В

ВАГА, -и, ж.; комп. Розмір файла (в метрах). Авік вагою сімсот метрів. Синишин, 24.
ВАГОН1, -а, ч. 1. мол., жрм, крим. Велика КІЛЬКІСТЬ ЧОГОСЬ. БСРЖ, 87; ПСУМС, 11; ЯБМ, 1, 147. ♦ Вагон і возик, мол. Те саме. ПСУМС, 11.
2. крим. Пляшка з алкоголем. БСРЖ, 87; СЖЗ, 22.
3. крим. Пачка чаю. БСРЖ, 87; СЖЗ, 22; ЯБМ, 1, 147.
4. нарк. Сірникова коробка марихуани. ПСУМС, 11.
♦ Вагон дуру, нарк. Велика кількість наркотиків. БСРЖ, 87; СЖЗ, 22; ЯБМ, 1, 147.
ВАГОН2, -а, ч.; комп. 1. Стандарт VGA (Video Graphic Array, відеографічна матриця). Синишин, 25.
2. Відеоадаптер VGA. БСРЖ, 87; Синишин, 25.
ВАІШКА, -и, ж.; арм., військ. Автомобіль ВАІ (військової автоінспекції). Балабін.
ВАЙН, -у, ч.; мол. Вино. БСРЖ, 87; ПСУМС, 13. ■ Від англ. wine.
ВАКСА, -и, ж.; крим. Горілка. СЖЗ, 22; ЯБМ, 1, 147. ВАКУУМ, -у, ч. 1. крим. Камера-одиночка. БСРЖ, 87; СЖЗ, 22. 2. мол. Голодна людина. ПСУМС, 11.
ВАЛЕТ, -а, ч. 1. крим.; ірон., зневажл. Недорозвинена людина, дурень. БСРЖ, 87; СЖЗ, 23; ЯБМ, 1, 148. ♦ Валет за даму зайшов у кого, жрм. Хтось збожеволів, з’їхав з глузду. ФССГД, 40. Вальти в голові (бігають, гуляють) у кого; жрм. Хтось дурнуватий, недоумкуватий; розумово неповноцінний. ФССГД, 40, 66. Вальти включати, жрм. Робити щось не так, як треба. ФССГД, 40. Вальти врозбіг у кого; жрм. Хтось діє нерозумно, нерозважливо. ФССГД, 41. Вальти залишили колоду в кого; Вальти крейду косять у кого; жрм. Те саме, що вальти в голові. ФССГД, 41. Вальти стьобають у кого, мол., жрм. Хтось нічого не розуміє (не вміє) або прикидається дурником. БСРЖ, 87; ФССГД, 41. Вальтів ганяти, жрм. Прикидатися дурним, нетямущим. ФССГД, 41. Два вальти в командировці, жрм. Хто-небудь придуркуватий. ФССГД, 41. З вальтами [в голові], жрм. Придуркуватий. ФССГД, 41. З вальтами спав, жрм. Те саме. Король чотирьох вальтів, жрм. Недоумкуватий. ФССГД, 134. П’ять валетів у колоді в кого; жрм. Хтось пришелепуватий. ФССГД, 41. Розгубити вальти, крим. Збожеволіти. СЖЗ, 89. Шість вальтів і всі козирні в кого, жрм. Те саме, що вальти в голові. ФССГД, 41. ■ Фразеологізми зі словом вальти (валет), можливо, прийшли із жарґону картярів; пейоративне забарвлення виразів можна пов’язати з одним із значень слова валет — «дурисвіт, спритний, шахрай» (Словник А. Кримського). ФССГД, 41. 2. мол. Ненадійна людина. ПСУМС, 11.
ВАЛИТИ, -лю, -лиш, недок. 1. кого; студ.; несхвальн. Необ’єктивно оцінювати знання студентів на екзамені, виставляючи незадовільну оцінку. БСРЖ, 88; ПСУМС, 11.
2. кого; крим.; несхвальн. Доносити на когось, видавати когось. Валити колишніх друзяк поки що побоювався, не ризикнув (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 88; ЯБМ, 1, 148.
3. (звідки); крим., мол. Іти, тікати звідкись. — Так валимо в більярдну? А? — запитує Тюля (А. Дністровий, Місто уповільненої дії); — Тобі чого? Вали звідсіля <…> (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 88; ЯБМ, 1, 148.
4. муз. Голосно грати важку музику. ПСУМС, 10.
ВАЛЬКМАН, -а, ч.; мол. Авдіоплеєр. ПСУМС, 11.
ВАЛЬНУТИ, -ну, -неш, док., кого; крим,, мол. Зарізати, вбити когось. БСРЖ, 88; ПСУМС, 11; СЖЗ, 22; ЯБМ, 1, 148.
ВАЛЬТАНУТИСЯ, -нусь, -нешся, док.; мол., крим. З’їхати з глузду. <…> мати вальтанулась по весні <…> (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 88; СЖЗ, 22; ЯБМ, 1, 149.
ВАЛЬТОНУТИЙ, -а, -е; крим. Про психічно хвору людину. — Ну нє могу я з тою вальтонутою бабкою! <…> (Т. Литовченко, Дульцінея). ЯБМ, 1, 149.
ВАЛЬЦЕР, -а, ч.; мол.; жарт. Вальс. Й ми знов у вальцері шаленім / Підем ногою до ноги! (Ю. Позаяк, Шедеври).
ВАЛЯНОК, -нка, ч.; мол.; зневажл. Людина з повільною реакцією, дурень. ПСУМС, 11.
ВАНТАЖИТИ, -жу, жиш, кого; мол.; несхвальн. Нав’язливо повідомляти комусь велику кількість інформації. Я поважаю свого читача і якщо вже його чимось «вантажу», то намагаюся максимально полегшити йому процес сприйняття (В. Кожелянко: Потяг 76).
ВАНЬКА, -и, ч.; мол.; зневажл. Дурень. ПСУМС, 11.
ВАРЕЗ, -а, ч.; комп. Піратське програмне забезпечення, переважно свіже. Мені тут диски з варезом принесли. Синишин, 25.
■ Від англ. warez.
ВАРЕНИК, -а, ч.; арм., військ. Пілотка. Балабін.
ВАРЕНКА, мн. варенки, -нок. Одяг із джинсової тканини, вивареної у спеціяльній суміші. <…> у них [негрів і арабів] можна було придбати за помірковану платню дефіцитні на той час джинси та куртки-варенки <…> (П. Щегельський, Хата-читальня). БСРЖ, 89.
ВАР’ЯТ, -а, ч.; мол. Психічно ненормальна, божевільна людина. Кругом одні вар’яти — Я вар’ятом чуть не став (з пісні гурту «Скрябін»). ПСУМС, 11.
■ Від польськ. wariat — божевільний.
ВАСИЛЬОК, -лька, ч.; мол.; жарт.-ірон. Незайманий хлопець. ПСУМС, 11.
ВАСІК, -а, ч.; комп.; жарт. Мова програмування Basic (Beginner’s All-purpose Symbolic Instruction Code). БСРЖ, 89; Синишин, 25.
ВАСЬКА, -и, ч.; мол. Невезуча людина. ПСУМС, 11.
ВАСЯ, -і, ч.; мол. 1. Хлопець. Вася — будь-який хлопчик, хлопець. КСМС.
2. зневажл. Людина, яка не користується авторитетом у своєму оточенні. ПСУМС, 11.
Вася з парашутом, крим. Роззява. БСРЖ, 90; СЖЗ, 23. Вася приїхав, мол. Вимога віддати позичені гроші. ПСУМС, 11. Вася пітерський. Вася приморожений. Вася сватівський. жрм. Дивакувата людина; недоумкуватий, дурень. ФССГД, 37. Голий Вася, жрм. Крах, кінець. ФССГД, 43.
3. Сигнал «зайнято» на лінії. Вася на лінії. ■ Від англ. busy. Синишин, 25.
ВАТА, -и, ж.; комп. Компілятор фірми «Вейтком» (Watcom). БСРЖ, 90; Синишин, 25.
ВАТРУА, невідм., ж.; мол.; жарт.-ірон. Цигарки «Ватра». ПСУМС, 11.
ВАТРУХА, -и, ж.; мол. Те саме, що ВАТРУА.
ВАТРЯК, -а, ч.; мол. Те саме, що ВАТРУА.
