Т

ТАБЛО, -а, с.; мол.; жарт.-ірон., зневажл. Обличчя. Бідон ще раз затягується, затримує дим у легенях, його табло стає схоже на розпечену електричну плиту <…> (А. Дністровий, Місто уповільненої дії); І коли хтось інший заробляє на його чесному «таблі», Баширов не ображається. Таке воно андеґраундне життя (ПіК, 2001, № 13). БСРЖ, 579; ПСУМС, 68. ♦ Відрихтувати табло, мол.; жарт.-ірон. Побити обличчя. ПСУМС, 68. Загасити табло, мол. Те саме. ПСУМС, 68.
ТАЛМУД, -а, ч. 1. крим. Документ. СЖЗ, 98; ЯБМ, 2, 408.
2. мол., жарт. Інструкція для користування побутовою технікою, апаратурою і т. ін. ПСУМС, 68.
3. військ. Військовий статут. Балабін.
ТАМПАКС, -а, ч., мол., жарт. Чай в одноразових пакетиках. ПСУМС, 68.
ТАНГО, невідм, с.Піти у танго, жрм, жарт. Про життя, сповнене веселощів, розваг Обурений загал, дізнавшись, що Ч. навіть дома не було, одноголосно вирішив, що Насті урвалась пружина та що дівка «пішла у танго» з тим халамидником, який тут щодня «вишивав» із квіточками (СМ, 2.02.2001) ■ Від польськ. pójść w tango. Танго навприсядки, мол. Танці п’яної пари. ПСУМС, 68.
ТАНКЕР, -а, ч., мол. Довга тепла куртка з капюшоном БСРЖ, 581; ПСУМС, 68.
ТАПКИ, тапок, мол.; жарт. Фірмові кросівки. ПСУМС, 68.
ТАПОЧКИ, невідм., у знач. безос.-пред., кому, мол. Кінець, крах <…> він буцімто досконало вивчив пророцтва українського Нострадамуса Мусія Вернигори, і «там чорним по білому написано — нам усім тапочки!» (Л. Дереш, Культ). ПСУМС, 68.
ТАРАСИК, -а, ч., мол. Купюра вартістю сто гривень Дай мені тарасика (Запис 2001 р.).
ТАРІЛКА, -и, ж., мол., жарт. Рулетка. ПСУМС, 68.
ТАСКА, -и, ж., мн. таски, тасок, мол. Сміх, веселощі. ПСУМС, 68. ♦ Пробирати на таску, кого, мол. Комусь смішно, весело. ПСУМС, 68.
ТАСУВАТИСЯ, -уюся, -уєшся, крим. Ходити назад-вперед (по камері, бараку) <…> шастати загнано, довго, годинами, місяцями, туди й сюди, вузьким проходом, один взад, один уперед, no-блатному кажучи, тасуватись <…> (С. Пашковський, Щоденний жезл). БСРЖ, 582; ЯБМ, 2, 410.
ТАТО, -а, с. 1. крим. Ватажок злочинної групи. СЖЗ, 98.
2. крим. Начальник загону в колонії. СЖЗ, 98.
3. крим. Панк зі стажем. СЖЗ, 98.
4. мол., схвальн. Шанована людина старшого віку. Один тато спонсорував фуршет у цю суботу. ПСУМС, 68.
ТАТУ, невідм., с., мол. Татуювання Прикольне тату Кольорові тату БСРЖ, 582; ПСУМС, 68.
■ Від англ. tattoo.
ТАТУШКА, -и, ж., мол. Те саме, що ТАТУ. БСРЖ, 582; ПСУМС, 68.
ТАЧИЛА, -и, ж., мол. Легкова автомашина, таксі [Шура:] <…> І як получите товар, сходу рвіть бігом кігті — і зразу в тачилу — і на ход! (Б. Жолдак, Голодна Кров). БСРЖ, 582; ПСУМС, 68.
ТАЧКА, -и, ж., жрм. 1. Таксі — Ходімо, бо я тут здохну! — сказав я. — Бери тачку, я заплачу, поки ще є трохи грошей (Ю. Покальчук, Те, що на споді). БСРЖ, 582; СЖЗ, 98; ЯБМ, 2, 411.
2. Легковий автомобіль. — Ходімо покатаємось на тачці — Кент недавно придбав старенькі «Жигулі» (Є. Кононенко, Великомученице кумо). ♦ Освіжити тачку, авто. Продати старий автомобіль і купити новіший, кращий. <…> а якщо Бос виграє вибори — розщедриться на радощах, може, й тачку освіжу (В. Яворівський, Вовча ферма). БСРЖ, 582; СЖЗ, 98; ТСРОЖ, 214; ПСУМС, 68; ЯБМ, 2, 411.
ТАЩИТИ, безос., кого; нарк. Відчувати стан наркотичної ейфорії. Потім настав вечір, а мене таки добряче тащило (М. Бриних, Голосіння з-під снігу). БСРЖ, 430.
