичайно, трипером нагородила, оце підлікуюсь, роздеру мотюгальника суці і на Жданов звалю <…> (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 681; ЯБМ, 2, 544. ШАЛМАН, -у, ч.; крим. 1. Притон декласованих елементів; нічліжка. БСРЖ, 681; СЖЗ, 114; ЯБМ, 2, 544. ■ Від тюрк. salma — споруда, будова. 2. Пивниця, закусочна. БСРЖ, 681; СЖЗ, 114. ШАМАТИ, -аю, -аєш, недок.; крим., мол. Їсти щось. БСРЖ, 681; ПСУМС, 79; ЯБМ, 2, 545. ШАМОВКА, -и, ж.; крим. Їжа. БСРЖ, 681; СЖЗ, 114; ЯБМ, 2, 545.
ШАМОТИНА, -и, ж.; мол. Їжа. ПСУМС, 79.
ШAMПАН, -а, ч; мол., жрм. Шампанське. <…> ти п’єш шампан / я — виключно руську <…> (І. Бондар-Терещенко, Поsтебня).
ШAMПАНА, -и, ж.; мол. Те саме, що ШАМПАН. За неї вип’ю я шампани <…> (Ю. Позаяк, Шедеври).
ШАМПАНОВСЬКИЙ, -ого; жрм. Те саме, що ШАМПАН.
ШАМПАНЬ, -ю, ч.; мол., жрм. Те саме, що ШАМПАН. — Вип’єш чогось? — спитала, підводячись. Я кивнула. — Шампань? Лікер? Горілка? (В. Врублевський, Нардепка).
ШАМПАНЬЙОЛА, -и, ж.; мол. Шампанське. [Гамлєт:] Піти би випити у барі шампаньйоли <…> (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу).
ШАМПУНСЬКЕ, -ого; мол. Шампанське. Журналісти, коментуючи акцію «Книжка року 2000», набагато частіше писали про «шампунське» та іншу фуршетологію, проте вкрай рідко згадували про <…> три кращі книжки з кожної номінації (Книжник, 2001, № 9).
ШАМПУНЬ, -ю, ч.; мол.; жрм. Шампанське. БСРЖ, 682; ПСУМС, 79; ЯБМ, 2, 545.
ШАМПУСИК, -у, ч.; мол., жрм. Шампанське. А так чувак нічо. Любить мартіні, шампусик, картоплю-фрі з відбивною (Синопсис станіславський необов’язковий).
ШАН, -у, ч.; нарк. Гашиш. БСРЖ, 682; СЖЗ, 224; ЯБМ, 2, 545.
ШАНХАЙ, -ю, ч. 1. крим. Злодійське кубло. БСРЖ, 682; СЖЗ, 114; ЯБМ, 2, 546.
2. жрм. Самовільно забудована окраїна міста. Крок — / Захоплює щастя солодкими спазмами. Бо мрія, бо ти. Бо «Шанхай» і димок. / І все уже є. / — хоч нічого й не сказано… (П. Вольвач, Бруки і стерні). БСРЖ, 682; СЖЗ, 114; ЯБМ, 2, 546.
ШАПОЧКА, -и, ж. ♦ Червона шапочка, арм. Солдат, звільнений у запас з військ МВС. БСРЖ, 682; СЖЗ, 112.
ШАРА, -и, ж.; мол. Шанс, можливість. Шари не буде. БСРЖ, 683.
Зірвати (взяти, зняти) шару. Отримати щось задарма. ПСУМС, 79. На шару. Безкоштовно, даром. Але радянщина щезла, отож нюхати безцільно, «на шару», жебрацькі аромати та ялозити рукавами по жирних «стоячих» столах не хотілося (О. Яровий, Квартали ностальгій); Я люблю подорожувати, але на шару не виходить, тож все «зайве» витрачаю на подорожі (Л. Подерв’янський: УМ, 8.05.2001). БСРЖ, 683; ПСУМС, 79.
ШАРАБАН, -а, ч. 1. крим., жрм; зневажл. Голова. БСРЖ, 683; СЖЗ, 114.
2. крим. Автомобіль; таксі. СЖЗ, 114; ЯБМ, 2, 546.
По шарабану кому що; мол. Байдуже, все одно. Вони таки дістали вже всіх — всіх, крім атеїстів, яким завжди все по шарабану (М. Бриних, Голосіння з-під снігу).
ШАРАГА, -и, ж.; крим. Злодійська компанія. <…> вони з дільничим колись разом носилися по розкуркулених українських степах, не одну дівку перелюбили, та й з 33-го на одній роботі, — тільки дільничий здебільше спеціалізувався на поетах, а Піскаренко — яка «шарага» привалить (О. Ульяненко, Сталінка). БСРЖ, 683; СЖЗ, 114. // мол.; зневажл. Компанія. Він так імпозантно пішов до виходу, що його провела очима навіть п’яна компанія. Лукава, треба сказати, шарага, бо звернула на мене увагу тільки тоді, коли я залишився сам (В. Шкляр, Елементал).
■ З рос. літер. шарить — «шукати навпомацки, ритися, перебирати, мацати потемки»; звідси шарага — «це той, хто шукає і краде» (Отин2, 75). ■ Див. коментар до ШАРАШКА.
ШАРАШКА, -и, ж.; жрм; несхвальн. Несолідне підприємство або організація, де можна трудитися суто символічно. Після армії — знову пращ на заводах та по різних «шарашках» (М. Холодний Передмова…). БСРЖ, 683; ЯБМ, 2, 547.