ВАФЛЯ, -і, ж.; мол. 1. Сперма. [Чорт:] <…> Ми її вафлями нагодуємо, а потім голову відріжем і закинем до студентів <…> (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу). БСРЖ, 90; ПСУМС. 12; ЯБМ, 1, 153.
2. Слина. ПСУМС, 12.
3. мн. Вафлі, невідм., Стан сильного алкогольного сп’яніння. ПСУМС, 12.
ВАХМУРКИ, -ок, мн.; мол. 1. Зірочки перед очима, що виникають від запаморочення. ПСУМС, 12.
2. Кінець, крах. ПСУМС, 12.
ВБИТИЙ, -а, -е; мол. 1. Старий. Тепер «фірмових», хоч й трохи запилюжених та застарілих, а іноді геть зовсім «вбитих» речей — повні розкладки (ПіК, 2001, № 9).
2. -ого. Про людину у стані потьмарення свідомости. Я був уже досить вбитий. (Запис 1998 p.). БСРЖ, 608.
3. Занедбаний, давно не ремонтований (про помешкання, будинок і под.). Після півгодинного переходу через темні квартали вбитих хрущовських п’ятиповерхівок <…> нарешті добираємося до закинутого складу рембази (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). ♦ Вбита квартира, ріелт. Занедбана, давно неремонтована квартира, яка виставлена на продаж. Ріелтери без жодних вагань назвуть вам десятки нерозв’язуваних поки що, в межах чинного законодавства, типових питань у сфері купівлі-продажу. Із цих ситуацій ріелтери самі знаходять вихід. Візьміть, скажімо, ситуацію навколо продажу помешкань із боргами або «вбитих» квартир (УМ, 6.09.2001). БСРЖ, 249.
ВГАСИТИСЯ, -шуся, -сишся, док.; мол. Напитися спиртних напоїв; сп’яніти. ПСУМС, 12.
ВГАШЕНИЙ, -а, -е; мол. У стані алкогольного сп’яніння; п’яний. ПСУМС, 12.
ВДУТИ, -ую, -уєш, док., кому; крим., мол. Здійснити статевий акт (про чоловіка). БСРЖ, 91; СЖЗ, 23; ЯБМ, 1, 156.
ВЕ-ВСЕ, невідм., ч.; комп.; жарт. Модем US Robotics V. Everything. Синишин, 25.
ВЕДЕЕНХА, невідм, деабрев.; жарт.-ірон. Місце, де продають старі речі, товари ТОЩО. ПСУМС, 12.
ВЕДМЕЖАТНИК, -а, ч.; крим. Зламник сейфів. А бували й такі деньки, коли він нагадував елегантного «ведмежатника» з 30-х, або платонівського винахідника пристроїв, які прискорять хід світової революції в 20-х <…> (В. Неборак, Повернення в Леополіс). БСРЖ, 344; СЖЗ, 23; ЯБМ, 2, 26.
ВЕДМІДЬ, -медя, ч.; крим. Сейф. БСРЖ, 344; ЯБМ, 2, 25.
Ведмідь білий. Суміш спирту і шампанського. СЖЗ, 23; ЯБМ, 1, 79. Ведмідь бурий. Суміш горілки з коньяком. СЖЗ, 21.
ВЕЛОСИПЕД, -а, ч. 1. крим. Вид знущання над співкамерниками, що полягає у підпалюванні папірців, розміщених між пальцями ніг в’язня, який спить. БСРЖ, 92; СЖЗ, 23; ЯБМ, 1, 157. 2. мн. велосипеди; мол. Круглі окуляри від сонця. ПСУМС, 12.
ВЕНЕРА, -и, ж.; крим.; ірон. Сифіліс. — Але Ваня Сланін казав, що у неї венера (Р. Кухарук, Любити хлопчика). БСРЖ, 92; СЖЗ, 23; ЯБМ, 1, 157. ■ Конденсація словосполучення венеричне захворювання. Слово уживалось у бурс.-сем. арґо.
ВЕРБЛЮД, -а, ч.; мол.; жарт. Цигарки Camel. ПСУМС, 12.
Добиратися дві доби верблюдом, жрм, мол. Далеко їхати. ПСУМС, 12. Довести, що ти не верблюд, жрм, мол. Довести свою невинуватість у приписуваних гріхах чи злочинах. ПСУМС, 12.
ВЕРТОЛІТ, -льота, ч. 1. крим. Перекидання речей через огорожу виправно-трудової колонії. БСРЖ, 94; СЖЗ, 23; ЯБМ, 1, 162.
2. крим. Дерев’яний щит для спання, прикріплений до стіни. БСРЖ, 94; СЖЗ, 23; ЯБМ, 1, 162.
3. мол., жрм. Статеве злягання жінки з трьома та більше чоловіками одночасно. Не гребує шістдесятилітній автор [Ю. Покальчук] і зоофільними мотивчиками й так званими «бутербродами» та «вертольотами» (Книжник, 2001, № 22). БСРЖ, 94.
4. мол.; жарт.-ірон. Запаморочення голови при алкогольному сп’янінні. Найгірше в спиртному — це вертоліт (ПСУМС). БСРЖ, 94; ПСУМС, 12.
ВЕРТУШКА, -и, ч. 1. Програвач компакт-дисків або вінілових дисків. БСРЖ, 94; ПСУМС, 12.
2. арм. Вертоліт. <…> тут прилетіли вертушки, роздовбали тих бусурманів… вернулися ми на базу! (Л. Кононович, Феміністка). Балабін; БСРЖ, 94.
3. жрм. Урядовий телефон. Часом вони заходять до Спілки письменників, просять подзвонити по вертушці, — цей чорний ворон, символ минулої епохи <…> (В. Дрозд, Життя як життя). БСРЖ, 94; ЯБМ, 1, 163.
ВЕСЛО, -а, с. 1. мол., крим. Ложка. Чому ложку назвали веслом, ще можна збагнути. Ну, нехай рівномірні порухи ложки в захололому гороховому супі трохи скидаються на рухи веслувальника <…> (А. Кудін, Як вижити у в’язниці). БСРЖ, 95; ПСУМС, 12; СЖЗ, 24; ЯБМ, 1, 164. // нарк. Чайна ложка, якою беруть сипку наркотичну речовину. «ВЕСЛО» — чайна ложка, якою беруть наркоту (Синопсис станіславський необов’язковий). 2. муз. Ґітара. Були такі, котрі гордилися тим, що вони пацани, були такі, що пишалися своєю класною керівничкою або власним вмінням грати на «веслі» (Л. Дереш, Культ). БСРЖ, 95; ПСУМС, 12.
ВЕТЕРАН, -а, ч. 1. крим.; ірон. Неодноразово судима людина. БСРЖ, 95; ЯБМ, 1, 165.
2. мол.; жарт.-ірон. Дід-пенсіонер. ПСУМС, 12.
ВЖИКАЛКА, -и, ж.; комп.; жарт.-ірон. Матричний принтер. БСРЖ, 96; Синишин, 25.
ВЗУТИ, -ую, -уєш, док. 1. кого (на що); крим., мол. Відібрати, відняти у когось щось; пограбувати когось. БСРЖ, 393; СЖЗ, 24.
2. кого; крим., мол. Обдурити, продати комусь щось по високій ціні. — Здається, нас взули, наче останніх лохів! (Л. Кононович, Феміністка). БСРЖ, 393; ПСУМС, 12.
3. авто. Поставити на автомобіль нові колеса. Взути машину. ПСУМС, 12.
4. кого; мол. Здійснити статевий акт з комсь. — І взули її? — поцікавився Юрко. — Прошу? — Він питає, чи відбувся коїтус, — пояснив Гриць (Ю. Андрухович, Рекреації).
ВИБІРКА, -и, ж.; нарк. Витягування за допомогою шприца чистої речовини з суроґату. ПСУМС, 12.
ВИБУХАТИ, -аю, -аєш, недок.; жрм. Відчувати оргазм. <…> і тепер я вибухав просто в її рот, просто в неї, вже не просто стогнучи, а мало не горлаючи від задоволення, і ще, і ще, і ще… (Ю. Покальчук, Те, що на споді).
ВИВАЛИТИСЯ, -люся, -лишся, док.; комп. 1. Скористатися аварійним виходом з мережі. БСРЖ, 113; Синишин, 25.