ТАЩИТИСЯ, -щуся, тащишся, недок.
1. нарк. Відчувати стан наркотичної ейфорії. БСРЖ, 583.
2. від кого, від чого; мол.; схвальн. Отримувати задоволення від чогось, насолоджуватися чимсь. Насамперед ти маєш бути психологом, знати, що партнеру подобається, від чого він, висловлюючись молодіжним сленгом, «тащиться» (ДУ, 2.09.1999). БСРЖ, 583; ПСУМС, 68.
ТВЕРЕЗЯК, -а, ч.; мол. 1. Медвитверезник. 2. Тверезий стан. ПСУМС, 68.
ТВІКС, -а, ч.; шк. Незадовільна оцінка, двійка. Твікс — двійка (КСМС). БСРЖ, 583.
ТЕАТР, -у, ч. ♦ Йоперний театр, вигук; мол.; евфем. Вираження досади, незадоволення. ПСУМС, 30.
ТЕЙБЛ, -а, ч. мол. Стіл. <…> ще доля не була такою злою / так гамселити тейблом об чоло герою <…> (В. Цибулько, Майн кайф). БСРЖ, 606.
■ Від англ. table.
ТЕЛИЦЯ, -і, ж.; мол. Дівчина, молода жінка. Вона звикла, що у чоловіка отих «телиць-одноднівок» — цілі плеяди <…> (СМ, 17.08.2001). ♦ Телицю зняти, крим., мол. Див. ЗНЯТИ. — Телицю в «Горняку» зняли сьогодні. Молода, все клас, вище даху, й просто сама лізла (Ю. Покальчук, Те, що на споді). СЖЗ, 99.
ТЕЛИЧКА, -и, ж.; мол. Пестл. до ТЕЛИЦЯ. — Кажеш, теличка була молода? Може, то якась аспірантка чи машиніста з кафедри? (Є. Кононенко, Кароліна).
ТЕЛЯТИНА, -и, ж.; мол.; жарт.-ірон. Молода дівчина. БСРЖ, 585. // зневажл. Тілиста дівчина із слабкими розумовими здібностями. ПСУМС, 68.
ТЕРТКА, -и, ж.; крим., мол. Нарада, переговори. Я і раніше чув про такі «зустрічі на Ельбі» <…> і завчасно радів з передчуття цієї «тертки» (Пік, 2002, № 6). БСРЖ, 587.
ТЕХНАР, -я, ч.; мол., студ. Технічний навчальний заклад. ПСУМС, 69.
ТЕЩА, -і, ж. ♦ Теща з зонтиком, крим., жрм; жарт.-ірон. Унітаз. БСРЖ, 588; СЖЗ, 99; ЯБМ, 2, 416.
ТИПАЖ, -а, ч.; мол. Хлопець, молодий чоловік. ПСУМС, 69.
ТИРСА, -и, ж.; нарк. Перемелені на м’ясорубці маківки — сировина для наркотиків.
ТИЧИНКА, -и, ж.; шк.; жарт. Український поет П. Г. Тичина. По залу роздавалися невеличкі оголошення: УОНТЕД: Тичина Павло Григорович («Тичинка») (Л. Дереш, Культ).
ТІКЕТ, -а, ч.; мол. Квиток. БСРЖ, 588; ПСУМС, 69.
■ Від англ. ticket.
ТІЛО, -а, с. ♦ Носити тіло, мол. Ходити. ПСУМС, 69.
ТІП-ТОП, у знач. присл., безос.-пред.; жрм; схвальн. Чудово, прекрасно. А так все було тіп-топ. Гості нагадували спортивну команду, яку поквапом хтось перевдягнув у твідові піджаки (О. Ульяненко, Рецидив); Іван Г. обурився, почав доказувати, що усе «тіп-топ», а потім витяг австралійський паспорт (СМ, 1.10.1999). БСРЖ, 588; ЯБМ, 417.
■ Від англ. тавтологічного звороту tip-top — «вершина вершин», «верхівка верхівок». БСРЖ, 588.
ТІТКА, -и, ж. мол. Дівчина. Давай з тими тітками познайомимося. (Запис 2001 p.). БСРЖ, 589; ПСУМС, 69.
ТІЧЕРКА, -и, ж.; мол. Вчителька. ПСУМС, 69.
■ Від англ. teacher.
ТОВАРИТИ, -рю, -риш, недок., (кого); мол. Бити, лупцювати когось. БСРЖ, 589; ПСУМС, 69.
ТОВСТОЛОБИК, -а, ч.; крим. Посередник між злочинним світом і мафією, характерними рисами зовнішності якого є кругла стрижена голова, накачаний торс, мішкуватий одяг. У юні старшого шкільного й особливо студентського віку ота хвороба на ймення «феномен товстолоБИКІВ»: бобрик на голові, задрипана турецька шкірянка та спортивні штани (ПіК, 1999, № 15); Є у нас навіть вузькопрофільні спеціалісти, які «аналізують» взагалі у дуже специфічному середовищі — різного роду вар’ятів, «бригадних» та інших кримінальних елементів. Це вже взагалі щось поза межами. Ви у змозі уявити потік вільних асоціацій у такого собі «товстолобика»? (ПіК, 2001, № 25). ЯБМ, 2, 420.
