Ж

ЖАБА1, -и, ж. 1. мол.; зневажл. Дівчина. БСРЖ, 179; ПСУМС, 24. 2. крим. Жінка легкої поведінки. СЖЗ, 40.
ЖАБА2, -и, ж. крим.; несхвальн. Жадібна людина. БСРЖ, 179; СЖЗ, 4. ♦ Жаба душить / задушить, давить / задавить кого; мол. 1) Про стан заздрості. Нас же, «піпеткових» українських книголюбів, мусить «давити жорстока жаба» [з приводу того, що роман Харуку Муракамі «Полювання на вівцю» у російському перекладі здобув всесвітній розголос]. Адже, попри несхожість української і японської культур, попри, на позір, відмінність суспільно-політичної ситуації, цей роман — про нас (Книжник, 2001, № 18); Ті, хто знають, скільки коштує видати те кольорове безглуздя, добре зрозуміють, що то не просто літературний зворот. Жаба душить, перепрошую на слові! (ЛП, 2001, ч. 2). БСРЖ, 179; ПСУМС, 24. 2) Про стан суму, туги. БСРЖ, 179. 3) Про скривджений стан. БСРЖ, 179.
ЖАБКА, -и, ж.; комп. Значок (символ) @.
ЖАЛІТИ, -ію, -ієш, недок., кого; крим. Здійснювати статевий акт; злягатися. БСРЖ, 170; СЖЗ, 40; ЯБМ, 1, 309.
ЖАРИТИ, -рю, -риш, недок., кого; мол.; вульґ. Здійснювати статевий акт з кимсь. БСРЖ, 24; ПСУМС, 24; СЖЗ, 40; ЯБМ, 1, 311.
ЖАРИТИСЯ, -рюся, -ришся, недок., кого; мол.; вульґ. Вступати у статевий контакт, здійснювати статевий акт з кимсь. <…> ті сцикухи, хоч і малі, а жараться, як вугриці на пательні <…> (Є. Пашковський, Безодня).
ЖЕРЕБЕЦЬ, -бця, ч.; крим., жрм. Сексуально стурбований чоловік. // Сексуальний партнер (як правило, випадковий). ЯБМ, 1, 315.
ЖЕРЕБЧИК, -а, ч.; жрм. Пестл. до ЖЕРЕБЕЦЬ . — Довго тебе, жеребчику, на луг не пускали (В. Гужва, Рай).
ЖИГАН, -а, ч. 1. крим. Досвідчений злодій. БСРЖ, 183; СЖЗ, 40; ЯБМ, 1, 316.
2. мол. Людина, яка постійно жартує, в т. ч. над ближніми. ПСУМС, 25.
■ З рос. діял.: жиган — пройдисвіт, досвідчений шахрай. Грачев, Мокиенко, 70.
ЖИГАТИ, -аю, -аєш, недок., кого; мол. Здійснювати статевий акт з кимсь (з великою інтенсивністю).
ЖИГУЛЬ, -я, ч.; жрм. Автомобіль «Жигулі». — Є одна точка, — сказав Пальцюк і побіг переймати зальотного «жигуля» (В. Діброва, Вибгане). БСРЖ, 183.
ЖИГУН, -а, ч.; мол. Чоловік із великою статевою потенцією.
ЖИТТЯ, -я, с. ♦ По життю. 1) крим. Уживається в питальному реченні «Хто ти по життю?» у значенні «яка в тебе спеціяльність у злочинному світі?». Саме провокатори найчастіше запитують хто ти «по життю» — мужик чи пацан, підтримуєш чи ні злодійське життя й таке інше (А. Кудін, Як вижити у в’язниці). ЯБМ, 2, 196. 2) мол., жрм. У реальному житті. Вона по життю краща, ніж вийшла на цьому фото (Запис 2001 p.). БСРЖ, 184. 3) мол., жрм. Завжди, постійно, увесь час. Приколіст — людина, що по життю приколюється (КСМС). БСРЖ, 184.
ЖЛОБ, -а, ч. 1. крим., мол., жрм. Скупа, жадібна людина. БСРЖ, 184; СЖЗ, 41; ЯБМ, 1, 319.
2. крим.; зневажл. Селянин. БСРЖ, 184; ЯБМ, 1, 319.
3. мол.; несхвальн., зневажл. Обмежена людина, часто великого зросту. Просто виховання таке — отой ідіот, жлоб і п’яниця, тільки й знає, що свої нутрії (Ю. Покальчук, Те, що на споді); Жлоб категорично хоче розмовляти і писати на «удобнопонятном языке» (І. Жиленко, Homo feriens); Входить два жлоби. Вони несуть картину «Три богатиря». Картина страшна й велика, нести її жлобам важко (Л. Подерв’янський, Король Літр). * Образно. <…> І каже: / Придурку! Ти лише гіпертрофований жлоб-огірок! (Ю. Позаяк, Шедеври). ■ З польськ. żłób — жолоб, колода, ясла, годівниця для худоби (Б. Ларін). Грачев, Мокиенко, 71.
ЖЛОБИНА, -и, ч. і ж.; мол., жрм. Те саме, що ЖЛОБ1. — І по чому він хоче? — По три. — От жлобина! — Так. Поц (В. Діброва, Збіговиська); Уявляєте, кличе мене до себе, ще й пляшку вимагає. От жлобина! (М. Омельченко, Свято біди).
ЖЛОБИТИСЯ, -блюся, -бишся, недок.; мол., крим. Виявляти жадібність, скупість. Тепер можна спокійно розглянутися по публіці і закурити (Юрку, не жлобся!) «голуазів» (Ю. Андрухович, Рекреації). БСРЖ, 185; ПСУМС, 25.