Шарашка, шарага — секретний науково-дослідний або проєктний інститут, де під контролем органів безпеки працювали вчені й інженери, як правило, засуджені за «саботаж будівництва», «підрив воєнної міці СРСР» (термін з’явився у 30-х роках XX ст.).
ШАРИТИ, -рю, -риш, недок.; мол.; схвальн. Гарно розумітися на чомусь, швидко, добре мізкувати. Мишка зневажливо йому кидає: «Ти не шариш у нормальній музиці!» (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). БСРЖ, 684; ПСУМС, 79.
ШАРМАНКА, -и, ж.; муз. Будь-який клавішний або струнний музичний інструмент. БСРЖ, 684; ПСУМС, 79.
ШАРОВИЙ1, -а, -е, мол. 1. Безкоштовний; той, що дістається даром. Невдовзі «мобільні» версії популярних пісень, тем з кінофільмів, котрі замінюють дзвінок-виклик, перестануть бути «шаровими» і офіційно подаватимуться до 5 доларів кожна (УМ, 13.12.2000); 27 червня громадські організації вирішили остаточно розбестити столичних підлітків, влаштували в Києві одночасно декілька «шарових» концертів (МТ, 1999, № 13); Рокери дали фірмі «гарбуза» і подарували 25 «шарових» пісень народу (УМ, 14.09.2000); «Шарове» пиво наливають там! (ВЗ, 3.09.2001). ПСУМС, 79. Див. ШАРА.
2. Легкий. В мене завтра іспит; він хоч і шаровий, але треба готуватися. ПСУМС, 79.
ШАРОВИЙ2, -ого, ч.; тюр. В’язень, який уживає наркотики. БСРЖ, 684; СЖЗ, 114; ЯБМ, 2, 548.
ШАРОВИК, -а, ч.; мол.; несхвальн. Людина, яка отримує щось даром або за чужий рахунок. За покликанням це були істинні «шаровики», себто вміли жити за чужий кошт, прилипаючи до будь-яких компаній, де їм могла перепасти дещиця (В. Тарнавський, Міські мотиви). БСРЖ, 684.
ШАРОВИЧКА, -и, ж.; мол. Ж. до ШАРОВИК. Тут як тут з’являлася страшна шаровичка Галина Юмениха, вона не могла не дочути щирого запрошення на качку і горілку, бо її хата стояла поряд з хатою Миколи Краснокутського (Н. Зборовська, Феміністичні роздуми).
ШАРОВНЯ, -і, ж.; крим., мол. Більярдна. БСРОЖ, 684; ПСУМС, 79; ЯБМ, 2, 548.
ШАХА, -и, ж.; тюр. Засуджений, який прислужується авторитетному в’язню. СЖЗ, 114; ЯБМ, 2, 549.
ШАХМАН, -у, ч.; крим., пов. Місце зустрічі повій. БСРЖ, 685; СЖЗ, 114; ЯБМ, 2, 549.
ШАХНА, -и, ж.; крим. Жіночі ґеніталії. БСРЖ, 685; СЖЗ, 114; ЯБМ, 2, 549.
ШВЕЦЬ, швеця; крим. Злодій, який краде верхній одяг. БСРЖ, 686; СЖЗ, 115; ЯБМ, 2, 550.
ШВОРИТИСЯ, -рюся, -ришся, недок.; крим. Здійснювати статевий акт. БСРЖ, 686; СЖЗ, 115; ЯБМ, 2, 550.
ШЕВА, -и, ч.; жрм; спорт. Футболіст Володимир Шевченко.
ШЕЛЬМА, -и, ж. 1. мол. Молода дівчина. КСМС. 2. крим. Шинель. БСРЖ, 687; СЖЗ, 115.
ШЕМЕНТОМ, присл.; крим. Швидко, миттєво (сходити, зробити). СЖЗ, 115; ЯБМ, 2, 552.
ШЕФ, -а, ч. 1. тюр. Начальник колонії. БСРЖ, 688; СЖЗ, 115; ЯБМ, 2, 554.
2. жрм. Начальник, бос. Шеф до себе викликає. (Запис 2000 p.). Югановы, 249.
3. шк. Директор школи. БСРЖ, 688.
4. студ. Керівник курсової або дипломної роботи. БСРЖ, 688.
5. жрм. Водій таксі або іншої машини, яку зупиняють для того, щоб доїхати кудись за плату. — Здачі не треба, шеф! (В. Врублевський, Замах на генсека). БСРЖ, 688; СЖЗ, 115; ЯБМ, 2, 554.
ШИБЗИК, -а, ч.; крим. Людина маленького зросту. СЖЗ, 115; ЯБМ, 2, 554.
ШИЗ, шиза, ч., мн. шизи, -ів; мол. Те саме, що ШИЗА 2. Поете-соплісте, / Нецікаво ж за сльози сісти. / Більше користи — / За формальний шиз / Весело в зоні повіс-ит-ись (С. Либонь): — Шизи! Ну вийди, скажи розумно, сядь почесно. Ні, закортіло йому націоналізму нам підкинути (Л. Федорук, Хомут). * Образно. Він бачить холодні / зелені зірки / І в оці / горить жовтий шиз (Ю. Позаяк).
Шизи перемкнуло, мол. Про дивну, неадекватну поведінку. <…> то я вступився за чокнутого, мовляв, шизи перемкнуло, зрозумійте каліку <…> (Є. Пашковський, Безодня).
ШИЗА, -и, ж., мн. шизи; мол. 1. Шизофренія. БСРЖ, 688.