ТОЛЯ, -і, ч.; крим. Телефон. СЖЗ, 100. ♦ Толя з планшетом, мол. 1) Ненадійна людина. ПСУМС, 69. 2) Дурень.
ТОННА, -и, ж.; мол., бізн. Тисяча грошових одиниць. Прикид на тонну баксів потягне (Запис 2000 р.). БСРЖ, 590.
ТОПТУН, -а, ч.; крим. Нишпорка. Для недосвідчених: УКП — це управління кримінального пошуку, так би мовити, міліцейська розвідка. Усім відомі «топтуни», фахівці з зовнішнього спостереження — числяться саме в цьому, найсекретнішому підрозділі <…> (С. Бортніков, Чистильник). СЖЗ, 100; ТСРОЖ, 217.
ТОРБА. 1. у знач. безос.-пред.; кому, з чим; мол. Безвихідна ситуація: крах, кінець. — Передай, що йому торба, сказав чоловік (А. Стасюк, Дев’ять); Торба — кришка. Сленг-лікбез 6. ПСУМС, 69. ♦ Заганяти / загнати в торбу когось. Створити для когось безвихідну ситуацію; поставити у залежність. Стукачів підгодовують дрібними поблажками, поступово дедалі глибше заганяючи в торбу, щоб вони не пищали й слухняно виконували все, що їм накажуть (А. Кудін, Як вижити у в’язниці). Потрапити в торбу. Мати великі неприємності; потрапити в безвихідну ситуацію. Сленг-лікбез 6.
2. -и, ж.; студ. Сесія. Торба — сесія. Сленг-лікбез 6.
3. -и, ж.; нарк. Ефект від куріння марихуани. ПСУМС, 69.
ТОРБИНКА, -и, ж.; мол. Те саме, що ТОРБА1. ПСУМС, 69.
ТОРБИТИСЯ, -блюся, -бишся, недок.; мол. Перебувати у безвихідній ситуації. ПСУМС, 69.
ТОРГУВАТИ, -ую, -уєш, недок.; крим. Красти; здійснювати крадіжки. БСРЖ, 592; СЖЗ, 100; ЯБМ, 2, 422. ♦ Торгувати хавальником. Див. ХАВАЛЬНИК.
ТОРМОЗ, -а, ч.; мол., жрм. Те саме, що ГАЛЬМО. Тормоз — повільна у своїх інтелектуальних і фізичних діях людина (КСМС). ♦ Тормоз на ручняку, жрм. Дурень, йолоп. Що йому не кажи, а воно не слухаєСказано, тормоз на ручняку. Чабаненко 2001, 139.
ТОРМОЗИЛО, -а, с. і ч.; мол. Те саме, що ТОРМОЗ.
ТОРМОЗИТИСЯ, -жуся, -зишся, недок; гірн. Їсти їжу (тормозок), яку бере шахтар з собою в шахту. Дзендзелівський, 351.
ТОРМОЗНУТИ, -ну, -неш, док., кого.
1. крим. Арештувати, затримати когось. Оперативники «тормознули» заїжджого наркомана (СМ, 19.02.1999).
2. крим., мол. Зупинити, затримати когось десь. Тормозни їх у себе, поки я зайду (Запис 2000 p.). БСРЖ, 592; ЯБМ, 2, 422.
ТОРМОЗОК, -зка, ч. 1. гірн. Їжа (хліб, сало, цибуля, бутерброди і т. ін.), яку бере з собою шахтар у шахту. ■ Коли шахтарі сідають їсти, в шахті вся робота зупиняється (тормозиться). Дзендзелівський, 351.
2. крим., жрм. Пакунок з продуктами. <…> мить, хвилина і мозок спалахує спиртовим полум’ям, випалює з крові запах копченого сала, помідорів, часничини в тормозку <…> (Є. Пашковський, Безодня). Чабаненко 1992, 4, 129; ЯБМ, 2, 423.
ТОРПЕДА, -и, ж.; мол.; жарт. Чоловічий статевий орган. Ця мантелепа ще кілька разів приходила до мене посеред дня і я добряче полірував у її розкішному тілі свою торпеду (А. Дністровий, Місто уповільненої дії).
ТОРЧОК, -чка, ч.; мол. 1. Наркоман. БСРЖ, 593; ПСУМС, 69.
2. Хлопець, молодий чоловік. Торчок — чувак (Сленг-лікбез 5).
3. Ерекція.
ТРАВА1, -и, ж.; крим., нарк. Будь-яка наркотична речовина для куріння (анаша, марихуана, гашиш). Траву палю. Колюся героїном. Кохаю синій тротуар (О. Соловей, Марґіналії); <…> забороняють траву і аборти <…> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову). БСРЖ, 594; ПСУМС, 70; СЖЗ, 100; ЯБМ, 2, 424.