ЖЛОБИХА, -и, ж.; мол., жрм. Ж. до ЖЛОБ. Просто я жлобиха, тому такі думки [купити вівсянки замість ковбаси], та ще й перед приходом друзів, — це нормально (С. Пиркало, Зелена Маргарита); Той телефон, який він позичив у останньої розкішної подруги, давно відключено. І говорив він по ньому не більше двох днів. Потім та ж-ж-жлобиха заблокувала номер, відкрила собі новий, а йому на пам’ять лишилася тільки гарна іграшка у вигляді апарата (Є. Кононенко, Зрада).
ЖЛОБКУВАТИЙ, -а, -е; жрм. Про людину якій притаманні риси жлоба. Фонд очолює жлобкуватий американець Біст, що теж кохається на мистецтві, як і вони, а тому допомагає бідним дітям п’яниць «тлетього швіту» вибитися в люди (Книжник, 2001, № 19).
ЖЛОБНЯ, -і, ж., збірн.; мол.; зневажл. Жадібні, скупі, некультурні люди. Нехай ми для них — дурні скіфи. Зате вони для нас — жлобня (В. Діброва, Збіговиська).
ЖЛОБОДРОМ, ч.; мол.; зневажл. 1. -а. Те саме, що ЖЛОБ. — Ану валі атсюда, жлободром, а то тєбє ще момєнтом рога атшибут (О. Яровий, Чекання несподіванки).
2. -у, збірн.; Те саме, що ЖЛОБНЯ.
ЖЛОБСТВО, -а, с.; мол.; несхвальн. Відсталість; примітивність. У загальносвітовому масштабі випити вважається жлобством; тому що суспільство розвивається, наркотики розвиваються, й алкоголь — це вже ознака культурної відсталості (Олег Скрипка: День, 17.08.1998); Степ. Село. Потім жлобство райцентру / За годину стає обласним (П. Вольвач, Бруки і стерні).
ЖЛОБСЬКИЙ, -а, -е; мол., жрм; несхвальн. Примітивний, позбавлений смаку. Чеканчук уже був тут позавчора, по дорозі він подумав, де можна буде сісти втрьох коло пляшки в суперєвропомешканні, що в ньому Мар’яна рішуче ліквідувала кухню як елемент радянської жлобської субкультури (Є. Кононенко, Імітація). * Образно. Наше життя постає / звіздами яфетичними / у лабіринті весни — / жлобської, нецікавої (С. Процюк: Цех поетів). БСРЖ, 185.
ЖЛУКТИТИ, -кчу, -ктиш, недок.; мол. Пити спиртні напої. «Вибухове пиво» — велика річ, а він жлуктить і жлуктить… (ПіК, 2002, № 6). ПСУМС, 25.
ЖМОТ, -а, ч.; мол., жрм. Скупа, жадібна людина. Якби ти не був жмотом, ти б поділився морозивом (ПСУМС). ПСУМС, 25; СЖЗ, 41; ЯБМ, 1, 319.
ЖМОТИТИСЯ, -чуся, -тишся; мол., жрм. Виявляти скупість; бути скнарою. <…>
старі музиканти ті які вижили / ниють тепер / жмотяться / з першого-ліпшого приводу <…> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову).
ЖМУР, -а, ч. мол.; жрм, крим., мол. Покійник, труп. [Філін:] <…> А прівідєнія — безстидні проститутки, / Які за руб залізуть в склєп сімейний. / Їм поїбать, шо там жмури лежать <…> (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу); <…> всі «історії» подаються «постфактум», допомагати вже нікому, всі жмури ожили самі (ПіК, 2001, № 21). БСРЖ, 185; ПСУМС, 254; СЖЗ, 41 ♦ Жмура тягнути, муз. Те саме, що жмурика лабати. Уявляєш, був народним артистом СРСР, а для підробітку жмурів тягнув (Запис 2001 p.).
ЖМУРИК, -а, ч.; мол., жрм. Те саме, що ЖМУР. В місті що — вкинули п’яненькі реб’ятушки енного за зміну жмурика в футляр автобуса, підперезаного чорним,— і паняй (О. Яровий, Чекання несподіванки). ♦ Жмурика зіграти, жрм. Померти. ФССГД, 99. Жмурика лабати, крим., муз. Грати в оркестрі на похороні. БСРЖ, 185; СЖЗ, 41; ЯБМ, 1, 320 Ходити до жмурика в гості, жрм. Погоджуватися грати на похороні (про музик). ФССГД, 99.
■ З рос. діял. жмурик у значенні «покійник». Грачев, Мокиенко, 73.
ЖМУРКО, -а, с. ♦ Зіграти в жмурка, жрм. Те саме, що жмурика зіграти. ФССГД, 78.
ЖМУТ, -а, ч.; жрм. Те саме, що ЖМОТ. Чабаненко 1992, 1, 321.
ЖОРА, -и, ч. ♦ Жора (жор) напав на кого, мол., жрм. Хтось дуже хоче їсти. БСРЖ, 185; ФССГД, 99.
ЖУВАЛЬНИК, -а, ч.; мол.; жарт. Рот. ПСУМС, 25.
ЖУЖИК, -а, ч. мол. Те саме, що ГОПНИК. ПСУМС, 25.
ЖУЖКА, -и, ж.; мол. Вино поганої якости. ПСУМС, 25.
ЖУЖМАН, -а, ч.; мол. Те саме, що ЖУЖИК. ПСУМС, 25.
ЖУРИТИ, -рю, -риш, недок., кого; мол. Здійснювати статевий акт з кимсь. ПСУМС, 25.

Unless otherwise stated, the content of this page is licensed under Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License