2. Про припинення з’єднання. Вивалився з Інету. Синишин, 25.
ВИВІСКА, -и, ж.; мол., крим. Обличчя. [Джентельмен:] Скажи їм спасибі, що хоч силою не обділили, та й вивіску маєш нормальну, симпатичну навіть (В. Лігостов, Як я не став…). БСРЖ, 113; ПСУМС, 13; СЖЗ, 24; ЯБМ, 1, 203.
ВИГРІБАТИ, -аю, -аєш, недок.; муз. Грати швидкий пасаж, не збиваючись із ритму. ПСУМС, 13.
ВИКИДАЙЛО, -а, с. і ч.; мол., жрм. Швейцар у ресторані, барі; охоронець на дискотеці. Хоч за інструкцією, вочевидь, уже давно мала б покликати викидайла (Л. Кононович, Я, зомбі); У бар входить здоровань і запитує бармена: — Вам викидайли потрібні? (ВЗ, 8.08.2000). БСРЖ, 117; ПСУМС, 13.
ВИКУПИТИ, -плю, -виш, док. 1. крим., мол. Здогадатися, дізнатися про щось. Ми викупили, з ким вона зустрічається (ПСУМС). БСРЖ, 114; ПСУМС, 13.
2. кого; мол. Впізнати когось. ПСУМС, 12.
ВИЛА, вил, мн.; мол. Кінець, крах. БСРЖ, 98; СЖЗ, 24; ПСУМС, 13.
ВИЛЕТІТИ, -чу, -тиш, док.; комп. Те саме, що ВИВАЛИТИСЯ1. Синишин, 25.
ВИЛИЗУВАТИ, -ую, -уєш, недок.; комп. Шукати та виправляти дрібні помилки в програмі. БСРЖ, 114; Синишин, 25.
ВИНИЩЕ, -а, с.; мол. Вино. ПСУМС, 13.
ВИНТ, -а, ч.; нарк. Первитин — саморобний наркотик; психостимулятор, що використовується як наркотичний препарат для ін’єкцій. Основні компоненти «винта» — це йод, що продається вільно. Червоний фосфор, який видобувають, стираючи смужки на сірниках (ПіК, 2003, № 3). БСРЖ, 99; ПСУМС, 13.
ВИНТИЛОВО, -а, с.; мол. Арешт, затримання міліцією. На трьох точках побували, і скрізь винтилово. БСРЖ, 99; ПСУМС, 13.
ВИНТИТИ, -чу, -тиш, недок., кого; мол. Арештовувати, затримувати. БСРЖ, 99; ПСУМС, 13.
ВИНТИТИСЯ, -чуся, -тишся, недок.; нарк. Уводити в організм первитин. ПСУМС, 13.
БИНТОВИЙ, -ого, ч.; нарк. Той, хто вживає первитин як основний психотропний засіб Він довго був винтовим (Запис 2001 p.). Югановы, 45.
ВИНЧИК, -а, ч.; мол. Вино. ПСУМС, 13.
ВИНЬ, -і, ж.; комп. Те саме, що ВІНДА. Синишин, 25.
ВИПАДАТИ, -аю, -аєш, недок.; мол., жрм. Сміятися. ПСУМС, 13.
ВИПАСТИ, -су, -сеш, док., кого, що; крим. Вислідити когось, дізнатися про щось. — Що трапилося? — Нас випасли, вшиваємось, — відповідаю я (С. Бортніков, Чистильник). БСРЖ, 115; СЖЗ, 24; ЯБМ, 1, 207.
ВИПЕНДРАС, -у, ч.; мол.; несхвальн. Манірна або дивна поведінка з метою привернути до себе увагу; снобізм, піжонство. Тепер я вже не романтик, тепер мені вже байдужі, незрозумілі і цілком чужі всілякі там сентиментальні випендраси <…> (В. Врублевський, Тріщини).
ВИПЕНДРАСНИЙ, -а, -е; мол., жрм; зневажл. Про когось або про щось, що виділяється своєю претензійністю, намаганням виділитися. Люблю прозу справжню, (а не «ніби прозу») з живим соковитим художнім словом, а не випендрасну, вибачте за слово, темну й нудну, з поруйнованими конструкціями, якої розвелось чимало (В. Шевчук: Книжник, 2001, № 16).
ВИПЕНДРОН, -у, ч.; мол. Те саме, що ВИПЕНДРАС.
ВИПЕНДРЮВАТИСЯ, -ююся, -юєшся, недок.; мол., жрм; несхвальн. Поводитися таким чином, щоб привернути до себе увагу. Ти не на побаченні з дівкою, щоб випендрюватися (В. Врублевський, Замах на генсека). БСРЖ, 115; ПСУМС, 13.
ВИПИВОН, -у, ч.; жрм. 1. Спиртні напої. БСРЖ, 115.
2. Пиятика. БСРЖ, 115.
Розколоти на випивон кого; крим. Змусити когось почастувати спиртним. СЖЗ, 89.
ВИРАХУВАТИ, -ую, -уєш, кого, що; мол., жрм. Здогадатися про когось, щось, знайти когось. Злодіїв «вирахували» буквально за пару годин (УМ, 16.03.1999); Правоохоронці швидко «вирахували» особу злочинця — ним виявився55-річний гінеколог тієї самої лікарні (УМ, 1.06.2001). ПСУМС, 13.
ВИРУБАТИ, -аю, -аєш; недок., мол. 1. Вимикати щось. — Зроби тихіше або вирубай нафіг! — роздратовано кинув Сірий (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера); Програма висить… — То вирубай комп! (Синишин, 25.).
2. Уводити когось у стан шоку сильним ударом; збивати з ніг. БСРЖ, 116; ЯБМ, 2, 208.
ВИРУБАТИСЯ, -аюся, -аєшся, недок.; мол., крим. Міцно засипати. Ти ж дав таблетки, отож він роздягається, випиває романтичний келих шампусику і вирубається до ранку (А. Кокотюха, Останній раз). БСРЖ, 116; ЯБМ, 1, 208.
ВИРУБИТИ, -блю, -биш, док. 1. що; мол.; жрм, Вимкнути щось. БСРЖ, 116; ЯБМ, 2, 208.
2. кого; крим., мол., жрм. Увести когось у стан шоку, непритомности ударом, спиртним, наркотиками, сильною емоцією. <…> редактора вирубили й покинули на по грабунок <…> (Є. Пашковський, Щоденний жезл); Був випадок, коли мене вистежили до мого будинку й у під’їзді «вирубили», забравши весь виторг (ПіК, 2001, № 12); Зосю «спалили» пігулки. Це якраз те зіллячко, яке нерідко підсипають довірливим громадянам у склянку горілки в поїздах, баpax чи ресторанах, аби «вирубити» співрозмовника, а потім ретельно почистити його кишені (УМ, 2.08.2001). БСРЖ, 116; ПСУМС, 13; Югановы, 54; ЯБМ, 1, 208.
ВИРУБИТИСЯ, -блюся, -бишся, док.; мол. Заснути від утоми, сп’яніння тощо — <…> В собі був упевнений, поки не вирубився (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 13; ПСУМС, 13.
ВИРУБОН, -у, ч.; мол. Стан непритомності, запаморочення. БСРЖ, 116; ПСУМС, 13.
ВИСІКАТИ, -аю, -аєш, недок.; мол. Дуже добре грати на ґітарі. ПСУМС, 13.
ВИСІТИ, вишу, висиш, недок. 1. крим..
Бути під підозрою. БСРЖ, 99; СЖЗ, 25.
2. крим. Перебувати під вартою. БСРЖ, 99; СЖЗ, 25; ЯБМ, 1, 173.
3. тюр. Відбувати строк покарання у виправно-трудовій КОЛОНІЇ. БСРЖ, 99; ЯБМ, 1, 173.
4. комп. Не реаґувати на запити зовні (про комп’ютер). * Образно. Але твої слова на нього зовсім не діють, він і далі «висить», як двотисячний Windows (А. Дністровий, Невідомий за вікном). БСРЖ, 99, Синишин, 25.
5. мол. Перебувати у певному місці протягом невизначеного часу. Блукаємо між будинками, проходимо квартал і опиняємось на проспекті Шевченка, від якого можна проїхати три зупинки тролейбусом до бару «Меридіан», де, мабуть, зараз висять мої друзі (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). ПСУМС, 13.
