З

ЗАБАНЯЧИТИ, -чу, -чиш, док.; жрм. Випити спиртного. <…> минулого вечора я чув дурнуваті постріли заїжджих п’яндиг, що, нічого не вполювавши, забанячивши десь під скирдою, потім гасять по всьому, що бігає <…> (Є. Пашковський, Щоденний жезл).
■ Див. БАНЯЧИТИ.
ЗАБАЦАНИЙ, -а, -е; мол.; несхвальн. 1. Затурканий, забитий. <…> та хто ти ваще така, слиш, ти, забацана Ukrainian, дитя відрадненської комунальної «хрущовки» <…> (О. Забужко, Польові дослідження з українського сексу); — Ти якась забацана, — сказала мені Нінка (Б. Жолдак, Топінамбур, сину).
2. Занехаяний, убогий. Общій вагон забацаного поїзда (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу).
ЗАБАЦАТИ, -аю, -аєш, док., що. 1. муз., мол. Зіграти, виконати щось на музичному інструменті. Забацав «Ще не вмерла…» та десь собі пропав (М. Марк, Хохляцький апокаліпсис). Забацати рок-концерт. БСРЖ, 188.
2. мол. Інтенсивно виконати якусь дію. Забацати чаю. БСРЖ, 188.
3. кого. Утомити когось, вимучити.
ЗАБАШЛЯТИ, -яю, -яєш, док. 1. (кому); мол. Заплатити комусь за щось. // на що. Дати грошей на щось. Джезус забашляв на морозиво (А. Коваленко: Молоде вино). БСРЖ, 188.
2. крим. Заробити багато грошей. БСРЖ, 188; ЯБМ, 1, 323.
ЗАБЕМБАНИЙ; ЗАБІМБАНИЙ, -а, -е. 1. Обридлий; неприємний, відразливий. <…> в твоїй бідній забембаній країні <…> (О. Забужко, Польові дослідження з українського сексу); У будь-якому разі по вулиці він пересувається забімбаною постапоплексичною ходою (Ю. Андрухович, Московіада). 2. Дієпр. пас. мин. до ЗАБЕМБАТИ. Це [ходити до легальних психоаналітиків] робити люблять забембані життям бізнесмени, різного роду митці та інші інтелігенти (ПіК, 2001, № 25).
ЗАБЕМБАТИ, -аю, -аєш, док., (кого); мол. Набриднути комусь, втомити когось. Блін, дістали! Вкрай забембали! Аж тонке тіло чухається від обурення (ПіК, 2002, № 25–26).
ЗАБЕМБАТИСЯ, -аюся, -аєшся; док.; мол. Утомитися. — Я вже забембався тут із охоронцем про газову зброю перетирати <…> (ПіК, 2002, № 31).
ЗАБИТИ, -б’ю, -б’єш, док. 1. крим. Зайняти чергу або місце де-небудь. БСРЖ, 188; СЖЗ, 41; ЯБМ, 1, 324.
2. на що, на кого; мол. Порвати з кимсь, відмовитись від чогось; збайдужіти до чогось, когось. Абсолютно не цікавиться літературою за університетською програмою. Корочє, забив на науку конкретно (Синопсис станіславський необов’язковий); <…> лукаві діти в цю лиху годину <…> забили на духовність і борню <…> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову); Про гірників знову забули і вони «забили» на свої забої (УМ, 16.02.1999); Я не знаю, шо маю туги від всіх від вас, Бо ті, шо мають всьо, то вже забили на нас (із пісні гурту «Скрябін»). БСРЖ, 188; ПСУМС, 25. ♦ Болт забити (покласти) на кого, на що. 1) Поставитись до чогось байдуже. <…> і робіть собі ЩО ХОЧЕТЕ, бо я болт забив на сновидіння … (Л. Дереш, Культ). 2) Рішуче покінчити з чимсь, перестати займатись чимось. Друзі запевняли Славка, що це — вірняк і підбивали «забити болт на ІТР» та державну службу. Щоб, нарешті, працювати на себе. Руками, біля землі, на повітрі (В. Діброва, Збіговиська).
ЗАБИЧЕНИЙ, -а, -е; мол.; презирл. У якому мешкають, перебувають і т. ін. сільські жителі. Це пояснюється його нігілістичним вихованням: його мама була психіатром в районній лікарні одного рогульського забиченого міста, яке швидше нагадує село з 9 поверховими будинками (Синопсис станіславський необов’язковий).
■ Див. БИК2.
ЗАБИЧКУВАТИ, -ую, -уєш, док., що; мол. Затушити і зберегти недокурену цигарку. Семен, який саме допалив рідкісно смердючу цигарку <…>, забичкував її і спокійно, як завжди, сказав <…> (С. Пиркало, Зелена Маргарита); <…> забичкувавши послиненим пальцем сигарету, художник подумав, що найлютішим ворогом є перша дружина <…> (Є. Пашковський, Безодня). * Образно. Цокіт ложечок гармонує із шелестінням паперів, / із балаканиною всіх і неувагою кожного. У такому вавілоні — / розмову про щастя розтопчуть / Забичкують. (П. Коробчук, Загальний вагон). БСРЖ, 190.
■ Див. БИЧОК.
ЗАБІГАЙЛІВКА, -и, ж.; жрм, мол., крим.; зневажл. Невелике кафе, бар, буфет, пивна без особливих зручностей. На площі, де туляться одне біля одного дрібні забігайлівки, кіоски, магазинчики й бари, від рекламних вогнів рябить в очах (А. Дністровий, Невідомий за вікном); Років чотири тому у львівських газетах з’явилися перші шкіцики Юрка Винничука з історії тамтих забігайлівок тобто кнайп (Книжник, 2001, № 8). БСРЖ, 188; СЖЗ, 41; ЯБМ, 1, 323.
ЗАБУЖКА, -и, ж.; інтел.; письм. Письменниця Оксана Забужко. В Забужці щораз менше постмодернізму, а життєвого снобізму чимраз більше, а з ним — реалізм з екзистенціалізмом (Книжник, 2001, № 13).
ЗАБУНЯ, -і, ж.; письм. Те саме, що ЗАБУЖКА.
ЗАБУХАНИЙ, -а, е; мол. П’яний. ПСУМС, 10.
ЗАБУХАТИ, -аю, -аєш, док.; жрм, крим. Почати пити спиртне у великих кількостях; піти в запій. «Забухати» — піти в запій (Т. Даниленко, Алкоголь і кава…). БСРЖ, 190; СЖЗ, 41; ЯБМ, 1, 326.
ЗАВАЛИТИ, -валю, -валиш, док., кого. 1. крим., мол. Убити когось. Сьогодні мені треба завалити кількох (К. Гай, Жахи майбутнього). БСРЖ, 190; СЖЗ, 42; ЯБМ, 1, 326. 2. (куди, до кого); мол. Зайти, прийти кудись (як правило, без запрошення). — Гаразд, пророк Нострадамус, завалюй! (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб).
ЗАВИСАЛОВО, -а, с.; мол. Вечірка з великою кількістю людей, яка може продовжуватися невизначений час. Влаштувати зависалово. ПСУМС, 13.
ЗАВИСАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. де; мол. Залишатися де-небудь протягом певного часу. Якщо однієї пори можна проводити [дозвілля] в барах і кафе на свіжому повітрі, прогрітому сонцем, то з приходом іншого сезону доводиться перебиратися в закриті, накурені приміщення, зависати в когось на хаті (Синопсис станіславський необов’язковий); З’явився навіть специфічний тип богеми, яка постійно «зависає» на каві (Т. Даниленко, Алкоголь і кава…). БСРЖ, 191; ПСУМС, 25.
2. несхвальн. Байдикувати, нічого не робити. * Образно. <…> вона виїжджає з міста її телефон зависа (С. Жадан, Балади про війну і відбудову). БСРЖ, 191.
ЗАВИСНУТИ, -ну, -неш, док. 1. мол. Залишитися десь протягом певного часу. <…> покійник більш як на півтора місяця «завис» у чужому селі в компанії собі подібних (УМ, 4.04.2000); «Зависнути на каві» те саме, що й «заскочити на каву», але з багатогодинним продовженням (Т. Даниленко, Алкоголь і кава…). БСРЖ, 191; ПСУМС, 13. // Затриматися десь. Зависнути — затриматися (Сленг-лікбез 6).
2. мол. Заборгувати комусь гроші. Зависнути — мати борги (Сленг-лікбез 6). ПСУМС, 26.
3. на кому, на чому; мол. Дуже захопитися кимсь, чимось. Зависнути на однокурсниці. Зависнути на навчанні.
4. комп. Дати збій (про комп’ютер, програму). БСРЖ, 191.
ЗАВ’ЯЗАТИ, -в’яжу, в’яжеш, док. 1. крим. Покінчити назавжди із злочинним ЖИТТЯМ. БСРЖ, 192; СЖЗ, 42; ЯБМ, 1, 328. ♦ Зав’язати вузлик. Те саме. СЖЗ, 42; ЯБМ, 1, 328.
2. мол. Припинити робити щось, займатися чимось. Марадона «зав’язав» із футболом (УМ, 13.11.2001). Зав’язав ходити на тренування. БСРЖ, 192; ПСУМС, 25.
3. з чим; мол., жрм. Припинити осудну діяльність (вживання алкоголю, наркотиків і под.). ПСУМС, 25.
ЗАВ’ЯЗКА, -и, ж.; мол. Припинення якоїсь осудної діяльності (пияцтва тощо). ♦ Бути у зав’язці. Припинивши якусь діяльність, не займатися нею (звичайно про пияцтво, проституцію). Я ґречно виніс до загального столу пляшку перцівки, і, оскільки Опанас Хомич Грак був у «зав’язці», то на кожного припало десь по сто п’ятдесят грамів (А. Мухарський, Попса для еліти). БСРЖ, 192.
ЗАВ’ЯЗУВАТИ, -ую, -уєш, недок., з чим.; мол.; крим.; жрм. Припиняти щось робити. [Нєзнайка:] Гайки ці йобані, блядь, не знімаються!.. Плачущий Нєзнайка зав’язує з гайками, зато йому вдається знять часи «Ролікс» і запиздячить ними в Сінєглазку (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу). БСРЖ, 192.
ЗАГРЕБТИ, -ребу, -ребеш, док., кого; крим. Затримати, арештувати когось. Гальмуй, там же нас загребуть! (М. Омельченко, Свято біди); А міліція приїхала та й загребла його разом із тим прапором, голубчика! (Л. Кононович, Мертва грамота). БСРЖ, 194; ЯБМ, 1, 341.
ЗАГРИЗОН, -у, ч.; мол. Закуска. ПСУМС, 26.
ЗАГРИЗТИ, -зу, -зеш, док.; мол. Закусити алкоголь. — Слухай, а загризти в тебе чим є? — питає він (В. Врублевський, Тріщини). ПСУМС, 26.
ЗАГРИМІТИ, -млю, -миш, док; крим. 1. Бути заарештованим. БСРЖ, 194; СЖЗ, 42; ЯБМ, 1, 341.
2. Бути засудженим, отримати строк покарання. Як у 17-річному віці «загримів» за крадіжки, так пішло й поїхало (СМ, 16.01.1998). БСРЖ, 194; ЯБМ, 1, 341.
ЗАГРІБАТИ, безос., кого; нарк. Відчувати стан наркотичної ейфорії. Ті почало загрібати від одного лише диму (Л. Дереш, Культ).
ЗАДОВБАНИЙ, -а, -е; дієпр. пас. мин. ч. до ЗАДОВБАТИ, мол.; несхвальн. <…> задовбаний вічною морокою, як заробити гроші <…>, віддаю перевагу документалістиці, жовтій пресі, а все більше — кіно та театру (О. Ульяненко: УМ. 12.02.2003).
ЗАДОВБАТИ, -аю, -аєш, док., кого; мол.; несхвальн. Набриднути комусь, утомити когось. А ще задовбав прибалтійський клімат (В. Косенко, Карма); А то вже задовбали, що скоро з кухні викинуть (Б. Жолдак, Бог буває). БСРЖ, 196.
ЗАДОВБАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док.
1. мол., крим.; несхвальн. Утомитися; змучитися. <…> у дверях поламані замки, жалюгідні допотопні меблі (столяр Микола вже задовбався їх ремонтувати) <…> (А. Дністровий, Невідомий за вікном). БСРЖ, 196.
2. нарк. Накуритися марихуани.
ЗАДОВБУВАТИ, -ую, -уєш, недок., кого; мол.; несхвальн. Набридати комусь, утомлювати когось. — Добре, не задовбуй мене, Бога ради, такими думками! (А. Кокотюха, Тупик для втікача). БСРЖ, 195.
ЗАДРАТИ, задеру, задереш, док., кого; мол., жрм. Дуже набриднути комусь, утомити когось. — Про що ти знову? Задрав ти, Клоц (О. Ульяненко, Божественна рапсодія); — Ага… Вдома Ригорович вже всіх задрав. Просто сили немає… (С. Бортніков, Чистильник-2).
ЗАДРАТИСЯ, задеруся, задерешся, док. Утомитися (від когось, чогось). Я вчив сьогодні Канта, так задрався (С. Пиркало, Зелена Маргарита).
ЗАДУПИТИ, -плю, -пиш, док., що; мол. Пожалкувати, не дати чогось. ПСУМС, 26.
ЗАДУРАЧИТИ, -чу, -чиш, док., що; мол.; жарт. Інтенсивно виконати якусь дію. Задурачити каву. ПСУМС, 24.
ЗАЄЦЬ, -зайця, ч. 1. крим. П’яна людина. СЖЗ, 42.
2. мн. зайці; мол. Дівчата. Тоді малюєш собі ілюзорне майбутнє — з гарними довгоногими зайцями <…> (А. Дністровий, Місто уповільненої дії).
ЗАЖИГА, -и, ж; мол. Запальничка. ПСУМС, 26.
ЗАІРЖАТИ, -жу, -жеш, док. Голосно засміятися. Тепер заіржали обоє — і Сміт, і Вессон (В. Шкляр, Елементал).
ЗАЙВАНИТИ, -ню, -ниш, док., що; мол. Украсти щось; присвоїти чуже.
ЗАКАДРИТИ, -рю, -риш, док., кого; жрм, мол. Привернути чиюсь увагу, познайомитись з кимсь з метою зав’язування близьких стосунків. [Штірліц II:] Група бойового забезпечення уміє все: і машину осідлати, і закадрити бабенцію! (В. Лігостов, Як я не став…). БСРЖ, 198.