ТРАВА2, -и, ж. ♦ До трави, гірн. Під час завалу обвалилося багато породи; до поверхні, до землі. Дзендзелівський, 351.
ТРАВИТИ, -влю, травиш. 1. крим., жрм. Розказувати неправдоподібне; брехати. БСРЖ, 594; ЯБМ, 2, 424.
2. жрм. Розповідати щось. — Так травиш, Шурику, — сказала нарешті <…>. Я аж заслухалася (В. Шевчук, Сонце в тумані). ♦ Травити баланду, крим. Говорити що-небудь незначне, теревенити. СЖЗ, 100. ЯБМ, 2, 424. Травити (гнати) мульку, мол. Розказувати (звичайно довго) щось неправдоподібне, вигадане. Баби в’язали, чоловіки, як ведеться, «травили мульку» з анекдотами <…> (І. Павлюк, Мова молекул). БСРЖ, 361. // Розповідати, розмовляти про щось своє, невідоме, нецікаве або непотрібне для оточуючих. БСРЖ, 361; ПСУМС, 46. Травити тюльку, мол. Те саме, що травити мульку.Ей, друзі, не травіть тюльку, — зненацька розлютився охоронець. — Ти, Андрію, берись до роботи, а ти, Серього, простеж за тим, щоб за п’ять хвилин у будинку не залишилося ні душі (С. Бортніков, Чистильник-2). ФССГД, 234. Травити байки, жрм. Те саме. Його [Романа Шпорлюка] виступ нагадав мені «лайвові» виступи Тома Вейтса. Той теж, перед тим як врізать блюза, байки любить травити, жартувать по-смішному і т. д. (Книжник, 2001, № 14).
■ З жарґону моряків: травити — відпускати канат. ТСРОЖ, 219.
3. крим., мол. Блювати. ПСУМС, 70; ЯБМ, 2, 424.
ТРАВИЧКА, -и, ж.; нарк. 1. Гашиш. — Шукаєш травички? — Так, шукаю. Хочеться покайфувати. <…> Через п’ять хвилин повернулися з травичкою. Я подякував і пішов далі (В. Канюс, Сентиментальний блюз); Найрозповсюдженішим для споживання наркотиком є коноплі (гашиш, «травичка») (ДУ, 2001, № 35).
2. Пестл. до ТРАВА1. Згодом мене навчили як можна безкоштовно курити «травичку». Все досить просто. Склянку купуєш марихуани, половину продаєш по дозах і цим окупаєш другу половину (ПіК, 2001, № 12). БСРЖ, 594.
ТРАКТОР, -а, ч. 1. крим. Арештантський ботинок. БСРЖ, 595; СЖЗ, 100. // мол. Великий черевик. БСРЖ, 595; ПСУМС, 70.
2. мол. Масивна застібка-блискавка з великим металічним язичком. ПСУМС, 70.
3. нарк. Шприц. БСРЖ, 595; ПСУМС, 70; ЯБМ, 2, 100.
4. жрм; жарт. Дисковий телефонний апарат. У нас зіпсувався радіотелефон, так довелось поставити трактор (Запис 2001 p.).
ТРАКТОРИСТ, -a, ч.; крим. Водій громадського транспорту. СЖЗ, 100.
ТРАМВАЙ, -я, ч.; крим. Цигарка. СЖЗ, 100.
ТРАСА, -и, ж. 1. сист. Дорога, шосе, по якому можна пересуватися, подорожувати автостопом. БСРЖ, 595; ПСУМС, 70.
2. нарк. Сліди від ін’єкцій на тілі наркомана. БСРЖ, 595; СЖЗ, 100; ЯБМ, 2. 426.
♦ Фільтрувати трасу, мол., авто. Стежити за дорогою під час керування автомобілем. ■ Від фразеологізму фільтрувати базар. Див. БАЗАР.
ТРАСОВИЧКА, -и, ж.; мол., пов. Повія, яка обслуговує клієнтів на автотрасах. Серед полтавських повій-«трасовичок», які обслуговують одну з найважливіших автомагістралей країни Київ — Харків, це вже не перша смерть на «робочому місці» (УМ, 1.09.2001).
ТРАХАЛЬ, -я, ч.; мол.; жарт. Чоловік з великою статевою потенцією. Такі бабки викидала, аби купити собі молодого трахаля (Ю. Покальчук, Те, що на споді). БСРЖ, 596.
ТРАХАЛЬНИК, -а, ч.; мол. Те саме, що ТРАХАЛЬ. — Неправда, мабуть посварилась із тим своїм кудлатим трахальником? (Ю. Покальчук, Те, що на споді).
ТРАХАНИЙ, -а, -е; мол.; евфем. Бридкий, огидний; набридлий. <…> безумні іспити школа життя трахане петеу <…> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову); Трахані екзистенціалісти — концептуалісти! (О. Ульяненко, Вогненне око).