6. нарк. Постійно вживати наркотики. ПСУМС, 13.
ВИСТАВИТИ, -влю, -виш, док.; мол., жрм. Пригостити компанію спиртним. ПСУМС, 14.
ВИТРАХАТИ, -аю, -аєш, док., кого; мол. Здійснити статевий акт з кимсь інтенсивно і / або грубо, насильно. А ця стерва все гзилася: — Витрахай мене! Витрахай мене… (О. Ульяненко, Ізгої). * Образно. <…> найбільш сексуальна машина панове то армія / вона за день тебе витрахає так що й за рік не / захочеш <…> (В. Цибулько, Майн кайф).
ВИТРІЩАТИК, -а, ч.; жрм; жарт. Хрещатик.
ВИХІД, -ходу, ч.; нарк. Процес витягування чистої речовини з сировини за допомогою розчинника. ПСУМС, 14.
ВИЧЕПИТИ, -плю, -пиш, док., кого; мол. Знайти, спіймати когось. ПСУМС, 14.
ВИШАК, -а, ч.; крим. 1. Те саме, що ВИШКА. Ім замінили «вишака» на 25 років і розвезли по різних концтаборах (В. Захарченко, У темпі вальсу).
2. тюр. Засуджений до розстрілу. БСРЖ, 117; СЖЗ, 25; ЯБМ, 1, 211.
ВИШИВАЛО, -а, с. і ч.; жрм. Те саме, що ВИКИДАЙЛО. Або влаштуйся десь вишибалою. Може, заробиш щось <…> (В. Діброва, Збіговиська).
ВИШИВАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. мол., жрм; жарт.-ірон. Прогулюватися, привертаючи до себе увагу. БСРЖ, 117; ПСУМС, 14; ЯБМ, 1, 212.
2. крим. Ходити назад-вперед у закритому приміщенні. <…> одна голь нещадима вишиває в трусах <…> (Є. Пашковський, Безодня). ЯБМ, 2, 212.
3. муз. Грати швидкий пасаж, не збиваючись із ритму. ПСУМС, 14.
ВИШКА, -и, ж. 1. крим., жрм. Найвища міра покарання, розстріл. — Тобто, я нічим не можу допомогти слідству. Все вже вирішила доля. Йому дадуть «вишку» (І. Павлюк, Мова молекул); Засуджені до «вишки» повинні йти на страту здоровими (УМ, 1.12.1999). БСРЖ, 117; СЖЗ, 25; ТСРЯ, 166; ЯБМ, 1, 211.
2. студ. Вища математика. Вишку здав? БСРЖ, 117.
ВІВЦЯ, -і, ж. 1. мол.; зневажл. Дівчина, молода жінка. БСРЖ, 394; ПСУМС, 14; ЯБМ, 2, 101.
2. крим., міл.; зневажл., ірон. Жінка-свідок. БСРЖ, 394; ПСУМС, 14; СЖЗ, 25; ЯБМ, 2, 101.
3. крим., зневажл. Жертва злочину. БСРЖ, 394; СЖЗ, 25; ЯБМ, 2, 101.
ВІДАК, -а, ч.; мол. Відеомагнітофон. Власне, через що вона сюди приїхала? Через нього, відака для Толіка (Б. Жолдак, Топінамбур, сину). БСРЖ, 97.
ВІДВ’ЯЗАНИЙ, -а, -е; мол. Який не дотримується загальноприйнятих норм і правил поведінки. Задля вже зовсім «відв’язаних», але не надто грошовитих хлопців можна запропонувати поїздку на Новий рік до Карпат або до Ялти (ПіК, 2002, № 47–48). БСРЖ, 402.
ВІДЕК; ВІДИК, -а, ч.; мол. Те саме, що ВІДАК. <…> страшенно рознервувався, що їх обікрали, бо йому шкода двох «відеків», хорошого фотоапарата, вбрань (СМ, 12.06.1998); Забуті газети, зневажені відики (П. Коробчук, Загальний вагон); Старі електрички оснастили відиками і барами (ВК, 15.05.2001). БСРЖ, 97.
ВІДЖАРИТИ, -рю, -риш, док., кого; крим. Здійснити статевий акт з кимсь. СЖЗ, 26.
ВІДІДРАТИ, віддеру, віддереш, кого, док.; мол.; згруб. Здійснити статевий акт з кимсь. І ще хоче, аби я її відідрав, як слід (Ю. Покальчук, Те, що на споді).
ВІДІРВАНИЙ, -а, -е; мол. 1. Людина, що не має певної компанії і ні з ким не спілкується. ПСУМС, 14.
2. Який не дотримується загальноприйнятих норм поведінки; незалежний, розкутий. Відірваний хлопець. * Образно. Мовчу вже про історію старовинних замків Чехії, про сучасну архітектуру, про «відірвані» мистецькі акції (Книжник, 2001, № 6). БСРЖ, 407.
ВІДІРВАТИСЯ, -вуся, -вешся, док.; мол.; схвальн. Отримати задоволення від чогось, приємно провести час, активно відпочиваючи. Відірватися — значить отримати насолоду від проведеного часу, використавши всі доступні стимулятори і втіливши максимум перверзій (Синопсис станіславський необов’язковий); Молодь планети відірвалася на Всесвітньому дні поцілунків (ПіК, 2002, № 25–26). БСРЖ, 407; ПСУМС, 14.
ВІДКИНУТИСЯ, -нуся, -нешся, док.
1. тюр. Звільнитися з місця ув’язнення. Уколовся хтось — не прокинувся, / Хтось надовго сів — не «відкинувся» (П. Вольвач, Бруки і стерні); Він сміється до когось: «Відкинувсь…» / Хліба білого ще не їв (П. Вольвач, Кров зухвала). БСРЖ, 404; ПСУМС, 14; СЖЗ, 26; ЯБМ, 2, 119.
2. нарк. Знепритомніти від передозування наркотику. БСРЖ, 404; СЖЗ, 26.
ВІДКЛЮЧИТИ, -чу, -чиш, док., кого; мол. Те саме, що ВИРУБИТИ2. Зловмисники стверджують, що напередодні їхній друг «спілкувався» з повією, яка «відключила» клієнтів якимсь медпрепаратом (ВК, 15.05.2001).
ВІДКЛЮЧИТИСЯ, -чуся, -чишся, док.; мол. 1. Знепритомніти (від удару, великої дози наркотику і т. ін.). БСРЖ, 404; ПСУМС, 14.
2. Міцно заснути. БСРЖ, 404.
ВІДКЛЮЧКА, -и, ж.; мол. Важкий фізичний стан, часто непритомність (від великої дози наркотику або алкоголю, після побиття та ін.). БСРЖ, 404; ПСУМС, 14.
ВІДКОСИТИ, -шу, -сиш, док., від чого; мол. Ухилитися від чогось. <…> для певної частини арабських студентів навчання в Україні — легальний засіб «відкосити» від армії, тому у ВНЗ вони перебувають суто фіктивно (ПіК, 2001, № 16). БСРЖ, 405.
ВІДЛИТИ, віділлю, віділлєш, док.; мол., жрм. Справити малу нужду. Нестерпно хочу відлити (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). БСРЖ, 405.
ВІДЛІТ, -льоту, ч.; мол.; схвальн. Те, що викликає захоплення, схвалення. Рок-н-рол — це відліт, кайф, травичка, секс, бухло <…> (В. Неборак, Повернення в Леополіс). БСРЖ, 405.
ВІДМАЗАТИ, -жу, -жеш, док., кого; крим., мол. Виправдати когось, зняти звинувачення з когось; підтримати когось, виручити, часто за допомогою грошей. Правда, там є пронози-адвокати, вони могли б при бажанні відмазати тебе <…> (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб); Відмазати від ментів. БСРЖ, 406; СЖЗ, 26; ТСРОЖ, 133; ЯБМ, 1, 121.
ВІДМАЗАТИСЯ, -жуся, -жешся, док. 1. крим., мол. Виправдатися; зняти з себе звинувачення (як правило, заплативши). БСРЖ, 406; ПСУМС, 14; ТСРОЖ, 134.
2. мол. Ухилитися від якоїсь роботи. ПСУМС, 14.