2. Тимчасове потьмарення свідомости, яке виявляється у ненормальностях поведінки. Уважно стежиш за його серйозним, майже метафізичним, обличчям і хочеш йому сказати, що все це шиза, старий, <…> (А. Дністровий, Невідомий за вікном). БСРЖ, 688; ПСУМС, 79. ♦ Шиза косить (наші ряди). Те саме. Нас косить не Смерть, / а вселенська Шиза. / І замість летіть, — нас викачують в пір’я (Смолоскипи, 1998, № 1).
ШИЗИЧКА, -и, ж.; мол., жрм; несхвальн. або жарт. Божевільна, психічно ненормальна жінка. [Валентина:] Ну, і хто ж у такому випадку я? Придуркувата, шизичка (В. Лігостов, Як я не став…).
ШИЗІТИ, -ію, -ієш, недок.; мол. Божеволіти; поводити себе як психічно ненормальна людина. Одна справа «шизіти» під какофонію рекламної паузи, інша — заробити дещицю грошей за цей час (День, 5.02.1999).
ШИЗКА, -и, ж.; мол., жрм. Те саме, що ШИЗИЧКА.
ШИЗО, невідм., с. і ч.; мол.; несхвальн. Божевільна, психічно ненормальна людина. БСРЖ, 689.
ШИЗОЇДНИЙ, -а, -е; мол.; жарт.-ірон. або несхвальн. Дивний, абсурдний (про людину, явище). Зрештою, ми купуємо [гашиш] і мій приятель Джон Вінстон Леннон, як і належиться старому шизоїдному європейському інтелектуалу хоче спробувати товар прямо на місці (С. Жадан, Біг Мак); Шизоїдна стаття.
ШИЗОНУТИСЯ, -нуся, -нешся, док.; мол. Збожеволіти; почати поводити себе як психічно ненормальна людина. Мабуть, я шизонувся, коли думки про найкращі миті з минулого приносять мені біль (В. Канюс, Сентиментальний блюз).
ШИЗУВАТИ, -ую, -уєш, недок.; мол. Нервувати, дратуватися з якогось приводу. — Не шизуй! — гарикнув Море ман. — В аварію ми з нею потрапили. Я ось живий, а вона там лишилась… Дотяв тепер? (Г. Цимбалюк, Останні проводи). БСРЖ, 689.
ШИЗУХА, -и, ж. мол.; несхвальн. Шизофренія. Після її майже езотеричного прояву шизухи, розмірковуєш над почутим (А. Дністровий, Невідомий за вікном). БСРЖ, 689.
ШИКСА, -и, ж.; жрм; зневажл. Дівчина, жінка.
■ З їдиш: shixe — дівчина (не єврейка).
ШИПА, -и, ж.; мол. Людина з розкуйовдженим волоссям.
■ Від англ. sheep — вівця.
ШИРИВО, -а, ч.; нарк. Наркотик для внутрішньовенного введення. На фіга мені його шириво. Мені потрібна любов, незалежно, хто її створив (О. Ульяненко, Ізгої). БСРЖ, 690; СЖЗ, 115; ЯБМ, 2, 556.
ШИРКА, -и, ж.; нарк. 1. Шприц для ін’єкції наркотику. <…> з’являються цупкі та в’їдливі ідеї життя за чужий рахунок, зубожілого і примарного існування верхи на голці наркотичної «ширки» чи «плавання» під слизькими стінками зачарованих склянок (УМ, 30.03.999). БСРЖ, 690; СЖЗ, 115; ЯБМ, 2, 556.
2. Наркотики для внутрішнього введення. Праведним же трудом заробити на «ширку» важко (УМ, 3.08.2001). БСРЖ, 690; ПСУМС, 80; СЖЗ, 115; ЯБМ, 2, 556. // Саморобний наркотик, який отримують з маковок. «Ширку», як відомо, виготовляють з макової соломки, яку обробляють із використанням будь-якого розчинника, соди та оцтового ангідриду (ПіК, 2003, № 3). БСРЖ, 690. * Образно. Усе частіше сьогоднішні видавці (принаймні російські) пропонують бібліонаркоманам замість сумнівної ширки чистий героїн [пречудові книжкові серії] (Книжник, 2001, № 18).
ШИРНУТИСЯ, -нуся, -нешся, док.; нарк. Зробити ін’єкцію наркотику. [Хлопці] одразу заявили, що зранку ширнулися і під кайфом попрямували шмонати кишені пасажирів, щоб купити ще по дозі (УМ, 28.03.2000). ♦ Ширнутися кавою, жрм; жарт. Випити кави. Специфічним кавоманським виразом є «вколотись кавою» чи «ширнутись кавою» (Т. Даниленко, Алкоголь і кава…). БСРЖ, 691; ПСУМС, 80; ЯБМ, 2, 556.
ШИРЯТИСЯ, -яюся, -яєшся, недок.; нарк. Уводити собі наркотики внутрішньовенно. [Сука:] Колись і я, дівчатком молоденьким, / Курила план, ширялася потроху <…> (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу). БСРЖ, 691; ПСУМС, 80; СЖЗ, 115; ЯБМ, 2, 557.
ШИТИ, шию, шиєш, недок.; крим. 1. кого. Убивати. БСРЖ, 691; СЖЗ, 115.
2. кому що; крим., жрм. Необґрунтовано звинувачувати когось у чомусь. БСРЖ, 691.
♦ Шити справу комусь, крим. Необгрунтовано звинувачувати когось. СЖЗ, 115.