ЗАКАДРЮВАТИ, -рюю, -рюєш, недок.; жрм, мол. Привертати чиюсь увагу, знайомитися з кимсь з метою зав’язування близьких стосунків. [Штірліц II:] У тебе, женишок, заки справді здвиг по фазі. Женщин треба закадрювати тут, на землі, а не чекати з космосу (В. Лігостов, Як я не став…).
ЗАКАЗУХА, -и, ж. 1. крим., міл. Убивство на замовлення. Усе це тхнуло заказухою конкурентів (ПіК, 2002, № 9). БСРЖ, 192.
2. інтел. Стаття чи фільм на чиєсь замовлення.
ЗАКАЙФОВАНИЙ, -а, -е; мол.; жрм. 1. Про людину, яка відчуває приємні емоції, задоволення. <…> насправді я буваю й не такий закайфований, як був під час побачення: і нехтувати моїми «зоряними часами» також не годиться <…> (І. Світличний, Голос доби).
2. Дієпр. пас. мин. до ЗАКАЙФУВАТИ. <…> Кошарний, закайфований громом своєї колісниці, ще ширше посміхався, ще дужче зіпав роззявленим ротом (В. Захарченко, У темпі вальсу).
ЗАКАЙФУВАТИ, -ую, -уєш, док.; мол. Отримати задоволення, приємні емоції. <…> я цілковито і щиро, даруйте на слові, закайфував разом з першими тактами увертюри (Ю. Андрухович, Дезорієнтація на місцевості).
ЗАКАЛДИРИТИ, -рю, -риш, док.; мол. Випити спиртний напій. ПСУМС, 31.
ЗАКАНАТИ, -аю, -аєш, док. 1. кого чим.; мол.; несхвальн. Набриднути комусь, втомити когось своєю надокучливістю. А як вам сцена дефлорації Аделі на вісім сторінок? Заканало? Отож бо й воно (Книжник, 2001, № 18); Ти заканав мене своїми розпитуваннями (Запис 2000 p.). БСРЖ, 198.
2. мол. Зайти, завітати до когось.
ЗАКІС, -косу, ч., під кого, під що та без прийм.; мол. Імітація, уподібнення до когось, чогось. Ремісникові під силу стилізований фальшок, чорнущина, закоси під «страшну правду жизні» (Є. Пашковський: ЛУ, 8.02.2001); «Косив» мент під короля рок-н-ролу… Керівники поліцейського департаменту вирішили, що з такими «закосами» констеблю в поліції робити нічого (УС, 15.01.2002). БСРЖ, 200; ПСУМС, 26.
ЗАКЛАДАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. (що); мол., жрм. Пити спиртні напої. БСРЖ, 199; ПСУМС, 26; ЯБМ, 1, 350.
2. кого; крим., мол. Видавати когось. Задля перемоги світової революції замолоду знімав з церков хрести і дзвони, закладав сіячів опіуму… (А. Морговський, Фіфті-фіфті). БСРЖ, 199; ЯБМ, 1, 350.
ЗАКЛАСТИ, -ду, деш, док. кого, крим., мол.; несхвальн. Видати спільника, донести на когось. Москвичка тоді «заклала» мінтам когось із «східняків» (В. Врублевський, Замах на генсека); — Хлопці не закладуть тебе? Певен? (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). БСРЖ, 203; ПСУМС, 26; СЖЗ, 43; ЯБМ, 1, 350.
ЗАКОВБАСИТИ, -шу, -сиш, док., кого; мол. Убити когось. — <…> То не заковбасили дідугана? (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 199.
ЗАКОЗЛИТИ, -лю, лиш, недок., кого; мол. Насміятися з когось; принизити когось. Як ми його вчора закозлили! (Запис 2001 p.).
ЗАКОЛУПАТИ, -аю, -аєш, док., кого, мол. Набриднути комусь. — Заколупав зовсім! Бубонить і бубонить! (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера).
ЗАКОСИТИ, -кошу, -косиш, док. 1. що, крим., мол. Ухилитися від чогось (роботи, служби в армії). Закосити армію. БСРЖ, 200; ЯБМ, 1, 350.
2. під що, під кого, на що, на кого; крим., мол. Симулювати хворобу. Колишній студент-економіст вирішив закосити під душевнохворого, розміркувавши, що провести кілька років на дурці краще, ніж відтарабанити півником п’ятірку в зоні (А. Кудін, Як вижити у в’язниці); Сєрий чомусь нагадав, як закосив від армії на мочуна … (Є. Пашковський, Безодня); БСРЖ, 200; СЖЗ, 43; ЯБМ, 1, 350. ♦ Закосити на дурочку, мол. Симулювати психічне захворювання.
3. під кого; мол. Почати наслідувати когось. Закосити під інтелектуала.
ЗАКУМАРЕНИЙ, -а, -е; нарк. Дієпр. пас. мин. ч. до ЗАКУМАРИТИ1. У заяві для преси невдаха облаяв аргентинських журналістів, які одразу ж написали, що за кермом Марадона був або п’яний або «закумарений» кокаїном (УМ, 19.09.2000).
ЗАКУМАРИТИ, -рю, -риш., док. 1. нарк., крим. Ужити наркотик. БСРЖ, 201; ЯБМ, 1, 353.
2. кого; мол. Набриднути комусь. — Задрали. Закумарили — підсумувала вона (Л. Дереш, Культ).
ЗАКУМАРЮВАТИ, -юю, -юєш, недок., кого; мол. Набридати комусь, повідомляючи велику кількість непотрібної інформації. ПСУМС, 26.
ЗАКУСОН, -у, ч.; крим., мол., жрм. Закуска до спиртного. <…> назавтра із останніх своїх лімітів здобуваю казьонки, закусона й до пана Леся миритися. Може ж простить? (Б. Жолдак, Бог буває); «<…> у мене редька добра на городі виросла, як на даний літній момент — найкращий закусон…» (В. Дрозд, Життя як життя). БСРЖ, 201; ПСУМС, 26; ЯБМ, 1, 353.
ЗАКУСЬ, -і, ж.; мол., жрм. Те саме, що ЗАКУСОН. БСРЖ, 201; ПСУМС, 26; ЯБМ, 1, 353.
ЗАЛАЖАТИ, -аю, -аєш, док.; несхвальн. 1. муз. Зіграти неточно, сфальшивити. БСРЖ, 202. ■ Див. ЛАЖА4.
2. мол. Припуститись помилки в чомусь, зробити щось неточно. * Образно. <…> родіна залажала надовго і по-дорослому <…> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову). БСРЖ, 202.
ЗАЛЕТІТИ, -лечу, -летиш, док. 1. крим. Бути спійманим на гарячому. БСРЖ, 202; ЯБМ, 1, 353.
2. мол. Завагітніти (про небажану вагітність). Вже заяву віднесли. А виявилося — дівча залетіло від якогось дяді, в котрого самого молодший син у одному з нею класі вчився, ну і вирішила рятуватися (А. Кокотюха, Вистава починається о сьомій вечора). БСРЖ, 202.
ЗАЛИВАТИ, -аю, аєш, недок. 1. жрм, мол.; несхвальн. або ірон. Брехати, говорити неправду. — Заливаєш ти, Ріба. Давай справді вип’ємо краще (Ю. Покальчук, Те, що на споді). БСРЖ, 202; ПСУМС, 26; СЖЗ, 43; ЯБМ, 1, 354.