ВІДМАЗКА, -и, ж., мол. Відмовка, можливість ухилитися від чогось. Відмазки — причини, аби щось не робити (Сленг-лікбез 1). БСРЖ, 406; ТСРОЖ, 135.
Відмазки будувати, несхвальн. Виправдовуватися, брехати. — Відмазки будує, меле різну хріновину… (А. Кокотюха, Тупик для втікача).
ВІДМОРОЖЕНИЙ, -а, -е; презирл.
1. жрм. Неемоційна, байдужа людина. — Мужики пішли відморожені і, зазвичай, без копійки за душею (ВЗ, 28.03. 2002). ТСРОЖ, 135.
2. крим., жрм. Дивний; ненормальний (про людину). Ну, не будь жмотом, як Вася Булавка, придурок відморожений (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). ТСРОЖ, 135; ЯБМ, 1, 122.
ВІДМОРОЖЕНО, присл. Про дивну, із загальмованою емоційно-психічною реакцією, поведінку людини. За свідченням слідчих, усі затримані ще не усвідомили, що вони скоїли, і тримаються так само «відморожено» [йдеться про вбивство сім’ї учнями ПТУ] (УМ, 14.03.2001, 11).
ВІДМОРОЗОК, -зка, ч. 1. мол., презирл. Емоційно та інтелектуально недалека людина, часто аґресивна. Клієнтів у глибині душі ненавидять, адже практично всі вони брутальні, постійно тебе принижують та інколи не платять, «справжні відморозки», як висловилися дівчата (Столиця, 5.12.2000), <…> виглядає на те, що його було жорстоко побито якимись відморозками вкраїнський народ вкотре забив українського письменника (Книжник, 2002, № 5). БСРЖ, 406.
2. жрм, ірон., несхвальн. Людина, позбавлена моральних принципів Однак найбільше на ухвалення ствердного рішення вплинула, напевно, моя вроджена ненависть до всяких відморозків, які цинічно й нахабно прагнуть поліпшити за рахунок ближніх власний добробут (С. Бортніков, Чистильник), <…> осмислити той непростий час брежнєвських заморозків, що наплодив «відморозків», був розсадником стукачів, провокаторів (ЛУ, 29.03.2001). ТСРОЖ, 136.
3. мол., презирл. Член угруповання рекетирів, який бере участь у бойових операціях. Почали активно множитися ряди «відморозків» — тих хто йде на злочин не заради збагачення а тільки з нудьги та цікавості (ПіК, 1999, № 1). БСРЖ, 406.
ВІДПАД, мол.1. -у, ч., схвальн. Про те, що викликає схвалення, захоплення. Молода, ноги від вух ростуть, а красуня — просто відпад (УМ, 24.03.2000). БСРЖ, 404.
2. у знач вигуку, схвальн., несхвальн. Вираження захоплення, радости, а також досади, роздратування. БСРЖ, 404; ПСУМС, 14.
ВІДПЕРДОЛИТИ, -лю, -лиш, док., кого, мол. Обдурити когось. ПСУМС, 14.
ВІДРИВАТИСЯ, -аюся, -аєшся, недок., мол., схвальн. Приємно проводити час, отримувати задоволення, відпочивати — Там гуляли якісь хорвати — Це наші друзі-дальнобійники. Вони тут часто відриваються (С. Бортніков, Чистильник), Всі люди такого складу люблять мандрувати «відриватися» Це стиль життя (Експрес, 1998, № 4), Адже відриватися під рідну музику в своїй незалежній державі вдвічі приємніше (Ровесник, 20.07.2000). БСРЖ, 409; ПСУМС, 14; ТСРОЖ, 140.
ВІДРО, -а, с., частіше мн. відра, мол., жарт.-ірон. Жіночі груди (відвислі). ПСУМС, 14.
ВІДСІК, -у, ч. ♦ Дати в роговий відсік, жрм. Ударити, побити. ФССГД, 40.
ВІДСТЕБНУТИ, -ну, -неш, док., кому що, крим. Дати, віддати комусь певну суму грошей (як правило, без повернення) Але бакси відстебнув без зайвих розмов (С. Бортніков, Чистильник-2); Краще вимагайте від нього [олігарха] прозорої політики а саме хто з олігархів і скільки «відстебнув» на передвиборчу компанію скільки він уже встиг покласти до власної кишені а скільки роздав поіменно стражденним, хворим, старим та сиротам (УС, 2001, ч. 22).
ВІДСТІБУВАТИ, -ую, -уєш, недок., кому що, крим. Віддавати комусь певну суму грошей, платити за щось Наприклад середня ціна за годину заняття в тренажерному залі — 10 гривень і «відстібувати» їх від свого сімейного бюджету багатьом видається нереальним (День, 8.09.2001). БСРЖ, 409.
ВІДТРАХАТИ, -аю, -аєш, док., кого; мол.; згруб. Здійснити статевий акт з кимсь. <…> і він по дорозі на студію тричі відтрахав мене вже на задньому сидінні авто (А. Мухарський, Попса для еліти); А я скажу, що <…> ти мене завела додому і сама відтрахала! (Ю. Покальчук, Те, що на споді). БСРЖ, 410.
ВІДТЯГ, -у, ч.; мол. Отримання приємних емоцій шляхом активного відпочинку. БСРЖ, 410; ПСУМС, 14.
ВІДТЯГНУТИСЯ, -нуся, -нешся, док.; мол. Приємно провести час, відпочити. Ідеальне місце для «пікапу» — дискотека, бар, День пива та інші тусівки, куди народ приходить, щоб «відтягнутися» досхочу (ПіК, 2001, № 16); Та й сама індустрія розваг у нас орієнтована на чоловіків, котрі хочуть «відтягнутися» (УМ, 12.02.2000). ПСУМС, 14; ТСРОЖ, 142.
ВІДТЯГУВАТИСЯ, -уюся, -уєшся, недок.; мол. Насолоджуватися; отримувати задоволення від активного відпочинку. <…> у той час, як попередній клієнт «відтягувався», «хворів», «сачкував» тощо, Ф. з перших хвилин робочого дня усе робила «як книжка пише» (СМ, 31.08.2001). БСРЖ, 411; ПСУМС, 14.
ВІДТЯЖНИЙ, -а, -е; мол.; схвальн. Який викликає приємні відчуття, позитивні емоції. Відтяжний фільм. // Наповнений приємними емоціями. Відтяжний день.
ВІДФЕЙСУВАТИ, -ую, -уєш, док., кого; мол. Побити когось (звичайно по обличчю). БСРЖ, 411; СЖЗ, 27.
■ Див. ФЕЙС.
ВІДХАРИТИ, -рю, -риш, док., кого; крим. Здійснити статевий акт; зґвалтувати КОГОСЬ. БСРЖ, 411; СЖЗ, 24; ЯБМ, 2, 127.
ВІДШАМПУРИТИ, -рю, -риш, док., кого; мол. Обдурити когось. ПСУМС, 14.
ВІДШИТИ, -шию, -шиєш, док., кого; мол., жрм. Позбавити когось свого товариства. БСРЖ, 412; ПСУМС, 14; ЯБМ, 1, 128.
ВІДЮХА, -и, ж.; комп. Відеокарта, відеоадаптер. Синишин, 25.
ВІДЯХА, -и, ж.; комп. Те саме, що ВІДЮХА. Розігнав відяху, тепер глюкавить. Синишин, 25.
ВІЗ1, воза, ч.; мол. Машина. ПСУМС, 14.
ВІЗ2, воза, ч.; крим. Пляшка з алкоголем. СЖЗ, 27.
ВІЗА, -и, ж.; мол.; жарт. Обличчя. Візу помить перед виходом треба (Запис 2002 p.). БСРЖ, 9.
ВІЙНА, -и, ж. ♦ Термоядерна війна, мол.; ірон.-зневажл. Негарна дівчина. ПСУМС, 68. ВІК, -у, ч. ♦ Вік волі не бачити; Вік на волі не бувать, крим. Злодійські клятви. — Живуть же люди, п’ють таке, вік на волі не бувать… (М. Омельченко, Свято біди). БСРЖ, 92; СЖЗ, 27; ЯБМ, 1, 157.
ВІКА, -и, ж.; комп. Відеокарта. БСРЖ, 98; Синишин, 25.