ШИФРУВАТИСЯ, -руюся, -руєшся, недок.; мол.; жарт. 1. Приховувати щось, не розголошувати якусь інформацію про себе. Як на волі, так і у в’язниці, людина видає себе дрібницями, необережними поглядами і словом. Надто яскраво це виявляється тоді, коли новоприбулий шифрується (поводиться зачаєно), а згодом зривається, не витримавши внутрішньої напруги (А. Кудін, Як вижити у в’язниці). БСРЖ, 692. 2. Ховатися. Дружбан Котяра в курсі всіх справ. Він сам, падлюка, шифрується (А. Кокотюха, Останній раз). ПСУМС, 80.
ШИШКА, -и, ж. крим. 1. Чоловічий статевий орган. БСРЖ, 692; СЖЗ, 115; ЯБМ, 2, 557.
2. Гаманець з грішми. БСРЖ, 692; СЖЗ, 115, ЯБМ, 2, 557.
3. і жрм. Впливова, авторитетна особа. СЖЗ, 115; ЯБМ, 2, 557.
ШІСТКА, -и, ж. 1. крим. Офіціянт. БСРЖ, 689; СЖЗ, 115; ЯБМ, 2, 553.
2. крим., жрм. Підлабузник. БСРЖ, 689; СЖЗ, 115; ПСУМС, 80; ЯБМ, 2, 553.
3. крим. Найнижча ланка в ієрархії злочинного світу. СЖЗ, 115; ЯБМ, 2, 553.
4. крим., мол. Людина, яка виконує некваліфіковану або брудну роботу. // Рядовий працівник. БСРЖ, 689; СЖЗ, 115; ЯБМ, 2, 553.
5. мол., жрм. Людина з невисоким соціяльним статусом. <…> і все підсилає своїх шісток, ублюдків, провокатюг і підуськує тебе <…>, аби покинув писати… (Є. Пашковський, Щоденний жезл); І абсолютно всі — і гості, і шістки, що їх супроводжували, і шістки господаря — дивилися на Дмитра як на пусте місце (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). ПСУМС, 80; ЯБМ, 2, 553.
■ Від шістка — гральна карта. ТСРОЖ, 255.
ШІСТАКА, -и, ч. і ж.; мол. Те саме, що ШІСТКА5.
ШКАЛИК, -а, ч.; жрм. 1. Пляшка із спиртним. — Коли no-мирному, то в мене й шкалик десь завалявся, щось довго тебе не було (В. Шевчук, П’ятий номер).
2. Чарка; келишок. На столику — розкоркована плящина коньяку, шкалики і диктофон (В. Неборак, Повернення в Леополіс); <…> накупив Грицько на гроші колгоспні півсотні тарілок, бо де п’ють, там і б’ють, та шкаликів сотню <…> (А. Дімаров, Ціп-ціпи).
■ Від голандського schaai — чаша (Фасмер). Елистратов, 582.
3. мн. шкалики; крим. Взуття. БСРЖ, 692; СЖЗ, 115.
ШКАР, -а, ч. 1. крим. Кишеня брюк. БСРЖ, 692.
2. мн. шкари, -рів; крим., мол. Джинси, штани. БСРЖ, 692; СЖЗ, 115.
3. мн. шкари, -рів; мол. Черевики, взуття. ПСУМС, 80; БСРЖ, 692. Ці шкари почали терти мені ногу (Запис 2001 p.).
ШКВАРКА, -и, ж.; крим.; ірон. 1. Людина низького зросту. БСРЖ, 693; СЖЗ, 115; ЯБМ, 2, 558.
2. Засуджений підліток, який морально і фізично опустився. СЖЗ, 115.
♦ Шкварка заширена, нарк.; ірон. Людина, виснажена наркотиками. БСРЖ, 693; СЖЗ, 115.
ШКЕТ, -а, ч. крим. 1. Підліток. БСРЖ, 693; СЖЗ, 115; ЯБМ, 2, 558.
2. Недосвідчений злодій-одинак. СЖЗ, 115. // Молодий злодій. БСРЖ, 693; ЯБМ, 2, 558.
3. жарт. Людина низького зросту. І бережись цього шкета в синьому костюмі. Не бережись — тримайся подалі (О. Ульяненко, Рапсодія). БСРЖ, 693; СЖЗ, 115; ЯБМ, 2, 558.
■ Від англ. scout — член організації скаутів. Грачев, Мокиенко, 188. ■ Від нім. арґ. Scheker — вуличник, їдиш seqec — хлопець (не єврей). Горбач 1966, 23.
ШКИРЛА, -и, ж.; крим. Співмешканка злодія. БСРЖ, 693; ЯБМ, 2, 558. // Коханка. СЖЗ, 115. ■ З циган. мови. БСРЖ, 693.
ШКОДА, -и, ж.; крим. 1. і тюр. В’язень, який краде в співкамерників. БСРЖ, 693; СЖЗ, 115.
2. Дрібний хуліган; капосник. БСРЖ, 693; СЖЗ, 115; ЯБМ, 2, 558.
ШКОЛА, -и, ж.; студ. Будь-який вищий навчальний заклад. БСРЖ, 693; ПСУМС, 80.
ШКРАБ, -а, ч., мн. шкраби, -ів, мол. Взуття. ПСУМС, 80.
ШКРЕК, -а, ч.; мол. Жаба. ПСУМС, 80.
ШКРЯБАТИ, -аю, -аєш, недок.; муз.; жарт.-ірон. Невміло грати на струнних інструментах. БСРЖ, 694; ПСУМС, 80.
ШКУРА, -и, ж.; крим. 1. Верхній одяг. БСРЖ, 694; СЖЗ, 116; ЯБМ, 2, 560.