2. що; мол. Пити спиртне. ♦ Заливати сливу. Див. СЛИВА. БСРЖ, 202.
ЗАЛІЗНО, присл.; жрм; схвальн. Точно, дуже надійно. Але на місце приїдемо — одразу віддам, залізно! (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). БСРЖ, 181.
ЗАЛІЗО, -а, с. 1. муз. Тарілки на барабанній установці. БСРЖ, 181; ПСУМС, 26.
2. комп. Апаратна частина комп’ютера. БСРЖ, 181.
ЗАЛІЗЯКА, невідм., у знач. присл.; мол. Те саме, що ЗАЛІЗНО.
ЗАЛІПУХА, -и, ж. 1. крим. Брехня, вигадка. [Бемц:] <…> Ти додумався заліпуху пустить про ширку? (Б. Жолдак, Голодна кров). БСРЖ, 202; ЯБМ, 1, 353.
2. мол. Щось незвичайне, екстраординарне. БСРЖ, 202. // Подія. От така заліпуха трапилася. ПСУМС, 26.
ЗАЛІТАТИ, -аю, -аєш, недок.; мол. Вагітніти (про небажану вагітність). Також чомусь лізли думки про тих, які залітали завчасу і не мали грошей на абортики (Л. Дереш, Культ).
ЗАЛУПА, -и, ж. 1. мол.; крим.; згруб. Крайня плоть чоловічого статевого органа. [Микола Гнатович (мрійливо):] От у Панаса Іванового залупа була, як макагон, їй-бо, не брешу! (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу). БСРЖ, 203; ЯБМ, 1, 355.
2. жрм, крим.; лайл. Звернення до людини. БСРЖ, 203.
3. крим.; презирл. Ненадійна людина. ЯБМ, 1, 355.
ЗАЛУПИТИ, -плю, -пиш, док., кого; мол. Здивувати. ПСУМС, 26.
ЗАМАЛАНЮВАТИСЯ, -ююся, -юєшся, недок., до кого; мол.; жарт. Намагатися познайомитися з кимсь з метою зав’язування близьких стосунків. — В універі мав одного знайомого. З Дамаску. Гомік, розумієш? До мене замаланювався (Л. Дереш, Культ).
ЗАМАНАТИ, -аю, -аєш, док., кого; мол.; несхвальн. Набриднути комусь, утомити когось. Життя студентське ще не заманало? (В. Врублевський, Замах на генсека). БСРЖ, 204; ЯБМ, 1, 356.
ЗАМАХАТИ, -аю, -аєш, док., кого; мол.; несхвальн. Набриднути комусь, вимучити когось. 3-замахали, — говорила крізь зуби в хвилини розчарування, трусячи головою й сама себе гамуючи їдкою посмішкою <…> (О. Забужко, Польові дослідження з українського сексу). БСРЖ, 204.
ЗАМАХАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док., від кого, чого. Утомитися від когось або чогось. Я вже замахалась од власної всесвітньої спочутливости (О. Забужко, Польові дослідження з українського сексу).
ЗАМЕСТИ, -мету, метеш. 1. що; крим. Забрати речі. БСРЖ, 205; СЖЗ, 43; ЯБМ, 1, 357.
2. кого; крим. Арештувати, затримати когось. Колись мене нарешті заметуть і посадять, і в зоні я буду жити спогадами про проведені весело часи <…> (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). БСРЖ, 205; СЖЗ, 43; ЯБМ, 1, 357.
ЗАМЕТАНО, невідм у знач. частки; крим., мол. Згода, домовились. — Заметано! Що за слово ідіотське. Не інакше — з блатного жаргону. Пізніше довідався: був буровиком у нафторозвідці, там словечок отих і набрався (А. Дімаров, Містечкові історії); — А «Хондочку» я, мабуть, візьму собі… — Бери — не прогадаєш! — Заметано! (С. Бортніков, Чистильник). ПСУМС, 26; ЯБМ, 1, 357.
ЗАМОВИТИ, -влю, -виш, док., кого; крим., мол. Організувати вбивство когось на замовлення; найняти кілера для вбивства когось. Бабуся «замовила» бабусю, бо дуже вже ревнувала (УМ, 14.03.2001). БСРЖ, 198.
ЗАМОГОРИЧИТИ, -чу, -чиш, що; жрм. Випити спиртного, відзначивши якусь подію. <…> пішов замогоричити полагоджену плиту <…> (Є. Пашковський, Безодня).
ЗАМОКРУШИТИ, -шу, -шиш, док.; крим., мол. Убити КОГОСЬ. ПСУМС, 26; ЯБМ, 1, 357.
ЗАМОЛОДЖУВАТИ, -ую, -уєш, мол. 1. кого. Переконувати, вмовляти когось. ПСУМС, 27.
2. кого. Говорити з метою справити на себе враження розумної й дотепної людини. Замолоджує подругу. ПСУМС, 27.
3. Жартувати. ПСУМС, 27.
ЗАМОРОЧКА, -и, ж.; мол. 1. ірон. Нав’язлива ідея. Всі ці інтелігентські заморочки з 70-х, якісь розповіді про біт і ліву професуру <…> (С. Жадан, Історія культури початку століття). БСРЖ, 205; ПСУМС, 27.
2. несхвальн. Чиєсь дивацтво. <…> він — із купою старечих заморочок / з нетлями у кишенях піжами <…> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову). БСРЖ, 205.
ЗАМОРЯЧИТИ, -чу, -чиш, док., кого, на що; мол. Змусити когось до певних дій. ПСУМС, 27.
ЗАМОЧИТИ, -чу, -чиш, док., кого.
1. крим., мол. Убити когось. Якось він, дивлячись мені віддано в очі, сказав: «Анатолій Андрійович, ви тільки скажіть, хто ваш ворог? Ми його завтра замочимо (тобто — заріжемо…)» (А. Дімаров, Прожити й розповісти). БСРЖ, 205; ПСУМС, 27; СЖЗ, 44; ЯБМ, 1, 357.
2. мол. Побити КОГОСЬ. БСРЖ, 205; ПСУМС, 205.
ЗАМУДОХАНИЙ, -а, -е; мол. 1. Стомлений, виснажений.
2. несхвальн. Нікчемний, пустий. Я взагалі проти інституту президентства. Це скоріше ваша така замудохана штатівська традиція (С. Жадан, Балади про війну і відбудову).
ЗАМУЛЯТИ, -яю, -яєш, кого; мол. Набриднути комусь, втомити когось. Мене це вже замуляло (Запис 2001 p.).
ЗАМУТИТИ, -чу, -мутиш, док. 1. крим. Зчинити сварку. БСРЖ, 206; СЖЗ, 44; ЯБМ, 1, 358.
2. що; крим., нарк., мол. Заварити міцний чай, чифір. БСРЖ, 206; СЖЗ, 44; ЯБМ, 1, 358.
3. мол. Зробити щось цікаве, екстраординарне. ЗАМУТИТИ — зробити щось цікаве (Синопсис станіславський необов’язковий). ♦ Замутити джазу. Те саме. Замутити джазу — зробити щось надзвичайне (Сленг-лікбез 4).
ЗАМУТКА, -и, ж.; мол. Цікава ідея. Сиджу на дивані, ти там — на екрані. Втикатися тупо у твої замутки мнє «нравітся» жутко (з пісні гурту «Скрябін»). ПСУМС, 27.