ТРАХАННЯ, -я, с.; мол. Дія за знач. ТРАХАТИ, ТРАХАТИСЯ. <…> кретин я <…>, квазімодо кохання, лицар для серенад, а не для трахання (С. Процюк. Love story); — Ти тільки подумай! Цій — подарунки та сауна, цілування ручок, ресторани і трахання по дві доби! (УМ, 18.02.1999).
ТРАХАТИ, -аю, -аєш, недок. мол. 1. кого. Здійснювати статевий акт з кимсь. — Трахати безперестанку, хоч би й королеву, нецікаво: приїдаються і вельможні пані, і ясночолі, і вирлоокі… (А. Морговський, Фіфті-фіфті); — Ти що, вже і сестру свою трахати почав? — спитала Віра <…> (Ю. Винничук, Обід). ♦ Трахала б тебе рота національних гвардійців, мол. Пейоративний вислів; прокльон. Але й воно туди ж! Диви, не інак — на здибанку повешталася! Трахала б тебе рота національних гвардійців… (В. Врублевський, Текля з Марією…). БСРЖ, 596; ПСУМС, 70; ТСРОЖ, 219; ЯБМ, 2, 426.
2. що. Намагатися полагодити якийсь прилад, механізм тощо. І все б нічо, та я ще й трахати [комп’ютер] не скінчив, як заходить Петя. КСМС.
ТРАХАТИСЯ, -аюся, -аєшся, недок. (з ким); мол.; жрм. Вступати у статевий контакт, здійснювати статевий акт з кимсь. <…> чи то я так влаштована, чи то моє «гостро трагічне світовідчуття», як антена комашиного вусика, всюди виловлює запах горя, і я крекчучи повзу на нього, замість весело трахатися з молодим здоровим бичечком <…> (О. Забужко, Польові дослідження з українського сексу); Що ж, з одного боку, без неї буде трохи тяжко в плані фізіологічному, трахається вона дуже добре, щодо легких збочень не комплексує <…> (В. Кожелянко, Чайна Ейфорія); От у Бриниха всі гарні й добрі. Нюхають заборонений кокаїн, трахаються в туалетах, а діди стріляють з газових пістолетів по моїх улюблених тваринах — котах (Книжник, 2001, № 24). БСРЖ, 596; ПСУМС, 70; ТСРОЖ, 220; ЯБМ, 2, 426.
ТРАХНУТИ, -ну, -неш, док. 1. кого; мол., жрм. Здійснити статевий акт з кимсь. — Знаєте звичай: наречена має протанцювати по колу з кожним бажаючим. І поки я, щаслива дурепа, танцювала, він заманив найближчу подругу до ванни і там її трахнув (А. Дімаров, Сповідь стукача); <…> настрій баби залежить від того, наскільки добре її трахнуть (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 596; ПСУМС, 70; СЖЗ, 100; ЯБМ, 2, 426.
2. що; крим. Украсти щось. БСРЖ, 596; СЖЗ, 100; ЯБМ, 2, 426.
3. чого; жрм. Випити спиртного. — <…> Може, ми разом ту водку доп’єм? Ну, вже нєт! — сказав Шурик <…>. — Ти свою трахнула (В. Шевчук, Сонце в тумані). БСРЖ, 596; ЯБМ, 2, 246.
♦ Трахнути по самі бакенбарди, кого; мол. Обдурити когось. ПСУМС, 4.
ТРАХНУТИЙ, -а, -е; мол. Дієпр. пас. мин. до ТРАХАТИ. — А я вже п’яна в дим, тричі трахнута власним продюсером, проте теж весела і щаслива (А. Мухарський, Попса для еліти). * Образно. Моя віра в доброту і порядність трахнута як сирітка (В. Цибулько, Ангели і тексти).
ТРАХНУТИСЯ, -нуся, -нешся, док., з ким; мол. Здійснити статевий акт з кимсь.Ти мені дуже сподобався і я пропоную тобі зі мною трахнутись (Ю. Покальчук, Те, що на споді); Правду кажучи, я хотів з нею трахнутись, але не тут, де було повно підглядачів (А. Мухарський, Попса для еліти). БСРЖ, 596.
ТРАХОДРОМ, -у, ч. мол. Велике дво- або триспальне ліжко. ПСУМС, 70.
ТРЕМ, -а, ч. мол. Трамвай. Туди тільки тремом дістатися можна. БСРЖ, 596. ■ Від англ. tram.
ТРЕНЕР, -а, ч.; мол.; жарт. Пляшка з алкоголем, що розпивається в даний момент. БСРЖ, 596; ПСУМС. 70.
ТРИДЦЯТНИК, -а, ч.; мол., жрм. Тридцять років. <…> зараз би їй мало бути під тридцятник, ми з нею приблизно одного віку <…> (С. Жадан, Історія культури початку століття).