2. несхвальн. Жінка ненадійна. БСРЖ, 694; СЖЗ, 116; ЯБМ, 2, 560.
3. Жінка легкої поведінки. БСРЖ, 694; СЖЗ, 116.
4. і ч. несхвальн. Донощик. СЖЗ, 116.
5. муз. Пластик на барабанах, переважно поганої якості. ПСУМС, 80.
ШЛАНГ, -а, ч. 1. крим. Чоловічий статевий орган великого розміру. БСРЖ, 694; СЖЗ, 116.
2. крим. Дуже п’яна людина. БСРЖ, 694; СЖЗ, 116.
3. крим.; зневажл. Недоумкувата, розумово відстала людина. БСРЖ, 694; СЖЗ, 116; ЯБМ, 2, 561.
4. мол.; несхвальн. Ледар, нероба. Тарас [Шевченко] — пияк і шланг, особливо на службі (Ю. Андрухович, Bad company). БСРЖ, 694; ПСУМС, 116; ЯБМ, 2, 561.
5. мол.; жарт.-ірон. Висока людина. ПСУМС, 116.
6. мн. шланги, -ів. Великі жіночі груди.
Прикинутися (прикидатися) шлангом, мол.; жарт. Удати з себе наївну, невинну або слабу людину. БСРЖ, 694; ПСУМС, 116.
ШЛАНГІСТКА, -и, ж.; мол.; жарт.-ірон. Жінка з великими грудьми.
ШЛЕПЕР, -а, ч.; мол. Те саме, що ЛОХ. ПСУМС, 80. ■ З їдиш: schlep — незграбна або тупа людина.
ШЛЮЗ, невідм., у знач. вигуку; мол. Крах, кінець. ПСУМС, 80.
ШЛЬОМКА, -и, ж.; тюр. Миска. — Шльомка від слова «шолом», бо вона, в натурі, схожа на каску часів Великої Вітчизняної (А. Кудін, Як вижити у в’язниці). ЯБМ, 2, 561.
ШЛЬОНДРА, -и, ж.; мол., жрм; зневажл. Те саме, що ШМАРА1. Й найостанніша шльондра мріє / Про вірну і ніжну любов <…> (Ю. Позаяк, Шедеври).
ШЛЬОЦИК, -а, ч.; мол. Неслухняний хлопчик. ПСУМС, 80.
ШМАЛЬ, -і, ж.; нарк. 1. Будь-який наркотик (в основному, кустарного виробництва). Дехто влипає в кримінал — приторговує на дискотеках екстезі, героїном та іншою «шмаллю» (ПіК, 2001, № 16). БСРЖ, 696; ПСУМС, 80; ЯБМ, 2, 563.
2. Гашиш. Не схоже, що вона курила шмаль, але й не схоже, що вона божевільна (А. Дністровий, Невідомий за вікном). БСРЖ, 696.
ШМАРА, -и, ж. 1. крим., мол.; зневажл. Жінка легкої поведінки; повія. Вони виповзли звідкись із пітьми, наче з місячного кратера <…> — двоє пацанів, пострижених під полубокс, і одна шмара з початою пляшкою в руці (Андрухович Ю. Центрально-східна ревізія). БСРЖ, 696; СЖЗ, 116; ЯБМ, 2, 563.
2. крим., мол. Дівчина, жінка. БСРЖ, 696; ПСУМС, 81; СЖЗ, 116; ЯБМ, 2, 563.
3. крим. Коханка, співмешканка злодія. БСРЖ, 696; СЖЗ, 116; ЯБМ, 2, 563.
4. нарк. Гашиш. БСРЖ, 696; СЖЗ, 116.
ШМАРЛЯ, -і, ж.; мол.; зневажл. Те саме, що ШМУРДЯК1. ПСУМС, 81.
ШМАРОВОЗ, -а, ч.; крим. Сутенер. БСРЖ, 696; СЖЗ, 116.
ШМАТОК, -тка, ч.; мол., жрм. Тисяча грошових одиниць. — Скільки? — затрясся водій. — П’ять шматків! (В. Врублевський, Замах на генсека).
ШМОН, -у, ч. 1. крим., мол. Обшук. <…> коли зависло нове слово «рекет» замість «шмон» <…> (О. Ульяненко, Сталінка); Припніть гармидер! Будете галасувати — влаштуємо шмон з упередження! (Л. Федорук, Хомут); — У мене був шмон. Чуєш? (В. Врублевський, Замах на генсека). БСРЖ, 697; ПСУМС, 81; СЖЗ, 116; ТСРОЖ, 259; ЯБМ, 2, 566.
2. арм., мол. Перевірка. БСРЖ, 697.
■ Від рос. діял. шмонить — брехати, шахраювати; підмовляти когось на крутійство, махлювати. Грачев, Мокиенко, 191. ■ Від давньоєв. Sh’топе — вісім. За переказом на початку двадцятого століття в Одеській тюрмі о восьмій годині вечора проводили перевірку особистих речей арештованих.
ШМОНАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. кого; крим., жрм. Обшукувати когось, влаштовувати обшук десь. <…> справжнім кордоном між двома світами тоді була Берлінська стіна, а смуга поблизу Перемишля, де нас шмонали прикордонники, — так собі, для ока світової громадськості (В. Дрозд, Життя як життя); Але перше, що я побачила на пероні метрополітену — це двох міліціянтів, які «шмонали» якесь «лице підозрілої національності» (ПіК, 2001, № 5). БСРЖ, 697.
2. арм. Влаштовувати якусь перевірку. БСРЖ, 697.