ЗАНАЧИТИ, -чу, -чиш, недок.; крим., мол. Надійно сховати щось. // Приховати щось про запас. БСРЖ, 206; СЖЗ, 44.
■ Від циган. тэ занашавэс — загубити. Горбач 1966, 26.
ЗАНАЧКА, -и, ж. 1. крим., мол. Приховані від когось гроші чи дорогоцінності. «Як ти хочеш, а давай заначку, хоч на півлітру, інакше хлопці, сказали, не вийдуть на берег…» (В. Дрозд, Життя як життя). БСРЖ, 206; ЯБМ, 1, 358.
2. мол. Щось приховане про запас. [Таня:] Кожна нормальна родина має маленьку заначку (В. Діброва, Поетика застілля). БСРЖ, 206.
ЗАНИКАТИ, -аю, -аєш; крим., мол. Заховати від когось у потаємне місце. БСРЖ, 207; ПСУМС, 27; СЖЗ, 44; ЯБМ, 1, 359.
ЗАНИЧКА, -и, ж.; мол. Те саме, що ЗАНАЧКА1. Йду, знімаю з занички чимало грошей і купую собі те, що не можу дозволити <…> (Б. Жолдак, Топінамбур, сину).
ЗАНЮХАТИ, -аю, -аєш, док., (що, чим); жрм; жарт. Закусити алкоголь. Взяти хоча б такі оригінальні фрази, як «занюхати» (у народному виразі — «сообразили на трьох і занюхали хвостом з оселедця») — погана закусь (Т. Даниленко, Алкоголь і кава…).
ЗАПАДАТИ, -аю, -аєш, на кого, на що; мол. Дуже цікавитися, захоплюватися чимсь, кимсь. <…> тож і не варто <…> / ламати устами крихкі фонеми / западаючи на незнайомі слова (С. Жадан, Балади про війну і відбудову); Дехто «западає» на підвісні моделі унітазів — є й такі (ПіК, 2002, № 1). БСРЖ, 207.
ЗАПАДЛІСТ, -а, ч.; мол. Людина, яка робить іншим неприємності. Скажений Мальстрім у піхві землі / З оскалом останнього западліста (А. Коваленко: Молоде вино). ПСУМС, 27.
ЗАПАДЛО, 1. у знач. присл. і безос.-пред., кому; крим., тюр.; несхвальн. Непорядно, нижче злодійського кодексу честі. — Тобі що <…> западло із ворами в карти зіграти? (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера); <…> на їхньому [братків] тлі найкрутіший художник виглядає як «святий п’яниця», якого й зачепити западло (ЛП, 2001, ч. 2). БСРЖ, 206; СЖЗ, 44; ЯБМ, 1, 359.
2. безос.-пред., (кому); мол. Погано, не варто; неприємно, не подобається. Бач, йому западло обслуговувати мене: замовив мало <…> (А. Морговський, Смерть у Золотих Пісках); [Кецик:]. Тю, блін, я йому про одно, а він мені про шо? Я кажу, блін, шо мені западло всю чорнуху на собі тягнуть, а ти мені шо втираєш? (Б. Жолдак, Голодна кров); <…> умови біологічного виживання автоматично диктують рабську мораль: що нам Гекуба, що — побиті того самого урочистого — Шевченкового дня тою самою державною дланню студенти, коли їсточки «хоцца», а на базарі з турецькими куртками стояти западло, та не в кожного й вийде (О. Забужко: ЛП, 2001, ч. 3). БСРЖ, 206.
3. -а, с.; мол.; несхвальн. Підлість, поганий вчинок. Циркуль серед нас за останній тиждень єдиний святоша, бо нічого поганого не зробив, ніякого западла (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). Один бульдозерист зробив «западло» всьому місту (МЧ, 28.01.1995). БСРЖ, 207; ПСУМС, 27.
4. -а, с.; мол.; несхвальн. Неприємність. Якщо тебе ненароком / Гепнуло шлакоблоком, / Вважай, що тобі повезло — / Останнє в житті западло (Ю. Позаяк, Шедеври). ♦ Чорне западло, мол. Велика неприємність. ПСУМС, 27.
ЗАПАДЛЯК, -а, ч.; мол. Те саме що ЗАПАДЛІСТ. ПСУМС, 27.
ЗАПАСТИ, -паду, -падеш, док., (на кого, на що); мол. Захопитися чимсь; покласти око на когось. Запав на китайську кухню. Запала на іноземця. Югановы, 89.
ЗАПАХ, -у, ч.; мол.; ірон. Солдат до складання присяги. БСРЖ, 208; ПСУМС, 27.
ЗАПЕРВАЧИТИ, -чу, -чиш, док., що. Випити спиртний напій, відзначивши якусь подію. Це треба запервачити! (Запис 2001 p.).
■ Від назви горілки «Первак».
ЗАПЕЦКАТИ, -аю, -аєш, док., кого; мол. Набриднути комусь. Сленг-лікбез 6.
ЗАПИВОН, -у, ч.; мол., жрм. Те, чим запивають алкоголь. ПСУМС, 27.
ЗАПОРОТИ, -рю, -реш, док. 1. крим., кого. Зарізати людину ножем. БСРЖ, 209; СЖЗ, 14; ЯБМ, 1, 361.
2. що; мол. Зіпсувати щось. ПСУМС, 27.
ЗАРЖАВІТИ, док. ♦ Не заржавіє за ким що; жрм. Хтось не забуде своєї обіцянки, віддячить комусь. — Старий, ти, найголовніше, не сумнівайся! <…> Усе… — я ще раз ковтнув, смакуючи бренді, — …усе буде оплачено. За мною — не заржавіє, правда ж? (Л. Кононович, Мертва грамота). БСРЖ, 210.
ЗАРЯДКА, -и, ж.; мол.; жарт. Пиття пива з самого ранку. ПСУМС, 27.
ЗАСАДИТИ, -саджу, -садиш, док.; крим. 1. і жрм, що. Випити спиртного. Я засадив у себе віскі й, приклавшись до «гіннесу», вижлуктав півсклянки (А. Мухарський, Попса для еліти). БСРЖ, 211.
2. кому; згруб. Здійснити статевий акт з кимсь. БСРЖ, 211; СЖЗ, 45; ЯБМ, 1, 366.
3. що. Програти в карти. БСРЖ, 211; СЖЗ, 45; ЯБМ, 1, 366. ♦ Засадити коні. Програти чоботи. СЖЗ, 45.
4. що. Сховати щось. БСРЖ, 211; СЖЗ, 45; ЯБМ, 1, 366.
5. (кому, куди). Сильно вдарити когось. БСРЖ, 211; ЯБМ, 1, 366. ♦ Засадити по рогах. Див. РІГ.
ЗАСВІТИТИСЯ, засвічуся, засвітишся, док.; крим., міл. Виявити, видати себе. Дратує, коли «наркоту» просять продати незнайомі люди. Страшенно боюся засвітитися у ментів (ПіК, 2001, № 12). БСРЖ, 212; СЖЗ, 44; ЯБМ, 1, 366.
ЗАСІКТИ, -січу, -січеш, док., кого, що; мол., жрм. Помітити, виявити когось, щось. Як вони нас засікли, чорт його знає! (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб); — Тебе засік Інтерпол, — сказав він зненацька <…> (Л. Кононович, Мертва грамота); <…> в чергову частину Ворошиловського РВВС міста надійшло повідомлення, що в будинку по вулиці Зайцева «засікли» небезпечного злочинця, якого вже давно розшукує місцева міліція (УМ, 23.01.1999). БСРЖ, 212.