ТРИКУТНИК, -а, ч. ♦ Бермудський трикутник, жрм; жарт. Центральний палац одруження у Києві. Дружина дуже пишалась, що вони їхали в «чайці» і що розписувались в старовинному особняку на Печерську, а не в «бермудському трикутнику» на проспекті Перемоги, куди було перенесено Палац Щастя через декілька років після їхнього весілля (Є. Кононенко, Дати).
ТРИМАТИ, -аю, -аєш, недок., що; маф. Контролювати базар, район, приватне підприємство і под. Співробітники управління карного розшуку головного управління МВС України в Київській області знешкодили банду, яка «тримала» аеропорт «Бориспіль» (УМ, 24.05.2000); <…> нещодавно «Мотиля» (Олександра), який, подейкують, «тримає» Червоноградщину, заарештували «за хуліганство» (КО, 1999, № 41). ЯБМ, 1, 274.
ТРИНДА, -и, ж.; жрм. Базікання, теревені. Тринда пішла.
ТРИПАК, -у, ч.; мол.; пов. Трипер. — У неї трипак! (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). БСРЖ, 598.
ТРИП-ДАЧА, -і, ж.; мол.; жарт.-ірон. Шкірно-венерологічний диспансер. Цей гігант сексу весною шукає любовних пригод, а потім усе літо проводить на трип-дачі (ПСУМС). БСРЖ, 598; ПСУМС, 70; ЯБМ, 2, 430.
ТРІЙНИК, -а, ч.; крим. Літр горілки. БСРЖ, 598; СЖЗ, 101.
ТРОМБОН, -а, ч.; тюр. Кухоль. Тепер про тромбон. Коли тюремного кухля прикладаєш денцем до цегляної кладки, щоб через стіну перебазарити з братвою у сусідній хаті, — він робиться, як музичний інструмент, в якого дмуть лохи з симфонічного оркестру (А. Кудін, Як вижити у в’язниці).
ТРОН, -у, ч.; мол.; жарт. Унітаз.
ТРОС, -а, ч.; нарк. Вена. ПСУМС, 70.
ТРУБА, -и, ж. 1. крим. Самовар. СЖЗ, 101; ЯБМ, 2, 431.
2. крим. Цигарка. // мол., нарк. Порожня цигарка «Біломорканал», у яку забиваються коноплі. БРЖ, 598; ПСУМС, 70; СЖЗ, 101; ЯБМ, 2, 431.
3. нарк. Вена. БСРЖ, 598; ПСУМС, 70.
4. крим. Анальний отвір. БСРЖ, 598; СЖЗ, 101.
5. мн. труби, труб; мол. Широкі від бедер джинси. На Дзьодзеві були чорна шкірянка, джинси-«труби» і світло-коричневі тупоносі мешти (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 598. // Вузькі джинси. ПСУМС, 70.
6. мол., жрм. Підземний перехід у певному місті. Гадаєте, мені — насолода сидіти в цій кахльованій «трубі», сусідячи зі шльондрами, жебрачками та алкоголіками, копіюючи на папері обличчя, більшість із яких не те що малювати… дивитися на них нема охоти (О. Яровий, Чекання несподіванки); «Труба» — народна назва підземної частини майдану Незалежності (ВК, 3.04.2001). БСРЖ, 598; СЖЗ, 101.
7. жрм; несхвальн. Безвихідна ситуація, крах, невдача. Труба — «глуха» справа. (Сленг-лікбез 4). БСРЖ, 599; ПСУМС, 70; СЖЗ, 101; ЯБМ, 2, 431.
8. мол. Телефонна слухавка. Змалку Леся полюбляла «висіти на телефоні». І навіть вилежуючись на ліжку, чверть доби проводила із «трубою» біля вушка (СМ, 12.01.2001). БСРЖ, 599; ПСУМС, 70.
9. мол. Стільниковий (мобільний) телефон. БСРЖ, 599.
10. мн. труби, труб; мол. Макарони. ПСУМС, 70.
♦ Труби горять. 1) жрм. Про сильну спрагу при похміллі. Пошукай погризти щось, труби з ранку горять! (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 599. 2) мол. Є необхідність відвідати туалет. ПСУМС, 70. Труби залити, мол. Напитися спиртних напоїв, сп’яніти. — Труби залив — і щасливий, — каже Тюля і сміється (А. Дністровий, Місто уповільненої дії).
ТРУБКА, -и, ж. мол. Те саме, що ТРУБА9. Я зібрав гроші і хочу купити собі нову трубку (Запис 2001 p.).
ТРУНА, -и, ж. 1. крим. Велика господарська сумка; саквояж. БСРЖ, 140; СЖЗ, 101; ЯБМ, 2, 246.
2. крим. Гардероб. СЖЗ, 101.
3. жрм; жарт.-ірон. Трюмо.
ТРУХА, -и, ж.; мол. Холодна погода. ПСУМС, 70.