ВІКНО, -а, с. 1. студ., шк., викл. Велика перерва в заняттях, коли відміняється або не передбачена розкладом певна лекція, урок. <…> під час «вікон» він практично не вилазив із комп’ютера <…> (Л. Дереш, Культ). БСРЖ, 396. 2. мн. вікна. Те саме, що ВІНДА. Синишин, 25.
ВІЛОЧЛЕН, -а, ч.; муз.; жарт. Віолончель. ПСУМС, 15.
ВІНДА, -и, ж.; комп. Операційна система WINDOWS. БСРЖ, 98; Синишин, 25.
ВІНДЕЦЬ, -ця, ч.; комп.; жарт. Аварійне завершення роботи програми, що призводить до зависання операційної системи WINDOWS. БСРЖ, 98; Синишин, 25.
ВІНДОВОЗ, -а, ч.; комп.; жарт. Те саме, що ВІНДА. БСРЖ, 98; Синишин, 25.
ВІНИК, -а, ч.; комп. Те саме, що ВІНТ. БСРЖ, 92; Синишин, 25.
ВІНІЛ, -а, ч.; мол. Платівка. БСРЖ, 98; ПСУМС, 15.
ВІНТ, -а, ч.; комп. Вінчестер, жорсткий диск. У мене вчора вінт посипався. Синишин, 25.
ВІНТУКЕЙ, -я, ч.; комп. Операційна система Microsoft Windows 2000. Синишин.
■ Від англ. Win2k.
ВІНЧ, -а, ч.; комп. Вінчестер. БСРЖ, 99; Синишин, 25.
ВІР, -у, ч.; комп. Комп’ютерний вірус. Синишин, 25.
ВІРМЕЙКЕР, -а, ч.; комп. Той, хто займається створенням комп’ютерних вірусів. Синишин, 25.
■ Від англ. virmaker.
ВІСЬМЕРИТИ, -рю, -риш, недок.; крим. 1. Прикидатися кимсь; симулювати щось. Такий жиган завжди подобається романтично настроєним людям. Він не запирається, не «вісьмерить» — досвідчений (Б. Жолдак, Спокуси). 2. Брехати. БСРЖ, 108; ЯБМ, 1, 193.
ВІЦИН, -а, ч.; пол. Віце-прем’єр. <…> без прем’єра, «віцинів» (віце-прем’єрів тобто) чи без котрогось із міністрів Кабмін ще може обійтися якийсь час, а от без клерків і дня не перебуде (В. Врублевський, Нардепка).
ВІШАТИ, -аю, -аєш, недок.; крим. 1. Грабувати. БСРЖ, 96; СЖЗ, 27; ЯБМ, 1, 165.
2. Безпідставно інкримінувати комусь злочин. А ця гра триває і сьогодні, коли вбивство Гонгадзе «вішають» на банду «гопників» (УС, 2000, ч. 49). СЖЗ, 27; ЯБМ, 1, 165.
Вішати локшину на вуха. Див. ЛОКШИНА.
В’ЇЖДЖАТИ, -аю, -аєш, недок. (у що); мол. Розуміти щось. Коли трохи попустило, а трапилося це горе наступного дня, годині о сьомій ранку, я змушений був в’їжджати в нове життя, в нову реальність, яка заскочила мене ще раптовіше, ніж більшовики — травестійника Керенського (М. Бриних, Голосіння з-під снігу). БСРЖ, 112; ПСУМС, 15.
В’ЇХАТИ, в’їду, в’їдеш, док., (у що); мол., крим. Зрозуміти, осмислити щось. Риженко, здається, як каже його син, «в’їхав», про кого йдеться (Є. Кононенко, Імітація); Але я мушу в’їхати в те, що вони роблять, в їхній код, і довести цей код до професійного звучання (В. Неборак, Повернення в Леополіс); Поясни мені одну штуку. Поясни, бо я щось ніяк не в’їду (О. Забужко, Польові дослідження з українського сексу). БСРЖ, 113; ПСУМС, 15; ЯБМ, 1, 202.
ВКИРЯНИЙ, -а, -е; мол. У стані алкогольного сп’яніння. Він чалапав. Наче проти вітру. Чи то на «голці», чи добре вкиряний (О. Ульяненко, Ірка).
ВКІНЧИТИ, -чу, -чиш, док.; мол. Досягти оргазму.
ВКУРИТИ, -рю, -риш, док., що; мол. Зрозуміти, усвідомити щось. Я вкурив, так сильно вкурив, що глядачі повірили, що я — справжній американський турист (М. Мишкало, Майже європеєць). Вкурити зміст. БСРЖ, 101; ПСУМС, 15.
ВКУРЮВАТИ, -рюю, -рюєш, недок., що; мол. Розуміти, усвідомлювати щось. Наразі я не про зміст Процюкової збірки, а таки про її візуальну монографічну форму (якщо це, звісно, не концептуальність, якої я не «вкурюю») (Книжник, 2001, № 4). БСРЖ, 101; ПСУМС, 15.
ВЛУПИТИ, -плю, -пиш, док.; мол. 1. кого. Обдурити. ПСУМС, 15. ♦ Влупити на вірочку, мол. Обдурити надто довірливу людину. ПСУМС, 15.
2. Випити алкогольного напою. ПСУМС, 15.
ВМАЗАНИЙ, -а, -е; мол., крим. У стані алкогольного сп’яніння; п’яний. «Чи він вмазаний? Такі слова котить» <…> (Б. Жолдак, Топінамбур, сину); З четвірки, усі окрім ШТИРЯ, добряче «вмазані» і збуджені (О. Ірванець, П’ять п’єс). ЯБМ, 1, 170.
ВМАЗАТИ, -жу, -жеш, док. 1. (чого), мол. Випити спиртний напій. Ми домовились зустрітись за годину до потяга в кав’ярні на вокзалі і вмазати за її від’їзд. (С. Жадан, Біг Мак). Вмазати коньяку. БСРЖ, 102.
2. кого, чим; нарк., мол. Уколоти наркотик. Перед абортом її вмазали сибазоном (Запис 2002 p.). БСРЖ, 102; ПСУМС, 15.
ВОВЧИЦЯ, -і, ж.; крим. Жінка. БСРЖ, 195; СЖЗ, 28.
ВОГНЕГАСНИК, -а, ч.; мол. Портвейн. ПСУМС, 15.
ВОДА, -и, ж. 1. жрм, крим. Горілка. ♦ Вогняна вода. Те саме. Буйна молодиця та її співмешканець невдовзі перетягли тіло сусіда до іншої кімнати і, роздобувши «вогняної води», продовжили пиятику… (СМ, 6.01.2000). БСРЖ, 102. ♦ Вода божевільна, крим. Самогон. БСРЖ, 102; СЖЗ, 28; ЯБМ, 180. Мертва вода, жрм. Горілка. Коли ти вже тієї мертвої води нап’єшся? Чабаненко 1992, 76. Ортодоксальна вода, мол. Погана горілка. Запис 1999 р. Свиняча вода, жрм. Горілка. ФССГД, 55.
2. крим. Беззмістовна розмова. СЖЗ, 28; ЯБМ, 1, 180.
3. крим. Сиґнал небезпеки. БСРЖ, 102; СЖЗ, 28; ЯБМ, 1, 180.
4. нарк. Розчинник. ПСУМС, 15. ВОДИЛО, -а, с. і ч.; крим., мол. Водій, шофер (автобуса, таксі). Водило вже четвертий раз перечитує стару газету «Бульвар» з еротичними одкровеннями поп-зірки (В. Яворівський, Вовча ферма); Антон викинув із кабіни джипу труп водія, як мішок з картоплею. На нього жбурнув труп бойовика, що сидів якраз за водилою… (А. Кокотюха, Останній раз); Він був раніше засудженим, тому «авторитети» тримали його на відстані, не рахуючи за можливе запросити за один з ними столик — хай «водило» знає своє місце (КО, 1999, № 12). БСРЖ, 103; СЖЗ, 28; ЯБМ, 1, 180.
ВОДИЧКА, -и, ж. ♦ Божевільна водичка, крим. Міцний самогон. БСРЖ, 103; СЖЗ, 18. Водичка, де не плаває рибка, крим. Горілка. СЖЗ, 28. Поросяча водичка, жрм. Те саме. ФССГД, 55. Пташина водичка, крим. Те саме. БСРЖ, 103; СЖЗ, 86; ЯБМ, 2, 257.