ЗАСОХНУТИ, -ну, -неш, док.; мол., крим. Замовкнути. [Штир:] Толян! Уймись. Засохни! (О. Ірванець, П’ять І п’єс). БСРЖ, 212; ЯБМ, 1, 367.
ЗАСУХАРЕНИЙ, -а, е; мол. Пригнічений, сумний. [Шура:] Щось ви якісь засухарені. Не було фарту? (Б. Жолдак, Голодна кров).
ЗАТАРИТИ, -рю, -риш, док., що чим; крим. Наповнити якусь посудину рідиною (як правило, спиртним напоєм). Про якісь правила руху вважалося святотатним говорити, а без номерних знаків можна було доїхати до самої Вязьми, затарити кілька каністр бочковим пивом і повернутись (О. Яровий, Чекання несподіванки). ЯБМ, 1, 368.
ЗАТАРИТИСЯ, -рюся, -ришся, док., чим; мол., крим. Купити щось (частіше спиртне) у достатній кількості. <…> двоє режисерів на розі Саксаганського затарюються горілкою і поспішають до Будинку кіно (Є. Пашковський, Безодня); <…> де ще, як не на вокзалі, можна, скажімо, на вихідні затаритись алкоголем? Більше ніде. Хіба на автозаправці (С. Жадан, Біг Мак). БСРЖ, 214.
ЗАТИХАРИТИ, -рю, -риш, док.; мол. Приховати щось. Затихарити весілля. БСРЖ, 214; ПСУМС, 27.
ЗАТОРЧАТИ, -чу, -чиш, док. 1. нарк. Відчути стан наркотичної ейфорії. БСРЖ, 214.
2. мол. Отримати задоволення від чогось. Заторчати, піти в аут, в нірвану. Кайф. Задоволення (УМ, 3.02.2000).
ЗАТОЧКА, -и, ж. 1. крим., тюр., мол. Заточений металевий предмет, що використовується як холодна зброя у бійках. За брехню в нашому районі — перо в бік, заточку, найліпше — проламають голову (О. Ульяненко, Ізгої). БСРЖ, 215; ПСУМС, 25; ЯБМ, 1, 369.
2. мол. Вираз обличчя. ПСУМС, 27.
3. шк. Дівчина, яка зубрить уроки і вислужується перед викладачами. ПСУМС, 27.
ЗАТРАХАТИ, -аю, -аєш, док., кого чим; мол.; несхвальн. Утомити, вимучити когось чимсь. — Ти вже мене затрахав (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). БСРЖ, 215.
ЗАУЧКА, -и, ж.; шк., студ. Людина, зациклена на навчанні, обмежена й примітивна. Заучка — <…> як правило, целка (целочник), яка (який) панічно боїться протилежної статі. 3. майже не контактує з ровесниками, а тільки з престарілими прєподами (Синопсис станіславський необов’язковий).
ЗАФІҐАРИТИ, -рю, -риш, док., що; мол. Інтенсивно виконати якусь дію, зробити щось. Зафіґарити вечерю.
ЗАФІНТИЛИТИ, -лю, -лиш, док.; крим. Ударити когось в обличчя. БСРЖ, 216; СЖЗ, 46; ЯБМ, 1, 370.
ЗАХА, -и, ч.; мол. Заєць. ПСУМС, 28.
ЗАХАВАТИ, -аю, -аєш, док., що; мол. З’їсти що-небудь, поїсти чогось. <…> і бігло як не на презентацію, то на прийом у посольстві; воно з бобінними вухами і ротом, мов перископ, роздертим жадібно: де б що почути чи захавати? <…> (Є. Пашковський, Щоденний жезл). БСРЖ, 216.
ЗАЦОКАТИ, -аю, -аєш, док., що; крим. Побачити, помітити щось. БСРЖ, 218; ЯБМ, 1, 372.
ЗАЧМОШЕНИЙ, -а, -е; мол. Про брудну, неприємну людину. <…> стояв, мов юний, зачмошений графоманчик перед шановним класиком <…> (Є. Пашковський, Щоденний жезл).
■ Див. ЧМО1.
ЗАШИБАТИ, -аю, -аєш, недок; жрм. Заробляти багато грошей. БСРЖ, 219; ПСУМС, 28; ЯБМ, 1, 373.
ЗАШИФРУВАТИСЯ, -уюся, -уєшся, док. мол.; жарт. Приховати якусь інформацію про себе. А вони обвели мене, як останню курву, забрали мої бабки і допомогли грекові зашифруватися (А. Кокотюха, Останній раз). БСРЖ, 219.
ЗАШУГАНИЙ, -а, -е; мол. Наляканий, закомплексований. <…> painful intercourse [болісне злягання], ось як це називається в медичній літературі, котру вона, зашугана совкова дурепа, щойно в Америці взялася студіювати <…> (О. Забужко, Польові дослідження з українського сексу). * Образно. <…> загальна припорошеність [товару] радіоактивним пилом, немов аж рятівна, немов є спробою звільнити від ядерної полохливості зашугану планету <…> (Є. Пашковський, Щоденний жезл). БСРЖ, 219; ПСУМС, 28.
ЗАШУГАТИ, -аю, -аєш, док., кого; мол. Залякати. Засвистів, застукотів — це так спеціально, щоб нагнати на нас ляку, старався зашугати, затуркати, поставити на коліна й підпорядкувати своїй волі (М. Марк, Хохляцький апокаліпсис).
ЗАШУХЕРИТИ, -рю, -риш, док., кого; крим. 1. Виявити когось, щось <…> за довгі літа по психушках наловчився здалеку помічати наближення синьокрилого хижака і, набичивши шию, гиркати на ватагу: по норах, зашухерить, падло (Є. Пашковський, Безодня). ЯБМ, 1, 374.
2. несхвальн. Зрадити спільника, в т. ч. видати когось на допиті. БСРЖ, 219; СЖЗ, 45; ЯБМ, 1, 374.
ЗБАГРИТИ, -рю, -риш, док., що; крим. 1. Збути. СЖЗ, 45; ЯБМ, 2, 316.
2. Продати. У нього зависла велика партія якогось підакцизного товару, чи то горілки, чи то сигарет — вже не пам’ятаю, і підприємець, щоб не прогоріти, вирішив швиденько збагрити його в сусідній країні, де завдяки «мудрій» економічній політиці бацьки-Лукашенка, все раптом стало дефіцитом (С. Бортніков, Чистильник). ЯБМ, 2, 316.
ЗБУЙ, -я, ч.; мол. Те саме, що ЖЛОБ. ПСУМС, 28. ■ Від укр. діял. збуй — розбійник, грабіжник.
ЗВАЛИТИ, -лю, -лиш, док. 1. (звідки); крим., тюр. Здійснити втечу з колонії. БСРЖ, 526; СЖЗ, 46; ЯБМ, 2, 318.
2. (звідки, куди); крим., мол. Піти, поїхати звідкись, кудись. І ми звалимо за бугор. Звалимо, розумієш? (А. Кокотюха, Шлюбні ігорища жаб); <…> адже ми разом росли / намагаючись таки вирости / щоб одного разу після їжі / звалити з усіх майстерень і спортзалів / совка (С. Жадан, Балади про війну і відбудову). БСРЖ, 526.