ТРУХАТИ, -аю, -аєш, недок.; крим., мол. 1. Відчувати страх, боятися чогось. Ти, чувишка, не трухай, погутаримо трохи, а там ще й додому проведемо (М. Омельченко, Свято біди). БСРЖ, 600; СЖЗ, 101; ЯБМ, 2, 432. 2. Про еякуляцію під час статевого акту або при мастурбації. БСРЖ, 600; СЖЗ, 101.
ТРЮМ, -у, ч.; крим. Тюрма. [Може, авторові слід було] відтягти п’ятнадцять діб у «трюмі»…? (Книжник, 2002, № 3). БСРЖ, 600.
ТУГРИКИ, -ів, мн.) жрм; жарт. Гроші. Я одніс одержані «тугрики» в ощадкасу і ще дорогою, пам’ятаю, подумав: а чи не справити Марійці весільну сукню? (А. Дімаров, Містечкові історії); Я віддав сусідові куртку за ті самі гроші, за двісті зелених американських тугриків (В. Кожелянко, Чайна Ейфорія); Однак, якщо пан чи пані перекачали «тугрики» незаконно за кордон, до них Феміда буде більш суворою (якщо викриє): рахунки конфісковуватимуть (ПіК, 2001, № 13). БСРЖ, 601; ЯБМ, 2, 434.
■ Від назви грошової одиниці Монголії.
ТУДИ ♦ Туди-сюди, гірн. Кліть для перевезення шахтарів. — Чого сидимо? — Ждемо туди-сюди. ФССГД, 176.
ТУЛИТИ, безос., (кого); нарк. Давати ефект від куріння марихуани. Скільки вже скурили і зовсім не тулить. ПСУМС, 70.
ТУНДРА, -и, ч. і ж.; крим., мол.; ірон. або несхвальн. Дурна, нетямуща людина. БСРЖ, 602; КСМС; СЖЗ, 102; ЯБМ, 2, 435.
ТУПОРИЛИЙ, -а, -е; крим., жрм; зневажл. Дурний; недотепний. На тебе недовірливо зиркають молоді намакіяжені мармизи дівчаток-продавчинь із дурненькими суворими оченятами, наче хочуть сказати, що лох тупорилий до нас завітав <…> (А. Дністровий, Невідомий за вікном). ЯБМ, 2, 435.
ТУСЕР, -у, ч.; мол. Те саме, що ТУСІВКА2. ПСУМС, 70.
ТУСІВКА, -и, ж. 1. крим., мол. Зустріч, зібрання молодіжних угруповань, компаній. СЖЗ, 102; ЯБМ, 2, 435.
2. мол. Компанія, група людей, об’єднаних спільними інтересами, віком, якоюсь справою. Тусівка тут [у Львові] вужча, тісніша й має дещо оксамитово-сімейний характер (День, 1999, № 20). Літературна тусівка. Театральна тусівка. БСРЖ, 603; ПСУМС, 70.
3. мол.; муз. Концерт різних виконавців (на відміну від сольного). Тоді отримали запрошення на музичну тусівку «Джаз-імідж» у Римі (Смолоскипи, 1998, № 2).
ТУСІВНИК, -а, ч.; мол. Людина, яка активно відвідує тусівки. «Випадковий гість» одразу ж обізвав когось «підаром». Усвідомивши, що «підари» тут у більшості, «тусівник» покірно дав себе вивести (ПіК, 2001, № 13). БСРЖ, 604. // Людина, яка залюбки проводить час у певній компанії. БСРЖ, 604; ПСУМС, 71.
ТУСЛА, -и, ж. мол. Те саме, що ТУСІВКА 2, 3.
ТУСНЯ, -і, ж., збірн.; мол. Члени якоїсь компанії, групи людей, об’єднаних спільними інтересами. Я подивився йому в очі — маніакально добрі очі — й одразу збагнув, що маю справу з представником молодіжної християнської тусні (М. Бриних, Голосіння з-під снігу); Підліткова тусня збиралася десь в іншому місці (А. Стасюк, Дев’ять). БСРЖ, 603; ПСУМС, 70.
ТУСНЯК, -у, ч.; мол. Те саме, що ТУСІВКА1.
ТУСУВАННЯ, -я, с. мол. Дія за знач. ТУСУВАТИ, ТУСУВАТИСЯ. Та Львів артистичний жив у своєму споконвічному ритмі — у хвилях зустрічей, розмов, тусувань, акцій… (В. Неборак, Повернення в Леополіс).
ТУСУВАТИ, -ую, -уєш, недок.; мол. Збиратися групами (за інтересами, віком і т. ін.), проводити час у компанії друзів, однодумців. Окремі групи утворюють також трансвестити з їхніми перевдяганнями чи люди, котрі загалом не «тусують» у середовищі, а живуть постійними парами чи сім’ями (що є великою рідкістю серед геїв) (ПіК, 2001, № 13). БСРЖ, 603.
ТУСУВАТИСЯ, -уюся, -уєшся, недок.