ВОДЯРА, -и, ж.; мол., жрм, крим. Горілка. Я й тобі можу водяри принести. Заодно (Ю. Андрухович, Московіада); Замовили трохи шампанського, а водяру принесли в портфелях. Гірше, ніж жлоби (В. Діброва, Бурдик); Земля-пух його. Велич — прах його. Єрофєєва немає. Немає більше водяри. Пийте на здоров’я (Книжник, 2001, № 10). БСРЖ, 103; ПСУМС, 15; СЖЗ, 28; ЯБМ, 1, 181.
ВОДЯСИК, -а, ч.; мол. Горілка. ПСУМС, 18.
ВОЗИК, -а, ж.; мол. Автомобіль, таксі. Бурмило піймав «возика» і вони поїхали на Богунію (В. Врублевський, Замах на генсека).
ВОЛИНА, -и, ж. 1. жрм. Зброя. Волина — легка зброя (Сленг-лікбез 5). БСРЖ, 105; ЯБМ, 1, 185.
2. крим., міл. Пістолет. Машина записана на іншу людину, доручення — на Христю, моїх пальчиків на «волині» немає… (С. Бортніков, Чистильник). БСРЖ, 105; СЖЗ, 28; ЯБМ. 1, 185.
ВОЛОДИМИР, -а, ч.; жрм. Купюра вартістю «1 гривня». Стежте за рекламою, готуючи без малого «штуку» (тисячу) володимирів, хто має можливість стежити за новинками науки (ВК, 14.09.1999).
■ Від імені Володимира Великого, чий портрет зображено на відповідній купюрі.
ВОЛОСАТИЙ, -ого; мол. 1. Неформал з довгим волоссям. БСРЖ, 105; ПСУМС, 15.
2. Надійний (про людину). Волосатий чувак. ПСУМС, 15.
ВОЛЬНЯШКА, -и, ч. і ж.; крим., тюр. Вільнонайманий у місцях позбавлення волі. Об’єктом його пристрасті стала «вольняшка» — зубна лікарка із санчастини (А. Шевчук, Чорний човен неволі). БСРЖ, 106; ЯБМ, 1, 186.
ВООБШЕ; ВОПШЕ, вигук; мол., жрм. Вираження будь-якої сильної емоції. <…> так жалко дівчаток, які заробляють п’ять доларів на тиждень, а потім так когось покохають, що ВОПШЕ (С. Пиркало, Зелена Маргарита); <…> а нарід український зовсім не ясночолий і чорнобривий, як ми ото бачимо на вулицях, — він заздрісний і дурний, як пробка. І мова наша, з’ясовано, не солов’їна. Ну, то вже знаєте, вообше (Книжник, 2001, № 5).
ВОРОТА, -ріт, мн:, крим. Жіночі ґеніталії. БСРЖ, 107; СЖЗ, 28; ЯБМ, 192.
ВПАСТИ, впаду, впадеш, док., де; жрм. Зупинитися, присісти десь. Нарешті ми «впали» в якійсь кав’ярні й почали розбавляти каву балачками про велике (УМ, 18.08.1999). БСРЖ, 613.
ВПАЯТИ, -яю, -яєш, док., що, кому, крим. Засудити на певний строк позбавлення волі. Вернули рік, що не досидів, і ще три впаяли за злісне хуліганство (Ю. Покальчук, Те, що на споді); О. Авраменку «впаяли» рік позбавлення волі (УМ, 27.06.2001). ЯБМ, 1, 194.
ВПИСАТИ, впишу, впишеш, док., кого; мол. Надати можливість комусь переночувати або поселити когось у себе на деякий час. БСРЖ, 109; ПСУМС, 15.
ВПИСАТИСЯ, -шуся, -шешся, док., у що, куди; мол. 1. Влаштуватися на ночівлю. Завтра їду у Львів: не знаєш, де там можна вписатися? (ПСУМС). БСРЖ, 109; ПСУМС, 15.
2. Проникнути, потрапити кудись. Дівчисько довго не могло «вписатися» у двері, а хлопець нарешті «по бистрянку» оглянув машину (С. Бортніков, Чистильник). БСРЖ, 109.
ВПИСКА, -и, ж.; мол., сист. Квартира, місце, де можна переночувати, пожити певний час. БСРЖ, 109; ПСУМС, 109.
ВРУБАТИ, -аю, -аєш, недок., що; мол., жрм. Умикати щось. Вона машину водить — перший клас. Музику врубали і вперед (Ю. Покальчук, Те, що на споді).
ВРУБАТИСЯ, -аюся, -аєшся, недок., у що. 1. мол., жрм. Розуміти щось. — Якщо чесно, я й ще досі не врубаюсь, що відбувається (М. Бриних, Голосіння з-під снігу); — Стій, подруго, а чого це ти питимеш моє пиво, я не врубався? (Б. Жолдак, Бог буває); Відтоді я довго не врубався у японське мистецтво й літературу зокрема (Книжник, 2001, № 18). БСРЖ, 110; ПСУМС, 16.
2. муз. Підключати інструменти. Якщо всі нарешті врубилися, починаємо. ПСУМС, 16.
ВРУБИТИ, -блю, -биш, док., що; мол. Увімкнути щось. Вруби маг. БСРЖ, 119. * Образно. <…> спробувала врубити почуття гумору, нічого, помоглося <…> (О. Забужко, Польові дослідження з українського сексу).
ВРУБИТИСЯ, -блюся, -бишся, док.; у що; мол., крим. Зрозуміти, з’ясувати щось; розібратися у чомусь. БСРЖ, 110; ЯБМ, 2, 197.
ВСТАВИТИ, -влю, -виш, док., кому. 1. жрм; згруб. Здійснити статевий акт з кимсь. Блядун повинен уміти зірвати тьолку, завести Ті, загрузити по повній програмі, вставити, виграти, коротше — класно провести час (Синопсис станіславський необов’язковий). БСРЖ, 111.
2. жрм, мол. Вилаяти, покартати когось. БСРЖ, 111. ♦ Вставити диню кому, жрм. Те саме. ФССГД, 83. Вставити пейджер кому, мол. Те саме. Як людина творча, емоційна [ректор Університету культури М. Поплавський], він може розпекти (як кажуть студенти університету, «вставити пейджер» (МТ, 1999, №. 17). ■ Витворено на основі моделі фразеологізму вставити клізму (пістон) кому і т. ін.
3. безос.; мол. Про настання стану алкогольного сп’яніння. <…> уф, кайф, здається, вставило, дайте хто цигарку <…> (О. Забужко, Польові дослідження з українського сексу). БСРЖ, 111; ПСУМС, 16.
4. також кого; мол.; схвальн. Про стан захоплення, захвату. БСРЖ, 111.
ВСТАВЛЯТИ, -яю, -яєш, недок.; мол. 1. Спричиняти стан ейфорії. Цей останній [японський зелений чай] так вставляє, що з ним треба обережно (С. Пиркало, Зелена Маргарита); Коли всередині — порожнеча, пиво добре вставляє (М. Мишкало, Майже європеєць); — План. Силенний, як сто чортів… аж Київ видко, так вставляє (Л. Кононович, Феміністка). 2. Викликати стан захоплення, захвату. Навіть повідомлення про те, що Юрко взявся за переклад «Гамлета» для київського Молодого театру якось «не вставляло», ну переклад, то й переклад <…> (УМ, 11.03.2000).
ВТЕРТИСЯ, втруся, втрешся, док., чим.; нарк. Увести собі наркотик внутрішньовенно. БСРЖ, 111; ПСУМС, 16.
ВТИК, -у, ч.; мол., жрм. Догана за невиконану роботу. ПСУМС, 16.
ВТИКАТИ, -аю, -аєш, док. мол. 1. у що; Розуміти щось, розбиратися в чомусь. Якщо ти втикаєш, про що мова, то поясни (ПСУМС). Втикати в політику. // Вчити щось, намагаючись зрозуміти. <…> тут цілими днями сиджу один, з котом, втикаю в цю філософію, буття-в-собі, суще й несуще <…> (С. Пиркало, Зелена Маргарита). БСРЖ, 112; ПСУМС, 16.
2. у що. Слухати з задоволенням, насолоджуватися. Подивіться, як втикає справжній фанат в останній альбом свого улюбленого гурту! ПСУМС, 16.