ЗВАЛЮВАТИ, -юю, -юєш, недок., мол. Іти, їхати звідкись, кудись. — З тобою нікуди не йду. Беру свої бабки і звалюю (А. Кокотюха, Тупик для втікача); Коли вони нарешті вирішують звалювати, я відчиняю вікна — аби провітрити помешкання <…> (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). БСРЖ, 526.
ЗВАРГАНИТИ, -ню, -ниш. 1. що; крим. Зорганізувати. ЯБМ, 2, 318. // мол. Приготувати щось їстівне. Може, чайку зварганити? Дуже зручно мати в хаті яйця, масло, сир і каву. З цього можна швидко зварганити сніданок, і причому ситний (С. Пиркало, Зелена Маргарита). ПСУМС, 28.
2. що; мол. Украсти. Зварганили наш фотоапарат. ПСУМС, 28.
3. мол. Зрозуміти щось. — Стояв я ось тут, — тицьнув пальцем за спину, — у шкіфику. А між тими один, ти його знаєш, і в ту ж мить зварганив я, тільки зацикав морду протокольну — його робота. Натурально! (Г. Цимбалюк, Останні проводи).
ЗВАР’ЯТУВАТИ, -тую, -туєш, док.; мол. Збожеволіти. ПСУМС, 28.
■ Див. ВАР’ЯТ.
ЗВІЗДА, -и, ж.; мол.; жарт. Побої. ПСУМС, 28.
Дати звізди. Побити когось. Отримати звізди. Бути побитим або покараним. ПСУМС, 61.
ЗВІР, -а, ч.; мол.; схвальн. Молодий, але авторитетний чоловік. ПСУМС, 28.
ЗГОРІТИ, -рю, -риш, док.; крим. Бути затриманим на місці злочину. Спеціалізуючись на курортах, крадій свого часу «згорів» у Сочі (УМ, 14.06.2001). БСРЖ, 530; СЖЗ, 46; ЯБМ, 2, 325.
ЗҐНАРА, -и, ж.; мол.; жарт.-ірон. Теща. ПСУМС, 28.
■ Від укр. діял. зґнара — скнара.
ЗДАТИ, здам, здаси, док. 1. кого; жрм. Зрадити, видати когось. Міністр глухо застогнав від спомину, як чекав кари Божої тоді, коли вдруге, вже свідомо повторив подвиг Павлика Морозова — «здав» батька офіційно, у письмовій формі відрікшись від нього як від ворога народу, колишнього бандерівця, що боровся проти встановлення в рідних Карпатах рідної радянської влади (Г. Тарасюк, Стежкою вгору…); Підлітки, у свою чергу, «здали» «наставника» — у минулому особливо небезпечного рецидивіста (УМ, 15.03.2001). БСРЖ, 530.
Здати на гурт кого, мол.; ірон.-зневажл. Примусити жінку до групового сексу з кількома чоловіками. Бурмило хоче її заманити на хазу й «здати на гурт» <…> (В. Врублевський, Замах на генсека).
ЗДЕНЕК, -а, ч.; мол.; жарт. Поляк.
ЗДИМІТИ, -млю, -миш, док.; мол., жрм. Піти, поїхати кудись; зникнути. А зовсім недавно вивітрився і Жадан, здимів наш невгамовний речник і поводир (Книжник, 2001, № 24); Фуршет. Еліта, ледь пригубивши, здиміла (УС, 2001, ч. 14); Фольксваген уже здимів (Л. Кононович, Феміністка).
■ З укр. діял.
ЗДРИСНУТИ, -ну, -неш, док.; мол. Піти кудись; зникнути.
ЗЕК, -а, ч.; крим., жрм. Ув’язнений. <…> прийшов «зек» з колонії — хтозна, що скажуть, що ми з ним водимось, тут і так на нас око міліції (Ю. Покальчук, Те, що на споді). * У порівн. Щирого злота зливок — талант! / (Мила природа, як зек, в поколіннях, в проточних водах…) (О. Забужко, Диригент Останньої свічки). БСРЖ, 222; СЖЗ, 46; ЯБМ, 1, 384.
■ З рос.: зек (зэка), що становить скорочення слова заключенный — зэка з наступною втратою а. ТСРОЖ, 65.
ЗЕЛЕНЕНЬКИЙ, -ого, ч., частіше мн. зелененькі, -их; мол., крим.; жарт.-ірон. Долари США. Як і кожному митцеві, хто працює не задля «зелененьких» та попиту модних салонів, Віктору Крижанівському, звичайно нелегко (РІО, 1999, № 18). БСРЖ, 223; СЖЗ, 46; ЯБМ, 1, 377.
ЗЕЛЕНИЙ. 1. -ого, ч., частіше мн. зелені, -их; жрм, крим. Долари США. Якби це було десь в Штатах, я б відсудила в тебе на покриття моральних збитків кілька тисяч зелених (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб); [Гробар:] Ото б докинув добродій до авансу кілька зелених і взяли б ще одну (А. Дністровий, Учитель); Курс і справді був нижчим — по 4 гривні 20 копійок за один «зелений» (СМ, 13.08.1999). БСРЖ, 223; ПСУМС, 28 ■ За кольором доларових банкнот США різної вартості.
2. -ого, ч.; крим.; зневажл. Новачок, людина, не обізнана із злодійськими правилами. БСРЖ, 223; СЖЗ, 46; ЯБМ, 1, 377.
3. -ого, ч.; жрм, крим. Молода недосвідчена людина. ПСУМС, 28; ЯБМ, 1, 377.
4. -ого, ч.; жрм; зневажл. Солдат у перші півроку строкової служби. БСРЖ, 223; ЯБМ, 1, 377.
Зелена конференція, крим. Пікнік на лоні природи. СЖЗ, 46; ЯБМ, 1, 377; Зелений корпус, студ. Парк ім. Т. Г. Шевченка біля Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка, де люблять проводити вільний час студенти. ■ Утворене за аналогією до Червоний і Жовтий корпус Університету, біля яких розташований парк. Зелений ресторан, жрм. Те саме, що зелена конференція. Сленг-лікбез 4; Зелений прокурор, тюр., жарт. Втеча з колонії з приходом весни. БСРЖ, 484; СЖЗ, 46; ЯБМ, 1, 377.
ЗЕЛЕНКА, -и, ж. 1. арм. Маскувальна форма з зеленими розводами. Командування сорокової армії то кидало війська на штурм Чирикарської «зеленки», то шукало нагоди порозумітися з цим загадковим невловимим командиром (Л. Кононович, Мертва грамота). БСРЖ, 223.
2. збірн.; мол. Долари США. <…> а самі тільки й зирять, поки вийдеш у туалет, чи не лежить де забута мною «зеленка» чи хоч карбованцевий крупняк (О. Яровий: Тексти). БСРЖ, 223
3. мол.; зневажл. Наймолодша вікова група в певному молодіжному середовищі. ПСУМС, 28.
4. мол.; жарт. Медвитверезник. ПСУМС, 28.
ЗЕЛЕНУХА, -и, ж., збірн.; мол. Те саме, що ЗЕЛЕНКА2.
ЗЕЛЕНЬ, -і, ж.; мол., крим. Валюта; долари США. Залишилося дві, від сили три штуки «зелені» … (С. Бортніков, Чистильник). БСРЖ, 222.
ЗЕМЛЯК, -а, ч. мол. Шанобливе звертання до незнайомої людини одного з мовцем віку. КСМС; ПСУМС, 28.