ШМОТКА, -и, ж., частіше мн. шмотки, -ток; жрм. Одяг, носильні речі. — Ігор Петруня. Його я знаю добре. Спеціаліст по шмотках (Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). БСРЖ, 69; ПСУМС, 81; ТСРОЖ, 260; ЯБМ, 2, 566.
ШМУДАК, -а, ч.; муз. 1. Бубен. ПСУМС, 81. 2. Саморобний марокас. ПСУМС, 81.
ШМУРДИЛО, -а, с.; мол. Те саме, що ШМУРДЯК1. Пубертатний період характерний тим, що, окрім розминок «шмурдилом» та шарпання за гітарні струни, присутній загострений, але ще неокреслений якимись межами сексуальний потяг (ПіК, 2001, № 8).
ШМУРДЯК, -у, ч. мол. 1. зневажл., жарт.-ірон. Вино поганої якости. [Генерал Власов:] Ха, / Його труїли ми неоднократно. І Та вся отрута в його організмі І Вмить перетворюється на шмурдяк молдавський (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу); — То що, бичі вдома? — Вона знехотя кивнула. <…> — Ой, як добре! Зараз шмурдяку вип’ємо… (Л. Кононович, Я, зомбі). БСРЖ, 697; ПСУМС, 81. // Будь-який спиртний напій поганої якости. То — вишукані дорогі напої, а то — просто, що трапиться під руку: шмурдяк, одне слово (В. Палинський, Канцлер своєї величності); Головне, Романа витягну із лабет зміїних: провітриться — і про шмурдяк забуде (А. Морговський, Фіфті-фіфті); Коньяк за кордоном — / Сциклистий шмурдяк! (Ю. Позаяк, Шедеври); <…> заливаюсь перваком, цей-во шмурдяк мені на заварку схожий <…> (Є. Пашковський, Безодня). 2. крим. Самогон. БСРЖ, 697; СЖЗ, 116.
ШНИР, -я, ч.; крим. Днювальний у бараці. Ця ничка не була функціональною — про неї знали в зоні всі — від «шниря» до «хазяїна» (О. Червінський, Ничка). БСРЖ, 698; СЖЗ, 116; ЯБМ, 2, 568.
ШНОБАК, -а, ч.; мол. 1. Ніс. ПСУМС, 81 2. Людина з довгим носом.
ШНОБЕЛЬ, -беля, ч. 1. крим., мол.; жрм; жарт. Ніс (частіше великий). <…> а по шноблеві як? <…> (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 698; ПСУМС, 81; СЖЗ, 116; Чабаненко 1992, 4, 242.
■ Від нім. Schnobel — клюв. БСРЖ, 698.
2. мол. Людина з великим довгим носом.
ШНОБИК, -а, ч., мн. шнобики, -ів; крим. Окуляри. СЖЗ, 116.
ШНУРОК, -рка, ч.; мол. 1. Батько. // мн. шнурки. Батьки. БСРЖ, 699; ПСУМС, 81.
♦ Шнурки в ботинках. Батьків немає вдома. Шнурки в склянці. Батьки вдома. БСРЖ, 699; ПСУМС, 81.
2. ірон.-зневажл. Те саме, що ШІСТКА.
♦ Шнурки погладити, жрм. Не поспішати або й не думати виконувати якусь дію. — Чи скоро вже ти там? — аякже, зараз шнурки поглажу й бігтиму. ФССГД, 257.
ШНЯГА, -и, ж.; крим. Чоловічий статевий орган. БСРЖ, 699; СЖЗ, 116.
ШОБЛА, -и, ж.; ШОБЛО, -а, с. 1. крим. Зборище злодіїв, повій.
2. мол.; жарт. Компанія. — Ти чогось усе-таки не збагнув. Ми на тебе полювали, чи ти шобло привів? Тепер хвостом крутиш? (В. Гужва, Плато над прірвою). БСРЖ, 699; СЖЗ, 117; ЯБМ, 2, 569.
ШОБЛЯК, -а, ч.; жрм. Те саме, що ШОБЛА2. <…> шобляки професійних авантюристів, нездар, невдах <…> (Є. Пашковський, Щоденний жезл).
ШОПА, -и, ж.; крим. 1. Задня кишеня штанів. БСРЖ, 700; СЖЗ, 117; ЯБМ, 2, 569.
2. Сарай. БСРЖ, 700; СЖЗ, 117; ЯБМ, 2, 569.
3. Склад. БСРЖ, 700; СЖЗ, 117; ЯБМ, 2, 569.
ШОСТИЙ, -а, -е. ♦ Твій номер шостий, жрм. Не втручайся у справи інших. ФССГД, 171.
ШОХА, -и, ж.; жрм. Те саме, що ШІСТКА2. Чабаненко, 4, 244. ■ Від діял. шоха — шістка (гральна карта).
ШПАКІВНЯ, -і, ж.; муз. 1. Колонка музичної апаратури. ПСУМС, 81. 2. Домра; балалайка. ПСУМС, 81.
ШПАНА, -и, збірн.; крим. 1. Члени тюремної СПІЛЬНОТИ. БСРЖ, 701; ЯБМ, 2, 569.
2. і жрм. Хулігани; неавторитетні злочинці. БСРЖ, 701.
ШПАРИТИ, -рю, -риш, недок., кого; крим. Здійснювати статевий акт з КИМСЬ. БСРЖ, 701; СЖЗ, 117; ЯБМ, 2, 572.
ШПИЛИТИ, -лю, -лиш, недок. 1. крим., карт. Грати (в карти, в рулетку). БСРЖ, 701; СЖЗ, 117.