3. кому що. Пояснювати щось комусь. В непродвинутих школах учителі з катушок з’їдуть, як доведеться їм «Сталінку» тінейджерам втикать (Книжник, 2000, № 4).
4. кому. Лаяти когось. У деканаті стоїть декан і щось втикає тим, хто гуляв пари. ПСУМС, 16.
5. також токс. Нюхати ацетон. БСРЖ, 112 // Нюхати токсичні речовини. Коли серед уроку від нудьги поглянеш у вікно, то обов’язково за сміттєвим бачком побачиш п’ятикласника, що «втикає» клей «Момент» (УМ, 24.04.1999).
ВТИКАТИСЯ, -аюся, -аєшся, недок., у що; мол. Розуміти щось, розбиратися в чомусь. Втикатися у новий предмет. БСРЖ, 112.
ВТИРАТИ, -аю, -аєш, недок., кому що; мол. Пояснювати, доводити комусь щось. Не менш важливим для мене є слухати інших: як хто говорить на цьому світі і що він втирає (Ю. Андрухович, Мала інтимна урбаністика); <…> сідаєш за компутер і починаєш втирати читачам, яким боком цю книжку краще в руках тримать (Книжник, 2000, № 4); «І оці бомжі будуть мені щось втирати про любов до України та повчати, як я маю розмовляти?!» — приблизно так міркує пересічний перехожий і ніц, крім огиди, в т. ч. і до мови, в нього такі «борці» не викликають (УС, 2001, ч. 27). БСРЖ, 111.
Втирати окуляри кому; крим. Обдурювати когось. Четвертому покупцеві посередник сам «втирав» окуляри (СМ, 5.02.1999). ЯБМ, 1, 198.
ВТИРАТИСЯ, -аюся, -аєшся, недок., чим.; нарк. Робити собі ін’єкцію наркотику. БСРЖ, 111; ПСУМС, 16.
ВТОРЯК, -у, ч., частіше мн. вторяки, -ів; крим. Повторно заварений чай. БСРЖ, 111; СЖЗ, 28; ЯБМ, 1, 200. // нарк. Повторно заварена макова соломка. БСРЖ, 111; ПСУМС, 16.
ВТОРЯЧОК, -чку, ч.; крим., жрм. Пестл. до ВТОРЯК. — Давонуть би зараз хоч вторячків, — сказав Гринь <…> (А. Шевчук, Чорний човен неволі).
ВТУЛЯТИ, -яю, -яєш, недок., кому; мол. Розповідати складні для розуміння речі. ПСУМС, 16.
ВТУХАТИ, -аю, -аєш, док.; мол. Голосно сміятися. ПСУМС, 16.
ВТЯГНУТИ, -ну, -неш, док.; мол. Зрозуміти щось. ПСУМС, 16.
ВУЗЬКОЛОБИЙ, -а, -е. мол.; зневажл.; Про розумово обмежену людину. Що таке смерть? Подумки запитую себе, минаючи відкриту кав’ярню, де сидять вузьколобі грінго і голосно сміються, з великих бокалів п’ють світле пиво <…> (А. Дністровий, Місто уповільненої дії); // -ого. Зі мною навчається багато вузьколобих, вони ходять по університету купками по п’ять — шість чоловік, голосно регочуть, кричать в коридорах і матюкаються (А. Дністровий, Місто уповільненої дії).
ВУНДИК, -а, ч.; мол. Розумний.
ВУРКА; УРКА, -и, ч. 1. крим.; зневажл. Професійний злочинець; крадій. Восени помер старий вурка, колишній зек, рецидивіст Нікандрич <…> (О. Ульяненко, Сталінка). БСРЖ, 614; ЯБМ, 2, 452. // Загальна назва злодіїв. — Це твій мужик? —питає урка (Б. Жолдак, Спокуси); * Образно. І горить на душі в мене вурка, / Хоч давно уже б мав відгоріть (П. Вольвач, Бруки і стерні). СЖЗ, 104; ЯБМ, 2, 452.
2. жрм. Агресивний підліток; хуліган. Всі дворові, включаючи і вурок, особливо погожими днями полюбляли слухати патяканину Жигана (О. Ульяненко, Жиган); Не ходи до урок гулять, сиди дома (Чабаненко 1992, 4, 171). БСРЖ, 614; Чабаненко 1992, 4, 171.
ВУРКАГАН; УРКАГАН, -а, ч. 1. крим. Літній, досвідчений злодій, який має авторитет у злочинному світі. БСРЖ, 614; СЖЗ, 104. // Зухвалий злодій, професіонал. Як в парламенті: чи ти там вуркаган, чи нобеліанець — різниці немає ніякої, як почнуть голосувати (Б. Жолдак, Бог буває); [Філін:] Це храм святий, він вийшов із болота! <…> До нас, мерзенних, він прийшов, як совість / Приходить уночі до уркагана (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу). БСРЖ, 614; ЯБМ, 2, 453.
3. жрм. Бешкетник, хуліган. Твій вуркаган одірвав моїй Наталі рукав від новісінького пальта (В. Яворівський, Вовча ферма); [Єгорка Іванцов (виймає геологічєскій молоток):] Тока попробуйтє подойті, уркагани, всєх повбиваю! (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу). БСРЖ, 614.
■ З рос.: від урок — робота, завдання, яке давалося щодня ув’язненим. ■ З поволзько-татарської (казанської) мови: urlagan — крадений. Грачев, Мокиенко, 171.
ВУРУПЛЯН, -а, ч.; мол.; жарт. Літак. ПСУМС, 16.
ВУХО, -а, с., частіше мн. вуха, вух. 1. крим. Чужорідне тіло, вшите у шкіру чоловічого статевого органа, для збільшення його розміру. СЖЗ, 29; ЯБМ, 2, 458.
2. мол.; жарт.-ірон. Жіночі обвислі груди. БСРЖ, 617. ♦ Вуха спанієля. Те саме. <…> без бюстгальтерів засмагали не лише молоденькі стрункі дівчатка, яким є що показати, але й старші жіночки, майже бабусі, що могли продемонструвати лише, перепрошую, «вуха спанієля» … (ВЗ, 31.08.2001). ♦ Висіти на вухах у кого, мол.; несхвальн. Набридати комусь розмовами, проханнями. ПСУМС, 16 Вуха нагострити, крим. Відчути небезпеку. СЖЗ, 29. Вуха попухли у кого, крим., жрм. Про сильне бажання палити, коли немає цигарок. Дай Вітькові закурить, бо в нього вже уха попухли (Чабаненко 2001). БСРЖ, 617; СЖЗ, 29; Чабаненко 2001, 145; ЯБМ, 2, 458. Вухо давити, крим. Спати. СЖЗ, 29. Дати по вухах кому; крим. Позбавити когось злодійського звання, вигнати із злодійського угруповання. Після цього на злодійському збіговиську Ушитого було визнано винним і йому «дали по вухах», як на злодійському сленгу називається позбавлення всіх злодійських привілеїв (ВЗ, 28.03.2002). БСРЖ, 617. Перемкнуло між вухами в кого; жрм. Хтось говорить дурниці. ФССГД, 49. Поставити / ставити / на вуха кого; жрм. Побити, бити когось; висловити сувору догану, дорікання. [Руслан:] Мені б тільки туди потрапити. А там я всіх їх на вуха поставлю. (В. Діброва, Поетика застілля). БСРЖ, 617.
3. мол. Навушники. Поклич адміна, нехай вуха поміняє. БСРЖ, 617; Синишин, 25.
4. вухо. комп. Знак @. БСРЖ, 617; Синишин, 25.
ВУШКО, -а, с. ♦ У вушка бу-бу, жрм. Розповідати якісь вигадки. Сленг-лікбез 2.
ВЧИХА, -и, ж.; мол.; шк. Вчителька. Я завтра нашій вчисі принесу отакенний букет! (Запис 2000 p.).
В’ЮВЕР, -а, ч.; комп. Програма перегляду графічних файлів без можливости їх редагування. Синишин, 25.
В’ЯЗАТИСЯ, в’яжуся, в’яжешся, недок.; комп. З’єднуватися по модему. Мій модем не в’яжеться більше, ніж на 14400. БСРЖ, 118; Синишин, 25.

Unless otherwise stated, the content of this page is licensed under Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License