ЗЕЦЮРА, -и, ч.; жрм. Згруб. до ЗЕК. До мене з повагою ставились биті «зецюри» в СІЗО (С. Бортніков, Чистильник).
ЗІМБАБВЕ, невідм., ч. і ж.; мол.; зневажл. Людина з провінції. // у знач. збірн. [Люда:] Хто ми дня них? Черви! [Таня:] — Дикуни! [Руслан:] Папуаси! [Семко:] Зімбабве! (В. Діброва, Поетика застілля).
ЗІПА, -и, ч. і ж.; мол.; жарт. Галаслива людина.
ЗІППО, невідм., с.Закинути зіппо, мол. Дати прикурити. ПСУМС, 28.
ЗІРВАТИ, зірву, зірвеш, док. 1. крим. Узяти більше, ніж належить. СЖЗ, 46; ЯБМ, 2, 366.
2. (кого), крим. Здійснити статевий акт за згодою. БСРЖ, 555; ЯБМ, 1, 366. // Позбавити цнотливости. БСРЖ, 555; СЖЗ, 46; ЯБМ, 1, 366.
3. кого; мол. Схилити до статевого контакту. Блядун повинен вміти зірвати тьолку, завести її, загрузити по повній програмі <…> (Синопсис станіславський необов’язковий). ПСУМС, 28.
ЗІСТРИБНУТИ, -ну, -неш, док.; мол. 1. нарк. Перестати вживати наркотики. БСРЖ, 557; ПСУМС, 28.
2. мол.; жарт. Померти. ПСУМС, 28.
ЗЛАЙНУВАТИ, -ную, -нуєш, док., що; мол. Те саме, що ЗАПОРОТИ; ПСУМС, 29.
ЗЛИНЯТИ, -яю, -яєш, док.; крим., мол. Піти, поїхати кудись, зникнути; утекти. Тому я телефоную своїй подрузі й колезі, яка з неприхованим задоволенням, властивим кожній тяжко робочій людині, допомагає мені знайти фактичний матеріал, щоб злиняти з роботи (С. Пиркало, Зелена Маргарита); — Він мертвий був. Я злиняв… Теж люди бачили, як я тікав… (А. Кокотюха, Тупик для втікача); Та й богема сьогодні не та: як не скисла, то злиняла за бугор (ЛП, 2001, ч. 2). БСРЖ, 547; СЖЗ, 46; ЯБМ, 2, 351.
ЗЛОДІЙ, -я, ч. ♦ Багдадський злодій, військ. (курс); жарт.-ірон. Начальник їдальні. Балабін; БСРЖ, 108. Злодій у законі, крим. 1) Злочинець, який живе за законами кримінального (злодійського) світу. Найшикарнішу на зоні ничку я бачив у злодія в законі Сови (О. Червінський, Ничка). БСРЖ, 107; СЖЗ, 47; ЯБМ, 1, 187; 2) Злочинець, який має заслуги в злодійському середовищі. * Образно. Світ стрункий. І я тут ще «в законі» (П. Вольвач, Кров зухвала). СЖЗ, 47; ЯБМ, 1, 187.
ЗМИТРИТИ, -рю, -риш, док., що; мол. Украсти щось.
ЗНІМАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. кого; мол., жрм. Схиляти когось до статевого контакту. Влітку вони познайомилися на півдні, де разом засмагали на пляжі та «знімали» дівчат (СМ, 23.02.2001). БСРЖ, 550; ПСУМС, 29.
2. муз. Розшифровувати на слух партії окремих інструментів. ПСУМС, 29.
ЗНЯТИ, зніму, знімеш, док., кого; мол., жрм. Схилити когось до статевого контакту. Пішли, двох мадам знімемо (Запис 1999 p.). ♦ Зняти вола (телицю), жрм, жарт.-ірон. Познайомитися з дівчиною з метою здійснення статевого акту. БСРЖ, 104; СЖЗ, 47.
ЗОЗУЛЯ, -і, ж.; мол. Дівчина. Зозуля — дівчина чувака (Сленг-лікбез 5). БСРЖ, 300.
ЗОНА, -и, ж.; крим., тюр., міл. Виправно-трудова установа; територія, на якій розташована ВТУ. БСРЖ, 228; СЖЗ, 48; ЯБМ, 1, 382. ♦ Зону топтати, жрм. Бути у в’язниці, сидіти в тюрмі. ФССГД, 107.
ЗОСЯ, -і, ж.; мол.; жарт.-ірон. Низькосортне кріплене вино «Золота осінь». Приблизно семеро людей родом із Мідних Бук у ніч Дня всіх святих сиділи за коледжем, пили вино чорнильного типу «Золота осінь» (більш відоме в народі як «Зося») <…> (Л. Дереш, Культ). БСРЖ, 226.
ЗРОБИТИ, -блю, -биш, док.; крим. 1. що. Вчинити злочин (як правило, крадіжку). БСРЖ, 531; СЖЗ, 48; ЯБМ, 2, 326.
2. кого. Побити когось. БСРЖ, 531; ЯБМ, 2, 326.
3. кого. Убити когось. Ментів він зробив як кошенят і заспокоївся (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 531
ЗРОСТИСЯ, -стеться, док.; мол. Вдало завершитися; вдатися, відбутися. Зрослося — вийшло. Сленг-лікбез 5.
ЗСУЧИТИСЯ, -чуся, -чишся, док.; крим.; несхвальн. 1. Почати співробітничати з міліцією. // Виказати співучасників злочину. БСРЖ, 562; СЖЗ, 48; ЯБМ, 2, 377.
2. Недодержати злодійського закону. БСРЖ, 562; СЖЗ, 48; ЯБМ, 2, 377.
3. Припинити злочинну діяльність. До Спілки письменників прийняли якось і злодія — рецидивіста, що «зсучився» (А. Дімаров, Прожити й розповісти); Хто не зсучився в концтаборі, не написав покаянної заяви та не вийшов достроково з малої зони у велику — той, виявляється, даремно сидів… (Час, 1999, № 12). БСРЖ, 562; СЖЗ, 48; ЯБМ, 2, 377.
ЗУЗА, -и, ж.; мол. Гроші. ПСУМС, 29.
ЗУСТРІЧ, -і, ж. ♦ До зустрічі на футбольних полях, крим. До чергової пиятики. СЖЗ, 36.
ЗШИВАТИ, -аю, -аєш, док., що. 1. мол., жрм. Добувати, випрошувати у когось щось. БСРЖ, 578; ПСУМС, 29.
2. крим. Жебрачити на вулиці. БСРЖ, 578; ЯБМ, 2, 403.
ЗШИЗІТИ, -ію, -ієш, док.; мол. Почати поводити себе як божевільний. — Ваш Мацапура, здається, остаточно зшизів, — підсумувала Мартофлякова Марта (Ю. Андрухович, Рекреації).
ЗЮЗІК, -а, ч.; мол.; зневажл. Алкоголік, п’яниця. ПСУМС, 29.
ЗЮЗЮК, -а, ч.; мол., жрм. Білорус. ■ Від характерної особливості фонетики білоруської мови.
ЗЮЗЮЧКА, -и, ж.; мол., жрм. Білоруска.
ЗЮЗЬМАК, -а, ч.; мол. Те саме, що ЗЮЗІК. ПСУМС, 29.

Unless otherwise stated, the content of this page is licensed under Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License