2. нарк. Нюхати кокаїн. БСРЖ, 701; СЖЗ, 117.
3. кого; крим., мол. Здійснювати статевий акт З КИМСЬ. БСРЖ, 701; СЖЗ, 117; ПСУМС, 81.
ШПИЛЬКА, -и, ж.; мол.; жарт. Чоловічий статевий орган. ♦ Рибку з’їсти й на шпильку сісти, мол. Бажати, щоб одночасно відбулись дві (або більше) взаємовиключні події; бажати неможливого. <…> чого питається, заміж вискакувала, кортіло рибку з’їсти й на шпильку сісти <…> (Є. Пашковський, Безодня).
ШПИНДИК, -а, ч. мол. Людина малого зросту.
ШПИЧКА, -и, ж.; мол.; жарт. Чоловічий статевий орган. Отож, тільки трапився більш-менш годящий кущик, метнув спішно у траву піджачка, завалив Милоську, як колій свинку, — і «ввійшла у її тіло шпичка» (В. Врублевський, Тріщини).
ШПІЛІНДРИКАТИСЯ, -аюся, -аєшся, недок., мол. Здійснювати статевий акт з кимсь.
ШПІЛІНДРИКНУТИСЯ, -нуся, -нешся, док., мол. Здійснити статевий акт з кимсь. — Чувак, а ти шпіліндрикнутись хочеш? (Б. Жолдак, Топінамбур, сину).
ШПІЛЯТИ, -яю, -яєш, недок.; мол., муз. Грати. ПСУМС, 81. ■ Від нім. spielen — грати.
ШПОК, -у, ч.; жрм. Суміш пива з горілкою, спінена ударом в закритому посуді. <…> хлопець Геня тіпнувся, неначе пиво з горілкою, як коли їх, змішавши в склянці й затуливши долонею, рвучко вдарити об коліно — в народі таку вибухову суміш називають «шпоком» <…> (Б. Жолдак, Антиклімакс).
ШПОКНУТИ, -ну, -неш, док., кого. 1. крим. Зґвалтувати. БСРЖ, 702; СЖЗ, 117; ЯБМ, 2, 573.
2. крим., мол. Здійснити статевий акт. Коли хлопець хоче дівку молоду шпокнути, він їй чого тільки не наобіцяє, а потім зробить своє опівночі під кущем і бувай здорова, чорноброва! (Ю. Андрухович, Московіада). БСРЖ, 702; СЖЗ, 117; ЯБМ, 2, 573.
ШПОРА, -и, ж. 1. крим. Голка для нанесення татуювання. БСРЖ, 702; СЖЗ, 117; ЯБМ, 2, 573.
2. шпори, шпор; крим. Капронові або гумові кільця, що надягаються на статевий орган під час статевих зносин. БСРЖ, 702; СЖЗ, 117; ЯБМ, 2, 573.
3. студ. Шпаргалка. <…> її сірі очі взагалі ніколи не зосереджувалися на близьких предметах, це він точно підмітив. Коли тягнув «шпору» (Б. Жолдак, Спокуси); Посібник ледачого студента або «шпора» була, є і буде (ПіК, 2001, № 17). БСРЖ, 702; ПСУМС, 81.
ШТАТНИК, -а, ч.; крим., мол. Громадянин США. БСРЖ, 702; СЖЗ, 117; ЯБМ, 2, 573.
ШТЕМП, -а, ч. 1. мол. Хлопець молодий чоловік. ПСУМС, 81. // Хлопець невисокого зросту.
2. крим.; зневажл. Працівник карного розшуку. СЖЗ, 117.
ШТИГЕЛЬ, -ля, ч.; мол. Цигарка. ПСУМС, 81.
ШТИМП, -а, ч.; мол. 1. Тупий чоловік, з яким важко спілкуватися. ПСУМС, 81.
2. Те саме, що ШТЕМП1. Торгаші хочуть якусь срань під Шафутінського, а багаті штимпи з командою проституток замовляють «Дим над водою» (М. Марк, Хохляцький апокаліпсис).
■ Від нім. Stumper — партач. Горбач О. Арґо український…, 24.
ШТИН, -у, ч.; мол. Сморід. Це інше небо музики, де під завивання джазу клубочить синій дим, де стоїть штин від випитого, де гримлять незрозумілі нікому суперечки, де світ водночас по-жорстокому реальний, але романтичний (Книжник, 2001, № 12). ПСУМС, 81.
■ Від нім. stinken — смердіти.
ШТИНЯТИ, -яю, -яєш, недок.; мол. Смердіти. ПСУМС, 81.
ШТОРИ, штор; мол. Окуляри. ШТОРИ — окуляри. (Синопсис станіславський необов’язковий) // Сонцезахисні окуляри. ПСУМС, 81.
ШТОРМИТИ, безос., кого; мол. Викликає неприємні емоції. Юрія Хусточку штормить (Заголовок замітки, в якій надрукована розповідь учасника групи «Океан Ельзи» про те, що у нього «такий період у житті, коли не може говорити про особисте»; ВЗ, 15.06.2001).
ШТОС, -у, ч.; мол. Те саме, що ПРИКОЛ1. ПСУМС, 81.
ШТРИХ, -а, ч. 1. крим. Літня людина. БСРЖ, 703; СЖЗ, 117; ЯБМ, 2, 574.
2. мол. Людина, суть якої незрозуміла. ПСУМС, 81. // Хлопець. Нічогенький штрих! (Запис 2001 p.).
ШТРІМФЛІ, -ів, мн.; мол. Те саме, що СИРНИКИ. ПСУМС, 82.