1. мол. Те саме, що ТУСУВАТИ. Розкомплексуйся! І з нами тусуйся! (УМ, 20.10.1999).
2. мол. Ходити, прогулюватися в певному місці. Трава довколишнього моріжка пахла милом і бензином, бо тусувалися тут люди, хворі не лише любов’ю, але й асфальтовою недугою; їхньою єдиною ідеєю й метою було — вижити… (І. Павлюк, Мова молекул); А щодо роботи, то яка може бути робота, коли ті, з ким він мав нібито працювати, смажилися на пляжах, <…> тусувалися під міськими кав’ярнями <…>. (П. Щегельський, Хата-читальня). БСРЖ, 603; ПСУМС, 71.
ТУФТА, -и, ж. 1. крим. Гра в карти без грошей. БСРЖ, 604; СЖЗ, 102; ЯБМ, 2, 437.
2. крим. Вид шахрайства, коли під виглядом доброякісних товарів продаються неякісні; підробка або халтура. Лабораторний аналіз показав, що в цих консервах під маркою місцевих м’ясних продуктів пропонується «туфта» закордонного виробництва — переважно польські м’ясні консерви для котів і собак (УМ, 17.05.2001). БСРЖ, 604; СЖЗ, 102; ТСРОЖ, 226; ЯБМ, 2, 437.
Туфту всунути. Підмінити гарні речі неякісними. БСРЖ, 604; СЖЗ, 102; ТСРОЖ, 226; ЯБМ, 2, 437.
■ Ймовірно, з тюрк. takta — «дошка» як назва для пачки паперу, уживаної обманцями замість опакованої в банку в’язки банкнотів. Горбач 1966, 27.
3. крим., мол.; несхвальн. Вигадка, дурниця, брехня. Адже та туфта про викрадену копію, яку з моєю допомогою запустив Таверне і яка дуже допомогла мені, облетіла весь світ (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб); Прапорщик повалив американця, заломив йому руку і вимагав, щоб той зізнався, де він навчився танцювати гопак. «У якій розвідшколі? Га, Джоні? Давай без туфти! Бо я все перевірю!» (В. Діброва, Збіговиська). БСРЖ, 604; ПСУМС, 71; ЯБМ, 2, 437.
Гнати туфту, крим., мол.; несхвальн. Говорити дурниці; уводити в оману, обдурювати когось. — Я ж знаю, що пообіцяв тій «француженці» звести зі мною, а тепер туфту гониш про брата, аби тільки не виглядати перед нею базікалом. — Ніякої туфти, — забожився Булат. — Можеш сам у неї спитати! (В. Врублевський, Замах на генсека). БСРЖ, 604; ТСРОЖ, 226; ЯБМ, 2, 437. 4. крим., мол.; несхвальн. Щось недоброякісне; річ або явище, яке низько оцінюється. Туфта — погана музика (Сленг-лікбез 6). БСРЖ, 604; ЯБМ, 2, 437.
ТУХЕС, -а, ч.; крим. Зад, сідниці. У жирний тухес / А їдиш штик вженем тобі! (Ю. Позаяк, Шедеври). БСРЖ, 604; ЯБМ, 2, 437.
■ З їдиш: tuchis, tuches. Дзендзелівський, 274.
ТЮЛЕНЬ, -я, ч.; крим. П’яний. СЖЗ, 102.
ТЮЛЬКА, -и, ж. 1. крим., мол.; жарт., несхвальн. Брехня, вигадка. ПСУМС, 71; СЖЗ, 102; ЯБМ, 2, 440.
2. крим. Беззмістовна і непотрібна розмова; теревені. ЯБМ, 2, 440.
Травити тюльку. Див. ТРАВИТИ.
ТЮТЮН, -у, ч. ♦ Смішний тютюн, крим., нарк. Гашиш. БСРЖ, 579; СЖЗ, 94.
ТЯГА, -и, ж. мол. 1. Сильне бажання. — Слухай, якщо маєш тягу (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). БСРЖ, 606.
2. Задоволення, приємність. ПСУМС, 71.
3. Електричка. Тільки зрідка у «тязі» хтось поступиться місцем літній людині (ПіК, 2002, № 4). ПСУМС, 71.
ТЯГНУТИ, -ну, -неш, недок. 1. що; крим.Тягнути строк. Відбувати строк покарання у місцях позбавлення волі. Усі, хто в концтаборах був старший, пішли тягнути строк на Колиму (Б. Жолдак, Топінамбур, сину); <…> вчорашні злочинці, які тепер керують різноманітними фірмами, дуже не хочуть повертатися в атмосферу своєї юності, коли «тягли» перший строк (УМ, 12.05.2001). БСРЖ, 607; СЖЗ, 102.
2. мол. Коштувати. Взимку «десятка» з фіатівським движком трохи більше чотирьох штук тягла (С. Бортніков, Чистильник). ПСУМС, 71.

Unless otherwise stated, the content of this page is licensed under Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License