ШТРУКСИ, -ів, мн.; мол. Вельветові штани. ПСУМС, 82.
ШТУКА, -и, ж.; крим., мол. Тисяча грошових одиниць. Як обіцяв — дві штуки буде (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб); Скільки «штук баксів» вивіз з України черговий московський «зайка»? (ПіК, 1999, № 35). БСРЖ, 703; ПСУМС, 82; СЖЗ, 117; ЯБМ, 2, 574.
■ Один ув’язнений програв іншому у карти цигарки. Дві штуки, як було домовлено. Переможець зажадав дві тисячі цигарок. Смирнов, 268.
ШТУКАТУРКА, -и, ж.; мол.; жарт.-ірон. 1. Косметика. [Його очі] <…> помічають не менш привабливу щілину між ногами в шатенки, яка, витягши із сумочки каталог всілякої штукатурки, старанно його переглядає (Синопсис станіславський необов’язковий). БСРЖ, 703; ПСУМС, 82. 2. мол. Дівчина з пофарбованим волоссям. Штукатурка — «перефарбована» дівчина (Сленг-лікбез 5).
ШТУРПАК, -а, ч.; жрм; зневажл. Хлопець, чоловік. Чіпа побіг пити на халяву «Агдам» з якимись штурпаками ла вулиці і пропав (М. Мишкало, Майже європеєць).
■ Від з укр. діял. штурпак — дурень, бовдур.
ШТУЦЕР, -а. ч. 1. мол. Те саме, що ШТУКА. — А ви чули, що два дні тому брати Яйця програли штуцер зелених! (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). ПСУМС, 82.
2. крим.; жарт. Ніс. БСРЖ, 704; СЖЗ, 117; ЯБМ, 2, 575.
3. крим.; жарт. Чоловічий статевий орган. БСРЖ, 704; СЖЗ, 117; ЯБМ, 2, 575.
ШУБА, -и, ж.; у знач. вигуку; мол. Сиґнал небезпеки. БСРЖ, 704; ПСУМС, 82.
ШУГАТИСЯ, -аюся, -аєшся, недок., чого; мол. Боятися, лякатися чогось. Шугатись — безпідставно чогось боятись (Сленг-лікбез 2). БСРЖ, 705.
ШУЗ, -а, ч., частіше мн. шузи, -ів, -ів; крим., мол. Взуття, черевики. Гурвінок підбира з полу красівий, важкий шуз Нєзнайки і пиздить ним у тєлєвізор (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу); Ти знову купиш стройові німецькі шузи (з пісні гурту «Скрябін»). БСРЖ, 705; ПСУМС, 82; СЖЗ, 117; ЯБМ, 2, 576.
■ Від англ. shoes.
ШУЛЯ, -і, ж.; мол. Те саме, що ШТОС. ПСУМС, 82.
ШУРИ-МУРИ, мн.; жрм. Флірт; любовні пригоди. Хабарництво, пиятики з будь-якого приводу і «просто так», розпуста — «шури-мури старих пердунів, ґвалтування бутончиків-першокурсниць на заліках чи екзаменах, безкінечний оральний секс» <…> — ніщо не залишалося поза увагою правдолюбця (А. Морговський, Тінь птеродактиля).
■ Від франц. cher і amour — дороге кохання або від турецького surmur — сум’яття. Фасмер, 4, 490 ■ Від давнього нім. арґ. Schory Mory — статевий акт. Горбач 1966, 28.
ШУРХІТ, -хоту, ч.; мол. Бурхливі події, сенсації. Мафія наших глухонімих наробила шурхоту в Парижі (УМ, 13.02.2001).
ШУХЕР, -у, ч.; крим. 1. Сиґнал про небезпеку. БСРЖ, 707; СЖЗ, 118; ЯБМ, 2, 578.
2. Конфлікт, сварка. БСРЖ, 707; СЖЗ, 118; ЯБМ, 2, 578.
3. Обшук. БСРЖ, 707; СЖЗ, 118.
4. Метушня, шум. — Знаєш, одягай їй труси, щоб без шухеру, щоб нам не навісили того, чого не було (М. Омельченко, Свято біди); Адже хлопи їй розповіли, що крадіжку викрито та який з того вийшов «шухер» (СМ, 20.04.2001). БСРЖ, 707; ЯБМ, 2, 578.
Стояти на шухері, крим., мол. Стояти на сторожі, попереджаючи співучасників про небезпеку. — Але ми тут, поряд, на шухері, так що можеш спокійно (Ю. Покальчук, Те, що на споді); Один з них відчиняв цвяховиривачем металеві віконниці, інший присвічував йому ліхтарем, а третій стояв на шухері (СМ, 9.04.1999). * Образно. Тільки явір стоїть на шухері / Літ, напевне, зо сім підряд / І тому він такий зашуганий <…> (С. Пантюк: Іменник). БСРЖ, 707; ЯБМ, 388.
■ Від нім. Sucker — нишпорка, шукач. Грачев, Мокиенко, 193.
ШУХЛЯДА, -и, ж.; мол. Щелепа. ПСУМС, 82.
ШУЦМАН, -а, ч.; крим., тюр. Засуджений, який займається громадською роботою. Хай мусорня попробує тепер з блатняками. За нами, може, не будуть жаліть, а шуцманів, то не раз згадають (А. Шевченко, Болюче відчуття полону). ЯБМ, 2, 578.
ШУШАРА, -и, ж.; крим., тюр. В’язень, який краде у співкамерників. БСРЖ, 707; СЖЗ, 118; ЯБМ, 2, 578.

Unless otherwise stated, the content of this page is licensed under Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License